Позначка: російська армія

  • Сирський: РФ зосереджує сили під Покровськом

    Сирський: РФ зосереджує сили під Покровськом

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив про суттєве загострення ситуації на фронті та максимальну концентрацію російських сил на ключових напрямках. За його словами, російські війська активізували наступальні дії практично по всій лінії бойового зіткнення та паралельно здійснюють перегрупування підрозділів для посилення тиску на українську оборону.

    Як зазначив Сирський, противник діє комплексно: одночасно проводить штурмові дії, змінює конфігурацію своїх угруповань та підтягує резерви на найбільш пріоритетні ділянки фронту. Така тактика, за оцінкою українського командування, має на меті розтягнути оборону Сил оборони та створити локальні переваги на окремих відтинках.

    Найбільш критичною точкою залишається Покровський напрямок, де, за даними українського командування, російська армія зосередила угруповання чисельністю близько 106 тисяч військовослужбовців. Саме тут фіксується найвища інтенсивність боїв, а противник намагається поступово тиснути на українські позиції, використовуючи перевагу в живій силі та безперервні штурмові дії малими групами.

    Українські військові зазначають, що на цьому напрямку ворог також намагається змінювати тактику — від масованих атак до більш гнучких дій із використанням розосереджених підрозділів, які тестують оборону на різних ділянках. Метою таких дій є пошук слабких місць у оборонній системі та створення умов для подальшого просування вглиб українських позицій.

    Окрім Покровського напрямку, висока інтенсивність бойових дій зберігається на Куп’янському, Костянтинівському, Очеретинському та Олександрівському відтинках фронту. Також фіксується активність противника поблизу державного кордону з Російською Федерацією, де, за оцінками українських військових, ворог намагається створювати додаткові точки напруги та змушувати Сили оборони утримувати значні ресурси.

    Олександр Сирський наголосив, що нинішня фаза бойових дій характеризується не лише інтенсивними атаками, а й активним маневруванням російських військ. Перегрупування підрозділів, за його словами, свідчить про спроби противника посилити наступальний потенціал на окремих ділянках та адаптуватися до дій української оборони.

    Окрему увагу українське командування приділяє ситуації в районі Покровської агломерації. Раніше повідомлялося, що для посилення оборони там проводяться додаткові координаційні наради за участю командирів підрозділів, які працюють над узгодженням дій на найскладніших ділянках. Основна мета — підвищення стійкості оборони та оперативне реагування на зміну обстановки.

    За даними українських військових, противник продовжує спроби витіснити Сили оборони з північних околиць Покровська та створити умови для подальшого просування в напрямку прилеглих населених пунктів. Водночас українські підрозділи утримують позиції та завдають втрат штурмовим групам противника, ускладнюючи його логістику та координацію дій.

    Ситуація у зоні бойових дій залишається вкрай напруженою та динамічною. Українське командування продовжує оперативно реагувати на зміни обстановки, посилювати найбільш загрозливі напрямки та координувати дії різних родів військ для стримування наступу противника.

  • СБУ повідомила про ураження кораблів і винищувача РФ під час спецоперації в Криму

    СБУ повідомила про ураження кораблів і винищувача РФ під час спецоперації в Криму

    У ніч на 26 квітня підрозділи Центру спеціальних операцій «А» Служби безпеки України провели багатоцільову спецоперацію на території тимчасово окупованого Криму. Ціллю ударів стали об’єкти російських військово-морських і повітряних сил у Севастополі та на військовому аеродромі «Бельбек». Про це повідомила СБУ.

    Операція, за даними української спецслужби, була спрямована на послаблення бойових можливостей Чорноморського флоту РФ та систем протиповітряної оборони, які забезпечують контроль Росії над окупованим півостровом і підтримку військових дій проти України.

    За інформацією СБУ, в районі Севастополя було уражено одразу кілька об’єктів російського флоту. Серед них:

    • великий десантний корабель «Ямал»;
    • великий десантний корабель «Фільченков»;
    • корабель радіоелектронної розвідки «Іван Хурс»;
    • навчальний центр «Лукомка»;
    • штаб радіотехнічної розвідки сил протиповітряної оборони;
    • радіолокаційна станція МР-10М1 «Мис-М1».

    Ці об’єкти, за оцінками українських військових, відіграють важливу роль у забезпеченні спостереження за акваторією Чорного моря, координації військових операцій та захисті російських корабельних угруповань у регіоні.

    Окремо СБУ повідомила про ураження військового аеродрому «Бельбек», який є одним із ключових авіаційних вузлів Росії в Криму. Саме там базується частина винищувальної авіації, яка використовується для патрулювання Чорного моря та прикриття військових об’єктів на півострові.

    За даними СБУ, серед уражених цілей — винищувач МіГ-31, який Росія застосовує також як носій гіперзвукових ракет «Кинджал».

    Також було завдано удару по техніко-експлуатаційній частині аеродрому, яка відповідає за обслуговування, підготовку та ремонт авіаційної техніки.

    Українська спецслужба заявляє, що під час операції були уражені також елементи російської системи протиповітряної оборони та радіолокаційного спостереження. Зокрема:

    • штаб радіотехнічної розвідки сил ППО РФ;
    • радіолокаційна станція МР-10М1 «Мис-М1».

    Ці системи забезпечують виявлення повітряних цілей та координацію протидії ударам, зокрема ракетам і безпілотникам.

    Т.в.о. керівника СБУ Євгеній Хмара наголосив, що операція має не лише тактичне, а й стратегічне значення.

    «Це не просто знищення техніки. Це системне послаблення можливостей ворога контролювати повітряний і морський простір, прикривати свої сили та планувати нові атаки», — заявив він.

    У СБУ підкреслюють, що удари по Криму є частиною ширшої стратегії зниження військового потенціалу Росії на окупованих територіях.

    Після серії вибухів у Севастополі та районі «Бельбеку» окупаційна влада запроваджувала тимчасові обмеження на транспорт. Зокрема, повідомлялося про зупинку руху електричок на ділянці «Севастополь – Інкерман-1», що пов’язували з наслідками атаки безпілотників.

    Російські офіційні структури традиційно не підтверджують повні масштаби втрат або обмежуються повідомленнями про «відбиті атаки», не уточнюючи наслідків.

    Крим залишається ключовою військовою базою Росії в Чорному морі. Саме з його території здійснюється управління частиною флоту, авіації та систем ППО, а також планування ракетних ударів по території України.

    Ураження кораблів, авіації та радіолокаційних систем у цьому регіоні має комплексний ефект — від ускладнення логістики до зниження здатності Росії контролювати повітряний і морський простір.

    Українські силові структури останнім часом регулярно повідомляють про операції на окупованому півострові, спрямовані на поступове виснаження військової інфраструктури РФ.

    Заява СБУ про нічну операцію в Криму свідчить про подальше розширення географії та складності українських ударів по російських військових об’єктах. Під удар потрапили як корабельні, так і авіаційні та розвідувальні системи, що може мати довгострокові наслідки для боєздатності російських сил у регіоні Чорного моря.

  • «Нептуни» дістали Таганрог: ЗСУ знищили виробництво дронів і вдарили по кораблю ФСБ у Севастополі

    «Нептуни» дістали Таганрог: ЗСУ знищили виробництво дронів і вдарили по кораблю ФСБ у Севастополі

    Сили оборони України завдали серії точкових ударів по стратегічних цілях Росії, зокрема по підприємству військово-промислового комплексу у Таганрозі та кораблю прикордонної служби ФСБ у Севастополі. За даними Генерального штабу ЗСУ, атаки здійснювалися із застосуванням українських крилатих ракет «Нептун» і мали відчутний ефект для оборонних можливостей противника.

    Йдеться про уточнені результати удару, якого було завдано 19 квітня 2026 року по заводу «Атлант Аеро» в Ростовській області РФ. Це підприємство є одним із ключових у виробництві безпілотних літальних апаратів, зокрема ударно-розвідувальних дронів типу «Молнія», а також комплектуючих для БпЛА «Оріон». Саме ці дрони активно застосовуються російською армією для атак по території України.

    За офіційною інформацією українського Генштабу, внаслідок ракетного удару було повністю знищено два виробничі приміщення заводу та ще чотири зазнали серйозних пошкоджень. Такий результат, як зазначають військові, безпосередньо вплине на здатність Росії виготовляти та використовувати безпілотники для атак по цивільній інфраструктурі України.

    Фахівці наголошують, що подібні удари мають не лише тактичне, а й стратегічне значення. Вони спрямовані на системне зниження військово-промислового потенціалу РФ, що у перспективі ускладнює відновлення запасів озброєння та техніки. Знищення виробничих потужностей, особливо в галузі безпілотних систем, які стали ключовим елементом сучасної війни, є одним із найефективніших способів послаблення противника.

    Окрім цього, українські сили підтвердили результати ще одного удару — вже по морській цілі. 22 квітня було уражено патрульний сторожовий корабель прикордонної служби ФСБ РФ проєкту 22460, який перебував у Севастополі. За наявною інформацією, внаслідок атаки пошкоджено бойову рубку судна, що суттєво знижує його боєздатність.

    Цей епізод є черговим свідченням того, що українські сили продовжують активну кампанію зі знищення військових об’єктів РФ не лише на суші, а й у морському просторі. Особливе значення має ураження об’єктів у Криму, який Росія використовує як ключову базу для контролю над Чорним морем і нанесення ударів по Україні.

    Варто зазначити, що ці удари є частиною ширшої стратегії Сил оборони України, спрямованої на послаблення логістики, управління та виробничих можливостей противника. Так, упродовж останніх днів українські військові атакували низку важливих об’єктів, зокрема пункт управління рухом військових кораблів у Севастополі, а також підприємства нафтопереробної галузі РФ.

    Зокрема, у ніч на 18 квітня було уражено одразу чотири об’єкти, пов’язані з нафтопереробкою. Такі удари мають подвійний ефект: вони не лише зменшують ресурси, доступні для ведення війни, а й створюють економічний тиск на країну-агресора.

    Крім того, українські спецпідрозділи, зокрема Центр спеціальних операцій «Альфа» СБУ, продовжують операції в окупованому Криму. За останніми даними, дрони успішно уразили кілька російських кораблів, радіолокаційні станції та логістичні вузли окупаційних сил.

    Експерти підкреслюють, що використання ракет «Нептун» у подібних операціях демонструє зростання технологічних можливостей України. Спочатку ці ракети були відомі як ефективний засіб боротьби з кораблями, однак нині дедалі частіше застосовуються для ураження наземних цілей, що розширює їхній функціонал і підвищує гнучкість українських сил.

    Загалом останні удари свідчать про перехід війни у фазу, де ключову роль відіграють точкові високотехнологічні атаки по критично важливих об’єктах. Такий підхід дозволяє досягати максимального ефекту при мінімальних ресурсах і зменшувати ризики для особового складу.

    У Генштабі наголошують, що подібні операції триватимуть і надалі, оскільки їхня мета — системне ослаблення військової машини РФ та зменшення її можливостей для ведення агресивної війни проти України.

    Удари по Таганрогу та Севастополю стали черговим підтвердженням того, що Україна не лише обороняється, а й активно діє на випередження, руйнуючи ключові елементи військової інфраструктури противника.

  • ISW: у РФ падає набір контрактників на війну проти України

    ISW: у РФ падає набір контрактників на війну проти України

    Темпи набору контрактників до російської армії, яка веде повномасштабну війну проти України, продовжують знижуватися. Це свідчить про посилення проблем із поповненням особового складу на тлі високих втрат на фронті. Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW), який базується на аналізі відкритих джерел та економічних показників.

    Аналітики зазначають, що тенденція до сповільнення рекрутингу фіксується не вперше, однак у 2026 році вона набуває більш стійкого характеру. Це корелює з іншими ознаками виснаження людського ресурсу в російській армії та зростанням фінансового навантаження на федеральний і регіональні бюджети РФ.

    За даними дослідження економіста Німецького інституту міжнародних та безпекових справ Яніса Клюге, у першому кварталі 2026 року російські військкомати могли щодня залучати приблизно 800–1000 контрактників. Для порівняння, у відповідний період 2025 року цей показник становив 1000–1200 осіб на день. Таким чином, фіксується зниження приблизно на 20%.

    Попри те, що російська влада продовжує активно стимулювати набір через фінансові бонуси, це не дає очікуваного ефекту. Середній розмір одноразових виплат за підписання контракту в березні 2026 року, за оцінками дослідження, сягнув близько 1,47 млн рублів, а в окремих регіонах РФ такі суми ще вищі.

    ISW наголошує, що навіть суттєве збільшення грошових стимулів не компенсує вплив високих втрат і ризиків участі у бойових діях, що знижує готовність населення до добровільного підписання контрактів.

    Окремо аналітики звертають увагу на непрямі свідчення масштабних втрат російської армії. За оцінками ISW, які базуються на даних Міністерства фінансів РФ, у першому кварталі 2026 року Росія могла здійснити виплати компенсацій сім’ям приблизно 25 тисяч загиблих військових. Це, за оцінками експертів, може свідчити як про високий рівень втрат, так і про значне навантаження на бюджет.

    Водночас українські джерела, які аналізує ISW, зазначають, що темпи вербування в РФ можуть не покривати поточні втрати на фронті. Це створює ризик поступового накопичення дефіциту особового складу, який компенсується адміністративними та примусовими заходами.

    На тлі зниження ефективності контрактного набору Росія, за оцінками ISW, дедалі більше використовує приховані механізми мобілізації.

    Серед них — формування регіональних списків так званих “добровольців” для відправки на війну, включення до них соціально вразливих категорій населення, зокрема осіб із боргами за житлово-комунальні послуги, а також посилення адміністративного тиску на підприємства та навчальні заклади з метою виконання планів із набору.

    Також повідомляється, що російська влада активізує роботу зі студентською молоддю. Зокрема, фіксуються вказівки щодо підготовки щонайменше 2% студентів до підписання контрактів із армією.

    Інститут вивчення війни підкреслює, що одночасне зниження темпів рекрутингу, зростання втрат та посилення фінансового навантаження свідчать про поглиблення системних проблем Росії у поповненні армії.

    На думку аналітиків, така ситуація змушує російське керівництво дедалі більше покладатися на непрямі та примусові методи мобілізації, що може свідчити про поступове виснаження добровільного ресурсу для комплектування військ.

  • ЗСУ повідомляють про активізацію російських військ на Сумському напрямку

    ЗСУ повідомляють про активізацію російських військ на Сумському напрямку

    Російські окупаційні війська посилили активність на Сумському напрямку та намагаються розширити зони контролю в прикордонних районах області. Про це в ефірі телемарафону «Єдині новини» повідомив керівник угруповання Об’єднаних сил ЗСУ Віктор Трегубов.

    За його словами, противник активізував дії одразу на кількох ділянках уздовж державного кордону, зокрема в районах Грабівського та на північ від нього. Також, за оцінками українських військових, у цьому секторі зберігається ще одна зона вклинення, де російські підрозділи намагаються закріпитися.

    Українські військові зазначають, що йдеться про обмежене просування російських сил — приблизно на 1–1,5 км від державного кордону. Попри невеликі відстані, такі дії розглядаються як елемент тактики поступового «промацування» оборони та спроб створення плацдармів у прикордонній смузі.

    Віктор Трегубов наголосив, що навіть локальні просування мають значення, оскільки свідчать про намір противника закріплюватися та розширювати присутність у прикордонних районах, створюючи додатковий тиск на українські підрозділи оборони.

    Сумська область залишається одним із найбільш чутливих регіонів північного напрямку через безпосередню близькість до кордону з Росією. Тут регулярно фіксуються спроби диверсійної активності, обстріли прикордонних територій та атаки на цивільну інфраструктуру.

    За словами військових, особливість цього напрямку полягає у постійній зміні інтенсивності бойових дій: від періодів відносного затишшя до раптового посилення тиску з боку російських підрозділів.

    Окремо в регіоні продовжують фіксувати удари по цивільних об’єктах. Зокрема, 12 квітня російські війська атакували автомобіль швидкої допомоги. Внаслідок удару поранення отримали троє медичних працівників. Цей випадок вкотре підкреслює ризики для цивільних служб, які працюють у прифронтових районах.

    Такі атаки, за оцінками української сторони, мають ознаки цілеспрямованого тиску на цивільну інфраструктуру та ускладнення роботи екстрених служб у прикордонних громадах.

    На початку квітня аналітичні проєкти, які відстежують ситуацію на фронті, повідомляли про зміни в окремих районах Сумської області, зокрема про просування російських сил поблизу одного з населених пунктів. Водночас українські Сили оборони проводили заходи зі стабілізації ситуації на інших ділянках фронту, включно з контрдіями та зачистками в окремих районах Донецької області.

    Українські військові наголошують, що навіть незначні просування противника вздовж кордону потребують постійного моніторингу та швидкого реагування, оскільки можуть бути частиною ширшої тактики поступового розширення зон впливу.

    Ситуація на Сумському напрямку залишається динамічною. Сили оборони продовжують утримувати позиції та контролювати ключові ділянки кордону, щоб не допустити розширення присутності противника вглиб території області.

  • Росія готує нові атаки на фронті: де ситуація загострюється найбільше

    Росія готує нові атаки на фронті: де ситуація загострюється найбільше

    Російські війська останніми тижнями збільшили інтенсивність бойових дій на окремих ділянках фронту. За оцінками військових аналітиків, така активність може свідчити про підготовку до нових наступальних операцій.

    За перші десять днів березня російська армія здійснила близько 1400 атак на різних напрямках лінії фронту. Хоча цей показник формально є нижчим за деякі попередні періоди, він залишається близьким до середніх значень останніх місяців. Із вересня по лютий окупаційні війська проводили приблизно 1800 штурмових дій щомісяця, що свідчить про стабільно високу інтенсивність боїв.

    Найбільш напружена ситуація зберігається на Покровському напрямку. Саме там, за оцінками аналітиків, російські війська продовжують концентрувати основні сили та регулярно відправляють піхоту на штурми.

    Водночас останнім часом різко зросла активність противника на Запорізькому напрямку, зокрема в районі Гуляйполя. За спостереженнями експертів, інтенсивність атак у цьому секторі вже перевищує показники на Покровському напрямку.

    Посилення бойових дій також фіксують поблизу Костянтинівки. Там російські підрозділи регулярно намагаються перевіряти оборону українських військ, проводячи локальні штурми та намагаючись закріпитися на окремих позиціях.

    Крім того, зростання активності спостерігається і на Слов’янському напрямку. Аналітики пов’язують це із посиленням російських підрозділів поблизу Сіверська, де окупаційні сили нарощують присутність піхоти.

    На тлі активізації бойових дій російське командування також проводить перегрупування військ і поповнює резерви. За оцінками експертів, це може бути пов’язано зі зміною погодних умов і появою густішої рослинності, яка впливає на тактику ведення бойових дій та ускладнює спостереження на полі бою.

    Аналітики припускають, що зростання інтенсивності атак може бути частиною підготовки до нових спроб прориву української оборони на окремих напрямках.

  • Командир Третього корпусу Білецький: “Темпи наступу РФ найгірші з 2023 року”

    Командир Третього корпусу Білецький: “Темпи наступу РФ найгірші з 2023 року”

    Командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький вважає, що у діях Росії з’являється дедалі більше ознак стратегічних проблем, які можуть змусити Кремль переглянути підхід до війни. Серед ключових сигналів він називає різке сповільнення наступу російських військ та перехід до енергетичного терору проти цивільного населення України.

    За словами Білецького, нинішні темпи просування армії РФ є найгіршими з 2023 року на більшості напрямків фронту. Саме невдачі на полі бою, на його думку, стали причиною посилення ударів по енергетичній інфраструктурі України, які Росія використовує як інструмент тиску на тил і мирне населення.

    Він зазначає, що енергетичний терор є спробою компенсувати відсутність оперативних успіхів на фронті. Водночас російське командування пов’язує певні надії з весняним періодом, коли поява зелених насаджень може знову зробити ефективною тактику прихованого просування малих штурмових груп.

    Разом з тим Білецький скептично оцінює ці розрахунки. На його переконання, навіть із настанням весни російські війська не зможуть кардинально змінити ситуацію, або ж такі спроби матимуть обмежений ефект.

    Командир корпусу також назвав «смішним» чергове перенесення так званого дедлайну захоплення Донецької області до 1 квітня. Він вважає, що Сили оборони України мають можливість поставити противника у ситуацію, коли подальший наступ стане безперспективним, а рівень втрат — критичним.

    За такого розвитку подій, переконаний Білецький, у Росії з’являться реальні стимули для переговорів і пошуку шляхів завершення війни. Ключовою умовою він називає повну зупинку російського просування навесні.

    Військовий також звернув увагу на вплив погодних умов на бойові дії. Сильні морози, які тримаються останніми днями, ускладнили наступальні дії російських військ через проблеми з логістикою та побутовим забезпеченням. Водночас складні умови залишаються спільними для обох сторін, оскільки постійні обстріли не дозволяють облаштувати надійні укриття для обігріву на передових позиціях.

    Окремо Білецький зазначив, що на фронті фіксується погіршення стану забезпечення російських підрозділів. За даними української розвідки, у перехоплених розмовах військові РФ скаржаться на нестачу їжі, води та базових умов для виживання, що додатково впливає на боєздатність противника.

    Таким чином, на думку командира Третього корпусу, поєднання слабких темпів наступу, проблем із забезпеченням і зростаючих втрат може стати для Кремля сигналом, що продовження війни в нинішньому форматі втрачає сенс.

  • Кремль планує масштабні наступальні дії в Україні влітку

    Кремль планує масштабні наступальні дії в Україні влітку

    Ситуація на фронті в Україні свідчить про підготовку Росії до нового етапу бойових дій одразу на кількох напрямках. Ознаки активізації російських військ вказують на те, що Кремль не розглядає сценарій завершення війни дипломатичним шляхом і продовжує робити ставку на силове нав’язування власних умов.

    Згідно з останніми оцінками західних аналітиків, у літній період Росія планує розгорнути масштабні наступальні операції на півдні України та на Донбасі. Для цього російське військове командування має намір залучити стратегічні резерви, формування яких триває ще з 2025 року.

    Аналітики зазначають, що сам факт накопичення резервів і планування широкомасштабних операцій свідчить про небажання Москви припиняти війну. Навпаки, Кремль розглядає 2026 рік як можливість змінити ситуацію на полі бою шляхом концентрації сил і спроби прориву української оборони.

    Водночас експерти звертають увагу на серйозні обмеження, з якими стикається російська армія. Основною проблемою залишається нестача живої сили. Постійні втрати на фронті ускладнюють здатність Росії підтримувати високий темп бойових дій упродовж тривалого часу.

    За оцінками аналітиків, наявні резерви можуть виявитися недостатніми для досягнення заявлених військових цілей. Труднощі з поповненням особового складу, логістичні проблеми та виснаження підрозділів знижують потенціал Росії для проведення довготривалих і масштабних наступальних операцій.

    Таким чином, попри підготовку до нового наступу, можливості Кремля залишаються обмеженими, а ставка на силовий сценарій не гарантує Росії стратегічного успіху у війні проти України.

  • Російська армія на межі виснаження: що стоїть за пропозицією перемир’я

    Російська армія на межі виснаження: що стоїть за пропозицією перемир’я

    Пропозиція російського лідера Володимира Путіна щодо тижневого енергетичного перемир’я є не жестом упевненого в собі полководця, а відчайдушною спробою виграти час для армії, яка перебуває на межі виснаження. Таку оцінку висловив оглядач The Telegraph, колишній офіцер регулярної армії Великої Британії Хеміш де Бретон-Гордон.

    За його словами, нинішній стан російських збройних сил свідчить про глибоку кризу. Москва змушена шукати людський ресурс будь-де: від закупівлі солдатів у Північної Кореї до вербування найманців в Африці. Російські в’язниці, які раніше були одним із джерел поповнення армії, фактично спорожніли.

    Окреме занепокоєння, зазначає оглядач, викликають повідомлення про повернення на фронт поранених ув’язнених, зокрема тих, хто втратив кінцівки. Частині з них навіть не надали протезів — їх, за наявною інформацією, змушують повертатися до бойових дій на милицях, щоб компенсувати гостру нестачу особового складу.

    На думку Бретон-Гордона, дії російської влади демонструють дві ключові тенденції.

    По-перше, російська армія стрімко втрачає боєздатність. Незалежні оцінки свідчать, що темпи просування російських військ є повільнішими, ніж у окопних армій Першої світової війни, при цьому людські втрати мають співмірний масштаб. За останні два роки Росія захопила трохи більше одного відсотка території України, втративши понад 500 тисяч осіб убитими та пораненими. Щоденні втрати, за оцінками, сягають близько тисячі військових.

    Оглядач називає це класичною війною на виснаження, де поранених солдатів використовують як витратний матеріал, розраховуючи на те, що в України рано чи пізно закінчаться боєприпаси. Він наголошує, що такий сценарій можливий лише в разі, якщо Захід дозволить цьому статися.

    По-друге, ситуація свідчить про повне зневаження Кремля до власного населення. Поки пересічні росіяни потерпають від високої інфляції та стрімкого зростання відсоткових ставок, держава спрямовує залишки ресурсів на виробництво ракет і безпілотників для атак на українські міста.

    За словами Бретон-Гордона, для російського керівництва армія є лише витратним ресурсом. Ув’язнені та іноземні найманці, підкреслює він, коштують для Кремля ще менше, ніж мобілізовані громадяни.

    Водночас оглядач вважає, що саме нинішній момент може стати реальним важелем впливу на Москву. Якщо оцінка стану російської армії є точною, навіть відносно невелике збільшення західної військової підтримки здатне суттєво змінити хід війни на користь України.

    Бретон-Гордон наголошує, що Україна має вести переговори виключно з позиції сили, а не йти на поступки заради політичних фантазій Москви. На його думку, у момент, коли у Путіна швидко вичерпується людський ресурс, саме жорсткий міжнародний тиск може змусити Кремль піти на реальні кроки до завершення війни.

  • Росія перевиконує мобілізаційний план і готує новий набір на 2026 рік

    Росія перевиконує мобілізаційний план і готує новий набір на 2026 рік

    Росія вже фактично перевиконала мобілізаційний план на 2025 рік. Станом на початок грудня до лав російської армії було залучено близько 403 тисяч осіб, що наближається до запланованих показників на весь рік.

    Про це заявив начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов. За його словами, основним джерелом поповнення російських збройних сил залишаються контрактники, однак сам процес набору супроводжується серйозними труднощами.

    Російська влада змушена регулярно підвищувати одноразові виплати за підписання контракту. Їхній розмір варіюється залежно від регіону, але йдеться про значні суми, які використовуються як ключовий стимул для залучення нових військовослужбовців. Таким чином Кремль намагається компенсувати втрати та підтримувати чисельність армії без оголошення відкритої загальної мобілізації.

    Водночас у ГУР зазначають, що у 2026 році Росія планує набрати до війська ще близько 409 тисяч осіб, що свідчить про довгострокові плани ведення війни та розрахунок на постійне оновлення особового складу.

    Паралельно з контрактним набором Москва готує механізми прихованої мобілізації резервістів. Йдеться про залучення військовозобов’язаних під виглядом обов’язкових зборів та служби у резерві. Відповідні рішення дозволяють призивати невизначену кількість резервістів без формального оголошення нової хвилі мобілізації.

    Аналітики вважають, що російська влада намагається уникнути різкого соціального напруження, пов’язаного з масовим призовом, тому робить ставку на поступове, але постійне втягування резерву та фінансову мотивацію населення. Такий підхід дозволяє Кремлю продовжувати війну, не вдаючись до політично ризикованих рішень.