Позначка: Росія

Найжорстокіші сутички останньої доби розгорталися на напрямку Авдіївки, свідчать зведення Генерального штабу Збройних сил України

За останню добу відбулося 56 бойових зіткнень, під час яких ворог наніс 150 ракетних та 74 авіаційних ударів. Крім того, було здійснено 84 обстріли реактивними системами залпового вогню по позиціях українських військ та населеним пунктам. Інформація про це міститься в ранковому оперативному зведенні від командування генеральним штабом Збройних сил України, яке опубліковано на офіційній сторінці військового відомства у Facebook.

Російські окупанти, діючи вночі, вдруге застосували 10 безпілотників типу “Shahed-136/131”, проти яких протиповітряна оборона успішно знищила 5 ударних дронів.

Зазначається, що авіаційні удари призвели до пошкоджень 14 населених пунктів. Артилерійський обстріл зачепив близько 110 населених пунктів у Чернігівській, Сумській, Харківській, Луганській, Донецькій, Запорізькій, Херсонській та Миколаївській областях.

У зоні дії ОСУВ “Північ” на Сіверському та Слобожанському напрямках противник зберігає свою військову присутність прикордонно, намагаючись заважати перекиданню українських військ на загрозливі напрямки та укріплюючи мінно-вибухові загородження вздовж державного кордону в бєлгородській області.

В районі дії ОСУВ “Хортиця” на Куп’янському напрямку українські захисники відбили 7 атак ворога поблизу Синьківки (Харківська область), де противник неуспішно намагався прорвати оборону.

На Бахмутському напрямку українські війська відбили 2 атаки окупантів у районах Богданівки та Андріївки (Донецька область).

У зоні відповідальності ОСУВ “Таврія” на Авдіївському напрямку українські захисники утримують напругу, стримуючи ворога, який намагається оточити Авдіївку. Протягом минулої доби здійснили 8 атак в районах Степового, Авдіївки, а також 21 атаку поблизу Сєверного, Первомайського та Невельського (Донецька область).

На Мар’їнському напрямку сили оборони продовжують стримувати ворога в районах Мар’їнки та Новомихайлівки (Донецька область), де було відбито 9 атак.

На Запорізькому напрямку захисники відбили 2 атаки противника на заході та північному заході Вербового (Запорізька область).

У зоні ОСУВ “Одеса” на Херсонському напрямку українські війська продовжують розширювати плацдарм, не дивлячись на значні втрати. Противник залишається активним і намагається витиснути українські підрозділи із займаних позицій. За минулу добу провів понад 10 неудачних штурмових дій.

У той час як українські сили оборони активно ведуть операції, завдаючи значних втрат окупаційним військам в живій силі та техніці вздовж усієї лінії фронту, авіація здійснила серію ударів по 10 районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки противника. Подібні дії також зафіксовані у використанні підрозділами ракетних військ, які нанесли удари по 2 районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки, а також знищили 3 артилерійські засоби, 5 складів боєприпасів та 2 інші важливі цілі противника.

У окупаційних військах Російської Федерації зафіксовані ізольовані випадки відмов військовослужбовців виконувати злочинні накази та брати участь у бойових діях. Зокрема, 19 грудня цього року 43 військовослужбовці з 150-ї мотострілецької дивізії Збройних сил Росії, які перебували на тимчасово окупованій території Луганської області, відмовились від участі у бойових діях і були відправлені під конвоєм співробітників військової поліції на територію Російської Федерації.

30 Грудня, 2023
Західні країни в Радбезі ООН обіцяють посилити підтримку України після повітряної атаки

Члени Ради безпеки ООН осудили “жахливі напади” Росії на Україну та вимагають негайного припинення агресії. Вечірнє термінове засідання Радбезу ООН відбулося за проханням України та ще близько 30 країн-членів ООН через найбільший обстріл ракетами, який здійснила Росія.

Офіційні джерела повідомляють про втрати внаслідок російських ударів, де використано 158 одиниць озброєння, включаючи 122 ракети і 36 безпілотників. Зазначено, що напад стався по численних українських містах, включаючи Київ, Львів, Одесу, Харків, Херсон і Дніпро, внаслідок чого загинули 31 мирний житель, а понад 160 осіб отримали поранення.

Польща також повідомила про можливий проліт російської ракети через її повітряний простір перед поверненням в Україну. Мальта висловила вимогу до Росії “негайно припинити всі військові дії” та “повністю вивести всі свої сили”.

Мохамед Халед Хіярі, помічник Генерального секретаря ООН з питань Близького Сходу, Азії та Тихого океану, на засіданні Радбезу ООН повідомив, що Росія знову здійснила напади на цивільну інфраструктуру в Україні. Серед об’єктів, які постраждали, – житлові будинки, школи, пологові будинки, дитячі садки, парки, метро та ТРЦ, а також енергетична інфраструктура. У результаті пошкодження електромереж в декількох регіонах відбулося відключення електроенергії.

“Напади на цивільне населення і інфраструктуру порушують міжнародне гуманітарне право, вони неприпустимі і повинні бути негайно припинені”, – наголосив Хіярі. Він висловив сум за трагедією, яка розгортається в Україні, та відзначив, що українці знову вимушені стикатися зі страхом та руйнуванням своїх домів під час свят.

Хіярі нагадав про засуджуючу позицію Генерального секретаря ООН Антоніу Ґутерріша, який раніше вимагав негайного припинення ракетних та безпілотникових атак Росії на Україну. За його словами, військові дії Росії призвели до великої кількості жертв серед цивільного населення.

Представник Албанії при ООН осудив Росію за свідоме знищення цивільних об’єктів та спробу підкорення українців. Він вважає, що в Кремлі намагаються піддати націю та продовжують завдавати більше болю тим, на кого нападали в останні два роки.

Представниця Мальти вимагала від Росії негайно припинити всі військові дії та повністю вивести свої сили з України в межах міжнародно визнаних кордонів. Вона також нагадала про постійний ракетний обстріл Росією України та висловила підтримку права України на самозахист згідно зі статутом ООН.

Представник Китаю висловив заклик до сторін конфлікту позитивно відреагувати на заклики міжнародного співтовариства до миру та розширити спільну мову для негайного припинення війни.

Представники США, Великої Британії, Франції, Японії та Європейського Союзу однозначно визначили Росію як агресора і висловили підтримку Україні в захисті від агресії. Вони відкинули ідею “обох сторін конфлікту” і підкреслили необхідність припинення російської агресії та відведення всіх сил з України.

Американський дипломат нагадав, що Рада Безпеки ООН раніше визначила, що напади на цивільну інфраструктуру є грубим порушенням міжнародного права та міжнародного матеріального права, і винних було призначено притягнути до відповідальності.

“Сполучені Штати підтримують Україну і продовжать закликати до відповідальності за злочини російських посадових осіб і військ проти народу України. Ми не залишимо без захисту хоробрий народ України, який сьогодні бореться за свою свободу, за свою країну та цінності та принципи, викладені в Статуті ООН”, – заявив представник США.

Британська представниця при ООН, Барбара Вудворд, відзначила, що російські атаки, хоч і щоразу шокуючі, вписуються в давно відомий сценарій, коли ракети, дрони та артилерія направлені проти мирного населення.

Представниця Великої Британії наголосила, що без українських систем протиповітряної оборони, підтриманих міжнародним співтовариством, кількість жертв стала б набагато вищою. Вона підкреслила готовність своєї країни продовжувати підтримувати українські військові, надсилаючи сотні ракет для поповнення запасів систем протиповітряної оборони, що захищають Україну від російських атак.

Представник Європейського Союзу, присутній на засіданні Ради Безпеки ООН, обіцяв надавати допомогу відновленню України після російських атак та активізувати гуманітарну допомогу та підтримку цивільного захисту, а також забезпечити стійкість її енергетичного сектору протягом зими.

Представник Росії продовжував висловлювати обвинувачення в адресу України, називаючи її керівництво “хунтою” та “нацистами”. Звинувачуючи Україну в руйнуванні цивільних об’єктів, він стверджував, що російські атаки спрямовані лише на військову інфраструктуру, а всі руйнування та жертви серед цивільного населення винні українським системам протиповітряної оборони.

Представник України при ООН, відзначаючи присутність представників “путінського режиму”, визнавав їхню дієздатність та зазначав, що довіра до Ради Безпеки ООН піддається підірванню через їхню присутність.

Кислиця зауважив, що Росія не проявляє наміру завершити війну, і кремлівський режим діє в єдності з російським суспільством, яке вважається «промитим мізками». За його словами, російське суспільство наповнене ненавистю до більшості світу, включаючи Україну, і відмовляється від політики умиротворення.

Кислиця вказав, що доки у Росії є ресурси, вони будуть продовжувати агресивні напади на Україну, спрямовані не лише на країну, але й на глобальну архітектуру безпеки та міжнародний порядок, які базуються на Статуті ООН. Представник України закликав міжнародну спільноту обмежити можливості Росії виробляти зброю, фінансувати військову агресію та становити загрозу світовому порядку.

Останніми тижнями західні офіційні особи та аналітики попереджали, що Росія може збільшити кількість масованих ударів протягом зими, сподіваючись подолати опір українців, після того як зменшила кількість ударів крилатими ракетами протягом попередніх місяців для створення запасів. Це призвело до «наймасштабнішої повітряної атаки» вночі на 29 грудня, зазначив командувач ВПС Микола Олещук.

30 Грудня, 2023
Динаміка військового конфлікту у 2024 році: аналіз трьох можливих сценаріїв
Триває повномасштабна війна Росії проти України, і зараз вона вже входить у свій третій рік. Лінія фронту за останні місяці майже не зазнала змін, і питання про те, чи може хід конфлікту змінитися у 2024 році, залишається в центрі уваги. Президент України Володимир Зеленський визнав, що весняний наступ не приніс того успіху, якого він сподівався, і на даний момент Росія утримує близько 18% території країни.

Запитали думки трьох військових аналітиків про те, як вони бачать можливий розвиток подій протягом наступних 12 місяців.

Війна затягнеться, але не триватиме вічно

Барбара Занчетта, відділ вивчення війни, Королівський коледж Лондона

Перспективи завершення війни в Україні залишаються малопривітними. Позиції Володимира Путіна, порівняно з минулим роком, виявляються більш сильними, але це стосується переважно політичного, а не військового виміру.

Ситуація на фронті залишається невизначеною. Здавалося б, наступ України припинився, але також не відбувся прорив союзників Росії. Зараз результат війни значно більше залежить від політичних рішень, прийнятих на великій відстані від самого конфлікту – у Вашингтоні та Брюсселі.

Дивовижна єдність, яку Захід проявляв у 2022 році та підтримував протягом усього 2023-го, починає розриватися.

Військова допомога від США опинилася в полоні того, що президент Байден назвав “дрібною політикою” Вашингтона. Майбутнє економічної підтримки від ЄС, схоже, залежить від безглуздої позиції Угорщини.

В той самий час коливання в західних столицях підбадьорюють Путіна. Його останні виступи та зухвалі заяви свідчать про те, що, на його думку, Росія готова до тривалої війни.

Таким чином, чи вистачить сил і стійкості заходу, щоб і надалі протистояти російському лідеру та всьому, що він представляє?

Рішення Європейського Союзу щодо початку переговорів щодо приєднання України та Молдови є не просто формальністю, а важливим етапом, який вказує на продовження підтримки Києва. Це надає сигнал, що майбутнє України в ЄС є пріоритетом, не зважаючи на тиск Росії.

У Вашингтоні ймовірна повна зміна політики малоймовірна, оскільки рейтинги Дональда Трампа зростають. Хоча існує спокуса зобразити сценарій припинення підтримки України у разі його перемоги на виборах-2024 у США, реальність полягає в тому, що колишній президент самостійно не зможе перевертати трансатлантичне партнерство.

Захід має розбіжності в своїй підтримці, а це робить 2024 рік важким для демократичних країн. Довгостроковий консенсус на підтримку війни завжди був складнішим для них, ніж для автократів.

Хоча війна може тривати весь 2024 рік, важливо зазначити, що вона не може тривати безкінечно. Завдяки нерішучості Заходу, Росія може ставати ще агресивнішою. Попри це, оскільки державний переворот чи смерть президента не є ймовірними, переговори залишаються єдиною реальною можливістю вирішення конфлікту, незважаючи на відмову обох сторін від них.

Попереду рік консолідації

Майкл Кларк, колишній генеральний директор Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень, вказує на те, що широкомасштабне вторгнення Росії в Україну привело до повернення великої війни на європейський континент. Події 2023 року відзначили також повернення індустріальної війни.

Індустріальна війна переносить економіку частково, а в деяких країнах повністю, на воєнні рейки. Оборонний бюджет Росії у порівнянні з 2021 роком зріс втричі, а наступного року очікується, що він стане 30% державних витрат.

Це призводить до того, що війна в Україні стає тривалішою і травматичнішою, ніж будь-який подібний конфлікт, який Європа спостерігала з середини минулого століття. Майбутній рік покаже, наскільки Росія, разом зі своїми постачальниками в Північній Кореї й Ірані, і Україна, з її західними партнерами, зможуть задовольнити вимоги війни індустріальної епохи, яка визначатиме нову реальність на європейському та світовому рівнях.

Протягом року лінія фронту в Україні майже не зазнала змін, але стверджувати, що конфлікт у застійному стані, було б неправильно. Обидві сторони проявляють відданість продовженню боротьби, прагнучи захопити стратегічні ініціативи.

Росія може вирішити знову розширити активність на всьому фронті, включаючи можливість захоплення всього Донбасу. З іншого боку, Україна може намагатися скористатися своїми успіхами в Чорному морі.

Крім того, Київ може вжити заходів для здійснення військових сюрпризів, спрямованих на виведення противника з рівноваги.

Однак загалом 2024 рік виглядає як період консолідації як для Києва, так і для Москви.

Росії бракує як технічних, так і людських ресурсів для стратегічного наступу, і ймовірно, вона не зможе розпочати його до навесні 2025 року.

Україні необхідна підтримка з боку заходу для того, щоб утримати свої позиції у наступному році, одночасно посилюючи внутрішні резерви для майбутніх викликів.

Сучасна війна, яка відбувається, представляє собою конфлікт між суспільствами, де поле бою є лише виявом цієї глибокої боротьби.

Хід подій у 2024 році буде визначатися не тільки на віддалених політичних аренах, таких як Москва, Київ, Вашингтон, Брюссель, Пекін, Тегеран і Пхеньян, але й у сільських населених пунктах, таких як Авдіївка, Токмак, Краматорськ та інших місцях бойових дій уздовж фронтової лінії.

Україна буде тиснути на Росію навколо Криму

Бен Ходжес, колишній командувач армії США в Європі, відзначив, що у Росії відсутній рішучий і проривний потенціал для захоплення України. Він вказав, що Росія зосереджується на утриманні придбаних територій та посиленні своїх оборонних можливостей, при цьому сподіваючись на здатність Заходу відступити від підтримки України.

У той час Україна не припиняє свою боротьбу. Країна активно захищає своє виживання і має чітке уявлення про можливі наслідки перемоги Росії. Дедалі більше країн Європи висловлюють свою готовність збільшити допомогу, оскільки зростає обурення та страх внаслідок можливого відступу рішучості з боку США.

Однак я передбачаю, що на початку наступного року США, нарешті, приймуть відкладений Конгресом пакет допомоги.

З цього приводу від України можна очікувати наступних кроків:
1. Відновлення втомлених від місяців боїв підрозділів для майбутніх наступів.
2. Удосконалення системи мобілізації.
3. Збільшення власного виробництва боєприпасів і зброї.
4. Подолання переваги Росії у сфері радіоелектронної боротьби (РЕБ).
До літа Україна планує вперше використати американські винищувачі F16, що може покращити її здатність протистояти російській авіації та посилити протиповітряну оборону.

Найбільш стратегічно важливою областю, яка залишається під контролем Росії, є Крим, який українці вважають “вирішальною територією”. Україна планує продовжувати тиск на росіян в цьому регіоні, зробити присутність російського військово-морського флоту в Севастополі неприйнятною, включаючи бази ВПС та матеріально-технічні склади в Джанкої.

Незважаючи на обмежені ресурси, зокрема артилерійські боєприпаси та високоточна зброя великої дальності, Україна продовжить виявляти витримку та стратегічний підхід. Російські солдати, у свою чергу, зазнають випробувань волями та логістикою, адже українська логістична система ставить їхню національну систему під постійний тиск.
29 Грудня, 2023
“Асвабадітєль” з росії отримав моркву в якості допомоги від влади

Влада Волгоградської області в Росії видала компенсацію у вигляді кількох кілограмів овочів військовослужбовцеві, який брав участь у воєнних діях на території України.

Олег Рибкін, 45-річний житель Волгоградської області, отримав серйозні каліцтва під час участі у війні на сході України, де опинився під час визволення його Збройними Силами України.

Рибкін отримав поранення живота, печінки, нирок та ніг. Внаслідок поранень йому потрібна заміна колінного суглоба, але владі це невигідно, оскільки при цьому йому доведеться виплатити компенсацію в розмірі 3 млн рублів (приблизно $32 тисячі) та призначити довічну пенсію.

У зв’язку з цим сім’я Рибкіна отримала єдину «допомогу» у вигляді двох відер моркви та пакету цибулі від місцевих фермерів за вказівкою адміністрації.

26 Грудня, 2023
“Летіть у Африку” – Медведєв дав нову пораду росіянам

Заступник голови Ради безпеки Російської Федерації Дмитро Медведєв висловив думку, що жителі європейських країн “не дуже хочуть” бачити росіян і рекомендував своїм співвітчизникам вибирати африканські країни для відпочинку.

Під час виступу на форумі партії “Единая Россия”, Медведєв закликав росіян обирати Африку для відпочинку, оскільки, за його словами, там “дуже добре зустрічають”. Він підкреслив свою пораду, наводячи приклади з власного досвіду подорожей по африканських країнах.

Ця порада стала актуальною в контексті відносин Росії з європейськими країнами, а також у світлі заяв президента РФ Володимира Путіна про роль Африки як нового центру сили. За словами Путіна, країни повинні рахуватися з впливом Африки, що може впливати на геополітичну ситуацію.

14 Грудня, 2023
“Солнцепек”: хто стоїть за хакерами, які атакували “Київстар”

“Ми, хакери “Солнцепек”, беремо на себе повну відповідальність за кібератаку на “Київстар”. Ми знищили 10 тисяч комп’ютерів, понад 4 тисячі серверів, усі системи хмарного зберігання даних та резервного копіювання”, – таку заяву розмістило угрупування на своєму телеграм-каналі.

Російські хакери пояснили, що атакували “Київстар”, оскільки “компанія забезпечує зв’язком ЗСУ, а також державні органи і силові структури України”.

Вони також пригрозили кібератаками іншим компаніям, які допомагають українській армії.

Раніше за напад на “Київстар” взяли відповідальність інші російські хакери з угруповання KILLNET. 12 грудня вони заявили про це у своєму телеграмі, однак жодних доказів не надали.

12 грудня Служба безпека України як одну з версій атаки назвали російський слід. Там відкрили провадження одразу за вісьмома статтями Кримінального кодексу України, зокрема несанкціоноване втручання в роботу інформаційних систем, державна зрада, диверсія та ведення агресивної війни.

13 грудня у спецслужбі уточнили свою позицію.

“Відповідальність за атаку вже взяло на себе одне з російських псевдохакерських угруповань. Воно є хакерським підрозділом головного управління генштабу збройних сил РФ (більш відомого як ГРУ), яке таким чином публічно легалізує результати своєї злочинної діяльності”, – йдеться у заяві СБУ.

Співрозмовник ВВС у спецслужбі уточнив, що йдеться саме про “Солнцепек”.

“СБУ продовжує документувати кібератаку РФ по цивільній інфраструктурі України як черговий воєнний злочин росіян”, – заявили в СБУ.

Ввечері 12 грудня “Київстар” повідомив, що сподівається відновити свої сервіси 13 грудня. Проте директор компанії у розмові з журналістами припустив, що відновлення зв’язку може забрати більше часу.

При цьому абоненти домашнього інтернету “Київстар” вже повідомляють про відновлення сервісу.

Офіційно влада Росії не коментувала атаку на “Київстар”.

“Солнцепек”

“Київстар” – можливо, не перший об’єкт нападу російських хакерів “Солнцепека”.

Навесні цього року угруповання активно публікувало інформацію про завдання шкоди різним українським структурам, серед яких – сайти “Суспільного”, “24 Каналу”, українські провайдери, міністерство інфраструктури та Південний гірничо-збагачувальний комбінат.

Спеціалізоване IT-видання DEV.UA писало, що “Солнцепек” може курувати Головне розвідувальне управління Росії.

Діяльність угрупування також пов’язують з підтримуваною Кремлем хакерською групою Sandwоrm, вказувало видання із посиланням на свої джерела у Держспецзв’язку.

“Sandworm – це елітний підрозділ російських хакерів, який працює на Кремль. Саме воно поширювало вірус NotPetya, що знищував дані на комп’ютерах комерційних та урядових структур у всьому світі, завдаючи лише однією диверсією збитків на 10 млрд доларів”, – зазначає DEV.UA і додає, що Sandworm підпорядковується Головному розвідувальному управлінню Росії.

Що відомо про атаку на “Київстар” і коли буде зв’язок

Зранку 12 грудня в роботі одного з найбільших мобільних операторів України -“Київстару” – стався технічний збій.

Згодом у компанії підтвердили, що стали жертвою “потужної хакерської атаки”.

Генеральний директор компанії Олександр Комаров заявив, що зруйнована частина віртуальної ІТ-інфраструктури.

Збій вплинув на зв’язок, інтернет, роботу банківських терміналів та автоматичні системи в деяких регіонах, наприклад, оповіщення чи вимкнення вуличного світла вранці.

Компанія залучила правоохоронців та спеціальні служби для фіксації наслідків втручання в роботу.

За словами Комарова, персональні дані абонентів не скомпрометовані, фахівці працюють над усуненням несправностей.

“Ми не бачили ніякої атипічної поведінки трафіку. Наша базова версія, що ціль – руйнування інфраструктури, покласти критичну інфраструктуру країни. Можливо, для того, щоб спаплюжити візит президента в США, додати щось до енергетичних блекаутів, впливати на моральний дух українців через інші важелі”, – розповів Комаров в інтерв’ю Forbes.UA.

Він також не назвав точних термінів повного відновлення інфраструктури після атаки російських хакерів, хоча пресслужба компанії обіцяла подолання проблем вже 13 грудня.

“Це найважче питання сьогодні, тому що я не хочу цим спекулювати. У нас є декілька сценаріїв”.

За попередніми розрахунками, 13 грудня планується відновити фіксований інтернет для домогосподарств, а також розпочати запуск мобільного зв’язку та інтернету.

“Базовий сценарій – я сподіваюся, що ми завтра (13 грудня) почнемо відновлювати цей сервіс. Але є дуже великий рівень невизначеності. Ви відновлюєте працездатність якоїсь системи, і у вас починають вилазити нові проблеми”, – заявив директор.

Держспецзв’язку також 13 грудня уточнило, чому не працює внутрішній роумінг між операторами мобільного зв’язку.

“Для уникнення перевантаження мереж інших операторів, за запитом СБУ, Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій видав розпорядження про тимчасове блокування послуги національного роумінгу для абонентів “Київстар”, – заявили у відомстві.

Тому перемкнутись на мережу інших операторів клієнти “Київстару” наразі не можуть.

Кіберфахівці Служби безпеки України та спеціалісти “Київстару” у взаємодії з іншими державними органами продовжують відновлювати мережу після вчорашньої хакерської атаки.

14 Грудня, 2023
Неглибоке заморожування. Хто і чому гальмує поновлення допомоги Україні

Закон, що забуксував у Конгресі, про надання військової допомоги Україні, Ізраїлю і Тайваню вже третій місяць викликає захоплену істерику у російських пропагандистів, які передрікають Україні крах. Але чи це так? Наскільки велика реальна небезпека, і що ми можемо зробити у відповідь?

Візит до США Володимира Зеленського, під час якого він, серед іншого, виступив у Конгресі, є спробою розблокувати американську допомогу. Наскільки ця спроба буде успішною, стане ясно найближчими днями. Але можливості України впливати на ситуацію досить обмежені, оскільки причини призупинення фінансування мають із боку США суто внутрішньополітичний характер.

Президент Джо Байден подав Конгресу запит на додаткові витрати у розмірі 106 мільярдів доларів після нападу ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня. Понад половину грошей у запропонованому пакеті було призначено для допомоги Україні. Але дебати навколо схвалення цього запиту зайшли в глухий кут через зустрічні вимоги республіканців щодо посилення міграційної політики на мексиканському кордоні.

Допомога союзникам та проблеми з мігрантами

Прямого зв’язку між ними немає, і ув’язування військової допомоги та міграційної політики в єдиний пакет для обговорення, по суті, є формою шантажу з боку Республіканської партії. Але для такої поведінки у республіканців, як і для відчайдушного опору у демократів, є серйозні причини. Обидві партії виявилися заручниками виборів 2024 року, і бюджетного дефіциту, що зростає, змушує піднімати поріг держборгу США, що веде до катастрофічного зростання витрат на його обслуговування.

Типовий електорат демократів включає недавніх мігрантів, залежних від різних соціальних програм, що просуваються переважно Демократичною партією. При цьому в ряді штатів особам без громадянства вже зараз дозволяється брати участь у виборах на місцевому рівні.

У свою чергу, типовий електорат республіканців, хоч і дещо розмитий останнім часом, здебільшого не користується соціальними програмами, які залучають недавніх емігрантів. Республіканська електоральна база складається в основному з робітничого класу та пенсіонерів і критично залежить від пенсійних програм.

Але економічна ситуація потребує коригування масиву соціальної допомоги у бік урізання. Після тривалого періоду, протягом якого низькі відсоткові ставки дозволяли уряду позичати за допомогою емісії облігацій, трильйони доларів, не збільшуючи при цьому до непомірної величини витрати на обслуговування держборгу, відсоткова ставка за 10-річними облігаціями досягла 4,5%. Це перетворює виплати за боргами на еквівалент другого Міністерства оборони. І пенсійні програми, які підтримують республіканці, дедалі жорсткіше конкурують із соціальними програмами для нових громадян США та мігрантів, що просуваються демократами.

Така конкуренція породжує конфлікт електоральних інтересів двох партій напередодні президентських виборів, і ця ситуація справді є небезпечною для України. Вона тим паче небезпечна, що альтернативних варіантів фінансування, які можуть обійти вето Конгресу, зараз практично немає. Програма ленд-лізу, яка так і не заробила через непотрібність, вже закінчилася, і потребує відновлення на 2024 рік. Підтримка лише з боку ЄС, без участі США, була б можлива протягом приблизно півроку – але й вона під питанням через обструкціоністську позицію Угорщини, а також, з великою ймовірністю, і Австрії. Створення коаліції лише з-поміж країн, що підтримують Україну, на базі того ж таки Рамштайна, впирається в обмежені можливості європейського ОПК та в економічні проблеми Європи, багато в чому подібні до американських. Все це збіглося з накопиченням на Заході, і, особливо, у США, низки претензій до України, певною мірою обґрунтованих.

У свою чергу, у Кремлі, бачачи складну ситуацію, що виникла у зв’язку із зниженням потоку західної допомоги, посилюють тиск на Україну всіма можливими способами, відверто граючи ва-банк. До цього Москву спонукають і “вибори Путіна”, що наближаються, у березні наступного року, до яких Кремлю потрібно пред’явити росіянам хоч якісь успіхи. Крім того, навіть у разі успішного подолання опору республіканців у Конгресі та досягнення компромісу між партіями, розміри допомоги Україні неминуче будуть урізані, просто за логікою передвиборчої конкуренції.

Все це, разом узяте, веде до того, що 2024 рік, навіть за найкращого для України сценарію з-поміж можливих, стане для нас роком глухої оборони. Контроль за цільовим використанням західної допомоги буде суворішим, а поради щодо дій України на полі бою набудуть більш обов’язкового характеру. При цьому, щонайменше, до березневих виборів до РФ, а, можливо, і до президентських у США, Росія використовуватиме всі наявні кошти для прориву української оборони “тут і зараз”, абсолютно не зважаючи ні на великі втрати, ні з віддаленими наслідками цих рішень. У Кремлі розуміють, що другого шансу добити Україну вони швидше за все вже не отримають. Тиск на нас включатиме не лише фронтові операції, а й інформаційні диверсії, кібервійну, а також спроби розгойдування України зсередини. Особливо жорстким російським атакам будуть зазнавати, і, власне, вже зазнають мобілізаційних заходів. Іншими словами, найближчі півроку стануть, мабуть, найскладнішим періодом війни. Можливо, навіть складнішим, ніж її початковий етап.

Саме це, наскільки можна судити, і доводили до президента Зеленського під час його візиту до Вашингтона.

На що чекати від Вашингтона

І все ж таки – коли буде подолано вето Конгресу? І які наші перспективи надалі?

На жаль, жодних гарантій щодо відновлення фінансування дати неможливо. Ситуація справді дуже і дуже серйозна. Як показує історичний досвід, внутрішні проблеми США завжди переважають над зовнішньополітичними. Так, ленд-ліз у роки Другої Світової війни запрацював на повну силу тільки після удару по Перл Харбору в грудні 1941, хоча закон про нього було прийнято ще в березні.

На нашу користь працює той факт, що більшість громадян США таки підтримують опір агресивним планам Росії, в якій на Заході все виразніше бачать реінкарнацію Третього Рейху. З електоральної точки зору республіканцям невигідно “упустити” Україну в обставинах, коли це може бути поставлено їм у провину, і, компроміс, швидше за все, буде знайдено. Хоча у лавах GOP і є політики, які виступають за обмін України на інші домовленості з Москвою, але групи їх підтримки таки становлять меншість.

Водночас подолання вето Конгресу закриє питання про отримання допомоги з боку США лише на 2024 рік. А можлива перемога Трампа на виборах наприкінці 2024 може означати кінець американської допомоги Україні в 2025, хоча це і не обов’язково.

Наразі Трамп уникає докладного коментування своїх дій на російсько-українському напрямку у разі повернення до Білого дому. Він обмежується лише обіцянками закрити проблему війни в Україні протягом кількох діб. Те, які саме дії він вдасться, залишається фактором невизначеності. І справа тут не в тому, що Трамп є нерозв’язною загадкою, а все в тому ж пріоритеті внутрішніх проблем США над зовнішніми, традиційно більш вираженими в політиці республіканських адміністрацій порівняно з демократичними. Це означає, що за певних умов Трамп може навіть збільшити допомогу Україні та посилити ставлення до Росії. Але, може, і, навпаки, піти на компроміс із Москвою за наш рахунок. У цьому випадку ми опинимося перед загрозою примусу до здачі Криму та чотирьох областей, які Росія вже оголосила частиною своєї території. Потім, ймовірно, на кілька років настане тендітний світ, після чого Москва спробує добити Україну вже остаточно, спровокувавши на всій її ще неокупованій території громадянську війну. За цим послідує нова інтервенція, окупація та штучний голод у поєднанні з репресіями для повного придушення українського опору. Загалом йдеться про повторення сценарію окупації та насильницької радизації України у 1918-40 роках. Цей план вже відкрито обговорюється в російських пабликах, з підрахунком того, скільки мільйонів українців доведеться витіснити на еміграцію, а скільки знищити.

У цій вкрай непростій для нас ситуації ми можемо парирувати погрози єдиним способом: створюючи і нарощуючи власну військову промисловість. Про це говорять на Банковій, і з цим погоджуються наші західні союзники. Вони готові допомогти нам і в цьому питанні, у вигляді недержавного інвестування.

13 Грудня, 2023
Кінець Імперії. Як схиляння України до перемовин с Росією прискорить її розпад

Схиляння України до мирних перемовин з Росією в першу чергу посприяє розпаду самої Росії, про це, у своїй статті для Washington Examiner, пише політичний аналітик Майкл Рубін.

Сенатор Дж. Д. Венс (республіканець від штату Огайо), один із найзатятіших критиків додаткової допомоги Україні, прямо закликав Україну піти на компроміс із Росією для досягнення миру.

“В інтересах Америки визнати, що Україні доведеться поступитися частиною території росіянам, і нам потрібно покласти край цій війні”, — заявив він у неділю.

Багато противників збільшення допомоги Україні щирі. Деякі побоюються, що президент Росії Володимир Путін замість того, щоб змиритися з поразкою, вдасться до ядерної війни, тоді як інші не вірять, що українська армія здатна вийти з нинішнього глухого кута. Інші інтелектуали в галузі оборони стверджують, що Китай є великою загрозою для Сполучених Штатів, і помилково вважають, що підтримка України і Тайваню взаємно виключають один одного.

Залиште осторонь брехню про передбачувану моральну еквівалентність України і Росії або наївну надію на те, що мир із Путіним взагалі можливий, особливо якщо мир умиротворить агресію. Зміна кордону України перед лицем російської агресії створила б прецедент, завдяки якому сильні завжди можуть полювати на слабких. Ті, хто зараз намагається умиротворити Росію, мають розуміти, що передача шматків території може бути двостороннім процесом. Замість досягнення миру вони можуть розпалити боротьбу за територію по всій Євразії. Якщо Захід нав’яже Україні втрату Донбасу і Криму, Росії слід очікувати набагато більших втрат у майбутньому.

Борис Єльцин, президент Росії з 1991 по 1999 рік, був одночасно слабким і п’яним. Він керував особливо хаотичним періодом у російській історії, про який мало хто з росіян згадує з любов’ю. Тим не менш, його перебування на посаді не було повною катастрофою. Відновлення після 70-річної диктатури ніколи не буває легким. Єльцину довелося будувати демократичну і політичну інфраструктуру з нуля. У цьому він досяг успіху. Росія була далека від досконалості, але існував баланс сил, і система культивувала не тільки корумпованих олігархів, а й здібних бюрократів, політиків і громадянське суспільство.

Відтоді Путін систематично знищує будь-які залишки демократії. Як і диктатори до нього, він вважав за краще діяти через вузьку групу лоялістів і не довіряв будь-якій бюрократії, яка могла б винагородити компетентність і створити претендентів. Це, наприклад, стало причиною того, що після падіння Саддама Хусейна в Іраку араби-суніти зіштовхнулися з таким вакуумом лідерства: у курдів були свої польові командири, а в шиїтів — аятоли, що могли допомогти їх організувати. Однак Саддам провів понад покоління, усуваючи суперників, тож араби-суніти виявилися групою з найменшими управлінськими здібностями.

Падіння Саддама призвело до внутрішнього хаосу, але й падіння Путіна призведе до цього. Щойно Путін помре, з’являться регіональні суперники, а периферійні впливові особи розірвуть Росію на частини. Честолюбні наступники можуть заповнити вакуум у Москві та Санкт-Петербурзі, але від Владивостока до Владикавказа може скластися зовсім інша історія. Японія може повернути втрачені землі в односторонньому порядку, повернувши собі південний Сахалін і Курильські острови. Амбіції Китаю в Сибіру вищі. Тоді як розпад Радянського Союзу звільнив багато радянських республік Центральної Азії та Кавказу, чиї попередники завоювала Російська імперія, багато інших утворень опинилися в межах кордонів самої Росії. Такі утворення, як Чечня, Дагестан і Північна Осетія, можуть прагнути до незалежності, якщо влада Росії хоча б тимчасово випарується.

Європейські держави також можуть відновити претензії. Росія вкрала у Фінляндії Карелію, Саллу і Петсамо. Пруссаки правили Кенігсбергом протягом століть до російського завоювання і перетворення його на Калінінград. Україна може і повинна претендувати на російську територію, хоча б як компенсацію за десятиліття російської агресії і вбивств.

І росіянам, і тим, хто схильний умиротворяти Кремль, слід остерігатися: вони можуть вважати, що Росія може отримати вигоду від війни в Україні, але замість цього вони можуть сіяти насіння кінця фактичної імперії, що існувала під прикриттям російської державності з кінця 16 століття. Путін може нарікати на те, що країна, якою він керує, на 25% менша за ту, якою правили його радянські попередники, і він може мріяти про повернення до радянських кордонів. Однак, відновлюючи рухливість кордонів, він готує ґрунт для скорочення Росії до її розмірів під час правління Федора I.

13 Грудня, 2023
Путін одержимий Україною – Кучма

Колишній президент України Леонід Кучма в інтерв’ю The Guardian висловив думку, що президент Росії Володимир Путін може бути одержимий Україною через психічний розлад. Кучма зазначив, що багато людей стверджують, що одержимість Україною для Путіна є свого роду манією або психічним розладом, і визнав можливість цієї інтерпретації.

Другий президент України також описав Путіна як кар’єрного оперативника КДБ і вказав на можливі наслідки цієї професії. Кучма поділився враженнями від моменту нападу РФ, коли він перебував у Києві, і визнав події того дня як “жахливі і шокуючі”, зазначивши російські бомбардувальники над Києвом.

За словами Кучми, Путін не має лише цілі захопити землю, але і зруйнувати саму “концепцію” України як “конкурентної альтернативи Росії”. Він вважає, що Путін готовий піти на жертви, включаючи людські та репутаційні втрати, щоб досягти цієї мети.

Кучма виразив впевненість у перемозі України, навіть у разі послаблення допомоги Заходу. Також він висловив надію, що Сполучені Штати зможуть прийняти закон щодо надання допомоги Україні. За його словами, поразка України буде означати втрату обличчя США перед світом.

Кучма також заявив, що перспективи примирення Росії та України важко уявити, оскільки повномасштабна війна об’єднала Україну та стерла протиріччя, які існували між регіонами. Люди, за його словами, “ненавидять Росію через страждання і втрати”.

11 Грудня, 2023
Відмова у фінансуванні для України задовольнить Москву, Тегеран і Пекін – Блінкен

Держсекретар США Ентоні Блінкен вважає, що Росія, Іран і Китай тільки виграють, якщо Конгрес не схвалить додаткове фінансування для України та Ізраїлю.

У своєму інтерв’ю CNN Блінкен підкреслив, що це рішення позитивно сприятиме інтересам Москви, Тегерану та Пекіна. Він також висловив обурення російською агресією в Україні та закликав до стримування Росії, щоб уникнути конфлікту з країнами НАТО, в який може втягнутися США.

Зазначивши успіхи Збройних Сил України на фронті, Блінкен відзначив їхні досягнення відбиття російської агресії та повернення понад половини території, захопленої Росією з лютого 2022 року.

Партія республіканців у Конгресі заблокувала проект закону про надання допомоги Україні, Ізраїлю та Тайваню, вимагаючи внесення пропозицій з посилення безпеки кордонів у запиті Білого дому. Звертається увага, що Білий дім попередив Конгрес, що кошти на допомогу Україні вичерпуються.

У зв’язку з цим у Білому домі висловлено попередження, що при припиненні підтримки України і можливому наступі Росії на кордони НАТО доведеться діяти в рамках статті п’ятої НАТО, що може призвести до пролиття американської крові.

11 Грудня, 2023