Позначка: правоохоронці

  • Бізнес на окупованих територіях: екснардеп підлаштувався під РФ

    Бізнес на окупованих територіях: екснардеп підлаштувався під РФ

    Правоохоронці викрили колишнього народного депутата України та його синів, які попри війну продовжували вести бізнес на тимчасово окупованих територіях Луганської області. Родина пристосувалася до вимог окупаційної влади, переоформивши підприємства відповідно до законодавства Російської Федерації.

    Про це повідомляє Національна поліція України.

    Одному з його синів вже повідомлено про підозру.

    Як повідомляють джерела у правоохоронних органах, мова йде про:

    • народного депутата України IV скликання Миколу Гапочку, який свого часу обіймав посаду першого заступника голови Луганської облдержадміністрації;
    • сина нардепа Андрія Гапочку.

    Підконтрольні підозрюваним підприємства й виробничі потужності знаходились на тимчасово окупованій території Білокуракинського району Луганської області.

    Щоб безперешкодно вести бізнес й отримувати з нього прибуток після окупації, фігуранти, у 2022-му, маючи зв’язки в окупаційних органах влади та за допомогою підконтрольних осіб, зареєстрували компанії за законами Росії та займались вирощуванням й продажем сільгосппродукції.

    Підконтрольні їм компанії не лише сплачували податки до бюджету країни-терориста Росії, але й отримували фінансову допомогу від відомств так званої “ЛНР”.

    “При цьому, за 2023-2024 роки ці товариства сплатили майже 8 млн рублів податків в бюджет держави-агресорки, з якого фінансується війна в Україні”, – додає Національна поліція.

    Під час обшуків за місцем проживання фігурантів було вилучено:

    • 690 тисяч доларів;
    • 87 тисяч євро;
    • 960 тисяч гривень;
    • блокнот з чорновими записами;
    • чорнові варіанти довіреностей, що були видані фігурантам на представлення їх інтересів на окупованих територіях й Росії;
    • автомобілі.

    Сину колишнього народного депутата повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 111-1 – колабораційна діяльність. Наразі вирішується питання щодо обрання йому запобіжного заходу. Йому загрожує до 5 років тюрми.

  • ВАКС узяв під варту заступника голови КМДА: застава — 15 мільйонів гривень

    ВАКС узяв під варту заступника голови КМДА: застава — 15 мільйонів гривень

    Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) ухвалив рішення про взяття під варту заступника голови Київської міської державної адміністрації (КМДА) Петра Оленича. Водночас суд визначив альтернативу у вигляді застави в розмірі 15 мільйонів гривень.

    Про це повідомляє Absolution leaks.

    Крім того, заарештовані ще кілька посадовців та депутатів Київради, яких підозрюють у корупційних схемах, пов’язаних із земельними питаннями та містоплануванням.

    Хто ще потрапив під арешт:

    • Депутатка Київради Олена Марченко – суд визначив їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення 50 мільйонів гривень застави.
    • Голова постійної комісії Київради з питань архітектури, містопланування та земельних відносин Михайло Терентьєв – його заарештували з альтернативою застави у 19,98 мільйона гривень.
    • Ще трьох фігурантів справи суд також взяв під варту. Розмір застав для них становить 8 мільйонів, 7 мільйонів та 4,5 мільйона гривень відповідно.

    Петро Оленич, якого заарештували до 6 квітня, обіймає посаду заступника голови КМДА та відповідає за земельні питання і містобудування у Києві. Раніше правоохоронці повідомили, що розслідують корупційні схеми у сфері земельних відносин, які могли завдати значних збитків бюджету столиці.

    Застава у 50 мільйонів гривень для депутатки Олени Марченко стала однією з найбільших у цій справі, що може свідчити про серйозність висунутих їй підозр.

    Судові засідання у цій справі тривають, і поки що посадовці залишаються під вартою. Якщо вони не внесуть застави, залишаться під арештом щонайменше до квітня.

    Нагадаємо, національне антикорупційне бюро України (НАБУ) проводить слідчі дії у бізнесмена Дениса Комарницького, який вважається ключовою фігурою в будівельній сфері столиці.

  • У Вінниці лікарі оформлювали фіктивні довідки для ухилянтів – СБУ

    У Вінниці лікарі оформлювали фіктивні довідки для ухилянтів – СБУ

    Служба безпеки України спільно з Національною поліцією затримали у Вінниці керівника комунального закладу та двох лікарів, які підозрюються у фіктивному оформленні медичних висновків для ухилянтів від мобілізації.

    Чиновник залучив на допомогу завідувача ендоскопічного кабінету та лікаря ортопеда-травматолога місцевої медустанови. Обидва фігуранти оформлювали “клієнтам” фіктивні медвисновки про непридатність до подальшого проходження служби через тяжкі або невиліковні захворювання.

    Далі вони направляли медичні довідки з фальшивими діагнозами до місцевої ВЛК для зняття нібито хворих з військового обліку, вартість таких “послуг” становила 6,5 тис. доларів з однієї людини.

    Для пошуку потенційних ухилянтів посадовець використовував особисті зв’язки серед військовослужбовців та їхніх родичів.

    Чиновника затримали на гарячому у центрі Вінниці, коли він прийшов до кафе забрати частину хабаря, одночасно за місцями роботи було затримано двох лікарів.

    Під час обшуків у затриманих виявлено мобільні телефони, комп’ютери і документи із доказами злочинів.

    Image

    Всім трьом фігурантам повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою), їм загрожує до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    У серпні минулого року у Києві правоохоронці ліквідували чергову масштабну схему ухилення від мобілізації, яка діяла на Київщині. До оборудки уів причетний засновник відомої юридичної компанії зі столиці.

    Діючи під прикриттям надання адвокатських послуг, фігурант організував продаж фіктивних документів для уникнення призову та незаконного виїзду чоловіків за кордон. Вартість таких “послуг” становила від 3 до 50 тис. доларів з одного ухилянта.

  • Правоохоронці проводять слідчі дії у будівлі КМДА через справу 2009 року

    Правоохоронці проводять слідчі дії у будівлі КМДА через справу 2009 року

    У Київській міській державній адміністрації (КМДА) повідомили про обшуки у будівлі установи, які проводять правоохоронні органи в межах розслідування щодо можливих зловживань із комунальним майном столиці у 2009 році.

    “Сьогодні, 7 лютого, у приміщеннях Київської міської державної адміністрації проходять обшуки на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 28 січня 2025 року. Слідчі дії здійснюються в межах досудового розслідування та стосуються можливих зловживань службових осіб, пов’язаних із відчуженням майна територіальної громади міста Києва ще у 2009 році”, – ідеться у повідомленні.

    У КМДА наголосили, що представники адміністрації “надають всі необхідні наявні документи, всебічно сприяють правоохоронним органам у проведенні процесуальних дій та розраховують на об’єктивність і неупередженість слідства”.

    6 лютого НАБУ повідомило, що у Київській міській раді викрили злочиннну організацію, що була задіяна у земельній корупції. Як повідомили у НАБУ, наразі затримано 7 учасників злочинної організації.

    Обшуки вже прокоментував мер Києва Віталій Кличко.

    “Щодо резонансної ситуації з обшуками і публічними звинуваченнями представників міської влади. (…) Якщо оприлюднені факти будуть доведені у суді, одразу ж будуть управлінські рішення”, – написав Кличко у Telegram.

    Він зауважив, що “рішення по земельних питаннях, про які сьогодні йдеться, ухвалювали згідно регламенту і їх підтримували представники всіх фракцій (політичних сил) Київради – і при розгляді на комісіях, і в сесійній залі”.

  • У Чернівецькій області планували підірвати поліцейських

    У Чернівецькій області планували підірвати поліцейських

    Силовики викрили та запобігли терористичному акту, який планувався у Чернівецькій області. Двоє місцевих жителів, за вказівкою російських спецслужб, встановили вибуховий пристрій, що мав здетонувати при прибутті поліції.

    Про це повідомили в Офісі Генерального прокурора у вівторок.

    Двом особам повідомлено про підозру у незаконному виготовленні вибухового пристрою та замаху на вчинення терористичного акту (ч. 2 ст. 263-1, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 258 КК України)

    – повідомили в Офісі Генпрокурора.

    За даними слідства, жителі Чернівецької області, діючи за вказівкою ворожих спецслужб та під керівництвом російського куратора, виготовили саморобний вибуховий пристрій.

    Як вказали у СБУ, фігурантами виявилося двоє місцевих наркодилерів віком 17 та 18 років.

    1 лютого 2025 року підозрювані, як повідомляється, заклали вибухівку у покинутій будівлі одного з міст області. Для фіксації злочину вони встановили поруч пристрій для візуального спостереження.

    За планом російських спецслужб, передбачалася пастка: покинута будівля, анонімний дзвінок на “102” про злочин і прибуття поліції. Щойно камера зафіксувала б правоохоронців усередині, вибухівку мали активувати.

    Завдяки оперативним діям силовиків теракт вдалося попередити, а виконавців – затримати.

    Наразі вирішується питання щодо обрання їм запобіжного заходу.

  • Кличко заявив про тиск правоохоронців на міську владу Києва

    Кличко заявив про тиск правоохоронців на міську владу Києва

    Мер Києва Віталій Кличко заявив, що на столичну владу чиниться безпрецедентний тиск з боку правоохоронців. За його словами, метою таких дій є дискредитація міської адміністрації та параліч роботи ключових служб. Про це він повідомив на початку засідання Київської міської ради.

    “Триває шалена хвиля тиску правоохоронців на міську владу. Останнім часом вона посилилася. Маніпуляції і брехня, порушення законних процедур, кримінальні провадження за надуманими підставами – все це робиться з метою дискредитації влади столиці та задля паралічу життєзабезпечення міста. 2024 рік став особливо показовим. У слідчих діях щодо представників влади Києва задіяні без виключення всі силові структури України. Зокрема, загальнодержавні, міські та правоохоронці з інших областей країни. Ця діяльність вже перетворилась на репресивну”, – заявив Віталій Кличко.

    Він повідомив, що за минулий рік у Києві провели понад 200 обшуків, 400 виїмок документів, більш як 500 допитів, вручили майже 100 підозр. Обшуки проводять не тільки на робочих місцях представників міської влади, але й вдома, в їх автомобілях та у їх рідних.

    “І відбувається це під час війни, коли безкінечними обшуками зупиняють роботу комунальних підприємств, деморалізують співробітників”, – наголосив мер Києва.

    Кличко зауважив, що переважна більшість цих справ навіть не доходять до суду.

    “При цьому всі ці шоу широко висвітлюються в ЗМІ, де людей без рішення суду вже визначають винними. До суду ж доходять одиниці справ! Так для чого тоді влаштовують детективні вистави, як не з метою очорнити і дискредитувати?! І чому так цинічно діють правоохоронці? Бо їм дали команду і пообіцяли, що вони не нестимуть відповідальності за законом, який самі порушують?” – наголосив Кличко.

    Мер підкреслив, що у столиці працюють департамент протидії корупції, департамент внутрішнього фінансового аудиту та контролю та низка інших органів, які контролюють законність та упереджують факти корупцію. Міська влада також співпрацює з правоохоронними органами.

    “Департаменти надають всі документи, які запрошують правоохоронні органи. Ми відкриті до співпраці і нікого покривати не будемо. Але все треба робити за законом, а не тільки задля заголовків у ЗМІ!” – заявив Віталій Кличко.

    Раніше повідомлялося, що з 2019 року проти київської влади було відкрито понад 1000 справ, з яких лише декілька дійшли до суду. Інші ж розвалилися, бо були сфабриковані.

  • Правоохоронці перевіряють фінансові надходження мера Броварів

    Правоохоронці перевіряють фінансові надходження мера Броварів

    Міський голова Броварів Ігор Сапожко разом із дружиною Мариною та донькою Діаною опинився у центрі уваги правоохоронців. Їхня цікавість викликана, м’яко кажучи, небідним способом життя родини, а також певними аспектами фінансової звітності та майнового стану.

    Правоохоронні органи розпочали перевірку банківських рахунків мера та його сім’ї. Інтерес викликали всі можливі фінансові операції: поточні, карткові, депозитні та кредитні рахунки, а також операції, що проводились без відкриття рахунків. Зокрема, йдеться про залишки коштів, маршрути переведення грошей та джерела фінансів.

    У декларації за 2023 рік міський голова вказав наявність двох земельних ділянок. Особливо привертає увагу ділянка площею 27 700 м², розташована на Київщині. Решта майна записана на дружину Марину Сапожко: це чотири земельні ділянки, квартира та житловий будинок. Разом родина має шість об’єктів нерухомості, що викликає питання щодо їхнього походження.

    Що ж до транспорту, то автопарк Сапожків заслуговує окремої уваги. Сам Ігор Сапожко є власником автомобіля, оціненого у 1 036 000 гривень, та орендує ще одну автівку. Його дружина їздить на розкішному позашляховику вартістю понад 2 мільйони гривень, який, за декларацією, належить родичам мера.

    Ці деталі не вичерпують усієї картини. У декларації мера Броварів можна знайти ще чимало цікавих моментів, які, ймовірно, і стали підставою для перевірки. Чи відповідає стиль життя родини офіційно задекларованим доходам? Це питання залишається відкритим і наразі чекає на відповідь від правоохоронців.

    Схоже, розкішний спосіб життя та вражаючі статки стали каменем спотикання для броварського мера. Правоохоронці лише розпочали свій шлях у пошуках істини, але вже зараз ця історія привертає до себе увагу не лише в Броварах, а й далеко за їх межами.

  • Нацполіція Києва досліджує ймовірні зловживання при реконструкції вул. Трускавецької та дороги до Жулян

    Нацполіція Києва досліджує ймовірні зловживання при реконструкції вул. Трускавецької та дороги до Жулян

    Національна поліція Києва розпочала розслідування можливих бюджетних махінацій під час реконструкції вулиці Трускавецької та будівництва дороги до аеропорту “Жуляни”. За даними слідства, у центрі справи — замовники робіт: Київська комунальна корпорація “Київавтодор” та комунальне підприємство “Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд” (КП “ДБШТС”).

    Що цікаво, будівництво під’їзної автомобільної дороги від просп. Валерія Лобановського до Міжнародного аеропорту “Київ” (Жуляни) повинні були завершити ще до проведення в столиці матчів “Євро-2012”, але перетворили на “довгобуд” – збудовані ділянки цієї дороги протягом років руйнуються та фактично будуються заново. Відповідний кошторис з 2010 року було збільшено в 10 разів до 2,3 млрд гривень, а тому, схоже, “дорожні” комунальники ще неодноразово потраплятимуть в центр уваги слідчих.

    Столичні правоохоронці вивчають факти можливих розкрадань бюджетних коштів при здійсненні реконструкції та будівництва декількох київських доріг.

    Відповідне слідство здійснюється в рамках кримінального провадження №42024102090000044 від 7 березня 2024 року, яке було відкрито Солом’янським управлінням Нацполіції Києва. Фігурантам даної справи попередньо інкримінується вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу (КК) України – привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені у великих розмірах чи в умовах воєнного стану.

    В рамках даного провадження правоохоронців зацікавила реалізація двох договорів, які виконувало ТОВ “КП “Шляхбуд Інвест”.

    Так, йдеться про угоду від 17 лютого 2022 року щодо проведення реконструкції вул. Трускавецької (Дарницький район), яка була укладена між комунальною корпорацією (КК) “Київавтодор” і вищезгаданою компанією. Згідно з цим договором, вартість робіт мала скласти 70,1 млн гривень. За інформацією порталу публічних закупівель Prozorro, реалізація договору вже завершена, підрядник отримав за це 70,06 млн гривень.

    Вже у ході слідства правоохоронцям стало відомо, що під час проведення цих робіт посадовці ТОВ “КП “Шляхбуд Інвест”, ймовірно, заволоділи бюджетними коштами  шляхом завищення вартості низки матеріалів, які використовувалися при реконструкції. Зокрема, йдеться про “суміші асфальтобетонні гарячі і теплі, крупнозернисті”, щебінь, бортові камені, тротуарну плитку тощо. За інформацією Нацполіції, генпідрядник закуповував у підконтрольної компанії, назва якої в судових ухвалах по цій справі не уточнюється і яка у свою чергу попередньо закуповувала ці матеріали в інших суб`єктів підприємницької діяльності за нижчою ціною.

    Гроші на вітер: у Києві розслідують чергові “бюджетні розпили” при реконструкції та будівництві доріг uqidqhiqudiddxhabРеконструкція вул. Трускавецької у 2023 році (фото Дарницької РДА)

    Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ТОВ «КП “Шляхбуд Інвест”, з метою збільшення видатків за проведення робіт з реконструкції вул. Трускавецької, у звітних документах вказували інформацію про використання будівельної техніки ще однієї неназваної ТОВки, яка має “транзитно-конвертаційні ознаки” (такі компанії використовуються для ухилення від сплати податків, “відмивання” коштів тощо).

    Що стосується другого договору, то він стосувався будівництва під’їзної автомобільної дороги від просп. Валерія Лобановського до Міжнародного аеропорту “Київ” (Жуляни) в Солом’янському районі. Дана угода була укладена між КП “Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд” (“ДБШТС”) і ТОВ “КП “Шляхбуд Інвест” 9 жовтня 2023 року. Вартість робіт за цією угодою мала скласти 135,9 млн гривень, реалізація договору триває. За даними слідства, в ході виконання даної угоди також використовувалися товарно-матеріальні цінності, придбані за завищеною вартістю.

    Гроші на вітер: у Києві розслідують чергові “бюджетні розпили” при реконструкції та будівництві дорігСкріншот судової ухвали по цьому слідству від 21 листопада 2024 року

    Під час цього розслідування правоохоронці отримали від суду декілька дозволів на проведення виїмок документів у різних структурах.

    Зокрема, 6 червня 2024 року Солом’янський районний суд дозволив слідчим Нацполіції та прокурорам доступ до документів, які зберігаються в офісі однієї з ТОВок, з якими співпрацювало ТОВ “КП “Шляхбуд Інвест”. Йшлося про документи щодо співпраці цих компаній – різні договори, товарно-транспортні накладні, акцизні накладні, сертифікати якості на придбані товарно-матеріальні цінності. А 21 листопада минулого року той же суд надав дозвіл на вилучення документів щодо будівництва дороги до аеропорту “Жуляни”, які зберігаються в офісі КП “ДБШТС”.

    Вічне будівництво

    Історія нової дороги до аеропорту “Жуляни”, який, нагадаємо вже майже три роки не функціонує, триває щонайменше з січня 2010 року – тоді столична влада збиралася побудувати цю транспортну артерію в рамках підготовки до “Євро-2012”. У лютому 2011 року Київська міськдержадміністрації (КМДА) затвердила проєкт вказаного будівництва, відповідно до якого нова дорога повинна була мати довжину 4,3 км (2 черги). Загальну вартість робіт тоді оцінювали у 224,07 млн гривень.

    Однак після цього загальну кошторисну вартість змінювали у бік збільшення ще тричі.  Так, в 2016 році загальна вартість будівництва зросла більше ніж вдвічі – до 531,54  млн гривень, в 2017-му  – до 737,23 млн гривень, а в 2023-ому цей показник стрімко зріс вже до 2,34 млрд гривень.

    До “Євро-2012” збудувати дорогу, яка повинна була розвантажити Севастопольську площу та проспект Валерія Лобановського, не встигли. Після того від столичної влади звучали різні версії щодо термінів закінчення робіт. Так, у 2016 році у КМДА заявляли, що дорогу завершать будувати до кінця 2017 року, додавши, що будівництву перешкоджають гаражі товариства автолюбителів “Стоянка-17”, які займали частину ділянки під будівництво дороги. Згодом у столичній мерії пообіцяли нову дорогу вже до кінця 2018 року.

    При цьому, раніше столична громадськість мала низку претензій до темпів та якості відповідних робіт. Так, навесні 2019 року столичний активіст Павло Авдокушин повідомив, що виявив одну ділянку з чорновим варіантом, на який ще мали покласти асфальт, а по решті ділянок – грунтову дорогу, де взагалі жодних робіт не відбувалось. А у лютому 2022 року активісти виявили, що на ділянках цієї дороги, де раніше уклали асфальт, з’явилося чимало ям, які фактично поглинули виділені на вказане будівництво бюджетні мільйони.

    Що цікаво, ще у 2019 році голова ради директорів міжнародного аеропорту “Київ” Денис Костржевский висловив думку, що якщо будівництво дороги не закінчити, через опади, вітер і перепади температур, вкладені гроші – на той момент було освоєно 60% передбаченого фінансування – просто пропадуть.

    Під кінець 2024 року столиця замовила продовження будівництва цієї дороги. Ціна питання склала 1,47 млрд гривень за 2,8 кілометрів шляху, а виконавцем робіт обрали молодий консорціум «Мостадор Груп», який створили добре відомі в столиці підрядники. Найцікавіше сталося після тендеру: після критики щодо доцільності такого будівництва зараз, в столичній владі від такої ідеї відхрестилися і заявили, що в поточному році на цей проєкт коштів немає і не буде, ба більше – ця дорога взагалі йтиме не до аэропорту, а повз нього.

    Що відомо про фігурантів

    За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “КП “Шляхбуд Інвест” було зареєстроване у січні 2018 року в Києві. Його керівником, засновником та кінцевим бенефіціаром зазначено Сергія Лимаренка, який зареєстрований у селі Кантакузівка Черкаської області.

    Дана компанія є активним учасником тендерів – переважно тих, які організовують різні підпорядковані столичній мерії структури. Так, за інформацією бази даних аналітики публічних закупівель Clarity Project, усього на рахунку ТОВ “КП “Шляхбуд Інвест” 11 договорів на загальну суму 316,1 млн гривень. Окрім КК “Київавтодор” і КП “ДБШТС”, ця компанія також надавала свої послуги комунальним шляхово-експлуатаційним управлінням Подільського, Шевченківського, Святошинського і Деснянського районів столиці та спеціалізованому КП “Київський крематорій”.

    При цьому, ТОВ “КП Шляхбуд Інвест” входить до консорціуму “Мостадор Груп”, до якого також входять ще 5 компаній, які займаються ремонтом і будівництвом доріг та інших інфраструктурних об’єктів на замовлення комунальних і державних структур зі всієї України. Найуспішнішою компанією цього консорціуму є ТОВ “Мостобудівельний загін №112”, на рахунку якого 114 договорів на загальну суму 4,6 млрд гривень, у т.ч. 7 договорів на 162,9 млн зі столичним КП “Київавтошляхміст”, 3 договори на 99,1 млн з КК “Київавтодор” тощо.

    Нагадаємо, що ремонт, реконструкція та будівництво доріг та інших транспортних артерій у столиці регулярно викликають претензії у правоохоронних органів.

    Так, Нацполіція наразі розслідує справу про службову недбалість начальника КП “Київавтошляхміст” Богдана Кобернюка (про підозру йому було повідомлено 15 березня 2024-го), через якого, за інформацією слідства, міський бюджет під час  проведення низки робіт на мостах втратив 3,5 млн гривень. Нещодавно суд обрав відносно Кобернюка запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання, але відмовив правоохоронцям у відстороненні цього “комунальника” від посади. Збереження підозрюваного на “своєму посту” було обґрунтовано його адвокатами тим, що таке підприємство критичної інфраструктури, як “Київавтошляхміст”, не зможе працювати без такого спеціаліста.

    Крім того, зокрема, наразі правоохоронці розслідують два кримінальні провадження за фактом можливих “бюджетних розпилів” при проведенні ремонтів доріг вже під час повномасштабної війни. У таких “гріхах”, на думку слідства, винні посадовці КК “Київавтодор”, підзвітних їй КП і службові особи компаній-підрядників, які входять до складу “гігантів” цього ринку – скандально відомих груп “Ростдорстрой” і “Онур”. У цьому випадку правоохоронців зацікавили ремонти на чотирьох столичних вулицях, за які з міського бюджету Києва було заплачено понад 243 млн гривень. Сума вже встановлених збитків складає як мінімум 8,2 млн гривень, надалі вона може зрости після проведення відповідних експертиз. Наразі також вже відомо, що низка фігурантів однієї з цих справ отримали підозри. Серед них – генеральний директор КК “Київавтодор” Олександр Федоренко (на колажі).

    Крім того, у Напцполіції вивчають факти можливих розкрадань бюджетних коштів при реконструкції Шулявського шляхопроводу, замовником якої виступає КП “ДБШТС”. Правоохоронці попередньо встановили, що підрядник – ТОВ “Північно-український будівельний альянс” – перерахував 67,9 млн гривень, отриманих в червні 2023 року, на рахунки “фіктивних” і “транзитних” підприємств. Ці кошти офіційно призначалися, зокрема, для оплати матеріалів, але їхні отримувачі, за даними слідства, не мали можливостей “для вчинення задекларованих господарських операцій”.

    При цьому, паралельно столична прокуратура намагається в судовому порядку добитися розірвання договору підряду на ці роботи і стягнення з вищезгаданої ТОВки 1,1 млрд гривень – через те, що її конкурентом була пов’язана з нею компанія, що порушило умови економічної конкуренції.

    Зазначимо, що КК “Київавтодор” з 19 травня 2020 року керує вищезгаданий Олександр Федоренко (до 5 липня 2022 року очолював її в якості в.о. гендиректора). У свою чергу КП “ДБШТС” з жовтня 2022 року очолює Роман Лісневський. Він же на правах “в.о.”, будучи першим заступником директора, керував цим підприємством з квітня по листопад 2020 року. Обидві комунальні структури підпорядковані Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, який з 1 вересня 2021 року очолює Руслан Кандибор. Діяльність цього структурного підрозділу столичної мерії з 9 листопада 2021 року особисто контролює очільник Києва Віталій Кличко.

  • У Дніпропетровській області затримано заступника командира військової частини за крадіжку приладів нічного бачення

    У Дніпропетровській області затримано заступника командира військової частини за крадіжку приладів нічного бачення

    У Дніпропетровській області правоохоронці затримали заступника командира одного з військових частин, визнаного в крадіжці 24 приладів нічного бачення, вартість яких сягає майже 4 мільйони гривень. 

    “У межах оперативної комбінації вдалося встановити, що заступник командира, який відповідав за логістику в частині, вирішив привласнити дороговартісне обладнання. У підготовленій ним документації зазначалось, що 24 прилади нічного бачення втрачено в бойових умовах. Вартість обладнання сягає майже 4 млн гривень”, – ідеться у повідомленні.

    Як зазначається, затриманий наказав своїм підлеглим сховати прилади нічного бачення у купі сміття на одному із складів.

    За результатами обшуків, у місцях дислокації військової частини, зокрема в її складських приміщеннях, а також у місці проживання чоловіка було вулучено всі речові докази протиправної діяльності.

    “Йому повідомлено про підозру за привласнення військовослужбовцем іншого військового майна, вчинене військовою службовою особою із зловживанням службовим становищем, що заподіяло істотну шкоду, вчинене в умовах воєнного стану (ч. 4 ст. 410 КК України)”, – зазначає ДБР.

    Запобіжний захід, який обрали фігуранту – тримання під вартою, з можливістю внесення застави у сумі 7,7 млн гривень.

    Згідно з санкцією статті, йому загрожує до 15 років позбавлення волі.

    Також, у межах досудового розслідування, наразі перевіряється причетність до злочину інших військових, у тому числі командування частини. Окрім того, проводиться службове розслідування та інвентаризація військового майна в частині.

  • Мер Ірпеня Олександр Маркушин під підозрою у виведенні 17 млн грн з бюджету

    Мер Ірпеня Олександр Маркушин під підозрою у виведенні 17 млн грн з бюджету

    Міський голова Ірпеня Олександр Маркушин став фігурантом кримінального провадження щодо ймовірного виведення з бюджету понад 17 млн грн через зарплатні схеми. Про це повідомляє видання Mistoinform із посиланням на власні джерела.

    Протягом 2022-2024 років Маркушин організував схему, за якою працівникам виконкому нараховувалися завищені зарплати, частину з яких потім готівкою передавали меру та довіреним йому особам. Далі кошти йшли на персональні витрати мера, фінансування особистої охорони та політичний піар.

    Заммера Ірпеня Лідія Михальченко заявила про підробку її підпису на табелях робочого часу. При цьому, вона підтвердила у показах та на детекторі брехні, що вона теж частину коштів своєї зарплати віддавала меру.

    Екс-керуючий справами виконкому Дмитро Негреша теж виявив підробку свого підпису на поданнях про преміювання. За вказівкою Маркушина, деяким ірпінським чиновникам “виписували” премію у 1000% від окладу і більше. Саме через це стала відомою на всю Україну головна кадровичка виконкому Ірпеня Тамара Халаім, яка регулярно отримувала по 150-200 тис. грн.

    Попри те, що зруйнованому Ірпеню не вистачає коштів на відновлення, Маркушин нараховував своїм наближеним зарплати, більші ніж у керівництва держави та міністрів.

    Зокрема, 100 тис грн регулярно також отримували начальниця відділу обліку та звітності й головна бухгалтерка виконкому ІМР Христина Глужанець, керуюча справами Тетяна Ярошенко. Зарплата сисадміна Максима Левицького складала 145 тис грн. Також в Ірпінському виконкомі близько 70-80 тис. грн отримували й звичайні спеціалісти та головні спеціалісти відділів, що значно більше, аніж в інших міськрадах області та України.

    Загалом до “зарплатної схеми” були причетні близько 40 працівників виконкому, значна частина з них вже звернулися до правоохоронців. Через маніпуляції з зарплатами тільки за 2023 рік з міського бюджету було виведено орієнтовно 17 млн грн. Ще близько 10 млн грн Маркушин вивів на своїх наближених через міську програму “Турбота”.