Hronikanovostej.com

Позначка: суд

  • Полковника сил логістики ЗСУ звільнили від покарання у справі про підроблення документів

    Полковника сил логістики ЗСУ звільнили від покарання у справі про підроблення документів

    Олексій Ланченко, колишній голова 169-го навчального центру ЗСУ у смт Козелець та начальник відділу штабу командування сил логістики ЗСУ, уник покарання за службове підроблення. Цю інформацію отримали з вироку Козелецького райсуду Чернігівської області за ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України.

    У 207 році полковник замовив друковану продукцію (методичні матеріали) у ФОП на суму майже 50 тисяч гривень. Незважаючи на те, що товар не був отриманий, Ланченко видалив розпорядження начальнику фінансово-економічної служби оплатити замовлену продукцію. Він також включив недостовірну інформацію до офіційного документа, на основі якої було здійснено оплату за державні кошти, хоча методична література до центру так і не була доставлена.

    На судовому засіданні Ланченко заперечував свою вину в здійсненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 366 КК України. Він пояснив, що підписав документ автоматично, переконаний, що товари були отримані. Проте він відмовився відповідати на питання прокурора та представника потерпілого.

    Суд визнав Ланченка винним у вчиненні кримінального правопорушення і наклав на нього штраф у розмірі 850 гривень, а також позбавлення права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на один рік. Згідно з положеннями Кримінального кодексу України, суд звільнив Ланченка від відбування призначеного покарання через закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

  • Прокуратура направила до суду справу проти колишніх керівників «Інформ-Ресурси» через збитки на 187 млн грн

    Прокуратура направила до суду справу проти колишніх керівників «Інформ-Ресурси» через збитки на 187 млн грн

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) направила до суду справу проти колишнього директора державного підприємства Міністерства внутрішніх справ «Інформ-Ресурси» Юханнана Бабаєва та його колишнього заступника Вадима Матлаєва, звинувачених у завданні збитків структурі МВС на суму 187 млн грн.

    Про це повідомила прес-служба САП, не розголошуючи імен фігурантів справи.

    За інформацією, йдеться саме про Бабаєва та Матлаєва, яких раніше оголосили в розшук.

    «14 червня 2024 року прокурор САП, за матеріалами досудового розслідування НАБУ, скерував до суду обвинувальний акт щодо колишніх директора та заступника директора державного підприємства МВС України “Інформ-Ресурси”, зловживання яких під час відчуження приміщень завдали державному підприємству збитків на 187 млн грн», – повідомляє прокуратура.

    Нагадаємо, що НАБУ і САП повідомили про підозру колишньому директору ДП МВС «Інформ-Ресурси» Юханнану Бабаєву та ще трьом особам. За версією слідства, протягом 2018-2019 років ексдиректор держпідприємства МВС «Інформ-Ресурси» Бабаєв, зловживаючи службовим становищем, за попередньою змовою з трьома особами з корисливих мотивів, здійснив заволодіння грошовими коштами у сумі 16,69 млн грн шляхом перерахування їх на рахунки ТОВ «Коссад Решерш», ТОВ «Лакінс» та ТОВ «Дюнкерс».

    Ці кошти були отримані від продажу вищезазначених об’єктів. Троє підозрюваних у цій справі уклали угоду зі слідством, яку затвердив Вищий антикорупційний суд. Пізніше НАБУ і САП повідомили про нову підозру ексдиректору ДП МВС «Інформ-Ресурси» та його заступнику.Антикорупційна прокуратура закінчила досудове розслідуванням зверненням до суду з обвинувальним актом щодо двох осіб.

  • ВАКС об’єднав справи Бахматюка та Насірова щодо неправомірної вигоди

    ВАКС об’єднав справи Бахматюка та Насірова щодо неправомірної вигоди

    Вищий антикорупційний суд підтримав об’єднання справ олігарха Олега Бахматюка, звинуваченого в наданні неправомірної вигоди колишньому голові Державної фіскальної служби Роману Насірову, зі справою проти самого Насірова та його помічника.

    Таке рішення суд ухвалив 11 червня.

    Антикорупційний суд призначив до розгляду справу Бахматюка окремо від справи Насірова. Прокурор САП та захисник олігарха подали клопотання про передачу справи іншій колегії суддів, яка слухає справу ексголови ДФС, для розгляду питання об’єднання.

    «Задовольнити клопотання захисника і прокурора. Передати матеріали судової справи у кримінальному провадженні щодо обвинувачення (Бахматюка) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК, колегії суддів ВАКС для вирішення питання про об’єднання з судовим провадженням у кримінальному провадженні (стосовно Насірова)», – йдеться в рішенні.

    Нагадаємо, НАБУ і САП висунули підозру ексголові ДФС Роману Насірову в одержанні понад 722 млн грн неправомірної вигоди. Також про підозру в наданні цієї вигоди заочно повідомили олігарху Олегу Бахматюку.

    Слідство встановило, що голова ДФС (2015-2016 рр.) отримав неправомірну вигоду у $5,5 млн за забезпечення відшкодування понад 540 млн грн компаніям агрохолдингу у серпні 2015 року та понад 21 млн євро за відшкодування майже 2,7 млрд грн ПДВ упродовж лютого 2015 – серпня 2016 рр. “Плату за послуги”, яка становила близько 20% від суми відшкодованого ПДВ, Насіров отримував на рахунок підконтрольної йому іноземної компанії, а також компанії, підконтрольної його тестю та раднику, через іншу іноземну компанію. Відправником коштів була компанія-нерезидент, підконтрольна власнику агрохолдингу Бахматюку.

    Частину неправомірної вигоди сформували безпосередньо з коштів бюджетного відшкодування ПДВ і конвертували в іноземну валюту. НАБУ та САП мають докази, що голова ДФС пріоритезував виплати з відшкодування ПДВ компаніям агрохолдингу, натомість не включав відомості про суми, заявлені до бюджетного відшкодування іншими суб’єктами господарювання, що призвело до судових позовів з боку цих товариств та стягнення ними з держбюджету щонайменше 2 млн грн пені.

  • Ірину Фаріон поновлено на посаді професорки “Львівської політехніки” після судового спору

    Ірину Фаріон поновлено на посаді професорки “Львівської політехніки” після судового спору

    Професорку “Львівської політехніки” Ірину Фаріон поновили на посаді. Цю інформацію повідомила катедра української мови Національного університету “Львівської політехніки”.

    У їхньому повідомленні звучить вітання для Фаріон: “Щиро вітаємо пристрасну мовознавчиню, віддану націоналістку та відважну Ірину Фаріон з її поверненням до нашої катедральної родини! Зичимо вкотре: від книги – до книги, від мети – до мети, від перемоги – до перемоги!”.

    Варто згадати, що Фаріон програла судовий спір про поновлення на посаді професора кафедри української мови Інституту гуманітарних та соціальних наук Національного університету “Львівська політехніка”. Суд вважає неприпустимими прояви нетерпимості до військовослужбовців.

    Відзначається, що Фаріон не має прямого зв’язку з військовою службою, і тому питання мови вирішується військовослужбовцями і їхніми керівниками самостійно.

    Після звільнення Фаріон з посади в львівському виші, Служба безпеки України розпочала кримінальне провадження через її висловлювання та публікації. Проте пізніше суд вирішив поновити Ірину Фаріон на посаді і стягнути з користю для неї заробітну плату за період вимушеної відсутності – у розмірі 123 тис. 927 гривень.

  • Виконавча служба Мін’юсту оштрафувала «Європейську солідарність» за неспростування заяви Порошенка

    Виконавча служба Мін’юсту оштрафувала «Європейську солідарність» за неспростування заяви Порошенка

    Виконавча служба Міністерства юстиції України наклала штраф на політичну партію «Європейська солідарність» через невиконання судового рішення. Партія не спростувала заяву свого лідера, п’ятого президента України Петра Порошенка, про те, що юрист Андрій Портнов нібито причетний до передачі Російській Федерації матеріалів «справи моряків».

    У постанові відділення юстиції в Подільському районі Києва йдеться про те, що партія Порошенка за рішенням суду мала спростувати заяви на цю тему, які вийшли на її сайті, до 23 травня, але не виконала припису. За це її оштрафували на 5100 гривень і дали новий термін виконання зобов’язання – до 4 липня.

    Раніше Портнов через суд зобов’язав телеканал «Прямий» спростувати цю заяву Порошенка.

    У 2019 році колишній президент заявляв, що Портнов передав до Росії матеріали справи ДБР щодо моряків, які опинилися в російському полоні під час спроби пройти через Керченську протоку.

    Портнов спростував це і подав до суду проти Порошенка, вигравши справу.

  • Що загрожує прикордоннику, який застрелив чоловіка на кордоні?

    Що загрожує прикордоннику, який застрелив чоловіка на кордоні?

    Правоохоронні органи розглядатимуть інцидент, у результаті якого прикордонники здійснили вистріл в чоловіка, який намагався незаконно перетнути державний кордон. Про це заявила радниця з комунікацій Державного бюро розслідувань Тетяна Сапьян у телемарафоні.

    Вона відзначила, що зараз прикордоннику загрожує до 10 років ув’язнення, якщо статтю обвинувачення не змінять.

    “Ми зможемо з вами дізнатися більше деталей про те, чому трапилася ця ситуація, чи можна було уникнути цього, та інші обставини цього інциденту трохи пізніше. Єдине, що я можу сказати: якщо це кваліфікуватиметься за цією статтею, то за неї передбачено серйозне покарання – до 10 років ув’язнення”, – йдеться у повідомленні.

  • Справа Гладковського (Свинарчука): Обвинувальний акт направлено до суду

    Справа Гладковського (Свинарчука): Обвинувальний акт направлено до суду

    До суду скеровано справу за обвинуваченням колишнього першого заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони (РНБО) Сергія Гладковського, також відомого як Свинарчук. Прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) за матеріалами досудового розслідування детективів Національного антикорупційного бюро (НАБУ) було скеровано до суду обвинувальний акт за обвинуваченням колишнього першого заступника секретаря РНБО, ексзаступника міністра оборони та директора департаменту Міністерства оборони у завданні збитків державі на загальну суму 17,44 мільйонів гривень.

    У ході досудового розслідування встановлено, що Гладковський (Свинарчук) використав надану йому владу та службове становище всупереч інтересам служби з метою отримання неправомірної вигоди структурою, в якій він та його близькі особи мають частку власності, а саме — ПАТ «Автомобільна компанія «Богдан Моторс» (компанія Порошенка).

    Так, вказана особа забезпечила невиключення з державного оборонного замовлення, попри невідповідність передбаченим урядом умовам, та подальшу закупівлю коштом державного бюджету вантажних автомобілів підвищеної прохідності МАЗ 6317 (Богдан 6317) в дочірнього підприємства «Автоскладальний завод №2», що входить до складу ПАТ «Автомобільна компанія «Богдан Моторс».

    У той же час заступник міністра оборони та директор департаменту військово-технічної політики розвитку озброєння та військової техніки Міноборони організували закупівлю в межах державного оборонного замовлення вищезгаданих вантажних автомобілів. Не зважаючи на те, що ці автівки не відповідали вимогам уряду, компанія все одно отримала замовлення.

    Крім того з’ясувалося, договір між Міністерством оборони та компанією-виробником передбачав часткову передоплату, а також фіксування ціни товарів. Проте всупереч цій умові, ціна за товари була збільшена і відповідальні за проведення закупівлі посадовці департаменту Міноборони її погодили, попередньо узгодивши це питання з заступником Міністра оборони.

    Як наслідок, фірмі незаконно переплатили 17,44 млн гривень. У жовтні 2019 році повідомлено про підозру колишньому першому заступнику секретаря РНБО Гладковському-Свинарчуку. У квітні 2020 року – ексзаступнику міністра оборони та директору департаменту Міністерства оборони. Вказаним особам інкриміновано вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 Кримінального кодексу України.

    З червня 2020 року тривало ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування.

    На сьогодні досудове розслідування у справі закінчено. Обвинувальний акт скеровано до Вищого антикорупційного суду для розгляду по суті.

  • Пенсіонерку Закарпаття засудили до 5 років за святкування Дня космонавтики

    Пенсіонерку Закарпаття засудили до 5 років за святкування Дня космонавтики

    У невеликому селі Бедевля Тячівського району Закарпатської області 64-річну жительку засудили до п’яти років позбавлення волі за святкування Дня космонавтики. Ця несподівана подія сталася після того, як пенсіонерка опублікувала у своєму профілі в соціальній мережі “Одноклассники” пост, присвячений великому космонавту Юрію Гагаріну.

    Бабуся виставила фотографію з Юрієм Гагаріним із підписом “Спасибі вам, Юрію Олексійовичу”.

    У підсумку жінку визнали винною “у виправданні російської агресії проти України” і засудили до п’яти років позбавлення волі.

    Звісно, жінка свою провину заперечує і з рішенням суду не згодна. Однак уже пізно: суд не збирається приймати в неї апеляцію.

  • АП ВАКС підтверджує заставу Микитасю на суму 908 тисяч гривень у справі про крадіжку 312 мільйонів Міноборони

    АП ВАКС підтверджує заставу Микитасю на суму 908 тисяч гривень у справі про крадіжку 312 мільйонів Міноборони

    Апеляція ВАКС підтвердила рішення про заставу Микитасю на суму 908 тисяч гривень. Цю суму він вніс, будучи підозрюваним у крадіжці 312 мільйонів гривень при будівництві оборонних споруд.

    Прокурор САП пропонував збільшити розмір застави до 21 мільйона гривень, але захист заперечував, стверджуючи, що Микитасю не має фінансових можливостей для внесення застави. Раніше ВАКС визволив його з-під домашнього арешту, зазначивши, що тримати під арештом більше півроку неприпустимо. Замість цього було встановлено заставу на суму 908 тисяч гривень та низку обов’язків, включаючи здачу закордонних паспортів та носіння електронного браслета.

    За матеріалами слідства, у 2018 році Міноборони замовило у фірми Микитася будівництво захищених складів зберігання ракет та боєприпасів ЗСУ. На рахунки бізнесмена протягом листопада-грудня 2018 року Міноборони перерахувало понад 312 млн грн. Однак будівництво складу було не розпочато, а виділені кошти вивели на рахунки інших підконтрольних компаній. У цьому Микитасю допомагав перший заступник начальника Генштабу ЗСУ.

    6 листопада 2023 року ВАКС призначив Микитасю домашній арешт. 24 січня 2024 року НАБУ і САП завершили слідство проти екснардепа Максима Микитася та колишнього першого заступника начальника Генштабу ЗСУ.

    Це не перша карна справа проти екснардепа. 18 жовтня 2022 року Максима Микитася затримали за заявою міського голови Дніпра Бориса Філатова. Той стверджує, що екснардеп-забудовник пропонував йому 22 млн євро за участь певних компаній у будівництві метро в Дніпрі. 11 липня Вищий антикорсуд продовжив йому арешт за спробу підкупу міського голови Дніпра Бориса Філатова. Застава була зменшена з 40 до 20 млн грн.

    Також на початку жовтня 2019 року Національне антикорупційне бюро вручило Максиму Микитасю підозру в заволодінні майном Нацгвардії на суму приблизно 82 млн грн. Слідство встановило, що колишній глава «Укрбуду» організував корупційну схему для заволодіння нерухомістю Нацгвардії.

    Президент Володимир Зеленський рік тому заявив, що заморожене будівництво житлових комплексів корпорації «Укрбуд» завершить компанія «Київміськбуд». Щодо Микитася, то в травні 2020-го йому та екскомандувачу Нацгвардією розширили підозру, а з 2 грудня цього року він перебуває під цілодобовим домашнім арештом, оскільки пішов на співпрацю зі слідством.

  • Розгляд кримінальних справ українськими судами зупинено через мобілізацію обвинувачених

    Розгляд кримінальних справ українськими судами зупинено через мобілізацію обвинувачених

    Українські суди зупинили розгляд майже 11 тисяч кримінальних справ у зв’язку з мобілізацією обвинувачених.

    Як повідомляють українські ЗМІ, це стосується не лише винних у смертельних ДТП чи хабарництві, а й ґвалтівників неповнолітніх та помічників замовних убивць.

    Журналісти проаналізували з усього масиву зупинених через мобілізацію справ 400 і виявили, що близько 100 обвинувачених (25%) за цими справами вчинили інкриміновані їм злочини вже в статусі військових.

    У решті справ у 95% випадків суди припинили розгляд після мобілізації обвинувачених. І тільки у 5% справ суд відмовився це зробити. Важливо підкреслити, що рішення судів у таких випадках не підлягають оскарженню.