Hronikanovostej.com

Позначка: Сергій Корецький

  • Бізнесу дали три місяці на укриття: як працюватимуть магазини й заклади під час тривог

    Бізнесу дали три місяці на укриття: як працюватимуть магазини й заклади під час тривог

    Кабінет Міністрів затвердив нові правила роботи бізнесу та транспорту під час повітряних тривог. Головна зміна — запровадження двох рівнів небезпеки: жовтого під час атак дронів і червоного у разі підвищеної загрози ракетного або комбінованого удару. За жовтого рівня підприємства зможуть не припиняти роботу, але лише за умови дотримання вимог безпеки та наявності доступного укриття для працівників і відвідувачів.

    Для закладів, які досі не можуть забезпечити людям доступ до укриття, уряд встановив перехідний термін — три місяці. Прем’єр-міністр Сергій Корецький наголосив, що економіка має продовжувати працювати навіть під час тривалих дронових атак, однак безпекові вимоги залишаються обов’язковими.

    Таким чином, магазини, ресторани, торговельні центри, підприємства сфери послуг та інші заклади вже не повинні будуть автоматично зупиняти роботу при кожній дроновій загрозі, якщо оголошений саме жовтий рівень. Водночас це не означає, що люди можуть ігнорувати небезпеку: бізнес має організувати можливість швидкого переходу персоналу й відвідувачів у захищене місце.

    За червоного рівня правила будуть значно суворішими. Якщо є підвищена загроза ракетного або комбінованого удару, робота має бути припинена, а люди — перейти до укриття.

    Уряд пояснює нововведення зміною російської тактики. Тривалі нальоти безпілотників можуть годинами паралізувати роботу міст, транспорту та підприємств, навіть якщо конкретна територія не перебуває під безпосередньою ракетною загрозою. Саме тому систему вирішили зробити диференційованою — залежно від типу небезпеки. Президент Володимир Зеленський раніше повідомляв, що жовтий рівень застосовуватимуть для дронових нальотів, а червоний — для більш серйозної ракетної загрози.

    Зміни торкнуться не лише приватного бізнесу. Для Києва Кабмін рекомендував забезпечити повноцінну роботу метро під час жовтого рівня небезпеки. За необхідності столична влада також має збільшувати кількість наземного громадського транспорту, щоб люди могли дістатися до роботи, лікарень і станцій підземки.

    Ще одна потенційно важлива зміна для столиці стосується комендантської години. Уряд рекомендував місцевій владі скоригувати її тривалість і встановити режим з 01:00 до 05:00. Окремо планується вдосконалити правила пересування транзитного вантажного транспорту та перевезення пасажирів до і від залізничних вокзалів. Водночас йдеться саме про рекомендацію: остаточні рішення щодо режиму в Києві мають ухвалювати відповідні органи місцевої влади.

    Кабмін також вимагає прискорити встановлення та облаштування мобільних укриттів у громадах. Їх насамперед розглядають як засіб захисту від уламків у місцях, де немає капітальних захисних споруд або до них неможливо швидко дістатися.

    У публікації Forbes також йдеться про низку додаткових змін, які мають супроводжувати нову модель оповіщення. Зокрема, заклади мають бути промарковані інформацією про наявність або відсутність укриття чи безпечного простору. Для шкіл та дитячих садків правила безпеки не пом’якшуються — під час тривоги діти та працівники мають переходити до укриттів.

    Окремо планується модернізація самої системи сповіщення. Раніше Зеленський повідомляв, що для різних рівнів загрози мають використовуватися різні сигнали, а також точніше визначатися географія оголошення тривог.

    За даними Forbes, влада також планує прибрати повторну сирену під час відбою та створити на базі «Дії» державний сервіс, у якому можна буде бачити актуальний рівень загрози й інформацію про рух дронів та ракет. Ці деталі не наведені в оприлюдненому повідомленні Кабміну від 3 вересня, тому їх варто сприймати як частину ширшого пакета змін, про який повідомив прем’єр, але окремі механізми ще можуть уточнюватися.

    Головна логіка нової системи залишається простою: жовтий рівень не означає скасування небезпеки, але дозволяє економіці працювати за підвищених заходів безпеки; червоний означає обов’язкове припинення роботи та перехід в укриття.

    Для бізнесу це означає, що найближчі три місяці можуть стати періодом активного облаштування або пошуку доступних захисних просторів. Компаніям, які хочуть продовжувати роботу під час дронових атак, доведеться забезпечити реальну можливість убезпечити і працівників, і клієнтів.

    Уряд пояснює, що мета нових правил — знайти баланс між безпекою та функціонуванням економіки. За словами Корецького, російські атаки не повинні паралізувати роботу міст, підприємств та критичної інфраструктури, але водночас держава не може дозволити нехтувати життям людей.

  • На кону €1,45 млрд допомоги: уряд передав Раді чотири законопроєкти

    На кону €1,45 млрд допомоги: уряд передав Раді чотири законопроєкти

    Кабінет Міністрів схвалив і направив до Верховної Ради чотири законопроєкти, від ухвалення яких залежить отримання Україною третього траншу макрофінансової допомоги Європейського Союзу в розмірі €1,45 млрд. Пакет стосується податкового адміністрування, трансфертного ціноутворення, ринків капіталу та роботи Вищого антикорупційного суду.

    Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що ці законодавчі зміни є частиною міжнародних зобов’язань України перед ЄС та Міжнародним валютним фондом. За його словами, від результативної співпраці уряду і парламенту залежить надходження до державного бюджету значної частини із $29,5 млрд міжнародної допомоги, на яку Україна розраховує від партнерів.

    Перший законопроєкт стосується адміністрування податку на додану вартість. Уряд пропонує спростити окремі процедури для фізичних осіб-підприємців, а також суттєво підняти поріг, після перевищення якого можуть проводитися позапланові перевірки щодо бюджетного відшкодування та від’ємного значення ПДВ.

    Зараз цей поріг становить 100 тисяч гривень, а Кабмін пропонує збільшити його до 1 млн гривень. Тобто йдеться про десятикратне підвищення показника, яке, за задумом уряду, має зменшити адміністративне навантаження на бізнес.

    Другий законопроєкт стосується трансфертного ціноутворення — правил, за якими контролюються операції між пов’язаними компаніями, особливо міжнародними. Уряд хоче наблизити українські норми до стандартів Організації економічного співробітництва та розвитку та законодавства Європейського Союзу.

    Цей напрям має особливе значення для боротьби з переміщенням прибутків між юрисдикціями та мінімізацією податків через операції всередині міжнародних корпоративних груп.

    Третій законопроєкт передбачає зміни на ринках капіталу. Кабмін пропонує об’єднати ключові інституції у холдингову структуру, а також передбачити можливість залучення міжнародного стратегічного інвестора через відкритий конкурс.

    Фактично йдеться про перебудову частини інфраструктури українського фондового ринку. Для України це важливо не лише в контексті отримання конкретного траншу, а й з огляду на довгострокову мету — створення більш зрозумілого та прозорого ринку капіталу, здатного залучати приватні інвестиції.

    Четвертий законопроєкт стосується Вищого антикорупційного суду. Уряд пропонує змінити порядок розгляду окремих категорій справ, щоб підвищити ефективність роботи ВАКС.

    Зокрема, цивільні справи про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави пропонується дозволити розглядати одному судді. Аналогічний одноосібний розгляд передбачається і для адміністративних справ щодо застосування санкцій.

    У Кабміні наголошують, що всі чотири законопроєкти мають бути підтримані парламентом, оскільки вони пов’язані не лише з виконанням реформ, а й безпосередньо з фінансовою стійкістю держави та можливістю фінансувати оборонні й інші бюджетні потреби.

    Новий транш є частиною масштабнішої програми Ukraine Support Loan. У квітні 2026 року Рада ЄС завершила формування правової основи для кредиту Україні обсягом до €90 млрд на 2026–2027 роки. Із цієї суми €45 млрд передбачено зробити доступними Україні у 2026 році: €8,35 млрд у формі макрофінансової допомоги, ще €8,35 млрд через Ukraine Facility та €28,3 млрд — для підтримки українських оборонно-промислових спроможностей.

    Загалом Ukraine Support Loan передбачає близько €30 млрд економічної підтримки та €60 млрд допомоги, пов’язаної з оборонними потребами. Фінансування залучається Євросоюзом на ринках капіталу під гарантії бюджету ЄС.

    Однак гроші не надходять автоматично. Для бюджетної частини програми Україна повинна виконувати погоджені з ЄС умови, серед яких — дотримання верховенства права, боротьба з корупцією, забезпечення економічної стійкості та проведення структурних реформ. Конкретні зобов’язання закріплені у меморандумі між Україною та Єврокомісією.

    За даними Ради ЄС, станом на серпень у межах Ukraine Support Loan Україні вже було виплачено €11,6 млрд, з яких €3,2 млрд становила макрофінансова допомога, а €8,4 млрд було спрямовано на оборонні закупівлі.

    Саме тому голосування за чотири нові урядові законопроєкти має не лише внутрішньополітичне значення. Їх ухвалення є частиною механізму, за яким міжнародні партнери перевіряють виконання Україною погоджених реформ перед черговим виділенням коштів.

    При цьому схвалення законопроєктів Кабінетом ще не означає автоматичного отримання €1,45 млрд. Документи тепер має розглянути Верховна Рада, а Україна повинна підтвердити виконання відповідних умов програми.

    Корецький наголосив, що уряд розраховує на підтримку депутатів, оскільки від цих рішень залежить фінансування державного бюджету в умовах війни.

    Отже, найближчі голосування у Верховній Раді матимуть цілком конкретну фінансову ціну — €1,45 млрд третього траншу макрофінансової допомоги Євросоюзу. Паралельно ці рішення стануть тестом на здатність України виконувати погоджені з партнерами реформи, від яких залежить значно більший обсяг міжнародного фінансування впродовж 2026–2027 років.

  • В Україні вводять жовтий і червоний рівні тривоги: кому дозволять працювати під час атак «Шахедів»

    В Україні вводять жовтий і червоний рівні тривоги: кому дозволять працювати під час атак «Шахедів»

    В Україні змінюють систему реагування на повітряні тривоги. Замість однакового алгоритму для всіх типів загроз запроваджують два рівні — жовтий і червоний. За жовтого рівня, який базово стосуватиметься атак безпілотників, бізнес зможе продовжувати роботу за умови дотримання вимог безпеки. Червоний рівень означатиме підвищену ракетну або комбіновану загрозу і передбачатиме зупинку роботи та обов’язковий перехід людей в укриття.

    Відповідне рішення уряд ухвалив 3 вересня. Прем’єр-міністр Сергій Корецький пояснив його необхідністю адаптувати роботу держави, бізнесу та інфраструктури до зміненої тактики російських повітряних атак.

    Логіка нової системи полягає в тому, що не кожна повітряна загроза матиме однаковий рівень небезпеки. Жовтий рівень базово оголошуватимуть під час нальоту дронів, тоді як червоний застосовуватиметься у випадку ракетної небезпеки, загрози балістичних ударів або масованих комбінованих атак. Конкретні критерії мають регулярно визначати Генеральний штаб, Повітряні сили, уряд, Міноборони, МВС та ДСНС.

    Для бізнесу найбільша зміна стосується саме жовтого рівня. Підприємства, магазини, заклади сфери послуг та інші установи зможуть не припиняти роботу автоматично через кожну дронову атаку. Водночас це не означає скасування вимог безпеки.

    Уряд наголошує: персонал і відвідувачі повинні мати доступ до укриття. Там, де такого доступу досі немає, бізнесу та відповідальним установам дали три місяці, щоб вирішити це питання.

    Корецький пояснив, що держава прагне уникнути ситуації, коли багатогодинні дронові атаки фактично паралізують економічне життя в містах, навіть якщо безпосередньої ракетної загрози немає.

    За червоного рівня правила будуть значно жорсткішими: роботу необхідно буде зупинити, а працівники та відвідувачі мають перейти в укриття. Таким чином влада хоче розвести в часі різні типи загроз і зробити реакцію на них більш пропорційною.

    Президент Володимир Зеленський ще 2 вересня повідомляв, що паралельно змінюватимуть і саму систему оповіщення. За його словами, звукові сигнали мають стати більш чіткими та відрізнятися залежно від жовтого чи червоного рівня. Крім того, влада працює над точнішою географічною локалізацією тривог, щоб сигнал оголошувався саме в тій частині регіону, де реально існує загроза.

    Окремий блок змін стосується Києва. Уряд рекомендував дозволити повноцінну роботу столичного метро під час жовтого рівня тривоги. За необхідності місто також має збільшувати кількість наземного транспорту, щоб люди могли дістатися до роботи, лікарень та станцій метро.

    Йдеться про суттєву зміну нинішньої моделі, коли тривалі повітряні тривоги можуть серйозно впливати на транспортне сполучення. У Києві вже готують додаткові автобуси та зміни організації руху, щоб місто не зупинялося під час тривалих дронових атак.

    Уряд також рекомендує переглянути застосування комендантської години в столиці. Зокрема, місцевій владі запропоновано встановити її в межах з 01:00 до 05:00. Передбачається також спростити пересування транзитного вантажного транспорту та організувати перевезення пасажирів до і від залізничних вокзалів.

    Водночас важливо, що це поки саме рекомендації для місцевої влади, а не автоматична зміна режиму для всіх громад України. Конкретні рішення щодо транспорту й комендантської години мають ухвалюватися на місцевому рівні.

    Ще одна частина рішення — пришвидшення встановлення мобільних укриттів у громадах. Їх розглядають як додатковий захист насамперед від уламків у тих місцях, де немає можливості швидко дістатися до капітального сховища.

    Зміни пов’язані з тим, що Росія дедалі активніше використовує тривалі дронові атаки для виснаження української ППО, населення та економіки. За словами Зеленського, саме нова тактика застосування дронів стала причиною перегляду системи оповіщення та правил роботи під час тривог.

    Водночас нова система не означає, що атака «Шахедів» вважатиметься безпечною. Навіть за жовтого рівня існує ризик прямого влучання, падіння уламків або зміни маршруту дрона. Тому дозвіл продовжувати роботу буде пов’язаний із можливістю швидко перейти до укриття та виконанням інших визначених вимог безпеки.

    Очікується, що нові правила дадуть бізнесу та громадянам зрозуміліший алгоритм: жовтий рівень — підвищена готовність і можливість продовжувати роботу, червоний — негайне припинення роботи та укриття.

    Влада також обіцяє постійно переглядати критерії відповідно до того, як змінюється тактика російських атак. Тобто правила можуть надалі уточнюватися залежно від нових типів дронів, ракет та характеру ударів.

    Фактично Україна переходить від принципу «одна тривога — однакові обмеження» до системи, де реакція залежатиме від конкретного виду повітряної загрози. Уряд пояснює це необхідністю одночасно зберігати безпеку людей і не дозволяти Росії тривалими атаками безпілотників повністю зупиняти роботу міст та економіки.

  • Заява щодо вибухів на Київщині: Сергій Корецький прокоментував наслідки надзвичайної події у Бучанському районі

    Заява щодо вибухів на Київщині: Сергій Корецький прокоментував наслідки надзвичайної події у Бучанському районі

    Прем’єр-міністр України Сергій Корецький висловився щодо вибухів та пожежі у Бучанському районі Київської області, критично оцінивши стан дотримання заходів безпеки та реагування на минулі інциденти.

    Ключові деталі та контекст заяви

    • Реакція на надзвичайну ситуацію: Коментар пролунав після детонації та пожежі у Бучанському районі (зокрема поблизу Вишневого), унаслідок яких довелося евакуювати понад 200 осіб.
    • Критика висновків із минулих подій: У своїй заяві Сергій Корецький наголосив, що попередній досвід і трагічні випадки у Вишневому не призвели до належних змін у системі безпеки та контролю.

    З заяви Сергія Корецького:

    «Вже зараз можна констатувати факт, що трагедія у Вишневому не стала уроком».

     

  • Росія наростила удари в рази: влада готує енергосистему України до важкої зими

    Росія наростила удари в рази: влада готує енергосистему України до важкої зими

    Україна готується до складного опалювального сезону на тлі суттєвого посилення російських ударів по цивільній та енергетичній інфраструктурі. Прем’єр-міністр Сергій Корецький попередив, що майбутня зима не обіцяє бути легшою за попередню, а президент Володимир Зеленський після доповіді першого віцепрем’єр-міністра Дениса Шмигаля заявив про необхідність прискорити відновлення енергооб’єктів, накопичити обладнання та домовитися з партнерами про додаткову підтримку до початку холодів.

    Корецький заявив під час освітньої конференції «Серпнева 2026», що інтенсивність російських атак на інфраструктуру України зросла «суттєво, в рази». Саме тому уряд, регіони, енергетики та державні компанії продовжують реалізовувати плани стійкості та готуватися до сценаріїв із тривалими відключеннями електроенергії.

    Паралельно Зеленський заслухав доповідь Шмигаля про ситуацію в енергетичній системі, процес відновлення після російських ударів та потреби України на серпень і вересень. За словами президента, особливо складною залишається ситуація у прифронтових і прикордонних із Росією областях.

    Корецький: майбутня зима не буде легшою

    Прем’єр наголосив, що Україна вже має досвід проходження надзвичайно складних зимових періодів в умовах російських атак, однак підстав очікувати полегшення немає.

    «Всі ми пройшли минулу зиму стійко, впевнено, згуртовано. Ця зима не передбачає бути легшою, тому що інтенсифікація ударів по інфраструктурі ворога збільшилася суттєво, в рази», — заявив Корецький.

    За його словами, регіони та державні підприємства вже реалізують заходи, які мають забезпечити максимально можливу стійкість енергосистеми та соціальної інфраструктури під час опалювального сезону.

    Завдання полягає не лише у відновленні пошкоджених об’єктів, а й у створенні резервних можливостей на випадок нових масованих атак.

    Зеленський: відновлення триває щодня

    Президент після доповіді Дениса Шмигаля повідомив, що енергетики щоденно відновлюють електропостачання для українських сімей після російських обстрілів.

    Найбільші виклики, за словами Зеленського, залишаються у містах і селах прифронтових та прикордонних областей.

    Водночас глава держави наголосив на важливій деталі — Україна вже сформувала необхідні запаси обладнання для ремонтів.

    Йдеться про техніку та компоненти, необхідні для швидкого відновлення об’єктів після можливих нових ударів.

    Президент окремо подякував енергетикам за роботу у складних умовах та наголосив, що процес підготовки до зими має тривати безперервно.

    Україні потрібна додаткова допомога партнерів

    Під час наради окремо визначили завдання щодо роботи з міжнародними партнерами.

    Зеленський повідомив, що Україна розраховує на додаткові політичні, фінансові та технічні домовленості.

    Йдеться про потреби, які необхідно закрити ще у серпні та вересні — тобто до фактичного початку опалювального сезону.

    Президент зазначив, що Київ розраховує на допомогу конкретних держав, однак подробиці переговорів та перелік необхідного обладнання не розголошуються з міркувань безпеки.

    Це може стосуватися обладнання для ремонтів, резервної генерації та інших компонентів, які потрібні для підтримки стабільної роботи енергосистеми після атак.

    Школи та дитсадки готують до відключень

    Окрема частина підготовки стосується навчальних закладів.

    За словами Корецького, близько 19,5 тисячі шкіл і дитячих садків уже мають альтернативні джерела живлення або енергетичне обладнання.

    Йдеться про генератори, сонячні панелі та системи накопичення електроенергії.

    Ще 220 навчальних закладів протягом цього року мають отримати додаткове обладнання, яке дозволить працювати під час тривалих відключень електрики.

    Головна мета — не допустити повного припинення навчання навіть за складних умов.

    Корецький наголосив, що повітряні тривоги, обстріли та перебої з електроенергією не повинні повністю зупиняти освітній процес.

    Для дитсадків уперше виділили 1 млрд грн на укриття

    Разом із підготовкою енергетики держава продовжує посилювати фізичний захист навчальних закладів.

    У 2026 році вперше 1 млрд гривень направили на облаштування укриттів у дитячих садках.

    Також продовжується будівництво підземних шкіл.

    За словами прем’єра, у 2025 році було зведено 96 таких об’єктів, а до завершення 2026 року в Україні планують мати близько 200 підземних шкіл.

    Це особливо важливо для прифронтових регіонів, де традиційний формат навчання часто неможливий через постійну загрозу ракетних атак, КАБів та безпілотників.

    Таким чином підготовка до зими зараз поєднує одразу два напрямки — енергетичну автономність і фізичну безпеку дітей.

    Розвідка попереджала про нові удари по енергетиці

    Попередження прем’єра збігається з оцінкою української військової розвідки щодо планів Росії на осінньо-зимовий період.

    Заступник начальника Головного управління розвідки Міноборони Вадим Скібіцький раніше заявляв, що російські війська знову концентруватимуться на ударах по енергетичній інфраструктурі.

    Йдеться не лише про електростанції або великі підстанції.

    За даними ГУР, Росія вже розробила спеціальний безпілотник, призначений для ураження ліній електропередач.

    Це може свідчити про зміну тактики, за якої противник намагатиметься бити не лише по великих об’єктах генерації, а й по менш захищених елементах мереж.

    Під загрозою може бути і водопостачання

    Ще одним ризиком залишається можливе перенесення частини російських атак на іншу критичну інфраструктуру.

    Раніше Шмигаль попереджав, що Росія може зробити однією з головних цілей водопостачання та каналізацію.

    Логіка такої тактики полягає в тому, щоб створювати проблеми не лише з електрикою, а й із базовими комунальними послугами.

    Особливо небезпечним такий сценарій може бути для великих міст, де робота водоканалів безпосередньо залежить від стабільного електропостачання.

    Саме тому підготовка до зими включає не лише ремонти енергетичних потужностей, а й створення резервної генерації для об’єктів водопостачання, лікарень, шкіл та іншої критичної інфраструктури.

    Енергетики відновлюють об’єкти під загрозою повторних ударів

    Одна з головних проблем української енергетики полягає у тому, що ремонт не гарантує довгострокового результату.

    Відновлений об’єкт може повторно стати ціллю російського удару.

    Через це енергетикам доводиться одночасно ремонтувати пошкоджені мережі, створювати резерв обладнання, посилювати фізичний захист і готувати альтернативні схеми електропостачання.

    Саме для цього проводяться регулярні засідання енергетичного штабу, де визначаються пріоритети ремонтів і підготовки до опалювального сезону.

    Влада також намагається змінювати правила розподілу електроенергії, щоб у разі дефіциту максимально ефективно забезпечувати критично важливі об’єкти.

    Основні рішення потрібно ухвалити ще до осені

    Заяви Корецького та Зеленського фактично демонструють, що підготовка до зими увійшла у вирішальну фазу.

    Серпень і вересень мають стати періодом, коли необхідно завершити максимальну кількість ремонтів, накопичити резерви та отримати обладнання від міжнародних партнерів.

    Особливу увагу приділяють прифронтовим і прикордонним регіонам, де інтенсивність російських атак традиційно вища, а можливості швидко відновити пошкоджені об’єкти обмежені безпековою ситуацією.

    Корецький при цьому не прогнозує катастрофічного сценарію, однак прямо попереджає, що очікувати легшої зими не варто.

    Росія збільшила інтенсивність ударів по цивільній та критичній інфраструктурі, а українська влада виходить із того, що така тактика може продовжитися й під час холодів.

    Саме тому головний принцип підготовки зараз — не розраховувати на сприятливий сценарій, а забезпечити країну резервним обладнанням, автономним живленням і можливістю максимально швидко відновлювати пошкоджені системи.

  • Кличко вимагає звільнення Бахматова, звернення вже в нового прем’єра

    Кличко вимагає звільнення Бахматова, звернення вже в нового прем’єра

    Київський міський голова офіційно звернувся до нового прем’єр-міністра з пропозицією порушити дисциплінарне провадження щодо голови найбільшої районної адміністрації столиці та розглянути питання про його звільнення. Лист Віталія Кличка, зареєстрований наприкінці липня, уже циркулює в політичних колах і фіксує чергове загострення інституційного конфлікту між виборною міською владою та президентським призначенцем, чия робота супроводжувалася публічними конфронтаціями, кадровими скандалами та зростаючою напругою з місцевими ветеранськими спільнотами.

    У зверненні до Сергія Корецького Кличко вказує, що «певні дії та поведінка» Максима Бахматова, голови Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації, є проявом «неповаги до представників територіальної громади міста Києва, вседозволеності та протиправних дій, порушенням загальновизначених етичних норм поведінки», що шкодить авторитету публічної служби та Президента України. Підставою названо численні скарги громадськості, а також лист Асоціації підприємців та ветеранів України від 1 липня 2026 року з вимогою звільнення Бахматова.

    Бахматова призначили розпорядженням Президента від 26 травня 2025 року. Колишній телеведучий, учасник КВК, продюсер Comedy Club UA, керівний партнер інноваційного парку UNIT.City, у 2019–2020 роках він працював радником Кличка на громадських засадах, а згодом тимчасово відійшов від цієї ролі на тлі політичної турбулентності перед місцевими виборами. Повернення на посаду голови Деснянського району — одного з найбільших за населенням у столиці, де розташовані масиви Троєщини та Лісового — презентували як частину кадрового оновлення районних адміністрацій.

    Уже за кілька місяців стосунки з міською владою різко погіршилися. 27 серпня 2025 року під час публічного квартального звіту Бахматова стався конфлікт із Ганною Старостенко — заступницею голови КМДА та депутаткою Київради від партії «Удар». На відео з заходу видно напружений діалог, у якому Бахматов звинувачував Старостенко в політичній агітації та захисті корупції. Старостенко згодом заявила про психологічний тиск, приниження честі й гідності, а також про фізичне насильство — що її хапали за руки й намагалися силою виштовхнути із залу. Поліція відкрила кримінальне провадження за статтею про перешкоджання діяльності депутата місцевої ради. Бахматов наполягав, що Старостенко без попереднього запиту на виступ зірвала регламент заходу, вийшла на сцену й намагалася забрати мікрофон.

    Київрада згодом ухвалила звернення до Президента з вимогою звільнити Бахматова. Це звернення так і не привело до рішення. Паралельно накопичувалися інші конфлікти. У травні 2026 року Бахматов своїм розпорядженням припинив діяльність Громадської ради при райдержадміністрації — крок, який критики називали перевищенням повноважень. Того ж місяця з посади звільнили ветерана, який працював у райдержадміністрації. Колеги та місцева спілка ветеранів стверджували, що справжньою причиною стало те, що під час загальнонаціональної хвилини мовчання він став не біля входу в РДА, а біля прапорів бойових бригад на «Алеї героїв». У червні відкриття самої «Алеї героїв» спровокувало новий скандал: військові та родини загиблих різко критикували як дизайн меморіалу, так і поведінку Бахматова під час заходу. Один із командирів батальйону публічно звернувся до Президента з питанням, чому на Троєщину призначили саме такого керівника.

    Голови районних державних адміністрацій у Києві займають особливе інституційне місце. Їх призначає і звільняє Президент за поданням Кабінету Міністрів, проте вони підпорядковуються Київській міській державній адміністрації і працюють у правовому полі, визначеному окремим законом про столицю. У листі Кличко послідовно посилається на Закон «Про місцеві державні адміністрації», Закон «Про столицю України — місто-герой Київ» та урядові порядки щодо підготовки подань і дисциплінарних проваджень стосовно керівників місцевих органів виконавчої влади, на яких не поширюється законодавство про державну службу. Дисциплінарне провадження щодо голови райдержадміністрації порушується за дорученням прем’єр-міністра, а рішення про стягнення, включно зі звільненням, ухвалює Кабінет Міністрів.

    Час звернення показовий. Корецького, який раніше очолював «Нафтогаз», Верховна Рада затвердила прем’єр-міністром лише 16 липня 2026 року. Лист надходить до нього в період формування операційних пріоритетів нового уряду, коли питання вертикальної координації між центральною та місцевою владою в умовах війни залишається відкритим. Деснянський район — не периферія. Його розмір, концентрація житлових масивів і роль у мобілізаційних та соціальних процесах роблять кадрові рішення щодо нього особливо помітними.

    Чи відкриє Кабінет Міністрів формальне провадження і чи призведе воно до звільнення — поки що невідомо. Процедура призначення, яка привела Бахматова на посаду, регулює й можливий вихід з неї. Уже зараз очевидно одне: інституційна напруга між обраним мером Києва та президентським призначенцем перейшла зі стадії публічних суперечок і рішень Київради в офіційні механізми центральної влади.

  • Оборона, бізнес та ЄС: уряд презентував план роботи на найближчий період

    Оборона, бізнес та ЄС: уряд презентував план роботи на найближчий період

    В Україні презентували проєкт програми діяльності уряду, який визначає ключові завдання та пріоритети Кабінету міністрів. Серед основних напрямів — посилення обороноздатності та стійкості держави, підтримка громадян і бізнесу, а також прискорення процесу європейської інтеграції України.

    Про це повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.

    Проєкт програми Кабінет міністрів разом із міністрами представив під час засідання Ради коаліції. Документ має визначити основні напрями роботи уряду та конкретні завдання, які він планує реалізовувати.

    Одним із ключових пріоритетів у програмі визначено посилення оборони та стійкості держави. Уряд планує зосередитися на забезпеченні потреб Сил оборони, зміцненні спроможності держави протистояти російській агресії та забезпеченні необхідних ресурсів для функціонування країни в умовах війни.

    Окремий блок стосується підтримки українських громадян і бізнесу. Уряд планує створювати умови для збереження економічної активності, підтримувати підприємців та забезпечувати функціонування критично важливих сфер економіки.

    Ще одним стратегічним напрямом визначено прискорення євроінтеграції. Йдеться про продовження реформ та виконання завдань, необхідних для подальшого зближення України з Європейським Союзом.

    За словами Корецького, основними принципами роботи уряду мають стати ефективність, оперативність ухвалення рішень та відповідальність членів Кабміну за конкретний результат перед парламентом і суспільством.

    Прем’єр-міністр зазначив, що під час підготовки документа уряд опрацював пропозиції народних депутатів. Представлений на засіданні Ради коаліції проєкт ще не є остаточною версією програми.

    Після врахування зауважень і пропозицій, які пролунали під час обговорення з парламентською коаліцією, документ мають доопрацювати. Після цього його планують затвердити на засіданні Кабінету міністрів.

    Фінальну версію програми уряд має представити на розгляд Верховної Ради. Таким чином, парламент отримає можливість оцінити запропоновані Кабміном пріоритети та завдання його подальшої роботи.

    Одним із найбільш нагальних питань для уряду залишається фінансування оборони. Раніше Корецький повідомляв, що Кабінет міністрів шукає додаткові ресурси для забезпечення повного фінансування армії до кінця року.

    Частину необхідних коштів, за словами прем’єра, планують залучити за підтримки міжнародних партнерів. В умовах повномасштабної війни забезпечення стабільного фінансування Сил оборони залишається одним із головних завдань держави.

    Водночас уряд працює і над заходами для підтримки бізнесу в умовах постійних атак по українській інфраструктурі. Зокрема, влада планує забезпечити підприємствам пріоритетний доступ до приміщень, які можна використовувати для розосередження складських запасів.

    Такий механізм має допомогти бізнесу зменшити ризики втрати товарів та матеріальних ресурсів унаслідок російських ударів по окремих об’єктах. Уряд уже визначив термін, до якого має бути сформований перелік відповідних приміщень.

    Таким чином, представлений проєкт програми діяльності Кабміну охоплює одразу кілька ключових для України напрямів — оборону, економічну стійкість, підтримку громадян та бізнесу і подальшу інтеграцію з Європейським Союзом.

    Остаточний зміст програми може змінитися після врахування пропозицій депутатів та її доопрацювання урядом. Після затвердження Кабміном документ має бути переданий до Верховної Ради.

     

  • Сибігу розглядають на посаду посла у Польщі після виходу з МЗС

    Сибігу розглядають на посаду посла у Польщі після виходу з МЗС

    Посольство України у Варшаві найближчим часом змінить керівника. Після того як Василь Боднар перейде на посаду заступника міністра закордонних справ — про це 3 серпня на нараді послів заявив Володимир Зеленський, — одна з найважливіших дипломатичних місій Києва звільняється. І саме зараз у вузькому колі, яке відстежує кадрові процеси, з’явилася інформація: уже третє незалежне джерело підтверджує, що восени Андрій Сибіга може залишити посаду виконувача обов’язків міністра і вирушити послом до Польщі. Хто його замінить, поки невідомо.

    Сибіга — один із небагатьох українських дипломатів, для яких Варшава не є чужою територією. У 1998–2002 роках він працював другим, потім першим секретарем посольства. У 2008–2012-му — радником-посланником. Володіє польською. Після Туреччини (2016–2021) і посади заступника керівника Офісу президента (2021–2024) він став міністром у вересні 2024-го, замінивши Дмитра Кулебу. Після липневої урядової ротації 2026 року, коли Верховна Рада затвердила новий Кабмін на чолі з Сергієм Корецьким, Сибіга залишився виконувачем обов’язків. Повноцінне призначення міністрів закордонних справ і оборони тоді відклали.

    Польський напрямок для Києва залишається одночасно стратегічним і найскладнішим. Через територію сусідньої держави проходить левова частка логістики для фронту. У Польщі проживають близько двох мільйонів українців. Водночас останні півтора року відносини пройшли через кілька гострих фаз — історичні суперечки, рішення щодо орденів, риторика навколо УПА, антиукраїнські інциденти. Сибіга був одним із тих, хто намагався гасити ескалацію: у червні 2026-го він публічно повернув польську державну нагороду після рішення щодо ордена Зеленського, пізніше передавав Сікорському пакет антикризових кроків і неодноразово підкреслював, що емоції грають на руку лише Москві.

    Призначення досвідченого переговорника з глибоким знанням польського політичного поля на посаду посла виглядає логічним саме зараз, коли Боднар повертається до Києва, а відносини потребують не стільки публічної риторики, скільки щоденної, часто непублічної роботи. Для Банкової це також спосіб зберегти контроль над ключовим напрямом і не допустити різкої зміни курсу: Сибіга вже кілька років працює в одній системі координат з Офісом президента.

    Питання наступника залишається повністю відкритим. У грудні 2025-го в публічному просторі з’являлися чутки, що місце Сибіги може зайняти тодішній перший заступник міністра Сергій Кислиця. Однак від січня 2026-го Кислиця працює першим заступником керівника Офісу президента Кирила Буданова і в переговорних процесах з партнерами. Нових імен, які б активно обговорювалися в контексті повноцінного призначення на посаду міністра закордонних справ, у відкритих джерелах наразі немає. Після липневої ротації президент прямо говорив про необхідність закріпити за окремими людьми конкретні пріоритетні зовнішньополітичні треки — від США і ЄС до сусідів і Близького Сходу. Хто саме візьме на себе загальне керівництво МЗС, стане зрозуміло лише тоді, коли з’явиться офіційна номінація від Банкової.

    Поки міністерство працює в режимі виконувача обов’язків, а посольство у Варшаві готується до ротації, осінній кадровий сценарій, про який говорять джерела, може стати однією з перших видимих ознак того, як саме Банкова розставляє людей на ключових напрямках після липневого оновлення влади.

     

  • У «Нафтогазі» завершили велике кадрове перезавантаження: до наглядової ради увійшов Соболев

    У «Нафтогазі» завершили велике кадрове перезавантаження: до наглядової ради увійшов Соболев

    Кабінет Міністрів завершив формування наглядової ради НАК «Нафтогаз України», призначивши її останнього члена від держави. Ним став Олексій Соболев — колишній міністр економіки, довкілля та сільського господарства, який наприкінці липня перейшов до Офісу президента та став заступником його керівника. Таким чином одна з найбільших державних компаній України отримала повністю сформований орган корпоративного управління після масштабного кадрового перезавантаження в енергетичному секторі.

    Відповідне рішення Кабмін ухвалив ще 6 серпня 2026 року. Йдеться про урядове розпорядження №763-р, яким Соболева обрано членом наглядової ради «Нафтогазу» саме як представника держави. Інформація про рішення була оприлюднена на урядовому порталі.

    Таким чином завершився процес формування нового складу наглядової ради стратегічної державної компанії, який тривав кілька місяців.

    Хто тепер входить до наглядової ради «Нафтогазу»

    Ключові кадрові рішення щодо нового складу наглядової ради були ухвалені ще навесні.

    Її очолив канадський фахівець Данкан Найтінгейл, який має понад 30 років досвіду роботи у нафтогазовій галузі та спеціалізується на операційному управлінні видобутком і стратегічному розвитку енергетичних активів. Раніше він, зокрема, очолював наглядову раду «Укрнафти».

    Заступником голови наглядової ради став державний секретар Кабінету Міністрів Костянтин Мар’євич.

    До незалежних членів також увійшли Роберт Слешинський, Ерік Расмуссен та Тор Мартін Анфіннсен. Державу в раді представляють Анна Артеменко, Костянтин Мар’євич та тепер Олексій Соболев.

    Ще на першому засіданні нового складу, яке відбулося 12 березня в Києві, члени ради сформували три основні комітети.

    Комітет із питань призначень, винагород і оцінювання очолив Роберт Слешинський. Комітет з аудиту та фінансів — Ерік Расмуссен, а комітет зі стратегії та сталого розвитку — Тор Мартін Анфіннсен. Тоді ж наглядова рада затвердила календар своїх засідань на 2026 рік.

    Приєднання Соболева фактично закриває останню вакансію та дозволяє наглядовій раді працювати у повному складі.

    Соболев лише нещодавно перейшов до Офісу президента

    Нове призначення привертає увагу ще й через стрімкі кадрові зміни в кар’єрі Олексія Соболева протягом останніх тижнів.

    30 липня президент Володимир Зеленський призначив його заступником керівника Офісу президента. На цій посаді Соболев відповідає за економічний напрям. Президент тоді пояснював, що він має працювати в координації з прем’єр-міністром Сергієм Корецьким, міністром економіки Олександром Кравченком, іншими членами уряду та регіональною владою.

    Тобто між переходом Соболева до президентської команди та рішенням Кабміну про його включення до наглядової ради «Нафтогазу» минув лише приблизно тиждень.

    Ще до офіційного призначення Зеленський повідомляв, що Соболев приєднається до економічного напряму роботи президентської команди.

    До цього він очолював Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.

    Соболев став міністром у липні 2025 року після реорганізації економічного блоку уряду. До цього він працював першим заступником міністра економіки.

    На посаді в уряді Соболев був залучений до низки стратегічних для України напрямів — цифрової трансформації державного управління, переговорів із Європейським Союзом щодо Ukraine Facility, залучення інвестицій та роботи над українсько-американським інвестиційним фондом відновлення.

    Від інвестиційного бізнесу до «Прозорро.Продажі» та уряду

    Соболев має значний досвід роботи у фінансовому та інвестиційному секторі.

    Він закінчив Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана за спеціальністю «Фінанси» та має сертифікацію CFA.

    До переходу на державну службу працював в інвестиційній сфері, зокрема в Dragon Asset Management, де займався управлінням активами.

    У 2015–2016 роках Соболев працював радником міністра інфраструктури, після чого став одним із ключових менеджерів реформи продажу державних активів.

    Він очолював державне підприємство «Прозорро.Продажі», яке розбудовувало електронну систему реалізації державного та комунального майна. Згодом перейшов до Міністерства економіки, де поступово піднявся до посади першого заступника міністра, а пізніше очолив об’єднане міністерство.

    Тепер його професійний маршрут продовжується одночасно в Офісі президента та органі корпоративного управління найбільшої державної енергетичної групи.

    «Нафтогаз» переживає масштабне кадрове оновлення

    Зміна наглядової ради є частиною значно ширшого переформатування системи управління державними енергетичними компаніями.

    Наприкінці 2025 року влада оголосила про масштабне оновлення наглядових рад підприємств енергетичного та оборонного секторів. Після цього розпочався відбір нових незалежних членів і представників держави.

    Зміни торкнулися не лише «Нафтогазу». До переліку підприємств, де переглядалася система корпоративного управління, потрапили «Енергоатом», «Укренерго», «Укргідроенерго», «Центренерго», «Оператор ринку», «Українські розподільні мережі», Енергетична компанія України та Оператор ГТС України.

    Для «Нафтогазу» кадрове перезавантаження відбувається ще й на рівні виконавчого керівництва.

    У липні Сергій Федоренко став виконувачем обов’язків голови правління компанії після переходу Сергія Корецького на посаду прем’єр-міністра.

    Саме Корецький ще в березні, коментуючи початок роботи оновленої наглядової ради, називав формування професійного й незалежного органу важливим кроком для подальшого розвитку «Нафтогазу» та продовження реформи корпоративного управління.

    Чому наглядова рада «Нафтогазу» має особливе значення

    НАК «Нафтогаз України» залишається однією з ключових державних компаній і має критичне значення для енергетичної безпеки країни.

    Наглядова рада не займається щоденним оперативним керуванням компанією, однак її повноваження охоплюють стратегічні питання, контроль за роботою правління, аудит, фінансовий контроль, систему винагород керівництва та визначення довгострокових напрямів розвитку групи.

    Особливої ваги ці функції набувають під час війни, коли українська газова інфраструктура залишається однією з цілей російських атак.

    У липні «Нафтогаз», зокрема, повідомляв про удари по газовидобувних об’єктах у Полтавській, Харківській та Сумській областях. Частина обладнання була пошкоджена, а на окремих об’єктах виникали масштабні пожежі.

    Одночасно компанія має забезпечувати видобуток і накопичення газу, проходження опалювального сезону, відновлення пошкодженої інфраструктури та фінансову стабільність групи.

    Фінансові показники також демонструють складність ситуації. За наведеними Forbes даними, виручка групи «Нафтогаз» за 2025 рік зросла на 5,7% — із 256,4 млрд до 270,9 млрд грн. Однак собівартість реалізованої продукції та послуг збільшилася майже на 30%, через що валовий прибуток скоротився приблизно вдвічі — з 79 млрд до 40 млрд грн.

    Тому завершення формування наглядової ради відбувається для «Нафтогазу» у непростий момент. Компанія одночасно проходить кадрове перезавантаження, працює в умовах регулярних російських атак на енергетичну інфраструктуру та готується до нового опалювального сезону.

    Призначення Олексія Соболева стало фінальним елементом цього етапу кадрової перебудови. Після рішення Кабміну наглядова рада «Нафтогазу» повністю укомплектована, а сам Соболев отримав нову роль лише через кілька днів після переходу з уряду до економічного блоку Офісу президента.

  • Учителям додадуть ще 20%, студентам подвоять стипендії: що зміниться з 1 вересня

    Учителям додадуть ще 20%, студентам подвоять стипендії: що зміниться з 1 вересня

    Український уряд завершує підготовку системи освіти до нового навчального року і анонсує одразу кілька великих змін із 1 вересня 2026 року. Педагогічним і науково-педагогічним працівникам мають підвищити оплату праці ще на 20%, студентські стипендії планують збільшити вдвічі, а близько трьох мільйонів школярів отримуватимуть безоплатне гаряче харчування. Паралельно держава фінансує укриття, шкільні автобуси, друк підручників та продовжує програму «Пакунок школяра» для першокласників.

    Про підготовку до старту навчального року заявив прем’єр-міністр Сергій Корецький під час засідання Кабінету Міністрів. Він наголосив, що всі невирішені питання мають бути закриті до 1 вересня.

    Одним із головних рішень стане другий етап підвищення зарплат педагогів у 2026 році.

    І тут є важлива деталь: вересневі 20% — це не перше підвищення цього року.

    Із 1 січня 2026 року посадові оклади педагогічних та науково-педагогічних працівників уже зросли на 30%. З 1 вересня держава реалізує наступний запланований етап — ще плюс 20%. На фінансування цього підвищення у державному бюджеті передбачено 64,6 млрд грн.

    Зарплати педагогів підвищують другий раз за рік

    Міністерство освіти і науки ще на етапі формування бюджету-2026 повідомляло, що зростання оплати праці відбуватиметься у два етапи.

    Перший — на 30% із січня.

    Другий — ще на 20% із вересня.

    У МОН називають це найбільшим комплексним підвищенням зарплат педагогів за останні роки.

    При цьому варто уточнити: формулювання «зростання на 50% за рік» не означає, що до грудневої зарплати 2025 року просто додають рівно половину в кожному окремому випадку. Конкретна виплата залежить від посадового окладу, навантаження, педагогічного стажу, категорії, надбавок, доплат та інших складових.

    Саме тому МОН навіть запустило окремий калькулятор для розрахунку зарплати вчителя після першого етапу підвищення. Міністерство підтверджує, що наступний етап — ще 20% — припадає на вересень.

    Підвищення стосується не тільки шкільних учителів

    Зміни охоплюють ширше коло працівників освіти.

    Урядові бюджетні рішення передбачають підвищення для педагогічних і науково-педагогічних працівників, тобто йдеться не лише про вчителів загальноосвітніх шкіл.

    МОН окремо повідомляло про фінансування підвищених зарплат для викладачів закладів вищої освіти та працівників фахової передвищої освіти. На один із етапів перерозподілу відомство спрямувало понад 2,5 млрд грн для ЗВО та ще 605 млн грн для фахової передвищої освіти.

    Водночас МОН продовжує працювати над новою системою оплати праці педагогів, яку планують запровадити з 2027 року.

    Одна з ідей — зробити більшу частину виплат гарантованою і менше залежною від рішень конкретної громади щодо надбавок.

    Зокрема, міністерство обговорювало інтеграцію надбавки за престижність праці у посадовий оклад.

    Студентські стипендії планують збільшити вдвічі

    Ще одна велика зміна стосується студентів.

    За заявою уряду, із початком нового навчального року стипендіальні виплати мають зрости у два рази.

    Це особливо помітне рішення на тлі того, що розміри академічних стипендій тривалий час суттєво відставали від зростання цін і вартості життя.

    Водночас станом на ранок 7 серпня у відкритих офіційних матеріалах ще немає повної деталізації нових сум для кожної категорії студентів.

    Тому називати конкретні нові розміри звичайної, підвищеної чи соціальної стипендії без окремої урядової постанови поки передчасно.

    Прем’єр оголосив політичне рішення про дворазове збільшення, однак детальний механізм і таблиця виплат мають бути затверджені відповідними нормативними актами.

    Близько трьох мільйонів школярів годуватимуть безкоштовно

    Одночасно з підвищенням виплат уряд суттєво розширює програму безоплатного шкільного харчування.

    Із 1 вересня 2026 року всі учні 1–11 (12) класів комунальних шкіл, які навчаються очно або у змішаному форматі, повинні отримувати безоплатне гаряче харчування.

    Програма охопить приблизно 3 млн дітей по всій Україні.

    На її реалізацію лише у вересні–листопаді 2026 року держава додатково спрямовує понад 7,4 млрд грн субвенції місцевим бюджетам.

    Фактично йдеться про масштабування програми на всі класи.

    Для шкіл це означає значне додаткове навантаження на їдальні, персонал та логістику.

    Через воєнні умови парламент уже дозволив закладам освіти за певних умов організовувати харчування не тільки у класичних їдальнях, а й в інших приміщеннях, якщо школа працює у кілька змін або учням доводиться тривалий час перебувати в укриттях.

    Підручники обіцяють усім класам

    Окремим викликом нового навчального року залишається забезпечення шкіл підручниками.

    Уряд заявляє, що необхідну навчальну літературу мають отримати учні всіх класів.

    Це завдання ускладнене війною: російські війська систематично атакують українську видавничу та логістичну інфраструктуру, включно з друкарнями й складами.

    Попри це Кабмін наполягає, що забезпечення дітей підручниками має бути завершене до початку навчального року.

    Укриття залишаються одним із головних пріоритетів

    Безпека шкіл у 2026 році фактично визначає саму можливість очного навчання.

    У громадах продовжують будівництво та модернізацію укриттів, особливо у тих регіонах, де школи планують працювати офлайн або у змішаному форматі.

    Для багатьох закладів наявність сертифікованого укриття залишається ключовою умовою повернення дітей за парти.

    Уряд також продовжує фінансувати закупівлю шкільних автобусів, оскільки частину дітей необхідно підвозити до опорних шкіл із безпечнішими умовами навчання.

    Це особливо актуально на тлі оптимізації мережі малокомплектних шкіл.

    Із 1 вересня 2026 року освітня субвенція не фінансуватиме зарплати педагогів у школах, де навчається менш як 60 учнів, за винятком окремих початкових шкіл.

    Тому підвезення дітей між населеними пунктами для частини громад стає ще важливішим.

    Першокласникам залишили «Пакунок школяра»

    Батькам дітей, які у вересні вперше підуть до школи, також доступна окрема державна допомога.

    Програма «Пакунок школяра» передбачає одноразову виплату 5000 грн на кожного першокласника.

    Допомогу може оформити один із батьків або законних представників дитини.

    Гроші мають цільове призначення — їх можна використати на підготовку першокласника до школи, зокрема на канцелярське приладдя, дитячий одяг і взуття.

    Починаючи з 2026 року виплата продовжується як постійна програма, а заяву можна подати через «Дію» або сервісний центр Пенсійного фонду. Звернутися за виплатою можна до 1 листопада.

    Якщо в родині двоє чи більше першокласників, допомогу нараховують окремо на кожну дитину.

    Освіта отримала майже 299 млрд грн у бюджеті

    Масштаб нинішніх рішень значною мірою став можливим завдяки збільшенню фінансування освіти у держбюджеті.

    На освіту і науку у 2026 році передбачили 298,8 млрд грн, що МОН називало рекордним показником.

    Значна частина додаткових коштів іде саме на оплату праці педагогів.

    Підвищення зарплат є критично важливим через кадрову ситуацію в освіті. Низькі доходи, війна, міграція, велике навантаження та вигорання роками підштовхували частину вчителів залишати професію.

    Уряд намагається змінити цю тенденцію не разовими доплатами, а збільшенням гарантованої частини оплати праці.

    Але +20% не означає однакову суму для кожного вчителя

    Це важливий момент для освітян.

    З 1 вересня йдеться про 20-відсоткове підвищення посадового окладу, а не автоматичну виплату однакової фіксованої суми всім педагогам.

    Тому конкретна надбавка в гривнях відрізнятиметься.

    На зарплату впливають тарифний розряд, кваліфікаційна категорія, педагогічне звання, стаж, кількість годин, класне керівництво, перевірка письмових робіт, робота в інклюзивних класах, місцеві доплати та інші чинники.

    Саме через це два вчителі навіть в одній школі можуть отримати різне збільшення зарплати.

    Підвищення вже закладене у бюджет, а не лише анонсоване

    На відміну від деяких попередніх обіцянок щодо оплати праці освітян, вересневе підвищення не з’явилося раптово у серпні.

    Воно було закладене у державний бюджет ще наприкінці 2025 року.

    МОН протягом року неодноразово підтверджувало, що після січневого зростання на 30% другий етап відбудеться 1 вересня.

    Тому головне завдання уряду зараз — забезпечити, щоб кошти реально дійшли до всіх закладів та громад і підвищення не було нівельоване зменшенням інших надбавок.

    Саме цей ризик раніше окремо обговорювало МОН із профспілками та місцевою владою.

    1 вересня стане одним із найбільших пакетів змін в освіті за останні роки

    У підсумку новий навчальний рік починається одразу з кількох масштабних державних програм.

    Для педагогів — друге за рік підвищення оплати праці на 20%.

    Для студентів — заявлене дворазове збільшення стипендій.

    Для приблизно трьох мільйонів школярів — безоплатне гаряче харчування.

    Для першокласників — 5000 грн у межах «Пакунка школяра».

    Паралельно держава витрачає кошти на укриття, автобуси та підручники.

    І хоча частина деталей — передусім конкретні нові розміри студентських стипендій — ще має бути нормативно оформлена, підвищення посадових окладів педагогів уже передбачене бюджетом і неодноразово офіційно підтверджене Міністерством освіти.

    Тож для освітян головна дата зараз — 1 вересня 2026 року, коли має стартувати другий етап найбільшого за останні роки перегляду оплати їхньої праці.