Hronikanovostej.com

Позначка: російські спецслужби

  • Ніч у лісі, пістолет із глушником і ранкова засідка: СБУ зірвала замах ФСБ на Київщині

    Ніч у лісі, пістолет із глушником і ранкова засідка: СБУ зірвала замах ФСБ на Київщині

    Контррозвідка Служби безпеки України заявила про зрив замовного вбивства на Київщині, яке, за версією слідства, організовувала російська ФСБ. Виконавцем мав стати 19-річний житель Миколаєва. За даними правоохоронців, молодий чоловік стежив за майбутньою жертвою, вивчав її звички та маршрути, отримав від російського куратора зброю зі схрону і мав влаштувати засідку під час ранкової прогулянки чоловіка із собакою.

    СБУ повідомила про затримання підозрюваного 10 вересня. За версією спецслужби, до уваги ФСБ він потрапив через свою активність у соціальних мережах, де публікував матеріали на підтримку нацистської та фашистської ідеології. Після встановлення контакту російська спецслужба нібито завербувала хлопця та почала давати йому завдання. Зрештою його відправили зі Миколаєва до столичного регіону для підготовки фізичної ліквідації визначеної людини.

    Оприлюднена інформація доповнюється судовими матеріалами, які дозволяють відновити значно ширшу хронологію справи. В ухвалі Центрального районного суду Миколаєва від 6 серпня йдеться про громадянина України, якого підозрюють за трьома епізодами — державна зрада в умовах воєнного стану, готування до замовного умисного вбивства та незаконне поводження зі зброєю. Суд вказує, що не пізніше 12 липня підозрюваний почав спілкуватися в Telegram із представниками російських спецслужб, які пропонували винагороду за розвідку об’єктів, стеження за конкретними людьми та їхню фізичну ліквідацію.

    За матеріалами слідства, це не було одноразове завдання. Спочатку фігурант виконував доручення на півдні України. У Миколаєві він забрав зі схованки пістолет, магазини з набоями та пристрій для безшумної стрільби. Згодом перебував в Одесі, де, як зазначено в судовій ухвалі, збирав інформацію розвідувального характеру. 23 липня він виїхав до Києва та орендував житло. Через декілька днів за вказаними російським куратором координатами забрав ще одну схованку зі зброєю.

    Фінальний етап операції мав відбутися наприкінці липня — на початку серпня. Слідство стверджує, що 31 липня підозрюваний прибув до лісової місцевості у Вишгородському районі Київської області. Там для нього нібито заздалегідь залишили транспорт. Чоловік мав залишитися в районі до наступного ранку, дочекатися появи цілі під час звичної прогулянки із собакою та здійснити напад. Однак завершити задумане він не зміг, оскільки його затримали співробітники СБУ.

    Під час обшуків, за повідомленням СБУ, у фігуранта виявили три пістолети з глушниками, боєприпаси та мобільні телефони. Правоохоронці заявляють, що інформація у смартфонах містить докази його контактів із російською спецслужбою. Наразі ці матеріали мають бути перевірені в межах кримінального провадження, а остаточну оцінку доказам може дати лише суд.

    Є й важлива деталь щодо особи потенційної жертви. «Главком» із посиланням на власні джерела у правоохоронних органах повідомив, що йшлося нібито про правника і громадського діяча Геннадія Друзенка — співзасновника Першого добровольчого мобільного шпиталю імені Миколи Пирогова. Однак сама СБУ ім’я людини, на яку готувався замах, у публічному повідомленні не назвала.

    Більше того, доступна судова ухвала також не дозволяє однозначно підтвердити версію про Друзенка. Ім’я потенційної жертви там приховане, однак судовий документ характеризує її як чинного військовослужбовця однієї з військових частин Національної гвардії України. У відкритих джерелах Друзенко фігурує як правник, громадський активіст, ветеран та президент ПДМШ, але не як чинний військовослужбовець НГУ. Тому стверджувати, що саме він був ціллю, без додаткового офіційного підтвердження наразі некоректно.

    Сам Перший добровольчий мобільний шпиталь був створений у 2014 році після Іловайської трагедії. За інформацією організації, Геннадій Друзенко став одним із його співзасновників, а перша місія добровольців вирушила на Донбас у грудні того ж року. За десять років роботи ПДМШ повідомляв про допомогу десяткам тисяч пацієнтів, а після початку повномасштабного вторгнення його медики працюють разом із підрозділами Сил оборони у прифронтових регіонах.

    Сама схема із залученням завербованої всередині України людини до фізичної ліквідації військових, волонтерів чи посадовців останнім часом фігурує одразу в кількох повідомленнях СБУ. 26 серпня спецслужба разом із Нацполіцією заявила про зрив іншого замаху на Київщині — цього разу проти керівника підприємства оборонно-промислового комплексу. За версією слідства, операцію також організовувала ФСБ. Виконавцем назвали 63-річного чоловіка, а після виконання завдання він намагався залишити Україну. Його затримали у Польщі, після чого українська сторона почала процедуру екстрадиції.

    Ще один схожий епізод завершився вироком у серпні. Тоді СБУ повідомила про 15 років ув’язнення для агента ФСБ, який спочатку підпалив автомобіль військового, а потім отримав завдання підготувати вбивство одного з командирів Сил оборони у Києві. У тій справі виконавець також дістав зброю зі схрону та орендував житло поблизу потенційної цілі. Його затримали ще на етапі підготовки.

    Показовим є і спосіб, у який російські спецслужби знаходять потенційних виконавців. У різних кримінальних провадженнях СБУ регулярно описує вербування через Telegram та інші соціальні мережі. Одних кандидатів знаходять серед тих, хто шукає «легких заробітків», інших — через антиукраїнські або проросійські коментарі. Наприклад, у серпні СБУ повідомляла про двох затриманих на Миколаївщині, яких, за даними слідства, завербували після антиукраїнських дописів у Telegram. У вересні спецслужба розповідала про військового, який також нібито працював на ФСБ та збирав інформацію про українські підрозділи на півдні.

    У судовій ухвалі в нинішній справі ця система описана ширше. За версією слідства, куратори можуть пропонувати завербованим особам різні типи завдань: фотографування об’єктів, встановлення місць проживання або транспорту військовослужбовців і посадовців, пошук схронів та збір даних про розпорядок дня визначених людей. Саме цей етап стеження, як вважають правоохоронці, передував підготовці липнево-серпневого замаху на Київщині.

    19-річному фігуранту інкримінують ч. 2 ст. 111 КК України — державну зраду в умовах воєнного стану, ч. 1 ст. 14 і п. 11 ч. 2 ст. 115 — готування до умисного вбивства на замовлення, а також ч. 1 ст. 263 — незаконне поводження зі зброєю та боєприпасами. За державну зраду в умовах воєнного стану закон передбачає 15 років або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При цьому на нинішньому етапі йдеться саме про підозру та версію слідства. Відповідно до принципу презумпції невинуватості, людина не може вважатися винною, доки її провину не встановлено обвинувальним вироком суду.

    Історія на Київщині водночас показує, що російські спецслужби, за даними українських правоохоронців, дедалі частіше намагаються використовувати не професійних диверсантів, яких необхідно перекидати через кордон, а завербованих дистанційно громадян України. У цьому випадку між першим зафіксованим контактом підозрюваного з російськими кураторами та підготовкою до потенційного вбивства минуло менш як три тижні. І саме цей короткий шлях — від листування в месенджері до зброї та підготовки замаху — є однією з найбільш тривожних деталей справи.

  • У Донецьку ліквідували виконавця вбивства генерала ГУР Максима Шаповала — ЗМІ

    У Донецьку ліквідували виконавця вбивства генерала ГУР Максима Шаповала — ЗМІ

    В окупованому Донецьку ліквідували Олега Шутова, якого Служба безпеки України раніше називала безпосереднім виконавцем теракту, внаслідок якого у 2017 році в Києві загинув офіцер української воєнної розвідки Максим Шаповал. За даними ЗМІ, операція відбулася ще 27 липня 2026 року, однак інформацію про неї оприлюднили лише тепер.

    Про ліквідацію Шутова 7 вересня повідомило LB.ua з посиланням на джерела в українських спецслужбах. Згодом інформацію поширили Укрінформ та низка інших українських медіа. На момент публікації окремої офіційної заяви СБУ, ГУР або іншого силового відомства про проведення цієї операції немає, тому дані про її обставини наразі слід розглядати саме як інформацію джерел ЗМІ.

    За даними LB.ua, Шутов перебував у тимчасово окупованому Донецьку та був пов’язаний із так званим «Центром спеціальних операцій МДБ ДНР» — структурою, яку українські правоохоронці раніше пов’язували з російськими спецслужбами та підготовкою диверсій на території України.

    Джерела видання стверджують, що 27 липня автомобіль, яким користувався Шутов, вибухнув біля спортивного комплексу «Динамо» в Ленінському районі Донецька. Сам Шутов загинув.

    Окупаційні ресурси тоді повідомляли про інцидент як про нібито атаку безпілотника, внаслідок якої постраждав керівник місцевої федерації спортивної боротьби. Однак співрозмовники LB.ua тепер заявляють, що насправді вибух був результатом операції українських спецслужб.

    За версією джерел видання, інформацію про операцію не оприлюднювали одразу з міркувань безпеки.

    СБУ називала Шутова виконавцем убивства Шаповала ще у 2019 році

    Ім’я Олега Шутова в контексті одного з найрезонансніших убивств українських військових уперше офіційно прозвучало ще 17 квітня 2019 року.

    Тодішній голова СБУ Василь Грицак під час брифінгу заявив, що саме Шутов заклав вибуховий пристрій під автомобіль Максима Шаповала.

    За даними української спецслужби, Шутов був жителем Донецька 1966 року народження та співробітником так званого «Центру спеціальних операцій МДБ ДНР». Щоб підготувати теракт, він, за інформацією СБУ, орендував квартиру в будинку, де мешкав Шаповал, а також паркомісце неподалік від місця, де розвідник залишав свій автомобіль.

    Слідство встановило, що після закладання вибухівки Шутов швидко залишив Київ, виїхав до Росії, а звідти повернувся на окуповану частину Донбасу.

    Максим Шаповал загинув у центрі Києва

    Максим Шаповал загинув вранці 27 червня 2017 року в Солом’янському районі Києва внаслідок вибуху автомобіля.

    ГУР Міністерства оборони України називає його загибель терористичним актом, спланованим російськими спецслужбами. На момент смерті Шаповал мав звання полковника й очолював спеціальний підрозділ воєнної розвідки. Після загибелі йому посмертно присвоїли звання генерал-майора, а згодом — звання Героя України.

    Шаповал був одним із найбільш досвідчених українських офіцерів спеціального призначення. Він служив у воєнній розвідці від початку своєї офіцерської кар’єри, брав участь у миротворчій місії ООН у Сьєрра-Леоне, командував спецпризначенцями та виконував бойові завдання після початку російської агресії у 2014 році.

    ГУР зазначає, що група під командуванням Шаповала брала безпосередню участь у боях за Донецький аеропорт. Саме його підрозділ був серед тих, хто одним із перших увійшов на територію летовища на початковому етапі російської агресії.

    На момент загибелі Шаповалу було 38 років.

    У червні 2026 року, у дев’яту річницю його смерті, в ГУР знову наголосили, що теракт проти офіцера був організований російськими спецслужбами.

    Та сама мережа діяла проти інших українських офіцерів

    Олега Шутова українські правоохоронці пов’язували не лише з терактом проти Шаповала.

    У 2019 році СБУ повідомила про викриття диверсійно-терористичної групи, учасники якої діяли в інтересах російських спецслужб і готували замахи на українських офіцерів. Тоді було затримано сімох людей, серед яких, за даними спецслужби, були кадрові співробітники російських силових структур.

    СБУ встановила зв’язок цієї мережі із так званим «Центром спеціальних операцій МДБ ДНР». Його керівником українська спецслужба називала Василя Євдокимова на прізвисько «Ленін».

    Водночас СБУ заявляла, що на вищому рівні операції координував генерал-лейтенант ФСБ РФ Дмитро Мінаєв, якого українська сторона називала організатором убивств Максима Шаповала й Олександра Хараберюша. За версією СБУ, під час фінальних етапів обох терактів Мінаєв перебував у Донецьку.

    Що відомо про вбивство Олександра Хараберюша

    Полковник СБУ Олександр Хараберюш загинув 31 березня 2017 року у Маріуполі.

    Близько 8:30 ранку вибухнув його автомобіль. За офіційними даними СБУ, під водійським сидінням була встановлена радіокерована магнітна міна. Хараберюш загинув на місці.

    Полковник займався контррозвідувальною роботою та координував операції з протидії російським розвідувально-диверсійним групам на сході України.

    У цій частині важливо розрізняти ролі фігурантів. Безпосередньо вибухівку під автомобіль Хараберюша, за даними українського слідства, встановила Юлія Прасолова, яку згодом затримали та засудили до 12 років позбавлення волі.

    Василя Євдокимова СБУ називала організатором теракту на рівні підконтрольної Росії структури, а Дмитра Мінаєва — одним із ключових російських кураторів операції. Олег Шутов був пов’язаний із цією ж диверсійною мережею, однак саме виконавцем підриву Хараберюша українські правоохоронці називали Прасолову.

    Шутова пов’язували і з підготовкою нових замахів

    За інформацією СБУ, після терактів проти Шаповала й Хараберюша мережа не припинила діяльність.

    У 2017 році Шутов, перебуваючи у Донецьку, нібито брав участь у підготовці ще одного теракту проти українського офіцера. Для цього диверсанти використовували конспіративні квартири, транспорт для спостереження та канали зв’язку.

    Операцію тоді реалізувати не вдалося, але пізніше російська сторона, за версією СБУ, відновила підготовку замаху з іншими виконавцями. У 2019 році під час спроби встановити вибухівку під автомобіль українського розвідника один із диверсантів сам постраждав від вибуху, після чого правоохоронці вийшли на ширшу агентурну мережу.

    Таким чином, ім’я Шутова було відоме українським спецслужбам щонайменше сім років до повідомлення про його ліквідацію в Донецьку.

    Якщо інформація джерел LB.ua про операцію підтвердиться офіційно, йтиметься про ліквідацію людини, яку СБУ ще у 2019 році публічно назвала безпосереднім виконавцем одного з найрезонансніших терактів російських спецслужб у Києві — вбивства Героя України Максима Шаповала.

    Водночас станом на ранок 7 вересня 2026 року деталі самої операції в окупованому Донецьку ґрунтуються на повідомленнях ЗМІ з посиланням на джерела у спецслужбах. Офіційного повідомлення СБУ або ГУР про відповідальність за ліквідацію Шутова наразі не оприлюднено.

  • «Внесемо до списків на обмін»: СБУ розкрила цинічну схему вербування родичів українських полонених

    «Внесемо до списків на обмін»: СБУ розкрила цинічну схему вербування родичів українських полонених

    Російські спецслужби активізували одну з найбільш цинічних схем впливу на українців — вони намагаються завербувати родичів військовослужбовців, які перебувають у російському полоні або вважаються зниклими безвісти. Для тиску використовують найвразливіше місце сімей: надію повернути близьку людину додому. Представники РФ можуть обіцяти покращення умов утримання, телефонну розмову з полоненим або навіть внесення його до так званих «списків на обмін». Натомість від родичів вимагають інформацію про ЗСУ, стеження за військовими об’єктами, участь в інформаційних операціях, а в окремих випадках — диверсії, теракти чи навіть замовні вбивства.

    Про нову хвилю такої активності 27 серпня попередила Служба безпеки України. За даними СБУ, у більшості задокументованих випадків російські спецслужбісти або підконтрольні їм особи виходять на родини телефоном, через месенджери чи відеозв’язок. Іноді контакт відбувається навіть у присутності самого українського військовополоненого, що може створювати для його близьких особливо сильний психологічний тиск.

    Тактика може починатися без очевидних ознак вербування. Людині можуть повідомити нібито ексклюзивні дані про стан або місце перебування її родича, запропонувати «допомогу» чи створити враження, що співрозмовник має реальний вплив на умови утримання полоненого. Далі вимоги поступово посилюються.

    За інформацією СБУ, серед даних, якими цікавляться росіяни, — місця дислокації українських військових частин та інших військових об’єктів, маршрути переміщення техніки й особового складу, а також контакти та персональні дані військовослужбовців. Усе це може використовуватися російською розвідкою для планування ударів, встановлення особового складу підрозділів або подальших спроб вербування інших людей.

    У найнебезпечніших випадках розмова переходить від збору інформації до прямих злочинних завдань. СБУ фіксує спроби залучити родичів українських бранців до диверсій, терористичних актів, замовних убивств та інформаційно-психологічних операцій, спрямованих проти України.

    Головною «винагородою» стає те, що для сім’ї військовополоненого важить значно більше за гроші.

    Представники РФ можуть запевняти, що за виконання завдання полоненому забезпечать краще ставлення або його нібито внесуть до «списків на обмін». СБУ окремо наголошує: співпраця з російськими спецслужбами не впливає на процедуру повернення людини з полону. Тобто обіцянку обміну використовують саме як інструмент маніпуляції.

    Координаційний штаб із питань поводження з військовополоненими раніше також неодноразово попереджав про подібні схеми. За його інформацією, невідомі можуть телефонувати сім’ям, представлятися російськими посадовцями, представниками установ або людьми, які нібито мають доступ до переговорного процесу, і пропонувати за гроші «посприяти» включенню полоненого до списків на обмін. Офіційна позиція штабу однозначна: жодні сторонні «посередники» не можуть впливати на формування обмінів.

    Це важливий момент, оскільки сам механізм обміну значно складніший, ніж його намагаються представити шахраї чи російські спецслужби. Представники Координаційного штабу раніше пояснювали, що українська сторона систематично формує запити щодо кожної відомої людини в полоні та з’ясовує готовність російської сторони повернути її. Це переговорний процес між уповноваженими структурами, а не список, до якого можна «додати» людину через приватного посередника за гроші чи виконання незаконного завдання.

    Причому росіяни працюють не лише з родинами тих, чий полон офіційно підтверджений. Під особливим ударом опиняються сім’ї військових, які вважаються зниклими безвісти.

    У таких випадках невизначеність може тривати місяцями або роками. Людина не знає, чи живий її родич, чи перебуває він у лікарні, полоні або на окупованій території. Цю невизначеність російські структури активно експлуатують. Центр стратегічних комунікацій разом із Координаційним штабом раніше пояснювали, що спецслужби РФ свідомо використовують вразливий емоційний стан родин, їхнє почуття страху, провини та надію на будь-яку інформацію про близького.

    Такі операції мають кілька цілей одночасно. Перша — розвідувальна: отримати дані про українське військо. Друга — вербувальна: змусити людину виконувати конкретні завдання. Третя — психологічна: дестабілізувати родину та використати її емоції проти української держави. Четверта — інформаційна: посилити недовіру до офіційних структур, переконуючи сім’ї, що держава нібито нічого не робить для повернення їхніх близьких.

    За даними Координаційного штабу, у попередні роки тактика росіян також змінювалася. Якщо на початку повномасштабного вторгнення родичів полонених і зниклих безвісти намагалися втягувати передусім у масові протестні акції та інформаційні кампанії всередині України, то пізніше дедалі частіше почали застосовувати прямий шантаж. Представники РФ можуть обіцяти покращення становища бранця, а після встановлення довіри вимагати, наприклад, стежити за стратегічними об’єктами або підпалювати автомобілі.

    Окремо існує ще одна категорія небезпеки — звичайні шахраї, які не обов’язково пов’язані з російськими спецслужбами, але використовують ту саму трагедію заради грошей.

    Родинам телефонують люди, які представляються волонтерами, військовими, побратимами або посередниками. Вони можуть заявити, що військовий нібито поранений і потрібні кошти на операцію, що за певну суму можна організувати дзвінок із полоненим, дізнатися місце поховання зниклого або вплинути на його включення до обміну. Такі схеми фіксуються вже не перший рік.

    Координаційний штаб останнім часом знову повідомляє про різке зростання шахрайської активності щодо сімей полонених і зниклих безвісти. Там закликають не передавати гроші невідомим, не повідомляти стороннім особисті дані та користуватися лише офіційними каналами.

    Особливо небезпечним інструментом є використання самого полоненого.

    Якщо розмова відбувається у його присутності або родині дозволяють почути його голос, близьким надзвичайно важко оцінювати ситуацію раціонально. Полонений може перебувати під фізичним або психологічним примусом і говорити те, що від нього вимагають російські силовики. Сам факт, що людина жива і сім’я нарешті почула її після місяців невідомості, робить подальшу маніпуляцію набагато ефективнішою.

    Контекст російського полону робить такі погрози ще страшнішими. Україна та міжнародні структури багаторазово повідомляли про систематичне жорстоке поводження з українськими військовополоненими. За даними, що наводилися у 2025–2026 роках із посиланням на міжнародні спостереження, переважна більшість звільнених українських бранців повідомляла про катування або інші форми насильства.

    Саме тому фраза «ми можемо покращити умови його утримання» для родини звучить не як абстрактна пропозиція. Вона може сприйматися як питання здоров’я або навіть життя близької людини.

    Станом на травень 2026 року заступниця голови Верховної Ради Олена Кондратюк говорила приблизно про 7 тисяч українських військовослужбовців у російському полоні. При цьому точна кількість людей, яких РФ фактично утримує, може бути складнішою для встановлення через тих, хто офіційно числиться зниклим безвісти, але насправді перебуває в місцях несвободи.

    Координаційний штаб пояснював, що статус «зниклий безвісти» зберігається доти, доки немає достатніх доказів полону або загибелі. Українська сторона поступово встановлює долю таких військових через свідчення звільнених, дані розвідки та інші джерела.

    СБУ радить людям, з якими намагаються встановити подібний контакт, не погоджуватися на жодні завдання та негайно повідомляти українські правоохоронні органи. Водночас, якщо це не створює додаткової небезпеки, варто зберегти листування, номери телефонів, записи розмов, скриншоти акаунтів та інші дані, які можуть допомогти ідентифікувати вербувальників.

    Для родин полонених і зниклих безвісти діють офіційні державні канали. Координаційний штаб має особистий кабінет для передачі максимально повної інформації про людину, а також дорожню карту з алгоритмами дій. Працюють громадські приймальні та консультаційні центри.

    Головне правило, на якому наголошують українські структури, звучить максимально просто: ніхто з приватних осіб не може гарантувати обмін військовополоненого. Якщо співрозмовник просить гроші, військову інформацію, фотографії об’єктів, персональні дані військових або виконання будь-яких незаконних дій в обмін на «допомогу» полоненому — це ознака шахрайства, вербування або ворожої спецоперації.

    Саме на цьому російські спецслужби й будують свою схему: вони не шукають випадкову людину, готову працювати на ворога, а приходять до тих, кого війна вже поставила у винятково вразливе становище. Замість грошей їм пропонують те, від чого майже неможливо емоційно відмовитися, — надію побачити близького живим удома.

    Але СБУ попереджає: обіцянка «внести до списків на обмін» не наближає звільнення військовополоненого. Натомість виконання ворожих завдань може поставити під загрозу інших українських військових, цивільних і саму родину, яку російські спецслужби використали як інструмент.

     

  • Телефон стежив за жертвою, під авто був кілограм гексогену: СБУ розкрила план ФСБ з убивства директора оборонного підприємства

    Телефон стежив за жертвою, під авто був кілограм гексогену: СБУ розкрила план ФСБ з убивства директора оборонного підприємства

    Українські правоохоронці розкрили нові подробиці зухвалого замаху на керівника одного з підприємств оборонно-промислового комплексу на Київщині. За версією слідства, російська ФСБ планувала підірвати чоловіка просто у його автомобілі, а для контролю за майбутньою жертвою неподалік встановили замаскований мобільний телефон із камерою.

    Під автомобілем правоохоронці виявили саморобний вибуховий пристрій, споряджений приблизно одним кілограмом гексогену. За оцінкою СБУ, за потужністю це відповідає приблизно двом кілограмам тротилу.

    Сам пристрій вдалося виявити й знешкодити до вибуху. А чоловік, якого слідство вважає безпосереднім виконавцем російського замовлення, після встановлення бомби залишив Україну. Його затримали вже в Польщі, коли він, за даними СБУ, намагався через Білорусь дістатися Росії. Україна тепер домагається його екстрадиції.

    Замах готували в Ірпені

    З оприлюднених Київською обласною прокуратурою матеріалів випливає, що події розгорталися в Ірпені Київської області.

    За даними слідства, підозрюваний заздалегідь придбав мобільний телефон та стартовий пакет, а згодом виготовив саморобний вибуховий пристрій.

    Окремою частиною плану стало спостереження за потенційною жертвою. Поблизу будинку керівника оборонного підприємства чоловік встановив телефон із камерою. Об’єктив був спрямований у бік виходу з подвір’я, що дозволяло відстежувати пересування людини.

    У СБУ додають ще одну важливу деталь: замаскований телефон був під’єднаний до павербанка. За версією спецслужби, пристрій забезпечував російським кураторам онлайн-трансляцію з місця, щоб вони могли контролювати ситуацію та обрати момент для активації вибухівки.

    Тобто йшлося не просто про закладання бомби з розрахунком на випадковий момент. За версією правоохоронців, була створена система дистанційного спостереження за ціллю.

    Бомбу прикріпили до автомобіля 28 липня

    Ключовий епізод стався вранці 28 липня 2026 року.

    Як повідомляє прокуратура, підозрюваний прикріпив саморобний вибуховий пристрій знизу автомобіля, яким користувався керівник підприємства.

    Після цього на номер телефону, що був частиною пристрою, неодноразово телефонували. Однак вибух не стався з причин, які, за формулюванням прокуратури, не залежали від волі підозрюваного.

    Правоохоронці зрештою завчасно виявили небезпечний пристрій та знешкодили його.

    СБУ повідомляє, що вибухівка містила приблизно 1 кг гексогену. У спецслужбі зазначили, що така кількість за потужністю еквівалентна приблизно двом кілограмам тротилу.

    Особу керівника підприємства та назву самого оборонного підприємства правоохоронні органи у відкритих повідомленнях не розкривають.

    Виконавцем виявився 63-річний чоловік

    За версією українських правоохоронців, організатором операції була саме ФСБ Росії.

    Безпосереднім виконавцем слідство називає 63-річного чоловіка, який переїхав до Київської області з Луганщини.

    Особливо показовим є спосіб, яким, за твердженням СБУ, російська спецслужба отримала доступ до майбутнього виконавця. У Службі безпеки заявляють, що чоловіка завербували в лютому 2026 року через його сина.

    Син фігуранта, за інформацією української спецслужби, виїхав із тимчасово окупованої території України та проживає в Росії. Саме через нього ФСБ нібито залучила батька до співпраці.

    Після отримання завдання чоловік почав збирати необхідне обладнання.

    За даними правоохоронців, він придбав два мобільні телефони та павербанк. Приблизно за місяць до запланованого злочину забрав зі спеціально підготовленого схрону інші компоненти, необхідні для виготовлення саморобного вибухового пристрою.

    Потім, як стверджує слідство, чоловік самостійно зібрав пристрій і встановив його на автомобіль потенційної жертви.

    Після встановлення бомби чоловік одразу поїхав за кордон

    План передбачав і маршрут відходу.

    За інформацією СБУ, одразу після закладання вибухівки фігурант сів на автобус та виїхав до Польщі.

    Однак Польща, за версією слідства, не була кінцевою точкою його маршруту. Чоловік мав продовжити шлях через Білорусь та зрештою потрапити до Росії.

    Завершити цей маршрут йому не вдалося.

    Польські правоохоронці затримали 63-річного українця. Про його затримання стало відомо ще 20 серпня, коли польське Агентство внутрішньої безпеки повідомило про операцію щодо чоловіка, якого підозрювали в участі у спробі вбивства представника української оборонної промисловості на замовлення російських спецслужб. Українські правоохоронці 26 серпня розкрили значно більше деталей самої підготовки замаху.

    Тепер Київська обласна прокуратура підготувала та направила необхідні документи для екстрадиції підозрюваного з Польщі в Україну.

    Яке покарання може загрожувати підозрюваному

    63-річному чоловікові вже заочно повідомили про підозру.

    Його дії кваліфікували за частиною 2 статті 15 та частиною 1 статті 258 Кримінального кодексу України — закінчений замах на терористичний акт.

    Досудове розслідування проводять слідчі Головного управління СБУ в Києві та Київській області. В операції також були задіяні Національна поліція та Київська обласна прокуратура.

    Важливо, що наразі йдеться саме про версію українського слідства щодо причетності ФСБ та механізму вербування фігуранта. Остаточну юридичну оцінку його діям має надати суд.

    Ця справа особливо показова

    Розкриті правоохоронцями деталі показують багаторівневу схему підготовки операції.

    За версією слідства, спочатку було завербовано виконавця, потім він отримав обладнання та компоненти вибухового пристрою через заздалегідь організований схрон. Далі проводилося спостереження за потенційною жертвою, для чого біля її будинку встановили окремий телефон із камерою та зовнішнім живленням.

    Наступним етапом стало встановлення вибухового пристрою безпосередньо на автомобіль. Після цього виконавець залишив Україну, а дистанційний механізм мав дозволити активувати бомбу без його фізичної присутності на місці.

    Саме комбінація цих деталей — кілограм гексогену, дистанційне спостереження через камеру, телефон як елемент системи підриву, схрон із компонентами та заздалегідь підготовлений маршрут втечі через Польщу і Білорусь до Росії — робить справу значно масштабнішою за звичайну кримінальну спробу вбивства.

    При цьому головне — запланований вибух так і не відбувся. Вибуховий пристрій вдалося знайти та знешкодити, керівник підприємства залишився живим, а ймовірного виконавця затримали за межами України.

    Тепер наступним етапом справи має стати процедура його екстрадиції з Польщі. Якщо чоловіка передадуть Україні, розслідування продовжиться вже за його безпосередньої участі.

    Правоохоронці поки не називають ані підприємство українського ОПК, керівника якого планували вбити, ані його ім’я. Так само у відкритих повідомленнях немає інформації про те, чому саме ця людина стала ціллю російської спецслужби. Тому будь-які припущення щодо конкретного підприємства чи особи наразі були б спекуляцією.

  • У Німеччині готували замах на виробника дронів для України: депутати заявили про слід Росії та «Новачок»

    У Німеччині готували замах на виробника дронів для України: депутати заявили про слід Росії та «Новачок»

    Керівника німецької оборонної компанії Donaustahl Штефана Туманна, яка постачає Україні бойові безпілотники, могли планувати вбити за допомогою нервово-паралітичної речовини «Новачок». Про це заявив депутат Бундестагу Бастіан Ернст. За наявними даними, німецькі спецслужби попередили підприємця про загрозу ще наприкінці 2025 року.

    Про підготовку ймовірного замаху раніше повідомляло німецьке видання Die Zeit, а нові подробиці оприлюднив BILD.

    За словами депутата Бундестагу Бастіана Ернста, наявна інформація вказує на те, що для ліквідації Туманна могли планувати використати саме «Новачок».

    При цьому офіційно причетність Росії до підготовки замаху не доведена. Ернст заявив, що обставини дозволяють зробити припущення щодо організаторів, однак підтвердити це доказами наразі неможливо.

    Туманн перебуває під постійною охороною

    39-річного керівника Donaustahl німецькі силовики попередили про конкретну загрозу незадовго до Різдва 2025 року. Відтоді він, за інформацією ЗМІ, перебуває під постійною охороною.

    Сам Туманн уперше публічно розповів про ситуацію в інтерв’ю RTL та Stern.

    За його словами, через діяльність компанії та підтримку України він вважає себе однією з цілей російського режиму в Європі.

    Підприємець також розповів, що на тлі загрози життю склав заповіт, оформив документи про донорство органів та розпорядження на випадок тяжкої хвороби.

    Чому Donaustahl могла стати мішенню

    Donaustahl співпрацює з Україною та виробляє військові безпілотні системи. Серед її продукції — модульна багатоцільова платформа MAUS, яку можна використовувати для розвідувальних та ударних завдань.

    Компанія також займається розвідувальними безпілотниками та іншими компонентами для військового застосування.

    За інформацією німецьких журналістів, саме співпраця Donaustahl з Україною могла стати причиною підготовки замаху на керівника компанії.

    За підприємцем могли стежити завербовані агенти

    Як повідомляють ЗМІ, для підготовки операції могли залучати людей, завербованих через інтернет.

    Спочатку за Туманном нібито стежив один із завербованих виконавців, який пізніше залишив країну. Після цього спостереження за підприємцем, за даними журналістів, могла продовжити громадянка Румунії.

    Слідчі також перевіряють інформацію про можливу підготовку замаху на іншого керівника оборонного підприємства в Баварії.

    Додаткову увагу правоохоронців приверло виявлення 11 червня вибухівки у вантажівці на сербсько-угорському кордоні. За повідомленнями ЗМІ, транспорт прямував до Німеччини.

    Це не перша інформація про можливі замахи на оборонних промисловців

    Раніше західні ЗМІ повідомляли про ймовірний російський план убивства генерального директора Rheinmetall Арміна Паппергера. Німецький концерн є одним із ключових виробників озброєння та активно співпрацює з Україною.

    У 2024 році CNN із посиланням на джерела повідомляв, що американська розвідка виявила відповідний план, після чого німецькі спецслужби посилили охорону Паппергера.

    «Новачок» також фігурував у низці попередніх резонансних отруєнь, які західні держави пов’язували з російськими спецслужбами.

  • Українця засудили в Німеччині за роботу на РФ: він допомагав розвідати маршрути для майбутніх диверсій

    Українця засудили в Німеччині за роботу на РФ: він допомагав розвідати маршрути для майбутніх диверсій

    Вищий земельний суд Штутгарта засудив 30-річного громадянина України до одного року і трьох місяців позбавлення волі у справі про підготовку диверсій, яку німецьке слідство пов’язує з російськими спецслужбами. Ще двох українців, які проходили у цій справі, суд виправдав.

    За висновком суду, засуджений свідомо брав участь у розвідці потенційних об’єктів та логістичних маршрутів, які надалі могли використовуватися для диверсій. Його визнали винним у шпигунстві з метою саботажу.

    Водночас додатково відбувати призначений строк чоловік не буде: час, проведений ним під вартою під час досудового слідства, зарахували у покарання. Після вироку він має вийти на свободу.

    Як працювала схема

    Слідство встановило, що у березні 2025 року з Німеччини до України через українського поштового оператора відправили дві тестові посилки. Усередині були GPS-трекери та автомобільні запчастини.

    Трекери мали передавати дані про переміщення вантажів і таким чином дозволити простежити точні маршрути, часові проміжки та процедури транспортування посилок із Німеччини до України.

    Суд дійшов висновку, що операція була ініційована неназваною російською державною структурою. Саме тестові відправлення мали допомогти організаторам знайти слабкі місця у логістиці для майбутніх диверсій.

    30-річний українець, як встановив суд, діяв за вказівкою знайомого з окупованого Росією Маріуполя. Саме він організував відправлення GPS-трекерів, які передавали інформацію про місцеперебування вантажів під час перевезення.

    Наступним етапом мали стати запальні посилки

    За версією Федеральної прокуратури Німеччини, відстеження маршрутів було лише підготовчим етапом значно небезпечнішої операції.

    Після тестування логістичних каналів передбачалося відправляти тим самим шляхом посилки із запальними пристроями, які могли активуватися безпосередньо під час транспортування.

    Слідство вважало, що такі пакунки могли загорітися у Німеччині або вже дорогою до неокупованої території України. Метою організаторів було не лише завдання матеріальних збитків, а й створення відчуття небезпеки серед населення та дестабілізація роботи транспортної інфраструктури.

    Реалізувати цей етап операції не вдалося — правоохоронці викрили схему до здійснення запланованих диверсій.

    Трьох українців затримали у Німеччині та Швейцарії

    У справі проходили троє громадян України віком 22, 25 та 30 років.

    Їх затримали у травні 2025 року в різних місцях — у Кельні та Констанці в Німеччині, а також у швейцарському кантоні Тургау.

    30-річного чоловіка, якого зрештою визнали винним, затримали саме у Швейцарії, після чого у грудні екстрадували до Німеччини.

    Прокуратура вимагала для трьох підсудних значно суворіших покарань — від двох років і дев’яти місяців до чотирьох років і трьох місяців ув’язнення.

    Захист, навпаки, наполягав на повному виправданні.

    У підсумку суд визнав винним лише 30-річного фігуранта. Щодо двох інших чоловіків судді вирішили, що доказів їхньої свідомої участі саме у російській диверсійній операції недостатньо. Їх виправдали.

    Вирок щодо засудженого ще може бути оскаржений.

    Європа фіксує російські диверсійні операції

    Справа у Штутгарті розглядається на тлі посилення занепокоєння європейських держав через російські гібридні операції.

    Уряди низки країн Європи звинувачують Москву у проведенні кампанії, яка може включати шпигунство, диверсії, кібератаки, дезінформацію та операції проти критичної і транспортної інфраструктури. Росія такі звинувачення традиційно відкидає.

    Окрему увагу спецслужб привертає використання міжнародних поштових і вантажних маршрутів.

    Європейські служби безпеки раніше пов’язували з Росією серію інцидентів із посилками, які відправлялися з Литви у 2024 році та загорялися або вибухали у логістичних об’єктах Німеччини, Польщі та Великої Британії.

    Таким чином, справа трьох українців у Штутгарті стала ще одним епізодом розслідувань можливої російської диверсійної діяльності на території Європи.

  • Kyivstoner міг стати жертвою російського кілера у Варшаві: замах зірвали в останню мить

    Kyivstoner міг стати жертвою російського кілера у Варшаві: замах зірвали в останню мить

    Український репер і відеоблогер Kyivstoner, справжнє ім’я якого Альберт Васильєв і який також використовує ім’я Slevin Dadyan, міг стати мішенню замовного вбивства у Варшаві. Польські правоохоронці затримали 29-річного громадянина Росії з Донбасу, якого підозрюють у підготовці вбивства людини, «незручної режиму Путіна». Польське RMF FM із посиланням на власні джерела 14 серпня повідомило, що ймовірною ціллю операції був саме Kyivstoner.

    Водночас тут є важлива деталь: польська влада офіційно не називала ім’я потенційної жертви. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск напередодні повідомив лише, що йдеться про громадянина США українського походження, який має подвійне громадянство. Ідентифікація цієї людини як Kyivstoner ґрунтується на інформації журналіста RMF FM Кшиштофа Засади.

    За даними польського радіо, підозрюваний був затриманий 7 серпня у варшавському районі Мокотув. Операцію проводили співробітники столичного відділу боротьби з кримінальним терором і вбивствами за участі контртерористичного підрозділу та Агентства внутрішньої безпеки Польщі — ABW. Слідчі встановили місце проживання 29-річного чоловіка й планували затримати його у квартирі, однак він вийшов на вулицю і був схоплений на вулиці Волоській.

    Прокуратура висунула йому звинувачення у підготовці вбивства. Суд відправив чоловіка під арешт на три місяці, зараз він перебуває у слідчому ізоляторі у варшавській Бялоленці. За інформацією RMF FM, слідство розглядає версію, що підготовка злочину мала політичний мотив.

    Туск заявив, що «страту» вдалося зірвати в останню мить

    Про саму операцію Дональд Туск розповів 13 серпня. За його словами, затриманого громадянина Росії завербували російські спеціальні служби, а його завданням мало бути вбивство у Варшаві громадянина США та України.

    Офіційний сайт польського уряду підтверджує, що затримання відбулося 7 серпня і було проведене силами ABW та поліції. Туск заявив, що запланованому нападу вдалося запобігти фактично в останній момент.

    Польський прем’єр назвав справу безпрецедентною. Він звернув увагу на те, що ймовірний російський агент мав здійснити замах на американського громадянина на території іншої держави НАТО. За словами Туска, це демонструє масштаб діяльності російських спецслужб і змушує польські органи безпеки виходити з припущення, що Москва може намагатися фізично ліквідовувати людей, яких Кремль вважає своїми противниками, у різних країнах світу.

    До операції долучалися й американські служби. Туск подякував США за співпрацю, а польський міністр, який координує діяльність спецслужб, Томаш Семоняк також підтвердив взаємодію польської сторони з американськими партнерами.

    Чому в цій історії з’явився Kyivstoner

    Наступного дня RMF FM повідомило нову деталь: людиною, проти якої нібито готували напад, був український репер та блогер Slevin Dadyan — Kyivstoner.

    Він став особливо помітною фігурою для російської пропаганди після того, як ФСБ РФ висунула проти нього звинувачення у причетності до організації постачання безпілотників для ймовірної атаки на стратегічні об’єкти Московської області.

    За версією російської спецслужби, Васильєв нібито контролював логістику доставки дронів до РФ. Росіяни стверджували, що безпілотники перевозили зі Словаччини через Польщу та Білорусь. ФСБ також внесла музиканта до російського переліку осіб, яких Москва пов’язує з «екстремістською і терористичною діяльністю». Сам Kyivstoner ці звинувачення заперечував.

    RMF FM наголошує: Кремль заявляє про нібито співпрацю репера з українськими спецслужбами, однак сам музикант відкидає такі твердження.

    ФСБ звинуватила репера у справі про 35 FPV-дронів

    Російська версія цієї історії з’явилася у липні. Тоді ФСБ заявила про нібито зірвану атаку на підприємство оборонно-промислового комплексу у Московській області.

    За твердженнями російської сторони, до РФ начебто контрабандою доставили 35 FPV-дронів, захованих у вантажі з керамічною плиткою. Російські спецслужби пов’язали організацію логістики з Kyivstoner.

    При цьому незалежного підтвердження викладеної ФСБ версії немає. Російська спецслужба не представила публічних доказів, які дозволяли б незалежно встановити причетність репера до підготовки атаки.

    Саме після цієї історії російська пропаганда перейшла від звинувачень до фактично відкритих погроз.

    На російському телебаченні закликали до «знищення» Kyivstoner

    17 липня російський військовий кореспондент Сергій Зенін в ефірі державного телеканалу «Россия 1» назвав Kyivstoner «терористом» і заявив, що його «знищення» має стати справою честі російської розвідки.

    Під час тієї ж програми пропагандист згадав Максима Кузьмінова — російського військового льотчика, який у 2023 році перегнав вертоліт Мі-8 до України, а в лютому 2024 року був застрелений в Іспанії. Фактично російському глядачеві запропонували очевидну паралель між його долею та Kyivstoner.

    Тепер, менш ніж через місяць після цих заяв, польські силовики повідомили про затримання чоловіка, який, за версією слідства, був завербований російськими спецслужбами для здійснення вбивства у Варшаві. А RMF FM називає потенційною жертвою саме Kyivstoner. Цей часовий збіг сам по собі не доводить прямого зв’язку між телевізійними погрозами та підготовкою замаху, однак робить справу особливо резонансною.

    Хто такий Kyivstoner

    Kyivstoner став популярним завдяки коротким гумористичним відео в соцмережах, а пізніше був одним із учасників українського гурту «Гриби». Після виходу з гурту він розпочав сольну музичну кар’єру, знімався у фільмах та продовжував роботу як блогер.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну музикант публічно засудив російську агресію.

    У матеріалах польських медіа він фігурує як Slevin Dadyan та Albert Wasiliew. Водночас офіційна заява польського прем’єра не містить імені потенційної жертви, тому остаточно підтверджувати цю особу до заяви слідчих не варто.

    Польща вже попереджала про російські операції

    Історія розгортається на тлі різкого посилення протидії російським спецслужбам у Польщі.

    Ще 1 липня Томаш Семоняк попереджав, що польські служби готуються до можливих російських диверсій і провокацій, метою яких може бути загострення відносин між поляками та українцями. Він прямо говорив, що російські агенти цікавляться не лише військовими об’єктами та критичною інфраструктурою, а й місцями, пов’язаними з українцями та польсько-українською співпрацею.

    14 серпня Reuters окремо повідомило про масштабне посилення російської дезінформаційної кампанії в Польщі. За оцінкою Польського інституту міжнародних відносин, після останнього загострення між Києвом та Варшавою кількість антиукраїнського контенту польською мовою у великих соціальних мережах збільшилася більш ніж на 250%.

    Паралельно Польща та країни Балтії посилюють захист критичної інфраструктури через побоювання російських диверсій і провокацій. Західні та регіональні спецслужби попереджають про ризик гібридних операцій, метою яких може бути політичний хаос та створення конфліктів усередині НАТО.

    На цьому тлі справа про підготовку вбивства у Варшаві виглядає вже не як ізольований кримінальний епізод, а як потенційно значно серйозніший інцидент.

    Якщо інформацію RMF FM про особу потенційної жертви офіційно підтвердять слідчі, це означатиме, що після внесення Kyivstoner до російських списків, публічних звинувачень ФСБ і фактичних закликів до його ліквідації в російському ефірі у Польщі справді могли перейти до підготовки фізичного усунення музиканта.

    Поки доведеним є інше: громадянина Росії затримали, йому висунули звинувачення у підготовці вбивства, а польський прем’єр заявив про його ймовірне вербування російськими спецслужбами. Те, що ціллю був саме Kyivstoner, наразі повідомляє RMF FM із посиланням на свої джерела.

  • Антиукраїнський контент у Польщі зріс на 250%: Reuters розкрив нову кампанію Кремля

    Антиукраїнський контент у Польщі зріс на 250%: Reuters розкрив нову кампанію Кремля

    Росія різко активізувала інформаційні операції у Польщі, намагаючись використати загострення історичних суперечок між Варшавою та Києвом для посилення антиукраїнських настроїв і послаблення підтримки України. Після останнього дипломатичного конфлікту кількість антиукраїнського контенту польською мовою в соціальних мережах зросла більш ніж на 250%.

    Про це 14 серпня повідомило агентство Reuters, посилаючись на польських чиновників, експертів та аналіз інформаційного простору. За їхніми оцінками, російська кампанія охоплює одразу кілька найбільш чутливих для польського суспільства тем — Волинську трагедію, діяльність Української повстанської армії, присутність українських біженців у Польщі, соціальні витрати та політичні суперечки навколо підтримки Києва.

    Заступник міністра цифровізації Польщі Павел Ольшевський заявив Reuters, що після загострення польсько-українського конфлікту російська дезінформація фактично «вибухнула». Спочатку відповідні повідомлення активно поширювалися у соціальних мережах та російських державних інформаційних ресурсах, після чого частина наративів почала проникати і в польський медіапростір.

    Особливістю нинішньої кампанії експерти називають те, що Москва дедалі частіше не створює повністю вигадані історії, а бере реальні події, суспільні проблеми або заяви політиків і максимально загострює їхнє трактування. Це робить такі інформаційні операції складнішими для виявлення, оскільки пропагандистський наратив може містити фактичну основу, але подавати її у викривленому контексті.

    Одночасно використовуються автоматизовані акаунти та ботоферми, завдання яких — створювати враження, що певна позиція має значно більшу підтримку серед польського суспільства, ніж насправді. За інформацією Reuters, антиукраїнські повідомлення активно поширюються через X, Facebook, Instagram, TikTok, YouTube і Telegram.

    Історичний конфлікт став зручним інструментом

    Новий сплеск інформаційної активності відбувається на тлі серйозного загострення відносин між Польщею та Україною через питання історичної пам’яті.

    Наприкінці травня президент України Володимир Зеленський надав одному з українських військових підрозділів почесне найменування, пов’язане з Українською повстанською армією. Рішення викликало різку реакцію у Польщі через ставлення до УПА та Волинської трагедії 1943–1945 років. Reuters тоді називав суперечку одним із серйозних подразників у відносинах двох держав.

    Для України УПА пов’язана передусім із боротьбою за незалежність та опором радянській владі. У Польщі натомість ключовим залишається питання відповідальності українських націоналістів за масові вбивства польського населення на Волині та в Галичині. Польська сторона оцінює кількість загиблих поляків приблизно у 100 тисяч осіб; водночас під час акцій у відповідь загинули тисячі українців.

    Москва роками намагається використовувати саме цю історичну травму для погіршення польсько-українських відносин.

    У липні польська Рада стійкості офіційно попереджала про збільшення кількості дезінформаційних і маніпулятивних матеріалів, спрямованих на поглиблення розколу між поляками та українцями через тему Волинської трагедії. Польська сторона окремо звернула увагу на активність ФСБ РФ, яка оприлюднювала нібито розсекречені документи про події 1943 року. Польські історики висловлювали сумніви щодо достовірності частини цих матеріалів.

    Російська кампанія значно ширша за соцмережі

    Додаткові дослідження показують, що йдеться не про поодинокі інформаційні вкиди.

    Аналітики «Детектора медіа» дослідили 384 повідомлення, оприлюднені російськими та проросійськими Telegram-каналами лише протягом 1–6 липня. Дослідники зафіксували цілу мережу взаємопов’язаних наративів: від тверджень про нібито «культ Бандери» в Україні до спроб пов’язати історичну суперечку з можливістю блокування вступу України до ЄС.

    Польський інститут міжнародних відносин раніше також попереджав, що створення напруженості між поляками та українцями є одним із постійних напрямів російських інформаційних операцій. Москва використовує не лише історичні питання, а й соціально-економічні проблеми, зокрема допомогу українським біженцям, щоб формувати враження, ніби підтримка України відбувається за рахунок польських громадян.

    Подібна схема застосовувалася ще з початку повномасштабного вторгнення. Польські спецслужби у 2022 році попереджали, що російські інформаційні операції намагаються переконати поляків, ніби прийом українських біженців призводить до економічних проблем, погіршення безпеки та зростання злочинності. Для цього пропагандисти використовували навіть події, які взагалі не були пов’язані з громадянами України.

    Не лише пропаганда: Польща викриває російські операції

    Водночас діяльність російських спецслужб не обмежується інформаційним простором.

    У липні 2026 року польське Агентство внутрішньої безпеки повідомило про завершення розслідування щодо 18-річного громадянина України, якого звинуватили у виконанні завдань на користь російських спецслужб. За матеріалами слідства, метою операції було саме розпалювання національної ворожнечі між поляками та українцями.

    Польські слідчі пов’язують обвинуваченого з 47 епізодами, серед яких осквернення місць пам’яті, зокрема пов’язаних із польськими жертвами УПА. За даними ABW, виконавців вербували через інтернет-месенджери, а винагороду могли виплачувати криптовалютою через іноземні біржі.

    Це демонструє ширшу модель: інформаційні повідомлення можуть підсилюватися реальними провокаціями, які потім самі стають приводом для нової хвилі антиукраїнського контенту.

    Кремль намагається використати реальні проблеми

    Найнебезпечнішою рисою нинішньої кампанії польські експерти вважають її здатність накладатися на вже наявні суспільні суперечності. Історичні питання, міграція, соціальна допомога та економічна конкуренція справді є предметами дискусії всередині Польщі. Російська інформаційна операція не обов’язково створює ці проблеми — вона намагається максимально їх загострити та перевести політичну дискусію у взаємну ворожість.

    Reuters зазначає, що кампанія може мати й довгострокову політичну мету. Російські інформаційні операції спрямовані на посилення націоналістичних настроїв і можуть набувати додаткового значення напередодні польських виборів 2027 року.

    Москва традиційно заперечує причетність до таких кампаній. Російське посольство у Варшаві назвало звинувачення безпідставними та заявило, що РФ нібито не втручається у відносини інших держав.

    Проте польські державні структури та аналітичні центри фіксують російські спроби використовувати польсько-українські суперечності вже багато років. Нинішній стрибок антиукраїнського контенту більш ніж на 250% показує, наскільки швидко Москва здатна масштабувати інформаційну кампанію, коли у відносинах Варшави та Києва виникає реальний конфлікт.

  • ДНК на дроні вивела слідчих на російський слід: нові деталі атаки на український Ан-124 у Німеччині

    ДНК на дроні вивела слідчих на російський слід: нові деталі атаки на український Ан-124 у Німеччині

    Розслідування небезпечного інциденту в німецькому аеропорту Лейпциг/Галле, де начинений вибухівкою безпілотник атакував український транспортний літак Ан-124 «Руслан», отримало нову важливу зачіпку. Слідчі виявили на апараті біологічні сліди, профіль ДНК яких уже зустрічався правоохоронцям у Литві. Ще важливіше те, що нові дані можуть пов’язати нинішню атаку з попередньою справою про диверсії проти європейської логістичної інфраструктури, за якою слідчі вже вийшли на мережу ймовірних виконавців, що діяли в інтересах російської військової розвідки.

    За інформацією німецького Die Zeit, яку 11 серпня наводять європейські та українські медіа, експерти знайшли ДНК на дроні, який атакував літак української Antonov Airlines. Після перевірки за відповідними базами з’ясувалося, що такий самий генетичний профіль раніше вже був зафіксований у Литві. При цьому особу людини, якій належить біологічний матеріал, станом на зараз не встановили. Тому стверджувати, що слідчі вже знають безпосереднього виконавця атаки, поки не можна.

    Однак литовський слід привертає особливу увагу через інше масштабне розслідування, яке вже ведуть правоохоронці кількох країн Європи.

    Йдеться про серію диверсій із посилками, обладнаними саморобними вибухово-запалювальними пристроями, які відправляли з Литви у 2024 році.

    Дрон не просто опинився біля Ан-124 — він влучив у літак

    Перші повідомлення про інцидент створювали враження, що підозрілий безпілотник із вибухівкою лише виявили неподалік українського вантажного літака. Однак аналіз камер спостереження аеропорту суттєво змінив картину.

    За даними Die Zeit, відеозаписи показали, що апарат цілеспрямовано рухався в напрямку Ан-124 та врізався у крило українського літака. Вибухівка при цьому не здетонувала.

    Ця деталь принципово важлива: інцидент дедалі менше схожий на випадкову появу невідомого дрона поблизу стратегічного повітряного судна.

    Безпілотник був квадрокоптером приблизно розміром із мікрохвильову піч. За інформацією німецьких медіа, це був не звичайний серійний апарат. Його конструкція та модифікації ускладнювали виявлення стандартними системами контролю дронів. На борту містилася пластична вибухівка Semtex.

    Після удару вибуховий заряд, імовірно, від’єднався від апарата, тому його знайшли окремо.

    Саме неспрацювання вибухового механізму, схоже, запобігло значно серйознішим наслідкам.

    Німецькі ЗМІ повідомляли, що кількості та типу вибухівки могло вистачити для серйозного пошкодження літака. Особливе занепокоєння викликає те, що удар припав на район крила, де розташовуються паливні баки.

    Що тут робить Литва

    Саме знайдена ДНК відкриває найцікавіший напрямок розслідування.

    У липні 2024 року з Вільнюса були відправлені чотири посилки із саморобними вибухово-запалювальними пристроями. Дві прямували через DHL до Великої Британії, ще дві — автомобільним транспортом DPD до Польщі.

    Одна з них 20 липня 2024 року загорілася у вантажному центрі того самого аеропорту Лейпциг/Галле — буквально перед тим, як її мали завантажити на вантажний літак DHL, що виконував маршрут Вільнюс–Лейпциг–Велика Британія.

    Інша посилка загорілася наступного дня у вантажівці DPD у Польщі. Ще один пристрій спрацював на складі DHL у Бірмінгемі у Великій Британії. Четверта посилка не загорілася через несправність механізму і потрапила до рук правоохоронців, що дало слідчим можливість детально дослідити її конструкцію.

    Розслідування набуло міжнародного масштабу. Була створена спільна слідча група за участю Німеччини, Литви, Польщі, Нідерландів і Великої Британії під координацією Eurojust.

    І тут з’являється ключова деталь.

    Європейські слідчі встановили 22 підозрюваних у Литві та Польщі, які, за версією розслідування, могли діяти в інтересах російської військової розвідки. Частину справ у 2026 році вже передали до судів.

    Литовські правоохоронці окремо повідомляли, що у великому міжнародному розслідуванні встановлено щонайменше 16 громадян різних держав, яких підозрюють в організації, плануванні або сприянні терористичним злочинам у різних країнах.

    Тому збіг ДНК із матеріалом, який уже був зафіксований у Литві, потенційно може стати значно важливішою зачіпкою, ніж видається на перший погляд.

    Водночас наразі немає підтвердження, що знайдений генетичний профіль безпосередньо належить одному з обвинувачених у справі про вибухові посилки. Саме цю межу важливо не переходити до появи офіційних результатів слідства.

    Американська розвідка підозрює Росію

    Паралельно з німецьким розслідуванням з’явилася інформація про оцінки американських спецслужб.

    The Wall Street Journal із посиланням на американських посадовців повідомляв, що розвідувальна спільнота США вважає: за дроном із вибухівкою в Лейпцигу, ймовірно, стоїть Росія. Подібні оцінки американських джерел пізніше наводили й інші міжнародні медіа.

    Проте німецька влада поки публічно не оголосила Росію організатором конкретної атаки.

    Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт назвав інцидент проявом «професійного сценарію гібридної загрози» та заявив про необхідність посилити можливості країни для боротьби з безпілотниками.

    Тобто на цей момент варто розділяти дві речі: американські розвіддані вказують на ймовірну причетність Москви, але остаточного публічного висновку німецького слідства про замовника атаки ще немає.

    Російська сторона причетність заперечує.

    Чому саме Лейпциг

    Вибір аеропорту також може бути невипадковим.

    Лейпциг/Галле є одним із найважливіших вантажних авіаційних вузлів Німеччини. Після початку повномасштабного російського вторгнення він набув особливого значення і для української авіації.

    Antonov Airlines фактично закріпила тут свою присутність після того, як через війну стало неможливо нормально використовувати українську базу. У 2026 році компанія почала розбудовувати в Лейпцигу постійну інфраструктуру та власний ангар для технічного обслуговування Ан-124. Компанія експлуатує звідси парк із шести таких літаків.

    Аеропорт також використовується для військової логістики Німеччини та союзників по НАТО.

    Цікаво й те, що атака сталася практично на тому самому логістичному вузлі, де два роки тому спрацювала одна з посилок, які європейське слідство пов’язує з операцією в інтересах російської військової розвідки.

    У ту саму ніч стався ще один загадковий інцидент

    Історія не обмежилася одним дроном.

    Тієї ж ночі неподалік аеропорту вантажний літак DHL зіткнувся в повітрі з невідомим об’єктом. Літак зазнав незначних пошкоджень, але зміг безпечно приземлитися в Ганновері.

    Наразі остаточно не встановлено, чи був цей об’єкт другим безпілотником і чи пов’язаний він безпосередньо з атакою на Ан-124.

    Через кілька днів після подій у Лейпцигу ще два невідомі дрони помітили над військовою базою Бундесверу в Мехерніху. Військова поліція була приведена в готовність, а правоохоронці розпочали окреме розслідування.

    У сукупності ці події посилили дискусію в Німеччині про захист критичної інфраструктури від безпілотників.

    Від вибухових посилок до ударного дрона

    Саме цей аспект може виявитися найважливішим.

    У 2024 році європейські правоохоронці зіткнулися з диверсіями, де вибухові та запалювальні пристрої маскували під звичайні міжнародні посилки. У 2026 році в тому самому аеропорту з’явився вже озброєний безпілотник, який, за даними Die Zeit, фізично влучив в український транспортний літак.

    Європейські слідчі раніше встановили, що учасників мережі вибухових посилок могли вербувати через онлайн-месенджери, завдання розподіляли між різними людьми, а оплату часто здійснювали криптовалютою. За даними Eurojust, слідство підозрює, що операції виконувалися в інтересах військової розвідки Російської Федерації.

    Тепер знайдений на дроні генетичний матеріал створює потенційний міст між двома історіями.

    Проте остаточну відповідь мають дати німецькі та литовські слідчі. Поки достовірно відомо кілька речей: дрон був оснащений вибухівкою Semtex, він дістався українського Ан-124 і влучив у нього, заряд не здетонував, на апараті знайшли ДНК, яка вже фігурувала в Литві, а американська розвідка підозрює у причетності до операції Росію.

    Якщо ж слідству вдасться довести зв’язок знайденої ДНК із мережею виконавців попередніх диверсій, справа в Лейпцигу може перетворитися з окремого інциденту з безпілотником на один із найсерйозніших епізодів розслідування російських диверсій на території Європи за останні роки.

  • Німеччина вислала понад 80 російських дипломатів від початку війни: більшість підозрювали у шпигунстві

    Німеччина вислала понад 80 російських дипломатів від початку війни: більшість підозрювали у шпигунстві

    Штат російського посольства в Німеччині суттєво скоротився від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. За цей час Берлін вислав понад 80 російських дипломатів, значну частину яких німецька влада пов’язувала з розвідувальною діяльністю. Окрім дипломатів, з Німеччини з 2022 року видворили ще понад 300 громадян Росії.

    Про це повідомляє німецьке видання Bild із посиланням на дані Міністерства закордонних справ Німеччини.

    За інформацією видання, від лютого 2022 року Німеччина оголосила про видворення понад 80 російських дипломатів. Більшість із них, за оцінкою німецької сторони, були співробітниками російських спецслужб, які працювали під дипломатичним прикриттям.

    Таким чином, дипломатичний статус використовувався не лише для виконання офіційних представницьких функцій, а й, за версією німецьких органів, для здійснення розвідувальної діяльності на території ФРН.

    У Міністерстві закордонних справ Німеччини підтвердили, що чисельність персоналу російського посольства в Берліні за останні роки значно скоротилася. Водночас заходи Берліна не обмежувалися лише співробітниками дипломатичних установ.

    За даними німецького зовнішньополітичного відомства, починаючи з 2022 року Німеччина вислала загалом ще 313 громадян Росії. У цю кількість входять особи, які не мали дипломатичного статусу, але, за даними німецької влади, становили загрозу для безпеки країни або були причетні до діяльності, несумісної з перебуванням на її території.

    Останній відомий випадок висилання російського дипломата, про який пише Bild, стався у січні 2026 року. Тоді Німеччина оголосила персоною нон грата заступника військового аташе російського посольства в Берліні.

    Рішення ухвалили на тлі гучної справи щодо громадянки Німеччини українського походження Ілони В., яку німецьке слідство підозрює у співпраці з російськими спецслужбами.

    За версією слідства, жінка почала працювати на російську секретну службу ще в листопаді 2023 року. Після її затримання німецькі правоохоронці встановили зв’язок із представником російського дипломатичного відомства.

    Унаслідок цього заступник військового аташе посольства РФ був змушений залишити Німеччину. Берлін фактично продемонстрував, що дипломатичний статус не гарантуватиме захисту тим, кого німецька влада підозрює у діяльності на користь російських спецслужб.

    У Міністерстві закордонних справ Німеччини тоді наголошували на принциповій позиції Берліна щодо шпигунства. У німецькому уряді заявляли, що не мають наміру толерувати діяльність російських спецслужб на території країни, особливо якщо вона здійснюється під дипломатичним прикриттям.

    Скорочення російського дипломатичного корпусу в Німеччині відбувається на тлі загального погіршення відносин між Москвою та Берліном після початку повномасштабної війни Росії проти України.

    До 2022 року дипломатичні установи Росії в європейських країнах мали значно ширші можливості для роботи. Однак після початку повномасштабного вторгнення держави ЄС почали переглядати ставлення до російського дипломатичного персоналу, оскільки спецслужби низки країн заявляли про використання дипломатичних представництв РФ для розвідувальної діяльності.

    Особливу увагу європейські уряди приділяють так званим розвідникам під дипломатичним прикриттям. Такі співробітники формально можуть обіймати посади в посольствах або консульствах, однак паралельно виконувати завдання російських спецслужб.

    Німеччина в останні роки неодноразово заявляла про необхідність посилення протидії російському шпигунству. Причиною стали не лише класичні розвідувальні операції, а й ширша активність, яку європейські держави пов’язують із російською гібридною війною.

    Йдеться про спроби отримувати інформацію про військові об’єкти, оборонні підприємства, критичну інфраструктуру та виробників озброєння, а також про потенційні диверсії та вербування агентів.

    Останніми місяцями в Німеччині розслідують низку справ, пов’язаних із можливою діяльністю російських спецслужб. Зокрема, німецькі правоохоронці затримали громадянина України, якого підозрюють у зборі інформації для російської розвідки.

    За версією слідства, отримані ним дані могли бути пов’язані з підготовкою Росією замаху на керівника німецького виробника безпілотників Donaustahl.

    Подібні випадки фіксують і в інших європейських державах. На кордоні Сербії та Угорщини раніше затримали двох громадян Росії, яких підозрюють у підготовці диверсії на оборонному об’єкті в Німеччині. За версією слідства, вони могли діяти за винагороду та виконувати завдання, пов’язані з російськими спецслужбами.

    Італія також вживала заходів проти російських дипломатів. Раніше Рим вислав двох російських військових аташе на тлі шпигунського скандалу.

    Таким чином, ситуація навколо російського посольства в Берліні є частиною масштабнішого процесу скорочення дипломатичної присутності РФ у Європі. Водночас європейські країни дедалі більше розглядають російську розвідувальну активність як елемент ширшої гібридної загрози.

    Для Німеччини це питання має особливе значення через її роль у підтримці України. Російські спецслужби можуть намагатися отримувати інформацію про постачання озброєння, виробництво військової техніки та оборонні проєкти, а також чинити тиск на компанії та людей, залучених до допомоги Україні.

    Зменшення кількості російських дипломатів, яких Берлін вважає потенційно пов’язаними з розвідувальною діяльністю, є одним із заходів, спрямованих на обмеження можливостей російських спецслужб працювати під офіційним прикриттям.

    Водночас німецька влада продовжує стежити за діяльністю російських представників та осіб, яких підозрюють у співпраці з Москвою. Нові кримінальні провадження свідчать про те, що загроза шпигунства та диверсій у ФРН залишається актуальною.