Hronikanovostej.com

Позначка: СБУ

  • Зеленський пообіцяв покарати винних за трагедію у Вишневому

    Зеленський пообіцяв покарати винних за трагедію у Вишневому

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що посадовці державного концерну “Укроборонпром”, які допустили зберігання зброї та боєприпасів на об’єкті у Вишневому Київської області, повинні понести кримінальну та дисциплінарну відповідальність. За його словами, правоохоронні органи вже встановили коло осіб, чиї рішення могли призвести до трагічних наслідків після російського ракетного удару.

    Про це глава держави повідомив під час звернення, коментуючи результати попереднього розслідування інциденту, який стався після масованої атаки Росії на Київщину.

    Президент наголосив, що вже відомо, хто саме з керівництва оборонного підприємства ухвалював рішення щодо розміщення озброєння на цьому об’єкті. За його словами, кожен із цих посадовців має понести справедливу відповідальність відповідно до закону.

    “Відомо, хто і на яких посадах в “Укроборонпромі” допустив розміщення зброї там. Кожен з них має бути притягнутий до справедливої відповідальності”, – заявив Зеленський.

    Водночас президент підкреслив, що трагедія у Вишневому не повинна залишитися лише окремим випадком для розслідування. Він доручив Службі безпеки України, правоохоронним органам та іншим компетентним структурам провести масштабну перевірку всіх аналогічних підприємств оборонно-промислового комплексу країни, щоб виявити можливі порушення та усунути ризики повторення подібних ситуацій.

    За словами Зеленського, кожен керівник оборонного підприємства має особисто відповідати за безпечне зберігання озброєння та боєприпасів, особливо в умовах постійних російських ракетних і дронових атак. Він наголосив, що в Україні існують визначені місця для зберігання військового майна, які повинні відповідати вимогам безпеки та не розташовуватися поблизу житлової забудови.

    Глава держави підкреслив, що порушення цих правил становить пряму загрозу для життя цивільного населення, адже у разі ворожого удару вторинна детонація може призвести до значно масштабніших руйнувань і людських жертв.

    Окремо президент звернув увагу на необхідність прискорити ліквідацію наслідків російських ударів та відновлення постраждалих населених пунктів. За його словами, питання стосується не лише Вишневого, а й усіх громад, які регулярно зазнають обстрілів. Зеленський зазначив, що відповідні рішення щодо підвищення ефективності роботи органів влади будуть ухвалені найближчим часом.

    За словами президента, багато залежить від діяльності місцевої влади та обласних адміністрацій, однак і на рівні центрального уряду існують питання, які необхідно оперативно вирішити для покращення системи реагування на надзвичайні ситуації та відбудови пошкоджених територій.

    Нагадаємо, у ніч проти 6 липня російські війська здійснили масовану комбіновану атаку по Києву та Київській області із застосуванням ракет і ударних безпілотників. Одним із головних напрямків удару стало місто Вишневе Бучанського району.

    Після влучання в один із об’єктів виникла масштабна пожежа, а згодом сталася повторна детонація боєприпасів, що значно посилила руйнування. У результаті були пошкоджені майже п’ять вулиць міста, сотні житлових будинків, об’єкти цивільної інфраструктури та комунікації.

    За останніми даними, внаслідок атаки загинули дев’ять людей, ще десятки отримали поранення різного ступеня тяжкості. Пошкоджень зазнали близько 300 житлових будинків, багато мешканців залишилися без житла.

    Після трагедії президент підтвердив, що російська ракета влучила у склад одного з підприємств “Укроборонпрому”. Саме подальша детонація боєприпасів стала однією з причин катастрофічних наслідків для навколишньої забудови.

    Одразу після інциденту Зеленський доручив СБУ, Головному управлінню розвідки та правоохоронним органам провести всебічне розслідування, встановити причини трагедії та визначити посадових осіб, чиї рішення могли призвести до таких наслідків.

    Влада наголошує, що російські атаки по об’єктах оборонної інфраструктури залишаються однією з головних загроз під час війни, однак усі підприємства, які працюють із озброєнням, повинні суворо дотримуватися вимог безпеки. Саме тому перевірки оборонних об’єктів по всій країні мають стати одним із ключових елементів запобігання подібним трагедіям у майбутньому.

  • Після трагедії у Вишневому Зеленський наказав перевірити небезпечні підприємства

    Після трагедії у Вишневому Зеленський наказав перевірити небезпечні підприємства

    Президент України Володимир Зеленський доручив Службі безпеки України спільно з іншими правоохоронними органами провести комплексну перевірку підприємств, діяльність яких пов’язана зі зберіганням зброї, боєприпасів та інших вибухонебезпечних матеріалів. Таке рішення стало наслідком масштабної трагедії у Вишневому Київської області, де після російського удару по одному з підприємств сталася повторна детонація, що призвела до значних руйнувань житлових кварталів.

    Про це глава держави повідомив у своєму вечірньому зверненні.

    Президент наголосив, що події у Вишневому виявили необхідність ретельно перевірити роботу всіх підприємств, які мають справу з військовою продукцією, боєприпасами чи іншими небезпечними матеріалами. За його словами, мова йде не лише про встановлення причин конкретного інциденту, а й про запобігання подібним випадкам у майбутньому.

    Зеленський повідомив, що до перевірок будуть залучені Служба безпеки України, правоохоронні органи та інші компетентні державні структури. Вони мають перевірити дотримання вимог щодо безпечного зберігання озброєння, організації виробничих процесів та розташування відповідних об’єктів.

    Глава держави наголосив, що кожен керівник підприємства, яке працює із вибухонебезпечними матеріалами чи продукцією оборонного призначення, повинен особисто відповідати за дотримання норм безпеки.

    “Є в Україні належні місця, щоб зберігати зброю та зберігати боєприпаси, – це все визначено, щоб не було поруч житлових будинків”, – заявив президент.

    За словами Зеленського, державою вже давно визначено спеціальні майданчики та території, які відповідають усім вимогам щодо безпечного зберігання зброї, боєприпасів і військового майна. Такі об’єкти мають розміщуватися на безпечній відстані від густонаселених районів, щоб навіть у випадку надзвичайної ситуації мінімізувати ризики для цивільного населення.

    Президент підкреслив, що трагедія у Вишневому показала необхідність ще раз перевірити, наскільки суворо виконуються ці правила на практиці. За його словами, усі підприємства оборонної сфери мають працювати відповідно до затверджених норм безпеки, адже йдеться не лише про захист стратегічних об’єктів, а й про життя людей, які мешкають поруч.

    Окрему увагу глава держави приділив питанню ліквідації наслідків російських атак. Він зазначив, що після кожного обстрілу держава повинна діяти максимально швидко, щоб люди могли якнайшвидше повернутися до нормального життя.

    Президент визнав, що значна відповідальність за оперативне відновлення лежить на місцевій владі та органах самоврядування, однак наголосив, що проблеми існують і на рівні центральних органів виконавчої влади.

    “Звісно, багато залежить від якості роботи в громадах та роботи в областях, але і на рівні уряду є що виправити. Будуть найближчим часом рішення”, – наголосив Зеленський.

    За його словами, Кабінет Міністрів уже працює над рішеннями, які мають вдосконалити систему реагування після російських ударів, прискорити процес відбудови зруйнованих об’єктів та зробити координацію між державними структурами ефективнішою.

    Хоча президент не уточнив, про які саме рішення йдеться, він дав зрозуміти, що можуть бути як кадрові зміни, так і перегляд окремих механізмів контролю за стратегічними підприємствами та об’єктами критичної інфраструктури.

    Передумовою для таких доручень стали події у Вишневому Бучанського району Київської області. У ніч на 6 липня російські війська здійснили одну з наймасштабніших комбінованих атак останнього часу, застосувавши балістичні ракети, крилаті ракети та ударні безпілотники по Києву та Київській області.

    Одним із головних об’єктів удару стало підприємство у Вишневому. Після влучання ракети виникла масштабна пожежа, а згодом почалася серія повторних детонацій. Саме вони спричинили найсерйозніші руйнування у місті.

    Вибухова хвиля пошкодила майже п’ять вулиць. Було зруйновано та пошкоджено десятки приватних житлових будинків, багатоповерхівок, автомобілів, господарських споруд, комунікацій та іншої цивільної інфраструктури. Через загрозу нових вибухів рятувальникам і правоохоронцям довелося організувати евакуацію жителів прилеглих кварталів.

    Після ліквідації основних наслідків атаки президент повідомив, що російська ракета влучила у склад одного з підприємств, яке входить до структури державного концерну “Укроборонпром”. За словами Зеленського, службове розслідування вже встановлює, чому небезпечні матеріали зберігалися саме на цьому об’єкті та чи були дотримані всі вимоги безпеки.

    Глава держави також анонсував кадрові рішення. Він заявив, що посадові особи, відповідальні за організацію зберігання військового майна та дотримання правил безпеки, будуть звільнені після завершення перевірок. Президент наголосив, що жодна службова недбалість не повинна залишитися без відповідної правової оцінки.

    Наразі Служба безпеки України, правоохоронні органи та профільні державні установи продовжують встановлювати всі обставини інциденту. Одночасно розпочинається масштабна перевірка аналогічних підприємств по всій країні, щоб унеможливити повторення подібних трагедій та посилити безпеку стратегічних об’єктів в умовах триваючої російської агресії.

  • Верховний Суд відмовився скасовувати санкції проти Петра Порошенка

    Верховний Суд відмовився скасовувати санкції проти Петра Порошенка

    Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відмовився задовольнити позов п’ятого президента України, народного депутата та лідера партії «Європейська солідарність» Петра Порошенка щодо скасування персональних санкцій, запроваджених проти нього рішенням Ради національної безпеки і оборони, введеним у дію указом президента Володимира Зеленського. Таким чином, суд визнав чинним президентський указ у частині застосування обмежувальних заходів до політика, а санкції залишилися в силі.

    Відповідне рішення ухвалив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду після тривалого розгляду справи.

    Рішення у судовому засіданні оголосила головуюча суддя Олеся Радишевська.

    Під час проголошення вердикту суд постановив відмовити у задоволенні адміністративного позову Петра Порошенка до президента України Володимира Зеленського, Ради національної безпеки і оборони України, Кабінету Міністрів України та Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.

    Позивач просив суд визнати протиправним та скасувати президентський указ у частині, що стосується застосування до нього персональних санкцій.

    «У задоволенні адміністративного позову Порошенка Петра Олексійовича до президента України Зеленського Володимира Олександровича… РНБО, Кабінету Міністрів України, Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України про визнання протиправним і скасування указу у частині – відмовити», – зачитала рішення головуюча суддя.

    Судовий процес тривав близько півтора року. За цей час суд вивчив матеріали справи, заслухав позиції сторін, дослідив аргументи позивача та представників органів державної влади, після чого ухвалив остаточне рішення.

    Повний текст судового рішення має бути оприлюднений протягом п’яти днів. Саме після його публікації стане відома детальна правова аргументація Верховного Суду щодо причин відмови у задоволенні позову.

    Водночас вже відомо, що рішення було ухвалене із двома окремими думками суддів. Це означає, що окремі члени колегії не повністю погодилися із загальною правовою позицією суду або мали власне бачення окремих аспектів справи. Зміст цих окремих думок також буде оприлюднений разом із повним текстом рішення.

    Одразу після завершення судового засідання представники сторони захисту заявили, що не погоджуються із вердиктом і мають намір продовжити юридичну боротьбу.

    Адвокат Петра Порошенка Ілля Новіков повідомив журналістам, що рішення Верховного Суду буде оскаржене.

    «Це рішення буде оскаржене. Його незаконність не викликає жодних сумнівів», – заявив він.

    Окрім критики самого рішення суду, адвокат зробив ще одну резонансну заяву. За його словами, сторона захисту має інформацію про можливий тиск на суддів під час розгляду цієї справи.

    Новіков стверджує, що окремі особи нібито намагалися контактувати із суддями, які розглядали позов.

    «Певні люди пробують увійти в контакт із суддями. Зараз настав час назвати цих людей. За нашою інформацією, це працівники СБУ Едуард Рудюк і Володимир Солончук. Ми будемо звертатися до їхнього керівництва, до пана Поклада, який фактично керує СБУ наразі, з вимогою перевірити діяльність цих людей», – заявив адвокат.

    На момент публікації матеріалу Служба безпеки України офіційно не коментувала ці заяви, а підтвердження або спростування наведених адвокатом тверджень не оприлюднювалися.

    Санкції щодо Петра Порошенка були введені 13 лютого 2025 року після того, як президент України Володимир Зеленський своїм указом увів у дію відповідне рішення Ради національної безпеки і оборони.

    Тоді до санкційного списку потрапили одразу кілька відомих українських політиків та бізнесменів.

    Окрім Петра Порошенка, персональні обмежувальні заходи були застосовані до бізнесмена Ігоря Коломойського, мільярдера Костянтина Жеваго, колишнього співвласника «ПриватБанку» Геннадія Боголюбова та колишнього народного депутата від забороненої партії ОПЗЖ Віктора Медведчука, якого українські правоохоронні органи обвинувачують у державній зраді.

    Запровадження санкцій проти п’ятого президента України одразу викликало значний політичний резонанс. Представники партії «Європейська солідарність» неодноразово заявляли, що рішення має політичний характер і є інструментом тиску на опозицію.

    Натомість представники української влади наголошували, що санкції ухвалювалися виключно в межах повноважень РНБО та президента України з міркувань національної безпеки, а не з політичних мотивів.

    Юридичне оскарження президентського указу стало одним із найбільш резонансних судових процесів останніх років, оскільки фактично вперше Верховний Суд розглядав питання законності санкцій, запроваджених щодо колишнього глави держави.

    Під час розгляду справи сторона захисту наполягала, що рішення РНБО та відповідний президентський указ не мали належного правового обґрунтування і порушували права Петра Порошенка.

    Натомість представники державних органів відстоювали позицію про законність застосованих санкцій та відповідність процедури їхнього ухвалення вимогам українського законодавства.

    Після оголошення рішення Верховного Суду адвокати Петра Порошенка заявили, що продовжать використовувати всі передбачені законом механізми для його перегляду. Остаточну стратегію подальших юридичних дій сторона захисту планує визначити після оприлюднення повного тексту судового рішення, в якому буде викладено детальне мотивування вердикту та правові висновки суддів.

    Таким чином, на цьому етапі санкції, запроваджені проти Петра Порошенка рішенням РНБО та указом президента Володимира Зеленського, залишаються чинними, однак юридичне протистояння навколо цієї справи, ймовірно, триватиме й надалі, оскільки сторона захисту вже офіційно заявила про намір домагатися перегляду ухваленого рішення

  • «Українська бронетехніка» заявила про побиття топменеджера під час обшуку СБУ

    «Українська бронетехніка» заявила про побиття топменеджера під час обшуку СБУ

    Одна з найбільших приватних компаній українського оборонно-промислового комплексу — ТОВ «Українська бронетехніка» — заявила про жорстке побиття свого першого заступника директора під час проведення обшуків співробітниками Служби безпеки України. У компанії стверджують, що силові дії призвели до госпіталізації керівника із численними тілесними ушкодженнями та струсом мозку, а саме кримінальне провадження називають сфальсифікованим і таким, що створює загрозу обороноздатності держави.

    Про інцидент підприємство повідомило 9 липня у своїй офіційній заяві, яку поширили українські медіа. Станом на момент публікації Служба безпеки України не оприлюднила офіційного коментаря щодо озвучених звинувачень.

    У компанії заявляють, що обшуки проводилися в межах кримінального провадження, пов’язаного із закупівлею одноразових реактивних протитанкових гранатометів для потреб Збройних сил України. За словами представників «Української бронетехніки», під час слідчих дій правоохоронці застосували фізичну силу до першого заступника директора підприємства без законних підстав.

    У заяві компанії наголошується, що постраждалий отримав численні травми, струс головного мозку та був госпіталізований. Представники підприємства стверджують, що застосування сили стало частиною тиску на одного з найбільших українських виробників продукції для сил оборони.

    За інформацією підприємства, кримінальне провадження стосується контракту, укладеного після проведення закупівлі Державним підприємством «Агенція оборонних закупівель» (АОЗ) у лютому 2026 року.

    Тоді АОЗ оголосила закупівлю реактивних протитанкових гранат типу РПГ-18, РПГ-22, РПГ-26 або їх аналогів відповідно до потреб Генерального штабу ЗСУ. У торгах, як стверджує компанія, брали участь близько двадцяти постачальників.

    «Українська бронетехніка» подала декілька варіантів продукції, серед яких Bulspike-AT, Bulspike-TB, RPG-75M та RTG68mm. За словами компанії, після двох етапів переговорів із виробниками вона двічі знижувала запропоновану вартість продукції на вимогу замовника, а її пропозиція виявилася найдешевшою серед усіх учасників процедури.

    Як стверджує підприємство, остаточний вибір зробила саме Агенція оборонних закупівель, яка визначила до постачання чеський одноразовий гранатомет RPG-75M виробництва компанії Zeveta Ammunition — виробника однієї з країн НАТО.

    У «Українській бронетехніці» наголошують, що контракт був виконаний у повному обсязі: перша партія була передана визначеному вантажоодержувачу ще у травні, а в червні підприємство завершило виконання всіх договірних зобов’язань.

    Водночас у компанії зазначають, що продукція поки не пройшла остаточну процедуру приймання державним замовником. При цьому підприємство стверджує, що жодних офіційних рекламацій або претензій щодо якості поставлених гранатометів не отримувало.

    Саме ця обставина стала основним аргументом компанії у критиці дій правоохоронців. Представники підприємства заявляють, що слідство нібито ігнорує позицію безпосереднього виробника продукції та використовує експертні висновки, які називають упередженими.

    За словами компанії, гранатомети RPG-75M раніше вже багаторазово постачалися українським Силам оборони та використовувалися без претензій щодо якості.

    У заяві підприємства також зазначено, що застосування силових методів щодо керівництва найбільшого приватного виробника оборонної продукції може негативно вплинути на виконання державних контрактів у сфері оборони.

    Свою позицію публічно висловив і голова Національної асоціації оборонної промисловості України (NAUDI) Сергій Пашинський.

    Він заявив, що застосування фізичної сили до керівника оборонного підприємства стало безпрецедентним випадком. За словами Пашинського, кримінальне провадження базується на твердженнях про нібито неякісні гранатомети чеського виробництва, які вже тривалий час постачаються українській армії.

    Пашинський також звернув увагу, що, за його словами, державний замовник не оформлював офіційної рекламації відповідно до чинного законодавства.

    Окремо він наголосив, що спірний контракт становить лише близько 0,2% усіх поставок продукції, які «Українська бронетехніка» здійснила для українського війська.

    На думку голови NAUDI, застосування силових методів може поставити під загрозу виконання інших контрактів із забезпечення української армії боєприпасами та озброєнням.

    У своїй заяві Пашинський звернувся до Генерального прокурора України, тимчасового виконувача обов’язків голови СБУ та керівництва спецслужби із закликом провести неупереджену перевірку дій співробітників, які брали участь в обшуках, а також перевірити обґрунтованість самого кримінального провадження.

    Водночас офіційної позиції СБУ щодо обставин проведення обшуків, можливого застосування фізичної сили чи суті розслідування станом на час публікації немає. На офіційному сайті спецслужби оприлюднювалися повідомлення про інші кримінальні провадження у сфері оборонних закупівель, однак інформація саме щодо цієї справи наразі відсутня.

    Через відсутність коментаря правоохоронців перевірити озвучені компанією твердження наразі неможливо. Відтак усі наведені звинувачення щодо застосування сили, фальсифікації кримінального провадження та якості поставленої продукції залишаються позицією «Української бронетехніки» та її представників і потребують офіційної оцінки слідства та компетентних органів.

  • Хабар на дронах для фронту: радницю ТПП та її сина підозрюють у схемі на €100 тисяч

    Хабар на дронах для фронту: радницю ТПП та її сина підозрюють у схемі на €100 тисяч

    В Україні спалахнув гучний корупційний скандал навколо оборонного підприємства, яке виробляло бойові безпілотники для Сил оборони. Радницю президента Торгово-промислової палати України з правових питань та її сина підозрюють у вимаганні 100 тисяч євро за експертний висновок, який мав допомогти виробнику дронів уникнути штрафів після пожежі на складах, що виникла внаслідок російської повітряної атаки. Про викриття схеми 9 липня повідомили Служба безпеки України та Офіс генерального прокурора. За даними джерел “Української правди” у правоохоронних органах, фігуранткою справи є Любов Нестиренко.

    За матеріалами слідства, до радниці ТПП звернулося оборонне підприємство, яке виготовляло та постачало бойові безпілотники за державним контрактом. У червні 2026 року на складах компанії сталася пожежа. За інформацією СБУ, вона виникла через російську повітряну атаку. Частина продукції згоріла, а виконання державного оборонного замовлення опинилося під загрозою. Для підприємства це означало не лише зрив строків постачання, а й ризик значних штрафних санкцій за невиконання контракту.

    Щоб підтвердити форс-мажорні обставини та пояснити неможливість своєчасного виконання зобов’язань, компанія звернулася до Торгово-промислової палати України по відповідний експертний висновок. Саме такі документи можуть мати критичне значення для бізнесу, який через війну, обстріли чи руйнування виробничої інфраструктури не може виконати договір у визначені строки. У цьому випадку йшлося не про звичайний комерційний контракт, а про оборонне замовлення на бойові дрони.

    За версією правоохоронців, замість швидкого розгляду документів посадовиця нібито почала штучно затягувати процес і вимагати від представника оборонної компанії 100 тисяч євро. У СБУ заявили, що до схеми вона залучила свого сина, який мав виконувати роль посередника під час зустрічей із представниками підприємства та передачі грошей.

    Офіс генерального прокурора повідомив, що підприємству нібито дали зрозуміти: у разі відмови можуть виникнути штучні проблеми з документами. Зокрема, під час можливих подальших перевірок у базах та архівах ТПП нібито могли “зникнути” матеріали, на підставі яких видавався висновок, а підпис уповноваженої особи могли поставити під сумнів.

    Правоохоронці задокументували передачу неправомірної вигоди двома частинами — по 50 тисяч євро. Після отримання другого траншу 7 липня радницю ТПП та її сина затримали. Під час обшуків, за даними слідства, вилучили докази, які можуть підтверджувати протиправну діяльність.

    Обом фігурантам повідомили про підозру за статтею щодо пособництва в одержанні неправомірної вигоди службовою особою юридичної особи приватного права, вчиненого за попередньою змовою групою осіб та поєднаного з вимаганням. Суд обрав їм запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою. Для радниці ТПП визначили альтернативу застави у розмірі 10 млн грн, для її сина — 5 млн грн. Досудове розслідування триває, правоохоронці встановлюють інших можливих учасників схеми.

    Цей випадок набув особливого резонансу через контекст: йдеться про компанію, яка виробляла дрони для оборони країни. Українські безпілотники сьогодні є одним із ключових елементів війни — від розвідки та коригування вогню до ударів по техніці й логістиці ворога. Міністерство оборони повідомляло, що 95% БпЛА, які закуповує Агенція оборонних закупівель ДОТ для Сил оборони, є українського виробництва. За менш ніж п’ять місяців 2026 року військові отримали 485 тисяч БпЛА та іншої техніки через DOT-Chain Defence на 31,4 млрд грн.

    Саме тому будь-які корупційні історії навколо виробників дронів викликають особливо гостру реакцію. У час, коли українська оборонна промисловість працює під постійною загрозою російських ударів, а фронт потребує швидкого постачання техніки, затягування документів або вимагання коштів може мати не лише фінансові, а й безпекові наслідки.

    Торгово-промислова палата України є недержавною самоврядною організацією, яка об’єднує український бізнес і виконує низку важливих функцій, зокрема у сфері підтвердження обставин, що можуть впливати на виконання контрактів. Саме тому висновки ТПП мають значення для компаній, які через війну, обстріли, руйнування складів або виробництв змушені доводити, що не могли виконати зобов’язання з незалежних від них причин.

    У цій справі слідство ще триває, а підозрювані мають право на захист. Відповідно до Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в суді. Водночас сама фабула справи вже стала однією з найгучніших корупційних історій липня: оборонне підприємство після російської атаки намагалося врятувати контракт на постачання дронів, а натомість, за версією слідства, зіткнулося з вимогою заплатити 100 тисяч євро за документ, який мав підтвердити очевидні наслідки війни.

  • Україна б’є все глибше: Зеленський підтвердив атаки на стратегічні паливні об’єкти Росії за 1500 км

    Україна б’є все глибше: Зеленський підтвердив атаки на стратегічні паливні об’єкти Росії за 1500 км

    Президент України Володимир Зеленський офіційно підтвердив проведення масштабної серії ударів по об’єктах російської нафтової інфраструктури одразу в чотирьох регіонах РФ. За його словами, українські військові продовжують реалізовувати план так званих «далекобійних санкцій», завдаючи ударів по об’єктах, які забезпечують функціонування російської військової економіки та паливної логістики. Відповідну заяву глава держави зробив 9 липня під час звернення, а деталі операції згодом оприлюднила Служба безпеки України.

    За словами Зеленського, цієї доби українські сили успішно уразили одразу кілька стратегічно важливих об’єктів російського паливно-енергетичного комплексу.

    «Воїни СБУ уразили дві нафтобази – у Ставрополі та Твері. Обидві приблизно за 500 кілометрів від лінії фронту. Також підрозділи Сил оборони України уразили резервне сховище для накопичення та зберігання пального. Відстань від лінії фронту – близько 800 кілометрів. В російській Уфі застосували санкції по нафтоперекачувальній станції майже за 1500 кілометрів від нашого кордону. А також був санкціонований нафтоналивний термінал у Ростовському регіоні, що приблизно за 200 кілометрів від лінії фронту», – заявив Президент.

    Глава держави наголосив, що такі удари є відповіддю на небажання Кремля припиняти війну та на щоденні атаки Росії по українських містах.

    «Ми давно запропонували Росії закінчити цю війну, і кожен день затягування має приносити відчуття війни туди, звідки це все й почалося – в Росію», – зазначив Зеленський.

    У Службі безпеки України уточнили, що спецоперація проводилася на виконання доручення президента щодо зниження військово-економічного потенціалу держави-агресора. За даними спецслужби, першою ціллю стала нафтобаза «Червона зоря» у Тверській області, розташована приблизно за 520 кілометрів від державного кордону України. Українські ударні безпілотники влучили по території підприємства, після чого там виникла пожежа.

    Другим об’єктом стала нафтобаза «Ставропольська» у Ставропольському краї. Вона також розташована більш ніж за 500 кілометрів від українського кордону. За інформацією СБУ, після удару на території підприємства виникла масштабна пожежа, площа якої швидко збільшувалася. Обидві бази використовуються для приймання, зберігання та відвантаження автомобільного бензину і дизельного пального.

    Крім двох нафтобаз, українські сили уразили резервне паливне сховище приблизно за 800 кілометрів від лінії фронту, а також нафтоперекачувальну станцію в районі Уфи. Цей об’єкт розташований майже за 1500 кілометрів від державного кордону України і є одним із найдальших підтверджених ударів по російській паливній інфраструктурі за останній час. Також під удар потрапив нафтоналивний термінал у Ростовській області, який використовується для перевалки нафтопродуктів.

    Нічні атаки підтверджували й російські регіональні посадовці. Губернатор Ставропольського краю визнав удар по промисловому об’єкту, хоча не уточнив його назву. У Твері місцеві жителі оприлюднили численні відео з густим чорним димом і масштабною пожежею на території нафтобази. Незалежні OSINT-аналітики геолокували відеозаписи та підтвердили, що йдеться саме про паливні об’єкти.

    За інформацією міжнародних агентств, ця операція стала частиною масштабної кампанії України зі знищення російської паливної інфраструктури. Напередодні українські безпілотники атакували нафтопереробні заводи, нафтопровідні вузли та танкери в різних регіонах Росії, що ще більше загострило паливну кризу, яка вже спостерігається в окремих областях РФ. Через перебої з постачанням бензину та дизельного пального у низці регіонів виникли черги на автозаправних станціях, а російський уряд був змушений вводити додаткові обмеження на експорт дизеля.

    Поточна операція також є продовженням затвердженого Президентом України 40-денного плану «далекобійних санкцій», який передбачає систематичне ураження об’єктів, що забезпечують російську військову економіку. Зеленський уже неодноразово підтверджував удари по нафтопереробних заводах, нафтобазах, насосних станціях і логістичних вузлах на території Росії, наголошуючи, що саме паливна інфраструктура залишається одним із ключових джерел фінансування війни проти України.

    У СБУ підкреслюють, що такі операції мають подвійний ефект: вони ускладнюють забезпечення російської армії паливом і водночас зменшують доходи бюджету РФ від експорту нафтопродуктів. Саме тому нафтобази, резервуари, насосні станції та термінали залишаються серед пріоритетних цілей українських далекобійних безпілотників.

    Операція 9 липня стала однією з наймасштабніших за кількістю підтверджених цілей. Відстань до окремих із них сягала майже 1500 кілометрів, що вкотре демонструє розширення можливостей українських далекобійних ударних систем та здатність уражати критично важливу інфраструктуру далеко в тилу Російської Федерації.

  • Замах в Монако на Єрмолаєва – чеченський слід та помста за вбивство на Балі

    Замах в Монако на Єрмолаєва – чеченський слід та помста за вбивство на Балі

    За інформацією наших джерел в правоохоронних органах, замах в Монако на українського підсанкційного бізнесмена Вадима Єрмолаєва може бути помстою за вбивство сина кримінального авторитета Ігоря Комарова на Балі.

    “Замах на Єрмолаєва – це помста за вбивство Балі. Минулого року між його сином і сином Наріка (Петровського) виник конфлікт щодо кол-центрів, і сина Єрмолаєва притиснули через це, а для вирішення суперечки найняли бійців пов’язаних із чеченцями, які співпрацювали зі старшим Єрмолаєвим.

    Нарік “отримав дозвіл” на вирішення питання щодо того, хто викрав його сина та друга сина.

    Син Вадима Єрмолаєва – Артур Єрмолаєв, активно працює з кол-центрами по Європі.

    Сам  Вадим Єрмолаєв в Україні працював із чеченськими бандитами, що про раніше писали в ЗМІ.

    Зараз чеченські угруповання здебільшого перебралися до Європи, і їхня основна діяльність — шахрайство з картками, відмивання грошей, вимагання та “кришування” кримінального бізнесу.

    Єрмолаєв-молодший зіткнувся з Петровським-молодшим як конкурент саме у сфері кол-центрів, за чутками, щодо роботи з Німеччиною.

    Домовитися не вдалося, і Петровський-молодший почав активно наносити удари по бізнесу Єрмолаєва-молодшого. Той звернувся до батька, а батько сказав, що питання треба вирішувати і в цьому допоможуть його давні партнери-чеченці. Саме вони й організували викрадення на Балі.

    Відтоді Петровський-молодший не лізе до Європи, але старший не пробачив своєму давньому знайомому навіть самого факту викрадення. З огляду на те, що Єрмолаєв вижив, — це ще не все, і Петровський-старший має зараз у кілька разів посилити охорону собі та синові. Син, найімовірніше, з України взагалі не виїжджатиме.

    І є ще один цікавий момент, правоохоронці дуже бояться співпрацювати з Європою у цій справі, але хочуть включити когось до міжнародної слідчої групи, щоб отримувати інформацію. Очевидно, у Монако не обійшлося без наших” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, 29 червня в Монако пролунав потужний вибух під час якого постраждав український підсанкційний бізнесмен Вадим Єрмолаєв та члени його родини.

    Європейські силовики в організації замаху підозрювали 39-річну українку Анастасію Березовську, яку подали в розшук Інтерполу.

    Через кілька днів, у понеділок, 6 липня, близько 23:00 тіло Анастасії Березовської було виявлене в Києві. Попередньо жінку застрелили.

    За інформацією СБУ, підозрювані у вбивстві Анастасії Березовської  – співробітник ГУР і колишній правоохоронець також можуть бути причетні до замаху на Єрмолаєва.

    У підозрюваних були проведені невідкладні слідчі (розшукові) дії в ході яких діючий співробітник ГУР МОУ повідомив про вбивство громадянки Березовської А., яке він вчинив спільно з іншим фігурантом.

    При цьому останній повідомив, що про контакти з Березовською А., перерахування їй коштів та будь-які інші свої дії він не повідомляв своє керівництво та діяв на власний розсуд.

    Також під час обшуку в оселі колишнього співробітника правоохоронних органів виявлено підвальне приміщення схоже на кімнату тортур.

  • Генштаб поставив крапку: об’єкт, що вибухнув у Вишневому, не належить ЗСУ

    Генштаб поставив крапку: об’єкт, що вибухнув у Вишневому, не належить ЗСУ

    Генеральний штаб Збройних сил України офіційно заявив, що об’єкт у Вишневому Київської області, на якому після російського удару 6 липня сталася повторна детонація, не перебуває у сфері управління та не підпорядковується Збройним силам України. Відповідну заяву зробив речник Генерального штабу ЗСУ Дмитро Лиховій, коментуючи ситуацію після масованої атаки Росії, яка призвела до значних руйнувань у місті. Заява Генштабу з’явилася на тлі суспільного резонансу та доручення президента Володимира Зеленського провести повне розслідування причин вибухів.

    За словами Дмитра Лиховія, об’єкт, де після російської атаки відбулася повторна детонація, не має жодного стосунку до Збройних сил України.

    «Об’єкт, на якому сталися вибухи у Вишневому Київської області, не належить до сфери управління та не підпорядковується Збройним силам України», — наголосив речник Генерального штабу.

    Він також нагадав, що чинним залишається розпорядження Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, яке забороняє розміщення складів боєприпасів та інших потенційно небезпечних військових об’єктів поблизу житлової забудови й місць перебування цивільного населення. Це рішення було ухвалене саме для мінімізації ризиків для мирних мешканців у разі російських атак.

    У Генеральному штабі також висловили співчуття жителям Вишневого, які постраждали внаслідок російського удару, та наголосили, що Збройні сили України продовжують виконувати заходи із захисту цивільного населення в умовах повномасштабної війни.

    Масована атака на Київ і Київську область відбулася в ніч на 6 липня. Російські війська застосували комбінований удар із використанням ракет і ударних безпілотників. Одним із найбільш постраждалих населених пунктів стало місто Вишневе під Києвом, де після влучання виникли масштабні пожежі, а згодом пролунала повторна детонація, що викликала додаткові руйнування та хвилю занепокоєння серед місцевих жителів.

    За інформацією місцевої влади, у Вишневому були пошкоджені або зруйновані житлові будинки, промислові об’єкти та інженерна інфраструктура. Через високий ризик подальших вибухів частину мешканців довелося евакуювати. Крім того, після пожежі було зафіксовано погіршення якості повітря через продукти горіння та інші небезпечні речовини. Фахівці рекомендували жителям тимчасово обмежити перебування на відкритому повітрі та зачиняти вікна.

    Після резонансних подій президент України Володимир Зеленський доручив Службі безпеки України та українським розвідувальним органам провести детальне з’ясування всіх обставин, пов’язаних із повторною детонацією у Вишневому. Глава держави наголосив, що необхідно встановити походження об’єкта, характер вибухів та причини, які призвели до таких масштабних наслідків. Це доручення має забезпечити повну та об’єктивну оцінку події.

    Заява Генерального штабу стала першою офіційною відповіддю військового командування на численні припущення щодо можливого військового призначення об’єкта, який вибухнув після російського удару. Водночас у Генштабі не уточнювали, кому саме належить цей об’єкт, наголосивши лише, що він не перебуває у структурі Збройних сил України.

    Окремо речник Генштабу акцентував увагу на тому, що українське військове командування дотримується встановлених правил щодо розміщення військової інфраструктури. Заборона на створення складів боєприпасів поблизу житлової забудови діє відповідно до наказів Головнокомандувача ЗСУ та залишається обов’язковою для виконання всіма військовими підрозділами.

    Наразі правоохоронні органи, СБУ, профільні служби та експерти продовжують працювати на місці події. Остаточні висновки щодо причин повторної детонації, характеру об’єкта та всіх обставин російського удару мають бути оприлюднені після завершення офіційного розслідування.

  • Після вибуху в Монако — загадкове вбивство під Києвом: що відомо про смерть підозрюваної Березовської

    Після вибуху в Монако — загадкове вбивство під Києвом: що відомо про смерть підозрюваної Березовської

    У справі про замах на підсанкційного українського бізнесмена Вадима Єрмолаєва в Монако стався новий гучний поворот. Служба безпеки України підтвердила смерть громадянки України Анастасії Березовської, яку правоохоронні органи Князівства Монако вважали головною підозрюваною в організації вибуху біля житлового будинку бізнесмена. Водночас українські правоохоронці повідомили про затримання двох осіб, яких підозрюють у причетності до її вбивства. Серед них — чинний офіцер Головного управління розвідки Міністерства оборони України та колишній співробітник правоохоронних органів.

    Інформація про загибель Березовської вперше з’явилася 7 липня. За даними джерел у правоохоронних органах, її тіло виявили ввечері 6 липня неподалік Києва. За попередніми даними слідства, жінку застрелили, а тіло було закопане. Саме цю жінку кілька днів тому Інтерпол оголосив у міжнародний розшук за запитом влади Монако після вибуху, який стався 29 червня біля житлового комплексу в Монте-Карло.

    СБУ підтвердила факт смерті Березовської та повідомила нові подробиці розслідування. За інформацією спецслужби, під час проведення слідчих дій один із затриманих — чинний військовослужбовець ГУР — повідомив про свою причетність до вбивства жінки. За його словами, злочин було скоєно спільно з іншим фігурантом — колишнім правоохоронцем. При цьому затриманий стверджує, що діяв на власний розсуд і не інформував про свої контакти з Березовською або перекази коштів їй своє командування.

    Під час обшуків правоохоронці також виявили в будинку колишнього співробітника правоохоронних органів підвальне приміщення, яке, за повідомленням СБУ, має ознаки спеціально облаштованої кімнати для незаконного утримання та катувань людей. Наразі слідчі перевіряють його можливе використання у кримінальних провадженнях та встановлюють усіх осіб, які могли перебувати в цьому приміщенні.

    За даними слідства, Березовська перебувала за межами України понад рік — з 22 березня 2025 року до 1 липня 2026 року. Після повернення вона підтримувала контакти саме з двома чоловіками, яких нині підозрюють у її вбивстві. Правоохоронці встановили ці зв’язки завдяки аналізу банківських операцій та переказів на її банківські й криптовалютні рахунки. Ці особи також перевірялися як потенційно причетні до організації замаху на Єрмолаєва у Монако.

    Офіс Генерального прокурора України повідомив, що перебуває у постійній взаємодії з правоохоронними органами Князівства Монако. Українська сторона вже передала французьким та монакським слідчим всю інформацію, отриману під час власного розслідування. Наразі триває встановлення не лише виконавців, а й можливих замовників замаху та інших осіб, які могли брати участь у підготовці злочину.

    Сам замах стався 29 червня біля житлового будинку в Монте-Карло. За версією слідства, невідома особа залишила біля входу сумку з вибуховим пристроєм, після чого активувала його дистанційно саме тоді, коли до будинку поверталася родина бізнесмена. Внаслідок вибуху тяжких поранень зазнав Вадим Єрмолаєв, його супутниця Анна Насобіна та 13-річний хлопець. Пізніше прокуратура Монако перекваліфікувала справу на замах на вбивство із застосуванням вибухового пристрою.

    Розслідування встановило, що перед вибухом підозрювана кілька днів спостерігала за місцем проживання бізнесмена. Камери відеоспостереження зафіксували її поблизу будинку, а також маршрут відходу після закладення вибухівки. За даними слідства, після вибуху вона залишила автомобіль у французькому Босолеї, після чого через територію Італії повернулася до Німеччини, де проживала після виїзду з України. Саме тому прокуратура Монако ініціювала видачу міжнародного ордера на її арешт, а Інтерпол опублікував щодо неї “червоне повідомлення”.

    За інформацією європейських медіа, Анастасія Березовська після початку повномасштабного вторгнення Росії отримала тимчасовий захист у Німеччині. Правоохоронці також встановили, що під час перебування у Монако вона навмисно маскувала зовнішність, аби виглядати як чоловік, що спочатку суттєво ускладнило розслідування. Однією з особливих прикмет, зазначених у міжнародному розшуку, було велике татуювання на правій руці.

    Тим часом стан самого Вадима Єрмолаєва, за інформацією французького видання Nice-Matin, покращився. Повідомляється, що бізнесмен уже вийшов із коми та проходить подальше лікування у французькій лікарні. Найважчих поранень під час вибуху зазнала його супутниця Анна Насобіна, яка перенесла кілька складних операцій.

    Розслідування міжнародної справи триває одразу в кількох юрисдикціях. Українські та монакські правоохоронні органи продовжують встановлювати повний ланцюг організаторів, можливих замовників і співучасників замаху, а також обставини загибелі головної підозрюваної вже після її повернення до України. Остаточні висновки у справі правоохоронці наразі не роблять, наголошуючи, що слідчі дії ще тривають.

  • НАБУ шукає, Монако приймає: журналісти знайшли Іванющенка на Лазуровому березі

    НАБУ шукає, Монако приймає: журналісти знайшли Іванющенка на Лазуровому березі

    Колишній народний депутат від нині забороненої “Партії регіонів” Юрій Іванющенко, якого Національне антикорупційне бюро України у 2025 році оголосило в розшук, продовжує перебувати у Монако. Журналісти “Української правди” зафіксували його на території готельного комплексу Monte-Carlo Bay під час підготовки нового розслідування “Батальйон Монако 4”.

    За даними УП, знімальна група побачила Іванющенка у внутрішньому дворі елітного готельного комплексу, де він зустрічався зі своїм бізнес-партнером Іваном Аврамовим. Журналісти зазначають, що Іванющенко є одним із небагатьох близьких соратників експрезидента-втікача Віктора Януковича, якому понад десять років вдається уникати українського правосуддя і водночас вести комфортне життя на Лазуровому березі.

    Іванющенко вже не вперше потрапляє в об’єктиви журналістів у Монако. Раніше “Українська правда” фіксувала його там у 2023 році, а тепер він знову з’явився у новому випуску серії розслідувань про українських політиків, бізнесменів і фігурантів кримінальних проваджень, які під час великої війни перебувають у дорогих європейських локаціях.

    Юрій Іванющенко був народним депутатом кількох скликань і входив до політичної орбіти Віктора Януковича. У політичних та медійних колах його багато років називали одним із найвпливовіших представників оточення колишнього президента. Після Революції гідності ім’я Іванющенка неодноразово фігурувало в журналістських розслідуваннях, судових спорах і кримінальних провадженнях, однак реальної відповідальності в Україні він досі уникнув.

    У вересні 2025 року НАБУ оголосило Іванющенка в розшук у справі про ймовірну легалізацію 18 гектарів державної землі на понад 160 млн грн. За версією слідства, йдеться про земельні ділянки, пов’язані з ринком “Столичний” під Києвом. У справі також фігурували інші особи, серед яких забудовниця Владислава Молчанова, колишній керівник Київського обласного управління Держгеокадастру Микола Терещенко та ще кілька підозрюваних.

    Слідство інкримінує фігурантам незаконні оборудки з державною землею та легалізацію майна. За даними медіа з посиланням на НАБУ, йдеться про схему із заволодіння земельним масивом, зміною цільового призначення ділянок і подальшою передачею їх підконтрольним структурам. Розпорядження земельним масивом було зупинене арештом, накладеним за клопотанням прокурорів САП.

    У 2026 році справа отримала новий розвиток. У березні НАБУ звернулося до президента України та Служби безпеки України з проханням ініціювати санкції щодо Іванющенка як одного з підозрюваних у справі “Столичного”. Однак СБУ у відповіді від 22 квітня заявила, що запит НАБУ “не містить достатніх відомостей про завдання Іванющенком шкоди національній безпеці”. Водночас у відомстві додали, що готові повторно розглянути пропозиції щодо санкцій у разі їх доопрацювання.

    Саме ця деталь викликала особливий резонанс після появи нових кадрів із Монако. На тлі того, що НАБУ оголосило Іванющенка в розшук, а антикорупційні органи наполягають на притягненні його до відповідальності, експолітик фактично продовжує жити у країні, яка давно стала символом “запасного аеродрому” для українських еліт.

    За даними проєкту “ВАКС вирішив” від Transparency International Ukraine, справа щодо 18 гектарів землі ринку “Столичний” перебуває у провадженні антикорупційної системи. У червні 2026 року Апеляційна палата ВАКС заочно заарештувала екснардепа Іванющенка в межах цієї справи.

    Попри це, його місце перебування, як показує розслідування УП, не виглядає таємницею для журналістів. Знімальна група змогла зафіксувати його у відкритому просторі готельного комплексу Monte-Carlo Bay, що лише посилило питання до ефективності міжнародного розшуку та механізмів притягнення до відповідальності фігурантів гучних українських справ.

    Розслідування “Батальйон Монако 4” стало продовженням серії матеріалів “Української правди”, перша частина якої вийшла ще у липні 2022 року. Тоді журналісти показували українських бізнесменів, політиків та їхніх родичів, які під час повномасштабної війни перебували на Лазуровому березі. Нова частина зосереджена, зокрема, на фігурантах операції “Мідас” та інших особах, які опинилися поза Україною після антикорупційних розслідувань.

    Поява Іванющенка у Монако вкотре підсвітила проблему, яку українське суспільство обговорює роками: частина колишніх впливових політиків і бізнесменів, пов’язаних із режимом Януковича або великими корупційними справами, досі перебуває за кордоном і фактично недосяжна для українського правосуддя. При цьому їхні справи роками рухаються між слідством, судами, санкційними ініціативами та бюрократичними відповідями різних державних органів.

    Наразі офіційної реакції Іванющенка на нове розслідування УП немає. Також невідомо, чи стане поява відео з Монако підставою для нових дій із боку українських правоохоронних органів або дипломатичних процедур щодо його розшуку й можливої екстрадиції.