Hronikanovostej.com

Позначка: ракетний удар

  • Росія “знайшла біолабораторію”: у Києві після атаки загорівся Інститут біохімії НАН України

    Росія “знайшла біолабораторію”: у Києві після атаки загорівся Інститут біохімії НАН України

    Унаслідок масованої російської атаки на Київ у ніч проти 2 липня постраждала будівля Інституту біохімії імені О. В. Палладіна Національної академії наук України — одного з провідних науково-дослідних центрів країни. У приміщеннях установи виникла масштабна пожежа, частину корпусів пошкодили вогонь, вибухова хвиля та вода, якою рятувальники гасили займання. Постраждалих серед співробітників і студентів немає.

    Про пошкодження Інститут повідомив на своїй офіційній сторінці. За даними установи, після удару в будівлі спалахнула пожежа, яка зачепила приміщення наукового центру. Частина кабінетів і лабораторій зазнала руйнувань, у будівлі вибиті вікна, пошкоджені робочі зони, а окремі приміщення залило водою під час ліквідації вогню.

    Попри це, в Інституті наголосили на найважливішому: люди не постраждали. Також науковці повідомили, що морозильні камери з науковими матеріалами продовжують працювати. Це критично важливо, адже в таких сховищах можуть зберігатися зразки, реагенти та матеріали багаторічних досліджень. Їхня втрата могла б означати не лише матеріальні збитки, а й удар по науковій роботі, яка тривала роками.

    Уже вранці 2 липня працівники Інституту, студенти та небайдужі люди почали прибирати наслідки атаки. Замість звичної роботи в лабораторіях науковці розбирали уламки, виносили пошкоджені речі, прибирали скло, воду та залишки зруйнованих конструкцій. В установі підкреслили, що Інститут — це насамперед люди, знання й наукова спільнота, а не лише стіни та обладнання.

    Інститут біохімії імені О. В. Палладіна є однією з найвідоміших наукових установ України. Він працює у структурі Національної академії наук і спеціалізується на фундаментальних та прикладних дослідженнях у сфері біохімії, молекулярної біології, клітинної біології, біотехнологій та суміжних напрямів. Саме тому удар по такій установі — це не просто пошкодження будівлі, а атака по українській науці, освіті та дослідницькій інфраструктурі.

    Науковий центр носить ім’я Олександра Палладіна — видатного українського біохіміка, академіка, одного з організаторів української біохімічної науки. Інститут має давню історію й відіграє важливу роль у підготовці науковців, виконанні досліджень та збереженні наукових шкіл. Саме тому пошкодження лабораторій, обладнання й матеріалів після російського удару може мати довготривалі наслідки для дослідницьких програм.

    Пожежа в Інституті стала частиною наслідків однієї з наймасштабніших атак Росії на Київ за останній час. У ніч проти 2 липня російські війська атакували столицю ракетами та ударними безпілотниками. За даними української влади та рятувальників, у місті були пошкоджені житлові будинки, медичні заклади, наукові установи, готелі, бізнес-об’єкти та інша цивільна інфраструктура.

    Станом на ранок 2 липня повідомлялося про 13 загиблих та 86 постраждалих у Києві, згодом кількість жертв зростала. Основні руйнування були зафіксовані у житлових районах столиці, зокрема у Дарницькому, Шевченківському, Голосіївському, Печерському та інших районах. Рятувальники працювали на численних локаціях, гасили пожежі, розбирали завали та шукали людей під уламками будинків.

    Під удар потрапили не лише житлові будинки. У Києві також повідомляли про пошкодження підстанції швидкої медичної допомоги, дитячих садків, шкіл, бізнес-центрів, складів, готелів і наукових установ. Серед об’єктів, які згадували медіа після атаки, був саме Інститут біохімії імені Палладіна.

    Історія з пошкодженням Інституту біохімії особливо символічна на тлі багаторічної російської пропаганди про нібито “біолабораторії” в Україні. Москва неодноразово використовувала цю тему для інформаційних атак, однак реальність виявилася іншою: російські ракети й дрони б’ють по реальних українських наукових установах, де працюють дослідники, викладачі, студенти та технічний персонал.

    В Інституті після атаки заявили, що спроби знищити приміщення не здатні знищити знання, гідність і волю продовжувати роботу. Науковці наголосили, що вистоять завдяки єдності, взаємній підтримці та незламності. Ця реакція стала ще одним прикладом того, як українські установи навіть після обстрілів намагаються швидко повертатися до роботи й зберігати безперервність своєї діяльності.

    Наразі триває оцінка збитків, завданих Інституту біохімії. Попереду — відновлення приміщень, перевірка стану лабораторного обладнання, наукових матеріалів і документації. Водночас головне, що внаслідок пожежі вдалося уникнути людських жертв, а критично важливі наукові матеріали, за повідомленням установи, залишаються у збереженні.

    Російський удар по Інституту біохімії імені Палладіна ще раз показав, що під прицілом РФ перебувають не лише військові об’єкти, а й усе, що формує українське життя: будинки, лікарні, школи, наукові центри, культурні та релігійні установи. У цьому випадку удар припав по українській науці — але відповіддю стала не паніка, а толока, взаємодопомога і готовність продовжувати роботу.

  • Бізнес під вогнем: після масованої атаки РФ постраждали ERC, Porsche, «Агромат» і відомий готель у центрі Києва

    Бізнес під вогнем: після масованої атаки РФ постраждали ERC, Porsche, «Агромат» і відомий готель у центрі Києва

    Після масованої комбінованої атаки Росії на Київ у ніч проти 2 липня значних втрат зазнали не лише житлові квартали та цивільна інфраструктура, а й український бізнес. Про пошкодження своїх об’єктів повідомили група компаній ERC, дилерський центр Porsche Center Kyiv Airport, готель CityHotel Residence, флагманський магазин «Агромат», а також низка інших підприємств. Масштаби руйнувань ще оцінюються, однак уже зараз зрозуміло, що атака завдала суттєвого удару по комерційній інфраструктурі столиці.

    Найбільших пошкоджень зазнав офісно-складський комплекс міжнародного дистрибуційного холдингу ERC (Enhanced Resource Company) — одного з найбільших постачальників ІТ-продукції, споживчої електроніки та енергетичного обладнання в Україні. За інформацією компанії та Асоціації підприємств інформаційних технологій України (АПІТУ), внаслідок удару балістичними ракетами було зруйновано частину будівель, пошкоджено виробничу інфраструктуру, складські приміщення та значні товарні запаси. Людських втрат вдалося уникнути, однак є поранені працівники.

    У компанії повідомили, що все пошкоджене майно було застраховане. Наразі триває оцінка збитків та підготовка документів для отримання страхового відшкодування. Крім цього, ERC планує готувати матеріали для майбутніх позовів щодо компенсації збитків, завданих Росією, у міжнародних юрисдикціях та країнах, де заморожені російські державні активи. Попри масштабні руйнування, компанія вже розпочала реалізацію плану безперервності бізнесу та заявила про готовність виконувати всі зобов’язання перед партнерами й клієнтами.

    Пошкоджень також зазнав Porsche Center Kyiv Airport, який входить до автомобільної групи Winner. Представники дилерського центру повідомили, що під час атаки постраждали співробітники автосалону, однак усі вони живі та отримують необхідну медичну допомогу. Через наслідки обстрілу центр тимчасово призупинив роботу. Команда вже займається ліквідацією руйнувань і відновленням діяльності. За даними місцевих медіа, вибухова хвиля пошкодила будівлю, інженерні мережі та автомобілі на території комплексу.

    У центрі Києва пошкоджено покрівлю готелю CityHotel Residence, який розташований в історичній будівлі на місці колишнього готелю «Санкт-Петербург». До початку повномасштабної війни будівлю реконструювала девелоперська компанія «Інтергал-Буд». Пожежу після влучання оперативно ліквідували підрозділи ДСНС. За попередніми даними, інформації про загиблих чи постраждалих у самому готелі немає.

    Серед постраждалих об’єктів також опинився флагманський магазин мережі «Агромат» на вулиці Булаховського. У компанії повідомили, що внаслідок удару пошкоджено другий поверх торгового комплексу. Після атаки виникла пожежа на покрівлі, яку охоронці змогли оперативно ліквідувати ще до прибуття рятувальників. Люди не постраждали. Перший поверх магазину, складські приміщення та інші підрозділи мережі продовжують працювати у штатному режимі. Компанія вже оцінює масштаби збитків та готується до відновлення роботи пошкоджених приміщень.

    Ці підприємства стали лише частиною великого переліку бізнесів, які постраждали під час нічної атаки. Раніше про повне знищення свого єдиного складу повідомила мережа техніки MOYO, яка втратила логістичний комплекс площею близько 7500 квадратних метрів. Значних пошкоджень також зазнав логістичний центр «Нової пошти», а оператори зв’язку повідомляли про пошкодження телекомунікаційної інфраструктури, що призвело до перебоїв із домашнім інтернетом та окремими сервісами.

    За інформацією ДСНС та Повітряних сил ЗСУ, у ніч проти 2 липня Росія здійснила одну з наймасштабніших повітряних атак від початку повномасштабної війни. По Україні було випущено 74 ракети різних типів та 496 ударних безпілотників, основний удар припав саме на Київ. У столиці зафіксували понад 30 місць влучань і падіння уламків, а серед пошкоджених об’єктів — житлові будинки, медичні заклади, наукові установи, готелі, підприємства та логістичні комплекси. Станом на другу половину дня кількість загиблих у Києві зросла до 20 осіб, ще десятки людей отримали поранення, а пошуково-рятувальні роботи тривали.

    Експерти зазначають, що удари по комерційній інфраструктурі мають довгострокові економічні наслідки. Руйнування складів, дилерських центрів, логістичних хабів та торговельних об’єктів порушує ланцюги постачання, ускладнює роботу компаній, створює ризики для виконання контрактів і потребує значних витрат на відновлення. Водночас більшість українських компаній вже заявили, що попри руйнування не планують припиняти роботу й роблять усе можливе, аби якнайшвидше відновити операційну діяльність.

  • Удар по Києву 2 липня: понад 30 локацій, десятки постраждалих і прямі влучання в будинки

    Удар по Києву 2 липня: понад 30 локацій, десятки постраждалих і прямі влучання в будинки

    Київ у ніч проти 2 липня пережив одну з найважчих масованих атак останнього часу. Російські війська били по столиці різними типами озброєння — ударними безпілотниками, крилатими та балістичними ракетами. Повітряна тривога в місті тривала понад 11 годин, а наслідки ударів зафіксували у багатьох районах столиці. За офіційними даними, загинули щонайменше 13 людей, ще 86 отримали поранення. Частину постраждалих госпіталізували, а пошуково-рятувальні роботи тривають, адже під завалами ще можуть перебувати люди.

    Найбільше від російського удару постраждали житлові будинки та цивільна інфраструктура. За даними міської влади, пошкодження зафіксували щонайменше на 30 локаціях у Києві. Очільник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко повідомив, що йдеться переважно про житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури. Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко заявив, що внаслідок атаки пошкоджено понад 20 житлових будинків.

    За інформацією рятувальників, пожежі та руйнування сталися у Дарницькому, Шевченківському, Голосіївському, Печерському, Оболонському, Святошинському та Деснянському районах. У Дарницькому районі частково зруйновані житлові п’ятиповерхові та дев’ятиповерхові будинки, пошкоджені верхні поверхи 16-поверхівки, а також приватні будинки. Саме там тривають найскладніші пошуково-рятувальні роботи.

    У Шевченківському районі після ударів виникли масштабні пожежі. Горіла спільна покрівля семиповерхового житлового будинку та будівлі готелю, також повідомлялося про руйнування п’ятиповерхівки, займання у житловому будинку на площі близько 300 квадратних метрів і пожежу в нежитловій будівлі. У Печерському районі пошкоджена житлова дев’ятиповерхівка, там також спалахнула пожежа на перших поверхах. Одну людину рятувальникам вдалося врятувати.

    У Голосіївському районі горів технічний поверх 16-поверхового будинку. В Оболонському районі пожежу зафіксували на території складського майданчика. У Святошинському районі пошкоджені приватні будинки, а в Деснянському — житлова дев’ятиповерхівка. Окремо повідомлялося про пошкодження підстанції швидкої медичної допомоги: у Шевченківському районі поранень зазнали п’ятеро працівників екстренки — медики та водії.

    Станом на ранок 2 липня ДСНС повідомляла про 13 загиблих і понад 30 поранених, однак згодом мер Києва Віталій Кличко уточнив, що кількість постраждалих зросла до 86, із них 70 госпіталізували. Рятувальники врятували десятки людей, зокрема з пошкоджених багатоповерхівок. На кількох локаціях психологи ДСНС надавали допомогу мешканцям зруйнованих і пошкоджених будинків.

    До ліквідації наслідків атаки залучили майже 500 рятувальників і близько 100 одиниць спеціальної техніки, зокрема пожежно-рятувальні автомобілі та іншу техніку для розбору завалів. Пошуково-рятувальні роботи продовжуються на 15 локаціях. Найбільша увага прикута до Дарницького району, де після удару частина будинку перетворилася на руїни, а під завалами можуть залишатися люди.

    За даними Повітряних сил, Росія застосувала під час масованого удару 74 ракети та майже 500 дронів. Серед озброєння, про яке повідомляли українські військові та медіа, були балістичні ракети, крилаті ракети, ударні БпЛА та інші засоби повітряного нападу. Основним напрямком атаки став саме Київ. Українська ППО збила значну частину повітряних цілей, однак через масованість удару та одночасне застосування різних типів озброєння були влучання і падіння уламків.

    Через наслідки атаки у столиці також виникли проблеми з рухом громадського транспорту. Через пошкодження електромереж затримувався рух низки тролейбусів і трамваїв. Для частини маршрутів місто організувало додаткові автобуси, а через перекриття руху на бульварі Тараса Шевченка деякі автобуси курсували за зміненими схемами.

    Українська влада назвала цю атаку черговим воєнним злочином Росії. Київська прокуратура розпочала досудове розслідування за фактом порушення законів та звичаїв війни, що спричинило загибель людей. Українські посадовці наголошують: ворог знову бив не лише по інфраструктурі, а й по житлових кварталах, де вночі перебували мирні люди.

    Після удару Україна знову закликала партнерів посилити протиповітряну оборону. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив про необхідність термінових рішень щодо додаткових систем ППО, а прем’єр-міністерка Юлія Свириденко наголосила, що для зупинки російського терору потрібні не лише системи захисту, а й жорсткіші санкції проти російського оборонно-промислового комплексу.

    Масована атака на Київ 2 липня стала черговим доказом того, що Росія продовжує цілеспрямовано тероризувати цивільне населення. Поки рятувальники розбирають завали, кількість жертв і постраждалих може змінюватися. У місті працюють екстрені служби, медики, комунальники та штаби допомоги для мешканців пошкоджених будинків.

  • 570 засобів повітряного нападу за одну ніч: що відомо про наймасштабнішу атаку РФ на Київ

    570 засобів повітряного нападу за одну ніч: що відомо про наймасштабнішу атаку РФ на Київ

    У ніч проти 2 липня Росія здійснила одну з наймасштабніших комбінованих повітряних атак від початку повномасштабної війни. Основним напрямком удару став Київ, який опинився під масованим обстрілом балістичними та крилатими ракетами, а також ударними безпілотниками. Внаслідок атаки загинули щонайменше 13 людей, десятки отримали поранення, а рятувальники продовжують розбирати завали, оскільки під руїнами можуть залишатися люди. Про масштаби трагедії повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка закликала міжнародних партнерів терміново посилити українську систему протиповітряної оборони та посилити санкційний тиск на Росію.

    За словами Свириденко, російські війська цієї ночі застосували десятки балістичних ракет, а найбільший удар припав саме на столицю. Станом на ранок було відомо про щонайменше 13 загиблих та 86 постраждалих, серед яких двоє дітей. Зафіксовано прямі влучання щонайменше у 20 житлових будинків, тоді як загалом пошкодження отримали близько сотні багатоквартирних та приватних будівель. Підрозділи ДСНС одночасно працювали на 15 локаціях, де тривали аварійно-рятувальні роботи. За словами очільниці уряду, під завалами ще можуть перебувати люди.

    Прем’єр-міністерка наголосила, що Росія продовжує свідомий терор мирного населення, оскільки не може досягти своїх військових цілей на полі бою. Вона підкреслила, що єдиним дієвим способом зупинити подібні атаки є суттєве посилення української протиповітряної оборони та жорсткіші міжнародні санкції, які унеможливлять виробництво нових російських ракет.

    За інформацією Повітряних сил ЗСУ, цієї ночі Росія застосувала загалом 570 засобів повітряного нападу — 74 ракети різних типів та 496 ударних безпілотників. Серед них були чотири протикорабельні ракети 3М22 «Циркон», 24 балістичні ракети «Іскандер-М»/С-400, 34 крилаті ракети Х-101, вісім ракет «Калібр», чотири керовані авіаційні ракети Х-59/69, а також майже п’ять сотень ударних і імітаційних безпілотників різних типів, зокрема Shahed, «Гербера», «Італмас», «Бандероль» та «Пародія». Основною ціллю атаки був саме Київ.

    У Повітряних силах звернули увагу, що особливістю цієї атаки стало одночасне використання різних типів озброєння з кількох напрямків. Така тактика значно ускладнює роботу української системи ППО, адже одночасно доводиться відбивати удари балістичних, крилатих ракет та великої кількості безпілотників. Попри це українським захисникам неба вдалося збити або подавити 524 повітряні цілі, серед яких 48 ракет та 476 безпілотників різних типів. Разом із тим було зафіксовано влучання 25 балістичних ракет та 12 ударних БпЛА на 33 локаціях, а також падіння уламків збитих цілей ще на 18 ділянках.

    У столиці пошкодження зафіксували практично в усіх районах міста. Одні з найбільш серйозних руйнувань сталися у Шевченківському районі, де було зруйновано житловий будинок, а також пошкоджено медичний заклад. У Голосіївському районі виникла масштабна пожежа у багатоповерхівці. У Деснянському районі руйнувань зазнав житловий будинок. Крім того, наслідки російської атаки зафіксували у Дарницькому, Печерському, Солом’янському, Подільському, Оболонському та Святошинському районах столиці. У різних частинах міста пошкоджені багатоквартирні будинки, приватний сектор, готель, підстанція швидкої медичної допомоги та інші об’єкти цивільної інфраструктури.

    Рятувальники продовжували працювати у цілодобовому режимі, ліквідовуючи пожежі та розбираючи завали. Саме пошуково-рятувальна операція залишається одним із головних пріоритетів, адже існує висока ймовірність того, що під уламками будівель ще перебувають люди. Кількість загиблих і постраждалих може змінюватися в міру завершення аварійно-рятувальних робіт.

    Одночасно з ударом по столиці російські війська атакували й Київську область. За інформацією начальника Київської обласної військової адміністрації Миколи Калашника, наслідки зафіксовано у Бучанському, Броварському, Обухівському, Фастівському та Вишгородському районах. Там пошкоджено приватні житлові будинки, гуртожиток, складські приміщення та автомобілі, а також є постраждалі.

    На тлі нової масованої атаки українська влада вкотре звернулася до міжнародних партнерів із закликом прискорити передачу сучасних систем протиповітряної оборони, боєприпасів до них та посилити економічний тиск на Росію. Уряд наголошує, що масштаби удару свідчать про здатність Кремля й надалі виробляти значну кількість ракет і безпілотників, тому санкційний тиск на оборонно-промисловий комплекс РФ має залишатися одним із ключових інструментів міжнародної підтримки України.

  • Ефективність застосування української ракети “Фламінго” стрімко зростає

    Ефективність застосування української ракети “Фламінго” стрімко зростає

    За інформацією наших джерел в Міноборони, ефективність застосування ракет “Фламінго” виробництва української оборонної компанії Fire Point  різко зросла, що показали удари по російському  військовому заводу  “Титан-Барикади” у Волгограді.

    “Нещодавнє влучання 3-х ракет у завод “Титан-Барикади” – це справжня сенсація.

    З 5-ти ракет у ціль влучили 3, це поки що найкращий результат за весь час існування проекту. До цього було запущено 34 ракети, але в ціль влучили лише 3.

    І це майже за рік існування “Фламінго”. Саме тому “виробництво 3-х ракети на день” – це казка.

    Водночас, всім підконтрольним ОП журналістам спустили команду висвітлювати “Фламінго” та “Штілермана” в позитивному ключі на безоплатній основі” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, АТ “ФНВЦ “Титан-Барикади” виробляє пускові установки, артилерійські системи та компоненти для ракетних комплексів, зокрема “Іскандер-М”, “Ярс” і “Тополь-М”.

  • Вибухи у Воронежі: під удар міг потрапити ключовий оборонний завод РФ

    Вибухи у Воронежі: під удар міг потрапити ключовий оборонний завод РФ

    У російському Воронежі 22 червня вдень пролунала серія потужних вибухів, після яких у місті виникла пожежа на території одного з промислових об’єктів і почалося масштабне задимлення. Інцидент стався близько 12:00 за місцевим часом і спричинив паніку серед жителів кількох районів міста, які повідомляли про гучні звуки вибухів, вібрацію та роботу систем протиповітряної оборони. Про подію масово писали російські Telegram-канали, публікуючи відео з густими стовпами диму, що піднімалися над промисловою зоною.

    За даними російських пабліків, під удар міг потрапити Воронезький завод напівпровідникових приладів «Сборка», який є одним із підприємств, що працюють у сфері електронної промисловості. У повідомленнях із соцмереж зазначається, що саме в районі цього об’єкта було зафіксовано найбільше задимлення та роботу екстрених служб. Водночас офіційного підтвердження конкретного ураженого об’єкта російська влада не надала, обмежившись загальними формулюваннями про пошкодження «одного з підприємств» у регіоні.

    Російські джерела також повідомляють, що у небі над Воронезькою областю нібито працювали системи ППО, які збивали «високошвидкісні повітряні цілі». При цьому частина місцевих каналів припускає, що по місту могли бути застосовані ракети далекого радіусу дії, зокрема Storm Shadow, однак ці твердження не підтверджені жодними офіційними структурами і базуються виключно на неперевірених повідомленнях у соціальних мережах.

    Губернатор Воронезької області підтвердив сам факт атаки та заявив, що над регіоном нібито було знищено кілька повітряних цілей. За його словами, внаслідок події постраждали троє людей, яким надається медична допомога. Водночас він не уточнив, який саме об’єкт зазнав пошкоджень, і не надав детальної інформації про масштаби руйнувань, що лише посилило невизначеність навколо інциденту.

    Паралельно у мережі з’являється інформація про можливу атаку на підприємство, яке може бути пов’язане з виробництвом електронних компонентів, зокрема транзисторів, діодів, інтегральних мікросхем і силових модулів. Такі компоненти у відкритих джерелах пов’язують із використанням у російській оборонній промисловості, включно з системами управління ракетами, радіолокаційними комплексами та засобами протиповітряної оборони. Однак ці дані походять із відкритих довідкових матеріалів і не є підтвердженням фактичного ураження саме цього виробництва під час інциденту.

    Очевидці також повідомляють про значну кількість пожежної техніки та екстрених служб, які прибули до району вибухів. У деяких районах міста спостерігалися перебої у роботі зв’язку та підвищена активність силових структур. Місцеві жителі зазначають, що вибухи були настільки потужними, що їх було чутно на значній відстані від епіцентру події.

    Наразі ситуація у Воронежі залишається напруженою, офіційні структури продовжують уточнювати інформацію щодо характеру пошкоджень і причин вибухів. Дані про масштаб руйнувань, тип використаних засобів ураження та точний об’єкт атаки залишаються непідтвердженими і можуть змінюватися у міру надходження нової інформації.

  • Кремлю довелося накопичувати ракети: чому РФ мовчала майже два тижні

    Кремлю довелося накопичувати ракети: чому РФ мовчала майже два тижні

    Росія майже два тижні не здійснювала масштабних комбінованих атак по Україні перед нічним ударом 15 червня. Така пауза може свідчити не про зміну планів Кремля, а про залежність російського повітряного терору від темпів виробництва та накопичення ракет і дронів.

    Про це заявив військовий оглядач Олександр Коваленко, аналізуючи інтенсивність російських атак у першій половині червня.

    За його словами, протягом другого тижня червня російські окупаційні війська застосували по Україні 1 082 дрони-камікадзе Shahed-136, БМ-35 «Італмас», а також дрони-приманки типу «Гербера» та «Пародія». Українські сили протиповітряної оборони збили приблизно 949 повітряних цілей, тобто близько 87% від загальної кількості застосованих безпілотників.

    У порівнянні з першим тижнем червня інтенсивність атак суттєво знизилася. Тоді росіяни застосували 2 136 дронів, з яких було збито 1 945. Тобто кількість нальотів скоротилася майже вдвічі.

    Допис Олександра Коваленка у Facebook

    Загалом за першу половину червня Росія використала 3 218 дронів різних типів. Із них, за підрахунками Коваленка, українська ППО знищила 2 894 цілі. Це майже 90% від загальної кількості.

    Водночас експерт звернув увагу, що на другому тижні червня відсоток перехоплень дещо знизився. На його думку, це може бути пов’язано з тим, що російські війська намагалися бити по районах України, які менш щільно прикриті системами протиповітряної оборони.

    Окрема деталь — майже повна відсутність масштабних ракетних ударів упродовж другого тижня червня. За цей період РФ застосовувала ракетні засоби фактично поодинці. Зокрема, йдеться про кілька ракет Х-59/69 та 9М723/KN-23/5В55. Це, за оцінкою Коваленка, свідчить про накопичення боєкомплекту для більшого удару.

    Саме така атака відбулася в ніч на 15 червня. Тоді Росія завдала масованого комбінованого удару по Україні із застосуванням ракет різних типів та сотень безпілотників. Основним напрямком удару став Київ. Також ракетами атакували Дніпро та Харків.

    За даними Повітряних сил, у ніч на 15 червня російська армія застосувала 681 засіб повітряного нападу: 70 ракет і 611 безпілотників різних типів. Українська ППО знешкодила 632 повітряні цілі.

    Серед застосованого озброєння були протикорабельні ракети 3М22 «Циркон», балістичні ракети «Іскандер-М»/С-400, крилаті ракети Х-101 та «Іскандер-К», а також ударні БпЛА.

    Коваленко вважає, що нинішнє зниження інтенсивності російських атак прямо вказує на обмежені можливості РФ у виробництві та накопиченні засобів повітряного нападу. Іншими словами, Росія не може безперервно підтримувати максимальний темп масованих ударів і змушена робити паузи для підготовки нових атак.

    За першу половину червня, за даними експерта, РФ застосувала 43 ракети типу 9М723/KN-23/5В55, 27 ракет Х-101, 5 ракет «Калібр», 7 ракет Х-59/69 та 8 ракет «Циркон».

    Саме тому двотижнева перерва перед ударом 15 червня є важливим сигналом. Вона показує, що російський терор залишається системним, але не безмежним. Кремль намагається створити ефект постійної загрози, однак для великих комбінованих атак йому потрібно накопичувати ракети й дрони.

    Водночас це не означає зниження небезпеки для України. Навпаки, паузи між ударами можуть свідчити про підготовку нових масованих атак. Росія продовжує використовувати комбіновану тактику: одночасно запускає дрони, ракети різних типів і приманки, щоб перевантажити українську ППО та знайти слабкі місця в обороні.

    Особливо небезпечними залишаються балістичні ракети, які важче перехоплювати через високу швидкість і короткий час підльоту. Саме тому удари по великих містах, зокрема Києву, Дніпру та Харкову, залишаються однією з ключових загроз.

    Зменшення кількості російських ракет і дронів не варто сприймати як ознаку припинення терору. Йдеться радше про зміну ритму атак: після інтенсивних ударів РФ бере паузу, накопичує боєкомплект і знову намагається завдати масованого удару.

    Для України це означає необхідність не послаблювати увагу до повітряних тривог, посилювати систему ППО та нарощувати власні можливості для знищення російських засобів ураження ще до їх запуску.

  • Києво-Печерська лавра під ударом: вогонь охопив дах Успенського собору

    Києво-Печерська лавра під ударом: вогонь охопив дах Успенського собору

    Унаслідок чергової масованої російської атаки на Київ серйозних пошкоджень зазнала одна з найвизначніших духовних та історичних святинь України – Києво-Печерська лавра. Ворожий удар спричинив масштабну пожежу на території національного заповідника, а найбільше постраждав Успенський собор, де вогонь охопив значну частину покрівлі.

    Про надзвичайну подію повідомили мер столиці Віталій Кличко, начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко, та представники Державної служби з надзвичайних ситуацій.

    За попередніми даними влади, займання сталося внаслідок прямого влучання під час масованої повітряної атаки російських військ. Пожежа швидко поширилася територією історичного комплексу, що змусило екстрені служби терміново розгорнути масштабну операцію з ліквідації наслідків удару.

    Першим про надзвичайну ситуацію повідомив мер Києва Віталій Кличко. За його словами, внаслідок атаки на території Києво-Печерської лаври виникла пожежа, а осередок займання був зафіксований на даху Успенського собору – головного храму монастирського комплексу.

    Невдовзі начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко уточнив, що за попередньою інформацією причиною пожежі стало саме пряме влучання російського засобу ураження.

    «Підтверджено займання споруд на території Києво-Печерської лаври. Попередньо – внаслідок прямого влучання. Наразі з’ясовуємо ступінь шкоди, якої завдали росіяни. Здійснюються заходи щодо локалізації в межах безпекових протоколів», – повідомив він.

    У подальшому очільник КМВА заявив, що масштаби руйнувань виявилися значно більшими, ніж передбачалося спочатку. За оперативними даними, пошкодження на території святині є суттєвими, а пожежа набула серйозних масштабів.

    «За оперативною інформацією, пошкодження на території Лаври суттєві, є серйозне займання. Росіяни свідомо вдарили в серце однієї з найбільших християнських святинь», – наголосив Ткаченко.

    Інформацію про масштаби пожежі підтвердили і в Державній службі з надзвичайних ситуацій. За даними рятувальників, площа загоряння даху Успенського собору становила близько 800 квадратних метрів. Для ліквідації вогню були залучені численні пожежно-рятувальні підрозділи, спеціальна техніка та додаткові сили реагування.

    Робота рятувальників ускладнювалася тим, що атака на столицю тривала, а ризик повторних ударів залишався високим. Водночас основним завданням було не лише загасити полум’я, а й не допустити подальшого поширення вогню на інші споруди монастирського комплексу, де зберігаються безцінні пам’ятки української історії, культури та релігії.

    Перші фотографії пожежі оприлюднив речник Київської митрополії Православної церкви України Євстратій (Зоря). На знімках видно густий чорний дим, який здіймається над територією лаври, а також масштабне займання на покрівлі історичної споруди. Після публікації фотографій інформація про удар по святині швидко поширилася українськими та міжнародними медіа.

    Згодом повідомлення про інцидент з’явилося і на офіційній сторінці Національного заповідника «Києво-Печерська лавра». Представники заповідника наголосили, що фахівці працюють над оцінкою завданих пошкоджень, а також над забезпеченням збереження культурних цінностей, які перебувають на території комплексу.

    Києво-Печерська лавра є не лише одним із найвідоміших православних монастирів світу, а й унікальною історичною пам’яткою, яка має величезне значення для української державності та культури. Заснована ще в XI столітті, вона протягом століть залишалася важливим духовним центром Київської Русі, а згодом і всієї Східної Європи.

    Комплекс лаври входить до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та є одним із найвідвідуваніших історико-культурних об’єктів України. Щороку тисячі паломників і туристів з усього світу приїжджають сюди, щоб побачити стародавні храми, монастирські споруди та знамениті печери.

    Особливе значення має Успенський собор, який став епіцентром нинішньої пожежі. Це головний храм Києво-Печерської лаври, історія якого налічує понад дев’ять століть.

    Собор уже переживав масштабне руйнування під час Другої світової війни. У листопаді 1941 року святиня була знищена потужним вибухом, а її відновлення стало можливим лише наприкінці XX століття. Відбудований храм урочисто відкрили у 2000 році, після чого він знову став одним із символів Києва та незалежної України.

    Чергове пошкодження собору внаслідок російської атаки викликало широкий суспільний резонанс. Представники влади, духовенства та громадськості наголошують, що удар по об’єкту такого значення є не лише атакою на інфраструктуру чи культурну спадщину, а й ударом по історичній пам’яті та духовній ідентичності українського народу.

    Удар по Києво-Печерській лаврі став одним із найрезонансніших епізодів останньої атаки на столицю. Пошкодження об’єкта, який має виняткову культурну, історичну та релігійну цінність, викликало занепокоєння не лише в Україні, а й серед міжнародної спільноти, яка уважно стежить за станом пам’яток світової спадщини під час війни.

    На момент публікації рятувальні роботи на території лаври тривають. Фахівці продовжують встановлювати точний обсяг руйнувань, оцінювати стан пошкоджених конструкцій та визначати подальші заходи щодо відновлення святині.

    Остаточні висновки щодо масштабу збитків будуть зроблені після завершення роботи експертів, однак уже зараз зрозуміло, що російська атака завдала серйозної шкоди одному з найцінніших духовних та культурних об’єктів України. Подія стала ще одним трагічним епізодом війни, яка продовжує нести загрозу не лише життю людей, а й унікальній історичній спадщині держави.

  • «Не ігноруйте тривоги»: Україну попередили про можливий удар ракетою середньої дальності

    «Не ігноруйте тривоги»: Україну попередили про можливий удар ракетою середньої дальності

    Україна отримала від Сполучених Штатів інформацію про можливу загрозу нового удару російською балістичною ракетою середньої дальності «Орєшнік». Про це повідомило РБК-Україна з посиланням на джерело в українській владі. За словами співрозмовника видання, попередження від американської сторони справді надходило, хоча офіційних заяв Вашингтона на момент публікації інформації не було.

    Повідомлення з’явилося на тлі офіційного попередження Повітряних сил ЗСУ про високу ймовірність застосування Росією ракети «Орєшнік» протягом найближчої доби. Українських громадян закликали не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та оперативно прямувати до укриттів у разі оголошення небезпеки.

    За інформацією військових, потенційний пуск може бути здійснений із російського полігону «Капустин Яр» в Астраханській області. Саме звідти раніше запускали ракети цього типу по території України. Особливість «Орєшніка» полягає в тому, що Україна наразі не має власних технічних можливостей для самостійного відстеження таких запусків на всій траєкторії польоту. Саме тому надзвичайно важливу роль відіграють розвідувальні дані партнерів, насамперед США та країн НАТО.

    Тема можливого застосування «Орєшніка» вже не вперше стає предметом міжнародних попереджень. Наприкінці травня президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна отримала від США та європейських партнерів інформацію про підготовку Росією удару із застосуванням цієї ракети. Тоді українські спецслужби перевіряли отримані дані, а глава держави закликав громадян особливо уважно ставитися до сигналів повітряної тривоги.

    Раніше аналогічні попередження публікувало й посольство США в Києві. Американські дипломати повідомляли про ризик масштабної повітряної атаки з боку Росії та рекомендували громадянам США, які перебувають в Україні, бути готовими до негайного укриття.

    «Орєшнік» вважається однією з найнебезпечніших російських ракет нового покоління. За оцінками експертів, вона створювалася як носій ядерного заряду, хоча Росія використовує її і в звичайному спорядженні. Військові аналітики зазначають, що подібні удари часто мають не лише військову, а й психологічну мету — посіяти паніку серед населення та посилити інформаційний тиск на Україну і її союзників.

    За даними українських та міжнародних джерел, Росія вже кілька разів застосовувала «Орєшнік» під час війни проти України. Найбільш резонансними стали удари по Дніпру у 2024 році, по Львівській області у січні 2026 року та по Київщині у травні цього року. Після останньої атаки уламки ракети були передані для спільного вивчення українським та американським фахівцям. У США заявили, що аналіз цієї зброї допоможе краще зрозуміти її можливості та знайти ефективні засоби протидії.

    Додатковий інтерес до ракети виник після того, як українські фахівці продемонстрували дипломатам ЄС окремі компоненти збитого або пошкодженого «Орєшніка». За інформацією Офісу президента, частина комплектуючих ракети могла бути виготовлена на підприємствах у Білорусі.

    На думку експертів, нинішнє попередження не означає гарантованого удару, однак свідчить про наявність конкретних розвідувальних даних щодо активності російських ракетних підрозділів. Саме тому українські військові та представники влади наголошують: навіть якщо атака не відбудеться, громадяни повинні максимально серйозно ставитися до сигналів повітряної тривоги.

    Ситуація навколо «Орєшніка» вкотре демонструє важливість міжнародної співпраці у сфері безпеки. Дані розвідки партнерів дозволяють Україні заздалегідь отримувати інформацію про потенційні загрози та підвищувати готовність систем протиповітряної оборони. В умовах, коли Росія продовжує експериментувати з новими видами озброєння та використовує ракетний терор як інструмент тиску, оперативний обмін розвідданими залишається одним із ключових елементів захисту українських міст та цивільного населення.

  • Трамп обирає угоду замість війни: у Білому домі зробили резонансну заяву про Іран

    Трамп обирає угоду замість війни: у Білому домі зробили резонансну заяву про Іран

    Віцепрезидент США Джей Ді Венс зробив одну з найвідвертіших заяв американської адміністрації щодо конфлікту навколо Ірану, фактично визнавши, що інтереси Вашингтона та Ізраїлю не завжди збігаються. За словами посадовця, головною метою Сполучених Штатів залишається досягнення довгострокової ядерної угоди з Тегераном та недопущення створення Іраном ядерної зброї, навіть якщо такий підхід не повністю відповідає очікуванням ізраїльського керівництва.

    Про це Венс заявив в інтерв’ю телеканалу Fox News на тлі нового загострення між Ізраїлем та Іраном.

    «У США та Ізраїлю є багато спільних інтересів. Але є й ситуації, де наші інтереси розходяться», – наголосив віцепрезидент.

    За його словами, адміністрація Дональда Трампа переконана, що протягом останніх півтора року вдалося створити передумови для врегулювання ядерного питання дипломатичним шляхом. Саме тому Вашингтон продовжує робити ставку на переговорний процес, а не на масштабну військову ескалацію.

    Особливо резонансною стала інша заява Венса, в якій він фактично дав зрозуміти, що США не збираються коригувати свою стратегію під позицію ізраїльського уряду.

    «Ізраїлю це може подобатися, а може й ні, але ми вважаємо, що це в інтересах Сполучених Штатів. І ми продовжуватимемо йти цим шляхом, бо саме для цього президента обрали», – заявив він.

    Заява пролунала на тлі нової хвилі напруженості на Близькому Сході. Увечері 7 червня Іран завдав кількох хвиль ракетних ударів по території Ізраїлю. За даними ізраїльської сторони, більшість ракет були перехоплені системами протиповітряної оборони. Повідомлень про масштабні руйнування чи загиблих не надходило.

    Після атаки президент США Дональд Трамп провів телефонну розмову з прем’єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньяху. За інформацією американських медіа, глава Білого дому закликав ізраїльське керівництво утриматися від негайної відповіді та дати шанс дипломатичним зусиллям.

    У Вашингтоні переконані, що переговори з Тегераном перебувають на фінальній стадії та можуть завершитися новою домовленістю щодо контролю над іранською ядерною програмою.

    Втім, ізраїльська сторона не дослухалася до цих закликів. Уже вранці 8 червня ізраїльські військові завдали серії ударів по військових об’єктах на території Ірану. Під атаку потрапили ракетні пускові установки та інші елементи військової інфраструктури.

    У відповідь Іран заявив про завершення поточної операції проти Ізраїлю, але водночас пригрозив значно жорсткішою реакцією у випадку нових ударів.

    Таким чином ситуація фактично зайшла у нову фазу, коли головні союзники — США та Ізраїль — демонструють різні підходи до врегулювання конфлікту.

    Для адміністрації Трампа ключовим завданням залишається недопущення появи в Ірану ядерної зброї через дипломатичні механізми. Водночас уряд Нетаньяху традиційно займає більш жорстку позицію та вважає військовий тиск одним із головних інструментів стримування Тегерана.

    Аналітики зазначають, що відносини між Вашингтоном та Єрусалимом залишаються стратегічно міцними, однак останні події демонструють наявність серйозних тактичних розбіжностей щодо того, як саме необхідно вирішувати іранське питання.

    Особливу увагу до заяв Венса привертає і внутрішньополітичний контекст у США. Дональд Трамп під час виборчої кампанії неодноразово обіцяв уникати затяжних закордонних воєн і концентруватися на внутрішніх проблемах країни. Саме тому Білий дім зараз зацікавлений у досягненні дипломатичної угоди, яка дозволить уникнути масштабного військового конфлікту на Близькому Сході.

    Подальший розвиток подій значною мірою залежатиме від того, чи вдасться Вашингтону та Тегерану завершити переговорний процес. Якщо домовленостей досягти не вдасться, ризик нового витка ескалації між Іраном та Ізраїлем залишатиметься високим, а США можуть опинитися перед складним вибором між підтримкою союзника та власною стратегією стримування конфлікту.