Hronikanovostej.com

Позначка: САП

  • Колишнього депутата Головка підозрюють у хабарництві та недекларуванні майна

    Колишнього депутата Головка підозрюють у хабарництві та недекларуванні майна

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомили про підозру колишньому народному депутату України Михайлу Головку у недекларуванні майна на загальну суму понад 2 млн грн. Політик підозрюється у приховуванні інформації про квартиру, кошти на рахунках та нежитлові приміщення.

    Як відомо, Михайло Головко був народним депутатом України 7-го та 8-го скликань, ексголовою Тернопільської обласної ради та чинним депутатом Тернопільської облради. Крім того, він також обвинувачується у вимаганні хабаря у власника приватного підприємства на суму 600 тис. грн. Хоча ім’я політика офіційно не розкривається, його опис збігається з Михайлом Головком.

    За інформацією САП, на момент подачі декларацій за 2022–2023 роки, Головко не вказав в документах кілька важливих об’єктів: квартиру площею 201,9 кв. м, яка належала його матері, але використовувалась ним та членами його родини. Також у декларації не були вказані кошти на банківському рахунку та нежитлові приміщення, серед яких паркувальне місце, автомийка та кладова, що належать членам його сім’ї.

    Ця справа є частиною ширшого розслідування, яке почалося ще в червні 2023 року, коли Головка та двох його заступників, Ігоря Дем’янчука та Ігоря Гайдука, затримали за підозрою в отриманні хабаря. Слідчі стверджують, що політики вимагали майже 1,8 млн гривень у власника підприємства за підписання актів виконаних робіт з ремонту та будівництва об’єктів Тернопільської облради.

    Після затримання суд обрав для Головка запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 805,2 тис. грн, однак наступного дня політик був звільнений після внесення застави.

    У жовтні того ж року депутати Тернопільської облради проголосували за його звільнення з посади, але в серпні 2024 року Восьмий апеляційний адміністративний суд Львова задовольнив позов Головка і поновив його на посаді, зобов’язавши виплатити йому 591 тис. грн зарплати за час вимушеного прогулу.

  • Колишній керівник державного спецекспортера підозрюється у відмиванні грошей на суму понад $46 млн

    Колишній керівник державного спецекспортера підозрюється у відмиванні грошей на суму понад $46 млн

    Правоохоронці викрили колишнього керівника одного з державних спецекспортерів, який за допомогою фіктивних агентських послуг відмивав мільйони доларів через міжнародні рахунки. Злочин був виявлений в межах розслідування заволодіння коштами концерну “Укроборонпром”, що призвело до формування численних підозр і кримінальних проваджень.

    Згідно з інформацією, яку надали Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП), підозрюваний колишній посадовець, у змові з іншими особами, незаконно переказував кошти державних підприємств, що входять до складу концерну “Укроборонпром”, на рахунки іноземних компаній під виглядом “агентських послуг” з продажу української військової техніки.

    Загальна сума таких незаконних переказів перевищує $46 млн.

    Частина цих коштів, а саме щонайменше 13 млн євро, була переведена через низку транзитних компаній і осіла на рахунках самого підозрюваного. Ці гроші, в свою чергу, були використані для придбання елітної нерухомості у Франції, серед якої значаться:

    • Вілла, вартістю 86 млн грн;
    • Виноробня, корпоративні права та 105 земельних ділянок — 229 млн грн;
    • Ще 27 виноробних ділянок — 37 млн грн.

    Ці активи вже були арештовані французьким судом, і зараз НАБУ домагатиметься екстрадиції підозрюваного на територію України.

    Для приховування походження коштів, підозрюваний використовував банківські рахунки в різних країнах. Це вимагало значних зусиль з боку міжнародних правоохоронних органів та активної співпраці між державами. Справа про легалізацію коштів була передана французькими правоохоронними органами до НАБУ і САП в межах міжнародного співробітництва.

    Завдяки зусиллям міжнародних партнерів, майно, придбане за незаконно виведені кошти, було виявлено та заарештовано, що є важливим кроком у боротьбі з відмиванням грошей і корупцією.

    За результатами розслідування, експосадовцю повідомили про підозру у причетності до заволодіння коштами на суму понад 387 млн грн, що є частиною більшого злочинного ланцюга. Його дії кваліфіковані за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України.

    Оскільки підозрюваний переховується від органу досудового розслідування, повідомлення про підозру було вручено в порядку ст. 135 та ст. 278 КПК України, що дозволяє продовжити досудове слідство в разі його відсутності на території України.

    Справи щодо відмивання коштів і заволодіння державними активами в Україні набирають обертів, і це розслідування не є єдиним. Проте проблема боротьби з корупцією і відмиванням грошей вимагає комплексного підходу та безперервної міжнародної співпраці.

    Наразі українські правоохоронці продовжують працювати над екстрадицією підозрюваного та сприяти розслідуванню всіх пов’язаних злочинних схем. Водночас, для відновлення справедливості, важливо не лише повернути кошти, але й забезпечити належне покарання для тих, хто ставить свої інтереси вище інтересів держави.

  • ВАКС визнав екснардепа Барвіненка винним у незаконному отриманні компенсації за житло

    ВАКС визнав екснардепа Барвіненка винним у незаконному отриманні компенсації за житло

    Вищий антикорупційний суд (ВАКС) визнав винним колишнього народного депутата Віталія Барвіненка у справі про незаконне отримання 613 тисяч гривень компенсації за оренду житла в Києві.

    Про це повідомляє САП.

    Як стало відомо нам з власних джерел, мова про колишнього нардепа Віталія Барвіненка. ВАКС затвердив угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором САП та народним депутатом України VIII скликання, який наразі обіймає керівну посаду в одній із районних рад.

    Відповідно до угоди колишнього нардепа визнано винуватим у незаконному отриманні 613 тис. гривень компенсації за винайм житла у столиці, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Зауважимо, що завдані внаслідок неправомірних дій екснардепа збитки відшкодовано в повному обсязі

    – йдеться в повідомленні.

    Вироком суду особі призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади 1 рік та штрафом у розмірі 17 тис. грн.

    Разом із тим на підставі ст. 75 КК України суд звільнив указану особу від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 рік

    – зазначається в повідомленні. 

    До набрання вироком законної сили колишній нардеп зобов’язується перерахувати 1,5 млн грн на підтримку Збройних Сил України (проєкт UNITED24). Крім того, на потреби ЗСУ буде перераховано 1 003 000 грн, які внесені за згадану особу як застава.

  • Судді, адвокати та посадовці: викрито масштабну схему незаконного виїзду ухилянтів

    Судді, адвокати та посадовці: викрито масштабну схему незаконного виїзду ухилянтів

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) та Службою безпеки України (СБУ) викрили злочинну мережу, яка організовувала незаконний виїзд чоловіків призовного віку за кордон. До схеми були причетні судді, працівники судової адміністрації та адвокати, які за чималі гроші допомагали ухилянтам уникати мобілізації.

    Про це повідомляє Національне антикорупційне бюро, але не називають прізвищ фігурантів.

    Слідчі встановили, що незаконний виїзд за кордон здійснювався шляхом фіктивного отримання статусу батька-одинака. Схема діяла в Білгород-Дністровському суді Одеської області, де за 3500 доларів ухвалювали фальшиві судові рішення без реальної участі сторін у процесі. Загалом зафіксовано понад 1040 випадків використання цієї злочинної схеми.

    Як працювала схема нелегального виїзду

    Судді Білгород-Дністровського суду Одеської області та їхні спільники оформлювали рішення, які підтверджували, що чоловік самостійно виховує дитину. Це давало йому право виїжджати за межі України, оскільки закон дозволяє залишати країну військовозобов’язаним батькам-одинакам.

    Фальшиві рішення ухвалювали за одне судове засідання без участі сторін, що значно спрощувало процедуру. Щоб уникнути викриття, організатори схеми створили спеціальний «бек-офіс» у приміщенні адвокатського бюро, де здійснювали оформлення документів та передавали гроші.

    Крім того, послуги з «вирішення питання» відкрито рекламували в соцмережах, зокрема в TikTok та Telegram, що свідчить про масштабність та зухвалість дій зловмисників.

    Хто входив до злочинної групи

    Під час розслідування слідчі НАБУ та САП встановили причетність до злочину восьми осіб, серед яких:

    • Голова суду Валентин Заверюха;
    • Колишній голова суду (нині суддя) Олександр Боярський;
    • Суддя Сергій Савицький;
    • Заступник керівника апарату суду Інна Тарута;
    • Помічник судді;
    • Консультант суду;
    • Адвокат;
    • Помічник адвоката.

    Окрім них, підозру також оголосили ще трьом особам – двом помічникам суддів і посереднику, який передавав хабарі.

    Вища рада правосуддя вже ухвалила рішення про тимчасове відсторонення суддів Заверюхи, Боярського та Савицького від здійснення правосуддя. Невдовзі вони можуть бути звільнені.

    Розслідування цієї справи тривало понад рік. Перший факт передачі хабаря судді Боярському був зафіксований ще у січні 2024 року, після чого влітку та восени детективи НАБУ отримали додаткові докази протиправної діяльності.

    Зловмисникам загрожує кримінальна відповідальність за організацію корупційної схеми та підробку документів, а також позбавлення права обіймати державні посади.

  • Скандал у Генштабі: високопосадовців підозрюють у розкраданні 246 млн грн

    Скандал у Генштабі: високопосадовців підозрюють у розкраданні 246 млн грн

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) викрили корупційну схему на 246 млн грн під час розробки системи автоматизації управління військами «ДЗВІН».

    До розкрадань причетні високопосадовці Генерального штабу ЗСУ та директор приватної компанії, що була залучена до розробки системи.

    Слідство зʼясувало, що у 2016 році Міноборони уклало контракт на розробку «ДЗВІН» з компанією без потрібного досвіду. За 4 роки техзавдання змінювали 13 разів, витрати зросли на 300 млн грн. Додаткові 115 млн грн витратили через необґрунтоване зростання кількості дослідних зразків.

    НАБУ і САП виявили, що «ДЗВІН» не відповідав техзавданню, був несумісним з протоколами НАТО і не інтегрувався з іншими військовими системами.

    Після початку розслідування причетні намагалися приховати документи та пришвидшили модернізацію. «ДЗВІН» прийняли на озброєння у 2022 році, а у 2024-му планували виділити на нього нове фінансування. НАБУ підозрює, що корупція могла продовжитися.

  • Колишнього прокурора судитимуть за відмову від свідчень

    Колишнього прокурора судитимуть за відмову від свідчень

    НАБУ та САП передали до суду справу проти колишнього прокурора Генеральної прокуратури України, який нині працює адвокатом. Його звинувачують у відмові надавати свідчення у кримінальному провадженні щодо викрадення золота, конфіскованого під час досудового розслідування.

    Слідство встановило, що група прокурорів ГПУ заволоділа вилученим золотом, яке зникло під час розслідування. Одного з них уже обвинувачують у привласненні майна, а тепер під підозрою опинився і його колишній колега. Він мав інформацію про злочин, але не захотів співпрацювати зі слідством – ні на етапі досудового розслідування, ні в суді.

    11 лютого 2025 року екс-прокуророві офіційно повідомили про підозру за ч. 1 ст. 385 КК України (відмова свідка від надання показань). Того ж дня справу передали до суду.

    Цей випадок може стати показовим: правоохоронці демонструють, що мовчання у справах топ-корупції теж матиме наслідки.

  • Мільйони корупційних коштів у Київраді: нові обшуки і затримання посадовців

    Мільйони корупційних коштів у Київраді: нові обшуки і затримання посадовців

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) спільно з Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) продовжують розслідування великої корупційної схеми, пов’язаної з Київською міською радою. В рамках цієї справи правоохоронці виявили мільйони доларів, які були отримані злочинним шляхом через махінації з бюджетними коштами.

    За даними слідства, у банківських скриньках фігурантів справи було знайдено понад 6,4 мільйона доларів США, 630 тисяч євро та 800 тисяч гривень. Гроші, ймовірно, були отримані незаконним шляхом унаслідок махінацій із міською землею.

    Корупційна схема у Київраді: антикорупційні органи виявили понад $6 млн незаконних коштів (фото)

    Фото: Спеціалізована антикорупційна прокуратура

    Корупційна схема у Київраді: антикорупційні органи виявили понад $6 млн незаконних коштів (фото)

    Фото: Спеціалізована антикорупційна прокуратура

    За версією слідства, причетні до корупції посадовці Київради та бізнесмени реалізовували злочинну схему, пов’язану із заволодінням земельними ділянками столиці.

    Зловмисники шукали привабливі земельні ділянки в Києві та реєстрували право власності на неіснуючі споруди, які начебто знаходились на цих територіях. Після цього подавали заяви до Київради на передачу землі в приватну власність для “обслуговування” таких об’єктів, що дозволяло уникати земельних торгів.

    За попередніми оцінками, така схема завдала бюджету Києва багатомільйонних збитків.

    Фото: Спеціалізована антикорупційна прокуратура
    Корупційна схема у Київраді: антикорупційні органи виявили понад $6 млн незаконних коштів (фото)

    Фото: Спеціалізована антикорупційна прокуратура

    Нагадаємо, 6 лютого НАБУ та САП провели масштабну антикорупційну спецоперацію “Чисте місто”. В її рамках відбулося понад 80 обшуків, зокрема в службових кабінетах посадовців та за місцем їхнього проживання.

    За результатами розслідування, про підозру було повідомлено кільком високопосадовцям Київради та КМДА:

    • Петро Оленич – заступник голови Київської міської державної адміністрації (КМДА);
    • Михайло Терентьєв – голова комісії Київради з питань земельних відносин;
    • Олена Марченко – член комісії Київради з питань земельних відносин;
    • Денис Комарницький – колишній депутат Київради, якого слідство вважає організатором схеми.

    Вищий антикорупційний суд обрав запобіжні заходи щодо семи підозрюваних:

    • Шестеро осіб взято під варту із можливістю внесення застави від 4,5 до 50 мільйонів гривень.
    • Один підозрюваний, який пішов на співпрацю зі слідством, отримав особисте зобов’язання.

    Антикорупційні органи наголошують, що розслідування триває, і не виключено, що список підозрюваних може розширитися.

  • САП вимагає стягнути активи родини начальника Нацполіції

    САП вимагає стягнути активи родини начальника Нацполіції

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) звернулась до Вищого антикорупційного суду з позовом про визнання необґрунтованими активів родини начальника відділу Департаменту боротьби з наркозлочинністю Нацполіції Сергія Лосича. Позов стосується нерухомості вартістю 2,5 млн грн, що була придбана у 2021 році, а також схеми з фіктивною орендою житла, через яку були отримані незаконні кошти.

    Згідно з повідомленням, родичка Лосича у 2021 році придбала квартиру і два нежилих приміщення в елітному житловому комплексі Києва. Прокурори заявляють, що аналіз доходів та витрат посадовця та його родини не дозволяє пояснити наявність таких активів за рахунок законних прибутків.

    Крім того, Лосич уклав договір оренди з сестрою дружини, переказуючи на її рахунок щомісяця 7000 грн за оренду квартири. Проте, як вказує САП, сестра дружини незабаром повертала ці кошти назад на картку посадовця, що дозволило йому отримати компенсацію за нібито орендоване житло на суму майже 150 тис. грн.

    У зв’язку з цими фактами, прокурор САП подав позов до суду з вимогою визнати активи і доходи родини Лосича необґрунтованими та стягнути їх на користь держави.

  • НАБУ виявило корупційні схеми у родині народної депутатки

    НАБУ виявило корупційні схеми у родині народної депутатки

    Народна депутатка України та її чоловік стали фігурами кримінальної справи, яку відкрили НАБУ та САП через підозри у легалізації незаконно здобутих коштів і недекларуванні майна. За даними слідства, нардепка набула кошти в розмірі понад 20 млн грн у 2021-2022 роках, що значно перевищувало її законні доходи. Ці гроші, як стверджують правоохоронці, вона передала у позику чоловікові, який на них придбав нерухомість на Одещині.

    Додатково, ані сама народна депутатка, ані її чоловік не вказали в деклараціях за 2023 рік вказане домоволодіння та дві земельні ділянки, хоча вони фактично перебували у їхньому користуванні. Ці дії порушують законодавство і створюють підозри щодо порушення антикорупційних норм.

    За інформацією НАБУ, нардепці було повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 368-5 (недекларування значних сум коштів) та ч. 2 ст. 366-2 (подання завідомо недостовірної інформації у декларації). Її чоловік підозрюється у легалізації коштів через покупку нерухомості (ч. 2 ст. 209) і поданні недостовірних даних у декларації (ч. 2 ст. 366-2 КК).

    Зараз справа знаходиться на етапі слідства, і всі дії підлягають ретельному вивченню правоохоронними органами. Це є ще одним показовим випадком у боротьбі з корупцією серед представників влади.

  • Прокурора ОГП судитимуть за матеріалами НАБУ

    Прокурора ОГП судитимуть за матеріалами НАБУ

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) направила до суду обвинувальний акт стосовно прокурора Офісу Генерального прокурора. Підставою для цього стали результати досудового розслідування, яке проводило Національне антикорупційне бюро України (НАБУ).

    Про це інформує «Закон і Бізнес» з посиланням на САП.

    В липні 2024 року прокурора ОГП викрили на одержанні 170 тис. дол. неправомірної вигоди. Як встановило слідство, обвинувачений через посередника одержав від підприємця хабар за закриття кримінального провадження щодо незаконного відчуження посадовими особами майна на користь приватного товариства, а також зняття арешту з майна.

    Обвинувальний акт за ч. 4 ст. 368 КК направлено до ВАКС для розгляду по суті.

    Санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.