Hronikanovostej.com

Позначка: ППО

  • Модернізація «Іскандерів» і «Кинджалів» знизила ефективність ППО Patriot

    Модернізація «Іскандерів» і «Кинджалів» знизила ефективність ППО Patriot

    Те, що рік тому вважалося ефективним проти ворожих ракет, нині може вже не спрацьовувати — таку оцінку дав генерал-лейтенант, колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ Ігор Романенко в ефірі «Еспресо». За його словами, російські окупанти модернізували комплекси для застосування балістичних ракет, внаслідок чого їхні ударні можливості зросли, а шанси уразити ці ракети традиційними перехоплювачами знизилися.

    Романенко навів приклади «Іскандер-М» та «Кинджал» — останній є модифікацією іскандерів, пристосованих для пусків з літаків МіГ-31. Такі зміни, зокрема в програмному забезпеченні ракет, призвели до того, що в кінцевій ділянці траєкторії вони виконують маневри, які ускладнюють їхнє перехоплення. Генерал відзначив, що через це «ефективність знищення наших батарей Patriot впала з 42% до 6%».

    За словами Романенка, українська сторона вже зібрала відповідні дані і статистику та передала їх виробникам систем протиповітряної оборони. Він наголосив, що необхідна реакція західних партнерів — зокрема, можлива корекція програмного забезпечення й модернізація перехоплювачів, щоб підвищити їхню ефективність. Особливо актуально це в умовах, коли батарей Patriot в Україні обмежена кількість.

    Цю картину також відображали міжнародні медіа: Financial Times повідомляв, що російські ракети навчилися змінювати поведінку на кінцевому відрізку траєкторії — пікірувати під великим кутом або маневрувати так, щоб «заплутати» перехоплювачі Patriot. Видання наводило випадки, коли подібні модифікації допомагали рф завдавати удари по українських об’єктах, зокрема по підприємствам, що виробляють БпЛА.

    Експерт також уточнював технічні межі керованості деяких типів ракет: зокрема, він зазначав, що «шахеди» залишаються керованими приблизно на дистанції до 150 км, а для збільшення дальності ворог розгортає стаціонарні пускові майданчики. Паралельно в матеріалах згадувався британський проєкт «Octopus» — безпілотники-перехоплювачі, які планують виробляти та постачати для протидії російським дронам.

    Підсумовуючи, Романенко закликав партнерів врахувати нові тактичні й технічні реалії на полі бою та шукати шляхи оновлення засобів поразки і програмного забезпечення, аби знову підвищити шанси на перехоплення модернізованих ракет. Наразі, за його словами, досвід і статистика вже передані виробникам, і від реакції Заходу залежатиме, наскільки швидко вдасться відповісти на ці виклики.

  • Опалювальний сезон під питанням: якими будуть строки подачі тепла після обстрілів

    Опалювальний сезон під питанням: якими будуть строки подачі тепла після обстрілів

    Ракетний удар по Києву 10 жовтня пошкодив об’єкти критичної інфраструктури: частина Лівого берега столиці довго залишалася без електропостачання, а в «Укренерго» називають найважчими наслідки на Київщині, Сумщині, Харківщині та в інших регіонах, повідомляє «Телеграф», який поговорив із експертами про подальші ризики та підготовку до зими.

    Експерти застерігають, що повторні масовані удари по енергетиці можуть трансформувати нинішні аварійні відключення у стабільні графіки відключень. Колишній міністр ЖКГ Олексій Кучеренко назвав атаку «потужною» і звернув увагу на те, що вуличні трансформатори лишаються незахищеними; за його словами, частина укриттів і захисних споруд мала бути збудована раніше, але цього не сталося. Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко каже, що якщо нальоти повторяться, «аварійні відключення перейдуть у постійні графіки».

    Питання опалювального сезону тепер стало ще більш вразливим: старт подачі тепла залежатиме від міста, стану мереж та температур. Експерти попереджають, що навіть офіційне включення опалення не гарантує негайного тепла у всіх будинках через зношеність комунальних мереж — у Києві, за оцінками, сотні кілометрів труб перебувають у критичному стані, а аварійні ремонти можуть відтягувати подачу тепла на локальні райони.

    У публічних дискусіях наростає питання відповідальності: критики називають недофінансування й повільну реалізацію програм захисту енергетичних об’єктів головними причинами вразливості інфраструктури, прихильники ж заходів підкреслюють масштаб проблем і наголошують на необхідності прискорення робіт. Дехто прямо звинувачує попереднє керівництво профільних агентств у провалі програм захисту та вкладенні коштів без видимого результату.

    Фахівці з енергетики нагадують, що існують три рівні захисту об’єктів — від базових бар’єрів і габіонів до бетонних арок і протиракетних «шелтерів» — але реалізовані вони не скрізь; централізоване постачання і повільна логістика ускладнюють швидке укріплення кожного уразливого об’єкта. Через це в низці місць узагалі не встигли встановити навіть мінімальні заходи захисту.

    У тій же площині нарощення протиповітряної оборони вважають пріоритетом. Депутат Сергій Нагорняк акцентує на потребі вертольотів і мобільних груп як гнучких засобів боротьби з масованими атаками дронів, а також закликає залучати досвідчених пілотів. Він застерігає від розміщення ППО безпосередньо в густонаселених районах, оскільки збиття дронів поруч із житлом може становити додаткову загрозу для цивільних.

    Підсумок — ризики залишаються високими: без пришвидшення робіт із захисту критичної інфраструктури, прискорення постачань систем ППО та коригування логістики укріплень, українці можуть зіткнутися зі зростанням кількості та тривалості відключень цієї зими. Водночас експерти підкреслюють, що відповідальність за підготовку лежить і на центральних органах влади, і на місцевих власниках мереж, і що суспільство має вимагати прозорих звітів про виконані та незавершені заходи.

  • Після атак по енергетиці Україні доведеться імпортувати паливо — проєкт витрат близько $3 млрд

    Після атак по енергетиці Україні доведеться імпортувати паливо — проєкт витрат близько $3 млрд

    Учора російські сили завдали масованих ударів по енергетичній інфраструктурі України — внаслідок атаки були відключення електропостачання у великій частині Києва та в кількох областях, також зафіксовано перебої з водопостачанням. Про це повідомляють міжнародні ЗМІ та українські джерела.

    Як пише The Telegraph, ці атаки розглядають як початок нової — вже четвертої — зими масштабних ударів РФ по енергетиці України, мета яких, за оцінкою видання, — позбавити мирне населення тепла й світла і послабити підтримку опору. За останні тижні російські обстріли по енергетичних об’єктах значно посилились — 3 жовтня по об’єктах у Харківській і Полтавській областях було випущено майже 100 безпілотників і ракет, наголошують автори матеріалу.

    Київ повідомив союзників, що внаслідок останніх ударів було виведено з ладу близько 60% потужностей «Нафтогазу» з видобутку газу, через що Україні доведеться витратити майже $3 млрд на імпорт палива для забезпечення громадян під час зими. У зв’язку з цим столиця звернулась до країн «Великої сімки» по фінансову та технічну допомогу, а також просить додаткові системи протиповітряної оборони.

    У ніч на 10 жовтня внаслідок нової хвилі ударів у Києві частково не було світла в Голосіївському, Дарницькому, Деснянському, Дніпровському, Подільському і Святошинському районах; місцева влада вводила графіки відключень. Також повідомляють про перебої з водопостачанням у деяких регіонах.

    Особливо трагічні наслідки зафіксовані в Запорізькій області: під час обстрілів загинув 7-річний хлопчик, його батьки поранені; у регіоні також пошкоджені об’єкти газової інфраструктури. Інформація про інші потерпілі та повну картину руйнувань уточнюється.

    Паралельно Україна нарощує власні далекі удари по російських нафтопереробних заводах і трубопроводах, що ускладнює доступ ворога до палива. Однак збитки, завдані українській енергетиці, вже спричинили потребу у додаткових закупівлях палива й ремонті інфраструктури — місячні та річні оцінки витрат наразі опрацьовуються владою.

  • ISW: Росія накопичувала балістичні та крилаті ракети у вересні перед серією масованих ударів

    ISW: Росія накопичувала балістичні та крилаті ракети у вересні перед серією масованих ударів

    Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) зафіксували, що російські збройні сили протягом вересня концентрували запаси балістичних і крилатих ракет, щоб у вибрані дні проводити великомасштабні комбіновані удари разом із сотнями безпілотників.

    У звіті ISW наголошується, що Росія не завжди застосовує ракети щодня — замість цього її логістика дозволяє «накопичувати» ракети майже щодня і потім запускати їх великими пакетами, які супроводжують масовані атаки БПЛА з метою придушення українських систем ППО. Така тактика дає росіянам вищі шанси на ураження критичної інфраструктури та окремих цілей.

    ISW також відзначає зміни у співвідношенні типів боєприпасів: у комбінованих ударах тепер частіше вживають крилаті ракети, тоді як балістичні ракети використовуються для точкових уражень окремих об’єктів. За оцінкою аналітиків, балістичні ракети лишаються засобом «точкових» ударів, тоді як крилаті й безпілотники — інструментом для подавлення ППО й масового ураження.

    У вересні ISW підрахувало, що росіяни проводили лише кілька нічних ударів із понад 10 ракетами, а також приблизно раз на два тижні — нічні атаки з понад 40 ракетами. Це підкреслює тенденцію періодичної ескалації великими пакетами між низкою менших, але регулярних ударів дронами.

    Наслідки такої тактики стали очевидні в низці масштабних атак останніх тижнів: серпневі-вересневі хвилі ударів включали рейди з сотнями БПЛА і десятками ракет, що завдали удару по житлових кварталах та енергетичній інфраструктурі, спричинивши людські жертви й великі матеріальні збитки. Міжнародні й українські джерела документували низку таких масованих атак, які інколи були серед найбільш руйнівних з початку війни.

    Аналітики ISW також попереджають, що російське командування може цілеспрямовано обирати для ударів ті міста й об’єкти енергетичної інфраструктури, які не покриті комплексною системою «Патріот», аби підвищити ймовірність успішного ураження. Такий підхід робить важливим збереження оперативної гнучкості українських систем ППО і пріоритезацію захисту найбільш критичних об’єктів.

    Що означає для України: по-перше, зростає потреба у вчасній ротації і поповненні комплексу повітряної оборони; по-друге, критично важливо посилювати оперативну взаємодію між ППО і системами розвідки, щоб мінімізувати ефект масованих пакетів ударів; по-третє, цивільна інфраструктура потребує додаткових заходів захисту і підготовки до потенційних нових хвиль атак.

    Експерти радять уважно відслідковувати повідомлення військової розвідки і ISW як одного з джерел аналітичної картини, але наголошують: масштаби атак і їхній склад можуть швидко змінюватися, тому рішення щодо розміщення й використання засобів ППО мають бути гнучкими й оперативними.

  • Сирський: ЗСУ нарощують сили протидії російським БПЛА у прикордонних районах

    Сирський: ЗСУ нарощують сили протидії російським БПЛА у прикордонних районах

    Командування Збройних сил України ухвалило низку рішень для посилення протиповітряної оборони у прифронтових та прикордонних районах. Про це повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, зазначивши, що заходи спрямовані на підвищення здатності виявляти та знищувати ворожі безпілотники.

    За словами Сирського, у вересні під час масованих атак російська армія застосувала майже 6 900 дронів, з яких понад 3 600 були ударного типу Shahed. Росія постійно змінює тактику, активізуючи удари по прифронтових районах, прикордонню, об’єктам критичної інфраструктури та цивільним цілям.

    Серед головних кроків — збільшення кількості екіпажів дронів-перехоплювачів, системне розширення штатів відповідних формувань, інтенсифікація підготовки фахівців і створення додаткових навчальних ресурсів. Сирський підкреслив, що більшість російських ударних БПЛА нині знищується саме за допомогою таких перехоплювачів.

    Окрім дронів-перехоплювачів, ЗСУ розвивають застосування ударних гелікоптерів і легкомоторної авіації для знищення ворожих безпілотників на більших висотах. Паралельно триває спільна робота військових і вітчизняних виробників над удосконаленням і впровадженням нових типів перехоплювачів. Формується командування безпілотних систем протиповітряної оборони у складі Повітряних сил.

    Головнокомандувач доручив усім задіяним структурам підвищити ефективність ураження ворожих БПЛА та розгорнути нові підрозділи, оснащені відповідними засобами, аби випередити технологічні вдосконалення противника.

  • Зеленський обговорив з Данією та Норвегією систему ППО та програму PURL

    Зеленський обговорив з Данією та Норвегією систему ППО та програму PURL

    Президент України Володимир Зеленський прибув до Копенгагена на саміт Європейської політичної спільноти. У столиці Данії глава держави проведе низку двосторонніх зустрічей на найвищому рівні та поспілкується з представниками ЗМІ. Трансляцію виступу Зеленського вестиме YouTube-канал Офісу президента.

    Основною темою зустрічей стало обговорення посилення оборонних можливостей України та реалізація ініціативи PURL. Президент розпочав переговори з прем’єр-міністром Данії Метте Фредеріксен, під час яких йшлося про недавні порушення повітряного простору у Данії, Польщі, Румунії, Норвегії та Естонії. Зеленський наголосив на необхідності реагувати на ескалацію з боку Росії та запропонував інтегровану систему захисту неба за участю українських технологій. Він зазначив, що внесок Данії у програму PURL вже становив 90 млн євро, а загальний пакет військової допомоги для українського виробництва перевищив 360 млн євро.

    Далі Зеленський провів зустріч із прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере. Обговорювалася продовжена оборонна підтримка, посилення системи ППО, фінансування виробництва дронів в Україні та ініціатива ЄС щодо створення «Стіни дронів». Президент подякував Норвегії за підтримку від початку повномасштабної агресії та повідомив, що лише цього року країна виділила 8,5 млрд доларів на військову допомогу.

    Прессекретар президента Сергій Нікіфоров повідомив, що на полях саміту Зеленський проведе переговори з президентом Франції Еммануелем Макроном, прем’єр-міністрами Великої Британії Кіром Стармером, Польщі Дональдом Туском, Італії Джорджією Мелоні, а також з федеральним канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем. Також можливі зустрічі з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим.

    Перед самітом Зеленський також обговорив із президентом США Дональдом Трампом питання військової допомоги Україні. Головною темою стало постачання озброєння великого радіусу дії, що значно посилить оборонні можливості українських сил. Таким чином, саміт у Копенгагені став важливим етапом для координації міжнародної підтримки та посилення оборонної спроможності України.

  • «Чорна діра» Київтеплоенерго: куди зникають гроші та тепло

    «Чорна діра» Київтеплоенерго: куди зникають гроші та тепло

    Мільйонні тендери із завищеними цінами, “мертві душі” в штатах та регулярні прориви мереж. Напередодні нового опалювального сезону головне питання для киян звучить просто: чи буде тепло в будинках? Нацполіція фіксує ознаки корупційних схем у роботі КП «Київтеплоенерго» (КТЕ) — від можливих розпилів бюджетних коштів до виплат зарплат неіснуючим працівникам. На цьому тлі російські атаки по критичній інфраструктурі лише підсилюють тривогу.

    КТЕ — найбільший виробник тепла та електроенергії в Україні й єдиний постачальник тепла для житлового фонду столиці. У структурі підприємства — ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6, сміттєспалювальний завод «Енергія», “Київські теплові мережі”, чотири теплостанції, 19 насосних станцій, 185 котелень та майже 3 000 км магістральних і розподільчих мереж.

    Аварії на мережах — буденність: вулиці перетворюються на “киплячі” ріки, будинки лишаються без опалення й гарячої води. Ще у 2018-му заступник мера Петро Пантелеєв визнавав: до 80% київських тепломереж — аварійні.

    КТЕ фактично підзвітне лише КМДА та діє автономно: самостійно формує тарифи, проводить закупівлі, замовляє перевірки. Зовнішній державний контроль за станом мереж, за словами народного депутата Олексія Кучеренка, був демонтований за ініціативи міської влади — це створило «сіру зону», де будь-які цифри щодо втрат та потреб у коштах важко верифікувати.

    У 2024–2025 рр. Київрада докапіталізувала КТЕ: статутний капітал збільшили на ≈2,5 млрд грн коштом кредиту ЄБРР (50 млн євро). Погашення відсотків і тіла кредиту вирішили здійснювати з міського бюджету. Додатково місто націлилося на грант ЄБРР у 5 млн євро — теж для потреб КТЕ.

    Публічну фінзвітність підприємство приховало (посилаючись на війну), однак із фрагментарних даних видно: грошей у системі багато — питання, куди вони йдуть.

    За даними КТЕ, втрати тепла у мережах — близько 27%. Для розуміння масштабу: методика дозволяє включати у тариф лише ~13% втрат. Перевищення решти фактично “лягає” на кишені споживачів і бюджету. У містах-сусідах картина інша: Черкаси, Житомир, Тернопіль, Чернівці — 10–11% втрат завдяки системній заміні труб. У Києві — роками 2–3% перекладання мереж щороку, що критично мало для 80% зношеності.

    Аналіз закупівель 2025 року показує: ключові витрати — реконструкція котелень з установкою когенераційних агрегатів (електрика + тепло з одного палива). Вартість самих установок — від одиниць до десятків мільйонів за штуку. Але окремими лотами КТЕ закуповує і будівельно-монтажні роботи (фундаменти, стіни, покрівлі), і навіть вивіз будсміття — усе окремо, на сотні мільйонів.

    Сумарно тільки будівельних робіт — понад 1,1 млрд грн (без вартості агрегатів). Водночас ремонти мереж часто йдуть на крихітні суми (по 169–265 тис. грн за об’єкт), тоді як видатки на фасади, офісні меблі тощо — мільйони. Диспропорція між “видимими” капвкладеннями та справжнім “вузьким місцем” (мережі) — разюча.

    За останні роки в КТЕ — серія обшуків і підозр. Серед епізодів:

    • Завищення вартості матеріалів і робіт;

    • “Мертві душі” в управлінні персоналом: фіктивне працевлаштування людей, які не виконували обов’язків, але отримували мільйонні виплати;

    • Підозри службовим особам у недбалості при прийманні робіт (ущерб бюджету близько 1 млн грн лише в одному епізоді).

    Паралельно КМДА публічно говорить про “тиск на підприємство”, який нібито “паралізує” роботу.

    Попри тривожні заголовки, експерти не вбачають вищих ризиків для Києва, ніж для інших міст: ППО столиці сильніша, генерації тепла достатньо, а ключова вразливість — саме мережі і якість управління. Простіше кажучи, найбільша загроза — всередині системи.

  • Уночі ворог атакував Черкащину та Кіровоградщину дронами, пошкоджені будинки та інфраструктура

    Уночі ворог атакував Черкащину та Кіровоградщину дронами, пошкоджені будинки та інфраструктура

    У ніч на 17 вересня російські війська атакували дронами інфраструктурні об’єкти Черкаської та Кіровоградської областей. Внаслідок ворожих ударів виникли пожежі, але, на щастя, обійшлося без загиблих та поранених.

    Начальник Черкаської ОВА Ігор Табурець повідомив, що противник цілив по критичній інфраструктурі регіону. Частину атак відбили сили ППО, знищивши 11 БпЛА. Пожежі, які виникли після влучань, оперативно ліквідували рятувальники.

    За даними ДСНС, на Кіровоградщині дрони влучили по об’єктах у Кропивницькому районі. Пожежі зафіксовані на трьох локаціях, до їх гасіння залучили понад 60 рятувальників та 14 одиниць техніки.

    Начальник Кіровоградської ОВА Андрій Райкович уточнив, що без світла залишилися обласний центр та 44 населених пункти Олександрівської громади. Пошкоджено також кілька приватних будинків.

    Окрім цього, росіяни вдарили по залізничній інфраструктурі. Як повідомив голова правління “Укрзалізниці” Олександр Перцовський, через відключення електроенергії затримуються поїзди дніпровського напрямку.

    Військовий аналітик Андрій Крамаров наголосив, що удари по українській залізниці мають терористичний характер і спрямовані на те, щоб унеможливити евакуацію цивільного населення з небезпечних регіонів.

  • Атака дронів на Польщу оголила слабкі місця ППО НАТО

    Атака дронів на Польщу оголила слабкі місця ППО НАТО

    Масоване вторгнення російських безпілотників у повітряний простір Польщі стало першим випадком, коли сили НАТО безпосередньо вступили у протидію РФ від початку повномасштабного вторгнення в Україну. Інцидент, що стався в ніч на 10 вересня, показав: європейська система протиповітряної оборони залишається вразливою.

    Винищувачі проти дронів-приманок

    За даними польської влади, у повітряний простір країни зайшло 19 безпілотників, із яких збито лише чотири. Решта були іранськими «Шахедами» без боєголовок — так званими «Герберами», які Росія використовує для виснаження ППО. Винищувачі НАТО піднімалися на перехоплення, однак більшість дронів виконали свою роль приманок.

    Колишній командувач армії США в Європі Бен Ходжес різко розкритикував стан підготовки Альянсу:

    «Москва мала б звернути увагу на те, що ми досі не навчилися з того, з чим Україна стикається роками. Ми абсолютно не готові до цього… а тепер вони біля наших дверей».

    Реакція союзників

    Генсек НАТО Марк Рютте назвав дії Альянсу «успішною реакцією», але визнав необхідність додаткових інвестицій у створення багаторівневої інтегрованої ППО. Адже використання винищувачів за мільйони доларів для знищення дронів із дерева та пінопласту — невиправдана стратегія, наголошують експерти.

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск підтвердив, що частина дронів була запущена з території Білорусі, яка напередодні готується до масштабних навчань біля кордонів із Польщею та Литвою.

    Підвищений рівень тривоги

    Німеччина одразу підняла рівень бойової готовності, передала дані зі своїх систем Patriot поблизу Жешува та попередила про загрозу провокацій з боку РФ. Міністр оборони Борис Пісторіус заявив:

    «Це нас вчить, що ми постійно перебуваємо під загрозою провокацій з боку російських збройних сил».

    Інцидент продемонстрував: загроза масованих атак дронами для європейських країн не є теоретичною — вона вже реальність. НАТО доведеться швидко адаптувати свою систему ППО, аби уникнути сценарію, з яким Україна стикається щодня.

  • США схвалили два військові контракти для України на $329 мільйонів

    США схвалили два військові контракти для України на $329 мільйонів

    Державний департамент США погодив два важливих контракти для України загальною вартістю 329 мільйонів доларів. Йдеться саме про продаж, а не про безповоротну допомогу.

    Перший контракт, на суму 179,1 мільйона доларів, стосується обслуговування систем протиповітряної оборони Patriot та супутнього обладнання. Україна запросила постачання запасних частин, програмного забезпечення, модернізаційних комплектів, випробувального й комунікаційного обладнання. Також угода передбачає інтеграційні та ремонтні роботи, інженерну і логістичну підтримку, навчання персоналу та відповідну документацію.

    Другий контракт оцінюється у 150 мільйонів доларів і пов’язаний із продовженням послуг супутникового зв’язку для терміналів Starlink. У пакет увійдуть інженерні, технічні та логістичні послуги уряду США та підрядних організацій, а також інші елементи підтримки.

    У Вашингтоні наголосили, що ці продажі спрямовані на зміцнення здатності України до самооборони та посилення регіональної безпеки. Водночас у Держдепі зазначили, що угоди не змінюють базового військового балансу в регіоні.