У Верховній Раді зареєстровано проєкт закону №12336, який пропонує встановити в Україні Національний день молитви. Цей день планується відзначати щорічно 24 лютого, у річницю початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Проєкт поданий групою депутатів на чолі з Давидом Арахамією, головою фракції “Слуга народу”. Завдяки підтримці великої кількості депутатів, ініціатива має великі шанси бути ухваленою.
За задумом авторів, Національний день молитви буде починатися спеціальним засіданням Верховної Ради, на якому виконуватиметься духовний гімн України “Боже великий, єдиний”. Кабінет міністрів буде зобов’язаний розробити план заходів щодо відзначення цього дня, у тому числі організацію загальноукраїнської акції “Запали свічку”. Місцеві державні адміністрації мають бути відповідальними за проведення святкових заходів.
В пояснювальній записці до законопроєкту наголошується, що 24 лютого 2022 року Росія розпочала агресію проти України, розраховуючи на швидке захоплення країни. Однак Україна не лише змогла вистояти, але й дати гідну відповідь агресору, зберігши свою державність завдяки єдності та підтримці військових і мирного населення.
Депутати зазначають, що молитва є важливим духовним чинником, який допоміг Україні вистояти в ці складні часи. Вони вважають, що спільна молитва надасть силу для перемоги та стане символом єдності українського народу.
Ідея Національного дня молитви базується на історичних прикладах, коли загальнонаціональні молитви змінювали хід історії, як це було під час Другої Світової війни у Великій Британії та США.
Цьогоріч вартість традиційного різдвяного столу в Україні суттєво зросла, досягнувши 1365 грн за набір із 12 традиційних страв. Це на 40% більше, ніж у 2023 році. Про це повідомляють дослідження Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки».
Зазначається, що у розрахунок брали такі страви: кутя і узвар, смажена риба, вінегрет, вареники (з картоплею, з капустою, з вишнями), тушкована капуста, борщ пісний з квасолею, смажена картопля, овочі свіжі та солоні.
За розрахунками науковців, пшенична кутя — 950 г продуктів традиційної рецептури — обійдеться у 175,05 грн і стане другою за вартістю стравою на святковому столі. Найдорожчими інгредієнтами страви цього року стали мак — 68,5 грн за 200 г, волоські чищені горіхи — 44,89 грн та родзинки – 21,73 грн за 100 г відповідно. Основна складова куті — крупа пшенична з твердої пшениці — коштуватиме 21,30 грн за 400 г. За мед заплатимо ще 16,90 грн за 100 г і додамо трохи цукру (50 г) за 1,73 грн.
Традиційний узвар готується з сушених яблук, груш і чорносливу. Готові набори цих фруктів для узвару коштують у супермаркетах 105,36 грн (600 г на 2 л води).
Найдорожчою стравою цього року буде смажена риба — 306,97 грн. За 2 кг живого коропа доведеться заплатити 301 грн, а за 200 г борошна — 5,97 грн.
Третьою за вартістю стравою буде борщ пісний з квасолею. За 2,535 кг продуктів (на 2 л води) доведеться віддати 131,94 грн. Найдорожчою складовою тут є квасоля біла суха (300 г) — 43,53 грн. Овочева складова становитиме: картопля (362 г) — 12,59 грн, капуста (300 г) — 12,66 грн, цибуля (100 г) — 1,75 грн, морква (400 г) — 12,08 грн, буряк (800 г) — 16,15 грн. Необхідно буде додати по 70-75 г помідорів — 8,31 грн та томатної пасти — 11,82 грн. Ще трохи цукру — 1,73 грн за 50 г, рослинної олії — 6,21 грн за 80 г, за смаком: перець чорний та сіль (1,87 грн), лавровий лист (3,24 грн) або зелень.
Салат «Вінегрет» (1,73 кг продуктів) коштуватиме 67,75 грн. Найдорожчими складовими будуть бочкові солоні огірки 21,40 грн за 200 г. За овочі заплатимо: картопля (600 г) — 20,86 грн, буряк (400 г) — 8,08 грн, морква (378 г) — 11,42 грн, цибуля (100 г) — 1,75 грн. Заправка рослинною олією коштує 3,88 грн за 50 г та сіль за смаком — 0,36 грн.
Вареники з картоплею (1,51 кг продуктів) коштуватимуть 50,06 грн, зокрема картопля (1 кг) — 34,77 грн, борошно (500 г) — 14,93 грн, сіль (10 г) — 0,36 грн.
Вареники з капустою (1,481 кг продуктів) вартують 52,50 грн. Для приготування тіста заплатимо за борошно 14,93 грн (500 г), а за сіль (10 г) — 0,36 грн. Сира капуста коштуватиме 25,32 грн за 600 г, морква (189 г) — 5,71 грн, а цибуля (132 г) — 2,30 грн. Рослинна олія для заправки (50 г) — 3,88 грн.
Вареники з вишнею складаються з пісного тіста і морожених вишень. Борошно (500 г) — 14,93 грн, трохи солі (10 г) — 0,36 грн. Левову частку вартості таких вареників займають вишні — 54,45 грн за 300 г. Загалом вартість таких вареників становитиме 69,74 грн (за 810 г продуктів).
Тушкована капуста (2,229 г продуктів) обійдеться у 109,88 грн. Найдорожчими тут є гриби печериці (300 г) — 43,88 грн. Вартість овочів становитиме 59,43 грн: 1 кг капусти — 42,20 грн, 189 г моркви — 5,71 грн, 660 г цибулі — 11,52 грн. Сіль і перець за смаком — 0,36 грн та рослинна олія (80 г) — 6,21 грн.
Смажена картопля готується на 100 г рослинної олії (7,76 грн) із 1 кг картоплі (34,77 грн) і 132 г цибулі (2,30 грн) з додаванням солі і перцю за смаком (0,36 грн). Всього витрат — 45,19 грн.
Окремо ставлять на стіл соління: квашена капуста — 75 грн за 500 г і огірки солоні бочкові — 42 грн за 400 г.
Також на столі присутні свіжі овочі — огірки (70 грн) і помідори (64 грн) по 500 г відповідно.
«З огляду на висхідну динаміку цін на продукти харчування, вартість різдвяного столу 2024 року складе 1365 грн. Це на 41% перевищить минулорічний показник у 970 грн. Таке подорожчання значною мірою є наслідком проблем, пов’язаних із повномасштабним вторгненням рф на територію України та воєнними діями, що тривають», — підсумував директор ННЦ ІАЕ, академік НААН Юрій Лупенко.
Нагадаємо, у період зимових свят 65% українців планують зробити святкові покупки, свідчить дослідження “Святковий шопінг українців” від Deloitte. Це більше, ніж у 2023 році (59%) та 2022-му (61%).
Основна частина святкового бюджету витрачатиметься на харчові продукти, іграшки для дітей, одяг, взуття, предмети домашнього вжитку та алкоголь. Середній чек у більшості покупців (57%) становитиме від 1000 до 5000 грн, причому 85% українців купуватимуть новорічні товари для своїх родин.
День 11 грудня завжди вважався особливим у народному календарі. Наші предки вірили, що сьогодні можна залучити удачу, а також уберегтися від невдач, дотримуючись певних прикмет і заборон.
Що відзначають 11 грудня в Україні
У цей день віряни вшановують:
Преподобного Данила Стовпника, який прославився своїм відлюдницьким способом життя.
Преподобного Кукшу Одеського, святого, відомого своїм аскетизмом.
Наші пращури надавали особливого значення природі цього дня. Щасливим знаком було побачити сойку. Якщо цей яскравий птах завітає у ваш дім чи двір, це обіцяло рік достатку та злагоди.
Як привернути удачу
Освітлення будинку. Традиційно вважалося, що ввечері, після заходу сонця, слід добре підсвітити оселю лампадою чи свічкою. Це залучає в дім гармонію та щастя.
Ворожіння. 11 грудня — вдалий день для загадування бажань і планування великих справ. За віруваннями, бажання, загадане в цей день, має високі шанси здійснитися.
Заборони дня
Не шкодьте природі. Сьогодні вкрай небажано кричати на тварин, рубати дерева чи завдавати шкоди довкіллю.
Не займайтеся дрібною кропіткою роботою. Складні завдання краще відкласти на інший день.
Не віддавайте речі з дому. Є повір’я, що те, що позичили цього дня, не повернеться назад.
Астрологія: знак Зодіаку
Люди, народжені 11 грудня, належать до знака Стрілець. Це життєрадісні, активні особистості, які надихають інших своїм оптимізмом. Водночас вони емоційні та чутливі, а образи можуть пам’ятати довго.
День 11 грудня — це час для спостережень, внутрішньої гармонії та побудови планів. Зробіть свій дім теплішим і світлішим, зверніть увагу на прикмети, і удача обов’язково вам усміхнеться!
Для багатьох українців це вже буде третій Новий рік, який вони святкуватимуть в умовах повномасштабної війни. Однак, попри важку ситуацію, святковий настрій все ще живе, а туристичні напрямки по Україні готові прийняти гостей навіть у ці непрості часи. Українці все більше шукають варіанти, де можна відпочити, зняти стрес та хоча б на кілька днів забути про військові дії. Ми дізнавалися, які напрямки для святкування Нового року популярні серед українців і чи є попит на новорічні тури в умовах війни.
Якщо у перший рік війни багато українців соромилися відпочивати, відкладаючи все це на “після перемоги”, то зараз рівень втоми у суспільстві вже дійшов до того, що люди вважають подорожі чи святкування скоріше необхідністю для перезавантаження та підтримки психічного здоров’я, ніж примхою. І, безперечно, індустрія на це реагує. Більшість найпопулярніших туристичних напрямків України, від західних областей до Одеси, вже готові приймати цієї зими гостей, хоча є й ті, хто не хоче говорити про це публічно, побоюючись облав ТЦК.
Львівщина – будь-який каприз за ваші гроші
У Львові та області зустріти Новий рік 2025 можна по-різному, все залежить від розміру гаманця та бажання. Найощадливіші, звісно, можуть вдома приготувати тазик “олів’є”, відкоркувати шампанське і цілу ніч дивитися телевізор (якщо буде світло), але для тих, хто хоче святкувати не вдома, цьогоріч є чимало пропозицій.
Чи не найдорожче святкування обійдеться у готельно-ресторанному комплексі Emily Resort на околицях Львова. Тут буде аж три святкових локації – да ресторани та івентхол. Дорослим у новорічну ніч в одному з ресторанів доведеться викласти від 2,5 до 8 тисяч гривень з людини – за мінімальну ціну можна лише зайти, а за максимальну обіцяють місце за столиком, мінімальне меню та вежу з шампанського. Також гостям обіцяють виступи спеціальних гостей – DJ Budchuk, Vocal show від Duo Flores та Terroir Trio, а за пультом будуть DJ Elvis та Chainbro, які заграють улюблені треки нульових. До речі, тут діє спеціальний дрескод – сукні 2000-х, блиск та яскраві аксесуари.
А от зустріти Новий рік в Event Hall буде значно дорожче. За 24-36 тисяч гривень з особи (що ближче столик до сцени – то дорожче) гостям пропонують цілий десант “зірок” – MONATIK, гурти “ВВ” і KADNAY, а ведучими вечора буде зіркова пара Юрій Горбунов та Катерина Осадча. У вартість святкування входить меню і певна кількість алкоголю.
Якщо є бажання зустріти Новий рік у центрі Львова, то святкування можна замовити у “Гранд-готелі”, який, до речі, цьогоріч відзначатиме своє 130-річчя, тож організатори вирішили у новорічну ніч занурити гостей в атмосферу розкоші – театрально і святково. Зокрема, в готелі запланована костюмована святкова програма за участі акторів театру імені Леся Курбаса, а ведучим вечора буде закарпатський радіоведучий та діджей Тудор Кілару. Гостям до святкового столу пропонують меню від бренд-шефа, зокрема, лосось конфі з хроном та зеленим яблуком, татакі з яловичини, кремом з тунця та картоплею пай, брускету з тунцем та авокадо, салати з креветкою та качиним філе, філе сібаса та десерти. За все це доведеться викласти по 13 тисяч гривень з людини.
Більш бюджетно обійдеться святкування у готельно-ресторанному комплексі “Рафаель” під Львовом – за 4,5 тисячі гривень тут запропонують мінімальну порцію алкоголю та їжу, щоб “ніхто голодним не залишився”. Вечірка триватиме з 22:00 до 05:00, а гостей розважатиме ді-джей. “Ну а що ви ще хочете за такі гроші? Які зірки?”, – сказав у коментарі УНІАН адміністратор закладу.
У Львові вже відкрили різдвяну ялинку / фото city-adm.lviv.ua, Роман Балук
До речі, також цього року в центрі Львова встановили різдвяну ялинку. Втім, масштабних гулянь на свята там не плануються.
Закарпаття – без комендантської години
А ось у містах Закарпатської області, попри відсутність комендантської години та відносно спокійну безпекову ситуацію, гучних новорічних гулянь цьогоріч не планують. Водночас самі закарпатці та гості з інших регіонів, які планують зустріти Новий рік у Карпатах, готуються заздалегідь – і скаржаться на ціни.
“Орендували будинок на дві ночі, три дні, бо здавати на меншу кількість днів господар не погоджувався. Вартість – 25 тисяч за 6 осіб. В цю суму входить тільки оренда будинку та чану на дровах, проте не передбачено ні ресторану, ні харчування, ні програми. Відверто кажучи, дорогувато. Зазвичай вартість такого будиночка удвічі менша, ми це розуміємо. Але іншого нічого не знайшли, враховуючи той факт, що хотіли щось неподалік від дому, аби й не натрапити на ТЦК…”, – розповіла кореспонденту УНІАН пані Мар’яна з села Невицьке, яка разом із друзями забронювала для зустрічі Нового року будиночок у горах неподалік Ужгорода.
Загалом, ціни на новорічні свята завищені в багатьох карпатських “зелених” садибах та міні-готелях, адже власники намагаються бодай хоч трохи скористатись можливістю – через війну, мобілізацію та відсутність коштів на туризмі цьогоріч заробити не вдалося.
Натомість, гості із міст-мільйонників мають іншу думку про закарпатські. Пані Оксана з Києва розповіла УНІАН, що їй дешевше придбати квитки на потяг зі столиці до Ужгорода й назад, оплатити святкування новорічної ночі в місцевому ресторані та ніч в готелі, ніж відсвяткувати в закладах Києва. До того ж, поїздка на Закарпаття буде ще й цікавішою та безпечнішою.
У новорічну ніч в частині ресторанів Закарпаття організовують святкування, але більшість з них –тільки за запитом туристичних груп. Частина місцевих закладів через війну скасували будь-які вечірки, а ще частина все ж готує програми. Проте є й ті, які пішли новим шляхом.
Попри відсутність комендантської години і відносну безпеку, Ужгород не планує масштабних святкувань / фото ua.depositphotos.com
Як розповіла адміністраторка ресторанно-готельного комплексу “Кілікія” в Ужгороді, від початку війни в закладі не проводять новорічних святкувань: “У перший рік війни взагалі всі були розгублені, розуміли, що всім точно не до святкувань. Саме тоді спала на думку ідея створити так звані “Новорічні бокси”, адже багато родин все одно вирішують влаштувати собі невелике сімейне святкування, щоб бодай трішки підняти настрій…. Ми розробили кілька варіантів боксів з різним наповненням та різною ціною: в один включили голяшку, гурку, салати, в інший – мангальне меню, в третій – страви східної кухні”.
Вартість таких новорічних боксів коливалась в межах 3-4 тисяч гривень, але цьогорічні бокси тільки на етапі формування – ціни ще не затверджені. Крім того, ужгородці та гості міста мають змогу замовляти будь-які інші страви з меню ресторану. За рахунок того, що “Кілікія”, на відміну від переважної більшості закладів міста, минулого року працювала і 31 грудня, замовлень вистачало: торік підготували понад пів сотні новорічних боксів. Зараз уже також починають підготовку й очікують, що матимуть чимало роботи, адже Новий рік припадає на робочий тиждень, отже, люди не матимуть часу готувати стіл.
“Є така категорія людей, які не хочуть чи не встигають готувати, не хочуть бачити на столі звичайні відбивні котлети із супермаркету, і в той же час хочуть трішки гарного святкового столу – для них ми й працюємо”, – додала адміністратор.
Водночас ресторани, які працюють на територіях курортів, уже пропонують свої програми. Так, в одному з фешенебельних курортів – “Деренівська купіль” – новорічна програма на дорослого обійдеться в 11 тисяч гривень, на дитину від 6 років – у 6 тисяч. В програмі – ведучий, музична програма, включно зі скрипковим шоу і романтичною грою на роялі, та авторське новорічне меню від бренд-шефа.
Тим часом, в ресторані курорту “Верховина” за 10 кілометрів від Ужгорода готують новорічну програму в камерному форматі, що включатиме вечерю від шеф-кухаря, невелику програму від ведучого, аніматорів та кавер-співака, а також фотозону. Вартість такої програми на одного дорослого обійдеться у 18 тисяч гривень, для дитини – в 11 тисяч.
Свої програми є і в невеликих та скромніших ресторанах – ціни коливаються в межах 4-5 тисяч гривень та зазвичай включають меню, ведучого та фотозону.
Обрати пропозицію щодо святкування Нового року на Закарпатті можна й за допомогою туроператорів. Так, різні програми під різними назвами, але, по суті, з однаковим наповненням стартують від 5 тисяч гривень з людини за чотири дні. До прикладу, програма від одного з туроператорів “Новорічне Закарпаття за 6 днів” на період із 28 грудня 2024 по 2 січня 2025 року з виїздом зі Львова обійдеться в 8295 гривень на дорослого й трішки дешевше на дитину. В рамках програми туристи відвідають основні міста та замки, зможуть продегустувати закарпатські вина й смаколики, порелаксувати в термальних басейнах (щоправда, вхід потрібно оплачувати окремо), побачити озеро Синевир тощо. Також в суму включена новорічна програма та святковий стіл в одному з ресторанних комплексів Закарпаття.
Буковина – тихо і без розмаху
У Чернівецькій області деякі заклади взагалі вирішили відмовитися від святкувань в новорічну ніч, інші ж проведуть її доволі скромно. Зокрема, у туристичному комплексі “Сонячна долина” не планують особливої новорічної програми – лише діджей.
“Через постійні знеструмлення ми не можемо організувати якусь суперпрограму, – кажуть в адміністрації комплексу. – Якщо не буде світла, не працюватимуть ні боулінг, ні сауна. Плануємо, що зможемо підготувати хоча б басейн із теплою водою. Генератори є, але їх потрібно дуже багато і великої потужності, щоб забезпечити на повну роботу всього комплексу. Тому будемо відзначати Новий рік скромно”.
На Буковині пропонують святкувати в українському стилі / фото УНІАН, В’ячеслав Ратинський
У гірськолижному комплексі “Мигово” також не пропонують нічого особливого. Зазначають лише, що буде новорічна програма в українському стилі.
“Поки що ще є вільні місця. Люди телефонують, розпитують про новорічну програму, але ще не дуже активно бронюють номери”, – каже адміністратор Сергій.
Зате, якщо випаде сніг, там пропонують гостям вирушити у кінну прогулянку на санях – коники вивезуть туристів на місцеву гору Мала Кичера, звідки можна буде помилуватися гірськими краєвидами. Година такої романтичної прогулянки коштуватиме близько 2 тисяч гривень.
В українському стилі з національною кухнею зустрічати Новий рік 2025 планують і в туристично-розважальному комплексі “Стіжок” в селищі Берегомет. Меню пропонують на будь-який смак – від оселедця з картоплею до лангустів та сьомги.
“У нас є просторе, комфортно облаштоване сховище. Сюди навіть приходять дітки із сусіднього дитсадка під час повітряних тривог у будні. Якщо тривога застане нас у новорічну ніч, ми за кілька хвилин можемо перебратися до укриття і продовжити святкування там”, – заманює гостей директорка комплексу Ольга Савка, додаючи, що наразі люди телефонують, але поки ще не поспішають бронювати місця.
Водночас гучних святкувань в закладі не планується – лише виступ пари музикантів та фотозона на вулиці. Й, звісно, жодної російської музики, запевняє пані Ольга: “Нас місцеві люди не зрозуміють, якщо будемо веселитися і танцювати. Не ті часи…”.
Одеса – від купання з дельфінами до вечірки в стилі “Бріджертонів”
Попри регулярні обстріли, Одеса не планує відмовлятися від новорічних святкувань. Вартість новорічної ночі в місті залежить від розташування, класу закладу, номеру та дати заїзду. Так, у деяких готелях, щоб забронювати номер, потрібно заплатити від 600-700 гривень за ніч, але чим ближче до 31 грудня, тим менше шансів знайти варіант до вподоби. При цьому деякі заклади, не дивлячись на війну, запрошують одеситів та гостей міста відсвяткувати Новий рік “з розмахом”. Обіцяють розкішне меню зі страв від шеф-кухарів, шампанське, вікторини, конкурси, розважальні програми, цінні призи, “містичні ритуали”, музику, танці, акторів, ведучих тощо.
Наприклад, “чорно-білу” вечірку задумали у ресторані Lenmar від готелю Duke, що розташований в історичному центрі – біля Одеського національного академічного театру опери та балету. Гостям обіцяють “щось розкішне” – від світових хітів у виконанні дуету NANA KRITSAK DUO до парфумерного майстер-класу, де кожен гість зможе створити “свій унікальний аромат”. Під час гала-вечері гостей обіцяють годувати ексклюзивними десертами від бренд-шефа Роберто Армаролі, а дрескод у цьому закладі буде виключно Black & White. Вартість квитка – 8 тисяч гривень (станом на кінець листопада).
Свою вечірку пропонують і з іншого боку Оперного театру – у готелі “Моцарт” на Ланжеронівській. Станом на початок грудня вартість номера для двох дорослих у новорічну ніч там складала 3 300 гривень, але номерів залишилися обмаль.
Неподалік – на вулиці Італійській (колишня Пушкінська) – готується до свята 5-зірковий готель Bristol, де задумали провести бал “Новорічна ніч Бріджертонів”: гостям пропонують одягтися у Bridgerton style, за приміром героїв відомого костюмованого телесеріалу від Netflix. Гостей зустрічатиме квартет Incognito та гурт Moana Band, а для дітлахів обіцяють розваги з аніматорами. Вартість квитків на новорічну ніч тут залежать від розташування місця: VIP-категорія (перший ряд біля сцени) – 17 тисяч гривень, решта – 15 тисяч гривень. За умови раннього бронювання передбачені знижки.
В Одесі пропонують зустріти Новий рік в стилі “Бріджертонів”/ скріншот
Працюватимуть у Новорічну ніч і ресторан Veranda на узбережжі Чорного моря (зал перетвориться на казковий палац Сплячої красуні або крижаний палац Снігової королеви), Black Sea Hotel на Рішельєвській (там запланований виступ гурту “Діти Фіделя”), банкетний дім “Ренесанс” на Люстдорфській дорозі, ресторан “Риба” на Великому Фонтані, а також готель-бутік “Каліфорнія” в історичній будівлі в самому центрі міста (там у ніч на 1 січня буде музична програма та святкова лотерея з подарунками, доба оренди двомісного номера з балконом вартуватиме приблизно 3 тисяч гривень).
Є й доволі нестандартні (та дещо спірні) пропозиції – у кафе Nautilus Lounge в дельфінарії “Немо” на Ланжероні. Гостей розважатиме співачка СолоХа, також заплановане шоу та купання з дельфінами, акробатичні та танцювальні номери. Там же посеред ночі можна буде “відтягнутися” в SPA-комплексі з джакузі, саунами та теплим критим басейном з морською водою, а ранок 1 січня організатори пропонують зустріти в підігрітому басейні просто неба. Вартість такого “святкового пакета” – 6 тисяч гривень з дорослої людини, для дітей від 5 до 12 років – вдвічі менше, до 5 років – безкоштовно.
Звісно, можна знайти і більш бюджетний варіант зустрічі Нового року в Одесі, а наступного дня відвідати Новорічну ялинку на Дерибасівській, Приморський бульвар, Потьомкінські сходи, замовити оглядову екскурсію або просто погуляти узбережжям Чорного моря.
Активний Новий рік в Карпатах
Тим часом, шанувальники активного відпочинку можуть зустріти Новий рік у Карпатах. Популярні відпочинкові центри, такі як Славське, Драгобрат чи Буковель, пропонують гостям безліч можливостей, аби новорічний відпочинок перетворився на феєричну казку. Ціни коливаються в межах 2 600 – 12 500 гривень з людини, але від клієнтів вже немає відбою.
“Та ви занадто пізно звернулися! У нас бронюють місця з вересня-жовтня, – каже УНІАН власниця садиби “Біля берега” у Славському. – А ціну не скажу, бо будинок вже орендований. Дуже багато клієнтів, за кордон зараз не їдуть, то їдуть до нас. І військові є з сім’ями, бо у відпустку приїжджають, і цивільні, і студенти”.
Окрім проживання власники баз та приватних садиб пропонують гостям катання на лижах, сноубордах та санях, піші прогулянки мальовничими місцями, відігрів в гарячих чанах, ласування місцевими традиційними стравами. Однак варто врахувати, що більшість з цих номерів вже заброньовані.
При цьому чимало готелів продають номери не менше, ніж на 3-5 днів. Але враховуючи той факт, що туристична інфраструктура в Карпатах розвинена й чітко орієнтована на туриста, там знайдеться, чим зайняти себе впродовж п’яти днів – були б гроші. Приміром, якщо турист обирає готель поблизу гірськолижних схилів Закарпаття (Красія, Драгобрат, Пилипець, Подобовець), то тут уже можна не тільки покататися на сноубордах чи лижах, а й замовити чани чи бані на дровах, відвідати басейни з мінеральними водами (Жайворонок, Косино), замовити дегустаційні тури, відвідати різноманітні ферми, парки, музеї тощо.
Водночас, співзасновниця котеджного комплексу в с. Голубине (курортна зона Свалява) пані Світлана розповідає, що протягом останнього тижня до них почали надходити дзвінки із запитами цін та наявності вільних номерів, проте більшість питає, чи буде новорічна програма: “Люди питають про новорічну програму, вони дуже втомилися, хочуть бодай на кілька годин забути про жахіття війни…”.
Любителям екстриму пропонують зустріти Новий рік на Говерлі / фото УНІАН, Тарас Кашуба
Пропонують туристам під Новий рік в Карпатах і екстремальні розваги. Наприклад, із туристичним оператором “Садниста” можна піднятися у новорічну ніч на Говерлу та розпити там келих ігристого. Щоправда, це підійде тільки для підготовлених туристів, адже підйом взимку на найвищу гору України – це серйозне випробування. Кількість людей у групі – до десяти, а вартість – мінімум 150 євро із людини.
Тим часом, любителям спелеології пропонують новорічний тур до печер – найчастіше до найдовшої у світі гіпсової печери “Оптимістична” у Тернопільській області.
“Варто пам’ятати, що такі тури не підходять для масового туризму. Людина, яка зважиться на похід, має підготуватися фізично, мати відповідне спорядження”, – наголошує представник туроператора Віктор Скрипник.
Також протягом багатьох років популярність користувалися новорічні тури до карстової печери “Атлантида” у Хмельницькій області, яку вважають найкрасивішою не тільки в Україні, але й в Європі. Однак наразі у відкритому доступі вже немає екскурсійних турів до неї саме на свята – є варіанти або до, або після. Ціни починаються від 1000 гривень, залежно від того, наскільки днів тур та що ще в нього входить.
***
Втомлені від постійних нічних повітряних тривог, тривалих відключень світла та невтішних новин, жителі України все ж починають будувати плани на свята. Варіантів святкувань цього року більш ніж достатньо – на будь-який смак та бюджет. Головне, не забути за святковим столом згадати тих, завдяки кому ці святкування нині можливі, та віддячити їм новорічним донатом.
Щорічний конкурс на звання найкращого різдвяного ярмарку Європи завершився перемогою польського міста, яке вразило відвідувачів своїм казковим святковим містечком. Цьогоріч першість здобув різдвяний ярмарок у місті Гданськ, залишивши позаду гідних суперників із Румунії та Швейцарії.
Різдвяний ярмарок у польському Гданську визнали найкращим у Європі 2024 року. Про це свідчать дані опитування, проведеного впливовим туристичним порталом Europe’s Best Destinations серед понад 753 тисяч мандрівників з усього світу.
Зазначається, що за цьогорічний гданський різдвяний ярмарок проголосували понад 90 тисяч учасників опитування, які відзначили особливу атмосферу казки, що панує тут.
“Цей захід огортає як місцевих жителів, так і гостей святковою атмосферою, пропонуючи затишні обіди та чарівні торгові зони, де на них чекають чудові частування та ідеальні святкові подарунки. Ярмарок є центром арт-вистав та чарівних творчих куточків, органічно поєднуючи театр, танці, різдвяні пісні та виготовлення святкових прикрас. Прогулюючись мальовничими вуличками Гданська, відвідувачі можуть виявити чарівні місця, як-от куточок Санти, знаменитий притулок лося Люцека, чудову венеціанську карусель і янгольський куточок, освітлений захопливими вогнями”, – так характеризують автори опитування святкову атмосферу в Гданську.
Друге місце в рейтингу дісталося різдвяному ярмарку в румунському місті Крайова, який назвали найкрасивішим і найбільшим у Європі, а третє – швейцарській Женеві, як найкращому різдвяному напряму для сіті-брейку.
Сьогодні, 17 листопада, українці вшановують низку святкових і народних традицій, що поєднують офіційні події, церковні обряди та прикмети, які збереглися ще з давніх часів.
День працівників сільського господарства України
На офіційному рівні це свято присвячене людям, які працюють на землі — фермерам, агрономам, механізаторам та всім, хто забезпечує країну хлібом та іншими продуктами. Сьогодні є чудова нагода привітати знайомих і близьких, пов’язаних із цією сферою, і висловити подяку за їхню працю.
Церковні свята 17 листопада
Віряни сьогодні вшановують:
Святого Григорія Чудотворця — знаного за його благочесне життя та численні дива.
Іконописця Лазаря — покровителя художників і творців ікон.
За старим стилем відзначають пам’ять священномучеників Никандра та Єрмея.
За народними віруваннями, день святого Григорія вважався небезпечним, бо, за повір’ями, злі духи могли з’явитися на землі. Люди намагалися уникати зайвих контактів і не пускали незнайомців до оселі.
Народні традиції та прикмети
Цей день із давніх часів пов’язаний із підготовкою до зими. Селяни чистили печі, утеплювали домівки та господарські будівлі. Жінки займалися рукоділлям — вишивкою, в’язанням або ткацтвом. Вважалося, що речі, зроблені цього дня, будуть особливо красивими та довговічними.
День сприятливий для роботи руками, а майстрині, які продають свої вироби, могли розраховувати на гарний прибуток.
Що заборонено робити 17 листопада
Приміряти чужий одяг чи взуття. Це може накликати на вас проблеми власника цих речей.
Позичати речі або виносити їх з дому. Вважалося, що це може “вивести” удачу з оселі.
Грати весілля. День вважався несприятливим для шлюбних церемоній.
Виходити з дому без потреби. Особливо уникали відвідування лісів, гір та далеких диких місць.
Хто народився 17 листопада
Люди, народжені цього дня, належать до знаку Зодіаку Скорпіон. Їх характеризують пристрасність, емоційність та рішучість. Вони щирі у спілкуванні й дуже чутливі до слів, сказаних у їхню адресу.
Свята і вірування 17 листопада — це поєднання церковних і народних звичаїв, які нагадують про шанобливе ставлення до природи, людської праці та зв’язок із духовними силами. Попри те, що багато традицій має символічний характер, вони й досі знаходять своє місце в українському культурному просторі.
Умань знову стала центром паломництва для хасидів, адже понад 30 тисяч прочан прибули до міста для святкування єврейського Нового року — Рош га-Шана. Однак, не всі охочі змогли досягти цього священного місця: через обстріли Ізраїлю з боку Ірану та закриття повітряного простору, понад 14 тисяч прочан залишилися поза межами України.
“Більше ніж 30 тисяч паломників прибули до Умані. Інформація актуальна станом на ранок 2 жовтня 2024 року. Більше ніж 14 тисяч бажаючих прочан-хасидів не змогли дістатися Умані. Частина з них – через вчорашній масований обстріл Ізраїлю Іраном та закриття повітряного простору та скасування авіарейсів”, – зазначили в Об’єднаній єврейській общині України.
Як повідомили в Об’єднаній єврейській общині України, українські поліцейські несуть варту разом з 16 ізраїльськими колегами. Також у ГУ ДСНС в Черкаській області повідомляли, що з метою запобігання виникнення пожеж та інших надзвичайних ситуацій і подій, в Умані організовано цілодобове чергування особового складу і техніки зведеного загону ДСНС.
14 вересня Україна відзначає День українського кіно
Щорічно у другу суботу вересня, 14 вересня 2024 року, Україна святкує День українського кіно. Це свято було встановлене указом президента Леоніда Кучми 12 січня 1996 року. Указ визначив це свято як професійний день для працівників кінематографії.
Історія українського кіно
Український кінематограф має довгу та цікаву історію, що почалася в середині 1890-х років. Перші кіносеанси в Україні відбулися у вересні 1896 року в Харкові, коли фотограф Альфред Федецький зняв кілька документальних сюжетів і організував перший кінопоказ.
Зокрема, Йосип Тимченко, який розробив апарати для кінознімання і проєкції ще у 1893 році, випередив розробки братів Люм’єрів та Томаса Едісона. Перший український ігровий фільм «Запорізька Січ» був знятий у 1911 році Данилом Сахненком. Важливими етапами в історії стали події 1918 року, коли було створено першу українську державну кінокомпанію «Українфільм», та 1928 рік, коли в Києві відкрилася нова кінофабрика, що згодом стала Київською кіностудією імені Олександра Довженка.
Олександр Довженко, видатний кінорежисер, створив новаторські фільми, такі як «Звенигора» (1928) і «Земля» (1930), які стали основою для українського поетичного кіно.
Цікаві факти про українське кіно
Перший кіносеанс в Україні відбувся завдяки Альфреду Федецькому в 1896 році.
Перша німе кінострічка «Запорізька Січ» з’явилася у 1911 році, а в 1927 році вийшов перший український анімаційний фільм «Казка про солом’яного бичка».
Перший звуковий фільм «Ентузіазм. Симфонія Донбасу» вийшов у 1930 році і справив велике враження на Чарлі Чапліна.
«Тіні забутих предків» Сергія Параджанова (1964) отримав 39 міжнародних нагород.
Мультфільм «Як козаки у футбол грали» став улюбленим серед глядачів і був переглянутий гравцями «Динамо» перед важливими матчами.
З 1997 року українські фільми регулярно висуваються на премію «Оскар», а у 2024 році «20 днів у Маріуполі» отримав перший для України Оскар у категорії «Найкращий документальний фільм».
Перший український серіал «Царівна» вийшов у 1994 році.
Популярні українські фільми
«Додому» (2019): Розповідає про кримськотатарську родину на фоні війни на Сході України та окупації Криму. Фільм здобув Гран-прі на ОМКФ 2019 року.
«Кіборги» (2017): Фільм про героїзм українських захисників Донецького аеропорту, заснований на реальних подіях.
«Носоріг» (2021): Олег Сенцов переніс глядача в кримінальний світ 1990-х, досліджуючи шлях героя, що веде до насильства.
«Довбуш» (2023): Історичний пригодницький фільм про боротьбу місцевих мешканців Карпат з польською шляхтою в XVIII столітті, знятий українським режисером Олесем Саніним.
День українського кіно — це не лише святкування досягнень вітчизняного кінематографа, а й нагода оцінити його внесок у світову культуру та історію.
“То цього року Великдень по-новому буде, чи ще по-старому?” – говорять між собою дві жінки біля храму у Львові, де вже перейшли на новий календар, але ніяк не можуть зрозуміти, що ж з Великоднем.
Для когось це може стати сюрпризом, але усі православні та греко-католики і далі святкують це головне християнське свято по-старому. 2024 року – це буде 5 травня, при чому католики відзначать його аж на п’ять тижнів раніше – 31 березня.
Виходить, що поки одні тільки заходитимуть у великий піст, інші (а католиків в Україні близько 1,5 мільйона) вже готуватимуться святкувати, й уніфікації календарів, як дехто вважав, повністю не відбулось.
Частина українських православних (ПЦУ) та греко-католики ще з вересня 2023 року відмовились від старого Юліанського календаря та святкували Різдво 25 грудня замість 7 січня.
Проте з Великоднем (у народі часто називають Паска), як і з низкою інших так званих рухомих свят, зокрема Трійці, все не так просто.
АВТОР ФОТО,УНІАН Підпис до фото, Великодня паска – її доставляють навіть на фронт
Річ у тім, що українські церкви перейшли не на чистий Григоріанський календар, а фактично на оновлений Новоюліанський, в якому так звані рухомі свята і далі визначаються по-старому.
А визначення Великодня для християн – це взагалі складна і спірна річ. Через багато нюансів католики та православні мають великі розбіжності та сперечаються не одну сотню років.
Сто років тому Вселенський патріархат, а за ним і низка інших православних церков Європи, перейшли на новий календар. Але і вони не наважились чіпати Великдень і досі відзначають його по-старому.
При цьому вже наступного 2025 року (такий збіг трапляється раз на 3-4 роки) і католики, і православні відзначать Великдень в один день. Як це рахують, чому все так складно і чи є шанс, що вже з наступного року відзначати Великдень більшість українців будуть по-новому?
Такий різний Великдень
АВТОР ФОТО,ПЦУ Підпис до фото, В ПЦУ не дуже вірять, що можливий компроміс щодо переходу на спільний день святкування Великодня. На фото – митрополит Епіфаній на соборі у Києві в 2023 році, який ухвалив перехід на Новоюліанський календар
Проблема Великодня не вирішується простим переходом з Юліанського на новий календар через давній і глибокий спір.
Великдень прив’язаний не до дати, а до весняного рівнодення та повного місяця. І тут католики та православні давно розійшлись, хоча ці нюанси непросто зрозуміти та пояснити.
До Юліанського календаря прив’язана стара Пасхалія – методика визначення дати Великодня, яку в 325 році затвердив Нікейський собор ще єдиної тоді церкви.
Той собор встановив, що Пасха має відзначатись в першу неділю після першого повного місця після весняного рівнодення.
Нібито правило просте, але насправді схема розрахунків складна, церковний календар з часом почав сильно відрізнятись від астрономічного. Тому весняне рівнодення на заході та сході після календарної реформи 16 століття почали розраховувати по-різному. Католики перейшли на розрахунки, які наближені до астрономічних, а православні і далі рахували по-старому. Тому однакове нібито правило почало виводити різні дати.
Якщо коротко, то розходження між датами Великодня за східною і західною традиціями спричинене різницею у вирахуванні весняного рівнодення через різницю між календарями в 13 днів. Після реформи західна традиція визначення весняного рівнодення більш наближена до астрономічного рівнодення, а східна може “запізнюватись”.
Тому перший повний місяць після весняного рівнодення у всіх рахується інакше, й частіше за все у католиків він настає раніше.
АВТОР ФОТО,УНІАН Підпис до фото, Католики та протестанти України посвятять великодні кошики 31 березня, а православні та греко-католики аж 5 травня
До прикладу, за “цивільним календарем”, який практично збігається з Григоріанським, весняне рівнодення в 2024 році буде 20 березня (за церковним – 21 березня). Перший повний місяць – 25 березня, а тому Великдень у першу неділю після такого повного місяця – 31 березня.
А старий спосіб визначення рівнодення за Юліанським церковним календарем, який не відповідає астрономічному, виводить Великдень аж на 5 травня (тут ще зіграла роль єврейська Пасха 23-30 квітня, раніше якої православні не святкують Великдень, тож відзначення перенеслось з 28 квітня ще на тиждень).
Іноді різниця з рівноденням за обома календарями виходить не суттєва, а дати Великодня збігаються.
Тому Великдень за Григоріанським календарем у 45% випадків відзначають на тиждень раніше, ніж за Юліанським. У 30% випадків Великдень збігається (так буде 2025 року), 5% – різниця в чотири тижні, 20% – різниця аж в 5 тижнів (більш ніж місячний цикл – так буде в 2024 році).
Різниці в два-три тижні не буває. Як бачимо, якоїсь сакральної прив’язки до конкретної дати тут немає. Люди нормально сприймають і святкування разом, і окремо.
Так склалося, що за Юліанським календарем Великдень обов’язково має святкуватися після єврейської Пасхи, тоді як Григоріанський календар, в силу астрономічно-математичних особливостей, іноді порушує це правило.
Хоча наполягання на тому, що Пасху не можна святкувати одночасно або перед єврейським Песахом, з’явилось вже в 11-12 століттях у Візантії.
Серед інших аргументів не оновлювати старий спосіб розрахунку наводять і те, що за Юліанським календарем жив сам Ісус Христос. Згадують і про благодатний вогонь, який, як твердять церковники, сходить в Храмі Воскресіння (Гробу Господнього) в Єрусалимі саме напередодні “старого православного” Великодня, а не “католицько-протестантського”.
АВТОР ФОТО,ВВС
Чи може бути постійне спільне святкування Великодня
АВТОР ФОТО,GETTY Підпис до фото, Вселенський патріарх та Папа Римський можуть спробувати домовитись про спільне святкування Великодня. Проте шанси на це незначні, та й чи послухають Варфоломія інші православні церкви?
На перший погляд, особливо для людини, якій важко осягнути нюанси рахування рівнодення і календарів, що може бути легше, ніж домовитись спільно святкувати Великдень.
Тим паче, що не так рідко це стається само собою – спільне святкування буде 2025 року 20 квітня, потім 2028 року – 16 квітня.
Навколоцерковні ЗМІ останні роки пишуть, що певні переговірники від Папи Римського та Вселенського патріарха працюють, щоб спробувати узгодити спільну дату Великодня на майбутнє для усіх церков, які перейшли на новий календар.
Такі перемовини і спроби відбувались не раз з 17 століття і закінчувались невдачею.
Привід для цього зараз непоганий – 2025 року не тільки усі християни відзначатимуть Великдень в один день, а того року ще й святкуватимуть 1700-ліття спільного для усіх Нікейського собору, який встановив правило обчислення Великодня.
Проте шанси на це, як кажуть співрозмовники ВВС Україна в церковних колах, невеликі.
“Це гарна можливість для діалогу щодо дати Великодня. Але це не значить, що буде швидкий результат”, – каже співрозмовник у Вселенському патріархаті.
Він зауважує, що зараз є певний рівень бажання спробувати знайти шляхи спільного підрахунку та святкування Великодня.
“Цей збіг та святкування собору – гарна можливість відкрити перемовини. Але хто ж знає, що буде у світі за 12 місяців”, – каже співрозмовник.
Він визнає, що в умовах війни Росії проти України і невизначеності у православному світі жодних прогнозів ніхто робити не буде.
АВТОР ФОТО,GETTY Підпис до фото, У Львові другий день після Великодня відзначають гуляннями в Шевченківському гаю. Для таких забав Великдень у травні – це шанс на гарну і теплу погоду
Частина православних церков, як от Російська, Сербська, Грузинська та Єрусалимський патріархат, досі живуть за Юліанським календарем, і вони не захочуть змінювати розрахунок Великодня за домовленістю Константинополя та Рима.
Російська церква розірвала спілкування з Константинополем і точно не переходитиме на новий календар, як і фактично підпорядкована їй в Україні УПЦ МП.
Більше того, ніхто не може спрогнозувати, як до зміни відзначення Великодня, якщо Константинополь та Рим домовляться, будуть ставитись і ті православні церкви, які перейшли на Новоюліанський календар і до прикладу святкують Різдво 25 грудня.
Тому представники Православної церкви України, УГКЦ і релігійні експерти, з якими поспілкувалась ВВС Україна, схиляються до думки, що змін обчислення Великодня в осяжному майбутньому чекати не варто.
Співрозмовник ВВС Україна у керівництві ПЦУ без оптимізму називає спроби домовитись щодо Великодня “порожніми фантазіями”. По-перше, там не дуже вірять у можливість домовитись Константинополя та Рима, а по-друге, серед православних може бути ще більший розкол.
Більш оптимістично налаштовані в Українській греко-католицькій церкві (яка підпорядковується Риму, але має східний обряд), де все ж покладають певні надії на перемовини 2025 року.
У розмові з ВВС Україна речник УГКЦ отець Ігор Яців висловив сподівання, що діалог між Римом і Константинополем завершиться успішно, а після 2025 року “вже буде спільне святкування Великодня”.
Але у будь-якому разі, перехід на нове визначення Великодня у церкві хочуть робити одночасно з Православною церквою України, тож якщо глобальної домовленості не буде, то й в країні перехід навряд чи відбудеться.
“В Україні живемо разом з братами православними, тому ми не хочемо творити календарних поділів між нами, щоб не святкувати Великдень по-різному”, – наполягає отець Ігор Яців.
На його думку, нинішній рік, коли різниця між датами Великодня аж п’ять тижнів, яскраво показує проблему, а тому переходити треба, але зважено і одночасно.
“18 березня в нас починається великий піст, а вже 31 березня за Григоріанським календарем Великдень. Тому одні тільки входять в піст і поклони б’ють, а в інших вже свято”, – каже він. Цього допустити церковники не хочуть, особливо в селах, де громади ПЦУ та УГКЦ спільно використовують одні храми.
Великдень – це унікальне для українців свято, коли багато не надто релігійних людей йдуть до храмів, навіть на Різдво такого немає, коли його відзначають вдома.
Тому різниця календарів для Великодня така важлива, а різких рухів церковники тут остерігаються найбільше.
Сьогодні в Україні відзначають День Соборності, який припадає на 22 січня. Це свято пов’язане із проголошенням Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки у 1919 році.
День Соборності визнаний офіційним святом з 1999 року через його велике політичне та історичне значення – об’єднання УНР і ЗУНР для створення єдиної української держави. Акт Злуки визначав соборницькі прагнення українців з обох частин країни та став основою для українського державотворення.
Важливим моментом було також проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року, яке визначило сучасну історію держави. Перше святкування Дня Соборності відбулося у 1939 році у Карпатській Україні, але трапилося суто символічно через подальші події, такі як окупація Києва та інших регіонів.
Згодом українці вшановували День Соборності різними заходами, зокрема “живими ланцюгами”, які символізують єдність нації. Це свято стало важливою підтримкою національної єдності, особливо в умовах зовнішньої агресії, коли сучасна Російська федерація намагається підорвати українську державність.
