Позначка: тарифи

  • Енергетика під контролем великого капіталу: кому вигідні високі тарифи

    Енергетика під контролем великого капіталу: кому вигідні високі тарифи

    Енергетичний сектор України фактично перетворився на закриту систему контрольованих маніпуляцій, у межах якої державні кошти та платежі населення концентруються в руках вузького кола бенефіціарів. Про це йдеться в матеріалах, що описують системні зловживання у сфері постачання та продажу електроенергії.

    Центральною фігурою цієї моделі називають бізнесмена Ріната Ахметова, який вибудував вертикаль контролю над енергетичним ринком через компанії групи ДТЕК та структури, що працюють під брендом YASNO. Йдеться, зокрема, про регіональні компанії з постачання електроенергії у Києві, Дніпрі та на сході країни. За твердженнями авторів матеріалів, така структура дозволяє здійснювати повний контроль над ціноутворенням і доступом до ринку.

    Для маскування фінансових потоків і виведення прибутків використовуються іноземні компанії-нерезиденти, зареєстровані в офшорних юрисдикціях. Це, за оцінками критиків, створює закриту корпоративну систему, яка унеможливлює прозорий контроль з боку держави та регуляторів.

    Одним із ключових механізмів збагачення називають системне зловживання процедурами публічних закупівель. Підконтрольні компанії, за наявною інформацією, заходять у тендери з демпінговими цінами, витісняючи конкурентів, після чого вже після укладення контрактів вартість електроенергії для державних установ збільшується через додаткові угоди на десятки відсотків. Такі дії прямо суперечать законодавству у сфері публічних закупівель.

    Паралельно реалізується схема маніпуляцій на ринку електроенергії «на добу наперед». За твердженнями експертів, штучне обмеження пропозиції створює дефіцит, унаслідок чого державні виробники зазнають втрат, а приватні структури отримують надприбутки. У результаті формується перекіс, за якого стратегічний ресурс працює не в інтересах держави, а на користь окремих бізнес-груп.

    Наслідки цієї моделі безпосередньо відчувають пересічні громадяни. Витрати на комунальні послуги для багатьох домогосподарств уже сягають критичного рівня і, за оцінками, можуть становити до 80 відсотків щомісячних доходів. Це змушує людей економити на ліках, харчуванні та інших базових потребах.

    Попри повномасштабну війну та глибоку економічну кризу, енергетичні структури, пов’язані з олігархічним капіталом, продовжують нарощувати прибутки. Фактично йдеться про отримання прихованих дотацій із бюджетів громад через завищені тарифи та корупційні надприбутки. Державна політика при цьому, за оцінками критиків, демонструє явний перекіс на користь великого бізнесу та відсутність реальної демонополізації стратегічної галузі.

    Окрему увагу привертає робота правоохоронних органів. Попри відкриття кримінальних проваджень за фактами зловживання владою та службовим становищем, реальні слідчі дії фактично відсутні. Більше того, фіксуються випадки ігнорування судових рішень, які зобов’язують розпочати повноцінне розслідування.

    Таке саботування правосуддя створює атмосферу повної безкарності та, за оцінками експертів, легалізує подальше розкрадання коштів у промислових масштабах. У підсумку енергетичний сектор, який мав би бути основою економічної стійкості країни під час війни, дедалі більше перетворюється на інструмент збагачення обмеженого кола осіб.

  • Українцям можуть перерахувати плату за світло і виставити рахунки в рази більші

    Українцям можуть перерахувати плату за світло і виставити рахунки в рази більші

    Деяким українцям можуть перерахувати платіжки за електроенергію, що призведе до значного збільшення суми до сплати. Про таку можливість попередили фахівці Закарпаттяобленерго, наголосивши на обов’язковості дотримання правил користування електричною енергією.

    Побутові споживачі мають право використовувати електроенергію виключно для власних потреб. Якщо ж світло застосовується для непобутових або комерційних цілей, це вважається порушенням правил роздрібного ринку електроенергії. У такому випадку споживач зобов’язаний негайно припинити нецільове використання та звернутися до оператора системи розподілу і свого постачальника для переоформлення договірних відносин відповідно до чинного тарифу.

    Йдеться, зокрема, про використання електроенергії для підприємницької чи господарської діяльності, надання платних послуг, роботи дата-центрів, майнінгу криптовалют, діяльності у сфері сільського або зеленого туризму та інших комерційних потреб.

    У разі виявлення такого порушення побутовому споживачу здійснюється перерахунок вартості електроенергії за відповідним комерційним тарифом. Перерахунок проводиться за фактично спожиту електроенергію за попередні шість місяців. У результаті сума в платіжках може зрости в рази та стати суттєвим фінансовим навантаженням.

    Фахівці наголошують, що своєчасне повідомлення про зміну характеру використання електроенергії та правильне оформлення договорів дозволить уникнути штрафних нарахувань і неприємних сюрпризів у платіжках.

  • Завищували тарифи на тепло: в Івано-Франківську викрили схему на 71 мільйон гривень

    Завищували тарифи на тепло: в Івано-Франківську викрили схему на 71 мільйон гривень

    Служба безпеки України спільно з Національною поліцією викрила масштабну схему зловживань у сфері теплогенерації та теплопостачання в Івано-Франківську. За даними правоохоронців, упродовж двох опалювальних сезонів 2021–2023 років посадовці приватних компаній штучно завищували тарифи на тепло, завдавши споживачам та місту збитків на понад 71 мільйон гривень.

    Як повідомили в Управлінні СБУ в Івано-Франківській області у вівторок, 16 грудня, організатором схеми був мешканець Київщини — бенефіціар низки компаній та об’єктів у сфері енергетики. Він створив дві афілійовані структури, які взяли в оренду близько 25% теплогенеруючих і теплопостачальних потужностей обласного центру.

    Для збільшення прибутків підконтрольні компанії укладали між собою договори оренди та суборенди одного й того самого теплогенеруючого обладнання і теплових мереж. Витрати за цими фіктивними угодами включалися до тарифів на виробництво та транспортування теплової енергії, які оплачували мешканці Івано-Франківська. Окрім цього, під час формування тарифів приховувалися реальні втрати тепла в мережах, через що споживачі недоотримували тепло та фактично платили за не надані послуги.

    Згодом організатор схеми встановив контроль і над рештою 75% міської теплоенергетичної інфраструктури — котельнями та тепловими мережами, що перебували на балансі комунального підприємства. У результаті КП зазнало значних фінансових втрат через недоотримання компенсацій за втрати теплової енергії та оплату транспортування вигаданих обсягів тепла.

    Під час обшуків у помешканнях підозрюваних в Івано-Франківську, Києві та Київській області правоохоронці вилучили фінансово-господарську документацію, чорнові записи, комп’ютерну техніку, мобільні телефони та інші докази протиправної діяльності.

    Організатору схеми та трьом колишнім керівникам компаній повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України — заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем в особливо великому розмірі, вчинене за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану. Санкція статті передбачає від 7 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна та забороною обіймати певні посади.

  • В Україні боржникам за комуналку можуть заблокувати рахунки та накласти арешт на майно

    В Україні боржникам за комуналку можуть заблокувати рахунки та накласти арешт на майно

    В Україні нагадали про суворі наслідки для громадян, які систематично не сплачують комунальні послуги. Хоча право власності на житло у боржника зберігається, механізми примусового стягнення працюють так, що людина фактично втрачає можливість розпоряджатися своєю квартирою чи іншими активами.

    Як пояснила адвокатка Олена Воронкова в коментарі для «РБК-Україна», у разі відкриття виконавчого провадження державні та приватні виконавці, як правило, одразу накладають арешт на банківські рахунки і майно боржника. Це — стандартна процедура, яку застосовують по всій країні, незалежно від розміру заборгованості.

    За її словами, навіть невеликі суми — кілька тисяч гривень — можуть стати підставою для видачі судового наказу про стягнення. Закон не встановлює жодного порогу боргу, після якого починається арешт рахунків чи майна: достатньо, щоб постачальник послуг подав заяву до суду і довів наявність зобов’язань між сторонами.

    Якщо між споживачем і комунальним підприємством є договір, компанія може звернутися за судовим наказом. Якщо договору немає — подається позов. Після отримання судового рішення воно одразу передається до виконавчої служби, що автоматично запускає механізм блокування рахунків і накладення арештів.

    При цьому самому боржнику житло ніхто не забирає — арешт не позбавляє права проживання. Але він блокує будь-які дії щодо майна: продати квартиру, подарувати її чи оформити спадкові зміни буде неможливо до повного врегулювання заборгованості.

    Юристи наголошують: у період зростання тарифів та економічних труднощів громадянам варто уважно стежити за станом особових рахунків. Бо навіть невеликий борг після рішення суду може вилитися у повний арешт фінансів і майна.

  • Тарифи можуть зрости на 50%: назвали умови МВФ для України

    Тарифи можуть зрости на 50%: назвали умови МВФ для України

    Наші джерела в Офісі Президента повідомляють, що Міжнародний валютний фонд висуває жорсткі вимоги щодо формування тарифної політики України на найближчі роки. Зокрема, за даними співрозмовників, МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення на енергоносії та житлово-комунальні послуги щонайменше на 50% у 2026 році.

    За задумом фонду, домогосподарства мають стати одним із ключових джерел покриття дефіциту державного бюджету. Мова йде про зміну фінансової моделі: частина навантаження, яке сьогодні покривається зовнішніми кредиторами, переходить на плечі українських споживачів.

    Співрозмовники в ОП зазначають, що влада вже шукає спосіб адаптувати цю вимогу так, щоб отримані від підвищення тарифи кошти можна було спрямувати на відновлення та ремонт критичної інфраструктури. Йдеться передусім про енергетичні об’єкти, теплопостачання, мережі водопроводу й каналізації, які зазнали значних пошкоджень під час російських атак.

    За словами джерел, на Банковій розглядають модель, за якої підвищення тарифів юридично обґрунтовуватиметься “економічною необхідністю”, а фактично — стане інструментом акумулювання ресурсів для інфраструктурних програм.

    МВФ традиційно наполягає на ринковому ціноутворенні та скороченні бюджетних дотацій. Проте політичний контекст робить це питання особливо чутливим: підвищення тарифів для населення під час війни може викликати значне невдоволення й соціальну напруженість.

    Влада, за нашою інформацією, намагається знайти компроміс між вимогами кредитора і можливостями домогосподарств. Обговорюється можливість поетапного підвищення або розширення програм субсидій, щоб зменшити удар по малозабезпеченим верствам населення.

    За даними джерел, остаточні домовленості ще не закріплені, проте питання тарифів є одним із ключових у перемовинах з МВФ. Саме його просувають як базову умову наступних траншів підтримки.

    Якщо запропонована фондом модель буде реалізована, українським сім’ям вже у 2026 році доведеться зіткнутися з істотним зростанням вартості енергоносіїв і комунальних послуг — із відповідними соціально-економічними наслідками.

  • Газ для України може подешевшати: зниження тарифу в Словаччині прив’язали до контрактів

    Газ для України може подешевшати: зниження тарифу в Словаччині прив’язали до контрактів

    Словаччина може зменшити тариф на транзит газу до України, якщо «Нафтогаз» укладе довгострокові імпортні контракти. Про це заявила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко в коментарі для РБК-Україна. За її словами, урізання тарифу розглядається саме як елемент здешевлення постачань на український ринок.

    Свириденко уточнила, що ключова умова Братислави — стабільні багаторічні угоди на імпорт газу. В «Нафтогазі» вже готують такі домовленості, щоб знизити собівартість ресурсу для споживачів і додатково стабілізувати ринок. Цю позицію уряду та компанії підтверджують і інші українські медіа з посиланням на той самий коментар.

    Потенційне зниження словацького тарифу може стати важливою частиною стратегії диверсифікації маршрутів та джерел постачання газу до України — на тлі коливань європейських цін і потреби у прогнозованих умовах імпорту на опалювальні сезони. У публікаціях також зазначається, що нинішній тариф у Словаччині є вищим, ніж у сусідніх напрямках, тож перегляд ставки здатний поліпшити економіку поставок.

    Раніше довкола словацько-української газової співпраці виникали напруження, однак нинішні сигнали з Братислави свідчать про прагматичний пошук взаємовигідної моделі транзиту для імпорту в Україну. Подальші рішення залежатимуть від параметрів та строків підготовлюваних «Нафтогазом» контрактів.

  • Укрзалізниця втрачає мільярди: збитки від пасажирських перевезень перевищили 18 млрд грн

    Укрзалізниця втрачає мільярди: збитки від пасажирських перевезень перевищили 18 млрд грн

    Укрзалізниця опинилася під подвійним ударом фінансів і політики. Ідея роздати українцям «по 3000 кілометрів безкоштовних подорожей» гарно виглядає на білбордах, але в реальності посилює дефіцит пасажирського сегмента. За підсумками 2024 року збитки від пасажирських перевезень сягнули близько 18 млрд грн, а у 2025-му прогнозуються вже понад 22 млрд грн. Ці втрати традиційно перекриваються доходами від вантажів, однак обсяги вантажних перевезень скорочуються.

    Ситуацію ускладнює тарифна «стіна»: уряд не переглядає вартість квитків, а пропозицію УЗ підняти тарифи хоча б на 37% залишили без руху. На тлі інфляції витрат, ремонту рухомого складу й нестачі вагонів це консервує збитковість пасажирського напрямку.

    Додатковий пресинг — відновлення інфраструктури після ударів РФ і валютні борги з часів Євро-2012. Уже у 2026 році залізниця має сплатити близько 34 млрд грн за зовнішніми зобов’язаннями. Без цільової підтримки держави, модернізації управління та системної антикорупційної роботи компанія ризикує не витримати нинішнього навантаження.

    На цьому фоні дискусії викликає липневий контракт УЗ із ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» на 398 млн грн: ціна одного вагона — до 98 млн грн, що вдвічі дорожче за попередні закупівлі. При цьому компанія виплатила 58% авансу (понад 277 млн грн), тоді як виготовлення вагонів заплановано на 2026 рік. В умовах дефіциту ліквідності та зростання боргового навантаження така структура контракту виглядає щонайменше ризикованою.

    Ключова дилема для УЗ — баланс між соціальною функцією й фінансовою стійкістю. Без перегляду тарифної політики, адресних дотацій на «соціальні кілометри» та прозорішого підходу до капітальних закупівель залізниця й надалі дотуватиме пасажирів коштом падаючого вантажного бізнесу — із усіма наслідками для стабільності перевізника.

  • Що зміниться для українців у листопаді: мобілізація, пенсії, тарифи й опалення

    Що зміниться для українців у листопаді: мобілізація, пенсії, тарифи й опалення

    Листопад 2025 року принесе українцям одразу кілька важливих змін. Змінюються правила оформлення відстрочки від мобілізації, починається опалювальний сезон, пенсіонери й переселенці мають пройти ідентифікацію, а в Польщі завершується програма безкоштовного житла для біженців.

    Відстрочка від мобілізації за новими правилами
    Із 1 листопада в Україні запрацював новий порядок оформлення відстрочки від призову. Тепер військовозобов’язаним чоловікам не потрібно приходити до територіальних центрів комплектування. Відстрочку можна оформити через Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП) або онлайн — у додатку “Резерв+”.

    Усі види відстрочки продовжуватимуться автоматично, якщо інформація вже є в державних реєстрах. Користувачі отримають сповіщення у “Резерв+”. Водночас паперових документів тепер не видаватимуть — достатньо показати електронне підтвердження у застосунку.

    Опалювальний сезон розпочнеться із затримкою
    Через пошкодження енергетичної інфраструктури та нестачу ресурсів опалювальний сезон 2025 року почнеться пізніше, ніж зазвичай. У більшості регіонів тепло подадуть лише в листопаді, а в Києві запуск опалення можливий навіть у грудні.

    Попри це, тарифи залишаються без змін. Вартість електроенергії для населення становитиме 4,32 грн за кВт·год, а для тих, хто споживає до 2000 кВт·год на місяць, діє пільгова ціна — 2,64 грн. Тарифи на газ і теплопостачання також фіксовані щонайменше до кінця квітня 2026 року.

    Жителі прифронтових областей, які користуються пічним опаленням, можуть отримати допомогу на дрова від ООН. Частині сімей виплати надійдуть саме у листопаді.

    Пенсії та ідентифікація отримувачів виплат
    Індексація пенсій у листопаді не передбачена. Водночас пенсіонери, яким виповнюється 70, 75 або 80 років, отримають додаткову доплату.

    До кінця місяця потрібно пройти ідентифікацію всім пенсіонерам, переселенцям, особам з інвалідністю та малозабезпеченим сім’ям, які отримують державну допомогу. Якщо процедуру проігнорувати, виплати можуть бути призупинені.

    Польща змінює правила допомоги українцям
    Із 1 листопада польський уряд завершує програму безкоштовного житла для українських переселенців. Надалі місця в центрах розміщення надаватимуть лише вразливим категоріям — пенсіонерам, людям з інвалідністю та багатодітним родинам. Інші українці оплачуватимуть житло самостійно. Водночас термін дії тимчасового захисту для українців продовжено до 4 березня 2026 року.

    Виплати військовим після полону
    Військовослужбовці, які повернулися з російського полону, отримуватимуть допомогу на лікування — по 50 тисяч гривень щомісяця протягом усього періоду реабілітації. Виплати не передбачені, якщо військового підозрюють у злочинах.

    Свята листопада
    Головним державним святом цього місяця стане День гідності та свободи 21 листопада. Серед інших дат — День інженерних військ і артилерії (3 листопада), Собор архістратига Михаїла (8 листопада), День студента (17 листопада), День десантно-штурмових військ (21 листопада) та Чорна п’ятниця (28 листопада).
    22 листопада Україна вшановуватиме пам’ять жертв Голодомору.

  • У Києві залучили колекторів для стягнення боргів за комуналку

    У Києві залучили колекторів для стягнення боргів за комуналку

    У Києві комунальні служби почали залучати колекторські компанії для роботи з боржниками за комунальні послуги. Як повідомляє ТСН, перший такий тендер відбулося в Оболонському районі столиці.

    Переможцем конкурсу стало ТОВ «Антанта Консалтінг», з яким укладено договір на суму близько 1,5 млн грн. Угода діятиме до кінця 2025 року.

    Колектори отримають доступ до бази даних боржників і використовуватимуть стандартні методи впливу: телефонні дзвінки, смс-розсилки та особисті візити.

    Рішення пояснюють зростанням заборгованості після підвищення тарифів на обслуговування будинків. Частина киян відмовляється сплачувати нові нарахування, вважаючи їх завищеними, що й змушує комунальні підприємства переходити до жорсткіших заходів.

  • У Міненерго пояснили, чи зросте вартість світла для населення

    У Міненерго пояснили, чи зросте вартість світла для населення

    Вартість електроенергії турбує багатьох українців, адже для багатьох сімей комунальні платежі становлять суттєву частину місячних витрат.

    Наразі побутові споживачі платять 4,32 гривні за кожну кіловат-годину. Для тих, хто хоче зменшити платіжки, доступні двозонні та тризонні лічильники. Вони дозволяють сплачувати вночі значно менше: із двозонним лічильником світло коштує 2,16 грн за кВт·год після 23:00, а з тризонним — 1,73 грн. Водночас у пікові години (з 8 до 11 ранку та з 20 до 22 вечора) тариф зростає до 6,48 грн.

    Крім того, на суму у платіжках можуть вплинути пільги. Особи з інвалідністю, учасники бойових дій, пенсіонери у селах та багатодітні сім’ї можуть отримати знижки від 25% до 100%. Наприклад, у сім’ях із трьома і більше дітьми витрати на світло можуть зменшитися удвічі, якщо дохід на одного члена родини менший за 4 240 гривень.

    У Міненерго запевнили УНІАН, що уряд наразі не планує підвищувати тариф для населення. Чинні ціни залишаться принаймні до кінця жовтня. Відомство наголошує: у складних умовах війни та економічної кризи головне завдання — уникнути різкого збільшення фінансового навантаження на українців.

    Разом з тим ЗМІ прогнозують, що протягом найближчих трьох років електроенергія все ж дорожчатиме приблизно на 15% щороку. Зокрема, у 2026-му тариф може зрости до 4,75–5,18 грн за кВт·год, у 2027 році — до 5,22–6,2 грн, а у 2028-му — до 5,7–7,44 грн. Офіційних підтверджень цим цифрам поки що немає, тож українцям варто орієнтуватися на чинні тарифи.