Hronikanovostej.com

Позначка: САП

  • 15 років і повна конфіскація: ВАКС виніс вирок Деркачу

    15 років і повна конфіскація: ВАКС виніс вирок Деркачу

    Вищий антикорупційний суд визнав колишнього народного депутата України Андрія Деркача винним у державній зраді та незаконному збагаченні. Політику, який після втечі з України став членом Ради Федерації Росії, призначили 15 років позбавлення волі з повною конфіскацією належного йому майна.

    Окрім ув’язнення, суд заборонив Деркачу протягом трьох років обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування. Розгляд відбувався за процедурою спеціального судового провадження, тобто заочно, оскільки обвинувачений переховується на території Росії та не брав участі у засіданнях.

    Вирок поки не набрав законної сили. Сторона захисту має 30 днів із моменту його проголошення, щоб подати апеляцію. Якщо рішення не оскаржать або Апеляційна палата ВАКС залишить його чинним, покарання набуде остаточного статусу.

    За що засудили колишнього депутата

    Суд установив, що Деркач отримував гроші від російського розвідувального органу за діяльність, спрямовану проти України. Йдеться щонайменше про 567 тисяч доларів, які, за матеріалами справи, передавалися для проведення інформаційних операцій, дискредитації української держави та погіршення її відносин із західними союзниками.

    Слідство вважало, що кінцевою метою кампанії було послаблення міжнародної підтримки України, ускладнення співпраці зі Сполученими Штатами та створення перешкод для руху країни до Європейського Союзу і НАТО.

    За версією обвинувачення, у 2019–2020 роках Деркач регулярно відвідував Москву та зустрічався з представниками Головного управління Генерального штабу Збройних сил Росії, більш відомого як ГРУ. Після цього в Україні організовувалися пресконференції, публічні виступи та інформаційні кампанії, покликані поширювати вигідні Кремлю наративи.

    Експертизи, які досліджували під час судового розгляду, підтвердили обговорення фінансування цієї діяльності та її підривний характер. Прокурори наполягали, що Деркач діяв не як незалежний політик або народний депутат, а як учасник російської операції впливу.

    Як проходив суд без Деркача

    Справу розглядали у ВАКС із грудня 2023 року. Сам Деркач на засідання не з’являвся, оскільки після початку повномасштабного вторгнення втік до Росії. Через це до нього застосували процедуру in absentia, яка дозволяє проводити судовий розгляд без фізичної присутності обвинуваченого, якщо він переховується від правосуддя за кордоном.

    Судові дебати тривали з 9 до 23 червня 2026 року. Прокуратура заявила, що провина екснардепа підтверджується свідченнями, записами, експертними висновками та іншими матеріалами кримінального провадження.

    Захист натомість просив виправдати Деркача. Адвокати заперечували доведеність співпраці з російською військовою розвідкою, ставили під сумнів допустимість частини доказів та стверджували, що публічна діяльність їхнього підзахисного нібито не виходила за межі депутатських повноважень. ВАКС ці аргументи не прийняв і визнав колишнього парламентаря винним за всіма інкримінованими статтями.

    Як Деркач працював проти України та США

    Діяльність Андрія Деркача привертала увагу не лише українських правоохоронців. Ще у вересні 2020 року Міністерство фінансів США запровадило проти нього санкції за спроби втручання в американські президентські вибори.

    Американське відомство прямо назвало Деркача активним російським агентом, який понад десять років підтримував тісні зв’язки зі спецслужбами РФ. За оцінкою Вашингтона, він проводив приховану кампанію впливу, спрямовану на дискредитацію американських політиків та посилення внутрішніх суперечностей у США.

    У 2020 році Деркач оприлюднював відредаговані записи телефонних розмов і поширював непідтверджені звинувачення проти американських та українських посадовців. Міністерство фінансів США дійшло висновку, що ці матеріали були частиною російської інформаційної операції, орієнтованої на американських виборців, політиків і медіа.

    У січні 2021 року американські санкції розширили на пов’язану з ним мережу. До списку потрапили колишні та чинні українські політики, медійні структури й особи, які допомагали поширювати підготовлені Деркачем наративи. Вашингтон заявляв, що ця група використовувала пресконференції, соціальні мережі, інформаційні платформи та контакти зі впливовими американцями для просування дезінформації.

    Агентурна мережа російського ГРУ

    Українські правоохоронці розглядали діяльність Деркача як частину значно ширшої мережі, пов’язаної з російською військовою розвідкою.

    У 2023 році Державне бюро розслідувань повідомило про підозри у державній зраді Деркачу, народному депутату Олександру Дубінському та колишньому прокурору Костянтину Кулику. За версією слідства, вони входили до злочинної організації, яку створив заступник начальника російського ГРУ Володимир Алєксєєв. Оперативне керівництво групою з Росії нібито здійснював його заступник Олексій Савін.

    Завданням цієї мережі було формування в Україні та за кордоном вигідної Москві інформаційної картини, дискредитація української влади, підрив відносин із США та зменшення підтримки євроатлантичного курсу країни.

    У вересні 2024 року слідство щодо цього епізоду завершили та передали матеріали до суду. Водночас вирок ВАКС від 13 липня стосується окремого провадження про отримання Деркачем російських коштів, державну зраду та незаконне збагачення.

    Від українського парламенту до російського Сенату

    Андрій Деркач був народним депутатом України семи скликань — із III до IX. У різний час він представляв різні політичні сили, зокрема Партію регіонів, а також обирався як самовисуванець.

    У січні 2023 року його позбавили українського громадянства, після чого Верховна Рада достроково припинила його депутатські повноваження.

    У вересні 2024 року губернатор Астраханської області РФ призначив Деркача представником регіону в Раді Федерації — верхній палаті російського парламенту. Уже в листопаді він увійшов до комітету з оборони та безпеки, який бере участь у формуванні російської військової та силової політики.

    Таким чином, колишній український депутат, якого у США називали російським агентом, після втечі отримав офіційну посаду в політичній системі держави-агресора.

    Саме перебування Деркача в Росії робить негайне виконання вироку практично неможливим. Для фактичного ув’язнення він має опинитися під контролем українських правоохоронців — унаслідок затримання, екстрадиції або повернення на територію України.

    Що означає повна конфіскація

    Вирок передбачає конфіскацію всього майна, яке належить Деркачу на праві приватної власності. Після набрання рішенням законної сили уповноважені органи зможуть розпочати виконання цієї частини покарання щодо активів, які знаходяться в Україні та можуть бути юридично пов’язані з засудженим.

    Окремо українські правоохоронці розслідують можливу причетність Деркача до незаконного заволодіння землями природно-заповідного фонду в Києві. У квітні 2026 року СБУ повідомляла про викриття схеми, збитки від якої оцінювалися більш ніж у 595 млн гривень.

    Це провадження не входило до справи, за якою ВАКС оголосив вирок 13 липня, і має розглядатися окремо.

    Чому справу розглядав ВАКС

    Незвичність справи полягає в тому, що Деркача засудили не лише за державну зраду, а й за незаконне збагачення. Саме корупційний компонент і значний розмір отриманих коштів віднесли провадження до підсудності Вищого антикорупційного суду.

    Суд кваліфікував дії Деркача за частиною першою статті 111 Кримінального кодексу у редакції, чинній на момент вчинення злочину, а також за статтею 368-5 про незаконне збагачення. Додатково враховувалося вчинення дій групою осіб за попередньою змовою.

    П’ятнадцять років ув’язнення є максимальним фактичним строком, призначеним за сукупністю відповідних злочинів у цій справі.

    Російський слід був відомий роками

    Зв’язки Деркача з Росією обговорювалися задовго до відкритого кримінального переслідування.

    Він навчався у Москві у вищій школі КДБ, а його батько Леонід Деркач у минулому очолював Службу безпеки України. Сам Андрій Деркач тривалий час працював у парламентському комітеті, пов’язаному з паливно-енергетичним комплексом та ядерною політикою.

    Однак ключовими для слідства стали не його освіта чи політичні зв’язки, а конкретні фінансові операції, зустрічі з представниками російської розвідки та подальша інформаційна діяльність.

    Американське Міністерство фінансів ще у 2020 році стверджувало, що він підтримував контакти з російськими спецслужбами понад десятиліття. Український суд тепер дійшов висновку про його провину в роботі на користь РФ та отриманні за це значних коштів.

    Чи сяде Деркач до в’язниці

    Юридично відповідь залежить від двох етапів. Спочатку вирок має набути законної сили після завершення строку на апеляцію або після розгляду скарги. Далі українські органи мають забезпечити його виконання.

    Поки Деркач залишається в Росії та займає посаду в Раді Федерації, Москва навряд чи погодиться видати його Україні. Однак вирок створює правову основу для міжнародного розшуку, арешту активів та затримання у разі поїздки до держави, яка співпрацює з українськими правоохоронцями.

    Крім того, заочне засудження означає, що втеча до Росії не дозволила колишньому депутату уникнути встановлення судом його вини.

    Андрій Деркач пройшов шлях від багаторічного членства у Верховній Раді до офіційної роботи в російській політичній системі. Тепер в Україні він є засудженим за державну зраду та незаконне збагачення.

    Вирок ВАКС став першим судовим рішенням, яке не лише політично чи санкційно, а юридично зафіксувало відповідальність екснардепа за отримання російських грошей та інформаційну діяльність проти держави, яку він багато років представляв у парламенті.

  • НАБУ шукає, Монако приймає: журналісти знайшли Іванющенка на Лазуровому березі

    НАБУ шукає, Монако приймає: журналісти знайшли Іванющенка на Лазуровому березі

    Колишній народний депутат від нині забороненої “Партії регіонів” Юрій Іванющенко, якого Національне антикорупційне бюро України у 2025 році оголосило в розшук, продовжує перебувати у Монако. Журналісти “Української правди” зафіксували його на території готельного комплексу Monte-Carlo Bay під час підготовки нового розслідування “Батальйон Монако 4”.

    За даними УП, знімальна група побачила Іванющенка у внутрішньому дворі елітного готельного комплексу, де він зустрічався зі своїм бізнес-партнером Іваном Аврамовим. Журналісти зазначають, що Іванющенко є одним із небагатьох близьких соратників експрезидента-втікача Віктора Януковича, якому понад десять років вдається уникати українського правосуддя і водночас вести комфортне життя на Лазуровому березі.

    Іванющенко вже не вперше потрапляє в об’єктиви журналістів у Монако. Раніше “Українська правда” фіксувала його там у 2023 році, а тепер він знову з’явився у новому випуску серії розслідувань про українських політиків, бізнесменів і фігурантів кримінальних проваджень, які під час великої війни перебувають у дорогих європейських локаціях.

    Юрій Іванющенко був народним депутатом кількох скликань і входив до політичної орбіти Віктора Януковича. У політичних та медійних колах його багато років називали одним із найвпливовіших представників оточення колишнього президента. Після Революції гідності ім’я Іванющенка неодноразово фігурувало в журналістських розслідуваннях, судових спорах і кримінальних провадженнях, однак реальної відповідальності в Україні він досі уникнув.

    У вересні 2025 року НАБУ оголосило Іванющенка в розшук у справі про ймовірну легалізацію 18 гектарів державної землі на понад 160 млн грн. За версією слідства, йдеться про земельні ділянки, пов’язані з ринком “Столичний” під Києвом. У справі також фігурували інші особи, серед яких забудовниця Владислава Молчанова, колишній керівник Київського обласного управління Держгеокадастру Микола Терещенко та ще кілька підозрюваних.

    Слідство інкримінує фігурантам незаконні оборудки з державною землею та легалізацію майна. За даними медіа з посиланням на НАБУ, йдеться про схему із заволодіння земельним масивом, зміною цільового призначення ділянок і подальшою передачею їх підконтрольним структурам. Розпорядження земельним масивом було зупинене арештом, накладеним за клопотанням прокурорів САП.

    У 2026 році справа отримала новий розвиток. У березні НАБУ звернулося до президента України та Служби безпеки України з проханням ініціювати санкції щодо Іванющенка як одного з підозрюваних у справі “Столичного”. Однак СБУ у відповіді від 22 квітня заявила, що запит НАБУ “не містить достатніх відомостей про завдання Іванющенком шкоди національній безпеці”. Водночас у відомстві додали, що готові повторно розглянути пропозиції щодо санкцій у разі їх доопрацювання.

    Саме ця деталь викликала особливий резонанс після появи нових кадрів із Монако. На тлі того, що НАБУ оголосило Іванющенка в розшук, а антикорупційні органи наполягають на притягненні його до відповідальності, експолітик фактично продовжує жити у країні, яка давно стала символом “запасного аеродрому” для українських еліт.

    За даними проєкту “ВАКС вирішив” від Transparency International Ukraine, справа щодо 18 гектарів землі ринку “Столичний” перебуває у провадженні антикорупційної системи. У червні 2026 року Апеляційна палата ВАКС заочно заарештувала екснардепа Іванющенка в межах цієї справи.

    Попри це, його місце перебування, як показує розслідування УП, не виглядає таємницею для журналістів. Знімальна група змогла зафіксувати його у відкритому просторі готельного комплексу Monte-Carlo Bay, що лише посилило питання до ефективності міжнародного розшуку та механізмів притягнення до відповідальності фігурантів гучних українських справ.

    Розслідування “Батальйон Монако 4” стало продовженням серії матеріалів “Української правди”, перша частина якої вийшла ще у липні 2022 року. Тоді журналісти показували українських бізнесменів, політиків та їхніх родичів, які під час повномасштабної війни перебували на Лазуровому березі. Нова частина зосереджена, зокрема, на фігурантах операції “Мідас” та інших особах, які опинилися поза Україною після антикорупційних розслідувань.

    Поява Іванющенка у Монако вкотре підсвітила проблему, яку українське суспільство обговорює роками: частина колишніх впливових політиків і бізнесменів, пов’язаних із режимом Януковича або великими корупційними справами, досі перебуває за кордоном і фактично недосяжна для українського правосуддя. При цьому їхні справи роками рухаються між слідством, судами, санкційними ініціативами та бюрократичними відповідями різних державних органів.

    Наразі офіційної реакції Іванющенка на нове розслідування УП немає. Також невідомо, чи стане поява відео з Монако підставою для нових дій із боку українських правоохоронних органів або дипломатичних процедур щодо його розшуку й можливої екстрадиції.

  • Тимошенко програла апеляцію: ВАКС відмовився передавати справу до іншого суду

    Тимошенко програла апеляцію: ВАКС відмовився передавати справу до іншого суду

    Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) відмовила народній депутатці та лідерці партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко у задоволенні клопотання про зміну підсудності її кримінального провадження. Таким чином справа й надалі розглядатиметься саме у ВАКС, який суд визнав належним судом для її розгляду. Про рішення повідомила Transparency International Ukraine.

    Колегія суддів Апеляційної палати дійшла висновку, що жодних правових підстав для передачі матеріалів до іншого суду немає. Суд також не встановив обставин, які могли б свідчити про упередженість ВАКС або створювати конфлікт інтересів під час розгляду справи.

    Захист Тимошенко наполягав, що кримінальне провадження має бути передане до Київського апеляційного суду. Основним аргументом адвокатів було те, що народний депутат Сергій Власенко, який є членом фракції «Батьківщина» та одним із найближчих соратників Тимошенко, очолює Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради, яка аналізує діяльність правоохоронних органів і судів, зокрема Вищого антикорупційного суду. На думку сторони захисту, це могло створювати сумніви щодо неупередженості судового розгляду.

    Водночас представники Transparency International Ukraine зазначили, що такі клопотання можуть бути спрямовані на затягування судового процесу, оскільки подання заяви про зміну підсудності автоматично призупиняє підготовче провадження до ухвалення рішення Апеляційною палатою.

    Історія цього клопотання триває ще з червня. Спочатку Апеляційна палата ВАКС мала розглянути його 24 червня, однак засідання було перенесене після звернення самої Тимошенко. Вона повідомила суд, що перебуває у закордонних відрядженнях до Франції та Австрії і хоче особисто брати участь у розгляді питання про передачу справи до іншого суду. Тоді суд погодився відкласти слухання та призначив його на 3 липня.

    Кримінальне провадження щодо Юлії Тимошенко перебуває у ВАКС після завершення досудового розслідування, яке здійснювали детективи НАБУ під процесуальним керівництвом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

    26 травня САП направила обвинувальний акт до суду. За версією слідства, Тимошенко інкримінується пропозиція неправомірної вигоди народним депутатам інших фракцій за підтримку потрібних законопроєктів у Верховній Раді. Слідчі стверджують, що під час обшуку в офісі партії «Батьківщина» 13 січня було вилучено 40 тисяч доларів, які, за версією обвинувачення, призначалися для підкупу парламентарів.

    Ключовими доказами у справі, за даними НАБУ, є аудіозаписи розмов, на яких, за версією слідства, зафіксовано обговорення можливих виплат депутатам за голосування щодо окремих законодавчих ініціатив. Захист Тимошенко категорично заперечує ці обвинувачення та заявляє, що записи були сфальсифіковані. Сама народна депутатка також стверджує, що вилучені кошти є її особистими заощадженнями і не мають жодного стосунку до кримінального провадження.

    У січні Вищий антикорупційний суд обрав Тимошенко запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 33,3 млн грн та поклав на неї низку процесуальних обов’язків, серед яких було обмеження виїзду за межі Київської області без дозволу суду. Згодом суд також наклав арешт на частину її активів, що перебували на рахунках в Ощадбанку, хоча арешт із трьох автомобілів було скасовано.

    Після рішення Апеляційної палати ВАКС підготовче провадження у справі може бути продовжене вже без перешкод. Наступним етапом стане підготовче судове засідання, під час якого суд визначатиме порядок розгляду обвинувального акта по суті.

    Сама Юлія Тимошенко продовжує наполягати на своїй невинуватості та неодноразово заявляла, що розцінює кримінальне провадження як політично мотивоване. Також вона публічно критикувала діяльність НАБУ та САП і виступала за зміну моделі функціонування антикорупційних органів.

    Наразі ж рішення Апеляційної палати означає, що кримінальне провадження залишиться у юрисдикції Вищого антикорупційного суду, який і продовжить його розгляд відповідно до чинного законодавства.

  • Новий скандал із Тищенком: НАБУ підозрює нардепа у схемі з хабарем і легалізацією 12,6 млн грн

    Новий скандал із Тищенком: НАБУ підозрює нардепа у схемі з хабарем і легалізацією 12,6 млн грн

    Чинний народний депутат Микола Тищенко отримав нову підозру від Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Правоохоронці заявляють, що парламентар міг вимагати понад один мільйон доларів неправомірної вигоди за так зване «кришування» діяльності кол-центрів, а також інкримінують йому легалізацію коштів та внесення неправдивих відомостей до декларації.

    Про це 29 червня повідомило НАБУ. За інформацією «Економічної правди», йдеться саме про народного депутата Миколу Тищенка.

    За даними слідства, події, які стали підставою для нової підозри, відбувалися ще у серпні 2023 року. За версією детективів НАБУ, депутат, прикриваючись боротьбою з діяльністю так званих шахрайських кол-центрів, звернувся до особи, яку вважав причетною до цього бізнесу, із вимогою надати понад один мільйон доларів неправомірної вигоди.

    У НАБУ стверджують, що натомість парламентар обіцяв використати свої повноваження для впливу на діяльність окремих кол-центрів, забезпечивши безперешкодну роботу одних та втручання у діяльність інших. Водночас, за даними правоохоронців, фактично неправомірної вигоди депутат так і не отримав.

    Крім цього, слідство інкримінує Тищенку легалізацію 12,6 млн гривень. За версією НАБУ та САП, кошти були оформлені через фіктивний договір дарування із колишньою дружиною депутата.

    Детективи стверджують, що жінка не мала законних доходів, які дозволяли б зробити такий подарунок, а сама передача коштів фактично не відбувалася. Попри це, відповідний дохід був відображений у щорічній декларації народного депутата.

    У зв’язку з цим правоохоронці також інкримінують внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації.

    У НАБУ не уточнюють, який саме запобіжний захід планують просити для депутата у межах нового кримінального провадження.

    Для Миколи Тищенка це вже не перша справа, що перебуває у провадженні правоохоронних органів. Раніше він став фігурантом кримінального провадження щодо незаконного позбавлення волі колишнього військовослужбовця спецпідрозділу ГУР МО України «Кракен» Дмитра Мазохи.

    Інцидент стався 20 червня 2024 року у Дніпрі, коли на ветерана, який перебував на вулиці разом із дитиною, напала група чоловіків. Уже через кілька днів правоохоронці повідомили Тищенку про підозру у цій справі.

    Печерський районний суд Києва тоді обрав народному депутату запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Суд також зобов’язав його носити електронний браслет та здати закордонні паспорти.

    Згодом навколо цієї справи виник новий скандал: після судового засідання журналісти зафіксували Тищенка у п’ятизірковому готелі в центрі столиці, що викликало широкий суспільний резонанс.

    У листопаді Київський апеляційний суд продовжив дію запобіжного заходу, однак уже наприкінці грудня через неявку депутата до суду, яку він пояснив проблемами зі здоров’ям, питання його подальшого домашнього арешту залишилося невирішеним.

    Нова підозра суттєво розширює перелік звинувачень, які висувають народному депутату. Наразі триває досудове розслідування, а остаточну оцінку діям підозрюваного має надати суд. Відповідно до Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено у законному порядку та підтверджено обвинувальним вироком суду.

  • 150 мільйонів за свободу: Галущенко залишає СІЗО у справі «Мідас»

    150 мільйонів за свободу: Галущенко залишає СІЗО у справі «Мідас»

    Колишній міністр енергетики України Герман Галущенко, який є одним із фігурантів гучної антикорупційної справи «Мідас», найближчим часом має вийти із слідчого ізолятора. За нього повністю внесли заставу у розмірі 150 млн грн, визначену Вищим антикорупційним судом. Після майже чотирьох місяців перебування під вартою ексміністр зможе залишити СІЗО, однак залишатиметься під дією визначених судом процесуальних обов’язків.

    Інформацію про повне внесення застави підтвердили у ВАКС, а також повідомили журналісти проєкту «Схеми» з посиланням на джерела у правоохоронних органах. За даними розслідувачів, останній платіж надійшов 29 червня, після чого необхідна сума була зібрана повністю.

    Ще 26 червня на рахунок суду надійшло 105 млн грн, які перерахували три приватні компанії. У понеділок, 29 червня, ще дві юридичні особи внесли решту 45 млн грн. Загалом кошти на заставу забезпечили чотири компанії. Найбільшу суму — 87 млн грн — перерахувало ТОВ «Гіран Констракт». Ще 54 млн грн внесло ТОВ «Тетрас Оптіма», 5 млн грн — ТОВ «Скайт Рітейл», а останні 4 млн грн надійшли від компанії «Пелет Сервіс».

    За даними журналістів, окремі компанії, які профінансували заставу, мають відносно невеликі фінансові показники або були створені нещодавно, що вже викликало додаткову увагу до джерел походження коштів. Зокрема, «Гіран Констракт» раніше вже фігурувала серед юридичних осіб, які вносили частину застави, а компанія «Пелет Сервіс» спеціалізується на лісозаготівельних роботах.

    Германа Галущенка затримали 15 лютого під час спроби залишити територію України. Наступного дня детективи НАБУ та прокурори САП повідомили йому про підозру у справі «Мідас». Слідство інкримінує колишньому урядовцю участь у злочинній організації та легалізацію коштів, одержаних злочинним шляхом. За версією правоохоронців, через довірених осіб учасники схеми могли отримати понад 112 млн доларів незаконних доходів у сфері енергетики, які надалі легалізували за допомогою різних фінансових інструментів, зокрема криптовалюти та офшорного інвестиційного фонду.

    17 лютого Вищий антикорупційний суд обрав Галущенку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у 200 млн грн. Протягом наступних місяців суд неодноразово продовжував строк тримання під вартою, а 12 червня погодився частково задовольнити клопотання сторони захисту та зменшив суму застави до 150 млн грн. Саме після цього розпочався збір коштів для звільнення ексміністра.

    Справа «Мідас» є одним із найрезонансніших антикорупційних розслідувань останнього часу. За інформацією НАБУ та САП, злочинна організація діяла у сфері енергетики, впливаючи на державні закупівлі, кадрові рішення та укладення контрактів. Організатором схеми слідство вважає бізнесмена Тимура Міндіча. У межах цього провадження підозри отримали низка колишніх високопосадовців та підприємців.

    Після внесення застави Герман Галущенко має бути звільнений із СІЗО, однак це не означає завершення кримінального провадження. Він залишиться під дією визначених судом обмежень, зобов’язаний прибувати за викликом слідчого, прокурора чи суду, а також виконувати інші покладені процесуальні обов’язки. Досудове розслідування у справі «Мідас» триває, а остаточну оцінку діям усіх фігурантів має надати суд під час розгляду справи по суті.

  • Єрмак програв суд: ВАКС не дозволив позбутися електронного браслета

    Єрмак програв суд: ВАКС не дозволив позбутися електронного браслета

    Вищий антикорупційний суд відмовив колишньому керівнику Офісу президента Андрію Єрмаку у скасуванні одного з ключових обов’язків запобіжного заходу — носіння електронного засобу контролю. Таким чином ексочільник ОП і надалі перебуватиме під електронним моніторингом у межах кримінального провадження щодо легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом.

    Про відповідне рішення 29 червня повідомила пресслужба Вищого антикорупційного суду. Слідчий суддя не задовольнив клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу та скасування обов’язку носити електронний браслет.

    У ВАКС нагадали, що раніше суд обрав для Андрія Єрмака запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 140 млн грн. Після внесення цієї суми його звільнили із СІЗО, однак поклали низку процесуальних обов’язків, серед яких — носіння електронного засобу контролю, здача закордонних паспортів, обмеження на виїзд та обов’язок прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою.

    Захист наполягав, що необхідність у носінні електронного браслета вже відпала, однак суд із цими аргументами не погодився. Запобіжний захід залишили без змін у повному обсязі, а отже підозрюваний і надалі перебуватиме під електронним контролем.

    Кримінальне провадження, у межах якого фігурує колишній глава Офісу президента, стосується легалізації понад 460 млн грн під час реалізації проєкту елітного котеджного містечка «Династія» у селищі Козин Київської області. За версією Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, кошти могли бути отримані внаслідок корупційних схем, а згодом легалізовані через будівництво нерухомості. Підозру Андрію Єрмаку оголосили 11 травня за ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України — легалізація майна, одержаного злочинним шляхом, вчинена організованою групою або в особливо великому розмірі. Санкція статті передбачає від восьми до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Наступного дня після оголошення підозри правоохоронці повідомили про підозру ще шістьом особам, яких слідство також вважає учасниками організованої групи. Серед них, за даними правоохоронців та українських медіа, фігурують колишній віцепрем’єр-міністр Олексій Чернишов та бізнесмен Тимур Міндіч. Справу пов’язують із масштабним розслідуванням щодо відмивання коштів під час будівництва елітної нерухомості.

    14 травня ВАКС частково задовольнив клопотання прокурорів САП і обрав для Єрмака запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у 140 млн грн, хоча сторона обвинувачення просила визначити заставу у розмірі 180 млн грн. Після судового засідання ексглава ОП заявляв, що не має таких коштів, однак зазначав, що має друзів, готових допомогти. Уже 18 травня після перевірки надходження коштів він залишив слідчий ізолятор. За даними українських ЗМІ, заставу було сформовано за рахунок внесків кількох фізичних осіб та компаній.

    Сам Андрій Єрмак відкидає всі висунуті йому звинувачення. Він заявляє, що не причетний до інкримінованих слідством дій, а його адвокати називають підозру необґрунтованою. Захист продовжує оскаржувати окремі процесуальні рішення та наполягає на відсутності ризиків, які б виправдовували застосування такого обсягу запобіжних заходів.

    Втім, рішення від 29 червня свідчить, що суд наразі не побачив підстав для пом’якшення процесуальних обмежень. До завершення досудового розслідування або ухвалення нового рішення суду колишній керівник Офісу президента залишатиметься під електронним контролем і зобов’язаний виконувати всі покладені на нього процесуальні обов’язки.

  • Скандальний нардеп опинився в ізоляторі: НАБУ затримало Кузьміних у справі про хабар

    Скандальний нардеп опинився в ізоляторі: НАБУ затримало Кузьміних у справі про хабар

    Детективи Національного антикорупційного бюро затримали чинного народного депутата Сергія Кузьміних, якого обвинувачують у справі про одержання 558 тисяч гривень неправомірної вигоди. Затримання відбулося на виконання ухвали Вищого антикорупційного суду через систематичну неявку депутата на судові засідання.

    За інформацією Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, обвинуваченого доставили до ізолятора тимчасового тримання. Прокурор САП просить змінити йому запобіжний захід на тримання під вартою без альтернативи застави. Розгляд відповідного клопотання призначили на 29 червня.

    У САП офіційно не назвали прізвище затриманого, однак українські медіа з посиланням на власні джерела повідомили, що йдеться саме про народного депутата Сергія Кузьміних. Він був обраний до Верховної Ради від партії “Слуга народу” по округу №67 у Житомирській області.

    Причиною затримання стала не нова підозра, а поведінка обвинуваченого під час судового розгляду. За даними прокуратури, депутат неодноразово не з’являвся на засідання ВАКС. Останню неявку він пояснював службовим відрядженням до Королівства Іспанія.

    У САП наголосили, що така поведінка створила реальну загрозу затягування провадження. Зокрема, депутат не з’являвся до суду 29 жовтня 2025 року, 30 березня 2026 року, 1 червня 2026 року та 22 червня 2026 року. За дві неявки суд уже застосовував до нього грошові стягнення.

    Сама справа тягнеться ще з початку 2022 року. За версією слідства, у січні 2022 року народний депутат через довірену особу одержав 558 тисяч гривень неправомірної вигоди. Ця сума, як стверджують правоохоронці, становила 30% від вартості договору на постачання системи ультразвукової діагностики для комунальної лікарні у Житомирі.

    Слідство вважає, що гроші були винагородою за вплив на посадових осіб медичного закладу, аби приватна компанія стала переможцем закупівлі. НАБУ раніше повідомляло, що після оплати лікарнею вартості обладнання депутат нібито попросив передати йому 30% від суми договору.

    Крім епізоду з УЗД-апаратом, слідство заявляло і про інші можливі домовленості. За даними НАБУ, депутат планував застосувати таку саму схему до інших договорів — зокрема на постачання системи магнітно-резонансної томографії та лапароскопічного набору для хірургічних процедур. Загальна вартість цих потенційних контрактів оцінювалася у понад 38 млн гривень.

    Дії нардепа кваліфіковані за частиною 2 статті 369-2 Кримінального кодексу України — зловживання впливом. Ця стаття стосується одержання неправомірної вигоди за вплив на ухвалення рішень особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

    У січні 2022 року НАБУ повідомляло, що депутата викрили “на гарячому” під час одержання коштів. Уже в лютому того ж року його оголошували в розшук через неявку на виклики правоохоронців. Пізніше слідство було завершене, а обвинувальний акт передали до суду ще у 2022 році.

    Попри це, судовий розгляд справи затягнувся на роки. Антикорупційні організації та медіа неодноразово звертали увагу на те, що справа Кузьміних стала одним із прикладів того, як розгляд корупційних проваджень може блокуватися через неявки обвинувачених, клопотання та процесуальні затримки.

    Нинішнє затримання може стати переломним моментом у справі. Якщо ВАКС задовольнить клопотання прокурора САП, нардеп може опинитися під вартою без можливості внесення застави. Якщо суд обере м’якший запобіжний захід, провадження все одно має продовжитися за умови забезпечення явки обвинуваченого.

    Водночас важливо наголосити: Кузьміних має статус обвинуваченого, а не засудженого. Його вина може бути встановлена лише вироком суду, який набрав законної сили. Сам депутат раніше публічно заперечував обвинувачення та заявляв про політичний підтекст справи.

    Ситуація навколо затримання Кузьміних викликала резонанс ще й тому, що йдеться про чинного народного депутата та справу, пов’язану із закупівлею медичного обладнання для лікарні. На тлі війни, дефіциту ресурсів у медичній системі та підвищеної уваги суспільства до корупції будь-які підозри щодо “відкатів” у сфері охорони здоров’я сприймаються особливо гостро.

    Антикорупційні органи наполягають, що справа має бути розглянута без подальшого затягування. Саме тому САП просить суд обрати жорсткіший запобіжний захід. Остаточне рішення щодо подальшого перебування депутата під вартою має ухвалити Вищий антикорупційний суд.

     

  • Майже 5 мільйонів під питанням: що знайшли НАБУ і САП у справі Кулеби

    Майже 5 мільйонів під питанням: що знайшли НАБУ і САП у справі Кулеби

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура звернулася до Вищого антикорупційного суду з позовом щодо віцепрем’єр-міністра з відновлення України – міністра розвитку громад та територій Олексія Кулеби. Прокуратура просить визнати необґрунтованими активи на суму майже 5 мільйонів гривень та стягнути їх у дохід держави.

    Про це повідомила пресслужба САП.

    Йдеться не про кримінальне обвинувачення чи підозру, а про механізм цивільної конфіскації необґрунтованих активів, який передбачений українським законодавством для посадовців, якщо законність походження майна не може бути підтверджена офіційними доходами. Саме в межах цієї процедури прокурор САП за матеріалами НАБУ звернувся до Вищого антикорупційного суду.

    За інформацією прокуратури, предметом позову стали квартира та машиномісце у Києві, загальна вартість яких становить майже 5 млн грн.

    У САП стверджують, що ще у 2021 році, коли Олексій Кулеба працював першим заступником голови Київської міської державної адміністрації, були укладені попередні договори купівлі-продажу нерухомості через його рідну сестру.

    Надалі, як зазначають у прокуратурі, у 2023 році, коли Кулеба вже обіймав посаду заступника керівника Офісу Президента України, були оформлені основні договори купівлі-продажу зазначених об’єктів.

    Крім того, слідство вказує, що для обслуговування квартири та машиномісця укладалися договори про надання послуг, до яких було залучено особу, яка працювала водієм посадовця.

    Саме ці обставини стали підставою для детального аналізу способу набуття майна та фінансових можливостей родини чиновника.

    У САП заявили, що під час перевірки були проаналізовані доходи та видатки самого посадовця, а також членів його сім’ї. За результатами цього аналізу прокурори дійшли висновку, що офіційно задекларованих доходів було недостатньо для придбання активів такої вартості.

    «Встановлено, що законних доходів для придбання цих активів не вистачало», — зазначають у прокуратурі.

    Саме тому антикорупційні органи звернулися до суду із вимогою визнати майно необґрунтованим активом та стягнути його на користь держави.

    Водночас остаточне рішення у справі ухвалюватиме виключно Вищий антикорупційний суд.

    Варто зазначити, що процедура цивільної конфіскації останніми роками стала одним із ключових інструментів боротьби з незаконним збагаченням посадовців. На відміну від кримінального провадження, у таких справах не обов’язково доводити вчинення злочину. Основним питанням є співвідношення офіційних доходів особи та вартості придбаних активів.

    Якщо суд доходить висновку, що походження майна не підтверджується законними доходами, активи можуть бути стягнуті в дохід держави.

    Подібні рішення ВАКС уже ухвалював раніше щодо інших посадовців. Лише минулого тижня суд частково задовольнив позов САП та визнав необґрунтованими активи колишнього керівника одного з підрозділів Національної поліції на суму понад 6,7 млн грн. Тоді у дохід держави були стягнуті кошти та вартість кількох автомобілів преміум-класу.

    Справу Кулеби вже називають однією з найрезонансніших серед процедур цивільної конфіскації щодо високопосадовців чинної влади.

    Сам Олексій Кулеба наразі офіційно обіймає посаду віцепрем’єр-міністра з відновлення України та міністра розвитку громад і територій. До цього він працював головою Київської обласної військової адміністрації, а також заступником керівника Офісу Президента.

    Після надходження позову Вищий антикорупційний суд має відкрити провадження та розпочати розгляд матеріалів справи. Під час судового процесу сторони отримають можливість надати свої докази та пояснення щодо джерел походження коштів, використаних для придбання нерухомості.

    У разі якщо ВАКС підтримає позицію САП, квартира та машиномісце можуть бути конфісковані та передані у власність держави. Якщо ж суд визнає пояснення сторони захисту достатніми та підтвердженими документально, позов прокуратури може бути відхилений.

    Таким чином, наразі йдеться лише про початок судового процесу, а остаточну крапку у справі поставить рішення Вищого антикорупційного суду.

  • «Плану Качки-Кос не існує»: експрокурор САП поставив під сумнів резонансні заяви про вимоги Євросоюзу

    «Плану Качки-Кос не існує»: експрокурор САП поставив під сумнів резонансні заяви про вимоги Євросоюзу

    В Україні спалахнула нова дискусія навколо реформ у сфері боротьби з корупцією та євроінтеграційних зобов’язань держави. Колишній прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Станіслав Броневицький заявив, що частина законодавчих ініціатив, які подаються як обов’язкові вимоги Європейського Союзу для вступу України до ЄС, насправді не є офіційними вимогами Брюсселя.

    Про це він написав у публічному коментарі, реагуючи на ініціативи окремих народних депутатів щодо реєстрації законопроєктів, які нібито необхідні для виконання так званого «плану Качки-Кос».

    За словами Броневицького, в суспільстві створюється враження, що існує офіційний перелік вимог Євросоюзу щодо посилення повноважень НАБУ та САП, однак, як стверджує експрокурор, насправді такої позиції ЄС не було сформовано.

    «Складається враження, що дійсно є певні вимоги ЄС, які відображені у спільній заяві, і Україна повинна їх виконувати. Але ці “вимоги ЄС” не самостійно сформована позиція Європейського Союзу, а прохання та потреби керівників НАБУ і САП», – зазначив він.

    На думку колишнього прокурора, йдеться про перелік пропозицій, які керівники антикорупційних органів передали європейським партнерам ще у листопаді 2025 року під час зустрічей із єврокомісаркою з питань розширення Мартою Кос.

    Що таке «план Качки-Кос» і чи існує він?

    Одним із головних аргументів Броневицького стало твердження про те, що широко згадуваний у політичних колах «план Качки-Кос» фактично не існує як окремий документ.

    За його словами, мова йде лише про спільну заяву віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тараса Качки та комісарки ЄС з питань розширення Марти Кос, оприлюднену 11 грудня 2025 року після неформального засідання міністрів у справах Європи.

    Саме ця заява стосувалася підготовки України до відкриття переговорного кластера «Основи» («Fundamentals»), який включає питання верховенства права, незалежності судової системи, боротьби з корупцією та захисту демократичних інститутів.

    Втім, Броневицький вважає, що окремі положення документа почали трактуватися як безальтернативні вимоги ЄС, хоча вони могли бути сформовані на основі пропозицій керівництва НАБУ та САП.

    У центрі дискусії – повноваження антикорупційних органів

    Колишній прокурор прямо заявив, що в окремих випадках суспільству можуть подавати розширення повноважень антикорупційних органів як необхідну умову вступу до Європейського Союзу.

    На його думку, потрібно розмежовувати реальні євроінтеграційні вимоги та ініціативи, які можуть бути вигідними окремим державним інституціям.

    «Фактично йдеться про ситуацію, коли інтереси керівників окремих органів, які отримують додаткові повноваження та розширення юрисдикції, суспільству подаються як безальтернативні вимоги ЄС», – наголосив Броневицький.

    Він також висловив занепокоєння тим, що будь-яка критика подібних законопроєктів автоматично може трактуватися як спроба заблокувати європейський курс України.

    Переговори про вступ до ЄС офіційно стартували

    Заява експрокурора пролунала на тлі важливої події для України.

    15 червня під час другої Міжурядової конференції у Люксембурзі Європейський Союз офіційно оголосив про відкриття переговорів із Україною за першим переговорним кластером. Це стало фактичним початком повноцінних переговорів про членство України в ЄС.

    Кластер «Основи» вважається одним із найважливіших у переговорному процесі, адже саме від виконання вимог щодо верховенства права, антикорупційної політики та незалежності державних інституцій залежить подальший рух України до Євросоюзу.

    Європейська комісія неодноразово наголошувала на необхідності посилення боротьби з корупцією, забезпечення незалежності антикорупційних органів та ефективності розслідувань щодо високопосадовців.

    Водночас офіційного коментаря від представників Єврокомісії щодо заяв Броневицького наразі не надходило.

    Чому ця дискусія важлива

    Експерти зазначають, що питання антикорупційної реформи залишається одним із найбільш чутливих у процесі євроінтеграції України.

    З одного боку, незалежність НАБУ та САП неодноразово підтримували міжнародні партнери України, включно з ЄС, США та МВФ. З іншого боку, дискусії щодо меж їхніх повноважень та механізмів контролю тривають уже багато років.

    Саме тому заява колишнього прокурора САП може стати приводом для нової політичної дискусії навколо того, які саме зміни дійсно є вимогами Європейського Союзу, а які — ініціативами окремих українських інституцій.

    Поки що українська влада продовжує виконувати рекомендації Брюсселя в межах переговорного процесу про вступ до ЄС, а відкриття першого переговорного кластера вважається одним із найважливіших дипломатичних досягнень України за останній рік.

  • Україна відкриває двері до ЄС: стартують ключові переговори про членство

    Україна відкриває двері до ЄС: стартують ключові переговори про членство

    Україна разом із Молдовою вже найближчим часом переходять до нового етапу євроінтеграційного процесу: у понеділок у Люксембурзі офіційно стартують переговори щодо першого кластера вступу до Європейського Союзу. Про це повідомляє The Guardian із посиланням на європейські дипломатичні джерела та посадовців ЄС.

    Йдеться про початок практичної фази переговорів, яка охоплює базові та водночас найбільш принципові розділи законодавства Євросоюзу. Перший кластер стосується верховенства права, демократії, функціонування інституцій та фундаментальних політичних стандартів, без яких подальший рух до членства неможливий. Саме цей етап вважається одним із найскладніших, оскільки він закладає основу для всієї подальшої інтеграції.

    Офіційний запуск переговорів відбудеться за участі високопосадовців Європейського Союзу, представників урядів України та Молдови. Очікується, що відкриття кластера стане політичним сигналом підтримки обох країн і підтвердженням того, що їхній рух до членства залишається пріоритетом для ЄС навіть в умовах внутрішніх дискусій у самому блоці.

    Рішення про старт переговорів стало можливим після того, як країни-члени ЄС змогли досягти одностайної згоди щодо відкриття першого кластера. Це, за оцінками європейських дипломатів, стало важливим кроком, який зняв політичну блокаду процесу розширення та дозволив перейти від декларацій до практичних процедур.

    У спільній заяві президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та голова Європейської ради Антоніо Коста відзначили «рішучість, мужність і наполегливу працю» України та Молдови. Вони наголосили, що процес розширення ЄС є не лише технічним, а й стратегічним питанням майбутнього Європи, особливо в умовах геополітичної нестабільності.

    Президент України Володимир Зеленський позитивно оцінив початок переговорів, заявивши, що Україна виконує всі необхідні кроки для вступу до ЄС і продовжує рухатися шляхом реформ. Він підкреслив, що відкриття першого кластера є важливим політичним сигналом підтримки як для держави, так і для українського суспільства, яке розглядає членство в ЄС як стратегічну мету.

    За попередніми оцінками європейських чиновників, у разі збереження політичної волі та темпу реформ Україна потенційно може завершити технічну частину переговорів приблизно за чотири роки. Водночас у Брюсселі наголошують, що сам факт завершення технічних процедур не гарантує членства, оскільки остаточне рішення має бути одноголосно ухвалене всіма державами-членами ЄС і супроводжуватися повною імплементацією європейського законодавства.

    Експерти зазначають, що старт першого кластера є не формальністю, а початком складного та тривалого процесу трансформації державних інституцій. Колишня радниця Єврокомісії з питань розширення Гізер Граббе підкреслює, що цей етап можна розглядати як «перевірку реальністю», адже темпи адаптації законодавства та реформа державного управління стануть ключовим фактором подальшого просування.

    Вона також наголошує, що Україна має особливе значення для ЄС у контексті безпеки, оскільки єдина країна на континенті з реальним бойовим досвідом у сучасній війні високої інтенсивності. На її думку, інтеграція України у сферу безпеки та оборони Євросоюзу може стати одним із пріоритетних напрямків співпраці вже на ранніх етапах переговорів.

    У Європейському Союзі загалом позитивно оцінюють прогрес України у сфері реформ, зокрема в антикорупційній політиці та інституційній перебудові. Водночас, за оцінками європейських структур, Україна виконала близько 15% із погодженого плану реформ, що свідчить про необхідність прискорення змін у ключових сферах, включно із судовою реформою, посиленням незалежності антикорупційних органів та вдосконаленням процедур призначення суддів і прокурорів.

    Європейські чиновники також відзначають, що окремі кроки України, зокрема гучні антикорупційні розслідування, розглядаються як позитивний сигнал серйозності намірів у боротьбі з корупцією. Водночас у Брюсселі очікують більш системного та стабільного прогресу, який би гарантував незворотність реформ.

    Старт переговорів став можливим після подолання політичних розбіжностей усередині ЄС, зокрема блокувань, які раніше уповільнювали процес розширення. Після досягнення компромісів між державами-членами відкрився шлях до формального запуску переговорного процесу з Україною та Молдовою.

    Аналітики підкреслюють, що цей етап має не лише інтеграційне, а й геополітичне значення, адже фактично закріплює довгострокову орієнтацію України на Європейський Союз. У контексті війни це також розглядається як сигнал стратегічної підтримки Києва та підтвердження його місця в майбутній архітектурі європейської безпеки.

    Таким чином, відкриття першого кластера переговорів стає початком багаторічного процесу, який вимагатиме масштабних реформ, політичної стабільності та постійної взаємодії з інституціями ЄС, але водночас формує реальну дорожню карту для потенційного членства України в Європейському Союзі.