Hronikanovostej.com

Позначка: транспорт

  • Європа на межі авіаколапсу? Лоукости масово скасовують рейси через стрімке зростання цін на пальне

    Європа на межі авіаколапсу? Лоукости масово скасовують рейси через стрімке зростання цін на пальне

    Європейський авіаційний ринок опинився під новим тиском через енергетичну нестабільність, спричинену війною на Близькому Сході. Лоукост-авіакомпанія Transavia оголосила про скасування частини рейсів у травні та червні, приєднавшись до інших перевізників, які вже змушені переглядати свої розклади через різке подорожчання авіаційного пального.

    За даними France24, ситуація на ринку пального загострюється на тлі нестабільності у Перській затоці, зокрема через обмеження руху суден в Ормузькій протоці — одному з ключових маршрутів постачання нафти та нафтопродуктів у світі. Саме цей фактор став одним із головних драйверів зростання цін на гас, який є критично важливим для авіаційної галузі.

    У Transavia пояснюють, що рішення про скасування рейсів продиктоване не лише високою вартістю пального, а й труднощами з його постачанням. Компанія наголошує: ситуація може погіршитися, якщо геополітична напруга не зменшиться найближчим часом.

    Це вже не поодинокий випадок. Раніше про аналогічні кроки заявили такі лоукости, як Ryanair та Volotea, які також змушені оптимізувати свої маршрути через нестабільність на паливному ринку. Найбільше під ударом опиняються саме бюджетні перевізники, чия бізнес-модель базується на мінімальних витратах і високій заповнюваності рейсів.

    Ситуація ускладнюється структурною залежністю Європи від імпорту авіапального. Наприклад, Франція щороку виробляє близько трьох мільйонів тонн гасу, тоді як споживає приблизно п’ять мільйонів. Дефіцит у два мільйони тонн покривається імпортом, значна частина якого надходить саме з Близького Сходу.

    Проблема полягає не лише у сирій нафті, а й у перероблених продуктах, таких як Jet A-1 — стандартне авіаційне пальне. Країни Перської затоки традиційно забезпечують значну частину цих поставок, і будь-які перебої в регіоні одразу відчуваються на глобальному рівні.

    Експерти зазначають, що «енергетичний годинник» для Європи почав відлік ще в середині квітня, коли Міжнародне енергетичне агентство попередило: запасів авіапального може вистачити лише на кілька тижнів у разі поглиблення кризи. Хоча наразі критичного дефіциту не зафіксовано, ризики залишаються високими, особливо напередодні літнього туристичного сезону.

    Водночас великі хаби, такі як паризькі аеропорти Орлі та Шарль-де-Голль, поки що мають достатні резерви для стабільної роботи. Найбільший удар може припасти на менші регіональні аеропорти, які мають обмежені запаси та менш гнучку логістику постачань.

    Попри це, навіть за відсутності фізичного дефіциту пального, авіапасажири вже відчувають наслідки кризи. Ціни на авіаквитки стрімко зростають: за оцінками аналітиків, пальне може становити до 40% вартості перельоту. Через війну на Близькому Сході ціна на гас фактично подвоїлася, що змушує авіакомпанії перекладати витрати на пасажирів.

    На цьому тлі деякі перевізники намагаються зберігати оптимізм. Наприклад, керівництво Wizz Air раніше заявляло, що не очікує критичного дефіциту пального найближчим часом. Додатковим фактором стабілізації може стати відновлення експорту нафтопродуктів із Китаю, який планує збільшити поставки вже з травня.

    Проте аналітики застерігають: навіть якщо ситуація стабілізується влітку, нова хвиля проблем може виникнути восени. У разі затягування конфлікту на Близькому Сході Європа може знову зіткнутися з дефіцитом пального, що призведе до нових обмежень у авіасполученні.

    Криза також оголює стратегічну слабкість європейської енергетичної системи — недостатню диверсифікацію постачань і скорочення власних переробних потужностей у попередні роки. Це робить континент вразливим до зовнішніх шоків, зокрема геополітичних.

    У підсумку, ситуація з авіапальним стає не лише економічною проблемою, а й фактором, який впливає на мобільність, туризм і загальну стабільність європейського ринку. Якщо тенденція збережеться, мандрівникам доведеться готуватися не лише до дорожчих квитків, а й до можливих змін у планах подорожей.

    Європейська авіація входить у літо з серйозними викликами — і поки що головне питання залишається відкритим: чи зможе ринок адаптуватися до нових умов, чи пасажири стануть свідками масштабних перебоїв у польотах.

  • Авто без мит для військових: у Раді запропонували нові пільги — хто отримає право і які будуть обмеження

    Авто без мит для військових: у Раді запропонували нові пільги — хто отримає право і які будуть обмеження

    В Україні можуть запровадити нову важливу пільгу для військовослужбовців — право на безмитне ввезення транспортних засобів. Відповідні законодавчі ініціативи вже зареєстровані у Верховній Раді України. Йдеться про законопроєкти №15194 та №15195, які мають на меті посилити соціальний захист військових та частково компенсувати навантаження, яке вони несуть під час війни. Про це повідомляє “Судово-юридична газета”. 

    Ініціатива передбачає надання чинним військовослужбовцям можливості ввозити транспортні засоби без сплати митних платежів. Автори законопроєктів наголошують, що це питання не лише соціальної підтримки, а й практичної необхідності, адже мобільність підрозділів і самих військових є критично важливою в умовах війни.

    Згідно з поясненнями до документів, право на пільгу отримають фізичні особи — військовослужбовці, які безпосередньо проходять службу. Передусім йдеться про мобілізованих громадян, призваних після 24 лютого 2022 року, а також військових-контрактників, які на момент ввезення автомобіля перебувають на службі. Законодавці також передбачили можливість оформлення таких авто через уповноважених осіб, які діятимуть від імені військового під час митного оформлення.

    У разі ухвалення законів, безмитне ввезення поширюватиметься на досить широкий перелік транспортних засобів. Зокрема, мова йде про легкові автомобілі, вантажівки, мотоцикли, причепи та напівпричепи. Окремо зазначається, що пільга також може застосовуватися до кузовів транспортних засобів, що відкриває додаткові можливості для ремонту та відновлення техніки.

    Водночас законопроєкти містять низку обмежень, покликаних запобігти зловживанням. Ключовою умовою є правило «один транспортний засіб на одного військовослужбовця». Це означає, що скористатися пільгою повторно не вийде без додаткових підстав або змін у законодавстві.

    Ще одним важливим обмеженням є заборона на відчуження транспортного засобу. Автомобіль, ввезений без сплати митних платежів, не можна буде продавати, передавати чи навіть надавати в користування третім особам. Таким чином законодавці намагаються виключити схеми, за яких пільга могла б використовуватися для комерційної вигоди.

    Окремо визначено, що пільга не поширюватиметься на дорогі автомобілі, які підпадають під транспортний податок. Йдеться про так званий сегмент «люкс», що дозволяє уникнути ситуацій, коли безмитне ввезення використовується для придбання преміальних авто.

    Також встановлюється географічне обмеження: забороняється ввезення транспортних засобів із держави-агресора, тимчасово окупованих територій або країн, пов’язаних із агресією проти України. Це положення має як безпековий, так і політичний характер.

    Експерти відзначають, що подібна ініціатива частково відновлює практику, яка вже діяла в Україні на початку повномасштабної війни. Тоді держава тимчасово скасувала митні платежі на імпорт автомобілів для всіх громадян, що дозволило значно збільшити кількість ввезених транспортних засобів. Однак згодом ці пільги скасували через значні втрати бюджету.

    У новому форматі законопроєкт спрямований саме на вузьку категорію громадян — військових, що робить його більш збалансованим з точки зору державних фінансів. Водночас питання впливу на бюджет усе одно залишається актуальним і може стати предметом дискусій під час розгляду документів.

    Окрім соціального аспекту, ініціатива має і практичний вимір. В умовах війни транспорт відіграє ключову роль — як для виконання бойових завдань, так і для забезпечення логістики. Часто саме власні або волонтерські автомобілі стають основним засобом пересування військових на передовій.

    Таким чином, можливість безмитного ввезення авто може суттєво полегшити забезпечення підрозділів транспортом, особливо з урахуванням того, що значна частина техніки регулярно втрачається або виходить з ладу.

    Паралельно держава продовжує працювати над іншими напрямами підтримки військовослужбовців. Зокрема, Міністерство оборони України раніше визначило розміри компенсації за оренду житла для військових за місцем служби. Також Рахункова палата України проводить аудит системи грошового забезпечення військовослужбовців, щоб підвищити прозорість і ефективність використання бюджетних коштів.

    Очікується, що законопроєкти найближчим часом розглянуть у профільних комітетах парламенту. У разі підтримки вони можуть стати одним із елементів комплексної політики соціального захисту військових у період війни.

    Водночас остаточне рішення залежатиме від балансу між потребами оборони, соціальною справедливістю та можливостями державного бюджету. Проте сам факт появи таких ініціатив свідчить про пошук нових механізмів підтримки тих, хто безпосередньо захищає країну.

  • Евакуація за 7 хвилин: Укрзалізниця масово посилює безпеку поїздів через загрозу атак

    Евакуація за 7 хвилин: Укрзалізниця масово посилює безпеку поїздів через загрозу атак

    В Україні всі пасажирські поїзди почали оснащувати спеціальними наборами для екстреної евакуації — рішення ухвалили на тлі зростання загроз для залізничної інфраструктури та збільшення кількості атак. Нові заходи безпеки мають не лише пришвидшити евакуацію, а й мінімізувати ризики для пасажирів у критичних ситуаціях.

    Як повідомили в Укрзалізниці, поїзні бригади отримують додаткове обладнання: ліхтарі, гучномовці, свистки, флуоресцентні палички, а також речі для базового комфорту — дощовики та пледи. Це дозволяє оперативно освітити шлях евакуації, координувати людей і підтримувати їх у складних погодних умовах або вночі.

    У компанії пояснюють, що головна мета — зробити евакуацію максимально швидкою та контрольованою. У критичний момент важливо не допустити паніки: персонал має змогу подати сигнал, зорієнтувати пасажирів і забезпечити їх безпечний вихід із вагонів.

    Особливість нововведення — пріоритетність. Насамперед додатковим інвентарем оснащують ті поїзди, які курсують у регіонах із підвищеним ризиком або де евакуації відбуваються найчастіше. Такий підхід дозволяє швидко посилити безпеку саме на найбільш уразливих маршрутах.

    Водночас рішення про евакуацію залишається чітко регламентованим. Поїзди не зупиняють автоматично через повітряну тривогу — евакуація відбувається лише у випадку безпосередньої загрози конкретному складу. Це стало можливим завдяки роботі моніторингового центру, який у режимі реального часу відстежує як рух поїздів, так і потенційні повітряні атаки.

    Такі зміни — не випадкові. За останні роки залізниця стала однією з цілей атак. За офіційними даними, з початку повномасштабної війни зафіксовано тисячі ударів по об’єктах інфраструктури, включно з вагонами та локомотивами. Лише у 2026 році частка атак на залізницю суттєво зросла, що змусило переглянути підходи до безпеки.

    Окрему увагу приділяють швидкості реагування. За оцінками фахівців, повна евакуація пасажирів із поїзда може займати приблизно 7–8 хвилин. Саме тому критично важливо, щоб усі дії були відпрацьовані, а інструменти — під рукою.

    Важливо й те, що нові набори — лише частина комплексних змін. Раніше Укрзалізниця вже оновила алгоритм евакуації: тепер потяги зупиняють лише тоді, коли загроза зафіксована в конкретному радіусі, а не просто через загальну тривогу в області. Це дозволяє уникати зайвих зупинок і водночас підвищує точність реагування.

    Експерти наголошують: вагони поїздів у сучасних умовах не є безпечним укриттям. Навпаки, вони можуть ставати мішенню через свою помітність. Саме тому під час евакуації пасажирам рекомендують відійти від поїзда щонайменше на 100 метрів і діяти за інструкціями персоналу.

    Також важливий психологічний аспект. Наявність чітких інструкцій і оснащення допомагає зменшити рівень стресу серед пасажирів. Люди розуміють, що система працює, а персонал підготовлений до дій у надзвичайних ситуаціях.

    Паралельно Укрзалізниця продовжує модернізацію рухомого складу. Уже найближчим часом у рейси виходять нові пасажирські вагони українського виробництва, які відповідають сучасним стандартам безпеки та комфорту. Це свідчить про системний підхід до оновлення галузі навіть у складних умовах війни.

    У підсумку впровадження додаткового інвентарю для евакуації — це не просто технічне оновлення, а частина нової безпекової стратегії. Вона враховує реальні загрози, досвід попередніх атак і необхідність швидкого реагування.

    Залізниця залишається ключовим транспортним артерієм країни — як для цивільних перевезень, так і для евакуації населення. Саме тому її безпека стає питанням не лише логістики, а й життя тисяч людей щодня.

  • Уряд різко посилює захист критичної інфраструктури

    Уряд різко посилює захист критичної інфраструктури

    Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, якою суттєво розширив функціональні повноваження Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України (ДССТ) у сфері захисту критичної інфраструктури. Рішення передбачає зміни до порядку реалізації експериментального проєкту із захисту стратегічно важливих об’єктів, що мають ключове значення для енергетики, транспорту та систем життєзабезпечення держави.

    Як повідомили в Міністерстві оборони України, відтепер ДССТ визначено замовником робіт із будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонту, а також інших інженерно-технічних заходів, спрямованих на посилення захисту критичної інфраструктури. Фактично це означає, що служба отримує ширші організаційні та управлінські повноваження у реалізації проєктів, пов’язаних із безпекою ключових об’єктів держави.

    Постанова охоплює кілька стратегічних напрямів. Зокрема, йдеться про паливно-енергетичний сектор, який залишається одним із найбільш вразливих до атак в умовах повномасштабної війни. Також під дію документа потрапляє підсектор залізничного транспорту, що є частиною сектору транспорту і пошти, а також системи життєзабезпечення критичної інфраструктури — об’єкти, від яких безпосередньо залежить стабільне функціонування громад, міст і регіонів.

    Важливою новацією є те, що Державна спеціальна служба транспорту отримала право не лише координувати процеси, а й безпосередньо залучати власні підрозділи до виконання будівельних та ремонтних робіт у регіонах. Таке залучення здійснюватиметься на підставі окремих рішень Міністерства оборони України. Це дозволяє оперативніше реагувати на потреби відновлення або посилення захисту об’єктів інфраструктури, особливо в умовах загроз воєнного характеру.

    У Міністерстві оборони наголошують, що ухвалене рішення має на меті підвищити ефективність та швидкість реалізації інженерних проєктів, пов’язаних із безпекою. Йдеться як про нове будівництво захисних споруд, так і про модернізацію вже існуючих об’єктів критичної інфраструктури. Очікується, що централізація функцій замовника у межах ДССТ дозволить зменшити бюрократичні процедури та пришвидшити ухвалення рішень на місцях.

    У відомстві також підкреслюють, що це рішення є частиною більш широкої державної стратегії із формування багаторівневої системи захисту критичної інфраструктури. Вона передбачає залучення спеціалізованих військових та інженерних підрозділів до відновлення, укріплення та оперативного захисту об’єктів, які мають ключове значення для енергетичної безпеки та функціонування транспортної системи України.

    Окремо зазначається, що Державна спеціальна служба транспорту вже виконує практичні завдання у сфері захисту інфраструктури. Зокрема, за дорученням Міністерства оборони підрозділи ДССТ розгортають понад 25 кілометрів антидронових конструкцій на ключових транспортних маршрутах Донецької області. Це є одним із прикладів інженерного посилення безпеки логістичних шляхів у прифронтових регіонах.

    Таким чином, нові повноваження ДССТ формують більш цілісну модель управління проєктами з інженерного захисту критичної інфраструктури, поєднуючи планування, будівництво та безпосереднє виконання робіт у межах однієї структури. Це, за оцінками уряду, має посилити стійкість енергетичних і транспортних систем України в умовах триваючої війни та підвищених безпекових ризиків.

  • Дефіцит авіапалива в ЄС загрожує економіці: ціни можуть зрости на десятки відсотків

    Дефіцит авіапалива в ЄС загрожує економіці: ціни можуть зрости на десятки відсотків

    Європейський Союз опинився на межі масштабної енергетично-логістичної кризи через нестачу авіаційного пального, яка вже починає впливати на транспорт, економіку та ринок товарів. На тлі геополітичної нестабільності в регіоні Перської затоки експерти попереджають: наслідки можуть вийти далеко за межі авіаційної галузі і зачепити споживачів по всій Європі, включно з Україною.

    За даними європейських інституцій, ключовою причиною проблеми стало різке скорочення поставок пального з Близького Сходу. Через перебої в логістиці та блокування маршрутів імпорт авіаційного керосину до Європи вже зменшився майже вдвічі, тоді як власні виробничі потужності покривають лише близько 70% потреб ринку . Це створює ризик системного дефіциту, який може проявитися вже найближчими тижнями.

    Міжнародні організації та галузеві асоціації попереджають, що у разі подальших перебоїв Європа може зіткнутися з нестачею пального вже протягом трьох–шести тижнів . У такому випадку наслідки будуть відчутними: від масових скасувань рейсів до різкого подорожчання квитків і логістичних послуг.

    Вже зараз деякі великі авіакомпанії, зокрема KLM і Lufthansa, змушені скорочувати кількість рейсів через зростання витрат і проблеми з постачанням пального . Аналогічні кроки можуть зробити й інші перевізники, особливо в умовах наближення літнього туристичного сезону, коли попит на перельоти традиційно зростає.

    Європейська комісія вже розглядає антикризові заходи. Серед них — можливість добровільного перерозподілу запасів авіапалива між країнами ЄС, щоб уникнути ситуацій, коли окремі аеропорти або регіони залишаються без ресурсу . Також планується посилити моніторинг запасів і координацію між державами, постачальниками та авіакомпаніями.

    Експерти наголошують, що ситуація вже переходить із фази «кризи цін» у фазу «кризи поставок». Це означає, що проблема полягає не лише у подорожчанні пального, а й у ризику його фізичної нестачі. Саме тому наслідки можуть бути значно серйознішими, ніж просто зростання тарифів на авіаперевезення.

    Особливо чутливою до таких змін є авіаційна галузь, яка працює в режимі високої інтенсивності. Лоукост-перевізники, наприклад, мінімізують час простою літаків і не мають значних резервів пального. У разі перебоїв вони змушені або скасовувати рейси, або підвищувати ціни, що вже спостерігається на ринку.

    Водночас дефіцит авіапалива впливає не лише на пасажирські перевезення. Значна частина міжнародної торгівлі залежить від авіалогістики, особливо коли йдеться про швидкопсувні або високовартісні товари. Якщо доставка ускладнюється або дорожчає, це неминуче відображається на кінцевій вартості продукції.

    Аналітики прогнозують, що у разі затягування кризи ціни на імпортні товари можуть зрости на 20–30% і більше. Це пов’язано з тим, що транспортні витрати закладаються у собівартість товарів. Особливо це стосуватиметься продукції, яка доставляється повітряним шляхом або потребує швидкої логістики.

    Частину навантаження може взяти на себе наземний транспорт, передусім залізниця. У Європі вона добре розвинена і менш залежна від нафтопродуктів завдяки електрифікації. Однак це не вирішує проблему повністю. Зростання попиту на залізничні перевезення також призведе до підвищення тарифів і збільшення навантаження на інфраструктуру.

    Для України ця ситуація має подвійний ефект. З одного боку, через війну цивільна авіація в країні не функціонує, що зменшує прямий вплив дефіциту. З іншого — Україна залишається частиною європейських логістичних ланцюгів, тому подорожчання транспортування в ЄС автоматично позначиться на цінах всередині країни.

    Крім того, Україна також залежить від імпорту нафтопродуктів, і зростання їх вартості впливатиме на всі сфери економіки — від транспорту до виробництва. Це створює ризик нового витка інфляції, який може зачепити як бізнес, так і споживачів.

    Експерти зазначають, що ситуація може стабілізуватися у разі відновлення постачань із Близького Сходу. Проте навіть у такому випадку ціни навряд чи повернуться до попереднього рівня. Додаткові витрати, пов’язані з логістикою, страхуванням і новими маршрутами, залишаться у структурі цін.

    У довгостроковій перспективі ця криза може стимулювати зміни на ринку. Зокрема, йдеться про диверсифікацію постачальників, розвиток альтернативних джерел пального та перегляд логістичних стратегій. Однак ці процеси потребують часу і значних інвестицій.

    Таким чином, дефіцит авіапалива в Європі вже переростає у масштабний економічний виклик. Його наслідки відчують не лише авіакомпанії, а й споживачі, які можуть зіткнутися з подорожчанням товарів, послуг і перевезень. Найближчі місяці стануть ключовими для визначення глибини цієї кризи та її впливу на економіку Європи і України.

    Джерело: Віктор Гальчинський, член правління ГО “Лінія 102.Юа”, фінансовий аналітик, спеціально для Главреду
  • Інтерсіті+ і тепловоз зіткнулися на Вінниччині

    Інтерсіті+ і тепловоз зіткнулися на Вінниччині

    У Вінницькій області на станції Браїлів сталося бічне зіткнення тепловоза приватного кар’єру з пасажирським поїздом Інтерсіті+ сполученням Київ — Перемишль. Про це повідомила «Укрзалізниця».

    За попередніми даними, у момент інциденту в поїзді перебувало 576 пасажирів та працівники залізниці. Усі вони не постраждали.

    Після зіткнення рух на ділянці було частково зупинено або обмежено. Пасажирів оперативно вивели з поїзда та тимчасово розмістили на станції Браїлів. Для продовження маршруту організували подачу підмінного поїзда.

    В «Укрзалізниці» зазначили, що працівники компанії одразу розпочали координацію дій із пасажирами, які прямували міжнародним маршрутом. Зокрема, уточнювали інформацію щодо пересадок і стикувальних рейсів, а також узгоджували подальші дії з прикордонними службами.

    Окремо повідомляється, що компанія працює з міжнародними залізничними операторами, щоб мінімізувати затримки на маршруті Київ — Перемишль і зберегти заплановані пересадки.

    За даними перевізника, зіткнення мало бічний характер і сталося на станційній інфраструктурі. Йдеться про контакт тепловоза приватного підприємства з пасажирським складом Інтерсіті+.

    Наразі точні причини події встановлюються. Розглядаються різні версії, зокрема можливі порушення правил маневрової роботи або організації руху на станції.

    На місце події направлено спеціальну комісію «Укрзалізниці», яка має зафіксувати обставини інциденту, оцінити технічний стан колій та рухомого складу та встановити відповідальних осіб або фактори, що призвели до зіткнення.

    Інцидент спричинив тимчасові затримки низки поїздів на ділянці. Частина маршрутів була скоригована, а окремі рейси прямували зі змінами графіку.

    У компанії запевняють, що відновлювальні роботи проводяться у посиленому режимі. Після завершення огляду інфраструктури планується поступове відновлення стандартного руху.

    Останніми роками на українській залізниці періодично фіксуються технічні інциденти різного характеру — від сходження вагонів до зіткнень рухомого складу на станційних ділянках. Кожен випадок розслідується окремо із залученням внутрішніх комісій та технічних служб.

    «Укрзалізниця» наголошує, що пріоритетом залишається безпека пасажирів, а всі подібні події проходять обов’язковий аналіз для запобігання повторенню.

    Після завершення роботи комісії будуть оприлюднені висновки щодо причин інциденту та можливих порушень. Також буде ухвалено рішення щодо повного відновлення руху на ділянці Браїлів та оцінки можливих наслідків для інфраструктури.

  • В Україні виконали майже 50% запланованого ремонту доріг держзначення до червня

    В Україні виконали майже 50% запланованого ремонту доріг держзначення до червня

    В Україні від початку 2026 року виконано майже половину запланованого обсягу ремонту на дорогах державного значення, який має бути завершений до 1 червня. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.

    За його словами, станом на середину квітня дорожні служби вже відновили понад 4,4 млн квадратних метрів дорожнього покриття. Це становить близько половини від запланованого обсягу робіт на цей період.

    Як зазначив Кулеба, у 2026 році ремонтні роботи стартували значно раніше, ніж зазвичай, що дозволило поступово наростити темпи. Якщо взимку дорожники виконували близько 4–5 тисяч квадратних метрів ремонту на добу, то зараз цей показник зріс до майже 200 тисяч квадратних метрів щодня.

    Збільшення темпів пов’язане як із покращенням погодних умов, так і з розширенням кількості ремонтних бригад. Наразі на дорогах державного значення працюють близько 200 бригад і майже 1,9 тисячі працівників.

    У попередніх повідомленнях уряду також зазначалося, що в окремі періоди до робіт залучали понад 235 бригад і більше ніж 2100 працівників, що дозволило перевищити початкові планові показники.

    Ремонтні роботи охоплюють ключові транспортні артерії по всій території України. Зокрема, дорожники працюють на таких важливих маршрутах:

    • М-03 Київ–Харків–Довжанський;
    • М-05 Київ–Одеса;
    • М-06 Київ–Чоп;
    • М-11 Львів–Шегині;
    • М-19 Доманове–Ковель–Чернівці–Тереблече;
    • М-21 Виступовичі–Житомир–Могилів-Подільський.

    Ці дороги мають стратегічне значення як для внутрішнього сполучення, так і для міжнародної логістики, зокрема перевезення вантажів і гуманітарної допомоги.

    Уряд планує, що загалом у 2026 році буде відновлено близько 10 млн квадратних метрів дорожнього покриття на автошляхах державного значення. Основний акцент робиться на так званому ямковому ремонті, який дозволяє швидко покращити стан доріг після зимового періоду.

    Раніше прем’єр-міністерка Юлія Свириденко заявляла, що до 1 червня планується провести ямковий ремонт на всіх міжнародних і державних трасах країни.

    Для пришвидшення відновлення дорожньої інфраструктури уряд виділив додаткові 3 мільярди гривень із резервного фонду державного бюджету. Ці кошти спрямовані на ремонт найбільш проблемних ділянок доріг, які зазнали значних пошкоджень після зими.

    Окрім цього, в Агентство відновлення та розвитку інфраструктури повідомляли про підготовку актів для відновлення близько 80 доріг у межах гарантійних зобов’язань підрядників.

    Зимовий період традиційно негативно впливає на стан дорожнього покриття через перепади температур, опади та інтенсивний рух транспорту. У 2026 році ситуація ускладнювалася додатковим навантаженням на логістичні маршрути, пов’язаним із війною та перевезенням військових і гуманітарних вантажів.

    Саме тому уряд визначив ремонт доріг одним із пріоритетів відновлення інфраструктури.

    У Міністерстві розвитку громад та територій зазначають, що темпи робіт і надалі зростатимуть, щоб виконати заплановані обсяги до початку літа. Зокрема, планується збільшення кількості бригад і техніки на ключових напрямках.

    Таким чином, станом на квітень Україна вже виконала значну частину дорожніх робіт, а подальше нарощування темпів має забезпечити завершення основного обсягу ремонту у встановлені терміни.

  • У Європі закликають підготувати план через ризик дефіциту авіаційного пального

    У Європі закликають підготувати план через ризик дефіциту авіаційного пального

  • У Європі авіакомпанії скорочують рейси на тлі зростання цін на пальне

    У Європі авіакомпанії скорочують рейси на тлі зростання цін на пальне

    У країнах Європейського Союзу фіксується посилення проблем в авіаційній галузі, що призводить до скорочення рейсів і вимушеного простою частини авіапарку. Причиною називають зростання вартості авіаційного пального та перебої з постачанням, які, за даними низки повідомлень, пов’язують із загальною нестабільністю на світових енергетичних ринках.

    Одним із перших перевізників, що оголосив про оперативні зміни в роботі, стала німецька авіакомпанія Lufthansa. За наявними повідомленнями, 16 квітня компанія була змушена тимчасово вивести з експлуатації частину літаків дочірньої компанії CityLine, а також кілька бортів основного флоту. Загалом йдеться про десятки повітряних суден, які тимчасово не виконують рейси через економічну недоцільність експлуатації в умовах високих цін на пальне.

    Ситуація в авіагалузі ускладнюється тим, що витрати на авіаційне пальне суттєво впливають на рентабельність перевезень. Деякі авіакомпанії повідомляють про зростання операційних витрат, що змушує їх переглядати розклади рейсів, оптимізувати маршрути та скорочувати частоту польотів на окремих напрямках.

    У різних країнах Європи авіаперевізники повідомляють про вимушене коригування польотних програм. Частина рейсів переноситься або скасовується, особливо на менш прибуткових маршрутах. Галузеві аналітики зазначають, що така тенденція може вплинути на туристичний сезон і підвищити вартість авіаквитків у найближчі місяці.

    Крім Lufthansa, складна ситуація спостерігається і в інших великих європейських перевізників. Зокрема, у фінансових звітах авіакомпаній easyJet, Ryanair та Wizz Air фіксується зниження вартості акцій на фондових ринках. Це свідчить про зростання занепокоєння інвесторів щодо стабільності авіаційного сектору.

    У повідомленнях також згадується, що напруженість на Близькому Сході та перебої в постачанні енергоресурсів впливають на глобальні ринки нафти та газу. Це, у свою чергу, позначається на вартості авіаційного пального, яке є одним із ключових витратних компонентів у структурі авіаперевезень.

    Окремі джерела пов’язують ситуацію з обмеженнями логістики енергоресурсів через стратегічно важливі морські маршрути. Це створює додатковий тиск на світову економіку, зокрема на транспортний сектор, який найбільш чутливий до коливань цін на паливо.

    На тлі зростання витрат авіакомпанії фіксують зміну поведінки пасажирів. За словами представників галузі, мандрівники все частіше бронюють квитки в останній момент, а також переорієнтовуються на коротші або внутрішні маршрути. Частина туристів обирає альтернативні напрямки відпочинку, уникаючи регіонів із підвищеними витратами на переліт.

    Експерти зазначають, що така тенденція може вплинути на структуру туристичного сезону в Європі, особливо у літній період, коли попит на авіаперевезення традиційно зростає.

    Авіаційні аналітики попереджають, що у разі збереження високих цін на пальне авіакомпанії можуть і надалі оптимізувати флот, скорочувати рейси та підвищувати вартість квитків. Це може призвести до додаткового навантаження на пасажирів і поступової трансформації ринку авіаперевезень у Європі.

    Наразі авіакомпанії та регулятори вивчають можливі варіанти стабілізації ситуації, однак швидкого вирішення проблеми в галузі поки не прогнозують.

  • На Львівщині піднімають тарифи на проїзд через різке подорожчання пального

    На Львівщині піднімають тарифи на проїзд через різке подорожчання пального

    У Львівській області з початку квітня зросте вартість проїзду на міжміських та приміських маршрутах. Мінімальна ціна квитка на коротких дистанціях підніметься до 45 гривень, а на довших маршрутах тариф формуватиметься з розрахунку близько 3,3 гривні за кілометр.

    Про підвищення повідомили в обласній військовій адміністрації, пояснивши його стрімким зростанням вартості пального. За словами начальника управління транспорту Львівської ОВА Степана Рудницького, перевізники змушені переглядати тарифи, щоб відповідати новим економічним умовам.

    Ключовим фактором стало подорожчання дизельного пального, яке наразі коштує 87–90 гривень за літр. У структурі витрат перевізників саме пальне займає найбільшу частку — до 60%. Ще близько 30% припадає на заробітну плату водіїв та обслуговуючого персоналу. За таких умов, як зазначають в ОВА, старі тарифи вже не покривають витрат.

    У регіоні вже фіксували випадки, коли перевізники відмовлялися виходити на маршрути через збитковість. Частина напрямків, особливо малонаселених, опинилася під загрозою закриття. Саме тому, за словами чиновників, підвищення вартості проїзду є вимушеним кроком, покликаним зберегти транспортне сполучення.

    Експерти зазначають, що ситуація на Львівщині є показовою для всієї країни. У разі подальшого зростання цін на пальне аналогічні рішення можуть ухвалювати й в інших регіонах. При цьому найбільший удар відчують мешканці передмість і сіл, для яких громадський транспорт часто є єдиним способом дістатися до роботи чи навчання.

    Водночас питання компенсацій або стримування тарифів залишається відкритим. У нинішніх умовах держава не має достатніх ресурсів для масштабного субсидування перевезень, тому фінансове навантаження поступово перекладається на пасажирів.

    Таким чином, подорожчання проїзду на Львівщині стало прямим наслідком енергетичної ситуації та змін на ринку пального. І якщо тенденція зростання цін збережеться, українці можуть зіткнутися з новою хвилею тарифних змін уже найближчим часом.