Hronikanovostej.com

Позначка: тимчасовий захист

  • ЄС продовжив тимчасовий захист українців до 2027 року: далі — план повернення

    ЄС продовжив тимчасовий захист українців до 2027 року: далі — план повернення

    Європейський Союз продовжив тимчасовий захист для українців до березня 2027 року, що забезпечило мільйонам громадян стабільність, доступ до житла, освіти та працевлаштування. Однак, як наголошують у Міністерстві соціальної політики, нині Україна та ЄС переходять до нової фази співпраці — планування подальших кроків після завершення дії тимчасового захисту.

    На 45-му засіданні Платформи солідарності з Україною, організованому Європейською комісією, заступниця Міністра соціальної політики, сім’ї та єдності України з питань європейської інтеграції Ілона Гавронська представила підходи до координованого завершення дії директиви про тимчасовий захист. Захід відбувся за участі Спеціальної представниці ЄС з питань українців Ільви Йоганссон, представників Єврокомісії, урядів держав-членів та міжнародних організацій.

    За словами Ілони Гавронської, нова фаза співпраці має бути побудована на передбачуваності, справедливості та повазі до вибору кожної людини. Україна разом із європейськими партнерами працює над створенням умов, які дозволять українцям або залишатися у країнах ЄС, або повернутися додому без втрати соціальних гарантій та підтримки.

    Заступниця Міністра підкреслила важливу роль українських громад за кордоном, які стають ключовими партнерами у процесі реінтеграції тих, хто вирішить повернутися. Вона представила концепцію Мережі єдності — інфраструктури, що до кінця 2026 року має об’єднати всі країни ЄС. У межах цієї ініціативи Центри єдності та українські організації за кордоном надаватимуть консультаційну, інформаційну та психологічну підтримку під час підготовки до повернення.

    «Наш пріоритет – зміцнення спроможності українських громад приймати і підтримувати тих, хто повертається. Програми, розроблені у співпраці з європейськими партнерами, повинні спрямовувати ресурси на розвиток житла, створення робочих місць і посилення соціальної згуртованості», — наголосила Гавронська.

    У свою чергу, Ільва Йоганссон окреслила бачення Європейського Союзу: перехід від захисту до партнерства. ЄС прагне не лише допомагати українцям, які вимушено залишили країну, а й підтримувати їхній зв’язок із Батьківщиною, мовою та культурою, готуючи ґрунт для майбутнього відновлення України.

    «Ми переходимо від захисту людей, які втікали від війни, до підтримки майбутнього України», — заявила Йоганссон.

    Зараз близько 4,3 мільйона українців користуються правом на тимчасовий захист у країнах Євросоюзу. І хоча попереду — складний процес поступового переходу, обидві сторони наголошують: він має бути гуманним, узгодженим і заснованим на принципах єдності, гідності та партнерства.

  • Українські пенсіонери за кордоном мають пройти ідентифікацію до 31 грудня 2025 року

    Українські пенсіонери за кордоном мають пройти ідентифікацію до 31 грудня 2025 року

    Пенсійний фонд України наголошує: пенсіонери та отримувачі страхових виплат, які тимчасово перебувають за кордоном, зобов’язані пройти фізичну ідентифікацію до 31 грудня 2025 року.

    Хто мусить ідентифікуватись

    Фізичну ідентифікацію потрібно пройти громадянам України, які упродовж календарного року перебувають за кордоном понад 183 дні (включно з днями від’їзду та повернення), а також тим, хто отримав тимчасовий захист або статус біженця за кордоном у зв’язку з агресією РФ, але не оформив постійного проживання за кордоном. Пенсійний фонд уточнює: вимога стосується як тих, хто фактично понад 183 дні перебуває за межами України, так і осіб зі статусом у країні перебування, незалежно від фактичної кількості днів.

    Як і де пройти ідентифікацію

    Пенсійний фонд пропонує три варіанти проходження фізичної ідентифікації для осіб за кордоном:

    1. дистанційно через «Дія.Підпис» (Дія ID);

    2. за допомогою відеоконференцзв’язку (відеоідентифікація);

    3. через закордонні дипломатичні установи України — отримання посвідчення факту перебування особи в живих, яке надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду.

    Також ПФУ запровадив оновлену онлайн-форму для запису на відеоідентифікацію пенсіонерів, які перебувають за межами країни або на тимчасово окупованих територіях. У разі сумнівів або потреби в допомозі пенсіонерам радять звертатися до територіальних органів Пенсійного фонду або до найближчої дипломатичної установи України.

  • В Німеччині зросла кількість українських чоловіків, що звертаються за тимчасовим захистом

    В Німеччині зросла кількість українських чоловіків, що звертаються за тимчасовим захистом

    Упродовж останніх тижнів у Німеччині помітно збільшилася кількість громадян України, які звертаються за тимчасовим захистом. Як повідомляє Міністерство внутрішніх справ ФРН, кількість заяв від чоловіків 18–22 років зросла приблизно з 100 до 1 000 звернень на тиждень — ймовірною причиною називають скасування заборони на виїзд цієї категорії.

    Загалом за літо відбулося поступове зростання: через реєстраційну систему Free у травні було розподілено 7 961 особу, у серпні — 11 277, а у вересні — вже 18 755. У відомстві поки не готові оцінити, чи носить це явище тимчасовий характер.

    Українці, які звертаються до Німеччини, зазвичай не подаються на статус біженця, а отримують дозвіл на перебування за §24 Закону про перебування (тимчасовий захист). Це дає право на працевлаштування та соціальні пільги одразу після отримання статусу.

  • Перехід із тимчасового захисту: що потрібно знати українцям у Німеччині

    Перехід із тимчасового захисту: що потрібно знати українцям у Німеччині

    Ян Шнайдер, керівник одного з відділів Експертної ради з інтеграції та міграції в Німеччині, закликає українців планувати довгострокове перебування в Німеччині та водночас враховувати можливість повернення в Україну після завершення війни. Шнайдер наголошує: відновлення країни значною мірою залежатиме від працездатного населення, яке повернеться і допоможе відбудовувати економіку й інфраструктуру.

    У рекомендаціях Ради ЄС, на які посилається експерт, робиться акцент на підготовці до такого сценарію — сім’ї мають перевірити, чи підпадають їхні члени під критерії для отримання більш стійкого правового статусу через роботу, навчання або власний бізнес. Федеральні органи влади Німеччини вже починають втілювати ці підходи: регіони мають пришвидшити процедури переведення українців із тимчасового захисту на інші типи посвідок, що дають «довгострокові перспективи».

    Нині українці в Німеччині можуть:
    • залишатися під тимчасовим захистом або
    • подавати на національну посвідку на проживання — звертатися треба до місцевого відомства у справах іноземців.

    Для отримання нового статусу зазвичай потрібно відповідати кільком критеріям: бути фінансово незалежним, мати дійсний український паспорт і відсутність судимостей. Для робочої візи або Ausbildung потрібні визнана кваліфікація та трудовий договір — такі посвідки можуть видаватися паралельно з тимчасовим захистом. Для студентської візи або отримання Blue Card ЄС зазвичай потрібно відмовитися від тимчасового захисту і виконати вимоги щодо контракту чи визнання диплому.

    На практиці українці часто стикаються з затримками через нестачу чіткої інформації та навантаження місцевих міграційних служб; офіційні органи кажуть, що додаткових перешкод немає, а затримки пов’язані з перевірками та відповідністю вимогам. За даними Eurostat, в Німеччині наразі перебуває понад 1,2 млн українських біженців — найбільше серед країн ЄС; загалом у Європі під тимчасовим захистом перебувають понад 4,3 млн українців.

    Поради експерта і практичні кроки для українців у Німеччині: відстежувати зміни в законодавстві та рекомендаціях місцевих відомств, зберігати всі документи про трудову діяльність і навчання, звертатися до місцевого Ausländerbehörde з готовими пакетами документів, а також за потреби консультуватися зі спеціалістами з міграційного права. Планування легального довгострокового статусу дає більше можливостей сьогодні і зберігає можливість повернення в Україну в майбутньому за сприятливих умов.

  • Як працюватиме нова система перетину кордону ЄС: що зміниться для українців з 12 жовтня

    Як працюватиме нова система перетину кордону ЄС: що зміниться для українців з 12 жовтня

    З 12 жовтня в’їзд до країн Євросоюзу відбуватиметься за новими правилами — у дію вступає система EES (Entry/Exit System). Це означає, що звичні штампи в паспорті поступово відійдуть у минуле: прикордонники замість печатки фіксуватимуть у єдиній базі біометричні дані мандрівника. На межі шенгенської зони у вас можуть запросити відбитки пальців, фотографію обличчя й скан закордонного паспорта; ці дані зберігатимуться в системі та оброблятимуться для контролю потоків людей, що в’їжджають до ЄС.

    Європейський парламент позиціонує EES як інструмент для підвищення безпеки та ефективнішої боротьби з нелегальною міграцією: після впровадження системи прикордонники й правоохоронні служби матимуть змогу швидше перевіряти історію в’їздів і виїздів, виявляти фальсифіковані документи та стежити за термінами перебування. За офіційними повідомленнями, до березня наступного року нова процедура повністю витіснить традиційні штампи в паспортах.

    Паралельно готується ще одне нововведення — ETIAS (European Travel Information and Authorisation System). На відміну від EES, ETIAS — це не біометрична база на кордоні, а електронний дозвіл на поїздку, який потрібно оформити заздалегідь: він буде дійсний кілька років і коштуватиме декілька євро. Система створена для попередньої перевірки мандрівників із країн, які користуються безвізовим режимом, і має слугувати додатковим фільтром безпеки. Офіційний запуск ETIAS очікується пізніше, але готуватися до нього варто вже зараз.

    Важливою для українців новиною є те, що зміни не зачіпають осіб із офіційним статусом тимчасового захисту: такі громадяни при перетині кордону мають пред’явити документ, що підтверджує їхній статус, і не проходять через ETIAS. Водночас усім іншим мандрівникам слід бути готовими до того, що від 12 жовтня на кордоні можуть попросити пройти процедуру фіксації біометрії, а невдовзі — й оформити електронний дозвіл для поїздок у ЄС.

    Практична порада для тих, хто планує подорож: перед поїздкою перевірте дійсність закордонного паспорта і за потреби підготуйте електронні сервіси, через які в майбутньому можна буде оформляти ETIAS. Також варто стежити за офіційними повідомленнями консульств і прикордонних служб — вони нададуть точні інструкції щодо процедур у вашому конкретному випадку. Нові правила спрямовані на підвищення безпеки, але тимчасово можуть ускладнити перетин кордону через додаткові кроки при проходженні контролю.

  • Польща припинить тимчасовий захист українських біженців у 2026 році

    Польща припинить тимчасовий захист українських біженців у 2026 році

    Президент Польщі Кароль Навроцький підписав закон про продовження дії особливих програм захисту українських біженців до 4 березня 2026 року. Після цієї дати тимчасовий захист, який діяв з початку повномасштабної війни в Україні, буде скасовано. Відповідна інформація оприлюднена виданням «Закон і Бізнес» з посиланням на польські джерела.

    Новий закон змінює низку умов для перебування українців у Польщі. Зокрема, для отримання соціальної допомоги на дітей тепер необхідно, щоб один із батьків офіційно працював у Польщі та сплачував податки. Додатковою умовою є обов’язкове відвідування дитиною польського навчального закладу, за винятком випадків інвалідності.

    Голова адміністрації польського президента Збігнєв Богуцький заявив, що нові обмеження також торкнуться доступу до безкоштовних медичних послуг та інших пільг для тих, хто не працює. За його словами, ці зміни покликані запобігти так званому «соціальному туризму» з України за рахунок польського бюджету. Після завершення дії особливого захисту в 2026 році українські громадяни будуть розглядатися на загальних умовах для іноземців, без додаткових преференцій. За словами Богуцького, новий закон — останній у межах чинної формули допомоги. Окрім вже підписаного закону, найближчим часом президент Польщі має представити у Сеймі два нові законопроєкти. Перший стосується зміни умов набуття польського громадянства: пропонується збільшити термін необхідного проживання у статусі біженця з двох до десяти років.

    Другий законопроєкт стосується заборони публічної демонстрації символіки Організації українських націоналістів (ОУН) та Української повстанської армії (УПА), а також запровадження відповідальності за «спроби поширення неправдивої інформації про Волинську трагедію».

    Аналітики вважають, що ці законодавчі ініціативи можуть вплинути як на внутрішнє становище українських біженців у Польщі, так і на міждержавні відносини між Києвом і Варшавою.

  • Чехія припинить надавати захист українським біженцям

    Чехія припинить надавати захист українським біженцям

    Міністр внутрішніх справ Чехії Віт Ракушан заявив, що після припинення бойових дій в Україні, Чехія припинить надання тимчасового захисту українським біженцям. Це рішення передбачає заміну тимчасового захисту стандартними механізмами, які застосовуються до громадян інших країн, котрі хочуть отримати дозвіл на проживання в Чехії.

    Чеська влада має на меті реалізувати це рішення під час головування Польщі в Раді Європейського Союзу. За словами Ракушана, зміни потребують міжнародної підтримки та мають бути узгоджені на європейському рівні. Очікується, що цей процес завершиться в першій половині 2024 року.

    Згідно з пропозицією чеського уряду, українці, які наразі перебувають у Чехії під тимчасовим захистом, отримають своєрідний мораторій на припинення захисту. Це дозволить людям ще певний час залишатися на території країни, однак згодом вони мають пройти процедуру отримання дозволу на проживання, як це передбачено для громадян інших національностей.

    Такі зміни можуть суттєво вплинути на статус українців у Чехії, адже після завершення війни вони повинні будуть переходити на стандартні механізми, що передбачають оформлення документів для довгострокового перебування або надання інших видів на проживання. Це буде мати значні наслідки для тих, хто планує залишатися в країні після завершення тимчасового захисту.

  • Понад 4,3 мільйона українців отримали статус тимчасового захисту в ЄС

    Понад 4,3 мільйона українців отримали статус тимчасового захисту в ЄС

    За останні часи все більше українських переселенців обирають Німеччину, Чехію та Іспанію як своє нове місце проживання. На даний момент понад 4,3 мільйона громадян України отримали статус тимчасового захисту в Європейському Союзі, переважно в ФРН (1,2 млн), Польщі (951 тис.) та Чехії (381 тис.).

    За останнім підрахунком, станом на кінець грудня 2023 року, найбільше абсолютне зростання кількості переселенців спостерігалося в Німеччині (+18 905; +1,5%), Чехії (+8 155; +2,2%) та Іспанії (+2 830; +1,5%).

    Протилежна тенденція відзначалася у п’яти країнах ЄС, зменшення кількості біженців в Італії (-18 125 осіб; -11,2%), Польщі (-3 235; -0,3%), Естонії (-225; -0,6%), Франції (-205; – 0,3%) та Люксембурзі (-10; -0,2%).

    За загальним показником, серед українських переселенців, найбільшу частку становлять жінки — 46,1%, тоді як дітей складає 33,2%, а дорослих чоловіків-переселенців — 20,7%.

    28 вересня 2023 року Європейська Рада прийняла рішення продовжити тимчасовий захист для осіб, які втікають від повномасштабної війни Росії проти України, з 4 березня 2024 року до 4 березня 2025 року.

    Нагадаємо, що згідно з дослідженням, проведеним Національним банком Польщі, кожен п’ятий дорослий біженець з України, який знаходиться в цій країні, є чоловіком.

    У грудні 2023 року депутат Бундестагу від партії ХДС з оборонної та зовнішньої політики Родеріх Кізеветтер відзначив, що в Німеччині проживає “до десяти дивізій” українських чоловіків, які можуть допомогти своїй країні у війні проти РФ. Раніше він виступав за посилення озброєння України. Слід зазначити, що у Німеччині офіційно проживає близько 190 тисяч чоловіків з України призовного віку.