Hronikanovostej.com

Позначка: штраф

  • Хотів, щоб колишня менше пила, а сам отримав штраф: суд визнав чоловіка винним у домашньому насильстві

    Хотів, щоб колишня менше пила, а сам отримав штраф: суд визнав чоловіка винним у домашньому насильстві

    У Глобинському районному суді Полтавської області винесли вирок у справі про домашнє насильство, що сталося в селі Жуки в ніч на 27 червня.

    Близько другої години ночі між охоронцем місцевої компанії та його колишньою дружиною виникла сварка. Чоловік дорікав жінці через зловживання алкоголем та вдавався до образ. Як наслідок, потерпіла зазнала психологічного тиску та емоційної пригніченості.

    У суді обвинувачений визнав свою вину і погодився на розгляд справи без його присутності. Потерпіла на засідання не з’явилася.

    Суддя визнав чоловіка винним у вчиненні домашнього насильства за ч.1 ст.173-2 КУпАП та призначив адміністративний штраф у розмірі 340 гривень. Додатково з порушника стягнули судовий збір — 605 гривень 60 копійок.

    Штраф має бути сплачений упродовж 15 днів після отримання постанови, інакше доведеться платити у подвійному розмірі. Рішення може бути оскаржене в Полтавському апеляційному суді протягом десяти днів.

  • Як зняти статус «У розшуку» в застосунку «Резерв+» після сплати штрафу

    Як зняти статус «У розшуку» в застосунку «Резерв+» після сплати штрафу

    Порушення правил військового обліку в Україні може мати серйозні наслідки — від штрафів до внесення даних громадянина до реєстру «Оберіг» зі статусом «У розшуку». Водночас сплата штрафу відкриває шлях до зняття цього статусу, хоча процес потребує часу.

    За даними юридичної компанії INSEININ, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) мають право передавати відомості про порушників до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних і резервістів. У результаті в застосунку «Резерв+» з’являється відповідна позначка — «У розшуку».

    Підставою для адміністративної відповідальності стає неявка до військкомату після отримання повістки, відмова від проходження військово-лікарської комісії або ухилення від оновлення персональних даних. Розмір штрафу за такі дії становить від 17 до 25 тисяч гривень, однак у разі повторного порушення чи під час особливого періоду він може бути суттєво вищим.

    Після сплати штрафу через «Резерв+» інформація автоматично передається до військкомату, де вносять зміни до реєстру «Оберіг». Зняття з розшуку не відбувається миттєво: зазвичай на це потрібно від трьох до п’яти робочих днів. У цей час статус у застосунку може залишатися незмінним, доки система не оновиться.

    Таким чином, для того щоб зняти статус «У розшуку» в «Резерв+», громадянину необхідно сплатити призначений штраф і дочекатися оновлення бази даних.

  • Суд визнав винною працівницю ТЦК за вимагання 2000 доларів

    Суд визнав винною працівницю ТЦК за вимагання 2000 доларів

    Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області визнав винною командирку відділення охорони територіального центру комплектування (ТЦК) за отримання хабара від дружини військовозобов’язаного. За угодою про визнання винуватості з прокурором, обвинувачена має сплатити штраф у розмірі 85 тисяч гривень.

    Згідно з вироком, у грудні 2024 року чоловік, який перебуває на військовому обліку, подав документи для оформлення відстрочки від призову під час мобілізації. На його утриманні перебував батько з другою групою інвалідності. Дружина військовозобов’язаного звернулась до ТЦК, аби дізнатись результат розгляду документів. Працівники повідомили, що потрібно додати ще один документ.

    Під час обговорення ситуації до жінок підійшла командирка відділення охорони Олена В., і вони обмінялися номерами телефонів. У березні 2025 року вона повідомила дружину військовозобов’язаного, що відстрочка готова, і попросила за це 2000 доларів. Жінка звернулась до правоохоронців і діяла під їхнім контролем. Частину грошей (1600 доларів) передала у валюті, а решту перерахувала на банківський рахунок Олени В.

    Слідчі відкрили кримінальне провадження за ч.2 ст.369-2 КК України (отримання хабара за вплив на прийняття рішення). Суддя Оксана Плечищева ухвалила вирок, визнавши обвинувачену винною та призначивши штраф у 85 тисяч гривень. Вирок ще можна оскаржити.

  • В Україні змінили правила збору ягід і грибів

    В Україні змінили правила збору ягід і грибів

    В Україні з 2025 року набули чинності оновлені правила збору природних ресурсів у лісах. Тепер самовільний збір ягід, грибів, горіхів чи плодів у заборонених зонах може призвести до адміністративного штрафу.

    Закон чітко регламентує, де і за яких умов можна косити сіно, випасати худобу чи збирати дари лісу. Що заборонено згідно зі статтею 70 КУпАП:

    • самовільне сінокосіння і пасіння худоби в лісах та на землях державного лісового фонду, навіть якщо ділянка не вкрита лісом;

    • збирання грибів, ягід, горіхів та інших дикоросів на територіях, де це заборонено або дозволено лише за наявності лісових квитків;

    • збирання плодів і ягід у невстановлені строки, що визначаються місцевими органами влади або лісовими господарствами.

    Йдеться про ті території, де збір дарів природи регулюється.

    За порушення передбачені штрафи: для громадян — від 17 до 51 гривні, для посадовців — від 51 до 119 гривень. Хоча суми виглядають символічними, закон — є закон. Навіть за жменю горіхів у «забороненому» лісі можна отримати адмінпокарання.

    Якщо ж через ваше «полювання» постраждали рідкісні рослини або пошкоджено лісову підстилку, вас можуть притягнути вже за природоохоронними статтями.

    Є й більш сувора відповідальність. Якщо ви нарвали рослин із Червоної книги, штраф може зрости до 1 700–3 655 гривень. І це вже не символічна сума.

    Тож перед походом у ліс варто перевірити, чи збір дозволений у конкретному місці та часі. Це вбереже не лише від штрафу, а й від конфлікту з лісовою охороною.

    Правила встановлені не випадково. Неконтрольоване збирання плодів та випас худоби може шкодити екосистемам, знищувати рідкісні рослини, спричиняти ерозію ґрунтів, а ще — створювати небезпеку пожеж у лісах.

    Як пояснюють юристи, сам збір не є забороненим повністю, але є території й правила, яких треба дотримуватися. Якщо ви не впевнені, чи дозволено це робити в конкретному місці — краще запитати у лісництві або місцевої влади.

    Які закони щодо дикоросів діють у Європі?

    У Німеччині збір грибів регулюється законом і має свої особливості. Збирати гриби у лісі можна лише з дозволу власника лісової ділянки, яка може бути державною, приватною або комунальною. Також існують деякі обмеження щодо кількості грибів, які можна зібрати за один раз.

    Крім того, важливо знати, які види грибів можна збирати, а які є отруйними або охороняються законом. Порушення правил збирання грибів може призвести до серйозних штрафів, які можуть досягати кількох тисяч євро. Наприклад, перевищення дозволеної кількості може бути покаране штрафом.

    Також важливо дотримуватися етичних правил збирання грибів, щоб не завдавати шкоди лісовій екосистемі. У більшості федеральних земель Німеччини добова норма грибів, які можна назбирати у лісі, становить від 1 до 2 кілограмів на одну людину.

    За збір надто великої кількості грибів можна отримати штраф до 5 тисяч євро, але деякі види грибів перебувають під суворим захистом і їх збирати заборонено — за такі дії розмір штрафу може суттєво зрости.

    Розмір штрафів за порушення в різних землях Німеччини:

    • Баден-Вюртемберг: зазвичай до 2 500 євро, але в особливо серйозних випадках — до 10 000 євро.

    • Берлін: до 10 000 євро.

    • Рейнланд-Пфальц: до 2 500 євро або до 10 000 євро в особливо важких випадках.

    • Бранденбург: до 20 000 євро.

    • Мекленбург-Передня Померанія: до 7 500 євро.

    • Тюрінгія: до 2 500 євро.

    • Саксонія: до 2 500 євро і до 10 000 євро в особливо важких випадках.

    Рідкісні види грибів можна збирати виключно в мінімальних кількостях — на 1–2 порції готової страви.

    Наприклад, лісовий закон землі Баден-Вюртемберг говорить:

    «Збір лісових плодів і рослин (§40): Кожному дозволяється збирати лісові плоди, підстилку і деревину в обсязі, звичайному для даної місцевості, а також брати лісові рослини, такі як квіти і трави, що не перевищують пучка. Збір повинен проводитися з обережністю. Зняття гілок з лісових дерев і чагарників у кількості, не більшій за в’язанку для рук, не карається. Це не стосується видалення гілок лісових культур і верхівкових пагонів, а також викопування лісових дерев і чагарників».

    За даними сайту bussgeldkatalog.org, до заборонених зон у Німеччині належать:

    • усі території, які використовуються для ведення лісового господарства або де проводиться полювання;

    • природні заповідники та пташині заказники;

    • території, доступ до яких заборонено знаками або огорожами.

    Якщо Україна прагне жити в Європі, потрібно забувати про варварські звички і звикати до поваги до законів, які захищають довкілля. Інша справа, що в нашій країні можуть судити бабусю, яка продає пучок пролісків, зібраних на власній ділянці, і одночасно відпускати під заставу людей, які вирубують сотні гектарів лісу.

  • Штраф замість покарання: як ексочільниця медичної комісії приховала мільйони

    Штраф замість покарання: як ексочільниця медичної комісії приховала мільйони

    Соборний районний суд міста Дніпра визнав винною колишню керівницю Дніпропетровської медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) у внесенні недостовірних даних до декларації за 2023 рік. Про це повідомило Державне бюро розслідувань.

    Слідчі встановили, що посадовиця навмисно не задекларувала об’єкти нерухомості, автомобіль, доходи свого чоловіка та значну частину грошових активів. Загалом сума прихованого майна перевищує 3,2 мільйона гривень.

    Суд визнав її винною за ч. 1 ст. 366-2 Кримінального кодексу України — умисне подання завідомо неправдивих відомостей у декларації посадової особи. Однак реального покарання чиновниця не отримала — їй призначили лише штраф і заборонили протягом одного року обіймати керівні посади у сфері медицини.

  • Посадовці масово помиляються в деклараціях: 5,8 млрд грн неточностей

    Посадовці масово помиляються в деклараціях: 5,8 млрд грн неточностей

    В Україні кожна третя перевірена декларація чиновників містила ознаки свідомо недостовірної інформації. За даними Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), таких випадків зафіксовано 423, а загальна сума «похибок» перевищила 5,8 млрд грн — у середньому це понад 13,6 млн грн на одну декларацію.

    Загалом протягом першого півріччя 2025 року посадовці подали 706 311 декларацій — на 34% менше, ніж за аналогічний період торік. Найбільший пік подачі припав на березень, коли надійшло 71% усіх декларацій. Примітно, що кожна восьма згодом була виправлена.

    З 1 534 розпочатих перевірок НАЗК завершило 1 203 — це 78% від загальної кількості. При цьому лише у 11 випадках (0,9%) не виявили порушень. Алгоритми автоматичного відбору наразі охоплюють лише високоризикові декларації.

    У половині перевірених документів (45%, або 558 випадків) порушення стосувалися суми, меншої за 100 прожиткових мінімумів (приблизно 302 тис. грн). За такі порушення передбачені дисциплінарні санкції — догани, звільнення або позбавлення премій.

    Якщо сума неточності більша, можливе покарання адміністративного або кримінального характеру. Зокрема, у 2024 році було відкрито 358 кримінальних справ за подання неправдивих даних, а цьогоріч — ще 258. Проте результативність проваджень низька: лише 9% доходять до вручення підозри, а в суд передано ще менше — 6% у 2024 році та 7% цього року.

    Окремо у 159 деклараціях виявлено недостовірні відомості на суму 129,5 млн грн — це близько 814 тис. грн на декларацію. За такі порушення передбачено штрафи від 17 000 до 42 500 грн.

    У 21 випадку (2%) задекларовано незаконне збагачення на загальну суму 646,2 млн грн, тобто майже 31 млн грн на одного декларанта. За цими фактами відкрито 154 кримінальні провадження (102 торік і 52 цьогоріч), однак лише 9 підозр вручено, і лише одна справа наразі передана до суду.

    Ще 30 декларацій (3%) викликали питання щодо необґрунтованості активів: посадовці вказали майно на понад 129,1 млн грн без підтвердженого джерела походження.

    У 18 деклараціях зафіксовані одразу два порушення — подання недостовірних даних та незаконне збагачення, а в 24 — комбінація неправдивих даних та необґрунтованості активів.

  • В Україні штрафи для військовозобов’язаних подвоюватимуть після 10 днів несплати

    В Україні штрафи для військовозобов’язаних подвоюватимуть після 10 днів несплати

    В Україні військовозобов’язані, які порушують правила військового обліку, можуть отримати штраф від територіального центру комплектування (ТЦК). Після винесення постанови особа має лише 10 днів, аби його сплатити або оскаржити у суді. Якщо цього не зробити, штраф автоматично подвоїться.

    Про це розповів юрист Владислав Дерій, коментуючи звернення чоловіка, який отримав штраф від ТЦК і хотів уточнити терміни його оплати.

    За словами адвоката, після закінчення 10-денного строку без оплати чи оскарження ТЦК передасть постанову до державної виконавчої служби.

    “Якщо Ви її не оскаржите або не сплатите штраф, то ТЦК звернуться до державного виконавця, який подвоїть штраф та заблокує рахунки“, — пояснив Дерій.

    Крім того, у разі ухилення від сплати та виконання рішення оштрафованого можуть оголосити в розшук. Якщо його затримає група оповіщення, чоловіка доставлять до ТЦК.

  • У Києві водій BMW мчав зі швидкістю 192 км/год – поліція оштрафувала порушника

    У Києві водій BMW мчав зі швидкістю 192 км/год – поліція оштрафувала порушника

    У столиці поліцейські затримали водія, який значно перевищив дозволену швидкість руху в межах міста. Про це повідомили в Патрульній поліції Києва.

    Автомобіль BMW рухався Києвом із шаленою швидкістю 192 км/год, що майже вчетверо перевищує встановлену межу у 50 км/год для населених пунктів. Порушника зафіксували за допомогою лазерного приладу TruCam, який використовується для контролю швидкості на дорогах.

    Інспектори зупинили автомобіль, провели з водієм профілактичну бесіду про небезпеку таких дій та винесли постанову згідно з ч. 4 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

    За це правопорушення передбачено штраф у розмірі 1700 гривень.

    «Нагадуємо, що в населених пунктах дозволена швидкість руху – 50 км/год. Дотримуйтесь правил і бережіть життя», – закликали в поліції.

  • Керівницю департаменту КМДА оштрафували за ігнорування вимог НАЗК

    Керівницю департаменту КМДА оштрафували за ігнорування вимог НАЗК

    Директорку департаменту економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації Наталію Мельник визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення за невиконання законних вимог Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Відповідне рішення ухвалив Шевченківський районний суд Києва, наклавши на посадовицю штраф у розмірі 1700 гривень.

    Як повідомляє детективне бюро Absolution, НАЗК у березні та квітні 2025 року двічі зверталося до Наталії Мельник із запитами в межах моніторингу дотримання антикорупційного законодавства. Агентство вимагало надати інформацію щодо укладання інвестиційних договорів, нарахування премій та інших управлінських рішень. НАЗК вбачало ризики конфлікту інтересів та можливі порушення.

    Проте керівниця департаменту двічі проігнорувала вимоги, пояснюючи це тим, що НАЗК, на її думку, не має повноважень щодо дій під час проведення інвестиційних конкурсів.

    У НАЗК наголосили, що моніторинг конфлікту інтересів безпосередньо охоплює управлінські рішення, в тому числі ті, що ухвалюються під час інвестиційної діяльності. Посадовицю про це офіційно попередили, однак відповіді так і не надійшло.

    Суд розцінив дії Мельник як порушення частини 8 статті 12 Закону України «Про запобігання корупції». Відтак її було притягнуто до відповідальності за статтею 188-46 КУпАП — невиконання законних вимог НАЗК.

    У відповідь на рішення суду, міський голова Києва видав доручення забезпечити надання всіх запитуваних документів НАЗК. Також повідомлено про початок службового розслідування щодо дій директорки департаменту.

    Наталія Мельник не погоджується з рішенням суду і подала апеляційну скаргу.

  • Антимонопольний комітет перевіряє дії компаній “БаДМ” та “Оптіма-Фарм”

    Антимонопольний комітет перевіряє дії компаній “БаДМ” та “Оптіма-Фарм”

    Поки Володимир Зеленський оголосив курс на боротьбу зі свавіллям бігфарми, співробітники ОП Ірина Верещук та Рисбек Токтомушев покривають роботу компаній “Бадм” та “Оптіма”, які разом контролюють 90% ринку фармацевтичної дистрибуції.

    Так, за інформацієї, яка наразі активно обговорюється в соцмережах, заступник голови ОП Ірина Верещук і радник Директорату з питань ветеранської політики, ВПО, охорони здоров’я та прав дитини ОП Рисбек Токтомушев, допомагають найбільшим фармдистриб’юторам України – «БаДМ» і «Оптима-Фарм» – уникнути штрафу Антимонопольного комітету в розмірі 11 млрд грн ($280 млн).

    ФОТО: Ірина Верещук і Рисбек Токтомушев спілкуються в неформальній обстановці

    Варто відзначити, що за останні три роки середній розмір націнки дистрибʼюторів зріс у 2,5 рази — з 4,5% у 2021 році до 12% у 2024-му. Це в черговий раз свідчить про змову великих дистриб’юторів та зловживання їхнім домінуючим становищем.

    Водночас чистий прибуток компаній збільшився у шість разів, що є наслідком встановлення надмірних цін на ліки. Подібні дії викликають запитання щодо прозорості ціноутворення та справедливості умов для споживачів.