Hronikanovostej.com

Позначка: РНБО

  • Санкції з політичним резонансом: Зеленський вдарив обмеженнями по Богдану та ще чотирьох фігурантах

    Санкції з політичним резонансом: Зеленський вдарив обмеженнями по Богдану та ще чотирьох фігурантах

    Президент України Володимир Зеленський підписав указ про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони щодо застосування санкцій проти п’ятьох осіб, серед яких — колишній керівник Офісу президента Андрій Богдан. Відповідна інформація оприлюднена на офіційному ресурсі глави держави.

    Окрім Богдана, санкції запроваджені проти українського бізнесмена Богдана Пукіша, російського підприємця Алана Кірюхіна, а також двох представників російського спортивного середовища — Станіслава Позднякова та Михайла Маміашвілі, яких українська сторона пов’язує з пропагандистською діяльністю у сфері спорту.

    Рішення РНБО передбачає комплекс обмежувальних заходів. Зокрема, йдеться про блокування активів, заборону здійснення торговельних операцій, обмеження на виведення капіталу за межі України, а також анулювання або призупинення дії ліцензій та інших дозвільних документів. Окрім цього, санкції включають позбавлення державних нагород і заборону на участь у приватизації чи оренді державного майна строком на 10 років.

    Такі кроки вписуються у загальну політику держави щодо посилення санкційного тиску як на осіб, пов’язаних із країною-агресором, так і на тих, кого українська влада вважає загрозою національній безпеці або економічним інтересам.

    Окрему увагу привертає включення до санкційного списку Андрія Богдана — фігури, яка відігравала важливу роль у політичному житті України після перемоги Зеленського на президентських виборах 2019 року. Саме Богдан очолював Офіс президента у перший рік каденції глави держави та вважався одним із ключових архітекторів початкового етапу роботи нової влади.

    До призначення в ОП Богдан мав досвід роботи в уряді та юридичній сфері, зокрема був урядовим уповноваженим з питань антикорупційної політики, а також співпрацював як адвокат із бізнесменом Ігорем Коломойським. У лютому 2020 року його було звільнено з посади, після чого керівником Офісу президента став Андрій Єрмак.

    Аналітики зазначають, що включення колишніх високопосадовців до санкційних списків є нетиповим, але не безпрецедентним кроком для української політики. Це може свідчити як про зміну підходів до оцінки діяльності окремих осіб, так і про прагнення влади посилити контроль над внутрішніми процесами в умовах війни.

    Водночас експерти наголошують, що санкції є політичним і правовим інструментом, який використовується для швидкого реагування на загрози. Вони не замінюють кримінального переслідування, але можуть обмежити можливості фігурантів здійснювати фінансову чи іншу діяльність.

    Що стосується інших осіб у списку, то їх включення пов’язують із діяльністю, яка, за оцінками української сторони, сприяє російській пропаганді або економічним інтересам РФ. Зокрема, представники спортивних організацій можуть бути причетні до використання спорту як інструменту політичного впливу.

    Санкційна політика України суттєво активізувалася після початку повномасштабної війни. РНБО регулярно ухвалює рішення про введення обмежень проти фізичних і юридичних осіб, які, на думку держави, становлять загрозу безпеці або співпрацюють із країною-агресором.

    Важливим аспектом є і міжнародний контекст. Україна прагне синхронізувати свою санкційну політику з партнерами, зокрема країнами Європейського Союзу та США. Це дозволяє підвищити ефективність обмежень і ускладнити обхід санкцій через інші юрисдикції.

    Політичні оглядачі також звертають увагу, що подібні рішення можуть мати як внутрішньополітичні, так і зовнішньополітичні наслідки. Вони впливають на баланс сил у політичному середовищі та сигналізують про наміри влади щодо подальших дій.

    Наразі офіційні причини включення конкретних осіб до санкційного списку детально не розкриті. Це типова практика, оскільки частина інформації може мати обмежений доступ із міркувань безпеки.

    Очікується, що в найближчий час можуть з’явитися додаткові роз’яснення або нові рішення РНБО, які продовжать формування санкційної політики держави.

    Указ Зеленського став ще одним кроком у напрямку посилення контролю над політичними та економічними процесами в Україні в умовах війни, водночас відкривши новий етап дискусій щодо ролі санкцій як інструменту державної політики.

  • “Плівки Міндіча” у Раді: Умєрова та Шефіра викликають на допит ТСК

    “Плівки Міндіча” у Раді: Умєрова та Шефіра викликають на допит ТСК

    Тимчасова слідча комісія Верховної Ради України продовжує розслідування справи, відомої як “Мідас”, і викликає на засідання 13 травня низку високопосадовців та колишніх посадовців для надання свідчень. Серед них — секретар Ради національної безпеки і оборони України Рустем Умєров та колишній перший помічник президента Сергій Шефір.

    Ініціатором виклику виступив голова ТСК, народний депутат від “Європейської солідарності” Олексій Гончаренко, який оприлюднив відповідні заяви у соціальних мережах.

    Рішення про виклик посадовців було ухвалене на тлі публікації нових матеріалів, які оприлюднило видання “Українська правда”. Йдеться про першу частину так званих “плівок Міндіча” — аудіозаписів, які, за даними журналістів, були отримані Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) у межах розслідування справи “Мідас”.

    Матеріали стосуються розмов у квартирі бізнесмена Тимура Міндіча, якого в медіа пов’язують із корупційними схемами в енергетичному секторі та який перебуває під санкційним тиском. У записах, за даними журналістів, фігурують різні особи, зокрема політичні та бізнесові фігури, а також обговорення чутливих питань державного рівня.

    Окремо увагу ТСК привернули згадки про Сергія Шефіра. За словами голови комісії, у оприлюднених матеріалах нібито зафіксовано його візит до квартири на вулиці Грушевського, де відбувалися зустрічі з Тимуром Міндічем.

    Гончаренко заявив, що під час цих розмов могли обговорюватися питання, пов’язані зі справою колишнього віцепрем’єр-міністра Олексія Чернишова та можливими фінансовими домовленостями щодо застави.

    Він наголосив, що Шефір має надати офіційні пояснення щодо характеру своїх контактів із фігурантами справи та змісту розмов, які могли відбуватися у згаданому контексті.

    Окремий блок запитань ТСК стосується чинного секретаря РНБО Рустема Умєрова. За словами голови комісії, нові матеріали містять згадки про його контакти з Тимуром Міндічем у період, коли він обіймав посаду міністра оборони України.

    Гончаренко заявив, що у публікаціях містяться твердження про можливі розмови та “вказівки”, які нібито могли передаватися через Міндіча, однак ці дані наразі не підтверджені офіційними слідчими матеріалами у відкритому доступі.

    Він підкреслив, що ТСК прагне отримати пояснення щодо характеру зустрічей, їхнього змісту та можливих наслідків для роботи Міністерства оборони у період повномасштабної війни.

    Раніше Рустем Умєров вже виступав у Верховній Раді, коментуючи запити депутатів щодо його фігурування у справі “Мідас”. Тоді він заявив, що всі необхідні пояснення вже надані правоохоронним органам, і відмовився від додаткового публічного звітування перед парламентом.

    За його словами, подальші публічні обговорення можуть мати ознаки політизації розслідування, що, на його думку, є недоречним під час воєнного стану.

    Справу “Мідас” у медіа пов’язують із розслідуванням корупційних схем у сфері енергетики та можливими зловживаннями за участі посадових осіб і бізнесу. Офіційні деталі провадження частково залишаються закритими, однак окремі матеріали періодично з’являються у медіа.

    Оприлюднені “плівки Міндіча”, за інформацією журналістів, є частиною слідчих матеріалів НАБУ. Вони містять записи розмов, які можуть мати значення для встановлення обставин можливих корупційних дій.

    Ситуація навколо справи вже викликала політичний резонанс у парламенті. Частина депутатів вимагає повного розкриття обставин, тоді як інші застерігають від використання розслідування у політичній боротьбі.

    Водночас у Верховній Раді вже відбувалися попередні обговорення участі Рустема Умєрова у цій справі. Тоді він заявляв, що не бачить підстав для додаткових пояснень перед депутатами.

    Засідання Тимчасової слідчої комісії призначене на 13 травня. Очікується, що на ньому будуть заслухані пояснення запрошених осіб, а також розглянуті нові матеріали, оприлюднені журналістами.

    Результати засідання можуть стати підставою для подальших парламентських або правоохоронних рішень, однак наразі офіційні висновки ТСК не оприлюднювалися.

  • «Українська зброя піде у світ»: Зеленський анонсував новий формат угод із партнерами

    «Українська зброя піде у світ»: Зеленський анонсував новий формат угод із партнерами

    Україна готується до нового етапу розвитку оборонної промисловості — з виходом на міжнародні ринки. Президент України Володимир Зеленський заявив, що держава запропонувала партнерам спеціальні угоди щодо виробництва та постачання української зброї, включно з дронами, ракетами та іншими видами сучасного озброєння.

    Про це глава держави повідомив після проведення розширеної наради, присвяченої експорту оборонної продукції. За його словами, на рівні державних інституцій уже погоджено всі ключові деталі, що дозволяє перейти від обговорень до практичної реалізації.

    Зеленський наголосив, що українська зброя, яка пройшла перевірку у реальних бойових умовах, викликає значний інтерес у міжнародних партнерів. Йдеться не лише про техніку, а й про унікальний досвід, який Україна отримала під час повномасштабної війни. Саме ця комбінація технологій і практичної експертизи робить український оборонний сектор конкурентним на глобальному рівні.

    Однією з ключових ініціатив став формат співпраці під назвою Drone Deals. Це спеціальні угоди, які передбачають не тільки постачання готової продукції, а й спільне виробництво, інтеграцію українських технологій у системи партнерів, обмін досвідом і розвиток спільних рішень у сфері безпеки.

    У рамках цих домовленостей Україна пропонує широкий спектр можливостей: від виробництва безпілотників і боєприпасів до створення програмного забезпечення та інтеграції з оборонними системами інших держав. Такий підхід дозволяє партнерам не просто купувати зброю, а отримувати доступ до технологій і компетенцій.

    Важливим аспектом є також спрощення процедур. Президент підкреслив, що держава планує мінімізувати бюрократію, щоб прискорити запуск спільних проєктів. Водночас зберігатиметься необхідний рівень контролю, щоб уникнути ризиків і забезпечити прозорість процесів.

    Окремо Зеленський наголосив на принципі пріоритетності: першочергово зброя має забезпечувати потреби українських Сил оборони. Лише після цього надлишкові виробничі потужності можуть бути спрямовані на експорт. За його словами, у деяких сегментах оборонної промисловості профіцит виробництва вже досягає приблизно половини від загального обсягу.

    Координацію процесу експорту здійснюватиме Рада національної безпеки і оборони України. Вона відповідатиме за контроль і гарантуватиме, що жодні технології або зразки озброєння не потраплять до країн, які співпрацюють із державою-агресором. Для цього Міністерству закордонних справ, разом із розвідувальними структурами та Службою безпеки України, доручено сформувати перелік держав, до яких експорт буде обмежений або заборонений.

    Цей аспект є критично важливим, адже йдеться не лише про економіку, а й про безпеку. Україна прагне уникнути ситуацій, коли її розробки можуть бути використані проти неї самої.

    Експерти зазначають, що ініціатива має потенціал суттєво змінити позиції України на світовому ринку озброєнь. Завдяки унікальному досвіду ведення сучасної війни українські виробники отримують можливість пропонувати рішення, які відповідають реальним викликам сьогодення.

    Водночас цей крок може стати важливим економічним фактором. Розвиток експорту оборонної продукції здатен залучити інвестиції, створити нові робочі місця і посилити технологічний сектор країни.

    Зеленський також підкреслив, що суспільство отримає більше інформації про процеси експорту. Уряд і відповідні органи мають представити деталі, щоб забезпечити прозорість і довіру до нової політики у сфері оборонної промисловості.

    Таким чином, Україна переходить до активної фази інтеграції свого оборонного сектору у глобальну систему безпеки. Запропоновані угоди можуть стати не лише інструментом співпраці з партнерами, а й важливим елементом зміцнення обороноздатності як України, так і її союзників.

  • Ще 90 днів війни: Володимир Зеленський подав до Ради законопроєкт про продовження мобілізації та воєнного стану до серпня 2026 року

    Ще 90 днів війни: Володимир Зеленський подав до Ради законопроєкт про продовження мобілізації та воєнного стану до серпня 2026 року

    Президент України Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт про чергове продовження воєнного стану та загальної мобілізації. Йдеться вже про 19-те продовження з початку повномасштабної війни, і традиційно термін пропонується встановити на 90 діб — до 2 серпня 2026 року.

    Відповідний законопроєкт №15197 був зареєстрований у парламенті 27 квітня. Документ передбачає продовження дії режимів, термін яких спливає 4 травня, без змін у їхній тривалості. Таким чином, країна й надалі функціонуватиме в умовах воєнного стану, що дозволяє забезпечувати обороноздатність, мобілізаційну готовність та керованість державних процесів у період війни.

    Процедура розгляду таких законопроєктів залишається стандартною і вже неодноразово застосовувалася. Спочатку ініціатива вноситься президентом на підставі рішення Ради національної безпеки і оборони України. Після цього документ розглядається у профільному комітеті Верховної Ради, а далі виноситься на голосування у сесійній залі. Для ухвалення необхідно щонайменше 226 голосів народних депутатів. Після підтримки парламентом закон підписує голова Верховної Ради, а остаточне введення в дію забезпечує підпис президента.

    Попередньо розгляд законопроєкту запланований на 28 або 29 квітня — залежно від затвердженого порядку денного. З огляду на попередню практику, подібні рішення стабільно підтримуються більшістю депутатів, адже вони є критично важливими для функціонування держави в умовах війни.

    Воєнний стан в Україні діє з лютого 2022 року після початку повномасштабного вторгнення Росії. Відтоді він регулярно продовжується разом із загальною мобілізацією. Ці механізми дозволяють державі оперативно реагувати на безпекові виклики, забезпечувати роботу сектору оборони та координувати діяльність усіх ключових інституцій.

    Загальна мобілізація передбачає призов військовозобов’язаних громадян для комплектування Збройних сил та інших військових формувань. Вона також забезпечує ротацію особового складу, підготовку резервів і підтримання бойової готовності в умовах тривалих бойових дій.

    Продовження воєнного стану означає збереження чинних обмежень і правил, передбачених законодавством воєнного часу. Це стосується мобілізаційних заходів, роботи державних органів, економічного регулювання та безпекових процедур.

    На цьому тлі залишаються актуальними і практичні питання, пов’язані з функціонуванням системи мобілізації. Раніше повідомлялося, що окремі громадяни після відвідування територіальних центрів комплектування можуть повторно з’являтися у базах розшуку під час перевірок. Це може бути пов’язано з затримками у внесенні даних, незавершеним оформленням документів або повторними викликами.

    Водночас держава продовжує адаптуватися до умов затяжної війни, зберігаючи необхідні інструменти для оборони. Кожне нове продовження воєнного стану та мобілізації є не лише формальною процедурою, а й свідченням того, що країна перебуває у фазі довготривалого протистояння, яке потребує стабільного управління, ресурсів і чіткої координації.

    У підсумку новий законопроєкт є логічним продовженням поточної державної політики. Його ухвалення дозволить зберегти керованість оборонною системою та забезпечити безперервність мобілізаційних процесів ще на три місяці, протягом яких Україна продовжить протидію агресії.

  • Україна готує нові безпекові угоди з країнами Європи та Азії — Зеленський

    Україна готує нові безпекові угоди з країнами Європи та Азії — Зеленський

    Україна продовжує масштабне розширення міжнародної безпекової співпраці та готується до підписання нових угод із країнами Європи, Азії, Близького Сходу та інших регіонів. Про це заявив Президент України Володимир Зеленський, наголосивши на посиленні ролі українського бойового досвіду у формуванні сучасної системи глобальної безпеки.

    За словами глави держави, Україна вже перебуває у постійній комунікації щодо безпекових форматів із низкою країн, серед яких Саудівська Аравія, Катар, Туреччина та Об’єднані Арабські Емірати. Також тривають консультації з державами Кавказу, Африки, Східної та Південно-Східної Азії. Йдеться про формування довгострокових механізмів співпраці, які виходять за межі класичної військової допомоги та охоплюють обмін технологіями, досвідом і спільні підходи до захисту критичної інфраструктури.

    Окремо Зеленський підкреслив, що український досвід протидії масованим атакам дронів, організації багаторівневої системи протиповітряної оборони та проведення морських операцій у Чорному морі вже розглядається як практичний інструмент, який може бути застосований для захисту партнерів у різних частинах світу. Зокрема, йдеться про безпеку глобальних морських шляхів, які мають ключове значення для міжнародної торгівлі та енергетичної логістики.

    Паралельно Україна посилює взаємодію з європейськими партнерами. Президент повідомив, що триває доопрацювання нових безпекових угод, результати щодо яких очікуються вже найближчим часом. Ці домовленості є продовженням уже підписаних двосторонніх безпекових угод, які передбачають довгострокову підтримку України у сфері оборони, постачання озброєння, навчання військових та розвиток оборонно-промислової співпраці.

    Секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров доповів про результати переговорів із країнами Близького Сходу та Затоки. За даними української сторони, такі контакти поступово формують нову модель міжнародної взаємодії, у якій Україна виступає не лише отримувачем допомоги, а й постачальником безпекових рішень і експертизи.

    Загалом Україна розглядає розширення мережі безпекових угод як частину довгострокової стратегії інтеграції у глобальну систему безпеки. Такий підхід передбачає не лише військову підтримку, а й спільні інвестиції в оборонні технології, розвиток виробництва озброєнь та посилення стійкості критичної інфраструктури.

    На тлі повномасштабної війни з Росією Україна вже сформувала низку довгострокових домовленостей із партнерами, які передбачають багаторічну підтримку обороноздатності. Нові угоди мають поглибити цей формат і розширити його географію за межі Європи, формуючи ширшу коаліцію держав, зацікавлених у спільній безпеці та стабільності міжнародних маршрутів і регіонів.

  • Під час візиту української делегації до США обговорювалось питання виборів президента – джерела

    Під час візиту української делегації до США обговорювалось питання виборів президента – джерела

    За інформацією наших джерел, в перший день візиту української делегації до США обговорювалась тема “проведення виборів президента”.

    “Вибори президента України цього року все ще можуть відбутися. І це було однією з тем під час переговорів нашої делегації у США першого дня.

    Ця тема обговорювалася в контексті того, що мирний договір має підписувати президент, а з цього приводу є дві проблеми: Володимир Зеленський не хоче підписувати “здачу територій”, а РФ вважає його підпис недійсним.

    Позиція США наступна: якщо текст договору буде узгоджений усіма сторонами, то буде оголошено перемир’я на три місяці для проведення виборів.

    В свою чергу, заява  ЦВК про те, що виборів цього року не буде, зроблена після серії переговорів нашої сторони в Європі.

    Європейці підтримують нашу позицію щодо проведення президентських виборів у травні 2027 року та парламентських і місцевих у жовтні 2027 року.

    Виходячи з цих дат, ЄС вибудовує структуру підтримки України в економічному та військовому плані. Ну і в ЄС вважають, що мирний план щодо України можна буде затвердити лише після прямих переговорів США та Китаю, а оскільки візит Трампа відкладається, то відкладається і мирний план” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що адміністрація Дональда Трампа має намір продовжити свої зусилля у напрямку мирного врегулювання українського конфлікту.

    Водночас, підсумовуючи роботу української переговорної групи в США секретар РНБО Рустем Умєров зазначив, що під час зустрічей сторони зосередилися “на питаннях надійних безпекових гарантій та гуманітарного треку”.

  • Проєкт плану стійкості Києва міг бути створений за допомогою ШІ — джерела

    Проєкт плану стійкості Києва міг бути створений за допомогою ШІ — джерела

    За інформацією наших джерел, проєкт плану стійкості для Києва був написаний не профільними спеціалістами, а штучним інтелектом.

    “Вивчаючи текст проєкту плану стійкості для столиці, помічники відразу кількох депутатів Київради звернули увагу на ознаки, що підтверджують написання тексту за допомогою ШІ.

    Ці факти вкотре  підтверджують, що в команді Кличка є серйозні проблеми з кадрами” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, ще 3 березня Рада нацбезпеки і оборони затвердила плани стійкості для всіх областей та обласних міст, окрім Києва. Столиці дали додатковий час на підготовку відповідних документів.

  • Рустем Умєров та Кирило Буданов до кінця тижня відвідають США в рамках переговорного треку – джерела

    Рустем Умєров та Кирило Буданов до кінця тижня відвідають США в рамках переговорного треку – джерела

    За інформацією наших джерел, секретар РНБО Рустем Умєров та керівник Офісу Президента Кирило Буданов до кінця тижня відвідають Флориду (США) задля обговорення питань щодо мирного врегулювання в рамках переговорного треку між Україної, Росією та США.

    Як повідомляє джерело, наразі наступний раунд переговорів з РФ ще не заплановано, але адміністрація Дональда Трампа не має наміру зменшувати свої зусилля по врегулюванню українського питання, навіть з огляду на ситуацію з Іраном.

    “Американці вважають, що можливий успішний прецедент із заключення миру Україною може зіграти на руку Трампу.

    Водночас, українська делегація в рамках переговорного процесу не пропонує нічого нового, крім механізму гарантування безпеки на Сході у разі відведення наших військ.

    При цьому питання відведення українських військ з Донбасу залишається головним для Росії”, – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше секретар РНБО та глава переговорної делегації України Рустем Умєров разом із військовими відвідав на Близький Схід, щоб домовитись про взаємну допомогу Україні.

  • Монітори фіксують активність авіації РФ: українців закликали уважно реагувати на тривоги

    Монітори фіксують активність авіації РФ: українців закликали уважно реагувати на тривоги

    Російська армія може готувати новий масований обстріл території України найближчими днями. Українців закликали уважно реагувати на сигнали повітряної тривоги та не ігнорувати попередження про небезпеку.

    Про це повідомив керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко. За його словами, існують ознаки того, що російські війська можуть готувати нову хвилю атак.

    «Ворог може готувати обстріл, тому будьте уважні до тривог, особливо в ці дні», — зазначив Коваленко.

    За даними моніторингових ресурсів, які відстежують активність російської авіації, фіксуються певні переміщення стратегічних літаків. Зокрема повідомлялося про передислокацію бомбардувальників Ту-95МС між російськими аеродромами для можливого спорядження їх крилатими ракетами.

    Експерти зазначають, що під час подібних атак Росія зазвичай застосовує комбіновану тактику — одночасно запускає ударні безпілотники, крилаті та балістичні ракети. Така схема дозволяє перевантажувати систему протиповітряної оборони і збільшувати шанси на ураження інфраструктурних об’єктів.

    Останніми місяцями Росія регулярно здійснює масовані удари по українських містах та об’єктах критичної інфраструктури. Під час однієї з недавніх атак під ударами опинилися Київ, Харків та інші регіони, а серед жертв були мирні жителі, зокрема діти.

    У РНБО наголошують: попри регулярні атаки, українська система ППО продовжує збивати значну частину ракет і безпілотників. Водночас громадянам радять не нехтувати правилами безпеки та під час повітряної тривоги негайно переходити до укриттів.

  • Скандал навколо енергетики столиці — РНБО не підтримала план Києва

    Скандал навколо енергетики столиці — РНБО не підтримала план Києва

    План енергетичної стійкості Києва вартістю понад 60 млрд гривень не був затверджений на засіданні Ради національної безпеки і оборони. У центральній владі заявили, що столиця досі не подала повноцінного документа, який би визначав підготовку міста до наступного опалювального сезону.

    Під час засідання РНБО президент Володимир Зеленський розкритикував ситуацію та наголосив, що Київ має у найкоротші терміни підготувати та підписати план енергетичної стійкості.

    Мер Києва Віталій Кличко заявив, що столиця вже підготувала комплексний план і представила його на засіданні РНБО.

    За словами міського голови, документ передбачає заходи із захисту критичної інфраструктури, розвиток розподіленої генерації, а також забезпечення стабільного теплопостачання і водопостачання міста.

    Водночас у міській владі заявили, що центральна влада не врахувала підготовлений Києвом план у загальнодержавному бюджеті підтримки міст.

    Енергетичні експерти, які ознайомилися з планом, заявляють, що документ був підготовлений поспіхом і містить недостатньо технічних розрахунків.

    За їхніми словами, у ньому немає чітких рішень щодо ключових проблем енергопостачання столиці. Зокрема, не визначено, як буде забезпечено стабільне енергопостачання лівого берега Києва, який значною мірою залежить від великих теплоелектроцентралей.

    Також фахівці звертають увагу на відсутність системної команди, яка б постійно займалася питаннями енергетичної безпеки столиці.

    У столичній владі повідомили, що документ буде доопрацьований і представлений депутатам Київради.

    За словами Віталія Кличка, місто має сформувати поетапний план енергетичної стійкості, який базуватиметься насамперед на власних ресурсах столиці.

    Водночас протистояння між центральною владою і керівництвом Києва триває, тоді як до початку наступного опалювального сезону залишається дедалі менше часу.