Позначка: Україна

  • Провальний зимовий наступ російської армії: як вдалось відбитись ЗСУ

    Провальний зимовий наступ російської армії: як вдалось відбитись ЗСУ

    Зимовий наступ російської армії в Харківській та Донецькій областях визнаний невдалим, за словами Юліана Рьопке, військового оглядача видання Bild. У своїй новій статті під назвою “Тисячі військових мертві, путінський зимовий наступ провалився”, він підкреслює, що окрім трагічних втрат у власних рядах та понад 400 втрачених бронемашин, російські війська не досягли значущих результатів.

    Bild, яка восени 2021 року правильно передбачила майбутнє вторгнення Росії в Україну, і часто надає  аналіз подій війни, цього разу констатує значний провал російських сил. Однак у той же час газета попереджає про те, що важко передбачити, наскільки довго ЗСУ зможуть витримати тиск Російської армії в умовах обмежених ресурсів.

    Згідно з висновком Юліана Рьопке, який посилається на останні відеозаписи з бойового театру, Росія “фактично залишається на такому самому віддаленні від своїх стратегічних цілей — захоплення міста Куп’янськ в Харківській області та Авдіївки на Донеччині — як на етапі початку цих зимових операцій у жовтні минулого року”.

    За словами журналіста, на північ від Авдіївки російські військові зіткнулися з труднощами у перетині залізничного полотна біля села Степове. “Щодня їх вражають українські дрони-камікадзе та піхотні бойові машини Bradley”, — зауважує Рьопке.

    Незважаючи на тисячі загиблих військових та сотні втрачених бронемашин, російські сили не здійснили жодне значуще просування вперед і не вдалося втілити своє завдання з оточення та захоплення Авдіївки, додає він.

    У північній частині Куп’янська російські війська зіткнулися з опором поблизу невеликого села Синьківка. “Тут кілька танкових підрозділів Кремля по черзі в’їжджають на те саме мінне поле, втрачаючи до 100% техніки, а потім — численні солдати, що стають об’єктом атак українських дронів”, зазначається у статті.

    Україна вдало готується до можливої атаки Росії, демонструючи розсудливість та адаптацію до складної ситуації, повідомляє журналіст.

    У зіткненні з російськими танками та БТР, українські силовики використовують міни, артилерію та реактивні гранати, запускаючи їх з дронів. У взаємодії з піхотою вони використовують касетні боєприпаси та гранати, які також подаються з дронів.

    Ця комплексна стратегія дозволила українській армії протягом кількох місяців ефективно стримувати практично всі спроби російського наступу та завдати значні втрати людським, матеріальним та технічним ресурсам противника.

    На думку Рьопке, наразі масовані атаки з боку російських військ припинилися. Якщо протягом жовтня, листопада та грудня тисячі військових і сотні одиниць техніки брали участь у наступах, то протягом останнього тижня на полі бою спостерігаються лише обмежені зіткнення, зафіксовані журналістом.

    “Ймовірно, Росії треба час на мобілізацію резервів перед відновленням наступальних операцій”, — додає він.

    При цьому автор Bild підкреслює: “Залишається невизначеним, наскільки довго Україні вдасться утримувати такий інтенсивний оборонний опір і як на довго вистачить боєприпасів”.

    Також наголошується, що нещодавно США висловили намір значно зменшити рівень своєї підтримки України у майбутньому.

  • Пентагон належним чином не стежив за постачанням зброї Україні

    Пентагон належним чином не стежив за постачанням зброї Україні

    Генеральний інспектор Міністерства оборони виявив, що американські чиновники з питань оборони та дипломати у Вашингтоні та Європі не змогли швидко або повністю врахувати всі майже 40 тисяч одиниць зброї, надісланих в Україну.

    У новій доповіді Пентагону йдеться про те, що ракети, безпілотники-камікадзе та прилади нічного бачення, які Сполучені Штати надіслали в Україну, на суму понад 1 мільярд доларів належним чином не відслідковувалися, що викликає побоювання, що вони можуть бути викрадені, в той час, коли Конгрес обговорює, чи надсилати Києву більше військової допомоги.

    У звіті генерального інспектора Міністерства оборони, оприлюдненому в четвер, не міститься жодних доказів того, що будь-яка зброя була використана не за призначенням після того, як її відправили до військового матеріально-технічного центру США в Польщі або відправили на поле битв в Україні.

    «Визначення того, чи мало місце перенаправлення такої допомоги, виходить за рамки нашої оцінки», — йдеться у звіті.

    Але було виявлено, що американські чиновники з питань оборони та дипломати у Вашингтоні та Європі не змогли швидко або повністю порахувати майже 40 000 одиниць зброї, за якими згідно із законом слід було ретельно стежити, оскільки їх чутлива технологія та відносно невеликий розмір роблять їх привабливими винагородами для контрабандистів зброї.

    Звіт було надіслано до Конгресу в середу, а його копію надали The New York Times. У четвер генеральний інспектор Пентагону опублікував відредаговану версію .

    Високий рівень зброї, яка була зникла або зникла в урядових базах даних, «може підвищити ризик крадіжки або перенаправлення», – йдеться у звіті.

    За його висновками, навіть без кращих методів відстеження додаткових матеріалів, надісланих в Україну, буде «важко, оскільки інвентар продовжує змінюватися, а точність і повнота, швидше за все, з часом ускладняться».

    Кількість озброєнь, розглянутих у звіті, становить лише невелику частину близько 50 мільярдів доларів військового обладнання, яке Сполучені Штати надіслали Україні з 2014 року, коли Росія захопила Крим і частину східного Донбасу. Більшість озброєнь, які були поставлені на сьогоднішній день, — включаючи танки, системи протиповітряної оборони, артилерійські пускові установки та боєприпаси — були взяті під заставу після повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року.

    Тим не менш, розслідування Пентагону пропонує перший проблиск зусиль, щоб пояснити найбільш ризиковані інструменти американської військової могутності, які були поспішно доставлені в Україну за останні два роки. Дедалі більше законодавців, скептично ставлячись до вартості єдиного найбільшого військового благодійника України, опираються надсиланню додаткової допомоги Києву та вимагають нагляду.

    У звіті не вказано, скільки саме з 39 139 одиниць високоризикового обладнання, які були надані Україні за роки до та після вторгнення, вважалися «простроченими», але вказано, що потенційні збитки становлять близько 1 мільярда доларів із загальних 1,69 мільярда доларів на суму надісланої зброї.

    Станом на червень минулого року, за останніми наявними даними, Сполучені Штати передали Україні понад 10 000 протитанкових ракет Javelin, 2500 ракет «земля-повітря» Stinger і близько 750 безпілотних літальних апаратів Kamikaze Switchblade, 430 ракет середньої дальності «повітря-повітря» і 23 000 приладів нічного бачення.

    За словами представників Пентагону та Державного департаменту, відповідальних за відстеження зброї, через небезпечні бойові умови майже неможливо було виїхати на передову, щоб переконатися, що зброя використовується за призначенням.

    Необхідні процедури обліку «непрактичні в динамічному та ворожому середовищі військового часу», — написала 15 листопада у відповіді на попередній проект звіту Александра Н. Бейкер, виконувач обов’язків заступника міністра оборони з питань політики.

    Вона також сказала, що співробітників Міністерства оборони в посольстві США в Києві недостатньо, щоб легко відстежувати всю найбільш чутливу зброю та обладнання, яких, за її словами, наразі в Україні понад 50 000 одиниць «і вони зростають».

    «Це не в змозі обмежений персонал Міністерства оборони в країні фізично провести інвентаризацію, навіть якщо доступ був би необмеженим», — написала пані Бейкер у своїй відповіді, копію якої було включено до звіту.

  • У той час як підтримка України з боку США слабшає, Європа розколюється щодо заповнення прогалини

    У той час як підтримка України з боку США слабшає, Європа розколюється щодо заповнення прогалини

    В Естонії над головною площею столиці Таллінна висить чотириярусний банер , який поєднує в собі прапори України та Естонії. У Латвії міністр закордонних справ Кріш’яніс Карінс закликає союзників «невідкладно збільшити військову підтримку України».

    А лідер Литви, де президент України Володимир Зеленський розпочав турне країнами Балтії в середу, нещодавно звернувся з різким проханням допомогти Києву утримати лінію проти вторгнення російських військ, оскільки підтримка України у війні в інших країнах Європи загрожує роздробитися.

    «Для всіх тих, хто каже, що втомився від війни в Україні — нагадування терористичній Росії, що немає меж її жорстокості та жадобі крові», — написав президент Литви Гітанас Науседа на платформі соціальних мереж X 29 грудня в годину після того, як російські ракети та безпілотники обрушилися на міста по всій Україні.

    Майже ніде емоційний вклад у військові зусилля України не є таким сильним, як у країнах Балтії, де три колишні радянські держави проголосили незалежність наприкінці холодної війни, щоб уникнути тиску Росії. Поїздка пана Зеленського туди цього тижня, рання дипломатична спроба 2024 року, відбувається, коли він намагається заручитися підтримкою своїх військових зусиль з боку бастіону політичної підтримки, тоді як інші європейські країни демонструють зростаючу втому та фінансові труднощі від війни, яка почалася майже два роки тому.

    У середу пан Зеленський заявив , що його поїздка, під час якої він також відвідає Таллінн в Естонії та Ригу в Латвії, мала на меті показати вдячність України за «безкомпромісну підтримку України з 2014 року і особливо зараз, під час повномасштабної агресії Росії».

    Павло Клімкін, колишній міністр закордонних справ України, сказав, що ця поїздка мала на меті «залучити наших друзів, які близькі до нас у розумінні Росії, домагатися допомоги в DC, у Брюсселі, тому що ця допомога є для нас зараз критичною».

    Оскільки додаткова американська допомога під сумнівом — республіканці в Конгресі продовжують блокувати близько 61 мільярда доларів зброї та іншої допомоги — європейські лідери стикаються з перспективою заповнити прогалину якомога більше, щоб зберегти підтримку України.

    Але фінансовий відступ Сполучених Штатів, які надали Україні більше військової допомоги, ніж будь-яка інша окрема країна, також може стати політичним прикриттям для європейських чиновників, які прагнуть зменшити свою підтримку війни.

    «Особисто я вважаю, що нам потрібно діяти швидше і рішучіше, щоб підтримати Україну, тому що Росія представляє серйозну стратегічну загрозу для Європейського Союзу, навіть якщо я повинен визнати, що не всі країни-члени погоджуються щодо природи цієї загрози», – зазначив він. Головний дипломат Європейського Союзу Жозеп Боррель Фонтеллес написав цього місяця в есе .

    Він додав: «Чи роз’єднаність у цьому екзистенційному питанні загрожує майбутньому Європейського Союзу? На даному етапі це неможливо сказати».

    Експерти кажуть, що більшість європейських урядів залишаються відданими тому, щоб допомогти Україні перемогти Росію — частково, щоб уникнути перспективи того, що президент Володимир В. Путін забереться далі на захід зі своїми імперіалістичними амбіціями. Після повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року Європа об’єдналася навколо України з більшою єдністю, ніж вона демонструвала проти Радянського Союзу під час холодної війни, сказав Найджел Гулд-Девіс, старший науковий співробітник з питань Росії та Євразії Міжнародного інституту стратегічних досліджень у Лондон.

    Але загальна підтримка військових зусиль слабшає. Опитування, проведене Європейською Комісією і оприлюднене минулого місяця, показало, що підтримка європейцями надання Україні додаткової фінансової та військової допомоги дещо впала минулої осені порівняно з літом.

    Навіть якщо політична підтримка Європи збережеться, пан Гулд-Девіс сказав, що урядам може бути важко підтримувати рівень військової та економічної допомоги, який надходить до Києва.

    «На даний момент справжнє занепокоєння полягає не в тому, чи продовжить Захід чи Європа підтримувати Україну», — сказав пан Гулд-Девіс. «Це залежить від того, чи буде він продовжувати практично виділяти необхідний рівень ресурсів, особливо у військовому плані». Він назвав це «частково фактором волі, частково фактором спроможності». Деякі політичні тріщини вже спливли.

    Головний з них – Віктор Орбан, прем’єр-міністр Угорщини, який минулого місяця заблокував план Європейського Союзу надіслати Україні близько 52 мільярдів доларів допомоги. Нещодавно обраний прем’єр-міністр Словаччини та ультраправий голландський політик , який прагне стати наступним прем’єр-міністром Нідерландів, також закликали скоротити допомогу Україні.

    Прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні описала «велику втому» серед прихильників України під час вересневої телефонної розмови, під час якої вона, як вона вірила, розмовляла з африканськими посланцями. Як виявилося, її заманили в жарт-дзвінок двоє російських коміків, і на записі розмови, опублікованому в листопаді, пані Мелоні заявила: «Ми близькі до моменту, коли всі зрозуміють, що нам потрібен спосіб поза».

    Офіційні особи в країнах Балтії, скандинавських країнах і Східній Європі кажуть, що вони дедалі більше побоюються, що розбіжності можуть призвести до найближчої поразки України, що надихне пана Путіна надіслати війська в колишні радянські республіки та країни-сателіти.

    «У кожного сусіда Росії є вагома причина хвилюватися», — сказав Калев Стойческу, голова Комітету національної оборони в парламенті Естонії. “Росія поводиться буквально як хижак”, – додав він. «Він має смак крові».

    У середу на прес-конференції у Вільнюсі, столиці Литви, пан Зеленський заявив, що «невизначеність партнерів щодо фінансової та військової допомоги Україні» іноді «тільки збільшує мужність і силу Росії». Недавній звіт Міністерства оборони Естонії чітко описує, що воно хоче від НАТО, щоб запобігти цьому та виграти війну в Україні.

    У ньому йдеться про те, що українські сили мають отримати достатню підготовку та вогневу потужність — щомісяця виробляти щонайменше 200 000 снарядів 155-міліметрової артилерії — щоб убивати або важко поранити щонайменше 50 000 російських військових кожні шість місяців. Це набагато більше, ніж зараз можуть забезпечити Європейський Союз і Сполучені Штати разом.

    У Німеччині офіційні особи схвалили плани канцлера Олафа Шольца подвоїти підтримку Україні цього року до приблизно 8,8 мільярда доларів, а нещодавня поставка зброї на фронт включала більше ракет протиповітряної оборони, танкових боєприпасів і артилерійських снарядів.

    Але уряд відмовився відправляти ракети далекого радіусу дії Taurus, які могли б вразити Крим, півострів, анексований Росією в 2014 році, або глибоко в територію, контрольовану Росією. Це небажання спонукало декого «подивитися на наші дії із занепокоєнням і запитати себе, чи достатньо нашої підтримки», як сказав колишній президент Німеччини Йоахім Гаук в інтерв’ю, опублікованому в неділю .  У понеділок пан Шольц заявив, що одних лише внесків Німеччини буде недостатньо, щоб гарантувати безпеку України в довгостроковій перспективі.

    «Поставки зброї для України, заплановані на сьогоднішній день більшістю країн-членів ЄС, у будь-якому випадку є занадто малими», – сказав пан Шольц під час прес-конференції з прем’єр-міністром Люксембургу. Він додав: «Європа має продемонструвати, що вона твердо стоїть на боці України, на боці свободи, міжнародного права та європейських цінностей».

    Одним із майбутніх тестів рішучості Європи, сказав пан Гулд-Девіс, є те, чи погодиться Європейський Союз надати Україні мільярди доларів у вигляді заморожених активів російського центрального банку , які зберігаються в європейських фінансових установах. Сполучені Штати Америки розглядають подібні пропозиції.

    «Це, до речі, зменшить тиск на західних платників податків», — сказав пан Гулд-Девіс. Він сказав, що Європі також необхідно збільшити виробництво оборонної промисловості, щоб озброїти Україну — процес, який може зайняти роки, — але вказав на 12 раундів санкцій , які блок наклав на Росію, як знак продовження підтримки.

    За даними Кільського інституту світової економіки, країни Європейського Союзу та інституції блоку спільно надали Україні близько 145 мільярдів доларів військової, фінансової та гуманітарної допомоги Україні станом на жовтень 2023 року — майже вдвічі більше, ніж Сполучені Штати за той самий період. Очікується, що це триватиме й надалі — навіть у меншій мірі.

    Принаймні наразі підтримка України «залишається головним завданням зовнішньої політики шведського уряду в найближчі роки», заявив цього тижня міністр закордонних справ Швеції Тобіас Більстром .

  • Масштабне підвищення пенсій в Україні: розгляд надбавок та принципів розрахунку для кожного громадянина

    Масштабне підвищення пенсій в Україні: розгляд надбавок та принципів розрахунку для кожного громадянина

    Україна готується до проведення індексації пенсій на приблизно 13%. Варто відзначити, що це підвищення не торкнеться всіх пенсій та буде різним для різних категорій громадян. Зараз в процесі визначення точного розміру індексації, проте, згідно інформації від Міністерства фінансів та Міністерства соціальної політики, він орієнтовно складе 13%.

    Закон України передбачає, що щорічне підвищення розміру пенсій відбувається у березні та обчислюється як половина інфляції за попередній рік плюс половина середньорічного зростання зарплат за останні 36 місяців. Наразі відомо, що цей показник складе приблизно 13%, але точніше визначиться у лютому.

    Важливо відзначити, що індексація не враховуватиме надбавки до пенсій при їх перерахунку. Також, пенсії підвищуватимуть лише частину, розраховану за вищезазначеною формулою, не зачіпаючи повний розмір виплат. Ці заходи направлені на уникнення застаріння пенсій, компенсацію зростання цін і зарплат.

    Ураховуючи індексацію, буде також введено бальну систему та проведено підвищення прожиткового мінімуму, яке не відбувалося в 2023 році.

  • Спалах кору в Україні передбачається через відмову батьків від вакцинації дітей, зауважують інфекціоністи

    Спалах кору в Україні передбачається через відмову батьків від вакцинації дітей, зауважують інфекціоністи

    Україна стикається зі зростанням випадків захворювання на кір, які у цьому році вже в  п’ятеро перевищують показники минулого року. Незважаючи на це, рівень вакцинації серед дітей зменшується, а багато з них пропускають планові щеплення через військові конфлікти.

    Доктор медичних наук, професор та завідувач кафедри дитячих інфекційних хвороб Національного медичного університету України ім. О.О. Богомольця, заслужений лікар України Сергій Крамарьов, обговорив можливість епідемії кору в Україні.

    Лікар зауважує, що ситуація щодо кору стає небезпечною, оскільки рівень вакцинації знизився і зараз не перевищує 70%, тоді як для запобігання спалахам необхідно досягти показника 90-95%. В Україні вже є діти, які не отримали необхідних щеплень.

    Лікар вказує на те, що спалахи кору в Україні відзначаються кожні 5-6 років, і останній був у 2018-2019 роках. Згідно з прогнозами, можливий новий спалах в 2024 році. Проблема зі зниженням рівня вакцинації в Україні є не унікальною, адже пандемія COVID-19 призвела до зменшення вакцинації в багатьох країнах світу.

    Лікар закликає батьків спростити свої вимоги та не ухваляти компромісів, які не відповідають їхнім особистим цінностям, щоб запобігти можливому спалаху кору. Він наголошує, що вакцинація є основним захистом від цього хвороби та закликає батьків своєчасно щеплювати своїх дітей.

    Кір є серйозним захворюванням у дітей, і вірус кору має властивість нейротропності, що може призводити до тяжких уражень нервової системи, а також пригнічення імунної системи, що збільшує ризик вторинних бактеріальних інфекцій.

  • Вимога від США: Зеленський має уточнити план ведення війни

    Вимога від США: Зеленський має уточнити план ведення війни

    Сполучені Штати планують вдосконалити свій підхід до боротьби з російським вторгненням в Україні, яке триває вже третій рік. Американські представники планують обговорити це питання з президентом України Володимиром Зеленським на Всесвітньому економічному форумі в Давосі наступного тижня.

    Джейк Салліван, радник президента США з національної безпеки, імовірно, порушить цю тему під час зустрічі. За неофіційними джерелами, американські чиновники намагатимуться настояти на обговоренні цієї нагальної теми в найближчі тижні, зокрема, з метою вирішення невирішених питань.

    Обговорення стало актуальним через труднощі та тертя відносин між Вашингтоном і Києвом. Понад 110 мільярдів доларів європейської та американської допомоги залишаються заблокованими, а контрнаступ у 2023 році не забезпечив значущого успіху, незважаючи на підтримку американською та європейською зброєю.

    Офіційники у Вашингтоні виражають занепокоєння також через розбіжності між Зеленським і головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним, які можуть сповільнити розробку нової стратегії. США хочуть визначити, як найкраще надати підтримку Україні для захисту себе у 2024 році.

    Оскільки розраховувати на значущий прорив у ближчі місяці малоймовірно, союзники Києва підкреслюють важливість розробки чіткої військової стратегії для захисту наявних позицій та подальшого просування через лінії оборони росіян.

    Проблемою залишається також блокована фінансова допомога та повільне постачання ключових озброєнь, таких як ракети великої дальності та винищувачі. Невиконання деякими союзниками обіцянок з передачі зброї та артилерійських боєприпасів ускладнює ситуацію.

    Стабільні поставки західних союзників мають велике значення для української протиповітряної оборони. Росія в останні тижні здійснила одні з найбільших ракетних обстрілів за весь період війни. Зазначається, що після переобрання президента Росії Володимира Путіна, він може стати ще сміливішим.

    США та їхні союзники також працюють з Україною над завершенням довгострокових двосторонніх зобов’язань у сфері безпеки, які планують укласти в лютому. Однак важливо виробити чітку стратегію військової дії, оскільки розбіжності в підходах між Україною і США щодо військової стратегії залишаються.

    Україна, зіткнувшись із загостренням конфлікту та блокуванням фінансової допомоги, намагається посилити свої системи ППО. Президент Зеленський наголосив, що нерішучість союзників лише збільшує силу Росії.

  • Формування робочої групи НАТО з українською протиповітряною обороною: основні деталі

    Формування робочої групи НАТО з українською протиповітряною обороною: основні деталі

    Країни НАТО разом з Україною встановили робочу групу для розгляду питань посилення протиповітряної оборони держави. За інформацією голови місії України при НАТО Наталії Галібаренко, перше засідання групи заплановане на наступний тиждень. Зазначено, що до цієї ініціативи пізніше приєднаються зарубіжні компанії, спеціалізовані в галузі протиповітряної оборони.

    Галібаренко наголосила, що на зустрічі наступного тижня українська сторона представить свої пропозиції і вислухає пропозиції партнерів. Вона також зауважила, що до роботи можуть долучитися компанії з передовими технологіями у сфері протиповітряної оборони.

    Голова місії зауважила, що на даному етапі основна увага приділяється західним оборонним компаніям, що виробляють сучасні засоби протиповітряної оборони. Інститут вивчення війни зазначає, що постачання таких систем від західних партнерів має ключове значення для України, оскільки російські війська тестують нові методи протидії українській протиповітряній обороні.

    Координатор Ради національної безпеки Сполучених Штатів Джон Кірбі підкреслив, що посилення протиповітряної оборони України стане пріоритетним завданням у формуванні майбутніх пакетів військової допомоги від США.

  • Ракетний удар у Харкові: 11 постраждалих

    Ракетний удар у Харкові: 11 постраждалих

    В результаті ракетного удару російських окупантів, який стався в Харкові вечором 10 січня, постраждав готельний комплекс, де перебували понад 30 цивільних осіб.

    Олег Синєгубов, очільник Харківської ОВА, повідомив, що також внаслідок атаки виникло загоряння кількох автомобілів. “Станом на зараз відомо про 11 постраждалих, з них 4 – чоловіки віком від 31 до 38 років, 7 – жінки у віці від 23 до 71 року. Дев’ятьох потерпілих доставили до медичних закладів. Наразі один із постраждалих – 35-річний чоловік – перебуває у важкому стані, 8 пацієнтів – у середньому та легкому, 2 – надали допомогу на місці”, – наголосив він.

    Постраждалі отримують всю необхідну допомогу і перебувають під лікарським наглядом. Біля готелю утворилася вирва глибиною не менше трьох метрів, а на дні вирви виник вогонь через високовольтні лінії, які проходять тут. Рятувальники працювали над загасанням займання. Фасад будівлі, балкони, навіси, вікна, підвіконня були повністю зруйновані вибуховою хвилею.

    За попередніми даними, Російська Федерація використала дві ракети С-300, стріляючи з території Бєлгородської області. Про це повідомив Олександр Фільчаков, керівник Харківської облпрокуратури.

    Наразі на місці ворожого удару продовжують працювати екстрені служби, інформація оновлюється.

  • Плани ООН на 2024 рік: $3 млрд на гуманітарну допомогу Україні

    Плани ООН на 2024 рік: $3 млрд на гуманітарну допомогу Україні

    У 2023 році місія ООН витратила 3 мільярди доларів на гуманітарну допомогу Україні, і така сама сума планується витратити і в 2024 році. Про це повідомив представник Управління ООН з координації гуманітарних справ, Савіано Абреу.

    “Незважаючи на те, що рівень допомоги в Україні зменшився, не можна сказати, що підтримки було недостатньо. Початком 2023 року нам було необхідно 3,9 мільярда доларів США. Зараз нам надійшло близько 3 мільярдів доларів фінансування, включаючи 2,5 мільярда, які були виділені в рамках звернень гуманітарних організацій за фінансовою підтримкою, спільно з агентствами ООН, неурядовими, місцевими та міжнародними організаціями в Україні”, – зазначив Савіано Абреу.

    За інформацією організації, у 2024 році допомога буде потрібна близько 40% населення України, що становить приблизно 14,6 мільйонів осіб.

  • ГЕС І ГАЕС в країні підняли виробіток електроенергії на рівень, аналогічний паводковому

    ГЕС І ГАЕС в країні підняли виробіток електроенергії на рівень, аналогічний паводковому

    У зв’язку з надзвичайно високим попитом на електроенергію, що встановив рекордні показники, пресслужба Укргідроенерго повідомила, що генерація електроенергії на гідроелектростанціях (ГЕС) та гідроакумулюючих електростанціях (ГАЕС) відбувається на рівні, схожому до активної фази роботи в період повені. У наявності 85 гідроагрегатів, які працюють на ГЕС та ГАЕС, частина з них пройшла як капітальні, так і поточні ремонти.

    У звіту зазначено, що у зв’язку з раптовим похолоданням, яке тривало два дні, споживання електроенергії досягло рекордних значень, і гідроелектростанції Укргідроенерго працюють на повну потужність під час пікових годин споживання. Зазначено, що виробіток електроенергії за цей період аналогічний активній фазі проходження повені.