Hronikanovostej.com

Позначка: ТЦК

  • Хто має право на відстрочку від мобілізації у 2026 році

    Хто має право на відстрочку від мобілізації у 2026 році

    В Україні у 2026 році право на відстрочку від мобілізації мають різні категорії військовозобов’язаних. Законодавство визначає перелік підстав, за яких громадяни можуть тимчасово не підлягати призову під час мобілізації, а також порядок оформлення такого права. При цьому відстрочка не звільняє від військового обов’язку, а лише відкладає призов на визначений термін.

    Про це повідомляє офіційний портал Сил оборони України.

    У роз’ясненні наголошується, що право на відстрочку виникає лише у випадках, прямо передбачених законодавством. Для її отримання військовозобов’язаний повинен підтвердити відповідну підставу документами та подати заяву. Автоматично відстрочка не надається.

    Однією з найбільших категорій є відстрочка за сімейними обставинами. Вона може бути надана військовозобов’язаним, які утримують трьох і більше дітей віком до 18 років за умови відсутності заборгованості зі сплати аліментів, самостійно виховують неповнолітню дитину або виховують дитину з інвалідністю чи тяжким захворюванням.

    Також право на відстрочку мають особи, які утримують повнолітню дитину з інвалідністю І або ІІ групи, є усиновлювачами чи опікунами дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, здійснюють постійний догляд за близькими родичами з інвалідністю І чи ІІ групи за відсутності інших працездатних осіб, які можуть забезпечити такий догляд.

    Крім цього, відстрочка передбачена для громадян, які мають неповнолітню дитину, якщо їхній чоловік або дружина проходить військову службу, а також для осіб, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти під час захисту України.

    Окрема категорія стосується стану здоров’я. Право на відстрочку мають особи з інвалідністю І, ІІ або ІІІ групи, а також громадяни, яких військово-лікарська комісія визнала тимчасово непридатними до військової служби.

    Закон також передбачає відстрочку для окремих категорій здобувачів освіти та науковців. Скористатися нею можуть студенти, які вперше здобувають вищий рівень освіти, докторанти, лікарі-інтерни та окремі категорії педагогічних працівників за умови, що вони працюють за основним місцем роботи не менш ніж на 0,75 ставки. Для частини студентів також діють визначені законом вікові обмеження.

    Право на відстрочку мають і представники окремих професій. Серед них — керівники міністерств та їхні заступники, керівники державних органів, народні депутати України, судді, Уповноважений Верховної Ради з прав людини, голова та члени Рахункової палати, окремі категорії дипломатичних працівників, працівники органів військового управління, військових частин, а також державні службовці, які забезпечують діяльність президента України, Верховної Ради та Кабінету Міністрів у визначених законодавством сферах.

    Ще однією підставою є бронювання працівників. Відстрочка надається співробітникам органів державної влади та підприємств, які офіційно визнані критично важливими для функціонування держави. Процедуру бронювання в цьому випадку здійснює роботодавець.

    Крім того, закон передбачає окремі підстави для цивільних осіб, які перебували в російському полоні, а також для деяких спеціалістів у сферах кібербезпеки, оборонно-промислового комплексу та критичної інфраструктури.

    Для оформлення відстрочки необхідно зібрати документи, що підтверджують відповідне право. Залежно від підстави це можуть бути свідоцтва про народження дітей, рішення суду, медичні висновки ЛКК або МСЕК, документи про інвалідність, довідки з місця роботи чи навчання, а також документи про бронювання.

    Подати заяву можна через застосунок “Резерв+”. Для цього необхідно оновити військово-облікові дані, обрати відповідну підставу для відстрочки, завантажити необхідні документи або підтвердити їх через державні реєстри. Після перевірки користувач отримує електронну довідку з QR-кодом, яка підтверджує надання відстрочки.

    Якщо відповідна підстава ще не інтегрована до електронної системи або людина не користується смартфоном, документи можна подати через будь-який Центр надання адміністративних послуг. Для цього необхідно мати паспорт, реєстраційний номер облікової картки платника податків та документи, що підтверджують право на відстрочку. Після прийняття документів ЦНАП передає їх до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який ухвалює рішення.

    У випадку оформлення відстрочки за станом здоров’я обов’язковою є військово-лікарська комісія. Саме її висновок або документи МСЕК у разі встановлення інвалідності є юридичною підставою для надання відстрочки.

    У Силах оборони також нагадали, що частина відстрочок продовжується автоматично. Це стосується випадків, коли відповідна інформація підтверджується державними реєстрами або має постійний характер, зокрема відстрочки через інвалідність. Водночас відстрочки, надані через тимчасову непридатність, окремі види бронювання чи інші строкові підстави, після завершення терміну дії необхідно оформлювати повторно. Про необхідність поновлення документів користувачам заздалегідь нагадує застосунок “Резерв+”.

    У Силах оборони окремо наголосили, що навіть за наявності законних підстав право на відстрочку не реалізується автоматично. Якщо військовозобов’язаний не звернувся із заявою та не надав підтвердні документи, територіальний центр комплектування має право здійснювати призов відповідно до вимог чинного законодавства.

    Раніше Міністерство оборони України повідомило про оновлення механізму автоматичного продовження відстрочок для батьків дітей з інвалідністю віком до 18 років через застосунок “Резерв+”. Відтепер система автоматично звіряє інформацію за останнім виданим свідоцтвом про народження дитини та, за наявності, за її реєстраційним номером облікової картки платника податків, що дозволяє спростити процедуру підтвердження права на відстрочку.

  • Драпатий і Хмара готують звільнення Плахути та заміну понад 50 керівників ТЦК

    Драпатий і Хмара готують звільнення Плахути та заміну понад 50 керівників ТЦК

    Командувач Сил територіальної оборони генерал-майор Ігор Плахута буде відправлений у відставку найближчими двома тижнями. Після цього саме командування Сил ТрО як окремого роду військ планують розформувати, а його підрозділи передати під пряме управління регіональних угруповань військ.

    Це рішення, яке готували і чекали вже давно, стане одним із перших великих структурних кроків нової зв’язки — головнокомандувача Михайла Драпатого та тимчасово виконуючого обов’язки міністра оборони Євгена Хмари. Обидва отримали від президента мандат на наведення порядку в системі комплектування та на зміну обличчя мобілізації. Розформування Сил ТрО вписується в цю логіку напряму.

    Зараз Сили територіальної оборони залишаються окремою вертикаллю зі своїм командувачем, штабом і системою рекрутингу. Передача бригад і батальйонів регіональним угрупованням означає, що ТрО перестануть існувати як самостійний рід військ. Підрозділи збережуться, але будуть вбудовані в загальну систему управління сухопутними силами та оперативними командуваннями. Це прибирає паралельну структуру, яка за попереднього головнокомандувача Олександра Сирського зберігала значну автономію.

    За словами джерела у Міноборони та Генеральному штабі, саме Драпатий разом із Хмарою дотиснуть цю реформу. Плахута — один із найближчих до Сирського генералів. Він працював його заступником в оперативно-стратегічному угрупованні «Хортиця» і був призначений командувачем ТрО у лютому 2024 року в рамках тієї ж кадрової конфігурації. Поєднання близької прив’язки до попереднього головнокомандувача і накопиченої репутаційної ваги робить його відставку одним із найбільш очікуваних і символічних кроків нової команди.

    Паралельно серйозні зміни чекають штурмові полки Сухопутних військ і полки десантно-штурмових військ. Є ймовірність, що частину штурмових підрозділів тимчасово і точково виведуть з фронту для перевірки та подальшого перепідпорядкування іншим бригадам. Це відбувається на тлі вже прийнятих Драпатим рішень: з 26 липня штурмовим полкам фактично призупинили поповнення особовим складом із резервних батальйонів і через ТЦК. Раніше окремі штурмові частини, які користувалися особливим покровительством, розросталися далеко за штатні норми і мали пріоритет при відборі людей.

    Саме цей пріоритет став однією з причин, через які серйозні розбірки очікують і територіальні центри комплектування. Джерело вказує, що в низки ТЦК існували стійкі зв’язки зі штурмовими підрозділами, що давало останнім перевагу в комплектуванні. У серпні-вересні планують замінити понад п’ятдесят керівників ТЦК. Це збігається з уже триваючими масштабними перевірками Державного бюро розслідувань: наприкінці липня обшуки пройшли в понад ста центрах по всій країні.

    Ситуація з СБУ, за оцінкою джерела, виглядає складнішою і поки не має такої ж чіткої траєкторії кадрових рішень. У найближчі тижні офіційно оформлять відставку Плахути і почнуть передачу підрозділів ТрО під регіональне управління. Паралельно триватиме аудит комплектування штурмових частин, а окремі з них можуть бути тимчасово виведені з лінії зіткнення. Одночасно розгорнеться хвиля кадрових замін у ТЦК, яка зачепить як обласний, так і районний рівні.

    У дипломатичному і переговорному плані подібні реформи сигналізують партнерам про спробу нової команди взяти під контроль одну з найтоксичніших сфер — мобілізацію та розподіл людей. Наскільки це вплине на сприйняття України як передбачуваного партнера, залежатиме від того, наскільки швидко і прозоро зміни будуть реалізовані.

  • У приміщенні ТЦК на Львівщині знайшли мертвого військового: розпочато розслідування

    У приміщенні ТЦК на Львівщині знайшли мертвого військового: розпочато розслідування

    Уранці в суботу, 1 серпня, у приміщенні територіального центру комплектування та соціальної підтримки у місті Мостиська Львівської області виявили мертвим військовослужбовця. Правоохоронці встановлюють усі обставини його смерті, а керівництво Львівського обласного ТЦК та СП призначило спеціальне розслідування.

    Про інцидент повідомив Львівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.

    За оприлюдненою інформацією, тіло військовослужбовця виявили вранці 1 серпня у приміщенні одного з підрозділів Яворівського районного ТЦК та СП, розташованого в Мостиськах.

    На місці працюють правоохоронці. Вони проводять необхідні слідчі дії та встановлюють обставини, які передували загибелі чоловіка.

    Попередньо подію розглядають як самогубство. Водночас це лише первинна версія, а остаточні висновки щодо причини та обставин смерті мають зробити правоохоронні органи за результатами слідчих дій та відповідних експертиз.

    У Львівському ОТЦК та СП наголосили, що паралельно із роботою правоохоронців проводитиметься внутрішня перевірка.

    «Відповідно до наказу начальника Львівського обласного ТЦК та СП призначено спеціальне розслідування, яке проводить відповідна комісія», – повідомили у територіальному центрі.

    Інших подробиць щодо загиблого військовослужбовця наразі офіційно не оприлюднювали. Зокрема, не повідомляються його ім’я, вік, посада та обставини перебування у приміщенні ТЦК перед смертю.

    Так само наразі немає остаточної інформації про те, що саме стало причиною трагедії. Тому до завершення розслідування будь-які твердження про мотиви чи обставини смерті військового залишаються непідтвердженими.

    Що має встановити розслідування

    Призначене керівництвом Львівського ОТЦК та СП спеціальне розслідування має встановити обставини події та дії відповідальних посадових осіб. Окремо правоохоронці проводять процесуальні дії в межах своєї компетенції.

    У подібних випадках важливими є результати судово-медичної експертизи, огляд місця події, встановлення хронології останніх годин перед смертю та інші матеріали, які можуть дозволити слідчим відтворити повну картину.

    Саме тому попередня версія про самогубство не повинна сприйматися як остаточно встановлений факт до завершення відповідних процедур.

    У Львівському обласному ТЦК та СП на момент появи перших повідомлень не називали термінів завершення спеціального розслідування. Очікується, що додаткова інформація може бути оприлюднена після проведення першочергових слідчих дій.

    ТЦК останнім часом опиняються в центрі суспільної уваги

    Інцидент у Мостиськах стався на тлі підвищеної суспільної уваги до роботи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

    Раніше резонансний конфлікт стався у Львові. Увечері 8 липня повідомлялося про сутичку між групою цивільних та представниками ТЦК. За повідомленнями медіа, біля місця інциденту зібралися близько двох сотень людей.

    Під час конфлікту було пошкоджено автомобіль, а представники групи оповіщення зазнали нападу. Відеозаписи події швидко поширилися соціальними мережами.

    Наступного дня Львівський обласний ТЦК та СП повідомляв про встановлення частини учасників конфлікту. Водночас цей випадок не має встановленого зв’язку із загибеллю військовослужбовця у Мостиськах 1 серпня.

    Ще один резонансний інцидент останніми днями стався у Смілі Черкаської області. Там ТЦК проводив перевірку після повідомлень про дії представників групи оповіщення на території приватного домоволодіння.

    Ці випадки вкотре привернули увагу до необхідності максимально прозорого розслідування будь-яких надзвичайних подій, пов’язаних із військовослужбовцями та територіальними центрами комплектування.

    Остаточну причину смерті мають встановити правоохоронці

    Станом на другу половину дня 1 серпня основною підтвердженою інформацією залишається факт виявлення тіла військовослужбовця у приміщенні Яворівського районного ТЦК та СП у Мостиськах.

    Попередньо розглядається версія самогубства, однак остаточних висновків правоохоронці ще не оприлюднили.

    У Львівському обласному ТЦК та СП заявили про проведення спеціального розслідування, тоді як правоохоронні органи продовжують слідчі дії. Саме їхні результати мають встановити точну причину смерті, послідовність подій та з’ясувати, чи були будь-які зовнішні фактори, які могли передувати трагедії.

    До появи офіційних результатів розслідування редакційно коректно не робити припущень щодо мотивів загиблого або можливої відповідальності інших осіб.

  • У Києві чоловіка заарештували за вбивство лікарки ВЛК: що відомо про напад

    У Києві чоловіка заарештували за вбивство лікарки ВЛК: що відомо про напад

    У Подільському районі Києва суд обрав запобіжний захід 31-річному чоловікові, якого підозрюють у вбивстві 55-річної лікарки військово-лікарської комісії. За версією слідства, під час проходження ВЛК він завдав жінці 17 ножових поранень. Підозрюваного взяли під варту на 60 діб без права внесення застави.

    Про це повідомила Київська міська прокуратура. Додаткові подробиці обставин справи оприлюднило видання ТСН із посиланням на власні джерела у владних структурах та правоохоронних органах.

    За наявними даними, чоловік їхав у таксі разом із матір’ю, коли автомобіль зупинили на одному з блокпостів для перевірки документів. У Київському міському територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки раніше заявили, що правоохоронці доправили до Подільського районного ТЦК порушника правил військового обліку, який не пройшов військово-лікарську комісію.

    Після цього чоловіка направили до позаштатної ВЛК №1 при Подільському районному ТЦК. Там він потрапив до кабінету хірургині, яка мала оцінити стан його здоров’я та визначити придатність до військової служби.

    За інформацією джерел видання, між чоловіком і лікаркою виникла суперечка. Підозрюваний нібито скаржився на зубний біль та сподівався, що через це проходження комісії або подальші процедури відкладуть. Під час розмови він звинуватив лікарку в тому, що вона нібито «відправляє його на смерть».

    Після конфлікту чоловік, за версією слідства, дістав ніж і завдав лікарці численних хаотичних ударів. Від отриманих поранень жінка загинула.

    Водночас наведені окремими джерелами слова учасників конфлікту та його подробиці наразі не є встановленими судом обставинами. Остаточну картину подій мають визначити слідчі під час досудового розслідування.

    Правоохоронці також перевіряють, як чоловікові вдалося потрапити до приміщення військово-лікарської комісії з ножем. За цим фактом розпочато окреме розслідування за частиною 3 статті 367 Кримінального кодексу України, яка стосується службової недбалості, що спричинила тяжкі наслідки.

    За даними прокуратури, основне кримінальне провадження стосується умисного вбивства. У разі доведення вини підозрюваному може загрожувати тривале позбавлення волі, зокрема довічне ув’язнення — залежно від остаточної правової кваліфікації та рішення суду.

    У прокуратурі наголосили, що наразі чоловік має статус підозрюваного, а відповідно до принципу презумпції невинуватості винним його може визнати лише суд після розгляду справи по суті.

    Загибла працювала хірургинею у складі ВЛК та була уродженкою Черкаської області. Знайомі жінки розповіли журналістам, що вона багато років працювала в медицині, а у вільний час допомагала безпритульним тваринам, зокрема лікувала та доглядала котів.

    Водночас поширені у медіа подробиці її приватного життя, матеріального стану та можливого спадку не стосуються обставин кримінального провадження. Наразі ключовими питаннями слідства залишаються мотив нападу, точна послідовність подій, походження ножа та можливі порушення правил безпеки у приміщенні ВЛК.

    Досудове розслідування триває. Правоохоронці збирають докази, опитують свідків та перевіряють дії посадових осіб, відповідальних за пропускний режим і безпеку в медичній установі.

  • Кабмін затвердив новий порядок ведення реєстру “Оберіг”: що зміниться для військовозобов’язаних

    Кабмін затвердив новий порядок ведення реєстру “Оберіг”: що зміниться для військовозобов’язаних

    Кабінет Міністрів України затвердив новий порядок ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів “Оберіг”. Документ визначає чіткий механізм внесення, оновлення, перевірки, виправлення та отримання інформації з державного реєстру, який є основою цифрового військового обліку в Україні.

    Про це повідомило Міністерство оборони України. Новий порядок деталізує процедури роботи з реєстром та визначає відповідальність органів, які наповнюють його інформацією.

    Як працюватиме новий порядок

    У Міноборони пояснили, що документ регламентує повний життєвий цикл обробки даних у реєстрі — від моменту їх надходження до внесення змін або виправлення можливих помилок.

    Зокрема, встановлено, що інформація про особу повинна бути внесена до реєстру не пізніше ніж через п’ять робочих днів після її отримання.

    Передбачено два способи внесення інформації:

    • автоматичний — через електронний обмін даними між державними інформаційними системами, реєстрами та базами даних;
    • ручний — на підставі інформації, отриманої від громадянина, державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, закладів освіти, територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або військових частин.

    Такий підхід покликаний мінімізувати дублювання інформації та пришвидшити актуалізацію військово-облікових даних.

    Оновлення даних відбуватиметься автоматично і вручну

    Новий порядок також визначає механізм актуалізації відомостей.

    Частина інформації оновлюватиметься автоматично завдяки електронній взаємодії між державними реєстрами. Інші зміни вноситимуть уповноважені працівники після отримання відповідних документів або повідомлень.

    Водночас усі дані, які громадянин надає особисто, проходитимуть перевірку. Працівники звірятимуть нову інформацію з тією, яка вже міститься у реєстрі, щоб уникнути помилок чи дублювання записів.

    Такий механізм має забезпечити більш високу достовірність інформації, яка використовується для ведення військового обліку та роботи цифрових сервісів Міністерства оборони.

    Що робити, якщо виявили помилку

    Окремий розділ документа присвячений виправленню недостовірних відомостей.

    Якщо громадянин виявив, що його дані в реєстрі містять помилки, він має право подати заяву до органу, який веде реєстр за місцем військового обліку.

    Якщо ж некоректну інформацію внесла інша державна установа, звертатися необхідно саме до цього органу.

    У випадках, коли помилка виникла через дані, отримані шляхом автоматичного обміну між державними інформаційними системами, виправлення здійснюватиметься після надходження оновленої інформації від відповідного державного органу.

    Таким чином, новий порядок визначає не лише процедуру внесення інформації, а й алгоритм її коригування залежно від джерела виникнення помилки.

    Як перевірити свої дані

    Міністерство оборони нагадало, що кожен військовозобов’язаний має право безоплатно отримати інформацію про себе, яка міститься в реєстрі “Оберіг”.

    Зробити це можна кількома способами:

    • через застосунок “Резерв+”;
    • через Єдиний державний вебпортал електронних послуг (за наявності технічної можливості);
    • шляхом подання письмового запиту до районного чи міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, де особа перебуває на військовому обліку.

    Саме “Резерв+” залишається основним цифровим інструментом взаємодії військовозобов’язаних із системою військового обліку. Через застосунок громадяни можуть отримувати актуальні відомості про власний статус, а функціональність сервісу поступово розширюється.

    “Оберіг” є ключовим елементом цифрового військового обліку

    Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів функціонує відповідно до Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів”. Його призначенням є накопичення, зберігання, обробка та використання інформації про осіб, які підлягають військовому обліку.

    В останні роки система активно інтегрується з іншими державними інформаційними ресурсами. Саме електронна взаємодія між реєстрами дозволяє автоматично оновлювати частину персональних даних без необхідності повторного звернення громадянина до державних установ. Такі механізми також передбачені чинним порядком організації та ведення військового обліку, який Кабмін поступово адаптує до цифрових сервісів.

    Які ще зміни запровадили останнім часом

    Затвердження нового порядку ведення реєстру стало черговим кроком у цифровізації військового обліку.

    Нещодавно в Україні також змінили правила оформлення відстрочки від мобілізації. Тепер військовозобов’язані, які вже мають чинну відстрочку, можуть переоформити її у разі виникнення іншої законної підстави без втрати відповідного статусу.

    Крім того, застосунок “Резерв+” отримав новий функціонал для пошуку вакансій у Силах оборони України. Через сервіс можна подати заявку на окремі посади, за якими укладаються нові контракти. Після завершення такого контракту військовослужбовцям гарантується право на відстрочку від мобілізації відповідно до чинного законодавства.

    У Міністерстві оборони наголошують, що оновлення нормативної бази та розвиток цифрових сервісів мають зробити систему військового обліку більш прозорою, оперативною та зручною як для громадян, так і для державних органів.

  • 17 ударів ножем у приміщенні ВЛК: киянину офіційно повідомили про підозру у вбивстві лікарки

    17 ударів ножем у приміщенні ВЛК: киянину офіційно повідомили про підозру у вбивстві лікарки

    У Києві 31-річному чоловіку, якого підозрюють у вбивстві лікарки військово-лікарської комісії, офіційно повідомили про підозру. За даними слідства, під час проходження медичного огляду він завдав жінці численних ножових поранень, від яких вона загинула на місці. Наразі правоохоронці готують клопотання до суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За інкримінований злочин підозрюваному загрожує покарання від 10 до 15 років позбавлення волі або довічне ув’язнення.

    Про це повідомляє Київська міська прокуратура.

    За інформацією слідства, Подільська окружна прокуратура міста Києва повідомила чоловіку про підозру за пунктом 8 частини 2 статті 115 Кримінального кодексу України – умисне вбивство особи у зв’язку з виконанням нею службового обов’язку. Правоохоронці зазначають, що наразі вирішується питання щодо його арешту на час проведення досудового розслідування.

    Крім того, окремо триває розслідування за частиною 3 статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість). Слідчі встановлюють, яким чином підозрюваний зміг пронести ніж до приміщення військово-лікарської комісії та чи були порушення вимог безпеки під час його допуску до медичного закладу.

    За даними правоохоронців, трагедія сталася 29 липня у позаштатній постійній військово-лікарській комісії №1 Подільського районного у Києві територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Чоловіка, який перебував у розшуку через непроходження військово-лікарської комісії, доставили для проходження медичного огляду.

    Однією з останніх його оглядала 55-річна лікарка-хірург. Підозрюваний пояснив слідчим, що наполягав на більш ретельному обстеженні, скаржився на сильний зубний біль та просив відтермінувати проходження комісії на кілька днів. За його словами, після того як він зрозумів, що медики визнають його придатним до військової служби, дістав із сумки ніж та завдав лікарці близько 17 хаотичних ударів у груди, шию та руки.

    Від отриманих поранень жінка померла на місці ще до прибуття медиків. Після затримання чоловіку повідомили про підозру, а слідчі продовжують збирати докази та встановлювати всі обставини резонансного злочину.

    Водночас правоохоронці наголошують, що паралельно перевіряють організацію безпеки у приміщенні ВЛК, зокрема порядок пропуску відвідувачів та контроль за проносом потенційно небезпечних предметів.

    Резонансний напад стався на тлі інших випадків агресії щодо працівників ТЦК та ВЛК. Зокрема, у Вінниці чоловік із ножем напав на військовослужбовця ТЦК під час доставлення до центру комплектування, а СБУ та Національна поліція також продовжують розслідування нападу на ТЦК у Львові, що стався 8 липня.

  • Мобілізація під тиском: чому скандали навколо ТЦК і військових частин підривають довіру до армії

    Мобілізація під тиском: чому скандали навколо ТЦК і військових частин підривають довіру до армії

    Україна продовжує шукати баланс між необхідністю поповнення лав Сил оборони та дотриманням прав громадян під час мобілізації. Попри те, що повномасштабна війна триває вже понад чотири роки, питання реформування мобілізаційної системи залишається одним із найгостріших. Експерти, військові, волонтери та правозахисники наголошують: без мобілізації забезпечити оборону держави неможливо, однак нинішня система потребує суттєвих змін.

    Військова омбудсменка Ольга Решетилова раніше заявила, що за останні місяці Україна практично не просунулася у реформуванні мобілізаційних процесів. За її словами, система досі стикається з тими самими проблемами, про які говорять із 2023–2024 років: конфліктні ситуації під час роботи територіальних центрів комплектування, порушення прав громадян, випадки корупції та недоліки проходження військово-лікарських комісій.

    На думку військового експерта Сергія Грабського, збільшення мобілізаційних заходів залишається неминучим. Він зазначає, що навіть активний розвиток безпілотних технологій і цифровізація армії не можуть повністю замінити людський ресурс, тоді як Росія має значно більший мобілізаційний потенціал.

    Офіційні дані про кількість мобілізованих держава не оприлюднює. Водночас керівник фонду «Повернись живим» Тарас Чмут оцінював щомісячні темпи мобілізації приблизно у 30 тисяч осіб. За його словами, лише частина з них у підсумку потрапляє до бойових підрозділів, тоді як інші вибувають через проблеми зі здоров’ям, юридичні підстави для звільнення або тривалий час перебувають у навчальних центрах.

    Паралельно влада розглядає можливість посилення відповідальності за ухилення від мобілізації. Ольга Решетилова повідомила, що вже підготовлено законопроєкти, які можуть передбачати обмеження доступу до окремих адміністративних послуг, користування водійським посвідченням, арешт рахунків та інші заходи щодо військовозобов’язаних, які ухиляються від виконання обов’язку. За її словами, документи ще не внесені до Верховної Ради.

    Окремою проблемою залишаються повідомлення про можливі порушення прав людини під час мобілізаційних заходів. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець неодноразово заявляв про різке збільшення кількості звернень щодо дій окремих територіальних центрів комплектування. Омбудсмен також повідомляв про випадки смертей у приміщеннях ТЦК та наголошував на необхідності ретельної перевірки кожного такого інциденту.

    Дискусії викликають і події вже після мобілізації. У центрі суспільної уваги опинилися повідомлення про можливі порушення у 425-му окремому штурмовому полку «Скеля». Раніше різні українські медіа публікували журналістські розслідування щодо загибелі військовослужбовців, можливих випадків насильства та неналежного поводження з особовим складом.

    Військова омбудсменка Ольга Решетилова заявляла, що інформація про окремі випадки побиття військових у підрозділі була відома ще у 2025 році, однак належного реагування тоді не відбулося. Водночас вона наголошувала, що проблеми стосуються окремих осіб, а не всього підрозділу, в якому служить багато професійних військових.

    Наразі окремі епізоди, пов’язані з діяльністю полку, розслідують правоохоронні органи. Зокрема, Державне бюро розслідувань перевіряє інформацію щодо можливого перевищення службових повноважень окремими військовослужбовцями. Остаточні правові висновки мають бути зроблені після завершення досудового розслідування.

    Паралельно уряд переглядає правила бронювання працівників критично важливих підприємств. До 1 вересня компанії мають підтвердити свій статус відповідно до оновлених критеріїв, що також є частиною ширшої реформи мобілізаційної системи.

    Експерти наголошують, що успішна мобілізація залежить не лише від кількості призваних, а й від рівня довіри громадян до державних інституцій та військового командування. Саме тому прозоре розслідування резонансних випадків, удосконалення процедур призову та захист прав військовослужбовців і цивільних називають одними з ключових умов підвищення ефективності всієї системи.

  • «Суд Лінча стає дедалі поширенішим»: Лубінець пояснив, до чого призвела бусифікація

    «Суд Лінча стає дедалі поширенішим»: Лубінець пояснив, до чого призвела бусифікація

    Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що українське суспільство досягло «точки кипіння» через численні порушення прав громадян під час мобілізації, а відсутність належної реакції держави на незаконні дії окремих працівників територіальних центрів комплектування призводить до небезпечної радикалізації настроїв. За словами омбудсмена, у суспільстві дедалі частіше проявляються настрої, які можна охарактеризувати як готовність до самосуду над представниками ТЦК. Про це він заявив в інтерв’ю, присвяченому реформі системи мобілізації.

    Коментуючи резонансні випадки так званої «бусифікації», Лубінець наголосив, що роками українці спостерігали за порушеннями прав людини під час мобілізаційних заходів, однак далеко не завжди бачили реальне покарання винних.

    «Роками українці бачили несправедливість, коли представники ТЦК та СП не просто порушували права громадян, а скоювали кримінальні правопорушення і не несли за це реальної відповідальності. Це призвело до радикалізації українського суспільства. Суд Лінча, на жаль, стає все більш поширеним явищем в Україні», — заявив омбудсмен.

    Саме в цьому контексті з’явилося формулювання про те, що суспільство фактично дійшло до «точки кипіння». Водночас Лубінець не закликав до насильства. Навпаки, він підкреслив, що як працівники ТЦК, які порушують закон, так і громадяни, які нападають на військовослужбовців, повинні нести однакову юридичну відповідальність.

    За словами омбудсмена, система мобілізації потребує кардинальної реформи. Серед запропонованих ним змін — відмова від виконання мобілізації за кількісними показниками, обов’язкове використання бодікамер працівниками ТЦК та правоохоронцями, відеоспостереження у приміщеннях ТЦК, а також чітке розмежування повноважень. Він наголосив, що встановлювати особу громадянина мають виключно поліцейські, прикордонники або військовослужбовці Нацгвардії, тоді як представники ТЦК повинні перевіряти військово-облікові документи лише після встановлення особи.

    Лубінець також навів статистику звернень до Офісу омбудсмена щодо порушень під час мобілізації. Якщо у 2022 році таких звернень було лише 18, то у 2023 році — 514, у 2024 році — 3312, у 2025 році — понад 6100, а лише за першу половину 2026 року вже надійшло понад 3400 скарг. За його словами, громадяни повідомляють про незаконне позбавлення волі, застосування фізичної сили, неправомірне утримання у ТЦК, формальне проходження військово-лікарських комісій та ігнорування права на відстрочку.

    Ще 1 липня омбудсмен закликав повністю змінити підходи до мобілізації, відмовитися від «планових» показників та забезпечити відкритість роботи ТЦК. Тоді ж він заявив, що явище «бусифікації» стало системною проблемою і вимагає негайної реакції правоохоронних органів.

    Після нападу на працівників ТЦК у Львові Лубінець окремо звернувся до Міністерства оборони із закликом створити спеціальну робочу групу з реформи мобілізації. Він наголосив, що інцидент не можна розглядати ізольовано, адже він став наслідком тривалого накопичення суспільної напруги та відсутності належної реакції на численні скарги громадян.

    Омбудсмен підкреслює, що головною метою реформи має стати відновлення довіри між державою та суспільством. На його переконання, лише прозорі правила мобілізації, ефективний контроль за дотриманням прав людини та невідворотність відповідальності за будь-які порушення — незалежно від того, хто їх вчиняє — здатні знизити рівень напруги й не допустити подальшої радикалізації суспільства.

  • У Вінниці мобілізували чоловіка з інвалідністю? Після резонансного відео його повторно відправили на ВЛК

    У Вінниці мобілізували чоловіка з інвалідністю? Після резонансного відео його повторно відправили на ВЛК

    У Вінниці набув розголосу випадок із мобілізацією чоловіка, який, за словами його родичів та військовослужбовців навчального центру, має розумову відсталість. Попри це, під час проходження військово-лікарської комісії його визнали придатним до військової служби та направили до навчального центру. Після появи відеозаписів, на яких видно, що чоловік не може самостійно виконувати навіть найпростіші побутові дії, його повторно направили на проходження ВЛК. Наразі офіційних результатів повторного медичного огляду ще немає.

    За інформацією, що поширюється у соціальних мережах, під час проходження базової військової підготовки мобілізований не міг самостійно взутися, потребував постійної допомоги інших військовослужбовців та мав труднощі з виконанням елементарних команд. Один із таких епізодів був зафіксований на відео, яке швидко набуло широкого розголосу.

    Після появи цих кадрів командування навчального центру, за даними, які поширюються в українських медіа та соцмережах, ухвалило рішення направити чоловіка на повторний медичний огляд. Остаточне рішення щодо його придатності має ухвалити військово-лікарська комісія після додаткового обстеження.

    На цей момент немає офіційного підтвердження, що чоловік має встановлений медичний діагноз «розумова відсталість» або оформлену інвалідність саме за цим захворюванням. Також не оприлюднено медичних документів, які б підтверджували його психічний стан. Саме тому ця інформація наразі базується на повідомленнях сторін конфлікту та відеоматеріалах, які з’явилися у відкритому доступі.

    Водночас випадок викликав широку дискусію щодо якості проходження військово-лікарських комісій. Відповідно до чинних правил, рішення ВЛК повинно ухвалюватися після комплексної оцінки фізичного та психічного стану людини, а за наявності сумнівів або нових медичних обставин військовозобов’язаний може бути направлений на повторний огляд. Процедура повторного проходження ВЛК прямо передбачена нормативними актами Міністерства оборони.

    Подібні історії вже неодноразово ставали предметом суспільного обговорення. Зокрема, раніше у Вінниці широкий резонанс викликала мобілізація чоловіка, родичі якого також заявляли про серйозні проблеми зі здоров’ям, тоді як у ТЦК повідомляли, що після проходження ВЛК його було визнано придатним до служби.

    Наразі офіційних коментарів від Вінницького обласного ТЦК та СП щодо нового випадку станом на момент публікації немає. Також не повідомлялося, чи буде призначена службова перевірка обставин проходження первинної військово-лікарської комісії.

    Остаточну оцінку ситуації має дати повторний висновок ВЛК, який визначить, чи відповідає стан здоров’я чоловіка вимогам для проходження військової служби. До появи офіційних результатів робити висновки про можливі порушення під час мобілізації передчасно.

  • Побиття чоловіка у Львові: ТЦК призначив службову перевірку

    Побиття чоловіка у Львові: ТЦК призначив службову перевірку

    Львівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки призначив службову перевірку після інциденту, який стався 17 липня під час проведення заходів оповіщення у Львові. Причиною стала поява у соціальних мережах відеозапису, що викликав широкий суспільний резонанс. На кадрах видно, як чоловік сидить на землі, а двоє людей у військовій формі застосовують до нього фізичну силу, завдаючи ударів ногами, зокрема по голові. Після цього чоловіка силоміць затягують до мікроавтобуса. Також на відео помітний чоловік у формі працівника поліції.

    У Львівському обласному ТЦК та СП підтвердили, що розпочали службову перевірку за фактом події. У відомстві зазначили, що на оприлюднених у мережі кадрах зафіксовано можливе застосування фізичного впливу до громадянина під час виконання заходів оповіщення. Наразі керівництво центру комплектування має встановити всі обставини інциденту, а після завершення перевірки буде ухвалено рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

    У ТЦК також наголосили, що закликають представників медіа та громадськість утриматися від передчасних висновків до завершення офіційної перевірки. Там підкреслили, що всі дії учасників інциденту мають отримати належну правову оцінку, а висновки будуть зроблені лише після вивчення всіх матеріалів та встановлення фактичних обставин.

    Водночас у поліції Львівської області повідомили, що конфлікт між 34-річним місцевим жителем та військовослужбовцями ТЦК стався близько 16:40. За попередньою інформацією правоохоронців, чоловік отримав легкі тілесні ушкодження. Наразі поліцейські проводять перевірку, встановлюють усіх учасників події, опитують свідків та аналізують наявні відеоматеріали.

    Правоохоронці зазначають, що після завершення всіх необхідних процесуальних дій буде надано правову оцінку діям кожної з осіб, які можуть бути причетними до конфлікту. Від результатів перевірки залежатиме подальше процесуальне рішення та можливе притягнення винних до відповідальності, якщо будуть встановлені порушення закону.

    Опубліковане відео вже викликало активне обговорення у соціальних мережах, а інцидент став предметом суспільної уваги. Наразі офіційні органи закликають дочекатися результатів службового та поліцейського розслідування, які мають встановити повну картину подій і визначити, чи були дії військовослужбовців та інших учасників конфлікту правомірними.