Hronikanovostej.com

Позначка: РЕБ

  • На Чернігівщині палає 2400 гектарів лісу через обстріли

    На Чернігівщині палає 2400 гектарів лісу через обстріли

    На Чернігівщині внаслідок російських обстрілів виникла масштабна лісова пожежа, яка охопила приблизно 2400 гектарів у прикордонній зоні з Російською Федерацією. Про це повідомило державне підприємство Ліси України, яке відповідає за лісове господарство в регіоні та координацію ліквідації надзвичайних ситуацій у лісових масивах.

    За офіційною інформацією, вогонь поширився на території Єлинського та Тихоновицького лісництв Корюківського надлісництва. Загоряння зафіксували системи відеоспостереження підприємства, після чого інформацію оперативно передали відповідним службам. Йдеться про так звану п’ятикілометрову прикордонну смугу, яка розташована безпосередньо біля кордону з Росією та фактично є зоною підвищеної небезпеки, куди через постійні обстріли та мінну загрозу доступ цивільних служб і лісівників суттєво обмежений або взагалі відсутній.

    У “Лісах України” зазначають, що пожежа розвивається в умовах постійної загрози повторних атак. Ворожі обстріли та присутність безпілотників у повітрі ускладнюють роботу пожежних підрозділів і техніки, адже будь-яка активність у цьому районі може стати ціллю для ударів. Попри це, для стримування вогню були залучені всі доступні сили лісової охорони, а також спеціалізована пожежна техніка підприємства.

    Окремо підкреслюється, що для запобігання подальшому поширенню вогню створюються додаткові мінералізовані смуги, які мають зупинити рух полум’я у бік інших лісових масивів та потенційно небезпечних територій. Частина техніки працює під захистом засобів радіоелектронної боротьби, однак навіть це не гарантує безпеки через високу активність ворожих безпілотників, які можуть атакувати будь-яку техніку в районі пожежі.

    6 травня у регіоні відбулася координаційна нарада за участі представників лісового господарства, Державної служби України з надзвичайних ситуацій та місцевої влади. Основним питанням стало узгодження дій для недопущення поширення пожежі у напрямку населених пунктів, розташованих у прифронтовій зоні. Окрему увагу приділили логістиці та безпеці рятувальників, оскільки робота в таких умовах пов’язана з високим ризиком для життя.

    У відомстві наголошують, що наразі головним завданням є локалізація пожежі та недопущення її переходу на інші ділянки лісу або території, де можуть перебувати люди. Через складну безпекову ситуацію повноцінне використання всієї пожежної техніки обмежене, тому ліквідація займання відбувається поетапно та з урахуванням військових ризиків.

    Лісова пожежа такого масштабу є одним із найбільших подібних випадків у регіоні за останній час і вкотре демонструє екологічні наслідки бойових дій на півночі України. Через обстріли та мінування значні території лісових масивів залишаються фактично недоступними для постійного контролю, що ускладнює як моніторинг, так і оперативне реагування на надзвичайні ситуації.

    Станом на зараз роботи з гасіння тривають, а ситуація залишається динамічною та залежною від безпекових умов у прикордонному регіоні.

  • Українську компанію просять захистити судно в Ормузькій протоці

    Українську компанію просять захистити судно в Ормузькій протоці

    Українська оборонна компанія TAF Industries отримала запит від іноземного судновласника на надання послуг із забезпечення безпеки судна під час проходження через Ормузьку протоку — один із ключових і водночас найнебезпечніших морських маршрутів у світі. Йдеться про формат військового консалтингу, а не про прямий експорт озброєння.

     

  • Дрони, які “бачать” одне одного: як нові шахеди дістають Київ, Одесу і Дніпро

    Дрони, які “бачать” одне одного: як нові шахеди дістають Київ, Одесу і Дніпро

    Російські безпілотники типу “шахед” та їхні модифікації почали досягати значно більшої глибини української території, ніж раніше, і це вже напряму стосується великих міст. Про нову загрозу повідомив радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов із позивним “Флеш”, пояснивши, що йдеться не просто про дальність польоту, а про принципово іншу технологію керування дронами.

    За його словами, сьогодні зона дії модернізованих безпілотників, оснащених спеціальними МЕШ-модемами, охоплює одразу кілька стратегічно важливих міст. Із півночі такі дрони можуть досягати Києва, із заходу — Полтави, а з півдня — Дніпра, Кривого Рогу, Одеси та Миколаєва. Це означає, що навіть регіони, які раніше вважалися відносно глибоким тилом, більше не є повністю захищеними від таких атак.

    Ключова відмінність нових безпілотників полягає у способі зв’язку. Якщо раніше багато дронів залежали від супутникової навігації або прямого сигналу оператора, то тепер застосовується так звана МЕШ-технологія. Вона дозволяє створювати в повітрі цілу мережу дронів, які передають сигнал один одному, фактично виступаючи ретрансляторами.

    У практичному вимірі це виглядає як ланцюжок безпілотників. Частина з них піднімається на значну висоту і виконує роль “веж зв’язку”, тоді як інші рухаються нижче і безпосередньо здійснюють атаку. Такий підхід дозволяє значно розширити радіус керування і зберігати контроль над дронами навіть на відстанях до 200 кілометрів і більше.

    Водночас ця система має свої обмеження. Зі збільшенням кількості ретрансляцій сигналу зростає затримка і падає швидкість передачі даних. Саме тому, за словами Бескрестнова, противник зазвичай використовує не більше двох-трьох “посередників” у такому ланцюгу. Це дозволяє зберігати баланс між дальністю і керованістю.

    Окрему небезпеку становить те, що під час атаки дрони можуть триматися групами. Така тактика підсилює радіосигнал і ускладнює роботу українських засобів радіоелектронної боротьби. У результаті класичні системи придушення сигналів, які добре працювали проти окремих безпілотників, не завжди дають очікуваний ефект проти скоординованих “зграї” дронів.

    Ще один важливий момент — можливість ручного керування. Якщо оператор безпосередньо контролює дрон, то навіть придушення супутникової навігації не зупиняє атаку. Це означає, що частина існуючих систем РЕБ стає менш ефективною, і українські військові змушені адаптуватися до нових умов.

    За словами “Флеша”, українські фахівці вже працюють над рішеннями для протидії таким технологіям. Про це він написав у телеграм. Однак наразі наявних засобів недостатньо, щоб повністю нейтралізувати нову модель атак. Це створює додаткові виклики для системи протиповітряної оборони, яка й без того працює в умовах постійного навантаження.

    Фактично мова йде про новий етап еволюції дронової війни. Якщо раніше головним фактором була кількість безпілотників, то тепер вирішальну роль відіграють технології зв’язку та координації. МЕШ-мережі дозволяють російським військам робити атаки більш гнучкими, точними і менш вразливими до перешкод.

    Для українських міст це означає підвищення рівня загрози. Київ, Одеса, Дніпро та інші великі центри опиняються в зоні досяжності не лише через географію, а й через технологічні можливості противника. Особливо це актуально для нічних атак, коли дрони можуть залишатися менш помітними і діяти більш ефективно.

    Експерти наголошують, що відповіддю на такі виклики має стати комплексний підхід. Йдеться не лише про розвиток ППО, а й про модернізацію систем радіоелектронної боротьби, створення нових засобів виявлення та перехоплення, а також удосконалення алгоритмів реагування.

    Водночас суспільству важливо розуміти: поява таких технологій не означає беззахисність. Українські сили оборони вже неодноразово демонстрували здатність швидко адаптуватися до нових загроз. І хоча нинішній етап дронової війни стає складнішим, він також стимулює розвиток нових рішень, які в перспективі можуть змінити баланс сил.

    Дистанційно керовані “шахеди” з МЕШ-зв’язком — це не просто модернізація старих дронів, а принципово новий рівень ведення війни, який уже впливає на безпекову ситуацію в Україні і змушує переглядати підходи до захисту міст.

  • 123 дрони за ніч і атака не завершена: ППО збила більшість, але є влучання у різних регіонах

    123 дрони за ніч і атака не завершена: ППО збила більшість, але є влучання у різних регіонах

    У ніч проти 28 квітня російські війська здійснили одну з масованих атак дронами по території України, застосувавши понад сотню ударних безпілотників. Повітряна тривога розпочалася ще ввечері 27 квітня і станом на ранок бойова робота сил протиповітряної оборони продовжувалася.

    За офіційною інформацією Повітряних сил ЗСУ, противник запустив 123 безпілотні літальні апарати різних типів. Основу атаки становили дрони-камікадзе типу Shahed, а також інші моделі, зокрема «Гербера» та «Італмас». Запуски здійснювалися одразу з кількох напрямків — із території Росії (Курськ, Орел, Міллєрове, Приморсько-Ахтарськ) та з тимчасово окупованого Криму.

    Близько 80 із усіх використаних безпілотників були саме «Шахедами», що вкотре підтверджує їхню ключову роль у тактиці повітряного терору. Такі дрони активно застосовуються Росією для атак на інфраструктуру та виснаження системи протиповітряної оборони України.

    До відбиття атаки були залучені всі складові системи ППО: авіація, зенітні ракетні війська, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби та сили безпілотних систем. Завдяки цьому станом на 08:00 ранку вдалося знешкодити 95 ворожих дронів — частину з них було збито, інші приглушено засобами РЕБ.

    Основні результати бойової роботи зафіксовано на Півночі, Півдні та Сході України, де і відбувалася більшість перехоплень. Водночас повністю уникнути наслідків атаки не вдалося.

    За даними військових, зафіксовано щонайменше 19 влучань ударних БпЛА на 16 різних локаціях. Крім того, уламки збитих дронів впали ще у чотирьох місцях. Інформація про масштаби руйнувань та можливих постраждалих уточнюється.

    Експерти відзначають, що подібні масовані атаки мають одразу кілька цілей: виснаження української протиповітряної оборони, психологічний тиск на населення та пошкодження критичної інфраструктури. При цьому використання великої кількості дронів різних типів ускладнює роботу ППО, адже змушує розподіляти ресурси між численними цілями.

    Особливістю цієї атаки стало те, що вона тривала хвилями протягом кількох годин. Така тактика дозволяє ворогу постійно тримати українську ППО у напрузі та зменшувати ефективність перехоплень.

    Станом на ранок повітряна небезпека зберігається — у небі залишаються окремі групи ворожих безпілотників. Сили оборони продовжують їх виявлення та знищення.

    У військовому командуванні наголошують, що навіть попри високий відсоток збиття, загроза від дронових атак залишається серйозною. Уламки збитих цілей також становлять небезпеку для цивільного населення, особливо у густонаселених районах.

    Ця нічна атака стала черговим підтвердженням того, що Росія продовжує системно застосовувати дрони як один із головних інструментів ведення війни проти України. Водночас українська протиповітряна оборона демонструє здатність ефективно протидіяти навіть масштабним ударам, знищуючи більшість ворожих цілей.

    Оперативна інформація щодо наслідків ударів, пошкоджень інфраструктури та ситуації в регіонах очікується від місцевих адміністрацій та військових протягом дня.

  • «Сюрприз уже готують»: Кирило Буданов анонсував новий етап війни з технологічним проривом

    «Сюрприз уже готують»: Кирило Буданов анонсував новий етап війни з технологічним проривом

    Україна готує новий технологічний крок у війні проти Росії, який може суттєво змінити ситуацію на фронті. Про це заявив керівник Офісу президента Кирило Буданов під час Київського безпекового форуму, наголосивши на переході до нового рівня застосування сучасних технологій у бойових діях. За його словами, війна вже досягла етапу, коли просте нарощування кількості безпілотників не дає суттєвого ефекту, адже обидві сторони конфлікту фактично вийшли на межу ефективності існуючих систем управління дронами, а це означає, що подальший розвиток можливий лише через якісно нові рішення. Буданов зазначив, що наступним етапом стане повна інтеграція штучного інтелекту в бойові системи, йдеться про створення автономних комплексів, які зможуть самостійно виконувати бойові завдання без прямого управління оператором, самостійно ідентифікувати цілі та маневрувати на полі бою. За словами посадовця, такі технологічні розробки в Україні вже існують і перебувають на стадії впровадження, а їх поява на фронті стане «сюрпризом» для російських військ.

    Заява Кирило Буданов підтверджує загальну тенденцію трансформації війни в Україні у високотехнологічний конфлікт, де вирішальну роль відіграють не лише кількісні показники, а й рівень інновацій. Якщо раніше ключовими були артилерія, техніка та чисельність особового складу, то сьогодні дедалі більше значення мають дрони, системи радіоелектронної боротьби, аналітика даних і штучний інтелект. Україна вже продемонструвала ефективність технологічних рішень у повітрі та на морі, завдавши серйозних втрат російській техніці та інфраструктурі, і тепер подібна трансформація активно відбувається і на суші. Автономні системи можуть стати наступним етапом цієї еволюції, адже вони здатні діяти швидше за людину, зменшувати ризики для військових і підвищувати ефективність операцій навіть у складних умовах сучасного бою.

    Буданов наголосив, що технологічна перевага безпосередньо впливає не лише на ситуацію на фронті, а й на дипломатичні позиції України. За його словами, саме сила на полі бою є ключовим аргументом у переговорах, і без реальних військових результатів будь-яка дипломатія не матиме належного ефекту. Це означає, що інновації у військовій сфері стають не лише інструментом оборони, а й фактором міжнародного впливу. Водночас він підкреслив, що Україна не розглядає можливість територіальних поступок і не погодиться на компроміси, які суперечать національним інтересам. Ця позиція повністю узгоджується із заявами президента Володимир Зеленський, який неодноразово наголошував на неприпустимості будь-яких рішень за рахунок суверенітету держави.

    Окремо посадовець звернув увагу на економічний та енергетичний тиск на Росію, зазначивши, що так звані «нафтові санкції» поступово виснажують ресурси країни-агресора та руйнують її репутацію як надійного постачальника енергоресурсів. Таким чином, стратегія України поєднує військовий, економічний і дипломатичний тиск, що дозволяє впливати на ситуацію комплексно. Хоча конкретні деталі нових технологій не розкриваються з міркувань безпеки, експерти припускають, що йдеться про системи, здатні самостійно визначати цілі, координувати дії між різними видами техніки, працювати в умовах активної радіоелектронної боротьби та виконувати складні бойові завдання з мінімальним залученням людей, що може суттєво змінити баланс сил на окремих ділянках фронту.

    Заява Буданова має важливе значення і для українського оборонно-промислового комплексу, адже розвиток технологій штучного інтелекту може стати одним із ключових напрямків для виходу українських виробників на світовий ринок озброєнь. Раніше він уже закликав українські компанії скористатися «вікном можливостей» і зайняти свою нішу в глобальній індустрії оборонних технологій. У підсумку Україна готується до нового етапу війни, де вирішальними стануть не масштаби ресурсів, а швидкість, точність і технологічна перевага, а інтеграція штучного інтелекту в бойові системи може стати переломним моментом у протистоянні з Росією.

  • 181 тисяча дронів і техніки для фронту: як працює система «єБали» і що вона змінила на війні

    181 тисяча дронів і техніки для фронту: як працює система «єБали» і що вона змінила на війні

    У 2026 році українські військові отримали понад 181 тисячу одиниць техніки через інноваційну систему «єБали», яка працює в межах платформи Brave1. Про це повідомив міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.

    За його словами, загальна сума замовлень у межах програми вже сягнула 14 мільярдів гривень. Йдеться про дрони, наземні роботизовані комплекси (НРК), системи радіоелектронної боротьби (РЕБ) та іншу критично важливу техніку, яка постачається безпосередньо під потреби підрозділів на фронті.

    Система «єБали» дозволяє військовим самостійно обирати та замовляти перевірені у бойових умовах рішення через спеціалізований маркетплейс. Це принципово відрізняється від традиційної моделі централізованого забезпечення, адже підрозділи отримують саме ту техніку, яка їм потрібна тут і зараз.

    Федоров підкреслив, що такі поставки є додатковими до державного забезпечення і значно підсилюють оперативні можливості Збройних сил.

    «Готуємо нові рішення для посилення ефекту програми на фронті», — зазначив він після зустрічі з командою, яка розвиває систему.

    Станом на квітень 2026 року до програми вже долучено близько 95% дронових підрозділів. Це свідчить про високу ефективність інструменту та його швидке впровадження у військову практику.

    Одним із ключових елементів системи є механізм нарахування балів за підтверджені результати бойової роботи. Військові отримують «єБали» за ураження цілей, які підтверджуються відео. Ці бали можна використати для замовлення нової техніки.

    Зокрема, пів року тому було змінено підхід до пріоритетів: основний акцент зробили на ураженні особового складу противника. Кількість балів за ліквідованих або важкопоранених окупантів збільшили, що дало відчутний результат.

    У березні 2026 року було зафіксовано рекордні показники: понад 35 тисяч ліквідованих і важкопоранених російських військових, а також понад 151 тисячу уражених цілей.

    Окрім дронових підрозділів, до програми поступово долучаються й інші компоненти Сил оборони. Нещодавно почали нараховувати бали за бойову роботу армійської авіації, мобільних вогневих груп, які протидіють дронам типу Shahed, а також снайперів.

    У найближчій перспективі програму планують розширити на нові напрями, що дозволить охопити ще більше підрозділів і типів озброєння.

    Важливу роль у функціонуванні системи відіграє цифрова платформа DELTA. Вона забезпечує збір і аналіз верифікованих даних із поля бою. Кожне ураження має відеопідтвердження, що дозволяє формувати точну картину бойових дій.

    Цей масив даних уже використовується не лише для внутрішнього аналізу, а й у співпраці з міжнародними партнерами. Зокрема, на його основі тренуються системи штучного інтелекту, які допомагають вдосконалювати тактику та технології ведення війни.

    Експерти відзначають, що система «єБали» фактично створює нову модель війни — так звану «математику бою», де ефективність вимірюється у конкретних результатах, підтверджених даними.

    Такий підхід дозволяє не лише підвищити мотивацію військових, а й оптимізувати використання ресурсів. Підрозділи, які демонструють високу ефективність, отримують більше можливостей для посилення.

    Крім того, система сприяє розвитку українського оборонного технологічного сектору. Виробники отримують прямий зворотний зв’язок від військових і можуть швидше вдосконалювати свої рішення.

    «єБали» стали важливим елементом сучасної військової екосистеми України. Вони поєднують технології, аналітику та мотиваційні механізми, створюючи новий стандарт ведення війни.

    У Міністерстві цифрової трансформації наголошують, що розвиток цієї системи триватиме, адже вона вже довела свою ефективність у реальних бойових умовах.

  • Війна майбутнього вже на фронті: що змінюється під Покровськом

    Війна майбутнього вже на фронті: що змінюється під Покровськом

    На сході України триває стрімка трансформація бойових дій, де дедалі більшу роль відіграють безпілотні системи та наземні роботи. На Покровському напрямку, одному з найнапруженіших на фронті, формується нова модель війни, яку військові вже називають «війною майбутнього». Про це розповів командир батальйону безпілотних систем 12-ї бригади Нацгвардії «Азов» із позивним Будь.

    За його словами, ситуація на північному фланзі Покровського напрямку, який прикриває підступи до Добропілля, залишається вкрай динамічною. У районах Білицького, Родинського та Гришиного щодня фіксуються десятки російських штурмів, однак прорвати українську оборону противнику не вдається. Саме тут, у смузі протяжністю близько 12–13 кілометрів, тримає позиції 12-та бригада «Азов».

    Основою оборони підрозділу є батальйон безпілотних систем, який за рік виріс із приблизно 170 до понад 450 військових. Підрозділ працює з повним спектром сучасних засобів — від розвідувальних квадрокоптерів до FPV-дронів, ударних «камікадзе», важких бомберів та ударно-розвідувальних систем великої дальності.

    Командир наголошує, що головне завдання підрозділу — не допустити наближення ворожих штурмових груп до українських позицій.

    «Ми фактично формуємо перший рубіж оборони ще до того, як противник виходить на лінію зіткнення», — зазначає він.

    За словами Будя, російські війська відмовляються від масованих механізованих проривів, натомість застосовують дрібні штурмові групи, мотоцикли та легку техніку. Така тактика спрямована на швидкість і раптовість, але вона ж робить підрозділи противника вразливими до ударів FPV-дронів.

    Водночас важка техніка, навіть із додатковим захистом, дедалі частіше знищується ще на підходах до районів розгортання. Українські оператори дронів працюють по цілі ще до того, як вона наближається до лінії фронту.

    «Ідея великих колон практично зникла. Зараз усе вирішують малі групи та дрони», — пояснює офіцер.

    Окремо він відзначає використання мотоциклів у штурмах. Вони складні для ураження через швидкість і маневреність, однак мають критичний ризик для самих атакуючих.

    За оцінкою командира, зона максимальної небезпеки на полі бою сьогодні сягає до 20 кілометрів від лінії зіткнення. Саме в цьому радіусі відбувається найбільш інтенсивне застосування дронів і засобів ураження з обох сторін.

    Далі від фронту інтенсивність зменшується, але не зникає — там працюють дрони середньої та великої дальності, здатні вражати цілі на відстані до 70 кілометрів.

    Окремі екіпажі батальйону підтверджували ураження цілей на дистанціях понад 30 кілометрів, що, за словами Будя, є «екстремальними показниками» для FPV-дронів у нинішніх умовах насиченого РЕБу.

    Окремою проблемою залишається активна радіоелектронна боротьба. На ключових напрямках, зокрема в районі Покровська та Мирнограда, російські системи РЕБ створюють щільне «глушіння», через що частоти, які працюють на інших ділянках, тут повністю неефективні.

    Це змушує українських операторів постійно адаптувати тактику, змінювати маршрути дронів і використовувати складніші алгоритми польоту.

    Окремий прорив, за словами офіцера, відбувається у використанні наземних роботизованих комплексів (НРК). Якщо ще на початку 2026 року в батальйоні їх не було, то зараз вони вже виконують бойові завдання.

    НРК використовують для підривних операцій, логістики та спостереження. Зокрема, підрозділ застосовував роботизовані платформи для знищення проходів у протитанкових ровах, якими користувався противник для просування.

    Також планується використання НРК як автономних спостережних постів, особливо у складних погодних умовах, коли повітряна розвідка обмежена.

    «Це вже не експеримент. Це реальний інструмент, який змінює тактику бою», — зазначає командир.

    Будь переконаний, що вже найближчим часом наземні роботи та безпілотні системи ще більше вплинуть на структуру бойових дій. За його словами, частина позицій у майбутньому може утримуватися не піхотою, а роботизованими системами та дронами.

    «Ми вже бачимо, як змінюється війна. До кінця року це стане ще більш очевидним — технології визначатимуть не лише хід бою, а й саму структуру фронту», — підсумував він.

  • НАБУ завершило слідство у справі про дрони та РЕБ із завищеними цінами

    НАБУ завершило слідство у справі про дрони та РЕБ із завищеними цінами

    Національне антикорупційне бюро України завершило досудове розслідування у справі щодо масштабної корупційної схеми під час закупівлі безпілотних літальних апаратів (БПЛА) та засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) для потреб Сил оборони, зокрема підрозділів Національної гвардії України. Про це повідомила пресслужба НАБУ.

    За даними слідства, у 2025 році діяла організована група осіб, яка системно заволодівала бюджетними коштами, що виділялися органами місцевого самоврядування та державними структурами на забезпечення оборонних потреб. У межах провадження правоохоронці встановили низку епізодів, пов’язаних із закупівлями озброєння та спеціального обладнання за завищеними цінами, а також отриманням неправомірної вигоди у вигляді відкатів.

    Стороні захисту вже відкрито матеріали кримінального провадження для ознайомлення. Це є завершальним етапом досудового розслідування перед направленням справи до суду.

    Розслідування здійснювали детективи НАБУ спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП). За їхніми даними, встановлено кілька ключових епізодів, які охоплюють різні закупівлі дронів та засобів РЕБ у різних регіонах України.

    Зокрема, один із епізодів стосується закупівлі FPV-дронів майже на 10 млн грн для військової частини Нацгвардії. За версією слідства, вартість контракту була штучно завищена більш ніж на 3 млн грн, які після реалізації постачання могли бути розподілені між учасниками схеми. У НАБУ зазначають, що механізм передбачав вплив на посадових осіб військових частин та використання посередницьких структур для укладення договорів.

    Окремо задокументовано закупівлю засобів РЕБ, де, за даними слідства, фігуранти могли отримувати до 30% від суми контрактів у вигляді неправомірної вигоди. Правоохоронці вказують, що така практика могла мати системний характер і застосовувалася під час кількох закупівель оборонного призначення.

    Ще один епізод стосується закупівлі FPV-дронів на близько 2 млн грн, де також виявлено ознаки завищення вартості продукції та можливого привласнення частини бюджетних коштів через пов’язані компанії.

    Окрім схем із закупівлями, слідство встановило факти фіктивного працевлаштування щонайменше 15 військовозобов’язаних осіб. За даними НАБУ, ці особи формально оформлювалися на роботу, однак фактично не виконували службових обов’язків. Це дозволяло отримувати неправомірні виплати та інші фінансові вигоди.

    Також у межах провадження досліджуються епізоди можливого незаконного збагачення одного з колишніх керівників Луганської обласної державної адміністрації на понад 62 млн грн, а також внесення недостовірних даних до декларацій за кілька років.

    Серед фігурантів справи, за інформацією слідства, — колишній голова Луганської обласної державної адміністрації Сергій Гайдай, народний депутат України Олексій Кузнєцов, представники місцевих адміністрацій, посадові особи військових частин Національної гвардії, а також представники підприємств-виробників та постачальників БПЛА і РЕБ.

    У НАБУ наголошують, що встановлені факти свідчать про комплексний характер схеми, яка охоплювала як рівень державних і місцевих рішень щодо фінансування оборонних потреб, так і безпосереднє виконання контрактів через підконтрольні структури.

    Окрему увагу слідство приділяє механізму впливу на укладення контрактів. За версією антикорупційних органів, організатори схеми могли використовувати службові зв’язки у військових частинах та органах влади для забезпечення перемоги “потрібних” постачальників у закупівлях.

    Після завершення досудового розслідування матеріали справи передані для ознайомлення стороні захисту. Після завершення цієї процедури обвинувальний акт має бути скерований до Вищого антикорупційного суду для розгляду по суті.

    У НАБУ та САП підкреслюють, що йдеться про одне з найбільших розслідувань останнього часу у сфері оборонних закупівель, що набуло особливої суспільної ваги в умовах повномасштабної війни, коли ефективне використання бюджетних коштів має критичне значення для забезпечення Сил оборони України.

  • Україна та Нідерланди запускають спільне виробництво дронів

    Україна та Нідерланди запускають спільне виробництво дронів

    Президент України Володимир Зеленський під час візиту до Нідерландів заявив про старт підготовки до першого спільного виробництва безпілотників між двома країнами. Домовленостей досягли 16 квітня під час переговорів із прем’єр-міністром Нідерландів Роб Єттен, після чого сторони підписали відповідні документи.

    Йдеться про запуск ініціативи Drone Deal — нового формату оборонного партнерства, який передбачає не лише постачання озброєння, а й спільну розробку та виробництво військової техніки.

    За словами Зеленського, підписані документи є рамковими та відкривають шлях до довгострокової співпраці. У межах Drone Deal передбачається спільне виробництво безпілотників, розвиток систем протиповітряної оборони, засобів радіоелектронної боротьби, а також інших видів озброєння. Окремо йдеться про інвестиції в оборонні технології, інновації та обмін досвідом між країнами. Також уже підписано ліцензійні документи, які фактично запускають практичну реалізацію проєкту.

    Попередньо виробництво планується як в Україні, так і в Нідерландах. Такий підхід дозволяє швидше запускати виробничі процеси, поєднувати індустріальні можливості двох країн, а також інтегрувати український оборонний сектор у європейський.

    Окремо Нідерланди вже оголосили про виділення близько 248 млн євро на виробництво дронів для України. Ці кошти спрямовуються на запуск виробництва, закупівлю безпілотників і розвиток технологій. У нідерландському уряді наголошують, що така співпраця водночас посилює обороноздатність України та сприяє розвитку власної оборонної промисловості країни.

    Під час візиту також було наголошено, що Нідерланди залишаються одним із ключових партнерів України у сфері безпеки. Україна отримує від них підтримку у вигляді систем протиповітряної оборони, ракетного озброєння та авіаційної техніки. За словами Зеленського, ця допомога щодня рятує життя в українських містах і громадах.

    Значення дронів у сучасній війні залишається критичним. Вони використовуються для розвідки, коригування артилерійського вогню, ударних операцій та протидії ворожим безпілотникам. Україна за час повномасштабної війни накопичила унікальний бойовий досвід у цій сфері, який стає основою для міжнародної співпраці.

    Окремо підкреслюється, що домовленості з Нідерландами є частиною ширшої тенденції переходу від класичної військової допомоги до спільного виробництва озброєнь. Подібні ініціативи Україна розвиває й з іншими європейськими партнерами.

    Раніше також повідомлялося, що Нідерланди планують передати Україні протимінний корабель. Водночас зазначається, що всі військові судна України та РФ наразі не можуть заходити в Чорне море до завершення війни через чинні безпекові обмеження.

    Росія, у свою чергу, негативно реагує на розширення оборонної співпраці України з європейськими країнами та заявляє про “ризики”, пов’язані з виробництвом безпілотників у Європі.

    У підсумку запуск спільного виробництва дронів між Україною та Нідерландами є важливим кроком до поглиблення оборонної інтеграції з ЄС, розвитку технологічного партнерства та посилення обороноздатності України в умовах війни.

  • РФ після завершення «перемир’я» атакувала Україну майже сотнею дронів: ППО знешкодила більшість цілей

    РФ після завершення «перемир’я» атакувала Україну майже сотнею дронів: ППО знешкодила більшість цілей

    У ніч на 13 квітня, одразу після завершення так званого «перемир’я», російські війська здійснили масовану повітряну атаку по території України із застосуванням ударних безпілотників різних типів. За даними Повітряних сил ЗСУ, ворог застосував 98 дронів, серед яких Shahed-136/131, «Гербера», «Італмас», а також інші БпЛА, які використовуються як для ударів, так і для перевантаження української системи протиповітряної оборони. Близько 65 із них становили іранські дрони-камікадзе типу Shahed.

    Атака розпочалася в нічний період і тривала кількома хвилями, що ускладнювало роботу сил ППО та змушувало постійно переміщувати та перерозподіляти засоби оборони. Повітряна тривога оголошувалася в низці областей і тривала протягом кількох годин, що свідчить про масштабність та координований характер удару.

    Станом на 08:00, за попередніми даними Повітряних сил, українська протиповітряна оборона знешкодила 87 ворожих безпілотників. Йдеться як про знищення цілей вогневими засобами, так і про подавлення частини дронів засобами радіоелектронної боротьби. Ефективність роботи ППО забезпечувалася багаторівневою системою оборони, до якої були залучені авіація, зенітні ракетні підрозділи, мобільні вогневі групи, сили РЕБ та підрозділи безпілотних систем.

    Попри значний відсоток перехоплення, повністю уникнути влучань не вдалося. За попередньою інформацією, зафіксовано 9 влучань ударних безпілотників у різних локаціях. Також повідомляється про щонайменше один випадок падіння уламків збитих БпЛА. Інформація щодо можливих руйнувань, пошкодженої інфраструктури та постраждалих уточнюється місцевими військовими адміністраціями та екстреними службами.

    У Повітряних силах зазначають, що атака мала ознаки хвилеподібного характеру. Такі удари Росія регулярно застосовує для виснаження української ППО, перевантаження каналів виявлення цілей і змушування витрачати ракети та ресурси на хибні або дешеві цілі. Окрему складність становить одночасне використання різних типів БпЛА — ударних дронів разом з імітаторами, які ускладнюють ідентифікацію та підвищують навантаження на системи спостереження.

    Крім того, російські війська дедалі частіше комбінують маршрути польоту дронів та змінюють висоти, намагаючись обходити зони ураження та виявлення. Це змушує українську ППО працювати в умовах постійної динаміки та високого навантаження.

    Окремо в Повітряних силах наголошують, що станом на ранок повітряна загроза не була повністю ліквідована — в небі над Україною ще фіксувалися ворожі безпілотники, а підрозділи ППО продовжували бойову роботу. Це свідчить про тривалість атаки та її потенційне продовження.

    Масований удар відбувся на тлі заяв про так зване «перемир’я», яке, за оцінками української сторони, не призвело до реального зменшення інтенсивності бойових дій. Навпаки, відновлення атак одразу після його завершення розглядається як черговий етап ескалації та продовження практики повітряного терору проти цивільної та критичної інфраструктури.

    Українська влада та Сили оборони вкотре закликають громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, негайно прямувати в укриття та дотримуватися правил безпеки під час загрози ударів з повітря.

    Ситуація в повітряному просторі залишається напруженою, а ризик нових атак зберігається.