Hronikanovostej.com

Позначка: повернення військових

  • Після місяців очікування — новий великий обмін

    Після місяців очікування — новий великий обмін

    Україна та Росія можуть уже найближчими днями провести новий масштабний обмін військовополоненими. Керівник Офісу Президента Кирило Буданов заявив, що позитивних новин щодо повернення українців із російської неволі варто очікувати «дуже швидко», а сам обмін, за його оцінкою, може відбутися вже протягом найближчого робочого тижня.

    Про це Буданов розповів у коментарі «Новини.LIVE». На запитання про перспективи наступного обміну він зазначив, що довго чекати, ймовірно, не доведеться.

    «Має бути взагалі дуже швидко, в найближчому. Я думаю, на тижні», — сказав керівник Офісу Президента.

    Таким чином, йдеться про тиждень, який починається 28 вересня. Водночас конкретної дати операції, кількості українців, яких планують повернути, а також категорій військовополонених Буданов не назвав.

    Це важливе уточнення, оскільки переговори щодо обмінів традиційно проходять у закритому режимі, а деталі часто не розголошують до моменту фактичного повернення людей. Причиною є не лише складність домовленостей із російською стороною, а й безпекові ризики для самих полонених.

    Координаційний штаб із питань поводження з військовополоненими підтверджував, що після останніх повернень робота над новими обмінами не зупинялася. Після обміну 19 серпня керівник Коордштабу та начальник ГУР Олег Іващенко заявляв, що переговорний процес продовжується, а державні структури вже працюють над наступними операціями з повернення українців.

    Саме 19 серпня відбувся один із останніх великих обмінів. За даними, наведеними в матеріалі ТСН, тоді додому повернули українських захисників, серед яких був військовослужбовець, що перебував у російській неволі ще з 2017 року.

    Незадовго після цього Буданов уже говорив, що Україна готується до ще одного масштабного повернення.

    «Ненька інфо» повідомляла, що після серпневих обмінів Буданов анонсував ще один великий етап, заявивши, що він має відбутися «дуже скоро». Тоді також ішлося про продовження звірки списків і переговорів із російською стороною.

    Читайте також: «Дуже скоро»: Україна та Росія готують новий масштабний обмін полоненими. Матеріал «Ненька інфо»

    Остання заява Буданова свідчить, що переговори могли перейти до етапу, на якому українська сторона вже очікує практичного результату. Водночас ані Офіс Президента, ані Координаційний штаб станом на ранок 27 вересня не оприлюднили списків людей, яких можуть повернути.

    Особливо чутливим залишається питання військовослужбовців, які тривалий час вважалися зниклими безвісти.

    Нещодавно стало відомо, що російська сторона підтвердила перебування у полоні ще 79 українських військових, які раніше мали статус зниклих безвісти. Ці дані були передані українській стороні у відповідь на запит щодо 1500 зниклих осіб.

    За інформацією уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, на цьому етапі Росія лише підтвердила факт перебування цих 79 військовослужбовців у полоні. Інформації про включення саме цих людей до наступного обміну немає.

    Питання формування обмінних списків залишається одним із найскладніших. На зустрічах із родинами військовополонених представники Координаційного штабу пояснювали критерії та принципи формування запитів на обмін, а також роботу з військовими, які зникли безвісти.

    Окрема увага приділяється українцям, які перебувають у російській неволі з 2014 року та перших місяців повномасштабного вторгнення у 2022 році. Родини таких військових регулярно порушують питання їхнього пріоритетного повернення під час зустрічей із представниками держави.

    У Координаційному штабі наголошують, що переговори про обміни є постійним і складним процесом. Українська сторона звинувачує Росію у використанні теми військовополонених для інформаційного та психологічного тиску на родини. У серпні Коордштаб заявляв про активізацію російської дезінформації навколо обмінів і закликав орієнтуватися лише на офіційну інформацію.

    Це вже не перший випадок у 2026 році, коли Буданов заздалегідь повідомляє про підготовку великого обміну.

    Навесні він говорив про переговори щодо повернення українців напередодні Великодня. «Ненька інфо» тоді повідомляла, що контакти між Україною та Росією з гуманітарного питання продовжувалися, хоча процес ускладнювали юридичні та технічні процедури.

    Читайте також: Україна продовжує контакти з РФ щодо обміну полоненими, новий етап можуть провести до Великодня — Буданов. Матеріал «Ненька інфо»

    У квітні «Ненька інфо» також писала про один із найбільш резонансних обмінів року, коли в Україну повернули 193 полонених. Особливістю тієї операції було те, що частина звільнених раніше не мала належного підтвердження свого перебування у російській неволі з боку Міжнародного комітету Червоного Хреста.

    Читайте також: Повернули тих, кого «не існувало»: Україна звільнила 193 полонених, яких не визнавав Червоний Хрест. Матеріал «Ненька інфо»

    Тема повернення полонених залишається одним із небагатьох напрямів, де Київ і Москва продовжують прямі або опосередковані контакти навіть на тлі бойових дій.

    При цьому сам переговорний процес значно ширший за обміни. На початку вересня Буданов заявляв, що подальші переговори щодо війни залежатимуть передусім від ситуації на полі бою, а серед питань, які обговорюються сторонами, називав безпеку чорноморського судноплавства та можливе зменшення кількості ударів по цивільних і критичних об’єктах.

    Однак гуманітарний трек — повернення військовополонених, цивільних заручників та пошук зниклих безвісти — продовжується окремо.

    У березні цього року указом президента було створено Координаційну раду з питань захисту прав ветеранів, родин загиблих захисників, полонених і зниклих безвісти. Очолив її Кирило Буданов. Завдання структури включає, зокрема, координацію державної політики щодо полонених та підтримку їхніх родин.

    Саме тому нинішня заява керівника Офісу Президента є одним із найбільш конкретних сигналів за останні тижні щодо можливого нового повернення українців.

    Утім, до офіційного повідомлення про завершення операції говорити про точну кількість звільнених чи конкретний склад групи зарано. Буданов окреслив лише орієнтовний часовий горизонт — найближчий тиждень.

    Якщо домовленості будуть реалізовані, це стане черговим етапом великої роботи з повернення військових і цивільних громадян України, які залишаються у російській неволі. Координаційний штаб наголошує, що переговорний процес триває постійно, а його головною метою залишається повернення кожного українця додому.

  • Перші слова після полону: 103 українські воїни зателефонували рідним після повернення додому

    Перші слова після полону: 103 українські воїни зателефонували рідним після повернення додому

    У середу, 19 серпня, 103 українські захисники повернулися з російського полону. Одразу після перетину кордону військові телефонували своїм рідним, а дорогою додому їх зустрічали місцеві жителі з українськими прапорами.

    Про перші хвилини звільнених воїнів на рідній землі повідомив уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.

    За його словами, після повернення захисники насамперед прагнули почути голоси своїх близьких і повідомити їм головне — вони вже в Україні.

    «Я вже в Україні», — саме ці слова звучали під час перших дзвінків додому.

    Лубінець привітав звільнених захисників та їхні родини з довгоочікуваним поверненням.

    «Сьогодні вони там, де на них чекали. Там, де їх люблять — вдома», — зазначив омбудсмен.

    Українців зустрічали з прапорами

    Дорогою після обміну звільнених військових зустрічали місцеві жителі. Люди виходили з українськими прапорами, вітаючи захисників із поверненням.

    Для самих військових головними залишалися зустріч із родинами та можливість нарешті повернутися додому після перебування в російській неволі.

    Перші телефонні розмови з близькими відбувалися практично одразу після перетину кордону.

    Хто повернувся з російського полону

    Під час обміну 19 серпня Україні вдалося повернути 103 військовослужбовців.

    Серед звільнених — представники Збройних сил України, Військово-морських сил, Сил територіальної оборони, Національної гвардії та Державної прикордонної служби.

    Раніше повідомлялося, що серед повернутих є захисники Маріуполя, а також військові, які воювали на Донецькому, Луганському, Харківському, Запорізькому, Херсонському, Дніпровському та Сумському напрямках.

    Після повернення звільнені військовослужбовці мають пройти медичні обстеження та реабілітацію.

  • Україна повернула 160 полонених: серед звільнених — оборонці Маріуполя

    Україна повернула 160 полонених: серед звільнених — оборонці Маріуполя

    У результаті чергового обміну з Російською Федерацією Україна змогла повернути додому 160 своїх громадян, які перебували в російському полоні з 2022 року. Про це повідомили президент України Володимир Зеленський та Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, наголосивши, що йдеться про одну з важливих гуманітарних операцій із повернення українських захисників, які тривалий час перебували в умовах ізоляції.

    За словами глави держави, всі звільнені сьогодні військові потрапили в полон ще на початкових етапах повномасштабного вторгнення Росії та утримувалися там понад два роки. Серед них військовослужбовці різних складових Сил оборони України, зокрема Збройних сил України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та Державної прикордонної служби. Президент підкреслив, що всі ці люди брали участь у найзапекліших боях, захищаючи Україну на різних напрямках фронту, включно з Маріуполем та територією металургійного комбінату “Азовсталь”, який став одним із символів оборони міста у 2022 році.

    Окремо зазначається, що серед звільнених значну частину становлять саме оборонці Маріуполя, які провели в російському полоні тривалий час після важких боїв за місто. Загалом таких військових серед повернутих сьогодні — 115 осіб, що робить цей обмін одним із наймасштабніших саме для захисників цього напрямку. Крім того, серед звільнених є як солдати і сержанти, так і офіцери, яких у межах цього обміну вдалося повернути 58.

    У Координаційному штабі повідомили, що цей обмін став уже 76-м від початку повномасштабної війни та мав комбінований характер, тобто включав повернення військових із різних родів військ і підрозділів. Додому повернулися представники Сухопутних військ, Десантно-штурмових військ, Сил територіальної оборони, Повітряних сил, Військово-морських сил, Сил підтримки, Медичних сил, а також бійці Національної гвардії України та Державної прикордонної служби.

    Усі звільнені сьогодні військові пройдуть комплексне медичне обстеження після повернення в Україну, отримають необхідну медичну допомогу та реабілітацію, а також передбачені державою грошові виплати та соціальну підтримку. Окрему увагу буде приділено їхній психологічній реабілітації, адже більшість із них провели в умовах ізоляції понад два роки, що потребує тривалого відновлення як фізичного, так і ментального стану.

    У Координаційному штабі також наголосили, що загалом за час його роботи з російського полону вдалося повернути вже 9606 українських громадян, серед яких як військові, так і цивільні. Цей показник включає всі етапи обмінів, які відбувалися від початку повномасштабного вторгнення, і залишається одним із ключових напрямків гуманітарної діяльності держави.

    Українська влада підкреслює, що робота з повернення полонених триває безперервно, а кожен обмін є результатом складних переговорів за участі різних державних інституцій та міжнародних партнерів. У пріоритеті залишається повернення всіх українців, які досі перебувають у російській неволі, незалежно від їхнього статусу або місця утримання.

  • Додому повернулися захисники «Азовсталі»: Україна провела великий обмін полоненими

    Додому повернулися захисники «Азовсталі»: Україна провела великий обмін полоненими

    Україна 15 травня провела масштабний обмін військовополоненими з Росією, у межах якого вдалося повернути додому 205 українських захисників. Серед звільнених — оборонці Маріуполя та бійці, які тривалий час перебували в російському полоні після оборони «Азовсталі». Багато військових провели у неволі понад три роки та потребують тривалої медичної й психологічної реабілітації.

    Про це повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

    Президент України Володимир Зеленський підтвердив проведення обміну та оприлюднив фото звільнених військових. За його словами, серед повернутих є воїни Збройних сил України, Нацгвардії, прикордонники та представники інших підрозділів Сил оборони. Частина з них потрапила в полон ще у 2022 році під час оборони Маріуполя.

    Особливу увагу українське суспільство традиційно приділяє захисникам «Азовсталі». Саме вони стали символом оборони Маріуполя на початку повномасштабного вторгнення Росії. Навесні 2022 року українські військові майже три місяці утримували територію металургійного комбінату Азовсталь в оточенні російських військ, попри постійні авіаудари, артилерійські обстріли та фактичну блокаду.

    Після виходу з території заводу значна частина оборонців потрапила у російський полон. Частину з них Росія утримувала у колоніях на окупованих територіях та в РФ. Українська влада неодноразово заявляла, що повернення захисників Маріуполя є одним із головних пріоритетів у переговорах про обміни.

    Дмитро Лубінець раніше повідомляв, що Україна постійно наполягає на поверненні трьох категорій полонених: важкопоранених, важкохворих та тих, хто перебуває в неволі найдовше — зокрема ще з 2022 року. Омбудсмен також заявляв, що Росія затягувала процес масштабного обміну у форматі «1000 на 1000», попри те, що українська сторона давно передала всі необхідні списки.

    За словами Лубінця, переговорний процес тривав щоденно за участі представників Координаційного штабу, ГУР, СБУ, МВС та інших структур. Омбудсмен наголошував, що Росія регулярно використовує тему обмінів для інформаційного тиску та маніпуляцій, зокрема щодо родин військовополонених.

    Попередній великий обмін між Україною та Росією відбувся у квітні 2026 року, коли вдалося повернути 193 українських військових. За даними української влади, станом на травень 2026 року в межах обмінів та окремих гуманітарних механізмів Україні вдалося повернути вже понад 9 тисяч громадян, серед яких як військові, так і цивільні.

    Після повернення додому звільнені військові проходять первинні медичні обстеження, отримують психологічну допомогу та зв’язуються з рідними. Частина захисників перебуває у виснаженому стані після тривалого полону, а деякі мають важкі поранення та хронічні захворювання.

    У Координаційному штабі наголошують, що робота над новими обмінами триває. Україна продовжує вимагати повернення всіх полонених, зокрема оборонців Маріуполя, бійців, яких Росія незаконно засудила, а також цивільних заручників.

  • Обмін “1000 на 1000” завис: Лубінець заявив, що Росія затягує найбільше повернення полонених за всю війну

    Обмін “1000 на 1000” завис: Лубінець заявив, що Росія затягує найбільше повернення полонених за всю війну

    Масштабний обмін військовополоненими між Україною та Росією у форматі “1000 на 1000”, який раніше анонсували за посередництва США, досі не відбувся через позицію російської сторони. Україна вже давно передала всі необхідні списки та продовжує наполягати на поверненні важкопоранених, тяжкохворих і тих захисників, які перебувають у полоні ще з 2022 року.

    Про це заявив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

    За словами омбудсмена, українська сторона виконала свою частину роботи ще раніше, однак Москва продовжує затягувати процес та паралельно намагається перекласти відповідальність за затримку на Київ.

    “Коли ти навіть про щось домовився з російською стороною — ти ніколи не можеш бути на 100% впевнений, що це буде дотримано російською стороною. Робота не зупинилася. Кожного дня відбуваються робочі процеси, перемовні процеси”, — наголосив Лубінець.

    Він уточнив, що особисто бере участь у перемовинах та підтримує контакт із російською уповноваженою з прав людини Тетяною Москальковою.

    Ідея масштабного обміну у форматі “1000 на 1000” вперше публічно прозвучала 8 травня після заяви президента США Дональд Трамп. Тоді американський лідер оголосив про триденне “перемир’я” між Україною та Росією на 9–11 травня та повідомив, що сторони погодили великий гуманітарний обмін полоненими.

    Пізніше президент України Володимир Зеленський підтвердив, що домовленості були досягнуті за посередництва американської сторони, а український Координаційний штаб уже передав Росії списки для обміну.

    “Обмін полонених тисячу на тисячу готується, має бути проведений. Ці гарантії брали на себе американці”, — заявив Зеленський у вечірньому зверненні.

    Радник Кремля Юрій Ушаков також підтверджував готовність Росії до обміну, заявляючи, що процес може відбутися “доволі швидко”, якщо будуть погоджені списки.

    Однак уже за кілька днів після цих заяв стало зрозуміло, що домовленості фактично зависли. Українська сторона стверджує, що всі списки давно сформовані та передані, тоді як Росія продовжує затягувати процедури.

    Лубінець наголосив, що Київ постійно наполягає на поверненні найуразливіших категорій полонених — важкопоранених військових, тяжкохворих та тих, хто перебуває у російському полоні понад чотири роки.

    “Списки давно передані, і ми постійно наполягаємо на пріоритетних групах, які ми в першу чергу пропонуємо, щоб поверталися”, — пояснив омбудсмен.

    Тема обміну полоненими залишається однією з найчутливіших у російсько-українській війні. За час повномасштабного вторгнення Україна провела десятки обмінів, у межах яких вдалося повернути тисячі військових та цивільних. Водночас сотні українців досі залишаються у російських колоніях, СІЗО та на тимчасово окупованих територіях.

    Українська влада неодноразово заявляла, що Росія систематично використовує тему полонених як інструмент політичного та інформаційного тиску. Київ також звинувачує Москву у порушенні Женевських конвенцій через неналежне поводження з військовополоненими.

    Після анонсу обміну “1000 на 1000” у суспільстві з’явилися очікування, що це може стати найбільшим одночасним поверненням українських військових за весь час війни. Однак поки що процес фактично заблокований.

    Водночас у Кремлі продовжують робити суперечливі заяви. Російська сторона періодично стверджує, що нібито саме Україна затягує домовленості або “не готова” до обміну. Київ це категорично заперечує.

    На тлі цього американська адміністрація поки офіційно не коментувала причини затримки реалізації домовленостей, хоча саме Вашингтон був основним посередником під час травневих переговорів.

    Аналітики звертають увагу, що Кремль традиційно використовує гуманітарні теми як елемент переговорної гри. Росія неодноразово затягувала обміни, змінювала списки або висувала додаткові умови вже після досягнення попередніх домовленостей.

    Попри це українська сторона заявляє, що переговорний процес триває щодня. Лубінець підкреслив: робота над поверненням полонених не припиняється ні на день, навіть якщо публічно складається враження паузи.

    Тим часом родини українських військовополонених продовжують проводити акції та звернення з вимогою прискорити обміни та повернути захисників додому. Особливу увагу зараз приділяють військовим, які перебувають у полоні ще з початку повномасштабного вторгнення та мають тяжкі поранення або серйозні проблеми зі здоров’ям.

    Україна наполягає, що гуманітарні питання мають залишатися поза політичними маніпуляціями. Однак останні події вкотре демонструють: навіть після публічних домовленостей із Кремлем немає жодних гарантій їхнього виконання.

  • Повернули тих, кого “не існувало”: Україна звільнила 193 полонених, яких не визнавав Червоний Хрест

    Повернули тих, кого “не існувало”: Україна звільнила 193 полонених, яких не визнавав Червоний Хрест

    Україна провела черговий масштабний обмін військовополоненими з Росією, у результаті якого додому повернулися 193 українські захисники. Цей обмін став одним із найбільш резонансних за останній час через низку обставин, які роблять його унікальним і водночас тривожним з погляду міжнародного гуманітарного права.

    Про особливості обміну повідомили керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов та заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук. За їхніми словами, операцію готували особливо ретельно за дорученням Володимир Зеленський, адже йшлося про складні випадки, які потребували додаткових переговорів і міжнародного посередництва.

    Головною особливістю цього обміну стало те, що жоден із повернутих військових не був офіційно підтверджений як полонений представниками Міжнародний комітет Червоного Хреста. Це означає, що фактично ці люди перебували поза міжнародним обліком, що є прямим порушенням Женевських конвенцій. Відсутність офіційної реєстрації значно ускладнює процеси пошуку, захисту прав і контролю умов утримання полонених.

    За словами Верещук, усіх звільнених утримували на території Чечні, де, за свідченнями, умови для полонених є особливо жорсткими. Саме цей фактор став одним із ключових викликів під час переговорного процесу. Частина звільнених також перебувала під тиском через сфабриковані кримінальні справи, що суперечить міжнародному праву.

    Очільник ГУР Буданов уточнив, що нинішній обмін фактично став другим етапом так званого Великоднього обміну. За його словами, серед звільнених — багато молодих військових, зокрема тих, хто народився вже у 2000-х роках. Це солдати, сержанти та офіцери, які брали участь у бойових діях на різних ділянках фронту — від Донеччини й Луганщини до Харківського, Запорізького та навіть Курського напрямків.

    Серед визволених є й поранені військові, які потребують негайної медичної допомоги та реабілітації. Вік звільнених варіюється від 24 до 60 років, що свідчить про широкий спектр залучення українців до оборони країни.

    Окремо Буданов звернув увагу на символічні моменти: двоє військових, звільнених саме 24 квітня, відзначають свій день народження вже на рідній землі. Такі деталі підкреслюють людський вимір події, яка для багатьох родин стала довгоочікуваним поверненням близьких.

    У Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими повідомили, що цей обмін став уже 73-м від початку повномасштабного вторгнення. Українська сторона системно працює над поверненням своїх громадян, попри складність переговорів і відсутність прозорості з боку Росії.

    Також у штабі підтвердили, що значна частина звільнених перебувала в незаконному утриманні, а проти деяких із них висувалися безпідставні обвинувачення. Подібна практика є порушенням норм міжнародного гуманітарного права та свідчить про системний характер проблеми.

    Важливу роль у реалізації обміну відіграли міжнародні партнери. Українська сторона подякувала Сполученим Штатам Америки та Об’єднаним Арабським Еміратам за сприяння у проведенні переговорів. Посередництво третіх країн залишається критично важливим у процесі звільнення полонених, особливо у випадках, коли Росія не визнає факт утримання конкретних осіб.

    Цей обмін став продовженням попереднього, який відбувся напередодні Великодня. Тоді Україна повернула 175 військових і 7 цивільних. У сукупності ці операції свідчать про активізацію процесу повернення полонених, хоча він залишається складним і залежним від політичних і військових факторів.

    Експерти наголошують, що нинішній випадок із «непідтвердженими» полоненими може стати підставою для додаткового тиску на Росію з боку міжнародної спільноти. Адже відсутність доступу міжнародних організацій до місць утримання порушує базові принципи захисту прав людини під час війни.

    Водночас для України кожен такий обмін має не лише політичне, а й глибоке соціальне значення. Повернення військових зміцнює довіру суспільства, підтримує бойовий дух армії та демонструє, що держава не залишає своїх громадян.

    Наразі звільнені військові проходять первинні медичні огляди, психологічну допомогу та процедури реінтеграції. Попереду — тривалий шлях відновлення, але головне, що вони вже вдома.

    Таким чином, обмін 24 квітня став не просто черговою операцією, а важливим сигналом: навіть у найскладніших умовах Україна продовжує боротися за кожного свого громадянина, навіть якщо його намагалися «стерти» з офіційних списків.

  • 300 тисяч поза строєм: військовий пропонує радикально змінити підхід до СЗЧ і повернути досвідчених бійців у ЗСУ

    300 тисяч поза строєм: військовий пропонує радикально змінити підхід до СЗЧ і повернути досвідчених бійців у ЗСУ

    В Україні дедалі активніше обговорюють проблему самовільного залишення військових частин (СЗЧ) і її вплив на обороноздатність країни. За оцінками військових, кількість таких випадків може сягати сотень тисяч, і ця цифра вже виходить за межі суто дисциплінарного питання, перетворюючись на стратегічну проблему для армії.

    Військовослужбовець ЗСУ Ілля Шполянський заявив, що держава має переглянути підхід до цієї категорії військових і розглядати їх не як «порушників», а як важливий кадровий ресурс. На його думку, значна частина тих, хто залишив службу, має бойовий досвід і може бути повернута до війська за умови створення адекватних механізмів.

    За словами військового, нинішня система мобілізації та роботи територіальних центрів комплектування (ТЦК) має серйозні недоліки. Він стверджує, що часто мобілізуються люди з обмеженою придатністю, які не можуть виконувати бойові завдання. У результаті вони опиняються у тилових підрозділах, де не мають чітких функцій, але потребують фінансування та забезпечення.

    «Це шлях у нікуди. Держава витрачає великі ресурси на людей, які не можуть бути ефективно використані на фронті», — наголошує Ілля Шполянський.

    Водночас, за його оцінками, існує інша категорія військових — ті, хто самовільно залишив частину після тривалого перебування на службі. Багато з них мають досвід участі у бойових діях, пройшли підготовку і можуть швидко повернутися до виконання завдань. Однак через складну бюрократичну систему їх повернення у стрій фактично заблоковане.

    Однією з ключових проблем він називає перевантаження Державне бюро розслідувань. У прифронтових регіонах, за його словами, розгляд справ щодо СЗЧ може тривати від одного до двох років. Це створює ситуацію, коли військові не мають реальної можливості легально повернутися до служби, навіть якщо вони цього хочуть.

    Експерти зазначають, що проблема СЗЧ дійсно є складною і багатогранною. Вона включає не лише дисциплінарні аспекти, а й питання морального виснаження військових, тривалого перебування на фронті, поранень, психологічного стану та конфліктів у підрозділах. Частина військових залишає службу не через небажання воювати, а через об’єктивні обставини.

    У цьому контексті пропозиції щодо повернення таких військових у стрій набувають особливої актуальності. Ілля Шполянський пропонує запровадити фінансові стимули для діючих військових, які допомагатимуть залучати колишніх бійців назад до підрозділів. Зокрема, йдеться про виплату премій у розмірі близько 50 тисяч гривень за кожного повернутого військовослужбовця.

    На його думку, це буде дешевше та ефективніше, ніж витрачати ресурси на пошук нових мобілізованих, їх навчання та забезпечення. Адже підготовка одного нового бійця потребує значних коштів і часу, тоді як досвідчені військові вже мають необхідні навички.

    Водночас експерти з безпеки застерігають, що впровадження таких механізмів потребує комплексного підходу. Повернення військових із СЗЧ має супроводжуватися чіткими юридичними процедурами, системою реабілітації та оцінкою їхньої придатності до подальшої служби.

    Крім того, важливо розрізняти різні категорії таких військових. Як зазначає Шполянський, є велика різниця між тими, хто залишив частину після кількох років служби, і тими, хто не приступив до виконання обов’язків після навчального центру. У цих випадках підходи до повернення мають бути різними.

    Проблема СЗЧ також має соціальний вимір. Вона впливає на довіру до системи мобілізації, ставлення суспільства до армії та загальну ефективність оборонного сектору. Саме тому її вирішення потребує не лише силових або каральних методів, а й гнучкої політики, яка враховує реалії війни.

    У державних структурах поки що не оголошували про конкретні зміни у підходах до цієї проблеми. Однак тема дедалі частіше піднімається у публічному просторі, що може свідчити про підготовку до реформ у сфері мобілізації та управління кадровим потенціалом армії.

    Дискусія навколо СЗЧ виходить на новий рівень. Замість того щоб розглядати цю проблему виключно як порушення дисципліни, військові пропонують бачити у ній можливість для посилення армії за рахунок повернення досвідчених бійців. Реалізація таких підходів може суттєво вплинути на ефективність ЗСУ в умовах тривалої війни.