Hronikanovostej.com

Позначка: російські обстріли

  • За $100 наводив ракети на енергетику: СБУ затримала агента ФСБ, який готував удари по київських ТЕЦ

    За $100 наводив ракети на енергетику: СБУ затримала агента ФСБ, який готував удари по київських ТЕЦ

    Служба безпеки України заявила про затримання ймовірного агента російської ФСБ, який, за версією слідства, збирав інформацію для підготовки нової серії ракетно-дронових ударів по енергетичній інфраструктурі Київської та Житомирської областей. Серед об’єктів, які цікавили російську спецслужбу, були теплові електроцентралі та електропідстанції, що забезпечують електроенергією два регіони.

    Підозрюваним виявився працівник підприємства з обробки граніту на Житомирщині. Правоохоронці стверджують, що чоловіка завербували через Telegram-канали, де він шукав можливості швидкого заробітку. За виконання розвідувальних завдань представники російських спецслужб нібито пообіцяли йому лише 100 доларів.

    Які об’єкти розвідував підозрюваний

    За даними СБУ, після вербування чоловік почав їздити територією Житомирської та Київської областей нібито у службових справах. Такі поїздки, як вважає слідство, він використовував для прихованого спостереження за енергетичними та військовими об’єктами.

    Насамперед підозрюваний мав відстежувати теплові електроцентралі й електропідстанції, які забезпечують електропостачання Київщини та Житомирщини. Його завданням було не просто знайти відповідні об’єкти, а й оцінити їхній стан після попередніх російських атак.

    Слідство вважає, що чоловік фіксував наслідки обстрілів, перевіряв, чи продовжує працювати пошкоджене обладнання, а також збирав відомості про проведення ремонтних робіт. Така інформація могла використовуватися російською стороною для визначення цілей повторних ударів і коригування майбутніх атак.

    Окрім енергетичних об’єктів, фігурант нібито цікавився місцями найбільшого зосередження особового складу та техніки Сил оборони України. Він також мав встановлювати розташування оперативних аеродромів і військових полігонів.

    Таким чином, за версією правоохоронців, потенційними цілями російської розвідки були одночасно об’єкти цивільної енергетичної інфраструктури та локації, пов’язані з обороною України.

    Під виглядом робочих поїздок

    Працівник гранітного підприємства міг вільно пересуватися між різними населеними пунктами, не викликаючи зайвої уваги. Саме цим, за даними СБУ, він і користувався під час виконання завдань російської спецслужби.

    Під виглядом робочих відряджень чоловік наближався до потенційних цілей, оглядав територію та, ймовірно, фіксував інформацію на мобільний телефон. Зібрані відомості він мав передати представнику ФСБ через електронні канали зв’язку.

    У Службі безпеки наголосили, що правоохоронці завчасно задокументували діяльність підозрюваного та не допустили передачі розвідувальної інформації російській стороні. Контррозвідники також провели заходи для захисту об’єктів і локацій, які встиг розвідати фігурант.

    Це важливе уточнення, адже відомості про точний стан енергетичних об’єктів після обстрілів можуть мати особливу цінність для противника. Вони дозволяють оцінити результативність попередньої атаки та визначити, які елементи інфраструктури необхідно атакувати повторно.

    Затримали безпосередньо на робочому місці

    Співробітники СБУ затримали чоловіка на його робочому місці. Під час обшуків у нього вилучили смартфон, у якому, за твердженням спецслужби, містилися докази контактів із російськими кураторами та виконання розвідувальних завдань.

    За даними слідства, правоохоронці вивчали листування, передані матеріали та іншу інформацію, що могла підтверджувати співпрацю фігуранта з представниками держави-агресора.

    Офіс генерального прокурора повідомив, що діяльність підозрюваного вдалося припинити до того, як він передав зібрану розвідувальну інформацію російській стороні. Це дозволило запобігти можливому використанню координат для нових ракетних або дронових ударів.

    За інформацію пообіцяли 100 доларів

    Однією з показових деталей справи стала сума винагороди, яку російські спецслужби нібито запропонували підозрюваному.

    За даними прокуратури та медіа, що посилаються на матеріали слідства, за виконання завдань чоловікові пообіцяли 100 доларів. Правоохоронці також повідомляють, що фігурант дотримувався проросійських поглядів, однак безпосереднім приводом для встановлення контакту став саме пошук заробітку через Telegram.

    Російські спецслужби регулярно використовують подібну схему вербування. Потенційним виконавцям пропонують гроші за фотографування військових об’єктів, енергетичної інфраструктури, місць розташування українських підрозділів або наслідків російських обстрілів.

    Нерідко оголошення маскують під звичайну роботу кур’єра, фотографа чи спостерігача. Спілкування відбувається дистанційно, а після виконання перших простих доручень завербованій людині можуть давати складніші та небезпечніші завдання.

    Підозра у державній зраді

    Чоловікові повідомили про підозру за частиною 2 статті 111 Кримінального кодексу України — державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану.

    За даними ArmyInform, повідомлення про підозру датоване 23 липня 2026 року. Наступного дня суд обрав фігуранту запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.

    Санкція цієї статті передбачає 15 років позбавлення волі або довічне ув’язнення з конфіскацією майна. Остаточне покарання може визначити лише суд у разі доведення вини підозрюваного.

    Наразі триває досудове розслідування. За законом чоловік вважається невинуватим, доки його провину не буде доведено в суді та встановлено обвинувальним вироком.

    Росія продовжує шукати коригувальників

    Це не перше затримання людини, яку підозрюють у підготовці російських ударів по українській енергетиці. У квітні 2026 року СБУ повідомляла про викриття під Києвом іншого агента ФСБ, який проводив дорозвідку біля столичних теплоелектроцентралей та збирав інформацію про бази Сил оборони.

    Тоді фігуранта затримали поблизу потенційної цілі, а в його телефоні, за даними спецслужби, знайшли докази контактів із російською стороною. Його також нібито завербували через Telegram-канал із пропозиціями легкого заробітку.

    Подібні випадки свідчать, що російські спецслужби продовжують намагатися створювати в Україні мережі інформаторів, використовуючи цивільних громадян для збору координат і перевірки результатів ударів.

    СБУ закликає громадян не реагувати на сумнівні пропозиції заробітку в соціальних мережах і месенджерах. Передавання ворогу інформації про енергетичні, військові та інші стратегічні об’єкти може бути кваліфіковане як державна зрада і призвести до тривалого або довічного позбавлення волі.

  • Чи справді траса Харків – Полтава залишилася без АЗС? Влада зробила офіційну заяву

    Чи справді траса Харків – Полтава залишилася без АЗС? Влада зробила офіційну заяву

    Начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов спростував поширену в інформаційному просторі інформацію про те, що на трасі Харків – Полтава нібито не залишилося жодної працюючої автозаправної станції. За словами очільника області, такі повідомлення не відповідають дійсності, а дефіциту пального в регіоні наразі немає. Водночас влада визнає, що російські війська останнім часом значно активізували удари по об’єктах паливної інфраструктури, через що разом із мережами АЗС уже впроваджуються додаткові заходи захисту.

    Резонанс виник після заяви депутата Харківської обласної ради Олександра Скорика, який повідомив, що внаслідок російських атак у Харківській області нібито було зруйновано понад 80 автозаправних станцій, а на трасі Харків – Полтава не залишилося жодної вцілілої АЗС. Ця інформація швидко поширилася в низці медіа та соціальних мереж, викликавши занепокоєння серед водіїв і місцевих жителів.

    Коментуючи ситуацію в ефірі загальнонаціонального телемарафону, Олег Синєгубов наголосив, що твердження про повну відсутність працюючих заправок є неправдивим. За його словами, в області немає проблем із забезпеченням паливом, а автозаправні станції продовжують працювати.

    «Інформація деяких медіа про те, що на трасі від Харкова до Полтави не залишилося жодної діючої заправки, не відповідає дійсності. Дефіциту пального в регіоні немає», – заявив начальник Харківської ОВА. Він також подякував українським силам протиповітряної оборони, зазначивши, що лише за останній тиждень над Харківщиною було збито понад сто ворожих повітряних цілей.

    За словами очільника області, останнім часом російська армія дійсно систематично атакує автозаправні комплекси Харківщини. Такі удари мають на меті не лише пошкодити інфраструктуру, а й створити психологічний тиск на населення та бізнес. Попри це, критичних перебоїв із забезпеченням паливом вдалося уникнути.

    Синєгубов повідомив, що Харківська обласна військова адміністрація вже провела низку робочих нарад із представниками найбільших мереж автозаправних станцій. Під час цих зустрічей сторони узгодили комплекс заходів фізичного пасивного захисту об’єктів паливної інфраструктури. Крім того, питання безпеки АЗС планують винести на розгляд Ради оборони Харківської області, щоб відповідні рішення стали обов’язковими для виконання.

    Необхідність посилення захисту виникла після серії російських атак по автозаправних станціях Харкова та області. Зокрема, в липні російські безпілотники неодноразово влучали в АЗС, спричиняючи пожежі та руйнування. Частина об’єктів зазнала значних пошкоджень, однак оператори мереж продовжують відновлювати їхню роботу або перенаправляють клієнтів до інших заправок.

    Влада також закликає громадян критично ставитися до інформації, що поширюється у соціальних мережах, та користуватися лише офіційними джерелами. За словами Синєгубова, поширення неперевірених повідомлень про нібито повну відсутність АЗС може створювати необґрунтовану паніку серед населення та водіїв, хоча реальна ситуація цьому не відповідає.

    Попри постійні обстріли Харківської області, енергетична та паливна інфраструктура продовжує функціонувати. Влада разом із представниками паливного бізнесу працює над тим, щоб мінімізувати наслідки російських атак і забезпечити безперебійну роботу автозаправних станцій навіть в умовах постійної загрози. За офіційною інформацією Харківської ОВА, станом на 28 липня дефіциту бензину чи дизельного пального в області не зафіксовано, а твердження про те, що траса Харків – Полтава залишилася без працюючих АЗС, є недостовірними.

  • Росія знищила всі АЗС на трасі Харків – Полтава: водіїв закликають заправлятися завчасно

    Росія знищила всі АЗС на трасі Харків – Полтава: водіїв закликають заправлятися завчасно

    На трасі М-03 між Харковом і Полтавою більше не залишилося жодної працюючої автозаправної станції. За словами депутата Харківської обласної ради Олександра Скорика, усі АЗС на цій ділянці були знищені внаслідок російських ударів. Через це водіїв, які планують поїздки в напрямку Полтави чи Києва, закликають завчасно поповнювати запас пального.

    Про критичну ситуацію Скорик повідомив в ефірі телеканалу «Еспресо». За його словами, останніми тижнями російські війська цілеспрямовано атакують автозаправні станції на Харківщині та вздовж траси Харків – Київ. Найбільше постраждала ділянка від Харкова до Полтави.

    «На сьогодні всі АЗС на трасі Харків – Київ, а саме на ділянці від Харкова до Полтави, повністю знищені: і в селищі Валки, і в місті Чутове, і далі дорогою до Полтави», – заявив депутат. За його словами, останню заправку, яка ще працювала на цьому напрямку, російські війська знищили 26 липня.

    У зв’язку з цим депутат закликав водіїв уважно планувати маршрути та не розраховувати на можливість дозаправитися дорогою. Він рекомендував виїжджати лише з повним баком або мати достатній запас пального, особливо тим, хто прямує між Харковом, Полтавою та Києвом.

    За словами Скорика, від початку повномасштабного вторгнення Росія знищила близько 80 автозаправних станцій на території Харківської області. Загалом по Україні, за його оцінкою, внаслідок російських атак були зруйновані понад 200 АЗС.

    Напередодні російські безпілотники також атакували Чутівську громаду Полтавської області. Внаслідок ударів були пошкоджені кілька автозаправних станцій та пожежно-рятувальна частина. Рятувальники ліквідували пожежі, а за інформацією місцевої влади, загиблих і поранених тоді не було.

    27 липня під новий удар потрапив і Харків. Російський ударний дрон влучив у автозаправну станцію в Салтівському районі міста. За даними міського голови Ігоря Терехова, внаслідок атаки постраждали двоє людей, які отримали гостру реакцію на стрес.

    Попри масові руйнування автозаправної інфраструктури, дефіциту пального в Харківській області наразі не зафіксовано. Однак через відсутність працюючих АЗС на окремих маршрутах водіям рекомендують ретельно планувати поїздки та враховувати можливі труднощі із заправкою транспорту.

  • Запоріжжя відрізане залізницею: пасажирські поїзди третю добу не можуть дістатися міста

    Запоріжжя відрізане залізницею: пасажирські поїзди третю добу не можуть дістатися міста

    Через постійні російські обстріли та погіршення безпекової ситуації пасажирські поїзди вже третю добу поспіль не курсують безпосередньо до Запоріжжя. Залізничні маршрути тимчасово змінено, а потяги зупиняють на безпечних підступах до міста. Про це повідомив міністр з відновлення, розвитку громад, територій та інфраструктури України Микола Калашник під час робочої поїздки до прифронтового регіону.

    За словами міністра, таке рішення ухвалили виключно з міркувань безпеки. Російська армія останніми днями значно посилила атаки на Запорізьку область, завдаючи ударів не лише по житлових кварталах, а й по транспортній та критичній інфраструктурі. Через це пряме прибуття пасажирських поїздів до міста наразі вважається надто ризикованим.

    «На жаль, уже третю добу через російські атаки та безпекову ситуацію пасажирські поїзди не курсують безпосередньо до Запоріжжя», — повідомив Калашник після огляду об’єктів транспортної інфраструктури. Він наголосив, що залізниця залишається одним із ключових елементів забезпечення обороноздатності країни, гуманітарної логістики та евакуації цивільного населення, тому питання її захисту є пріоритетним.

    Під час візиту до Запорізької області міністр разом із начальником Запорізької обласної військової адміністрації Іваном Федоровим, представниками Укрзалізниці та народними депутатами перевірив виконання заходів із посилення захисту залізничної інфраструктури. За його словами, сьогодні йдеться не лише про охорону окремих станцій чи колій, а про забезпечення безперервної роботи всієї транспортної системи країни в умовах війни.

    Окрему увагу під час поїздки приділили підготовці області до осінньо-зимового періоду. Посадовці оглянули об’єкти енергетичної інфраструктури та системи водопостачання, які неодноразово ставали цілями російських ударів. Також відбулася координаційна нарада щодо проходження майбутнього опалювального сезону, під час якої обговорили захист критичної інфраструктури та забезпечення її резервними джерелами живлення. За словами Калашника, Запорізька область вже забезпечила автономним електроживленням понад 99% об’єктів тепло- та водопостачання, що є одним із найкращих показників серед прифронтових регіонів України.

    Крім того, Міністерство відновлення готує урядовий експериментальний проєкт, який дозволить підприємствам критичної інфраструктури у прифронтових регіонах збільшити допустимі обсяги зберігання пального з двох до п’яти тонн. Очікується, що це допоможе забезпечити безперебійну роботу комунальних служб навіть у разі тривалих атак чи перебоїв із постачанням.

    Причиною посилення заходів безпеки стали масштабні атаки російських військ по Запорізькій області протягом останнього тижня. Зокрема, 23 липня окупанти завдали ударів по Запоріжжю та Слов’янську, внаслідок яких понад 30 людей отримали поранення. Того ж дня російська армія влучила у житлову багатоповерхівку в Запоріжжі, спричинивши значні руйнування цивільної інфраструктури.

    Це не перший випадок, коли російські війська атакують залізничну інфраструктуру регіону. Лише кілька днів тому Міністерство відновлення повідомляло про подвійний удар по локомотиву та пасажирських вагонах у Запорізькій області. Завдяки оперативним діям залізничників і своєчасній евакуації тоді вдалося уникнути жертв серед пасажирів і персоналу.

    За інформацією Укрзалізниці, попри тимчасову зміну маршрутів, перевезення пасажирів не припиняються. Потяги продовжують виконувати рейси, однак завершують маршрут на безпечній відстані від Запоріжжя, після чого пасажирів доставляють альтернативним транспортом. Такий механізм уже неодноразово застосовувався під час масованих атак на прифронтові регіони та дозволяє мінімізувати ризики для людей.

    Експерти зазначають, що удари по залізничній інфраструктурі є частиною російської тактики, спрямованої на порушення логістики, евакуації цивільного населення та постачання гуманітарної допомоги. Водночас українська залізниця продовжує працювати навіть в умовах постійної загрози, забезпечуючи транспортне сполучення між регіонами та виконуючи критично важливі функції для держави.

    Станом на 26 липня точні терміни відновлення прямого пасажирського сполучення із Запоріжжям не називаються. За словами Миколи Калашника, рух поїздів до міста буде відновлено одразу після стабілізації безпекової ситуації. До цього часу всі рішення щодо маршрутів ухвалюватимуться виключно з урахуванням безпеки пасажирів і працівників залізниці.

  • «Дякую, Британіє»: Зеленський провів першу розмову з новим прем’єром Енді Бернемом

    «Дякую, Британіє»: Зеленський провів першу розмову з новим прем’єром Енді Бернемом

    Президент України Володимир Зеленський провів першу телефонну розмову з новопризначеним прем’єр-міністром Великої Британії Енді Бернемом. Український лідер привітав його зі вступом на посаду та заявив, що розраховує на подальше зміцнення стратегічного партнерства між Києвом і Лондоном.

    За словами Зеленського, під час розмови Бернем підтвердив, що підтримка України та українського народу з боку Великої Британії залишатиметься міцною. Президент подякував британському прем’єру за теплі слова про українців, а також за співчуття родинам і близьким людей, які загинули внаслідок останніх російських атак.

    «Радий був поговорити з Енді Бернемом і привітати його зі вступом на посаду прем’єр-міністра Великої Британії. Дуже ціную, що підтримка України та наших людей і надалі буде міцною», — повідомив Зеленський за підсумками розмови.

    Президент наголосив, що за роки повномасштабної війни Україна та Велика Британія змогли сформувати найсильніше партнерство за всю історію двосторонніх відносин. За його словами, країни планують і надалі розширювати політичну, оборонну та технологічну співпрацю.

    «Україна та Британія змогли побудувати найсильніше партнерство в історії відносин між нашими державами, і ми обов’язково продовжимо працювати над тим, щоб воно тільки розширювалося», — заявив глава держави.

    Лідери обговорять Антибалістичну коаліцію

    Однією з ключових тем подальшої співпраці стане робота в межах Інтегрованої Антибалістичної коаліції. Зеленський повідомив, що домовився з Бернемом детальніше обговорити цей напрям під час особистої зустрічі, яка має відбутися найближчим часом.

    Антибалістичну коаліцію заснували Україна, Велика Британія, Франція, Німеччина, Данія, Італія, Нідерланди, Норвегія, Іспанія та Швеція. Її метою є створення спільних європейських спроможностей для захисту від балістичних ракет, формування технічних робочих груп і розроблення дорожньої карти для запуску перших операційних можливостей.

    Країни-учасниці планують об’єднати оборонно-промислові ресурси, технології, дослідження та практичний досвід України, здобутий під час протидії російським ракетним атакам. Коаліція має доповнити вже наявні системи протиракетної оборони та прискорити розроблення нових рішень для захисту європейського повітряного простору.

    Ініціатива пов’язана з антибалістичною програмою FREYJA, перша презентація якої відбулася в Парижі. Україна заявила про готовність надати власні технологічні напрацювання, тоді як інші партнери можуть долучитися радарами, компонентами та виробничими потужностями.

    Зеленський раніше наголошував, що наявних у Європі можливостей для перехоплення балістичних ракет недостатньо. За його словами, виробництво Patriot, SAMP/T та інших систем не повністю покриває потреби, тому державам необхідно створювати власні масові антибалістичні спроможності значно швидше.

    Британія підтвердила продовження підтримки

    Енді Бернем вступив на посаду прем’єр-міністра Великої Британії 20 липня. Ще до телефонної розмови він заявляв, що одним із його перших міжнародних контактів стане розмова з президентом України.

    Новий глава британського уряду запевняв, що політичний курс Лондона щодо України не зміниться. Бернем наголошував, що має намір продовжувати підтримку Києва на тому ж рівні, що й попередній уряд.

    Офіційний сайт британського уряду підтверджує, що Бернем очолив уряд 20 липня. Водночас на сторінці прем’єр-міністра ще може зберігатися частина інформації про попереднього очільника Кабінету, оскільки оновлення відбувається поступово.

    Велика Британія залишається одним із ключових партнерів України у сфері оборони, міжнародної координації та розвитку нових систем захисту. Лондон також був серед держав, які підписали декларацію про створення Антибалістичної коаліції та підтримали прискорення роботи над європейською протиракетною архітектурою.

    За підсумками розмови Зеленський подякував новому британському прем’єру та Великій Британії за солідарність.

    «Дякую, Енді. Дякую, Британіє!» — підсумував президент.

  • Росія кинула 134 дрони: є влучання у п’яти місцях

    Росія кинула 134 дрони: є влучання у п’яти місцях

    Російська армія в ніч проти 13 липня здійснила чергову комбіновану атаку на Україну, застосувавши керовані авіаційні ракети та 134 безпілотники різних типів. Українська протиповітряна оборона знешкодила всі три ракети Х-59/69 і 123 ворожі дрони, однак повністю уникнути наслідків удару не вдалося. Повітряні сили зафіксували влучання шести ударних безпілотників у п’яти місцях, а уламки збитих цілей упали ще на чотирьох локаціях.

    Основний удар припав на південні регіони. В Одесі були пошкоджені автотранспортне підприємство, санаторій, приватні будинки та десятки транспортних засобів. Один із російських дронів під час атаки перетнув українсько-молдовський кордон, упав і вибухнув поблизу села Копанка. Молдовська влада попередньо ідентифікувала апарат як російську «Герань-2», яка є версією іранського Shahed-136.

    Чим Росія атакувала Україну

    За даними Повітряних сил ЗСУ, повітряний напад розпочався приблизно о 18:00 12 липня і тривав упродовж усієї ночі та ранку.

    Російські війська запустили три керовані авіаційні ракети Х-59/69 з території тимчасово окупованого Криму. Також противник застосував 134 безпілотники, серед яких були ударні Shahed, зокрема реактивні модифікації, дрони «Гербера» й «Італмас», а також імітатори типу «Пародія».

    Безпілотники запускали з російських Курська, Орла та Міллерового, а також із тимчасово окупованих районів Донецької області й Криму — з районів Гвардійського та мису Чауда.

    Для відбиття атаки залучалися українська авіація, зенітні ракетні війська, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби та Сили безпілотних систем.

    Станом на 09:30 було підтверджено знищення або подавлення 126 повітряних цілей: усіх трьох ракет Х-59/69 та 123 безпілотників. Цілі нейтралізували на півночі, півдні та сході України.

    Чому збита ціль не завжди означає відсутність руйнувань

    Термін «збито або подавлено» охоплює різні способи нейтралізації повітряної цілі. Частину дронів фізично знищують ракети, мобільні групи або авіація. Інші втрачають керування під впливом засобів радіоелектронної боротьби, відхиляються від маршруту й падають.

    Навіть успішне перехоплення не гарантує повної безпеки. Уламки дрона, його двигун і бойова частина можуть впасти на будинки, автомобілі або інфраструктурні об’єкти. Якщо вибухівка не здетонувала в повітрі, вона здатна вибухнути вже після падіння.

    Саме тому Повітряні сили окремо повідомляють про прямі влучання та падіння уламків. У ніч проти 13 липня шість ударних дронів досягли п’яти локацій, а фрагменти знешкоджених апаратів зафіксували ще у чотирьох місцях.

    Одеса опинилася під головним ударом

    Найсерйозніші відомі наслідки зафіксували в Одесі. Російські безпілотники атакували територію автотранспортного підприємства та санаторію.

    На території автопарку внаслідок удару та пожежі згоріли шість пасажирських автобусів. Вибухова хвиля й уламки пошкодили ще 11 автобусів і шість легкових автомобілів. Також руйнувань зазнали чотири приватні житлові будинки.

    Окреме влучання зафіксували на території санаторію. Там було пошкоджено будівлю закладу. За попередніми даними обласної влади, загалом постраждали четверо людей: двоє на території автотранспортного підприємства і ще двоє в санаторії.

    Раніше повідомлялося про трьох поранених чоловіків віком 58, 62 та 66 років. Уточнені дані місцевої влади згодом вказали на чотирьох постраждалих. Вони отримали необхідну медичну допомогу.

    Знищення або пошкодження автобусів може вплинути на роботу міського та приміського транспорту. Автопідприємства у воєнний час також використовують транспорт для евакуації населення й забезпечення роботи критичних служб, тому удар має не лише матеріальні, а й логістичні наслідки.

    Вранці росіяни повторно атакували Одещину

    Після завершення основної нічної хвилі російські війська завдали повторного авіаційного удару по Одеській області. Повітряні сили попередили, що дані про його наслідки уточнюються.

    Саме Одещина регулярно стає однією з головних цілей російських атак через морські порти, дунайську логістику, склади, транспортні підприємства та енергетичні об’єкти.

    Росія використовує комбіновану тактику: спершу запускає дрони-імітатори та дешевші апарати, щоб перевантажити українську систему виявлення, а потім спрямовує ударні Shahed і ракети на визначені цілі.

    Додаткову небезпеку створюють реактивні модифікації Shahed. Вони можуть рухатися швидше за звичайні гвинтові безпілотники, скорочуючи час на виявлення та перехоплення.

    Російський Shahed вибухнув у Молдові

    Під час нічного удару один із безпілотників залишив український повітряний простір і залетів до Молдови.

    Близько 01:03 літальний апарат упав та вибухнув неподалік села Копанка Каушанського району, приблизно за 30 кілометрів від українського кордону. На місце прибули поліцейські, пожежники та вибухотехніки. Територію оточили, постраждалих не виявили.

    Міністерство оборони Молдови попередньо встановило, що йдеться про російську «Герань-2». У відомстві прямо пов’язали порушення повітряного простору країни з атакою Росії на Одеську область.

    Міністерство закордонних справ Молдови засудило інцидент як чергове порушення суверенітету держави.

    Молдовська влада закликала громадян не наближатися до уламків дронів, не пересувати їх і не користуватися мобільними телефонами поблизу. Такі апарати можуть містити бойову частину або вибухові компоненти, які не здетонували під час падіння.

    Російські дрони дедалі частіше виходять за межі України

    Падіння безпілотника біля Копанки вкотре показало, що російські атаки становлять небезпеку не лише для України.

    Під час попередніх ударів уламки Shahed знаходили в Молдові, Румунії та інших сусідніх країнах. Частина апаратів може відхилятися через технічні несправності, роботу українських засобів РЕБ або навмисно прокладені маршрути поблизу кордонів.

    Незалежно від причини, перетин кордону бойовим апаратом є порушенням повітряного простору та створює ризик для цивільного населення. У випадку Копанки вибух стався біля населеного пункту, однак цього разу люди не постраждали.

    Росія нарощує інтенсивність повітряних ударів

    Атака 13 липня стала продовженням серії великих нічних обстрілів.

    У ніч проти 11 липня Росія застосувала шість балістичних ракет «Іскандер-М» або С-400, чотири ракети Х-59/69, дві протирадіолокаційні Х-31 і 121 безпілотник. Тоді українські сили знешкодили дві керовані ракети та 111 дронів.

    Наступної ночі, 12 липня, противник запустив 13 ракет і 115 безпілотників. ППО знешкодила сім ракет Х-59/69 та 95 дронів, однак були зафіксовані влучання у двох десятках локацій.

    Таким чином, лише за три ночі Росія використала сотні дронів і десятки ракет. Така інтенсивність має на меті виснажити українські запаси боєприпасів, перевантажити мобільні групи й системи ППО та знайти слабкі ділянки в захисті.

    ППО впоралася з більшістю цілей, але загроза залишається

    У ніч проти 13 липня українська оборона показала високий результат: усі ракети Х-59/69 та понад 91% запущених безпілотників були збиті або подавлені.

    Проте шість дронів досягли цілей, а уламки спричинили додаткові пошкодження. Атака продемонструвала, що навіть незначна частка безпілотників, які прорвалися крізь оборону, може спричинити пожежі, поранення людей і знищення десятків одиниць транспорту.

    Повітряні сили вранці попереджали, що в небі залишаються окремі ворожі безпілотники. Громадян закликали не ігнорувати сигнали повітряної тривоги й залишатися в укриттях до офіційного повідомлення про відбій.

    Нічний удар засвідчив одразу дві тенденції: українська ППО здатна знешкоджувати абсолютну більшість російських цілей, але Москва продовжує компенсувати низьку частку проривів масовістю запусків.

    Цього разу Росія відправила на Україну 137 засобів повітряного нападу. Сто двадцять шість із них були знешкоджені. Однак решти вистачило, щоб пошкодити цивільну інфраструктуру Одеси, поранити людей і створити небезпеку вже на території сусідньої Молдови.

  • Дрон РФ вдарив по бензовозу на АЗС у Слов’янську

    Дрон РФ вдарив по бензовозу на АЗС у Слов’янську

    Російський FPV-дрон атакував вантажний автомобіль із легкозаймистими рідинами безпосередньо на території автозаправної станції у Слов’янську Донецької області. Після влучання спалахнула пожежа, а пальне розлилося прилеглою територією, створивши загрозу швидкого поширення вогню та нових вибухів.

    Надзвичайникам вдалося оперативно локалізувати займання, зупинити розтікання пального на значну площу та повністю ліквідувати пожежу. Інформації про загиблих чи постраждалих у повідомленні Державної служби України з надзвичайних ситуацій не наводилося.

    Атака стала черговим ударом російської армії по цивільній паливній інфраструктурі прифронтового міста. Лише протягом останніх днів автозаправні станції Слов’янська вже неодноразово ставали цілями російських безпілотників.

    Як сталася атака

    За даними ДСНС, удар відбувся вдень 12 липня. Російський FPV-дрон поцілив у вантажівку, що перебувала на території автозаправної станції та перевозила легкозаймисті рідини.

    Після влучання автомобіль загорівся, а з пошкоджених ємностей почало витікати пальне. Розлив таких речовин становить особливу небезпеку, оскільки вогонь може швидко поширитися територією заправки та дістатися резервуарів, колонок, інших автомобілів або будівель.

    На оприлюднених рятувальниками фотографіях видно вантажний автомобіль, охоплений вогнем, і значне задимлення на території об’єкта. Пожежникам довелося одночасно гасити транспортний засіб і не допускати подальшого розтікання пального.

    «Внаслідок атаки виникла пожежа та стався розлив пального на прилеглій території», — повідомили у ДСНС.

    Рятувальники оперативно ліквідували наслідки удару. Їм вдалося не допустити поширення легкозаймистої рідини на велику площу та запобігти значно масштабнішій пожежі.

    Рятувальники запобігли новим вибухам

    Пожежа на автозаправній станції є однією з найнебезпечніших надзвичайних ситуацій через концентрацію великих обсягів бензину, дизельного пального або зрідженого газу.

    Удар по автомобілю з паливом створив одразу кілька ризиків. Вогонь міг перекинутися на стаціонарні резервуари АЗС, пошкодити газовий модуль, охопити транспорт або спричинити детонацію парів пального.

    Окремою загрозою був сам розлив. Рідке паливо може поширювати вогонь навіть на ділянки, розташовані на відстані від початкового осередку займання. Саме тому дії рятувальників були зосереджені не лише на гасінні вантажівки, а й на обмеженні площі розливу.

    У ДСНС заявили, що пожежу повністю ліквідували. Остаточний масштаб пошкоджень заправки та вантажного автомобіля не уточнюється.

    Також не повідомляється, чи перебували в момент удару всередині автомобіля водій або інші працівники. Відсутність даних про потерпілих може означати, що люди встигли відійти на безпечну відстань, однак офіційного підтвердження цього немає.

    АЗС Слов’янська постійно атакують дрони

    Це не перший удар російських військ по паливній інфраструктурі Слов’янська за останній час.

    10 липня російський безпілотник типу «КУБ» також атакував автозаправну станцію у місті. Тоді було пошкоджено обладнання АЗС і чотири автомобілі. Поранення дістали двоє чоловіків, яких доправили до лікарні. Про наслідки повідомляв начальник Слов’янської міської військової адміністрації Вадим Лях.

    Напередодні, 9 липня, FPV-дрон атакував іншу заправку у напрямку Семенівки. За даними профільного видання «НафтоРинок», російський безпілотник залетів під антидронову сітку та вдарив по зоні розташування резервуарів із пропан-бутаном. Після влучання стався вибух і виник яскравий вогняний спалах.

    Ще один удар по АЗС у Слов’янську зафіксували 31 травня. Тоді після атаки загорілися облицювання адміністративної будівлі та складське приміщення. Рятувальники ліквідували пожежу, не допустивши займання пального. Люди не постраждали.

    Серія ударів свідчить, що паливні об’єкти міста могли стати однією із системних цілей російських операторів безпілотників.

    Чому росіяни атакують заправки

    Автозаправні станції є цивільними об’єктами, однак у прифронтових регіонах вони мають критичне значення для функціонування міст.

    Пальне необхідне машинам швидкої допомоги, рятувальникам, комунальним службам, евакуаційному транспорту, волонтерам, місцевому бізнесу та жителям, які залишають небезпечні райони.

    Руйнування АЗС може мати одразу кілька наслідків: ускладнення евакуації, дефіцит пального, зростання черг на інших заправках і проблеми з роботою аварійних служб. Крім того, удар по об’єкту з резервуарами створює високий ризик масової пожежі та загибелі людей.

    Профільне видання «НафтоРинок» повідомляло, що від квітня 2026 року внаслідок російських обстрілів в Україні постраждали вже близько 200 автозаправних комплексів. Ця оцінка свідчить про значне посилення атак саме на паливну інфраструктуру.

    Росія використовує для таких ударів FPV-дрони, безпілотники типу «КУБ», «Молнія» та інші апарати, здатні атакувати невеликі цілі на порівняно короткій відстані.

    FPV-дрони стають загрозою для міст

    Слов’янськ розташований неподалік лінії фронту, що дозволяє російським військам активно використовувати FPV-дрони проти об’єктів у місті та на його околицях.

    Такі апарати керуються оператором у режимі реального часу. Камера на борту дає змогу обирати конкретний автомобіль, будівлю або людину та спрямовувати дрон безпосередньо в ціль.

    Через невеликі розміри та політ на низькій висоті FPV-дрони складно своєчасно виявити звичайними системами протиповітряної оборони. Для боротьби з ними використовують засоби радіоелектронної боротьби, антидронові рушниці, мобільні групи та фізичні перешкоди у вигляді сіток.

    Однак удар 9 липня показав, що безпілотник може проникнути навіть під захисну конструкцію. Це змушує місцеву владу та власників критичних об’єктів постійно вдосконалювати засоби захисту.

    FPV-дрони також становлять серйозну загрозу для рятувальників. Російські військові нерідко повторно атакують місця попередніх ударів у момент, коли туди прибувають пожежники, медики або поліція.

    У повідомленні про пожежу 12 липня повторних атак не згадується, однак робота надзвичайників у прифронтовому Слов’янську проходить під постійною небезпекою.

    Росія посилює удари по Донеччині

    Слов’янськ залишається одним із найбільших міст контрольованої Україною частини Донецької області та важливим центром для прифронтових громад.

    Російські війська регулярно атакують його керованими авіабомбами, ракетами й безпілотниками. Під удари потрапляють житлові будинки, підприємства, дороги, комунальна та паливна інфраструктура.

    У ніч проти 10 липня місто, крім удару по заправці, атакували безпілотники «Молнія-2» і «Гербера». Було пошкоджено приватні будинки та інфраструктурний об’єкт.

    Складна ситуація зберігається і в сусідньому Краматорську. 12 липня рятувальники протягом трьох годин гасили пожежі, які виникли після російських ударів безпілотниками.

    Таким чином, атака на вантажівку з пальним стала частиною ширшої кампанії ударів по тиловій інфраструктурі міст Донеччини. Ці обстріли мають на меті не лише спричинити прямі руйнування, а й ускладнити повсякденне життя, логістику та роботу критичних служб.

    Загроза для цивільних зростає

    Влучання у вантажівку з легкозаймистою рідиною могло спричинити значно тяжчі наслідки, якби вогонь дістався основних резервуарів АЗС або розлив пального охопив більшу територію.

    Оперативна робота рятувальників дозволила локалізувати займання та запобігти масштабній катастрофі. Проте повторюваність таких атак свідчить, що ризик для цивільного населення Слов’янська продовжує зростати.

    Жителям прифронтових населених пунктів радять не затримуватися біля паливних, промислових і транспортних об’єктів, особливо під час оголошення повітряної тривоги або повідомлень про активність FPV-дронів.

    Влада також неодноразово закликала населення евакуюватися з найбільш небезпечних районів Донеччини, оскільки гарантувати захист кожного цивільного об’єкта від малих ударних безпілотників неможливо.

    Удар 12 липня вкотре показав, що навіть звичайна заправка або автомобіль із пальним можуть стати свідомо обраною ціллю російського дрона. Цього разу пожежу вдалося швидко загасити, однак подібні атаки створюють постійну загрозу нових вибухів, великих пожеж і людських жертв.

  • Харків стане прикладом для інших міст: заява Зеленського

    Харків стане прикладом для інших міст: заява Зеленського

    Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із міським головою Харкова Ігорем Тереховим, під час якої сторони обговорили захист міста від щоденних російських ударів, потреби прифронтових громад та реалізацію планів стійкості. Глава держави заявив, що досвід Харкова у підтримці населення під час війни може бути використаний в інших українських містах і громадах.

    Зустріч відбулася 12 липня на тлі анонсованого президентом масштабного оновлення Кабінету Міністрів та появи неофіційної інформації про можливе включення Терехова до переліку кандидатів на посаду прем’єр-міністра. Водночас ані Зеленський, ані харківський мер під час офіційних повідомлень про розмову кадрову тему не згадували.

    Президент зосередився на ситуації в Харкові, який залишається однією з головних цілей російських ракетних і дронових атак. За словами Зеленського, місто працює в надзвичайно складних умовах, однак продовжує оперативно допомагати людям та забезпечувати функціонування основних служб.

    «Виклики для міста дуже серйозні — Харків під щоденними російськими терористичними ударами. Важливо, що у Харкові при цьому є необхідна допомога людям та справді оперативна робота міських служб», — зазначив президент у повідомленні за підсумками зустрічі.

    Про що говорили Зеленський і Терехов

    Головною темою стала взаємодія центральної, обласної та міської влади для захисту Харкова і підтримки жителів. Сторони обговорили потреби міста, роботу комунальних служб, допомогу постраждалим і рішення, які мають підвищити стійкість критичної інфраструктури.

    Зеленський наголосив, що підготовлені для Харкова плани повинні бути реалізовані якомога швидше. Президент не розкрив детального переліку проєктів, однак заявив, що йдеться про комплексну стійкість міста в умовах постійної загрози.

    «Плани стійкості мають бути реалізовані якнайшвидше. Досвід Харкова у підтримці людей може бути поширений і на інші наші міста та громади», — підкреслив глава держави.

    Імовірно, йдеться не про одну конкретну програму, а про модель роботи міста під час тривалих атак: оперативне відновлення пошкоджених будинків, забезпечення резервного живлення, підтримку лікарень, роботу транспорту та комунальних підприємств, допомогу постраждалим і взаємодію з військовими. Це висновок із тем зустрічі та попередніх заяв міської влади, однак офіційний план із повним переліком заходів не оприлюднений.

    Харків знову пережив нічну атаку

    Зустріч відбулася після чергового російського обстрілу Харкова. У ніч проти 12 липня російські дрони атакували Шевченківський та Київський райони міста. За інформацією міської влади, у Шевченківському районі пошкоджень зазнали понад 20 житлових будинків, а в Київському районі виникла пожежа в гаражному кооперативі.

    Такі удари змушують міські служби постійно працювати в аварійному режимі. Після кожної атаки необхідно обстежувати житлові будинки, закривати вибиті вікна, відновлювати електро-, газо- та водопостачання, ліквідовувати пожежі й надавати допомогу людям.

    Окремою загрозою для Харкова стали FPV-дрони, зокрема безпілотники на оптоволоконному керуванні. Вони менш залежні від радіосигналу, тому звичайні засоби радіоелектронної боротьби не завжди можуть ефективно їм протидіяти. Терехов раніше повідомляв, що міська влада разом із військовими випробовує спеціальні рішення для захисту від таких апаратів.

    Мер також наголошував, що антидронові сітки та інші фізичні бар’єри можуть бути лише одним з елементів захисту і не є універсальною відповіддю на всі загрози.

    Харків як модель для прифронтових громад

    Заява Зеленського про можливість поширення харківського досвіду має особливе значення для інших міст, розташованих поблизу фронту або державного кордону.

    Харків із перших місяців повномасштабної війни змушений одночасно розв’язувати кілька надзвичайно складних завдань: захищати критичну інфраструктуру, підтримувати роботу лікарень і транспорту, відновлювати пошкоджене житло, забезпечувати населення водою та електроенергією, а також створювати умови для роботи бізнесу.

    Ігор Терехов очолює Асоціацію прифронтових міст та громад. Раніше він заявляв, що сотні громад поблизу лінії бойових дій потребують окремої державної та міжнародної політики. За його словами, для таких територій не можна використовувати стандартні підходи мирного часу: їм потрібні спеціальні програми безпеки, відновлення, економічної підтримки й збереження населення.

    Саме цей досвід може стати основою для нової загальнодержавної моделі допомоги прифронтовим містам. Йдеться про швидше фінансування аварійних робіт, створення резервів обладнання, захист енергетики, облаштування укриттів і координацію між місцевою владою, військовими адміністраціями та урядом.

    Зустріч на тлі боротьби за крісло прем’єра

    Політичного підтексту зустрічі додає те, що вона відбулася через кілька годин після заяви Зеленського про майбутнє оновлення уряду.

    Президент повідомив, що Україна змінює політичну стратегію, а для її реалізації потрібні кадрові перестановки в Кабінеті Міністрів і серед керівників правоохоронних органів. Чинній прем’єр-міністерці Юлії Свириденко запропонували перейти на інший важливий напрямок роботи.

    За інформацією медіа та народного депутата Ярослава Железняка, серед потенційних кандидатів на посаду нового прем’єра називали керівника «Нафтогазу» Сергія Корецького, першого віцепрем’єра Дениса Шмигаля, міністра оборони Михайла Федорова та мера Харкова Ігоря Терехова. Остаточна кандидатура на той момент не була визначена.

    Протягом дня Зеленський окремо провів зустрічі або наради з кількома людьми, яких медіа пов’язували з майбутнім переформатуванням влади. Проте сам факт зустрічі з Тереховим не означає, що меру Харкова запропонували очолити уряд.

    В офіційному повідомленні президента не йшлося про майбутнє призначення Терехова, його перехід до Кабміну чи будь-які кадрові домовленості. Тому називати харківського мера затвердженим претендентом або фаворитом було б передчасно.

    Чому Терехова називають серед кандидатів

    Імовірна поява Терехова у списку кандидатів може бути пов’язана з його досвідом управління великим прифронтовим містом. Харків уже кілька років перебуває під регулярними обстрілами, стикається з масштабними руйнуваннями енергетики, житла та промисловості, але зберігає роботу міських служб.

    Це відповідає частині завдань, які Зеленський поставив перед майбутнім оновленим урядом. Президент окремо наголосив на необхідності посилити роботу в прифронтових і прикордонних областях, прискорити підготовку до зими, підвищити стійкість державних компаній та забезпечити виконання домовленостей із партнерами щодо відновлення.

    Водночас перехід Терехова до центральної влади створив би питання щодо подальшого управління Харковом у надзвичайно складний період. Сам мер публічно не повідомляв, що отримував пропозицію очолити Кабінет Міністрів або погодився залишити місто.

    Які рішення можуть поширити на інші міста

    Зеленський не уточнив, які саме практики Харкова планують масштабувати. Однак серед можливих напрямків можуть бути системи швидкого реагування після обстрілів, допомога мешканцям пошкоджених будинків, резервне живлення соціальних об’єктів, робота муніципального транспорту та координація міських служб.

    Також актуальним є досвід Харкова у створенні безпечних освітніх просторів, розвитку підземної інфраструктури та адаптації комунальних підприємств до роботи під час тривалих повітряних тривог. Проте конкретне рішення про державне фінансування або запровадження єдиної програми для всіх громад поки не оголошене.

    Після зустрічі Зеленський подякував усім, хто працює заради держави й населення. Основним практичним результатом розмови стала домовленість пришвидшити реалізацію планів стійкості Харкова та розглянути можливість використання досвіду міста в інших регіонах.

    Політична інтрига навколо можливої ролі Терехова в оновленому уряді при цьому зберігається. Однак до офіційної заяви президента, подання кандидатури до Верховної Ради або особистого підтвердження мера всі повідомлення про його можливе прем’єрство залишаються не остаточним рішенням, а частиною кадрових консультацій.

  • Україна заробить до $24 млрд на агроекспорті у 2026 році

    Україна заробить до $24 млрд на агроекспорті у 2026 році

    Український аграрний сектор за підсумками 2026 року може принести країні від 23 до 24 мільярдів доларів експортної виручки. Попри регулярні російські удари по морських портах, елеваторах, складах і транспортній інфраструктурі, загальні обсяги постачання сільськогосподарської продукції за кордон поки що не скорочуються.

    Такий прогноз озвучив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький. За його словами, нинішні темпи експорту та світові ціни дозволяють очікувати, що валютні надходження аграрного сектору перевищать показник 2025 року приблизно на 2–6%. Торік Україна експортувала аграрної продукції на 22,6 мільярда доларів.

    «Поки темпи і ціни говорять про те, що експортна виручка може бути в діапазоні 23–24 мільярди доларів», — зазначив Висоцький.

    У Мінекономіки прогнозують до $24 млрд експортної виручки агросектору // заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький

    Прогноз не є остаточним результатом року. На валютні надходження ще можуть вплинути врожайність, ціни на зерно та олійні культури, безпекова ситуація в Чорному морі, робота портів і торговельні обмеження з боку окремих партнерів. Водночас уже на початку року аграрний експорт продемонстрував зростання саме у грошовому вимірі.

    У січні–лютому 2026 року Україна відправила за кордон 9,95 мільйона тонн агропродукції на чотири мільярди доларів. Фізичний обсяг постачань майже не змінився порівняно з аналогічним періодом 2025 року, проте валютна виручка збільшилася на 9,3%. Це свідчить про сприятливішу цінову кон’юнктуру для частини української продукції.

    Російські атаки змінили графік експорту

    Росія продовжує систематично атакувати українську портову та логістичну інфраструктуру. Під ударами опиняються порти Великої Одеси та Дунаю, перевантажувальні комплекси, зернові термінали, склади, залізничні вузли й судна.

    За словами Висоцького, руйнування поки не спричинили безпосереднього зменшення загальних обсягів аграрного експорту. Водночас вони помітно вплинули на ритмічність відвантажень.

    Раніше українські експортери могли формувати виражені сезонні піки та за короткий період відправляти великі партії продукції. Через ризик повторних ударів, пошкодження об’єктів і необхідність постійного ремонту постачання стали рівномірнішими. Максимальний місячний обсяг скоротився, однак продукція, яку не вдалося вивезти одразу, поступово експортується протягом наступних місяців.

    Така модель дозволяє зберігати загальний результат, але створює додаткові витрати. Бізнесу доводиться вкладати кошти у відновлення терміналів, посилення захисту, резервне електроживлення, зміну маршрутів та очікування суден.

    За окремими оцінками, руйнування портової інфраструктури можуть обмежувати місячний експорт зернових приблизно до чотирьох мільйонів тонн і коштувати Україні сотень мільйонів доларів потенційної валютної виручки.

    Попри це, учасникам логістичного ланцюга поки вдається оперативно ремонтувати пошкоджені об’єкти та перерозподіляти вантажі. Частину продукції перевозять залізницею й автомобільним транспортом до західного кордону, проте морський шлях залишається найважливішим для масового експорту зерна, олії та інших вантажів.

    Агросектор забезпечує понад половину експорту

    Аграрна продукція залишається головною статтею української зовнішньої торгівлі. За підсумками 2025 року її експорт становив приблизно 22,6 мільярда доларів, або близько 56% загальної вартості товарів, проданих Україною за кордон.

    Це означає, що агросектор забезпечує країну критично необхідною валютою, підтримує платіжний баланс, роботу портів, залізниці та переробної промисловості. Від стабільності аграрного експорту також залежать податкові надходження, зайнятість у регіонах і можливості фермерів фінансувати наступні посівні кампанії.

    Водночас показник 2025 року був нижчим за результат 2024-го. За оцінкою Національного інституту стратегічних досліджень, торік Україна експортувала агропромислової продукції приблизно на 22,7 мільярда доларів, що було менше, ніж у попередньому році.

    До повномасштабної війни валютні надходження були ще вищими. За даними Організації економічного співробітництва та розвитку, у 2021 році український агропродовольчий експорт сягнув 26,7 мільярда доларів. Таким чином, навіть прогнозовані 24 мільярди доларів у 2026 році ще не повернуть сектор до довоєнного максимуму.

    Україна шукає нові ринки

    Європейський Союз залишається найбільшим ринком для української аграрної продукції, однак географія експорту поступово змінюється. У 2025 році частка ЄС скоротилася, тоді як значення ринків Азії, Африки та Близького Сходу зросло.

    За інформацією Мінекономіки, повернення до квотного режиму торгівлі з Євросоюзом у червні 2025 року вплинуло на структуру постачань. За підсумками року вартість аграрного експорту до ЄС зменшилася на 2,1 мільярда доларів. Водночас скорочення пояснювалося не лише обмеженнями, а й попитом та світовими цінами. Зокрема, валютна виручка від продажу кукурудзи знизилася на 40%, хоча ця продукція могла надходити до ЄС без квотних обмежень.

    Через це Україна активніше розширює присутність на інших ринках. Упродовж першої половини 2026 року були погоджені десятки нових торговельних напрямків та ветеринарних або фітосанітарних умов для постачання українських товарів.

    Диверсифікація особливо важлива в умовах торговельних суперечок із сусідніми країнами ЄС. Вона зменшує залежність від одного регіону та дозволяє експортувати продукцію туди, де попит і ціни є вигіднішими.

    Україна залишається одним із провідних світових постачальників пшениці, кукурудзи, ячменю, соняшникової олії та олійних культур. Однак повномасштабна війна скоротила посівні площі, створила дефіцит працівників і підвищила витрати на пальне, добрива, страхування та логістику.

    Які ризики можуть зіпсувати прогноз

    Оптимістичний сценарій у 23–24 мільярди доларів залежить від кількох ключових умов. Насамперед має зберігатися робота українського морського коридору. Серйозні руйнування портів або тривале припинення судноплавства можуть сповільнити експорт і збільшити його собівартість.

    Важливими залишаються врожай і погода. Посуха, тривала спека або зниження врожайності здатні скоротити кількість продукції, доступної для продажу. З іншого боку, менша світова пропозиція може підняти ціни й частково компенсувати втрату фізичних обсягів.

    Ще один ризик — зростання собівартості. У 2026 році українські аграрії зіткнулися з підвищенням цін на дизельне пальне та добрива через нестабільність глобального енергетичного ринку. Високі витрати можуть змушувати фермерів скорочувати посіви окремих культур і відкладати інвестиції в техніку.

    Попри всі загрози, прогноз Мінекономіки свідчить, що аграрний сектор зберігає здатність забезпечувати Україну десятками мільярдів доларів валютних надходжень. У разі досягнення верхньої межі прогнозу експортна виручка збільшиться приблизно на 1,4 мільярда доларів порівняно з 2025 роком.

    Це не буде абсолютним історичним рекордом, однак в умовах війни, атак на порти, замінованих земель і складної міжнародної торгівлі результат у 24 мільярди доларів стане одним із головних показників стійкості української економіки.

  • Росія готує удари по АЗС: на Сумщині закликали жителів не відвідувати заправки

    Росія готує удари по АЗС: на Сумщині закликали жителів не відвідувати заправки

    У Сумській області оголосили попередження про підвищену загрозу російських ударів по об’єктах паливної інфраструктури. Місцева влада закликала жителів регіону найближчим часом утриматися від відвідування автозаправних станцій та не перебувати поблизу них без крайньої потреби. За словами керівництва області, українські служби отримали інформацію про підготовку Росією нових атак саме по АЗС, причому потенційна небезпека стосується не лише Сумщини, а й інших областей України.

    Про це повідомив начальник Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров у своєму Telegram-каналі.

    За словами посадовця, інформація про можливі атаки надійшла від компетентних служб і свідчить про те, що найближчим часом російські війська можуть цілеспрямовано завдавати ударів по території автозаправних комплексів. Саме тому влада вирішила завчасно попередити населення та закликати людей максимально обмежити перебування біля таких об’єктів.

    “Закликаємо жителів області тимчасово утриматися від відвідування АЗС та не перебувати поблизу їхніх територій без нагальної потреби”, – наголосив Олег Григоров.

    Він зазначив, що небезпека не обмежується лише територією Сумської області. За наявною інформацією, російські військові можуть здійснювати подібні атаки і в інших регіонах України. Саме тому громадянам рекомендують бути особливо уважними, не ігнорувати повідомлення органів влади та уважно стежити за сигналами повітряної тривоги.

    У Сумській ОВА наголошують, що це попередження має виключно превентивний характер і покликане мінімізувати ризики для цивільного населення. Навіть короткочасне перебування біля автозаправної станції під час атаки може становити смертельну небезпеку через вибухонебезпечність паливної інфраструктури та високу ймовірність масштабних пожеж.

    Автозаправні станції належать до об’єктів підвищеної небезпеки, адже на їхній території зберігаються значні запаси бензину, дизельного пального та скрапленого газу. У разі прямого влучання ракети або ударного безпілотника можливі потужні вибухи, займання резервуарів із пальним та швидке поширення вогню, що створює загрозу не лише для працівників АЗС, а й для водіїв та випадкових перехожих.

    Саме тому обласна влада рекомендує громадянам за можливості заправити автомобілі заздалегідь, не планувати поїздки до автозаправних станцій без нагальної необхідності та не залишати транспорт поблизу таких об’єктів.

    Сумська область уже тривалий час залишається одним із найбільш небезпечних регіонів України через безпосередню близькість до російського кордону. Російські війська практично щодня обстрілюють прикордонні громади, застосовуючи артилерію, міномети, керовані авіаційні бомби, реактивні системи залпового вогню, ракети та ударні безпілотники.

    Останніми тижнями інтенсивність атак на регіон помітно зросла. Російська армія дедалі частіше завдає комбінованих ударів із використанням різних видів озброєння, намагаючись уразити не лише військові цілі, а й цивільну інфраструктуру.

    Особливу увагу окупанти приділяють об’єктам паливно-енергетичного комплексу. На думку військових експертів, атаки на паливну інфраструктуру є частиною ширшої стратегії Росії, спрямованої на порушення внутрішньої логістики України, створення проблем із постачанням пального, ускладнення роботи екстрених служб та психологічний тиск на населення.

    За останні місяці автозаправні станції дедалі частіше стають мішенями російських ударів. Якщо раніше подібні атаки переважно фіксувалися у прифронтових районах, то тепер вони відбуваються й у відносно тилових областях.

    Так, кілька днів тому під російський удар потрапила автозаправна станція у Лубенському районі Полтавської області. Внаслідок атаки було пошкоджено будівлю АЗС, паливне обладнання, цивільний автомобіль, а також постраждала одна людина. Цей випадок підтвердив, що російські війська дедалі частіше обирають цілями саме цивільні об’єкти паливної інфраструктури.

    На Сумщині російські військові систематично атакують автозаправні комплекси, розташовані поблизу прикордонних територій. Через це місцева влада разом із власниками паливних мереж останнім часом активно впроваджує додаткові інженерні рішення для підвищення рівня захисту таких об’єктів. Йдеться про встановлення додаткових захисних конструкцій, удосконалення систем пожежогасіння та інші заходи, які мають мінімізувати наслідки можливих ударів.

    Зростання загроз уже впливає і на роботу паливного бізнесу. Великі оператори почали змінювати режим функціонування своїх автозаправних комплексів відповідно до рекомендацій сил безпеки.

    Зокрема, мережа WOG повідомила про перехід на спеціальний режим роботи у семи областях України. Відповідно до нових правил, частина автозаправних комплексів припиняє роботу в нічний час, коли ризик російських атак є особливо високим. Крім того, клієнтів просять не залишати автомобілі біля АЗС без необхідності та максимально швидко залишати територію після заправки.

    Фахівці з безпеки наголошують, що під час повітряної тривоги не варто залишатися на території автозаправної станції навіть для завершення заправки автомобіля. У разі оголошення загрози необхідно негайно перейти до найближчого укриття або іншого безпечного місця.

    Обласна влада закликає мешканців Сумщини поставитися до попередження з максимальною відповідальністю, оскільки своєчасне реагування на подібні повідомлення може врятувати життя. Також громадян просять не поширювати неперевірену інформацію, довіряти лише офіційним джерелам та суворо виконувати рекомендації військових адміністрацій і рятувальних служб.

    На тлі постійних російських атак саме дисципліноване дотримання правил безпеки залишається одним із найефективніших способів зменшити ризики для цивільного населення та уникнути жертв у разі нових ударів.