Hronikanovostej.com

Позначка: соціальна допомога

  • Пенсії, бронювання, мобілізація та НМТ: з 1 червня українців чекає хвиля важливих змін

    Пенсії, бронювання, мобілізація та НМТ: з 1 червня українців чекає хвиля важливих змін

    З 1 червня 2026 року в Україні набуває чинності низка важливих змін, які стосуватимуться мільйонів громадян. Нововведення торкнуться пенсійного забезпечення, мобілізації та бронювання працівників, освіти, соціальних виплат, цифровізації трудових книжок і навіть роботи Пенсійного фонду. Частина рішень уже затверджена урядом, інші перебувають на завершальному етапі впровадження. Червень стане одним із найнасиченіших місяців року за кількістю змін у соціальній, освітній та оборонній сферах.

    Однією з найочікуваніших новин для громадян стане виплата перерахованих пенсій працюючим пенсіонерам. Йдеться про людей, які станом на квітень 2026 року набули щонайменше 24 місяці додаткового страхового стажу після призначення або попереднього перерахунку пенсії. Через особливості звітності роботодавців Пенсійний фонд не зміг провести відповідні нарахування навесні, однак у червні громадяни отримають не лише збільшений розмір пенсії, а й компенсацію за квітень та травень. Таким чином виплати надійдуть одразу за кілька місяців.

    Ще одна важлива зміна стосується цифровізації трудових книжок. До 10 червня триває завершальний етап переходу на електронний формат обліку трудової діяльності. Працівникам та роботодавцям необхідно перевірити, чи внесені всі дані до електронного реєстру Пенсійного фонду. Якщо інформація вже відображається в особистому кабінеті громадянина на порталі ПФУ, повторно подавати документи не потрібно. Перехід на електронні трудові книжки має спростити процедуру призначення пенсій та зменшити ризики втрати документів.

    Значні зміни очікують і військовослужбовців. У червні стартує черговий етап реформи Сил оборони України. Передбачається перегляд системи грошового забезпечення, підвищення виплат для командирів, сержантів та офіцерів, а також запровадження нових контрактів для представників бойових спеціальностей. Особливий акцент робиться на піхотних підрозділах, де рівень виплат залежатиме від виконання бойових завдань. За попередніми даними, винагорода може становити від 250 до 400 тисяч гривень. Крім того, триває робота над оновленням усієї контрактної системи служби, включно з визначенням чітких термінів проходження військової служби та поступовим механізмом звільнення військовослужбовців після завершення визначених періодів служби.

    Для абітурієнтів червень стане одним із найвідповідальніших місяців року. До 25 червня триватиме основна сесія Національного мультипредметного тесту. Результати вступники отримають до 3 липня. Водночас розпочинається вступна кампанія до магістратури. Основна сесія Єдиного вступного іспиту та Єдиного фахового вступного випробування проходитиме з 26 червня по 14 липня. Учасники тестування до 19 червня отримають персональні запрошення із зазначенням місця та часу складання іспитів.

    У сфері охорони здоров’я важливим дедлайном стане завершення використання коштів за державною програмою «Скринінг здоров’я 40+». Громадяни, які отримали фінансування до 1 травня, повинні пройти медичні обстеження до 30 червня. У разі невикористання коштів вони будуть повернуті до державного бюджету. Для тих, хто подав заявки після 1 травня, термін використання коштів становить два місяці з моменту зарахування.

    Внутрішньо переміщені особи також отримають зміни у правилах призначення соціальної допомоги. Якщо заяву на допомогу для дітей віком до шести років буде подано після 1 червня, виплати нараховуватимуться з місяця звернення. Розмір допомоги становить 3000 гривень щомісяця. При цьому право на отримання коштів для дітей цієї вікової категорії не залежить від рівня доходів батьків.

    Особливу увагу бізнесу та працівникам варто звернути на зміни у сфері мобілізації та бронювання. Уряд готує нові правила бронювання військовозобов’язаних працівників критично важливих підприємств. Очікується підвищення мінімального рівня заробітної плати для бронювання до 25 941 гривні. Також будуть переглянуті правила щодо сумісників та квоти заброньованих працівників. Після набуття чинності нової постанови підприємства матимуть десять днів для приведення документів у відповідність до нових вимог.

    Паралельно міністерства та відомства переглядатимуть критерії визначення критично важливих підприємств. Уже влітку компаніям доведеться повторно підтверджувати свій статус відповідно до оновлених правил. Експерти прогнозують, що це може вплинути на тисячі українських підприємств.

    Ще одна зміна торкнеться роботи Пенсійного фонду. Із 1 червня в Києві припиняють роботу старі номери гарячої лінії управління ПФУ. Консультації надаватимуть через єдиний контакт-центр, який працюватиме шість днів на тиждень. Для громадян залишаться доступними номери 0 800 503 753, (044) 281-08-70 та (044) 281-08-71.

    Окремі нововведення матимуть регіональний характер. Так, в Івано-Франківську з початку літа підвищуються тарифи на паркування. Вартість години паркування залежатиме від зони і становитиме від 20 до 30 гривень. Для учасників бойових дій, родин загиблих військовослужбовців та деяких інших категорій громадян пільги залишаться чинними.

    Таким чином, червень 2026 року стане місяцем масштабних змін для українців. Частина нововведень передбачає додаткові виплати та спрощення процедур, інші ж вимагають уважності до дедлайнів та нових правил. Від своєчасного виконання вимог залежатиме можливість отримання соціальної підтримки, бронювання від мобілізації, проходження вступної кампанії та користування державними програмами.

  • Усі «дитячі виплати» на одну картку: уряд запускає новий механізм держдопомоги

    Усі «дитячі виплати» на одну картку: уряд запускає новий механізм держдопомоги

    Кабінет Міністрів України змінює правила отримання державної допомоги для сімей із дітьми. Уряд запускає спеціальний рахунок «Дія.Картка», на який надходитимуть усі основні «дитячі виплати».

    Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.

    За її словами, новий механізм має спростити отримання державної підтримки для батьків та майбутніх родин.

    На один спеціальний рахунок тепер надходитимуть:

    — компенсація за «Пакунок малюка»;
    — допомога для догляду за дитиною до одного року;
    — виплати за програмою «єЯсла»;
    — кошти за програмою «Пакунок школяра».

    Спецрахунок «Дія.Картка» можна буде відкрити ще до подання заяви — через застосунок банку, який підтримує нову систему.

    Після цього під час оформлення допомоги через ЦНАП, орган місцевого самоврядування або Пенсійний фонд система автоматично підтягуватиме реквізити рахунку.

    Як пояснила Свириденко, Єдина інформаційна система соціальної сфери Мінсоцполітики зможе підтверджувати вже відкритий рахунок за лічені секунди.

    Якщо ж людина не відкрила спецрахунок заздалегідь, система під час подання заяви автоматично сформує QR-код для швидкого переходу до оформлення «Дія.Картки».

    Після відкриття рахунку користувач зможе завершити подання заявки та швидше отримати виплати.

    Водночас уряд залишає можливість отримувати допомогу і через Ощадбанк за чинним механізмом.

    Для цього потрібно буде звернутися до ЦНАПу, територіальної громади або органу Пенсійного фонду.

    У Кабміні також повідомили, що всі спеціальні рахунки, відкриті після 1 січня 2026 року, залишатимуться дійсними, а кошти й надалі надходитимуть на них без додаткового переоформлення.

    Окремо уряд розширив перелік категорій товарів та послуг, які можна оплачувати за рахунок державної допомоги. Крім того, тепер не буде обмежень щодо строку використання коштів.

    За словами прем’єр-міністерки, нова система має зробити отримання соціальної підтримки швидшим та менш бюрократичним.

    Раніше в уряді повідомляли, що від початку 2026 року майже 170 тисяч українських родин уже скористалися оновленими програмами підтримки сімей із дітьми.

    Виплати охоплюють період вагітності, народження дитини та догляду за нею після повернення батьків до роботи.

  • Виплати дітям ВПО під загрозою через вимогу очного навчання

    Виплати дітям ВПО під загрозою через вимогу очного навчання

    Сотні тисяч дітей із родин внутрішньо переміщених осіб можуть опинитися під ризиком втрати щомісячних державних виплат через вимогу навчання за місцем фактичного проживання. Про це заявив голова робочої групи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань житла для ВПО Максим Ткаченко.

    Йдеться про державну допомогу у розмірі 3 тисяч гривень на дитину, яку уряд відновив для підтримки сімей внутрішньо переміщених осіб. Ця виплата не прив’язана до доходу родини, однак серед ключових умов її отримання є вимога, щоб дитина навчалася у закладі освіти за місцем фактичного проживання.

    Найбільший ризик виникає для дітей, які продовжують дистанційне навчання, зокрема для школярів із тимчасово окупованих територій або з регіонів, де офлайн-освіта ускладнена або неможлива. Частина таких учнів навчається у релокованих школах, що працюють онлайн і зберігають українські освітні програми для дітей, які не можуть фізично повернутися до своїх громад.

    За словами Максима Ткаченка, проблема може стосуватися сотень тисяч дітей по всій країні. Він навів приклад Маріуполя, де близько 5 тисяч школярів продовжують навчання дистанційно в межах української системи освіти.

    Фактично нова вимога ставить під загрозу отримання виплат тими сім’ями, які не мають можливості забезпечити офлайн-навчання через безпекові або логістичні причини.

    Ткаченко звернув увагу, що така норма може створити додатковий соціальний тиск на родини ВПО, які і так перебувають у складних умовах через втрату житла, роботи та стабільного місця проживання. Він також поставив питання, чи було належним чином прораховано наслідки впровадження цієї вимоги та чи узгоджували її з Міністерством освіти і науки.

    Окремо наголошується, що для частини родин виплати у 3 тисячі гривень є суттєвою підтримкою бюджету, особливо в умовах нестабільного доходу та додаткових витрат на оренду житла, переселення чи лікування.

    У парламенті пропонують переглянути підхід до надання виплат. Зокрема, Максим Ткаченко закликав запровадити перехідний період, який дозволив би уникнути різкого припинення допомоги.

    За його словами, оптимальним рішенням могло б стати збереження виплат щонайменше до вересня, щоб родини мали час адаптуватися до нових правил і, за можливості, перейти на очну форму навчання.

    Питання соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб залишається одним із ключових викликів державної політики під час повномасштабної війни. Механізми допомоги неодноразово переглядалися, зокрема з метою їх адресності та ефективності, однак зміни часто викликають дискусії через ризик обмеження доступу до виплат для найбільш вразливих категорій.

    Особливо гостро це стосується дітей, які через війну втратили можливість стабільного навчання в очному форматі та змушені залишатися у дистанційних або змішаних освітніх програмах.

    Наразі питання умов виплат перебуває на етапі обговорення, а можливі зміни ще можуть бути доопрацьовані у взаємодії між парламентом, урядом та профільними міністерствами.

  • Європейська підтримка змінює формат: чому українські біженці можуть втратити житло у Литві і що це означає

    Європейська підтримка змінює формат: чому українські біженці можуть втратити житло у Литві і що це означає

    У Європі з’являються перші сигнали перегляду форматів підтримки українських біженців, які проживають за кордоном від початку повномасштабної війни. Литовський оператор системи передачі електроенергії Litgrid ухвалив рішення припинити фінансування оренди житла та комунальних послуг для українців — родин співробітників «Укренерго», які перебували у країні за програмою підтримки. Це рішення вже викликало дискусії як у Литві, так і в Україні, адже воно може стати маркером ширших змін у підходах європейських партнерів до допомоги. Про це повідомляє LRT.

    Йдеться про програму, яка діяла з 2022 року — фактично з перших місяців повномасштабного вторгнення Росії. Тоді багато європейських держав, компаній і організацій не лише приймали українців, а й запускали окремі ініціативи підтримки для спеціалістів критичних сфер, зокрема енергетики. У випадку Litgrid компанія взяла на себе витрати на проживання українських родин, щороку витрачаючи понад 200 тисяч євро.

    Рішення про припинення цієї програми було ухвалене після зміни керівництва компанії у лютому 2026 року. Новий генеральний директор Андрюс Шемешкявічюс пояснив, що підтримка від самого початку розглядалася як тимчасова і не може тривати безстроково, оскільки є добровільною ініціативою, а не зобов’язанням держави чи компанії.

    Водночас ситуація не є однозначною. Колишній керівник Litgrid Рокас Масюліс наголосив, що українські родини отримували сигнали про можливість продовження допомоги й у 2026 році. За його словами, програма мала не лише гуманітарний, а й стратегічний характер. Українські енергетики, які перебували у Литві, допомагали місцевим фахівцям у питаннях захисту енергетичної інфраструктури, а також брали участь у консультаціях щодо інтеграції енергосистем із європейською мережею.

    Саме цей аспект робить ситуацію показовою. З одного боку, допомога біженцям — це гуманітарна місія. З іншого — вона часто має взаємовигідний характер, особливо коли йдеться про висококваліфікованих спеціалістів. Українські енергетики після 2022 року стали одним із ключових джерел практичного досвіду для європейських країн у питаннях роботи енергосистем в умовах атак та кризових ситуацій.

    Попри рішення Litgrid, у литовському уряді запевняють, що загальний рівень підтримки України не зменшиться. Міністр енергетики Жигімантас Вайчюнас заявив про необхідність знайти баланс між завершенням окремих програм і недопущенням соціальних ризиків для людей. За його словами, держава та партнери мають напрацювати рішення, яке дозволить уникнути ситуацій, коли родини залишаються без житла.

    Цей випадок відбувається на тлі ширшого контексту. Європейський Союз продовжує залишатися одним із головних центрів прийому українських біженців. За останніми оцінками, кількість іммігрантів у ЄС у 2025 році досягла понад 64 мільйонів осіб, і значна частина приросту припала саме на громадян України. Водночас із плином часу змінюється і логіка підтримки — від екстреної допомоги до більш довгострокових інтеграційних моделей.

    Експерти зазначають, що подібні рішення можуть бути пов’язані не лише з внутрішніми факторами, а й із загальноєвропейською тенденцією. Після кількох років війни країни ЄС дедалі більше переходять від прямого фінансування проживання до стимулювання самостійності біженців — працевлаштування, інтеграції в місцеві громади, участі в економічному житті.

    У цьому контексті припинення окремих програм не означає автоматичного зменшення підтримки, але сигналізує про її трансформацію. Замість покриття витрат на житло можуть пропонуватися інші механізми — соціальні виплати, програми працевлаштування або компенсації через місцеві бюджети.

    Разом із тим, для конкретних людей такі зміни мають цілком практичні наслідки. Родини, які отримували підтримку від Litgrid, тепер можуть опинитися перед необхідністю самостійно вирішувати житлове питання. Це створює ризики, особливо з огляду на вартість оренди в європейських містах та обмежені фінансові можливості багатьох біженців.

    Аналітики також звертають увагу, що такі кейси можуть впливати на загальне сприйняття стабільності підтримки. Для українців за кордоном важливо розуміти, наскільки довгостроковими є ті чи інші програми допомоги. Непередбачувані зміни можуть ускладнювати планування життя і створювати додаткову невизначеність.

    Водночас важливо підкреслити, що Литва залишається однією з країн, які послідовно підтримують Україну як на політичному, так і на гуманітарному рівнях. Рішення окремої компанії не відображає загальної позиції держави, яка продовжує надавати допомогу українцям у різних формах.

    Ситуація з Litgrid може стати своєрідним індикатором нової фази у відносинах між Україною та європейськими партнерами. Вона демонструє, що навіть найбільш щирі ініціативи підтримки мають часові межі і потребують переосмислення в умовах затяжної війни.

    У підсумку, історія з припиненням фінансування житла для українських родин у Литві виходить за рамки локального рішення. Вона відображає ширший процес — поступову трансформацію системи підтримки біженців у Європі. І головне питання зараз полягає не лише в тому, чи збережеться допомога, а в тому, якою вона буде в майбутньому.

  • Пенсії зростуть із травня: кому в Україні додадуть гроші і як працює нова надбавка

    Пенсії зростуть із травня: кому в Україні додадуть гроші і як працює нова надбавка

    З 1 травня 2026 року в Україні продовжує діяти система вікових надбавок до пенсій, яка передбачає автоматичне підвищення виплат для окремих категорій громадян. Йдеться про механізм щомісячної фінансової підтримки, який був запроваджений на початку року та спрямований насамперед на людей похилого віку з невисокими доходами. Попри те, що середній розмір пенсії в країні наразі становить близько 7236 гривень, значна частина пенсіонерів отримує менші виплати, тому держава застосовує додаткові інструменти для їхнього підвищення.

    Основною умовою для отримання вікової доплати є досягнення певного віку. У 2026 році надбавки передбачені для пенсіонерів, яким виповнилося 70, 75 або 80 років. При цьому громадянам не потрібно подавати жодних заяв — перерахунок здійснюється автоматично на основі даних державних реєстрів. Як тільки людина досягає відповідного вікового порогу, її пенсія переглядається, і надбавка починає нараховуватися вже з дати дня народження.

    Розмір доплат залежить від вікової категорії. Для осіб віком від 70 до 74 років передбачено щомісячну надбавку у розмірі 300 гривень. Пенсіонери віком від 75 до 79 років отримують 456 гривень, а громадяни, які досягли 80 років і більше, — 570 гривень. Водночас важливо, що ці доплати не сумуються між собою. Якщо людина вже отримувала надбавку після 70 років, то після досягнення 75-річного віку їй буде додано лише різницю, щоб загальна сума відповідала новому рівню.

    Окремо встановлено обмеження щодо максимального розміру пенсії, яка дає право на надбавку. Якщо загальна сума виплат перевищує 10 340,35 гривень, вікова доплата не нараховується. Таким чином, механізм спрямований саме на підтримку тих пенсіонерів, які мають відносно невисокі доходи.

    Перерахунок пенсії відбувається з урахуванням конкретної дати народження. Це означає, що якщо людина досягла відповідного віку не з першого числа місяця, доплата буде нарахована лише за фактичну кількість днів після дня народження. Наприклад, якщо 70 років виповнюється 25 числа, підвищення буде враховано лише за останні дні місяця, а повну суму пенсіонер отримає вже у наступному періоді виплат.

    Водночас варто звернути увагу, що вікова надбавка є окремим інструментом і не пов’язана з індексацією пенсій. Тобто навіть якщо на початку року пенсія вже була підвищена в межах індексації, це не впливає на право отримання вікової доплати. Таким чином, частина пенсіонерів може отримувати кілька видів підвищень одночасно.

    Окрім вікових доплат, в Україні діє ще один важливий механізм підтримки — гарантія мінімального рівня пенсії для осіб віком від 65 років. Якщо пенсіонер не працює та має необхідний страховий стаж (не менше 35 років для чоловіків і 30 років для жінок), держава забезпечує йому пенсію на рівні не менше ніж 40% від мінімальної заробітної плати. Після останнього перерахунку ця сума становить близько 4213 гривень. Якщо фактична пенсія є нижчою, Пенсійний фонд автоматично компенсує різницю.

    Таким чином, навіть якщо пряма вікова надбавка після 65 років не передбачена, держава використовує альтернативний механізм, щоб гарантувати мінімальний рівень доходу для цієї категорії громадян. Це особливо важливо в умовах економічної нестабільності та зростання вартості життя.

    Додаткові виплати можуть також нараховуватися пенсіонерам старше 80 років, які потребують постійного догляду. У таких випадках передбачені окремі соціальні програми, які можуть включати компенсації доглядальникам або інші види допомоги. Це дозволяє частково покрити витрати, пов’язані з медичним обслуговуванням і повсякденним доглядом.

    Експерти зазначають, що система вікових доплат є важливим елементом соціальної політики держави. Вона спрямована на підтримку найбільш вразливих категорій населення, які мають обмежені можливості для додаткового заробітку. В умовах інфляції та зростання цін навіть відносно невеликі суми можуть мати суттєве значення для бюджету пенсіонерів.

    Водночас аналітики звертають увагу, що такі надбавки не вирішують системних проблем пенсійної системи. Рівень пенсій в Україні залишається невисоким у порівнянні з європейськими країнами, а демографічні тенденції створюють додаткове навантаження на бюджет. Тому в майбутньому можуть знадобитися більш глибокі реформи.

    Попри це, запроваджені механізми дозволяють забезпечити базову стабільність і передбачуваність виплат. Для багатьох пенсіонерів це означає можливість краще планувати свої витрати та отримувати регулярну підтримку від держави.

    З травня 2026 року українські пенсіонери, які досягли відповідного віку, продовжать отримувати вікові надбавки, що автоматично нараховуються залежно від їхнього віку та рівня доходів. Ці виплати залишаються одним із ключових інструментів соціального захисту населення в умовах складної економічної ситуації та війни.

  • Киянам у травні можуть роздати по 1000 гривень. Кого стосується

    Киянам у травні можуть роздати по 1000 гривень. Кого стосується

    За інформацією наших джерел, у Києві до Дня міста в травні можуть в черговий раз виплатити по 1000–1500 гривень з міського бюджету в рамках програми “Турбота”.

    “Департамент соціальної політики міста щорічно оновлює дані, і цього року очікується, що виплати від міста отримають близько 100 тисяч соціально незахищених киян та зареєстрованих у столиці ВПО” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, в рамках програми “Турбота. Назустріч киянам“, мешканці столиці, чиї оселі постраждали від наслідків ворожих атак, можуть розраховувати на одноразову виплату в розмірі 40 тисяч гривень для ліквідації пошкоджень, спричинених обстрілами.

  • До €10 000 за повернення в Україну: в Ірландії змінюють підхід до українських біженців

    До €10 000 за повернення в Україну: в Ірландії змінюють підхід до українських біженців

    Уряд Ірландії розглядає суттєві зміни у підході до підтримки українських біженців, зокрема запровадження фінансових стимулів для добровільного повернення на батьківщину. Йдеться про можливість отримання до 10 тисяч євро на сім’ю, що має стати частиною нової міграційної стратегії країни.

    Ідея не є новою: ще раніше уряд Ірландії обговорював механізм добровільного повернення, який передбачає виплати до 2500 євро на одну особу або до 10 000 євро на родину. Такий підхід розглядається як альтернатива складним і дорогим процедурам примусового видворення мігрантів . Водночас у 2026 році ця ініціатива набуває нового значення на тлі загального перегляду політики щодо українців.

    Причиною змін стало зростаюче навантаження на соціальну систему країни. Ірландія прийняла десятки тисяч українців після початку повномасштабної війни, і держава витратила сотні мільйонів євро на їх підтримку. Лише програма компенсацій для сімей, які надають житло, охопила десятки тисяч домогосподарств і стала одним із ключових інструментів інтеграції.

    Однак тепер уряд переходить до іншої моделі. Зокрема, планується поступове згортання програми Accommodation Recognition Payment (ARP), яка передбачає виплати власникам житла. Цю допомогу вже скоротили з 800 до 600 євро, а надалі її можуть знизити до 400 євро на місяць . Крім того, влада має намір поступово відмовитися від розміщення українців у готелях та інших тимчасових об’єктах.

    Уряд пояснює ці кроки кількома факторами. По-перше, значна частина українців уже інтегрувалася в ірландське суспільство та почала самостійно орендувати житло. По-друге, програма виплат вплинула на ринок нерухомості: у деяких випадках власникам було вигідніше брати участь у державній програмі, ніж здавати житло в оренду .

    На цьому тлі фінансові стимули для повернення розглядаються як інструмент балансування системи. Влада наголошує, що йдеться виключно про добровільний механізм, який дозволить людям самостійно ухвалити рішення. Виплати мають покривати витрати на переїзд, адаптацію та перші кроки після повернення — наприклад, навчання або започаткування власної справи .

    Разом із тим ініціатива викликає неоднозначну реакцію. Деякі правозахисні організації критикують підхід, вважаючи, що фінансові стимули можуть створювати непрямий тиск на вразливі групи населення. Вони наголошують, що рішення про повернення має базуватися насамперед на безпековій ситуації в Україні, а не на економічних факторах.

    У ширшому контексті ці зміни відображають загальноєвропейську тенденцію. Країни ЄС поступово переходять від екстреної гуманітарної підтримки до більш структурованої міграційної політики. Це означає посилення контролю, скорочення витрат і пошук довгострокових рішень.

    Зокрема, в багатьох державах уже обговорюється можливість обмеження соціальних виплат, запровадження додаткових вимог до працевлаштування або навчання, а також стимулювання добровільного повернення. Ірландія стала однією з перших країн, яка відкрито пропонує фінансову модель такого повернення.

    Для України ці процеси мають подвійне значення. З одного боку, повернення громадян може сприяти відновленню економіки та ринку праці. З іншого — масове повернення без належних умов може створити додаткове навантаження на соціальну сферу.

    Експерти зазначають, що багато українців уже інтегрувалися в європейські країни, мають роботу, навчаються або ведуть бізнес. Тому навіть значні фінансові стимули не гарантують масового повернення. Рішення залежатиме від безпекової ситуації, економічних можливостей і особистих обставин кожної родини.

    Очікується, що остаточні параметри програми в Ірландії будуть сформовані найближчим часом. Поки що йдеться про підготовчий етап і обговорення механізмів реалізації.

    Таким чином, ініціатива з виплатами до 10 тисяч євро є частиною більшого процесу трансформації міграційної політики в Європі. Вона демонструє прагнення держав знайти баланс між гуманітарною підтримкою та економічною доцільністю, водночас залишаючи ключове рішення — повертатися чи ні — за самими українцями.

  • Рада не підтримала вимоги МВФ: провалено голосування за податок на цифрові платформи і реформу соцдопомоги

    Рада не підтримала вимоги МВФ: провалено голосування за податок на цифрові платформи і реформу соцдопомоги

    Верховна Рада не підтримала низку важливих законопроєктів, які стосуються податкової політики та соціальної допомоги. Йдеться про ініціативи, що мали стати частиною реформ у 2026 році.

    Зокрема, парламент не ухвалив законопроєкт №14025 про оподаткування цифрових платформ, відомий як «податок на OLX». За документ проголосували лише 168 народних депутатів із необхідних 226.

    Як повідомив народний депутат Ярослав Железняк, до другого читання уряд планував внести до законопроєкту додаткові правки, пов’язані з виконанням вимог МВФ. Серед них — скасування пільги на міжнародні посилки вартістю до 150 євро, запровадження ПДВ для фізичних осіб-підприємців, а також закріплення підвищеного військового збору на рівні 5% навіть після завершення воєнного стану. Однак парламент не підтримав ініціативу.

    Крім того, Рада провалила голосування і за законопроєкт №14051 щодо запровадження базової соціальної допомоги. Його підтримали 193 депутати при необхідних 226 голосах.

    Документ передбачав реформування системи соціальних виплат шляхом об’єднання п’яти різних видів державної допомоги в одну — базову соціальну допомогу. Планувалося, що нова система почне діяти з 2026 року.

    Наразі доля обох законопроєктів залишається невизначеною, а їх повторний розгляд у парламенті можливий після доопрацювання.

  • Бундестаг схвалив реформу соцвиплат: зміни торкнуться і українців у Німеччині

    Бундестаг схвалив реформу соцвиплат: зміни торкнуться і українців у Німеччині

    Нижня палата парламенту Німеччини — Бундестаг — проголосувала за масштабну реформу системи соціальної допомоги. Закон передбачає поступову відмову від чинної виплати «бюргергельд» та запровадження нової моделі гарантії базового доходу. Зміни торкнуться не лише громадян Німеччини, а й українців, які проживають у країні.

    Як повідомляє Spiegel, під час поіменного голосування законопроєкт підтримала більшість депутатів. За його ухвалення проголосував 321 парламентар, проти виступили 268, ще двоє утрималися.

    Документ підготувала урядова коаліція Християнсько-демократичного союзу та Християнсько-соціального союзу разом із Соціал-демократичною партією Німеччини. У Бундестазі ці політичні сили мають 328 місць із 630, що забезпечило необхідну підтримку для ухвалення реформи.

    Закон не потребує затвердження Федеральною радою. Очікується, що його положення почнуть поступово вводити з 1 липня.

    Реформа передбачає посилення вимог до отримувачів соціальних виплат. Зокрема, людям доведеться активніше співпрацювати з центрами зайнятості та доводити, що вони шукають роботу. У разі відмови від співпраці передбачені жорсткіші санкції — розмір допомоги можуть скоротити або повністю припинити.

    Зміни мають значення і для українців, які перебувають у Німеччині зі статусом тимчасового захисту. Після початку повномасштабної війни багато з них отримували соціальну допомогу у форматі «бюргергельд», яка передбачала виплати на рівні базового доходу для громадян країни.

    Раніше німецький уряд уже погодився змінити правила для українців, які прибули до Німеччини після 1 квітня 2025 року. Для них «бюргергельд» більше не застосовується.

    Новоприбулі українці отримуватимуть допомогу за правилами, які діють для шукачів притулку. Розмір такої підтримки залежить від складу сім’ї, але загалом вона приблизно на 120 євро менша за попередню.

    Зокрема, для самотньої людини щомісячна виплата становитиме близько 441 євро.

    Реформа викликала гостру дискусію під час парламентських дебатів. Представники опозиції різко розкритикували нові правила.

    Депутат від партії «Зелені» Тімон Дзеніус заявив, що запропоновані зміни можуть серйозно вдарити по людям, які перебувають у складному становищі.

    За його словами, нова система ризикує підірвати довіру громадян до державної підтримки.

    Натомість представники правлячої коаліції наполягають, що реформа має зробити соціальну систему більш ефективною.

    Депутат від ХДС Карстен Ліннеманн підкреслив, що держава повинна продовжувати допомагати тим, хто справді цього потребує, але водночас вимагати від отримувачів допомоги відповідальності та готовності працювати.

    За його словами, у майбутньому уряд також планує запровадити додаткові заходи для боротьби з шахрайством у системі соціальних виплат. Зокрема, можуть переглянути правила щодо додаткових доходів отримувачів допомоги та окремі норми Європейського Союзу, пов’язані зі свободою пересування.

    Представниця СДПН Даніела Румп також виступила на підтримку законопроєкту. Вона наголосила, що нова система не має на меті карати людей, які потребують допомоги.

    За її словами, базовий дохід повинен залишатися інструментом підтримки для тих, хто опинився у складній життєвій ситуації, але водночас передбачати чесність і відповідальність з боку отримувачів.

    Скасування моделі «бюргергельд» було однією з ключових передвиборчих обіцянок ХДС/ХСС. Водночас сама реформа викликала суперечки навіть усередині правлячої коаліції та стала предметом тривалих політичних дискусій між партіями.

  • Біженець із Porsche: суд у Швейцарії відібрав незаконно отримані виплати

    Біженець із Porsche: суд у Швейцарії відібрав незаконно отримані виплати

    Суд адміністративного та публічного права швейцарського кантону Во ухвалив рішення на користь організації EVAM та відхилив апеляцію 40-річного громадянина України. Чоловік має відшкодувати понад 67 тисяч швейцарських франків (приблизно 3,6 млн грн за курсом НБУ) незаконно отриманої соціальної допомоги.

    За даними місцевих видань 24 heures та 20 minuten, українець прибув до Швейцарії влітку 2022 року та отримав статус тимчасового захисту S. Протягом майже двох років, до травня 2024 року, він користувався соціальною підтримкою, яку надає EVAM.

    Під час адміністративного розслідування встановили, що чоловік володів автомобілем Porsche Cayenne вартістю близько 37,5 тисяч франків і регулярно подорожував Європою, відвідуючи Австрію, Францію, Італію, Німеччину, Португалію, Бельгію та Люксембург. Крім того, він витрачав значні кошти з власних рахунків у євро.

    Суд дійшов висновку, що спосіб життя українця не відповідав статусу особи, яка перебуває у скрутному матеріальному становищі. Судді наголосили, що автомобілі є частиною майна, а біженці повинні дотримуватися тих самих правил, що й інші отримувачі соціальної допомоги. Через наявність достатніх ресурсів для самостійного забезпечення та відсутність доказів доброчесності чоловіка апеляцію залишили без задоволення.

    Таким чином, українець має повернути всю суму незаконно отриманих виплат. Ця справа стала прикладом того, що навіть особи зі статусом тимчасового захисту несуть відповідальність за недобросовісне користування соціальною допомогою у Швейцарії.