Hronikanovostej.com

Позначка: тендери

  • Закупівля обладнання для АЕС за 36 млн грн викликала дискусію щодо прозорості процедури

    Закупівля обладнання для АЕС за 36 млн грн викликала дискусію щодо прозорості процедури

    Закупівля системи гідравлічного затягування FCM60 на суму 36,2 млн грн для потреб атомних електростанцій викликала значний резонанс у професійній спільноті. Експерти та громадські організації поставили питання щодо умов тендеру, досвіду компанії-переможця та технічних вимог до обладнання.

    У зоні уваги опинилася компанія AV Industrieeinrichtungen GmbH, яка перемогла в закупівлі як єдиний учасник. За даними відкритих реєстрів, підприємство було створене за кілька місяців до оголошення тендеру, що викликало сумніви щодо його досвіду роботи в атомній сфері. Наданий «аналогічний договір», як зазначають учасники публічних дискусій, стосується іншого типу обладнання.

    Одним із найбільш обговорюваних моментів стала відсутність у тексті договору детальних технічних параметрів обладнання. Уся технічна частина винесена до окремої Специфікації, яку можна коригувати без внесення змін до самого договору. Експерти наголошують, що така практика ускладнює контроль відповідності продукції вимогам атомної галузі та створює ризики для якості обладнання.

    Додаткові дискусії спричинила інформація про збіг контактів компанії-переможця з даними російської структури, що раніше фігурувала у постачанні обладнання INOS GmbH & Co. KG, яке отримувало декларацію відповідності на території РФ. Окремі фахівці вважають, що такі збіги потребують перевірки регуляторних органів з огляду на вимоги безпеки та санкційне законодавство.

    У договорі передбачено виплату авансу у розмірі 30%. Банківські гарантії надані іноземними установами, що, за словами експертів, може ускладнювати подальше стягнення коштів у разі невиконання зобов’язань постачальником.

    Учасники ринку зазначають, що стандартні вимоги для критичного обладнання АЕС передбачають жорсткішу верифікацію виробника, технічної документації та відповідності обладнання галузевим стандартам.

    Аналітики звертають увагу на те, що кадрова структура атомної галузі в останні роки залишалася відносно стабільною, а процес ухвалення стратегічних рішень зосереджений у вузькому управлінському колі. Саме тому закупівля FCM60 стала приводом для широкої дискусії щодо підходів до проведення державних закупівель у сфері атомної енергетики.

    Експерти наголошують, що сектор безпеки АЕС потребує максимальної прозорості, адже від якості обладнання залежить стабільність і безпека ядерних енергоблоків.

  • Тендери Харківської ОВА: компанію «Промтекс» підозрюють у завищенні вартості відбудови Харківщини

    Тендери Харківської ОВА: компанію «Промтекс» підозрюють у завищенні вартості відбудови Харківщини

    Підрядник, який активно залучається до відбудови Харкова та області, опинився в епіцентрі гучного скандалу. Приватне підприємство «Будівельна фірма “ПРОМТЕКС”» стало фігурантом низки підозрілих угод, що стосуються використання бюджетних коштів, виділених на відновлення об’єктів, пошкоджених російськими обстрілами.

    Аналіз укладених договорів та тендерної документації Харківської обласної військової адміністрації та Харківської міської ради вказує на системний характер можливих маніпуляцій, які забезпечували перемогу саме цього підрядника та створювали умови для завищення вартості робіт.

    Одним із найбільш показових прикладів стало відновлення КЗ «Чугуївський ліцей №2» (тендер UA-2023-08-11-000194-a). Початкова сума договору з ПП «Промтекс» становила 235,16 млн грн, однак уже наприкінці 2023 року Харківська ОВА без проведення нового тендеру збільшила суму ще на 64 млн грн. У договорах виявлено положення про так звану «динамічну договірну ціну», яка не містить чіткого порядку перегляду. Це створює можливості для штучного роздування кошторису та непрозорого використання бюджетних коштів.

    Схожа ситуація і з будівництвом захисної споруди для Харківського ліцею №124 (тендер UA-2025-10-01-012314-a) на суму 51,99 млн грн. Документація має ознаки підлаштування під одного учасника, а сам договір дозволяє оплачувати «додаткові роботи», які не були передбачені первинним предметом закупівлі. Такий механізм традиційно використовують для неконтрольованого збільшення вартості проєкту поза конкурентними процедурами.

    У тендерах на аварійно-відновлювальні роботи багатоквартирних будинків на вулицях Бучми та Ужвій Наталії також виявлено низку бар’єрів, що фактично усували конкуренцію. Серед них — надмірні вимоги до пакету документів та завищена вимога до доходу потенційного учасника за 2024 рік на рівні 90% від очікуваної вартості закупівлі. Ці умови відсікають малі та середні підприємства, залишаючи простір лише для «потрібного» підрядника.

    Сукупність виявлених фактів вказує на можливу змову між посадовцями Департаментів Харківської ОВА і міськради та приватним підприємством «Промтекс». Маніпуляції з тендерними процедурами та зміна цінових умов відкривають шлях до непрозорого освоєння коштів, які мали б бути спрямовані на термінову відбудову регіону після руйнувань.

  • Кам’янське витратить 220 млн грн на житло для переселенців – підряд без конкуренції

    Кам’янське витратить 220 млн грн на житло для переселенців – підряд без конкуренції

    Кам’янська міська рада замовила реконструкцію нежитлової будівлі під житло для внутрішньо переміщених осіб на суму 220,45 млн грн у ТОВ «Мастертрейдконсалт». Роботи планують завершити до кінця 2026 року, облаштувавши 56 квартир та приміщення загального користування.

    Завдання підрядника включає демонтаж, оновлення фасаду, покрівлі, заміну вікон і дверей, внутрішнє облаштування приміщень та монтаж інженерних мереж: опалення, вентиляції, водопостачання, каналізації, електропостачання та системи пожежної безпеки. Також заплановано благоустрій території: тротуари, освітлення, дитячі та спортивні майданчики, озеленення.

    При цьому аналіз кошторису показав суттєве завищення цін на будівельні матеріали. Наприклад, розчинову суміш Ceresit CT 87 White Flexible закупили по 63 грн/кг, тоді як у Дніпрі її можна купити по 31–35 грн/кг. Переплата на окремих позиціях перевищує 6 млн грн. Також середньомісячна зарплата робітників закладена на рівні 23 885 грн, хоча реальні ринкові показники становлять 30–40 тис. грн, що створює ризик виплат у конвертах із маржі.

    Підрядник отримав договір без конкуренції, оскільки на відкриті торги ніхто не прийшов. Для участі у тендері компанія мала погодитися на відтермінування платежу до 120 днів та особисто оглянути об’єкт реконструкції.

    ТОВ «Мастертрейдконсалт», зареєстроване у 2020 році, раніше вже фігурувало у розслідуваннях про «відкати» в Кам’янському. З 2021 року компанія отримала державних підрядів на 285 млн грн, найбільше саме від нинішнього замовника.

  • Заступника голови Закарпатської ОВА Білецького звинувачують у схемах з лісами, тендерами та прикритті контрабанди

    Заступника голови Закарпатської ОВА Білецького звинувачують у схемах з лісами, тендерами та прикритті контрабанди

    Закарпатська область опинилася у центрі низки гучних корупційних скандалів, у фокусі яких — заступник голови Закарпатської ОВА Мирослав Білецький. Йому закидають причетність до системних оборудок, що охоплюють незаконний виїзд військовозобов’язаних, знищення лісів, тіньові будівельні проєкти та участь у фінансових схемах, пов’язаних з компаніями з російським корінням.

    Попри війну та режим мобілізації, Закарпаття утримує першість за кількістю незаконних виїздів чоловіків через систему «Шлях». За інформацією джерел, підписи заступників Білецького відігравали ключову роль у масовому оформленні документів для ухилянтів. Паралельно в області фіксується активізація контрабанди — сфери, яку вже багато років називають однією з найбільш криміналізованих у регіоні.

    Особливе обурення викликають проєкти вітрової енергетики у високогірній частині Карпат. Під керівництвом Білецького просувається будівництво близько 30 вітрових електростанцій, що супроводжується масштабною вирубкою лісів. Екологи та активісти називають ці дії варварством, яке суперечить нормам Земельного кодексу та загрожує природним екосистемам Карпат.

    На цьому тлі ще однією резонансною темою стало стабільне отримання тендерів компанією ТОВ «ШБУ-77» (ЄДРПОУ 41412376). Фірму пов’язують із російським бізнесменом Олегом Дерипаскою, який перебуває під міжнародними санкціями. Таким чином, бюджетні кошти на дороги опиняються у компанії з російським впливом.

    Схеми, що приписуються Білецькому, торкаються й ринку нерухомості. Зокрема, ТОВ «Коралфенікс» (ЄДРПОУ 42837404), засновану його «колишньою» дружиною, пов’язують із Валерієм Пересоляком — фігурантом санкцій РНБО, якого називали одним із ключових контрабандистів. До співвласників цього бізнесу залучено й неповнолітнього сина Іллю Білецького, що виглядає як спроба приховати реальні активи чиновника.

    Джерела також повідомляють про поновлення проєктів, пов’язаних із Владиславом Каськівим — колишнім посадовцем, причетним до корупційних скандалів. Йдеться, зокрема, про відновлення будівництва гірськолижного курорту в селі Пилипець.

    Тіньова мережа, яку пов’язують з оточенням Білецького, включає низку юросіб — «Карпатські Золоті Горішки» (40280546), «Мілкор Сервіс» (43608683), «ЮНП» (36732176), «Новем» (43965130) та АТ «Естейт Фінанс» (45529156). Вони використовуються як ланцюг для відкатів та легалізації коштів, що виводяться з регіональних проєктів.

    Окремі питання залишаються і щодо особистих статків чиновника. Білецький не може пояснити походження 400 тисяч доларів, за які у 2007 році було придбано цегельний завод у селі Нанково. Його розлучення у 2016 році називають фіктивним: після документального розриву стосунків він продовжив жити з ексдружиною, а майно оформлювалося переважно на неї.

    У переліку активів родини також фігурує квартира в елітному ЖК Taryan Towers у Києві, оформлена на його сина Дмитра. Офіційні доходи Білецького та його родини не підтверджують можливість придбання такого майна.

    Скандали навколо діяльності заступника голови Закарпатської ОВА набирають обертів, а громадськість очікує на реакцію правоохоронних органів та перевірку джерел походження статків посадовця.

  • Обшуки у Держлікслужбі: НАБУ перевіряє тендери на мільйони

    Обшуки у Держлікслужбі: НАБУ перевіряє тендери на мільйони

    Національне антикорупційне бюро України провело обшуки у центральному офісі Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками, а також у кабінеті її керівника Романа Ісаєнка. Офіційних заяв щодо підстав проведення слідчих дій немає, однак, за інформацією джерел, детективи перевіряють можливі факти зловживання службовим становищем, лобіювання інтересів фармкомпаній та незаконного збагачення посадових осіб.

    Раніше розслідувачі повідомляли про низку порушень у сфері державних закупівель за участі Держлікслужби. Зокрема, йдеться про тендери на придбання препаратів для замісної підтримувальної терапії — Метадону та Бупренорфіну. Попри їх різну дію та призначення, у закупівлях їх об’єднували в один лот, що фактично відсікало більшість потенційних учасників та залишало можливість змагатися лише двом компаніям: одеському ТДВ «Інтерхім» та харківській корпорації «Здоров’я».

    Переможцем торгів стала саме «Корпорація “Здоров’я”» із пропозицією майже 500 млн грн. За оцінками експертів, така модель закупівлі могла суттєво звузити конкуренцію та створити штучні переваги для визначеного кола учасників.

    Питання посилюють підозри: чому масштабні обшуки у Держлікслужбі почалися лише зараз, хоча проблеми з прозорістю тендерів та можливе маніпулювання державними коштами тривають роками? Чи були ці факти непомітними, чи їх свідомо ігнорували?

    У центрі уваги — роль керівника служби Романа Ісаєнка. За наявною інформацією, саме він міг бути причетним до погодження непрозорих рішень та впливу на окремі закупівлі. Після появи інформації про обшуки очільник Держлікслужби несподівано пішов на лікарняний, що викликало додаткові запитання щодо його участі у можливих порушеннях.

    Слідчі дії НАБУ тривають.

  • Керівник поліції Києва Дмитро Шумейко уникнув люстрації та наростив статки, що не відповідають доходам

    Керівник поліції Києва Дмитро Шумейко уникнув люстрації та наростив статки, що не відповідають доходам

    Начальник Головного управління Національної поліції у Києві Дмитро Шумейко опинився в центрі уваги через низку фактів, які ставлять під сумнів його доброчесність та законність накопичених статків. Попри тривалу службу в міліції та поліції, його кар’єра супроводжується запитаннями, на які досі немає офіційних відповідей.

    Одне з ключових питань — як саме Шумейко уникнув люстрації. За законом він підпадав під її вимоги, однак жодних наслідків для нього це не спричинило. Невдовзі після цього він продовжив кар’єру в поліції, захистив дисертацію під керівництвом Олега Татарова та, за даними експертів, зробив це за наявності очевидного плагіату. Сам Шумейко звинувачення не коментує.

    Проте найбільше запитань викликає його діяльність у Києві. За інформацією джерел, Шумейко сформував систему контролю над низкою міських схем — від тендерних закупівель до ярмарків, де нібито діє незаконний платний доступ до місць. Такі механізми дозволяють перерозподіляти бюджетні кошти на користь підконтрольних структур та формувати стабільні грошові потоки. Окремі учасники ринку скаржаться, що поліція тут перетворилася на інструмент тиску та «регулювання».

    Попри офіційну зарплату у 1,3 млн грн за 2023 рік, родина керівника столичної поліції володіє активами, які складно пояснити лише доходами держслужбовця. Йдеться про кілька квартир у Києві загальною площею понад 270 м², частки у дачних будинках та земельних ділянках, а також про значні суми готівки у гривні та доларах. Окремо Шумейко декларує право користування об’єктами спортивного комплексу «База Волна» та ділянкою на понад 800 м², оформленою на юросіб і родичів.

    Аналітики звертають увагу, що сукупність цих факторів свідчить не лише про можливі корупційні ризики, а й про створення впливової тіньової мережі, яка дозволяє очільнику поліції Києва впливати на бізнес-середовище та процеси в місті далеко за межами своїх формальних повноважень. За таких умов розслідування щодо діяльності Шумейка фактично заблоковані, а система, яку він вибудував, продовжує працювати й забезпечувати стабільний прибуток.

  • Укргазвидобування втратило мільярди через фіктивні проєкти та закриті тендери керівництва

    Укргазвидобування втратило мільярди через фіктивні проєкти та закриті тендери керівництва

    Під виглядом масштабної інвестиційної програми в розвиток українського газовидобутку в роботі АТ «Укргазвидобування» роками діяла схема системного виведення коштів. За інформацією джерел у галузі, ключові рішення ухвалювалися керівництвом компанії у зв’язці з афілійованими підрядниками, які отримували мільярдні підряди без конкуренції та будь-якого технічного обґрунтування.

    Найпоказовішим прикладом експерти називають пошукову свердловину №888 на Шебелинському родовищі. Попри попередження у вихідній геологічній документації про відсутність підтверджених покладів та низьку якість сейсмічних даних, з 2019 по 2025 рік на об’єкт витратили понад 1,3 млрд грн. Усі рішення про продовження фінансування ухвалювалися всупереч рекомендаціям профільних фахівців.

    Координацію фінансових потоків забезпечували генеральний директор Сергій Лагно, директор із закупівель Роман Власенко, директор з геологорозвідки Максим Вітик та директор з безпеки Дмитро Ткачонок. Саме вони погоджували укладання низки непрозорих контрактів, зокрема шести договорів на постачання кабельної продукції вартістю 131,46 млн грн. Усі контракти були підписані у січні–березні 2025 року без проведення відкритих торгів, а реальні обсяги закупівель свідомо роздрібнювали, щоб уникнути контролю.

    Порушення фіксувалися і в екологічному блоці діяльності підприємства. У першому кварталі 2025 року компанія повідомила про історичний рекорд — 107 136 метрів пробурених свердловин. Однак утворений у процесі буровий шлам замість спеціальної утилізації зливався просто на рельєф місцевості, що не лише порушує екологічні норми, а й створює загрозу хімічного забруднення.

    Окремий епізод стосується аварії на газопроводі високого тиску у квітні 2024 року. Розслідування встановило, що причиною стала незаконна врізка перемички без проектної документації. Інцидент призвів до пожежі, збитків місцевій громаді та поставив під сумнів дотримання елементарних вимог безпеки на підприємстві.

    Зібрані факти свідчать, що Укргазвидобування використовувалося як фінансовий плацдарм для непрозорих операцій, тоді як державні інвестиції перетворювалися на інструмент виведення коштів через підконтрольні структури.

  • ТОВ «Артденбуд» знову виграв тендер без конкуренції — ремонт за 438 млн грн

    ТОВ «Артденбуд» знову виграв тендер без конкуренції — ремонт за 438 млн грн

    МВС під керівництвом Клименка та Нацгвардія Півненка значно збільшили бюджет ремонтних робіт у тилу Києва, використовуючи схему без конкуренції та з єдиним підрядником.

    За даними тендерів, у 2024 році був укладений основний контракт на ремонт будівлі вартістю 254,4 млн грн. У 2025 році було оголошено про «додаткові роботи» ще на 125 млн грн. На тендер заявився лише один учасник — ТОВ «Артденбуд». 29 вересня Нацгвардія підписала додаткову угоду, і загальна вартість робіт зросла до 437,81 млн грн.

    Договори складені максимально розмито, що дозволяє змінювати обсяги робіт, перелік завдань та ціни у будь-який момент. Аналіз кошторисів показав, що ціни на матеріали завищені майже вдвічі порівняно з ринковими. Так, тинькування, яке коштує 98 грн/кг, у тендері вказане за 224 грн/кг, аналогічна ситуація з кріпленнями та оздоблювальними матеріалами.

    ТОВ «Артденбуд» — постійний фаворит Нацгвардії, компанія має мінімум персоналу, відсутність підтверджених потужностей і реальної бази, проте регулярно виграє тендери на десятки та сотні мільйонів гривень без конкурентів.

    Експерти зазначають, що за схемою Клименка та Півненка тилові об’єкти МВС і Нацгвардії стали джерелом особистої наживи, тоді як волонтери продовжують вирішувати реальні потреби фронту, купуючи техніку, дрони та спорядження.

  • Будівельні схеми на мільярди: посадовці Мінрегіону, ХОВА та мерії Харкова фігурують у розкраданнях

    Будівельні схеми на мільярди: посадовці Мінрегіону, ХОВА та мерії Харкова фігурують у розкраданнях

    Нові дані з регіонів та судових матеріалів вказують на існування масштабної будівельно-інфраструктурної мережі, до якої залучено посадовців Мінрегіону, обласних військових адміністрацій, Державного агентства відновлення та низку «підконтрольних» підрядників. За інформацією джерел, схема працювала як на будівництві водопроводів, так і на проєктах зі спорудження укриттів та капітальних ремонтів житла.

    У центрі першого блоку фігурантів — Міністр розвитку громад і територій Олександр Кулеба, керівництво Державного агентства відновлення на чолі з директором Сергієм Сухомлином, а також очільники обласних служб відновлення: Антощук у Миколаївській області, Коломійцев у Дніпропетровській, Алексєєв у Харківській, Донченко в Одеській та Антонян у Волинській областях. За даними джерел, до процесу були залучені й регіональні керівники — зокрема Миколаївський голова ОВА Віталій Кім та представники Дніпропетровської ОДА, із суттєвою допомогою й впливом Юрія Голика.

    За інформацією співрозмовників, через підконтрольні структури — ТОВ «УКРТРАНСМІСТ» та ТОВ «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ», а також низку фізичних осіб — угоди укладалися за завищеними цінами, у документацію закладалися штучні нарахування ПДВ, а частину контрактів розподіляли на фіктивні ФОПи. У такий спосіб з бюджетних та міжнародних програм, спрямованих на будівництво й реконструкцію водопроводів, виводилися мільйони гривень.

    Окремі представники Державної податкової служби та обласних підрозділів у Миколаївській і Дніпропетровській областях теж фігурують у цих процесах, отримуючи хабарі за покривання схем і блокування внесення даних до ЄРДР. Зокрема, слідчий суддя Приморського районного суду Одеси Лариса Єршова ухвалою від 11 листопада 2025 року відмовила у задоволенні скарги щодо невнесення відомостей до реєстру.

    Другий блок схеми стосується Харківської області та міста Харкова. Тут, за даними джерел, ключову роль відігравали голова ХОВА Олег Синєгубов, його заступник Іван Турченко, директор ДКБ ХОВА Ігор Лялюк, міський голова Харкова Ігор Терехов, перший заступник мера Олександр Новак та начальник департаменту міськради Костянтин Лиска. Мережа працювала через низку підконтрольних осіб і мала вплив на вибір підрядників для будівництва укриттів та капітальних ремонтів житла в регіоні.

    Важливою фігурою у процесі був і колишній народний депутат Андрій Денисенко, пов’язаний із підприємствами «ПРОМТЕКС», «БІЛДІНГ ГРУП» та «АВАНТАЖ». Через корпоративні зв’язки він впливав на тендерні умови, розподіл контрактів і формування кошторисів.

    За інформацією джерел, із 8 мільярдів гривень, які ХОВА отримала на оборонні укріплення, понад 327 мільйонів було спрямовано саме до ПП «БФ «ПРОМТЕКС» — постійного переможця місцевих тендерів. Схеми працювали за типовою моделлю: завищені ціни, «свої» компанії, ручний контроль за тендерами та подальше привласнення коштів, призначених для укриттів у школах, житлових будинках та об’єктів цивільного захисту.

    Уся інфраструктурна мережа, за словами співрозмовників, працювала синхронно: від центральних міністерських кабінетів до місцевих управлінь. Її учасники отримували значні прибутки, а проєкти, що мали посилювати водозабезпечення та захищати цивільних, ставали інструментом системного дерибану.

  • Київ у жовтні підписав бюджетних контрактів на 6,15 млрд: найбільше заробив «Київавтодор»

    Київ у жовтні підписав бюджетних контрактів на 6,15 млрд: найбільше заробив «Київавтодор»

    У жовтні 2025 року столиця уклала понад 7,2 тисячі договорів за публічними закупівлями на загальну суму 6,15 млрд гривень. Найбільше коштів — понад 58% — Київ традиційно спрямував на дорожні та будівельні роботи. Лідером із освоєння бюджету другого місяця поспіль стала комунальна корпорація «Київавтодор», яка підписала контрактів майже на 1 млрд гривень.

    За даними BI.Prozorro, саме дорожні та інфраструктурні проєкти сформували основну частину витрат. Два найбільші договори стосувалися капремонту частини вулиці Міської та реконструкції шляхопроводу на вулиці Рейгана. Ці роботи отримали підрядники, відомі давньою співпрацею з «Київавтодором», а їхня вартість знову викликає питання щодо ефективності використання бюджетних коштів.

    Найдорожчим контрактом став капітальний ремонт відрізка вулиці Міської довжиною лише 1,75 км. Його ціна — 501,77 млн гривень, тобто понад 286 млн за кілометр. Виконавцем обрали «Онур Конструкціон Інтернешнл» — турецьку компанію, що вже багато років отримує найбільші столичні дорожні підряди.

    «Онур» має давню історію роботи з київськими структурами: з 2016 року між компанією та «Київавтодором» укладено 17 угод на понад 5,4 млрд гривень. Попри високі обсяги фінансування, співпраця не раз ставала предметом кримінальних розслідувань — слідчі підозрювали завищення вартості робіт, використання старих матеріалів і виведення бюджетних коштів у готівку.

    Другим великим підрядом став ремонт шляхопроводу на вул. Рейгана через колії швидкісного трамваю. Контракт на 238 млн грн отримала компанія «Ростдорстрой» — структура, пов’язана з оточенням ексмера Одеси Геннадія Труханова. Договір підписали без конкуренції — лише через три дні після того, як президент позбавив Труханова українського громадянства.

    Ще один контракт перевищив 120 млн гривень і стосувався демонтажу цеху №5 заводу «Більшовик». Саме він стоїть на шляху завершення реконструкції Шулявського шляхопроводу. Перша спроба демонтувати будівлю у 2023 році за 91 млн провалилася, роботи не виконали. Восени 2025-го столиця вирішила повторити конкурс — і цього разу вартість зросла до 121,12 млн грн. Підряд отримав консорціум «Промбуд Технолоджи», створений лише за два тижні до оголошення тендеру, а підписати договір вдалося лише через суд.

    Управління освіти Шевченківського району уклало контракт на реконструкцію будівель дитсадка №155 з облаштуванням укриття — на 222,65 млн грн. Печерська РДА підписала договір на будівництво укриття для школи №181 вартістю 207,15 млн грн. Такі об’єкти залишаються серед найбільш фінансово затратних у системі столичної освіти.

    Паралельно підприємство «Київавтошляхміст» замовило протиаварійні роботи на шляхопроводі по вулиці Олександри Екстер — ще майже 155 млн гривень.

    Друга за обсягом стаття витрат — електроенергія. На неї витрачено 371,63 млн гривень, з яких 317 млн — закупівля для КП «Київпастранс».

    Третє місце серед витрат зайняли транспортні засоби: загалом 222,9 млн грн, більшість — купівля 30 самоскидів для «Київавтодору» майже на 210 млн грн.

    У жовтні в закупівлях столиці брали участь 473 розпорядники коштів. Найактивнішим замовником стала комунальна корпорація «Київавтодор», що уклала шість договорів на загальну суму 953 млн грн. Саме ця структура традиційно посідає перше місце за обсягом коштів, які місто спрямовує на дорожню інфраструктуру.

    За даними YouControl, головним підрядником жовтня став «Онур Конструкціон Інтернешнл», який отримав контрактів на понад пів мільярда гривень лише за один місяць. Компанія має тривалий досвід участі у великих дорожніх тендерах по всій Україні та вже уклала договорів на 84 млрд грн у різних регіонах.

    Аналітики наголошують, що структура київських витрат фактично не змінюється: більшість коштів і надалі отримують ті самі кілька компаній, які багато років домінують у сфері дорожнього будівництва. Попри корупційні скандали, провалені тендери чи кримінальні провадження, підрядники продовжують отримувати багатомільйонні контракти.

    У жовтні столиця знову фактично повторила тенденцію попередніх місяців: основні витрати — дороги, укриття, енергетика і комунальна техніка. При цьому вартість окремих об’єктів зростає, а конкуренція на тендерах часто мінімальна або відсутня.