Позначка: скандал

  • «Нахабна насмішка над Україною»: Потап і Настя втрапили у новий скандал через російську мову

    «Нахабна насмішка над Україною»: Потап і Настя втрапили у новий скандал через російську мову

    Українські артисти Потап та Настя Каменських знову опинилися в центрі гучного скандалу. Цього разу причиною стало коротке відео, у якому вони іронічно «перепросили» за використання російської мови, а потім пов’язали своє право говорити нею з поняттям «свободи». Контраст між кадрами, російськомовний текст і друга частина ролика, знята на яхті, викликали різку реакцію частини української аудиторії. Артистам закинули насмішку над мовним питанням під час повномасштабної війни та нагадали, що це далеко не перший подібний скандал у їхній кар’єрі.

    Відео з’явилося 26 серпня на офіційній сторінці проєкту «Потап і Настя» в Instagram. Воно складається з двох різко контрастних частин. Спочатку Олексій Потапенко та Настя Каменських сидять у домашньому одязі й демонстративно кривляться, ніби їм боляче. На екрані з’являється російськомовна фраза, в якій артисти просять пробачення за те, що говорять російською, та заявляють, що «забули» про існування певного поняття.

    Джерело: instagram potapinastya_official

    Далі кадр різко змінюється. Потап і Каменських уже перебувають на яхті, одягнені в літній одяг, усміхаються й танцюють. Незавершена фраза з першої частини ролика отримує відповідь — «свобода». Саме такий монтаж створив у користувачів враження, що артисти протиставили критику російськомовного контенту особистій свободі вибору мови.

    «Нахабна насмішка над Україною»: Потап і Настя втрапили у новий скандал через російську мову
    Джерело: instagram potapinastya_official

    У низці українських медіа появу ролика трактували саме як демонстративне виправдання використання російської мови поняттям свободи. «Факти» писали, що спочатку артисти імітували біль і насмішкувато перепрошували за російську, а потім на яхті нагадали про «свободу». DSnews також зазначає, що ролик був оприлюднений на сторінці проєкту в TikTok та поданий саме у такому контексті.

    Переглянути цей допис в Instagram

     

    Допис, поширений користувачем @potapinastya_official

    Реакція частини української аудиторії виявилася різко негативною. У коментарях користувачі дорікали артистам не лише за російську мову, а й за сам спосіб подачі теми. Частина коментаторів називала ролик демонстративним і недоречним на тлі війни, а деякі вбачали у ньому насмішку над українцями. УНІАН цитує реакції користувачів, які закидали парі, що поруч із «свободою» вони нібито забули про гідність.

    Особливе роздратування викликало те, що друга половина відео була знята на яхті. Для критиків це лише посилило контраст між життям артистів за кордоном та українською реальністю воєнного часу. OBOZ.UA охарактеризував ролик як «жарт» про мову на тлі розкішного відпочинку й навів реакції українців, які сприйняли його як зневажливий.

    Саме по собі використання російської мови Потапом і Настею вже давно є предметом суперечок. Проте новий скандал виник не у вакуумі — він став продовженням цілої серії історій, через які артисти протягом останніх років дедалі частіше опиняються в епіцентрі критики.

    Ще у 2025 році Настя Каменських пережила один із найгучніших мовних скандалів після концерту у США. Тоді вона виконувала російськомовні версії своїх композицій, хоча раніше публічно заявляла, що не співатиме російською. Під час виступу в Маямі співачка також висловилася про те, що, на її думку, значення має не мова, якою люди говорять, а їхні вчинки та почуття.

    Наслідки тієї історії вийшли далеко за межі соцмереж. Український ювелірний бренд «Золотий Вік», обличчям якого Каменських була з 2021 року, припинив співпрацю зі співачкою. Forbes Ukraine повідомляв, що компанія завершила багаторічну рекламну кампанію після мовного скандалу в США.

    Пізніше Потап публічно прокоментував ситуацію навколо дружини. В інтерв’ю блогеру Іллі Ланцману він відповідав на питання про ставлення сім’ї до української та російської мов і захищав право Каменських самостійно вирішувати, якою мовою вона виступатиме та спілкуватиметься.

    У 2026 році мовна історія отримала нове продовження після фактичного повернення дуету «Потап і Настя» на сцену.

    Наприкінці травня артисти разом виступили на приватному заході у Сполучених Штатах. На сцені вони виконали свої старі російськомовні хіти. Відео з концерту швидко розійшлися соціальними мережами та знову спричинили дискусію навколо того, на яку аудиторію тепер орієнтуються артисти.

    Ще один резонансний епізод стався наприкінці липня. Потап і Настя разом виступили на фестивалі Лайми Вайкуле в Юрмалі. УНІАН повідомляв, що дует виконував російськомовні композиції та отримав хвилю негативних реакцій від українських користувачів.

    Той виступ породив іще один скандал — уже не лише мовний.

    У Юрмалі артисти пожартували про можливе повернення до Києва. За даними OBOZ.UA, Потап заявив, що вони повернуться до столиці, коли проїзд у метро знову коштуватиме вісім гривень. Каменських підтримала жарт, а Потап запропонував навіть зробити «тур станціями метро» та провести концерт на «Олімпійському» з квитками по вісім гривень.

    Українці сприйняли ці слова особливо гостро, адже вони пролунали після підвищення вартості проїзду у столиці. Частина аудиторії побачила у такому гуморі відстороненість артистів від повсякденних проблем українців, які залишаються в країні під час війни.

    Потап після початку повномасштабного вторгнення взагалі став одним із найбільш суперечливих представників українського шоу-бізнесу. У лютому 2025 року він дав велике інтерв’ю російському журналісту Юрію Дудю. Під час понад тригодинної розмови репер говорив про початок вторгнення, своє перебування за кордоном, критику українців, творчість, російську мову та плани на майбутнє. Сам факт розмови з російським журналістом під час війни також викликав суперечки.

    Тоді ж стало відомо, що Потап розвиває бізнес і творчі проєкти за межами України. У відкритих інтерв’ю та публікаціях він розповідав про міжнародні проєкти й роботу в різних країнах, тоді як Каменських намагалася активніше просуватися на латиноамериканському музичному ринку.

    У травні 2026 року продюсер Михайло Ясинський у розмові зі Славою Дьоміним окремо аналізував міжнародну стратегію Каменських, використання нею російської мови у соцмережах та те, чому Потап і Настя дедалі менше орієнтуються саме на українську аудиторію.

    Тому новий ролик про «свободу» виявився особливо вибуховим. Для частини аудиторії він став не одиничним невдалим жартом, а черговим епізодом у довгій історії конфлікту артистів з українськими слухачами щодо мови, війни та їхнього життя за кордоном.

    При цьому важливо розділяти факти та інтерпретації. У самому ролику Потап і Каменських не заявляють прямо, що українці не повинні переходити на українську або що російська мова має якийсь особливий статус. Відео побудоване як іронічний жарт, де використання російської пов’язане зі словом «свобода». Саме цю подачу значна частина аудиторії сприйняла як провокаційну.

    Водночас контекст для української аудиторії принципово відрізняється від звичайної суперечки щодо особистого вибору мови. Росія четвертий рік веде повномасштабну війну проти України, а мовне питання стало значно чутливішим через багаторічну політику русифікації та використання Кремлем тези про «захист російськомовних» як одного з пропагандистських виправдань агресії.

    Саме тому публічні висловлювання відомих українських артистів про російську мову часто мають набагато сильніший резонанс, ніж звичайне приватне спілкування.

    Станом на 27 серпня відео Потапа і Каменських продовжує активно обговорюватися українськими медіа та користувачами соцмереж. Його вже називають одним із чергових скандалів навколо артистів, а дискусія знову повернулася до питання, чи намагається дует остаточно переорієнтуватися на міжнародну та російськомовну аудиторію.

    Самі артисти окремого розгорнутого пояснення щодо негативної реакції на цей конкретний ролик на момент підготовки матеріалу публічно не надали.

    Зате одна річ уже очевидна: спроба пожартувати про російську мову та «свободу» не розрядила багаторічний конфлікт Потапа й Насті з частиною української аудиторії, а лише додала до нього новий епізод. І якщо автори відео розраховували на легку іронію, у значної частини користувачів вона викликала зовсім протилежні емоції.

  • Міносвіти США випадково порівняло Трампа з Гітлером і терміново видалило відео

    Міносвіти США випадково порівняло Трампа з Гітлером і терміново видалило відео

    Міністерство освіти США опинилося в центрі гучного і доволі курйозного скандалу після спроби похвалити президента Дональда Трампа ефектним роликом у соцмережах. Урядове відомство використало сцену з фільму про Вінстона Черчилля, додало після неї добірку кадрів із Трампом та емодзі тигра. Однак користувачі майже миттєво помітили незручну деталь: у використаній сцені «тигром» Черчилль називає не сильного політичного лідера загалом, а конкретно Адольфа Гітлера. Після хвилі насмішок і пояснень історичного контексту відео поспішно видалили.

    Про цей інцидент пише Forbes.

    Інцидент стався 26 серпня. Офіційний акаунт Міністерства освіти США в X опублікував 19-секундний ролик, який починався уривком із британської історичної драми «Темні часи» (Darkest Hour) 2017 року. У фільмі Гері Олдмен, який виконує роль Вінстона Черчилля, емоційно відкидає ідею переговорів із нацистською Німеччиною та промовляє фразу: «Не можна домовлятися з тигром, коли твоя голова в його пащі». Після цих слів відео різко переходило до монтажу з кадрами Дональда Трампа.

    Публікацію супроводжував підпис «No one does it like us» — «Ніхто не робить цього так, як ми», а також емодзі тигра. Судячи з монтажу, автори ролика хотіли представити Трампа як жорсткого політика, з яким противникам небезпечно вступати у конфронтацію.

    Але історичний і сюжетний контекст сцени повністю перевертав цей задум.

    У «Темних часах» Черчилль виголошує ці слова, обговорюючи можливість переговорів Британії з нацистським режимом під час критичного моменту Другої світової війни. «Тигр» у цій метафорі — Адольф Гітлер, а не сам Черчилль і не образ сильного західного лідера. Тобто після монтажної склейки виходило, що Міністерство освіти США фактично поставило Трампа на місце Гітлера в знаменитій метафорі.

    Користувачам X знадобилося зовсім небагато часу, щоб це помітити.

    Представник Демократичного національного комітету Метт Рейн звернув увагу, що «тигр», про якого йдеться у сцені, — саме Гітлер. Інші користувачі почали масово поширювати довшу версію фрагмента з фільму, де контекст уже неможливо було трактувати двозначно.

    До публікації навіть додали Community Note — примітку спільноти X, у якій пояснювалося походження сцени та прямо зазначалося, кого саме Черчилль називає «тигром». Незабаром після цього Міністерство освіти видалило ролик.

    Особливого сарказму ситуації додав той факт, що помилку допустило саме відомство, відповідальне за освіту.

    У соцмережах жартували, що працівники Міністерства освіти, очевидно, мали б краще знати історичний контекст уривків, які використовують у своїх публікаціях. Один із популярних коментарів стосувався кадрових скорочень у відомстві: користувачі іронізували, що уряд звільнив співробітників, які допомагали фінансувати вчителів та учнів, але залишив на зарплаті «редактора фанкамів».

    Згодом з’явилося й офіційне пояснення того, як такий ролик взагалі потрапив на державний акаунт.

    Представник Міністерства освіти США повідомив, що відео ґрунтувалося на популярному звуковому тренді з TikTok. За словами відомства, його створив і опублікував співробітник, який не розумів контексту оригінального відеофрагмента. Після того як помилку виявили, ролик прибрали з усіх соцмереж Міністерства.

    Це пояснення фактично підтвердило припущення користувачів: випадкове порівняння Трампа з Гітлером не було задумом команди міністерства, а стало результатом невдалого використання популярного інтернет-шаблону без перевірки його першоджерела.

    У повнішому варіанті сцени Черчилль говорить про неприпустимість умиротворення диктатора. Сенс його виступу полягає в тому, що британський уряд не повинен домовлятися з Гітлером у ситуації, коли нацистська Німеччина вже загрожує існуванню країни.

    Саме через це монтаж із Трампом виглядав настільки невдалим: якщо слідувати логіці самої сцени, американський президент опинявся не на місці Черчилля, а на місці того самого «тигра», з яким британський прем’єр застерігав домовлятися.

    Водночас немає жодних підстав стверджувати, що Міністерство освіти навмисно прирівнювало Дональда Трампа до Адольфа Гітлера. Доступні дані, навпаки, свідчать про редакційну помилку. Відомство хотіло створити позитивний ролик про президента, але автор публікації не перевірив контекст фільму.

    Саме ця деталь і зробила історію особливо вірусною.

    До критики долучилися не тільки прихильники Демократичної партії. Консервативне американське видання Daily Caller також написало про хвилю негативної реакції на ролик, зазначивши, що публікація створила враження порівняння Трампа з нацистським диктатором.

    Інцидент став черговою суперечкою довкола дедалі активнішого використання Білим домом та федеральними відомствами мемів, вірусних роликів і стилістики соцмереж для політичної комунікації.

    Forbes нагадує, що протягом останніх місяців сам Трамп кілька разів опинявся у скандалах через незвичайні або провокаційні публікації в соцмережах, зокрема згенеровані штучним інтелектом зображення.

    На початку року президента критикували після появи расистського ролика із зображеннями Барака та Мішель Обами у вигляді мавп. Публікацію зрештою видалили.

    Ще один резонансний випадок стався навесні, коли Трамп поширив згенероване ШІ зображення, на якому він був представлений в образі Ісуса Христа. Публікація викликала негативну реакцію релігійних груп та навіть частини республіканців і також була видалена. Пізніше президент опублікував інше AI-зображення, де Ісус обіймає його на тлі американського прапора.

    Нинішній випадок, однак, дещо відрізняється. Скандальне відео з’явилося не в особистому акаунті Трампа, а на офіційному ресурсі федерального міністерства, а отже, відразу виникли запитання щодо того, як саме державні структури перевіряють контент перед його публікацією.

    Критики також запитували, яким взагалі є зв’язок подібних фан-відео з основною діяльністю Міністерства освіти. IBTimes цитує одного з користувачів, який поцікавився, яке відношення такий ролик має безпосередньо до освіти.

    Ситуація стала ще одним прикладом того, наскільки ризикованим може бути використання популярних мемів і кінофрагментів державними структурами без розуміння їхнього контексту. Вірусний контент часто базується на коротких цитатах, які без повної сцени можуть мати зовсім інший сенс.

    У цьому випадку Міністерство освіти США, очевидно, побачило у словах про «тигра» образ сили та безкомпромісності. Однак оригінальний сюжет «Темних часів» робить значення цитати абсолютно однозначним: Черчилль говорить про Гітлера і пояснює, чому з диктатором не можна укладати угоду, коли той уже становить смертельну загрозу.

    Тому спроба створити ефектний ролик на підтримку Трампа обернулася прямо протилежним результатом. Замість образу сильного президента Міносвіти США ненавмисно створило монтаж, який виглядав як позитивне порівняння Трампа з Гітлером.

    Відомство швидко виправило помилку й видалило матеріал, однак інтернет, як часто буває у таких випадках, уже встиг зберегти відео. Копії ролика та скриншоти продовжили поширюватися в X навіть після його зникнення з офіційного акаунта.

    У підсумку історія, яка мала стати черговим коротким промороликом на підтримку президента, перетворилася на один із найпомітніших комунікаційних конфузів американської адміністрації цього тижня. І причина виявилася дуже простою: перш ніж використовувати історичну цитату як мем, варто перевірити, кого саме в оригіналі називали «тигром».

  • Маркович бере на себе роль «хрещеного батька» Буданова і долучається до порятунку Мудрої та репутації глави ОП

    Маркович бере на себе роль «хрещеного батька» Буданова і долучається до порятунку Мудрої та репутації глави ОП

    У залі Вищого антикорупційного суду 24 серпня з’явилася людина, яку рідко бачать на подібних слуханнях. Головний рабин Києва Йонатан Біньямін Маркович заявив, що готовий стати поручителем Ірини Мудрої — колишньої заступниці керівника Офісу президента, фігурантки справи «Форрест Гамп». Він говорив коротко, російською, іноді перепитуючи формулювання. Знає Мудру кілька років, тому що вона приходила «і додому, і до громади помолитися». Впевнений, що вона не підведе ні громаду, ні державу.

    Сам факт появи духовного лідера Хабаду в антикорупційному процесі вже змінює оптику. Мудра — не просто чиновниця. Вона одна з небагатьох високопоставлених євреїв в українській владі, після президента. У її кабінеті в Офісі президента висіла мезуза — Маркович особисто приніс її та провів ритуал. Сім’я відзначала єврейські свята, рабин і ребецин навідувалися. У березні цього року Мудра разом із Кирилом Будановим прийшла на Пурим до общинного центру «Бейт Менахем». Зв’язок не формальний.

    Маркович і Буданов знайомі давно. Глава військової розвідки, а потім Офісу президента регулярно з’являвся на Хануці, Ту бі-Шват, Рош га-Шані. У 2023-му Буданов особисто вручив рабину «Подяку» за «допомогу в реалізації спеціальних операцій». Вони разом садили дерева біля пошкодженої російською атакою єврейської школи «Перлина». На Хануку 2025-го генерал спеціально приїхав запалити свічки. Це публічна історія, зафіксована у фотографіях, заявах і репортажах.

    Тепер ця історія опинилася всередині найчутливішої корупційної справи останніх місяців. За версією НАБУ і САП, група, до якої входила Мудра, легалізувала 150 мільйонів гривень через структури державного «Сенс Банку», щоб внести заставу за колишнього міністра енергетики Германа Галущенка у справі «Мідас». 

    Слідство також говорить про рейдерські схеми з нерухомістю на сотні мільйонів. У записах, оприлюднених бюро, звучать посилання на «керівництво». У тексті підозри Мудрій, за даними «Української правди», є згадки про Буданова. Сам глава Офісу публічно обмежився фразою: «Все в руки суду». Джерела видання описували його стан після появи записів словами «ходить білим» — уникає зайвих контактів.

    За відомостями, отриманими редакцією, навколо Мудрої зараз вибудовується інша лінія. Її намагаються максимально відвести в тінь і прибрати з публічного простору будь-які згадки про Офіс президента — щоб розмови про керівника відомства стихли. Маркович у цій конструкції відіграє не лише роль поручителя. За тими самими даними, саме він свого часу подав кандидатуру Буданова Джареду Кушнеру. Зараз, стверджує джерело, це єдиний український політик, якого лобіює зять президента США. Очорнення Буданова Марковичу невигідне — тому нових плівок НАБУ за участю глави Офісу чекати не варто.

    Відкриті джерела частково підтверджують інфраструктуру цих зв’язків. Маркович — емісар Хабаду, руху, до якого традиційно близькі родини Кушнерів та Іванки Трамп. Українські публікації фіксували, що контакти частини еліт з адміністрацією Трампа з політичних та фінансових питань нерідко проходять через головного рабина Києва. Буданов, ставши главою Офісу в січні 2026-го, одразу опинився в центрі переговорів з американською стороною — з Кушнером і Стівом Віткоффом у Маямі та на інших майданчиках. Його військовий бекграунд і репутація людини, яка «вбивала росіян і буде вбивати», зробили його зручною фігурою для Вашингтона на тлі зміни команди після відходу Андрія Єрмака.

    Поява рабина в суді — не просто жест солідарності. Це сигнал, що навколо Буданова складається захисний контур, у якому релігійна громада, особисті зв’язки та міжнародні канали переплітаються. Мудра, поки залишається в центрі справи, створює ризик. Чим далі вона від Офісу в публічному сприйнятті, тим менше питань до того, хто саме давав вказівки і хто контролював фінансові потоки.

    Суд поки визначив Мудрій тримання під вартою з можливістю застави у 20 мільйонів гривень — значно нижче за запрошені прокуратурою 150. Поруку Марковича суд поки не прийняв як самостійний захід. Але сам факт, що духовний лідер столиці публічно став поруч із фігуранткою гучної справи, вже працює. Він пов’язує приватну історію однієї чиновниці з ширшою системою відносин, де військова розвідка, єврейська громада Києва та американські посередники опиняються в одній площині. Поки розслідування триває, баланс сил усередині Банкової залишається рухливим. 

    Буданов зберігає високий рівень суспільної довіри та роль ключового переговорника. Але будь-яка нова згадка «керівництва» в матеріалах НАБУ здатна змінити траєкторію. Поки ж навколо нього вибудовують простір, у якому незручні імена та посади поступово йдуть у тінь.

     

  • Парламентський комітет Словенії вимагає від розвідки звіту щодо можливих зв’язків президентки Пірц Мусар із РФ

    Парламентський комітет Словенії вимагає від розвідки звіту щодо можливих зв’язків президентки Пірц Мусар із РФ

    Парламентський комітет Словенії з контролю за спецслужбами за ініціативою депутата від опозиційної Словенської демократичної партії (SDS) Жана Махнича скликав термінове засідання та доручив Словенській розвідувально-безпековій службі (SOVA) надати звіт щодо потенційних контактів президентки Наташі Пірц Мусар із російськими мережами впливу.

    Причини скандалу та перебіг розслідування

    • ДТП, що викрила зв’язки: Приводом для розголосу стала дорожньо-транспортна пригода 31 липня 2026 року за участю службового автомобіля президентки. Разом із Пірц Мусар у машині перебувала її давня близька подруга — словенська громадянка російського походження Вікторія Криволуцька.
    • Російський слід у минулому: Журналістські розслідування видань Dnevnik та Le Figaro виявили, що Криволуцька свого часу мешкала в Росії та перебувала у стосунках з Романом Єгличем — колишнім заступником керівника словенської розвідки VIS, який у 1990-х роках утік до РФ. Крім того, Пірц Мусар та Криволуцька від початку 2015 року до 2022 року неодноразово здійснювали спільні приватні поїздки до Москви та Санкт-Петербурга.
    • Вимога призупинити доступ до держтаємниці: Депутат Жан Махнич публічно закликав уряд припинити надавати президентці та її офісу секретні розвідувальні зведення до завершення контррозвідувальної перевірки.
    • Офіційне спростування Офісу президентки: Офіційне представництво Наташі Пірц Мусар рішуче відкинуло звинувачення в співпраці з російськими спецслужбами. У заяві зазначено, що глава держави ніколи особисто не бачила Єглича, а її подруга перервала з ним будь-які контакти понад 15 років тому.

    З заяви Офісу President of the Republic of Slovenia:

    «Ми категорично заперечуємо будь-які інсинуації про те, що Президентка Республіки співпрацює з російською шпигунською мережею. Наташа Пірц Мусар послідовно підтримує євроатлантичний курс та засуджує російську агресію проти України».

     

  • Депутатка закидала прем’єра Косова яйцями просто в парламенті

    Депутатка закидала прем’єра Косова яйцями просто в парламенті

    У частково визнаному Косові чергове засідання парламенту завершилося скандалом після конфлікту між прем’єр-міністром Альбіном Курті та представницею опозиції. Депутатка від партії «Альянс» Тіме Кадріяй підійшла до глави уряду просто в сесійній залі та кілька разів кинула в нього яйця. Після інциденту засідання парламенту фактично було зірване.

    Про це повідомляє косовське видання KOHA.

    Конфлікт виник під час установчого засідання парламенту, яке і без того проходило на тлі тривалої політичної кризи в країні. Напруга в сесійній залі посилилася після того, як Альбін Курті запропонував відкласти засідання.

    Прем’єр-міністр пояснив свою пропозицію необхідністю отримати додатковий час для переговорів з іншими політичними силами. За його словами, консультації необхідні перед тим, як висувати кандидатуру на посаду спікера парламенту.

    Після виступу Курті повернувся на своє місце в сесійній залі. Саме тоді до нього підійшла депутатка від партії «Альянс» Тіме Кадріяй.

    Як повідомляють місцеві ЗМІ, Кадріяй дістала із сумки яйця та кілька разів кинула їх у прем’єр-міністра. Під час інциденту депутатка вигукувала: «Ганьба, ганьба».

    Скандальна сцена відбулася просто перед іншими депутатами. Після цього ситуація в парламенті загострилася, а проведення засідання стало неможливим. У результаті парламентська сесія була зірвана.

    Інцидент швидко привернув увагу міжнародних медіа. Відео конфлікту опублікувало, зокрема, британське видання The Guardian, яке винесло в заголовок факт того, що депутатка з Косова кидала яйця в прем’єр-міністра.

    Скандал став черговим проявом глибокої політичної нестабільності, яка триває в Косові вже майже два роки. Місцеві політичні сили не можуть остаточно подолати суперечності, необхідні для стабільного функціонування парламенту та формування ефективної влади.

    Ситуація ускладнюється тим, що після дострокових парламентських виборів прем’єр-міністру Альбіну Курті знову не вдалося отримати абсолютну більшість у парламенті.

    Дострокові вибори в Косові відбулися 7 червня. Найбільше голосів на них знову отримала партія Курті «Самовизначення». За результатами голосування політична сила здобула 47,13% голосів та отримала 53 мандати у 120-місному парламенті.

    Попри перемогу, цього виявилося недостатньо для самостійного формування стабільної більшості. Для ухвалення ключових рішень та повноцінного функціонування інституцій Курті необхідна підтримка інших політичних сил.

    Саме питання формування парламентського керівництва стало одним із чергових каменів спотикання. Пропозиція Курті відкласти установче засідання через необхідність продовжити переговори з політичними партіями викликала невдоволення опозиції.

    Косово вже тривалий час стикається з проблемами у функціонуванні державних інституцій. Політичне протистояння між партією Курті та опозиційними силами ускладнює ухвалення рішень і створення стабільної парламентської більшості.

    Нинішній інцидент із яйцями став особливо яскравим проявом цього протистояння. Замість політичної дискусії суперечка завершилася фізичною акцією в сесійній залі та зривом парламентського засідання.

    Водночас сама ситуація демонструє, наскільки складним залишається завдання сформувати стійку політичну систему після дострокових виборів. Партія Курті знову стала найбільшою політичною силою країни, але без достатньої кількості мандатів для одноосібного контролю над парламентом.

    Тепер для виходу з політичного глухого кута косовським політикам доведеться домовлятися про розподіл ключових посад та подальшу роботу парламенту. Без таких домовленостей країна ризикує продовжити період політичної нестабільності.

    Інцидент у парламенті також показав високий рівень напруження між урядом та опозицією. При цьому невдоволення діями Курті в опозиції виходить далеко за межі питання перенесення одного засідання — суперечки стосуються ширших проблем формування влади та політичного курсу країни.

    Наразі головним завданням для косовських політичних сил залишається пошук компромісу, який дозволить відновити нормальну роботу парламенту та сформувати дієздатну систему управління.

  • “Українською вона говорить”: у Мілані водійка Bolt влаштувала скандал через мову пасажирок

    “Українською вона говорить”: у Мілані водійка Bolt влаштувала скандал через мову пасажирок

    У Мілані стався мовний скандал за участю водійки сервісу Bolt, яка після завершення поїздки почала ображати українок через те, що вони спілкувалися між собою українською мовою. Компанія вже відреагувала на інцидент, перепросила пасажирок та пообіцяла провести ретельну перевірку обставин події.

    Про випадок розповіла користувачка Threads Анна Данилюк. За її словами, під час подорожі до Італії вона разом із подругами скористалася послугами Bolt. Щойно дівчата сіли до автомобіля, водійка, яка була підписана в застосунку як Tanja, звернулася до них російською мовою. Анна відповіла українською, після чого жодного спілкування з водійкою більше не було. Пасажирки лише розмовляли між собою українською протягом поїздки.

    Після прибуття до місця призначення дівчата подякували водійці українською мовою. Саме після цього, за словами Анни, жінка почала агресивно реагувати та вигукувати образи на адресу пасажирок.

    На опублікованому відео зафіксовано лише частину конфлікту. На записі чути, як водійка нецензурно висловлюється, демонструє непристойні жести та заявляє, що її “бісить”, коли українці розмовляють рідною мовою. За словами авторки допису, до початку запису пролунало ще більше образливих висловлювань.

    Анна зазначила, що найбільше її вразило не лише агресивне ставлення, а й те, що подібну поведінку дозволила собі людина, яка працює у сфері обслуговування.

    “На відео лише невеликий фрагмент того, що сталося. До цього було дуже багато образливих слів і жестів. Ми були в шоці. Найбільше засмучує, що у 2026 році людина, яка працює у сфері обслуговування, дозволяє собі таке ставлення до пасажирів лише через мову, якою вони спілкуються”, – написала дівчина.

    Після публікації історії в коментарях відгукнулася ще одна українка – лікарка-ортодонтка Галина Круглицька. Вона повідомила, що впізнала водійку та мала з нею неприємний досвід ще рік тому під час поїздки через сервіс Uber.

    За словами Галини, водійка також звернулася до неї російською мовою та поцікавилася, звідки вони. Після відповіді, що пасажири не розмовляють російською, атмосфера в автомобілі стала напруженою. Тоді відкритого конфлікту не виникло, однак жінка зазначила, що поведінка водійки вже тоді викликала підозри, а нинішній інцидент лише підтвердив її враження.

    На ситуацію оперативно відреагували в компанії Bolt. Представники сервісу назвали поведінку водійки абсолютно неприйнятною, попросили постраждалу звернутися до служби підтримки із деталями інциденту та запевнили, що проведуть внутрішнє розслідування.

    У компанії наголосили, що подібні випадки суперечать стандартам сервісу та не повинні залишатися без належної реакції. Водночас остаточні результати перевірки поки що не оприлюднені.

    Подія викликала широкий резонанс у соцмережах, де користувачі закликали сервіс дати принципову оцінку діям водійки та забезпечити безпечне й недискримінаційне ставлення до всіх пасажирів незалежно від їхньої національності чи мови спілкування.

  • «Коти замість укриттів?»: гігантські 3D-фігури на зупинках викликали гучний скандал у Києві

    «Коти замість укриттів?»: гігантські 3D-фігури на зупинках викликали гучний скандал у Києві

    У Києві розгорілася дискусія через появу гігантських 3D-фігур котів на дахах зупинок громадського транспорту. Незвичні інсталяції швидко привернули увагу мешканців столиці та стали однією з найобговорюваніших тем у соцмережах. Частина киян називає їх оригінальною рекламою та «антистресом», тоді як інші вважають недоречними в умовах війни, коли місто досі потребує безпечних укриттів для пасажирів.

    Перші фотографії котів-велетнів опублікували користувачі Facebook. Авторка одного з найпоширеніших дописів Віра Козирева висловила обурення тим, що на тлі війни та постійних повітряних тривог у столиці з’являються декоративні конструкції, тоді як багато зупинок залишаються звичайними скляними павільйонами без належного захисту.

    Публікація швидко викликала жваву дискусію. Одні користувачі підтримали критику, наголошуючи, що міська влада має зосередитися на облаштуванні мобільних укриттів та безпеці людей, а не на декоративних елементах. Інші, навпаки, зазначають, що коти є частиною рекламної кампанії приватної компанії, а не проєктом, профінансованим із міського бюджету. За їхніми словами, подібні інсталяції створюють позитивний настрій та особливо подобаються дітям.

    У Департаменті транспортної інфраструктури КМДА заявили, що не мають жодного стосунку до встановлення фігур котів. Там пояснили, що не замовляли ці конструкції та не витрачали бюджетні кошти на їх монтаж. У департаменті нагадали, що частина зупинок перебуває на балансі КП «Київпастранс», а інша частина була облаштована інвесторами відповідно до укладених договорів. За попередньою інформацією, йдеться про елемент рекламного оформлення павільйонів.

    У КМДА також наголосили, що питання погодження та контролю за розміщенням зовнішньої реклами належить до компетенції Управління з питань реклами, а не транспортного департаменту.

    В Управлінні з питань реклами пояснили, що законодавство розмежовує засоби зовнішньої реклами та декоративні малі архітектурні форми. За словами начальниці управління Оксани Поліщук, самі по собі об’ємні декоративні фігури не обов’язково є рекламними конструкціями, а тому не завжди підпадають під повноваження відомства.

    Водночас у Києві дозволено розміщувати рекламу на зупинкових комплексах. Правила передбачають можливість брендування павільйонів, однак дозволи видаються саме на рекламний носій, а не на конкретний рекламний сюжет. Хто саме встановив котів, скільки таких інсталяцій уже з’явилося в місті та як довго вони залишатимуться на зупинках, в Управлінні повідомити не змогли.

    Суперечки навколо інсталяцій виникли також на тлі нещодавнього підвищення вартості проїзду в громадському транспорті Києва з 8 до 30 гривень. Частина містян пов’язує ці дві події, хоча міська влада наголошує, що декоративні конструкції не фінансувалися за бюджетні кошти.

    Поява котів-велетнів вкотре порушила питання безпеки пасажирів під час повітряних тривог. Останніми місяцями у столиці неодноразово обговорювали необхідність встановлення захисних зупинок або мобільних укриттів, подібних до тих, що вже працюють у низці українських міст. Саме тому декоративні фігури на дахах павільйонів для багатьох стали символом дискусії про пріоритети міського простору в умовах війни.

    Попри неоднозначну реакцію, гігантські коти вже стали новою міською атракцією: одні фотографуються поруч із ними, інші вважають їх недоречними. Дискусія навколо незвичайних інсталяцій триває, а питання щодо їхнього походження, кількості та строків розміщення поки що залишається без офіційної відповіді.

  • Українку роздягнули до білизни просто в залі аеропорту Варшави: родина заявила про приниження

    Українку роздягнули до білизни просто в залі аеропорту Варшави: родина заявила про приниження

    У варшавському аеропорту імені Фридерика Шопена стався резонансний інцидент з молодою українкою, яку під час проходження контролю нібито змусили роздягнутися до бюстгальтера та шортів просто в загальній залі. Про випадок публічно заявила мати дівчини — українська дизайнерка та художниця-постановниця Анастасія Снісаренко-Єржиковська.

    За її словами, співробітники, які проводили перевірку, не запросили пасажирку до окремого закритого приміщення, а вимагали знімати одяг у місці, доступному для інших людей. Жінка назвала те, що сталося, приниженням людської гідності та можливим порушенням прав її доньки. Історію вже поширили кілька українських медіа, однак станом на момент підготовки матеріалу публічної офіційної версії польської Прикордонної служби або адміністрації аеропорту щодо конкретного випадку не оприлюднювали.

    Інцидент, як стверджує Снісаренко-Єржиковська, стався з її донькою Поліною. Дівчина є акторкою театру, однак сама не захотіла детально коментувати ситуацію журналістам. За словами матері, спочатку Поліна взагалі не планувала розповідати про пережите публічно.

    У дописі в соціальній мережі мисткиня поставила питання, чи можна вважати нормальною ситуацію, коли молоду жінку під час паспортного контролю залишають у білизні та шортах не в спеціально відведеному приміщенні, а фактично на очах у сторонніх. Вона наголосила, що родина не могла залишити цей випадок без розголосу.

    У розмові з ТСН.ua мати дівчини повідомила, що під час перевірки її донька розгубилася і почала плакати. За її версією, працівники аеропорту або прикордонники пояснювали свої дії необхідністю проведення обшуку. Водночас точна причина поглибленої перевірки, її юридична підстава, а також те, яка саме служба її проводила, у повідомленнях родини не деталізовані.

    Це важлива обставина, оскільки в аеропортах різні процедури можуть виконувати різні служби. Паспортний контроль і перевірку документів здійснюють прикордонники, тоді як контроль авіаційної безпеки може належати до компетенції служби безпеки аеропорту. Без офіційного пояснення наразі неможливо достеменно встановити, хто саме віддав наказ роздягнутися і чому до пасажирки застосували таку процедуру.

    Що передбачають польські правила

    Польське законодавство дозволяє співробітникам Прикордонної служби проводити особисті огляди за наявності відповідних підстав. Водночас закон встановлює окремі вимоги до таких процедур.

    Зокрема, особистий огляд має проводити співробітник тієї самої статі, що й особа, яку перевіряють. Крім того, перевірка повинна відбуватися в місці, недоступному для сторонніх осіб. Винятки можливі у невідкладних ситуаціях, наприклад за наявності загрози життю, здоров’ю людей або майну.

    Таким чином, якщо опис родини відповідає дійсності й дівчину справді змусили частково роздягнутися перед іншими пасажирами без невідкладної безпекової необхідності, це може стати підставою для офіційного розгляду дій співробітників.

    Остаточну правову оцінку, однак, може надати лише польський компетентний орган після перевірки відеозаписів, службової документації, пояснень співробітників та самої пасажирки. Поки таких результатів немає, коректно говорити саме про заяву родини, а не про вже доведене порушення.

    Після публікації допису користувачі соцмереж почали радити родині подати офіційні звернення до керівництва аеропорту та польської Прикордонної служби. На сайті Прикордонної служби Польщі зазначено, що скарги можна подавати письмово, електронною поштою, через державну електронну систему або усно до протоколу. Аеропорт Шопена також має окрему процедуру для подання скарг пасажирів.

    Офіційне звернення дозволило б з’ясувати, чи зафіксована перевірка в журналах служби, чи існувала конкретна підстава для поглибленого огляду та чи дотрималися співробітники процедури захисту приватності.

    Історія викликала ширшу дискусію

    Інцидент в аеропорту швидко вийшов за межі обговорення конкретної перевірки. У соціальних мережах його почали пов’язувати із загальним погіршенням ставлення до українців у Польщі та низкою конфліктів, про які останнім часом повідомляли медіа.

    Політолог Максим Несвітайлов у коментарі ТСН.ua заявив, що нинішні проблеми у польсько-українських відносинах, на його думку, ще не досягли піка. Він пов’язав напруження з активністю окремих польських політиків, які використовують історичну тематику та антимігрантську риторику у внутрішній політичній боротьбі. Це є оцінкою експерта, а не офіційною позицією польської держави чи підтвердженим прогнозом подальшого розвитку подій.

    Несвітайлов також висловив побоювання, що подальша ескалація може призвести до збільшення кількості побутових конфліктів і вдарити по стратегічному партнерству України та Польщі. Водночас він сподівається на деескалацію і вважає, що обидві країни зацікавлені у збереженні безпекової, економічної та політичної співпраці.

    Політолог припустив, що українцям, які користуються польськими аеропортами як транзитними вузлами, варто уважно стежити за ситуацією та за потреби розглядати альтернативні маршрути. Проте поодинокий, ще офіційно не розслідуваний випадок не є доказом системної небезпеки для всіх українських пасажирів у Польщі.

    Чому не варто змішувати окремий випадок із політикою

    Історія в аеропорту Шопена потребує прозорої перевірки, однак поспішні висновки можуть лише посилити напруження. Поки польські органи не надали пояснення, невідомо, що стало причиною перевірки, чи існували безпекові ризики та чи була процедура проведена відповідно до закону.

    Так само немає підтвердження, що ставлення до пасажирки було пов’язане саме з її українським громадянством. Родина розцінює ситуацію як принизливу, проте для встановлення можливого дискримінаційного мотиву потрібні додаткові докази.

    Водночас навіть за наявності законної підстави для особистого огляду працівники служб повинні поважати людську гідність, приватність і процесуальні права пасажира. Саме тому ключовим питанням у цій історії є не лише те, навіщо проводилася перевірка, а й те, де та в який спосіб вона відбувалася.

    Розголос навколо випадку може змусити польські служби перевірити дії персоналу та пояснити алгоритм поглиблених оглядів у міжнародних аеропортах. Для самої родини найважливішим кроком залишається офіційна скарга із зазначенням дати, часу, номера рейсу, місця проведення контролю та максимально точного опису співробітників.

    До завершення такої перевірки історію слід сприймати як серйозне публічне звинувачення, яке потребує відповіді польської сторони. Родина українки заявляє про приниження в одному з найбільших аеропортів країни, тоді як офіційні органи поки не оприлюднили власної версії подій.

  • Скандальну забудову біля Лаври від КМДА лобіював Олексій Комаров

    Скандальну забудову біля Лаври від КМДА лобіював Олексій Комаров

    Зведення 23-поверхового будинку заввишки до 80 метрів на перетині вулиць Цитадельної та Князів Острозьких, що фактично перекрило б краєвид на Велику Лаврську дзвіницю, відбувалось в інтересах бізнесменів з російським бекграундом, а на рівні КМДА питання курував начальник  патронажної служби мера Олексій Комаров.

    Через Олексія Комарова передавали вказівки профільним департаментам КМДА “не втручатися”. Зокрема, саме Комаров не дав Департаменту охорони культурної спадщини втрутитися в ситуацію незважаючи на значний суспільний резонанс та заблокував петицію про зупинку забудови.

    Нагадаємо, після відходу низки ключових фігур із команди мера внаслідок скандалів Комаров фактично почав керувати всіма структурами адміністрації Кличка та Київради, без Комарова жоден документ не потрапляє на підпис до мера і потрапити на прийом неможливо.

    Також Олексій Комаров має репутацію людини, яка торгує дозволами на будівництво та збирає “хабарі для Віталія Кличка”. Зокрема, в даному контексті Комаров згадується на “плівках Комарницького”, а в профільних ТГ каналах обговорюються розцінки на його послуги в мерії.

  • «Прийшли вовчиці Винника»: виступ Макса Барських затьмарив гучний інцидент на сцені

    «Прийшли вовчиці Винника»: виступ Макса Барських затьмарив гучний інцидент на сцені

    Виступ популярного українського співака Макса Барських на масштабному літньому фестивалі у Києві несподівано опинився в центрі уваги соціальних мереж через інцидент із глядачкою, яка прорвалася на сцену. Поки артист виконував свої хіти перед багатотисячною аудиторією, на сцені розгорнулися події, які швидко стали однією з найобговорюваніших тем у Threads та інших соцмережах.

    Інцидент стався 27 червня під час Max Barskih Open Air Fest, який проходив на території Льодового стадіону ВДНГ у Києві. Фестиваль став новим концертним форматом артиста та зібрав, за повідомленнями організаторів і ЗМІ, близько десяти тисяч відвідувачів. Окрім Макса Барських, на сцені також виступили KLER, Іван Люленов, Артем Котенко та Софія Нерсесян.

    Однак найбільше уваги публіки привернула не музична програма, а поведінка однієї з відвідувачок. Під час виступу Барських жінка несподівано опинилася на сцені. На відео, яке почали масово поширювати користувачі Threads, видно, як вона намагається наблизитися до артиста, тоді як співробітники служби безпеки намагаються її зупинити.

    За словами очевидців, жінка активно чинила опір охоронцям, через що на периферії сцени виникла короткочасна сутичка. Сам Макс Барських продовжив виступ і практично не реагував на події поруч із собою, тоді як охоронці оперативно взяли ситуацію під контроль.

    Після появи відео в мережі користувачі почали активно обговорювати інцидент. Особливого поширення набув жартівливий коментар однієї з очевидців, яка написала:

    «Схоже, що на концерт Макса Барських прийшли самі “вовчиці Винника”. Шановні організатори, а чи можна їх фільтрувати на вході?»

    Саме ця фраза швидко стала вірусною й розійшлася українським сегментом соціальних мереж, ставши одним із символів обговорення концерту.

    На інцидент відреагували й організатори фестивалю. У коментарях під публікацією вони пояснили, що на вході здійснювався контроль і відвідувачів із явними ознаками алкогольного сп’яніння не допускали на територію заходу. Водночас організатори визнали, що алкоголь продавався безпосередньо на фестивалі, тому окремі гості могли перебрати вже після початку заходу.

    «Дуже шкода, що ви стали свідками такої неприємної поведінки людей. Ми не допускали на територію людей у стані алкогольного сп’яніння, але розуміємо, що хтось міг перебрати з алкоголем уже на території фестивалю», — зазначили представники фестивалю.

    У коментарях думки користувачів розділилися. Частина аудиторії вважала, що охорона діяла правильно, адже перебування сторонньої людини на сцені створює ризики як для самого артиста, так і для відвідувачів концерту.

    Інші ж припустили, що причиною такої поведінки могли стати спека, багатогодинне перебування на фестивалі та вживання алкоголю.

    Телеграф також повідомив про інший епізод цього ж концерту, коли одна з відвідувачок вилізла на металеву конструкцію біля сцени та почала танцювати. Охороні довелося втрутитися, щоб допомогти їй безпечно спуститися. Саме цей момент також активно обговорювався у соцмережах, а користувачі сперечалися, чи були дії служби безпеки надто жорсткими, чи навпаки — необхідними для запобігання можливому нещасному випадку.

    Більшість коментаторів погодилися, що на великих музичних фестивалях подібні ситуації трапляються регулярно, особливо коли заходи тривають кілька годин, а відвідувачі мають доступ до алкогольних напоїв.

    Сам Макс Барських публічно інцидент не коментував. Концерт продовжився без тривалих пауз, а організатори не повідомляли про скасування чи зміну програми фестивалю.

    Попри неприємний епізод, Open Air Fest став однією з наймасштабніших музичних подій літа у столиці. Новий формат фестивалю, який презентував Макс Барських, передбачає виступи кількох артистів, DJ-сети, фудкорти та великі зони відпочинку. За словами організаторів, головна ідея заходу полягає у створенні атмосфери літнього фестивалю просто неба, де музика поєднується з повноцінним відпочинком.

    Втім, саме відео з фанаткою, яка прорвалася на сцену, стало головним інформаційним приводом після концерту. Ролик набрав тисячі переглядів, а користувачі продовжують жваво дискутувати, чи можна було уникнути такого інциденту та чи варто посилювати заходи безпеки на великих музичних фестивалях.