Hronikanovostej.com

Позначка: польсько-українські відносини

  • Новий дипломатичний скандал? Соратник Навроцького назвав захід України “Східною Малопольшею”

    Новий дипломатичний скандал? Соратник Навроцького назвав захід України “Східною Малопольшею”

    Новий дипломатичний скандал розгортається між Україною та Польщею після заяви голови Канцелярії президента Польщі Збігнєва Богуцького. Коментуючи рішення Верховної Ради України про створення Українського національного пантеону, польський посадовець використав історичний термін «Східна Малопольща» стосовно західних областей України та різко розкритикував державну політику Києва щодо вшанування діячів українського визвольного руху.

    Заява пролунала під час спілкування Богуцького з журналістами після ухвалення Верховною Радою законопроєкту про створення Українського національного пантеону. Представник адміністрації президента Кароля Навроцького наголосив, що Україна є суверенною державою і має право ухвалювати власні закони, однак поставив під сумнів правильність такого рішення.

    За словами Богуцького, героїзація Степан Бандера та діячів Українська повстанська армія, яких польська сторона пов’язує із Волинською трагедією, нібито не відповідає європейським та трансатлантичним цінностям.

    «ЦЕ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ, У НИХ Є СУВЕРЕНІТЕТ ТА СВОБОДА ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ; ПИТАННЯ У ТОМУ, ЧИ ПРАВИЛЬНІ ЦІ РІШЕННЯ. НА МОЮ ДУМКУ, А НАСАМПЕРЕД НА ДУМКУ ПРЕЗИДЕНТА КАРОЛЯ НАВРОЦЬКОГО, ПРОСЛАВЛЕННЯ БАНДЕРИ ТА ЗЛОЧИНЦІВ, ЯКІ ВЧИНИЛИ ЗЛОЧИНИ НА ВОЛИНІ ТА У СХІДНІЙ МАЛОПОЛЬЩІ, – ЦЕ НЕ ТОЙ ШЛЯХ, ЯКИЙ ВЕДЕ ДО ЗАХОДУ», – заявив Богуцький.

    Саме використання терміна «Східна Малопольща» стало предметом гострої дискусії. Це історична назва, яку польська влада офіційно застосовувала у 1918–1939 роках щодо українських територій, що входили до складу Другої Речі Посполитої. У міжвоєнний період цей термін використовувався замість назв «Західна Україна» або «Східна Галичина» в офіційних документах польської держави. Саме тому сьогодні його використання щодо сучасної території України багатьма сприймається як політично та історично чутливе.

    Богуцький також заявив, що Польща «ніколи не погодиться» із прославленням діячів українського визвольного руху та назвав останні рішення Києва у сфері історичної пам’яті конфронтаційними.

    За його словами, президент Польщі Кароль Навроцький неодноразово наголошував, що питання пам’яті жертв Волинської трагедії залишається принциповим для польської держави.

    Підставою для нової хвилі дискусій стало ухвалення Верховною Радою закону про створення Українського національного пантеону. Закон передбачає створення у Києві меморіального комплексу для вшанування видатних українців, які зробили визначний внесок у боротьбу за незалежність держави, розвиток української армії, науки, культури, освіти та громадянського суспільства.

    Пантеон матиме спеціальний правовий статус і буде відкритим для громадськості. Закон був підтриманий парламентом 1 липня після внесення відповідної законодавчої ініціативи Президентом України.

    Заяви польського посадовця вже викликали активне обговорення в українському інформаційному просторі. Частина українських експертів та публіцистів звернула увагу саме на використання терміна «Східна Малопольща», наголошуючи, що він асоціюється з історичною політикою міжвоєнної Польщі щодо українських земель.

    Зокрема, журналіст Андрій Смолій висловив думку, що подібна риторика нагадує використання історичних назв для обґрунтування територіальних претензій, однак ця оцінка є його особистою позицією, а не офіційною позицією державних органів України чи Польщі.

    Нинішній конфлікт став продовженням напруження у польсько-українських відносинах навколо історичної пам’яті. Останніми тижнями між країнами вже виникали суперечки після присвоєння почесного найменування «Героїв УПА» одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ. Це рішення викликало критику польських політиків, зокрема президента Кароля Навроцького та представників уряду. Пізніше між сторонами виникла нова дипломатична суперечка навколо державних нагород та історичної політики.

    Попри розбіжності у питаннях історичної пам’яті, Україна та Польща залишаються стратегічними партнерами у сфері безпеки та підтримки України у війні проти Росії. Водночас історичні питання й надалі залишаються одними з найскладніших у двосторонньому діалозі та регулярно стають причиною політичних дискусій.

  • Квасневський жорстко попередив Зеленського: Україна ризикує втратити Польщу через одну помилку

    Квасневський жорстко попередив Зеленського: Україна ризикує втратити Польщу через одну помилку

    Колишній президент Польщі Александр Квасневський заявив, що Володимир Зеленський припустився політичної помилки, коли в Україні ухвалили рішення назвати підрозділ Сил спеціальних операцій на честь Героїв УПА. На думку експрезидента, цей крок загострив і без того чутливу історичну тему у відносинах Києва та Варшави й дав додатковий аргумент польським політичним силам, які будують кампанії на антиукраїнських настроях.

    Про це Квасневський сказав в інтерв’ю «Європейській правді» у Ґданську, напередодні Конференції з відновлення України URC-2026.

    Експрезидент Польщі наголосив, що системно підтримує Україну та вважає її вступ до Європейського Союзу вигідним не лише для Києва, а й для самої Польщі. Водночас він попередив: польсько-українські відносини зараз опинилися у небезпечній точці, коли ініціативу можуть перехопити радикали з обох боків.

    «Не можна віддавати польсько-українські відносини в руки радикалів», – заявив Квасневський.

    За його словами, якщо саме радикальні сили почнуть визначати тон відносин між двома країнами, це може стати початком серйозної політичної катастрофи. Особливо небезпечно це виглядає на тлі майбутніх парламентських виборів у Польщі 2027 року, де українське питання, за прогнозом Квасневського, стане однією з ключових тем.

    Окремо він розкритикував рішення щодо підрозділу ССО імені Героїв УПА. Квасневський вважає, що це було «неправильно прораховане рішення», яке вдарило по польському суспільному сприйняттю України. При цьому він визнав, що тепер Зеленський політично не може просто скасувати це рішення, як і президент Польщі Кароль Навроцький не може відмовитися від уже обраної жорсткої лінії.

    Квасневський також згадав, що керівник ГУР Кирило Буданов приїздив до Варшави, аби знайти вихід із ситуації, однак, за словами експрезидента Польщі, розв’язати кризу не вдалося.

    Особливу увагу Квасневський приділив Каролю Навроцькому. Він назвав нового польського президента «особливим випадком» і зазначив, що той ще до виборів займав дуже жорстку позицію щодо історичних питань, зокрема Волині та УПА. На думку Квасневського, Навроцький прагне стати центром правої коаліції у Польщі після виборів 2027 року.

    До такої коаліції, за його оцінкою, можуть увійти «Право і справедливість», «Конфедерація» та «Конфедерація польської корони» Гжегожа Брауна. Квасневський попередив, що якщо ці сили отримають більшість, це буде поганою новиною для України, Польщі та Європейського Союзу.

    Він також наголосив, що антиукраїнські настрої в Польщі існують, але не є позицією більшості суспільства. За словами експрезидента, більшість українців у Польщі працюють, дотримуються законів і допомагають польській економіці. Однак окремі резонансні випадки за участі українців використовуються політиками для розпалювання негативу.

    Квасневський навів приклад із досвіду Польщі після вступу до ЄС, коли у Великій Британії також були кримінальні історії за участі поляків. Він згадав, як під час аудієнції у королеви Єлизавети II вибачався за вбивство, яке скоїв поляк, але королева відповіла, що пам’ятає передусім внесок поляків у боротьбу під час Другої світової війни.

    На думку Квасневського, подібну логіку варто застосовувати й до українців у Польщі: окремі інциденти не мають перекреслювати загальну роль українців, які живуть, працюють і підтримують польську економіку.

    Експрезидент також нагадав про формулу польсько-українського примирення «пробачаємо і просимо пробачення», яку він погоджував із президентом України Леонідом Кучмою ще у 1997 році. За його словами, тоді це було дуже складно, адже багато свідків Волинської трагедії були живими, але діалог усе ж працював.

    Квасневський вважає, що згодом обидві сторони недостатньо підтримували цей процес. Не було достатньо діалогу між істориками, інтелектуалами та науковцями. Новий шанс для зближення з’явився після початку повномасштабної війни, коли поляки масово й щиро прийняли українських біженців. Але з часом втома від війни та політичні маніпуляції знову посилили напругу.

    Попри нинішню кризу, Квасневський заявив, що вірить у майбутнє членство України в Європейському Союзі. Він підкреслив, що шлях до ЄС тривалий і складний, але Україна вже далеко не на початку цього процесу. За його словами, Польща пройшла шлях від Угоди про асоціацію до членства в ЄС за 13 років, тому Києву також потрібно готуватися до довгих переговорів і складних реформ.

    Серед найбільш чутливих питань він назвав сільське господарство, сферу послуг, боротьбу з корупцією та незалежність судової влади. Квасневський запропонував створювати спільні експертні групи між Україною та ЄС, які допоможуть знаходити рішення у найскладніших сферах.

    Щодо НАТО експрезидент Польщі був значно обережнішим. На його думку, членство України в Альянсі було б найкращою гарантією безпеки не лише для України, а й для всієї Європи. Водночас він визнав, що за нинішньої позиції США, зокрема президента Дональда Трампа, вступ України до НАТО наразі виглядає нереалістичним.

    Натомість членство в ЄС Квасневський назвав цілком досяжною гарантією безпеки. Він заявив, що й надалі підтримуватиме європейське майбутнє України, бо вважає це стратегічно важливим для Польщі та Європи.

    Наприкінці інтерв’ю Квасневський висловив думку, що в найближчі місяці у війні може статися певний прорив. Водночас він уточнив, що не очікує повноцінної мирної угоди, адже не вірить у надійний мир із нинішньою Росією. Однак, на його думку, можливим може стати перемир’я, яке відкриє для України та Європи нове політичне вікно можливостей.

  • У Навроцького звинуватили Україну в погіршенні відносин з Польщею

    У Навроцького звинуватили Україну в погіршенні відносин з Польщею

    Напруга у відносинах між Польщею та Україною зростає через дії української сторони, а не через рішення президента Польщі Кароля Навроцького. Таку позицію озвучив глава канцелярії польського президента Збігнев Богуцький в інтерв’ю RMF FM, коментуючи останні заяви та політичні кроки, які призвели до помітного охолодження діалогу між Варшавою та Києвом.

    За словами Богуцького, нинішній стан польсько-українських відносин є складним, однак відповідальність за це, на його думку, не лежить на польському президенті чи його адміністрації. Він стверджує, що причиною погіршення контактів стали рішення української сторони, які у Варшаві сприйняли як такі, що ігнорують чутливі історичні питання та попередні домовленості між державами.

    Окремо глава канцелярії президента Польщі різко розкритикував рішення щодо присвоєння українському військовому підрозділу назви, пов’язаної з “героями УПА”. Він назвав це кроком, який у Польщі сприймають як неприйнятний і образливий, наголошуючи, що він зачіпає історичну пам’ять польського суспільства. Богуцький заявив, що подібні рішення ускладнюють діалог між країнами, особливо на тлі чутливих історичних дат та дискусій навколо спільного минулого.

    У своїх заявах він також прокоментував чутки про можливу кризу напередодні річниці Волинської трагедії, зазначивши, що ситуація має складний політичний контекст, але заперечив відсутність контактів між сторонами. За його словами, спроби налагодити комунікацію між президентськими адміністраціями Польщі та України дійсно здійснювалися, однак вони не призвели до конкретного результату.

    Водночас Богуцький підкреслив, що дипломатичні канали між Варшавою та Києвом продовжують працювати, навіть попри напружену політичну атмосферу. Це, за його словами, дозволяє підтримувати мінімальний рівень взаємодії між державами та уникати повного розриву контактів.

    На тлі загострення відносин раніше президент Польщі Кароль Навроцький ухвалив рішення про позбавлення президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла. У Варшаві це пояснили політичними та історичними причинами, зокрема реакцією на рішення щодо назв українських військових підрозділів та трактування історичних подій, пов’язаних із УПА. У Польщі заявили, що такі кроки не відповідають очікуванням Варшави в контексті європейської інтеграції України.

    Це рішення викликало помітну реакцію в Україні. Деякі українські посадовці заявили про намір повернути польські державні нагороди на знак протесту, а в політичних колах почали обговорювати можливі наслідки для двосторонніх відносин, зокрема у сфері дипломатичних контактів і міжнародних заходів.

    Президент України Володимир Зеленський у відповідь заявив, що такі рішення можуть бути пов’язані з внутрішньополітичними процесами у Польщі та використанням історичної тематики у внутрішніх дискусіях. Він наголосив, що Україна залишається відкритою до діалогу з Варшавою, попри різкі заяви та політичні суперечки.

    Експерти відзначають, що нинішнє загострення між Києвом і Варшавою є одним із найсерйозніших за останній час, адже воно зачіпає як історичні питання, так і сучасну політичну співпрацю, включно з безпековим та євроінтеграційним напрямками. На цьому тлі зростає важливість дипломатичних каналів, які наразі залишаються єдиним стабілізуючим фактором у відносинах між двома країнами.

  • У Польщі назвали справу з орденом Зеленського «моральною перемогою»

    У Польщі назвали справу з орденом Зеленського «моральною перемогою»

    У Сеймі Польщі продовжується політична та публічна дискусія навколо резонансного рішення президента Польщі Кароля Навроцького про позбавлення президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди Республіки Польща. Попри те, що сам факт рішення вже викликав значний міжнародний резонанс і став предметом суперечок як у Варшаві, так і в Києві, частина польських політиків намагається перевести фокус із конфлікту на перспективу подальших двосторонніх відносин.

    Однією з таких позицій стала заява депутатки коаліційної Польської селянської партії (PSL) Уршули Паславської, яка в ефірі Polsat News охарактеризувала рішення щодо ордена як «моральну перемогу» польської держави. Водночас вона наголосила, що після завершення цього етапу політичного протистояння необхідно уникати подальшої ескалації та зосередитися на практичній співпраці з Україною, насамперед у сфері післявоєнного відновлення.

    Паславська підкреслила, що ситуація з поверненням ордена, який раніше був вручений Володимиру Зеленському, фактично вже перейшла у завершальну фазу, і тому політичний сенс продовження конфлікту, на її думку, вичерпується. Вона зазначила, що Польща має перейти до обговорення довгострокових стратегічних питань, зокрема участі у міжнародній конференції, присвяченій відбудові України, яка розглядається як один із ключових елементів майбутньої економічної співпраці між країнами.

    На її думку, саме відбудова України має стати центральним напрямком польської зовнішньої політики у східному векторі, адже масштаб руйнувань і потреби у відновленні створюють не лише гуманітарний, а й економічний виклик для всієї Європи. Вона також наголосила, що Польща вже зробила значний внесок у підтримку України, як на державному рівні, так і через зусилля польського суспільства, яке прийняло мільйони українських громадян після початку повномасштабної війни.

    Водночас Паславська звернула увагу на те, що міжнародні конференції з відбудови не можуть бути ефективними без безпосередньої участі української сторони, оскільки саме Україна є головним реципієнтом і водночас ключовим партнером у визначенні пріоритетів відновлення. Вона підкреслила, що будь-які рішення, ухвалені без Києва, не матимуть практичної цінності та не принесуть очікуваного результату.

    Окрему увагу депутатка приділила питанню політичної реакції на заяви української сторони щодо можливих дзеркальних кроків у відповідь на дії Варшави. Вона закликала утримуватися від емоційної риторики та взаємних погроз, наголосивши, що Польща як країна з довшою демократичною традицією в Європейському Союзі повинна демонструвати стриманість і політичну зрілість у складних ситуаціях.

    В її інтерпретації важливо не дозволити, щоб історичні суперечки або символічні конфлікти перетворювалися на довготривалий дипломатичний розрив між двома державами, які мають спільний інтерес у безпеці та стабільності регіону. Вона також наголосила, що будь-які дії, які можуть сприйматися як емоційна ескалація, лише віддаляють сторони від конструктивного діалогу.

    Паславська додала, що Україна повинна враховувати політичну роль Польщі у процесі європейської інтеграції, оскільки позиція Варшави матиме значення для подальших рішень у межах Європейського Союзу. При цьому вона застерегла, що загострення двосторонніх суперечок може ускладнити шлях України до ЄС, якщо конфлікти навколо історичних і символічних питань не будуть врегульовані.

    У Сеймі також звучать застереження щодо можливих довгострокових наслідків нинішньої дипломатичної напруги. На думку Паславської, якщо обидві сторони не докладуть зусиль для зниження рівня конфлікту, ситуація може перейти у тривалий політичний дисбаланс, який у перспективі негативно вплине на економічні та безпекові інтереси як Польщі, так і України.

    Раніше рішення президента Польщі Кароль Навроцький про позбавлення Володимира Зеленського ордена Білого Орла було обґрунтоване історико-політичними мотивами та суперечками навколо символічних назв українських військових підрозділів. На тлі цього в Україні низка політиків заявила про намір повернути польські державні нагороди, а також розпочалася ширша дискусія щодо формату подальших політичних контактів між Києвом і Варшавою, включно з міжнародними заходами з відбудови України.

  • Чому у Зеленського забрали орден, а Муссоліні й Шредер залишилися з нагородами

    Чому у Зеленського забрали орден, а Муссоліні й Шредер залишилися з нагородами

    У канцелярії президента Польщі Кароля Навроцького спробували публічно роз’яснити одну з найбільш резонансних політичних суперечок останніх днів, яка виникла навколо рішення про позбавлення президента України Володимира Зеленського ордена Білого орла — найвищої державної нагороди Польщі. Дискусія навколо цього кроку швидко вийшла за межі двосторонніх відносин і перетворилася на ширшу політичну суперечку про критерії надання та відкликання нагород, а також про те, чому одні історичні та політичні постаті зберігають відзнаки, тоді як інші їх позбавляються.

    У центрі пояснень опинилася позиція міністерки канцелярії президента Польщі Агнешки Єнджак, яка фактично відповіла на критику щодо вибірковості рішень. Йшлося про питання, чому ордени, за аналогією з випадком Зеленського, не були відкликані у низки суперечливих історичних постатей, серед яких називали італійського диктатора Беніто Муссоліні, російську імператрицю Катерину II, а також колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера.

    За словами представниці канцелярії, наведені приклади не можуть розглядатися в однаковій правовій та процедурній площині. Вона наголосила, що Муссоліні та Катерина II є історичними постатями, які давно померли, а чинні правила польської державної практики не передбачають механізму посмертного відкликання орденів. У випадку з такими постатями, як зазначається, йдеться радше про історичну спадщину, а не про актуальні політичні рішення, які можна переглядати в сучасному контексті.

    Окремо увагу було приділено порівнянню з Герхардом Шредером, який після завершення політичної кар’єри в Німеччині неодноразово опинявся в центрі критики через свої зв’язки з російськими енергетичними проєктами та політичне зближення з Москвою. Проте в канцелярії президента Польщі стверджують, що його дії, попри гостру оцінку, не були інтерпретовані як настільки прямі образи польського народу, як це було представлено у випадку з українським президентом.

    У коментарі також проводилися паралелі з політикою історичної пам’яті в Німеччині, де, за словами Єнджак, під час перебування Шредера на посаді канцлера не відбувалося державного вшанування діячів нацистського режиму. Таким чином, у польській стороні намагаються підкреслити, що йдеться не про вибіркове трактування історії, а про різні контексти, які не можна механічно прирівнювати один до одного.

    Водночас у канцелярії президента Польщі наголосили, що рішення про позбавлення Зеленського ордена пов’язане не лише з його особистими висловлюваннями чи політичними жестами, а й з ширшим контекстом історичних і символічних суперечок між Варшавою та Києвом. Зокрема, згадувалися дискусії навколо назв українських військових формувань і складних оцінок історичних подій, які по-різному трактуються в обох країнах.

    Єнджак окремо заявила, що український президент, на її думку, під час отримання нагороди не піднімав питання про те, що орден Білого орла вже був пов’язаний з постатями, які в польському суспільному дискурсі викликають гостру історичну полеміку. Вона також розкритикувала символічний жест повернення ордена поштовим відправленням, заявивши, що це може бути сприйнято як додатковий політичний сигнал, який лише загострює ситуацію.

    У канцелярії підкреслюють, що попри рішення про відкликання нагороди, Польща не змінює загальної позиції щодо підтримки України. Представники адміністрації Навроцького наголошують, що стратегічна співпраця між державами залишається чинною, однак вона, за їх словами, не виключає політичних розбіжностей і критичних оцінок.

    Сам президент Польщі Кароль Навроцький, як зазначалося раніше, ухвалив рішення про позбавлення Зеленського ордена Білого орла, аргументуючи це питаннями історичної пам’яті та дискусіями щодо символічних назв українських підрозділів, які в Польщі сприймаються як чутливі з точки зору історичного контексту.

    Після цього рішення в Україні виникла хвиля реакцій серед політиків та громадських діячів, частина з яких заявила про намір повернути польські державні нагороди на знак солідарності з українським президентом. Додатково почалися обговорення щодо формату участі української делегації в міжнародних заходах, які мають відбутися у Польщі, зокрема в контексті майбутніх конференцій, присвячених відновленню України.

    Таким чином, ситуація навколо ордена Білого орла переросла у значно ширшу дипломатичну й символічну дискусію, яка зачіпає не лише відносини між Києвом і Варшавою, але й загальні підходи до історичної пам’яті, державних нагород та політичної відповідальності публічних осіб у сучасній Європі.

  • «Без українців буде катастрофа»: експрезидент Польщі виступив із різкою заявою

    «Без українців буде катастрофа»: експрезидент Польщі виступив із різкою заявою

    Колишній президент Польщі Олександр Кваснєвський закликав польських політиків не піддаватися антиукраїнській риториці та попередив про серйозні наслідки для польської економіки у разі масового відтоку українців з країни. Його заява пролунала на тлі загострення польсько-українських відносин після рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла.

    Про це повідомляє Onet Wiadomości.

    За словами Кваснєвського, сьогодні на території Польщі проживає близько 1,5 мільйона громадян України, які мають чинні документи на перебування в країні. Українці вже давно стали важливою частиною польського ринку праці та допомагають компенсувати гострі демографічні проблеми, з якими стикається держава.

    Експрезидент наголосив, що Польща переживає нестачу робочої сили у багатьох галузях економіки, тому роль українців є надзвичайно важливою для стабільного функціонування країни.

    «Якщо антиукраїнські сили досягнуть своєї мети і українці почнуть масово залишати Польщу, наслідки будуть відчутними практично одразу», – застеріг політик.

    За його словами, найбільший удар може припасти на сферу послуг, систему охорони здоров’я, сектор догляду за літніми людьми, логістику та будівництво. Саме в цих галузях працюють десятки тисяч українців, які фактично підтримують нормальне функціонування багатьох підприємств та установ.

    Кваснєвський підкреслив, що останніми роками українські працівники стали одним із ключових факторів економічної стабільності Польщі. Особливо це стало помітно після початку повномасштабної війни Росії проти України, коли польський ринок праці отримав значний приплив робочої сили.

    Політик також висловив занепокоєння через посилення антиукраїнських настроїв у польському суспільстві. На його думку, тема України дедалі частіше використовується окремими політичними силами як інструмент внутрішньої боротьби та мобілізації електорату.

    «Не можна дозволити, щоб питання України стало заручником політичних кампаній», – фактично наголосив експрезидент.

    Кваснєвський визнав, що історичні питання між двома країнами залишаються складними та емоційними. Водночас він закликав польських політиків вести відповідальний діалог і не допустити руйнування стратегічного партнерства між Варшавою та Києвом.

    На його переконання, особливо важливо вже зараз думати про майбутні виклики, які постануть перед двома країнами у разі вступу України до Європейського Союзу. Саме тому політики мають шукати шляхи до порозуміння, а не розпалювати нові конфлікти.

    Заява Кваснєвського прозвучала на тлі безпрецедентного дипломатичного скандалу між Києвом та Варшавою.

    Нагадаємо, 19 червня президент Польщі Кароль Навроцький ухвалив рішення позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди Польщі. У Варшаві пояснили це рішення реакцією на присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування «імені Героїв УПА».

    Після цього Навроцький заявив, що Польща не підтримуватиме вступ до Європейського Союзу тих держав, які, на його думку, не відмовляються від «культу тоталітаризму та насильства».

    Рішення польського президента викликало різку реакцію в Україні. Уже наступного дня Володимир Зеленський повідомив про повернення ордена Білого Орла до Польщі. Президент опублікував фотографії відправлення нагороди на адресу Кароля Навроцького та подякував польському народу за підтримку України у боротьбі проти російської агресії.

    Слідом за Зеленським про повернення польських нагород оголосили низка відомих українських політиків і державних діячів.

    Другий президент України Леонід Кучма заявив про відмову від ордена Білого Орла, яким був нагороджений ще у 1997 році. Третій президент Віктор Ющенко також повідомив про аналогічне рішення, наголосивши на неприпустимості такого ставлення до чинного глави української держави.

    П’ятий президент України Петро Порошенко також повернув польську відзнаку, заявивши, що вона була вручена не лише йому особисто, а всьому українському народові. Згодом про аналогічний крок повідомив і колишній прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

    Крім того, про відмову від польських державних нагород заявили міністр закордонних справ Андрій Сибіга, начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов та посол України в Польщі Василь Боднар.

    На цьому тлі заява Олександра Кваснєвського стала одним із перших голосів серед польських політиків найвищого рівня, який відкрито попередив про можливі негативні наслідки подальшого загострення відносин між двома країнами.

    Колишній президент переконаний, що Польща та Україна залишаються природними союзниками перед обличчям спільних безпекових викликів, а політичні суперечки не повинні ставити під загрозу стратегічне партнерство, яке формувалося протягом багатьох років.

    «Майбутнє польсько-українських відносин значно важливіше за короткострокові політичні дивіденди», — таким фактично став головний меседж заяви Кваснєвського на тлі найгучнішої дипломатичної кризи між Києвом та Варшавою за останні роки.

  • Опитування показало несподіване ставлення поляків до позиції Зеленського

    Опитування показало несподіване ставлення поляків до позиції Зеленського

    Відносини між Україною та Польщею переживають один із найскладніших періодів за останні роки. На тлі гучних політичних суперечок, історичних дискусій та скандалу навколо позбавлення президента України Володимира Зеленського польського ордена Білого Орла нове соціологічне дослідження продемонструвало суттєве погіршення сприйняття українського лідера серед польського суспільства.

    Згідно з результатами опитування, проведеного соціологічною компанією Uniter Surveys на замовлення польського видання Wirtualna Polska, більшість громадян Польщі переконані, що Володимир Зеленський негативно ставиться до Польщі та її громадян.

    Дослідження, результати якого оприлюднили польські медіа, засвідчило доволі показову тенденцію. Загалом 58,3% опитаних поляків вважають, що президент України демонструє негативне ставлення до Польщі. Водночас лише 30,1% респондентів переконані у протилежному та оцінюють його ставлення як позитивне. Ще 11,6% учасників опитування не змогли визначитися зі своєю позицією.

    Серед тих, хто висловив негативну оцінку, 33,7% респондентів обрали варіант «скоріше негативне ставлення», тоді як 24,6% заявили про «однозначно негативне» ставлення президента України до Польщі.

    У групі прихильників позитивної оцінки ситуація виглядає менш переконливо. Лише 2,7% опитаних заявили, що Зеленський має «безумовно позитивне» ставлення до Польщі, тоді як ще 27,4% обрали варіант «скоріше позитивне».

    Соціологи також зафіксували суттєві відмінності залежно від політичних симпатій польських громадян. Серед прихильників правлячої коаліції оцінки виявилися значно більш збалансованими. У цій групі 41% респондентів вважають ставлення Зеленського позитивним, тоді як 39% дотримуються протилежної думки.

    Натомість серед виборців опозиційних партій, зокрема представників консервативного табору та правих політичних сил, переважає різко критичне ставлення. За результатами опитування, 83% прихильників опозиції переконані, що український президент ставиться до Польщі негативно.

    Опитування було оприлюднене на тлі чергового загострення українсько-польських відносин, яке розгорнулося після рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити Володимира Зеленського найвищої державної нагороди Польщі — ордена Білого Орла.

    Своє рішення Навроцький пояснив тим, що, на його думку, «поріг болю польського суспільства був перевищений». Польський президент пов’язав цей крок із рішенням української сторони присвоїти одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ почесне найменування на честь Героїв УПА.

    Саме питання історичної пам’яті останніми тижнями стало одним із головних подразників у двосторонніх відносинах. Частина польських політиків та громадських діячів розкритикували Київ за кроки, які, на їхню думку, недостатньо враховують чутливість польського суспільства щодо подій Волинської трагедії та діяльності Української повстанської армії.

    У відповідь в Україні наголошують, що питання історичної пам’яті не повинно ставати інструментом політичного тиску або руйнувати стратегічне партнерство між двома державами, які залишаються ключовими союзниками у протистоянні російській агресії.

    Скандал навколо ордена Білого Орла набув додаткового резонансу після того, як від своїх польських нагород почали відмовлятися відомі українські політики та посадовці. Зокрема, про таке рішення заявили другий президент України Леонід Кучма, третій президент Віктор Ющенко, п’ятий президент Петро Порошенко, а також міністр закордонних справ Андрій Сибіга, начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов та посол України у Польщі Василь Боднар.

    Попри політичні суперечки, експерти наголошують, що польсько-українські відносини залишаються стратегічно важливими для обох країн. Від початку повномасштабного вторгнення Росії Польща стала одним із головних союзників України, прийнявши мільйони українських біженців та забезпечивши масштабну військову, гуманітарну й політичну підтримку.

    Однак останні соціологічні дослідження свідчать про поступове зростання втоми частини польського суспільства від української тематики та активізацію політичних сил, які використовують історичні суперечки для мобілізації власного електорату.

    Аналітики звертають увагу, що результати опитування не обов’язково відображають реальне ставлення поляків до України загалом, а радше демонструють вплив гострої політичної дискусії, яка останнім часом домінує в польському інформаційному просторі.

    Водночас соціологи наголошують, що громадська думка залишається динамічною та може змінюватися залежно від розвитку подій як усередині Польщі, так і на міжнародній арені. Особливо важливими можуть стати подальші кроки політичного керівництва обох держав щодо врегулювання історичних суперечностей та збереження партнерських відносин.

    На тлі війни Росії проти України польсько-українське партнерство залишається одним із ключових факторів безпеки у Центрально-Східній Європі. Саме тому результати нового опитування можуть стати сигналом для політиків обох країн про необхідність активнішого діалогу та пошуку компромісів у питаннях, які дедалі частіше стають предметом гострих суспільних дискусій.

  • “Це руйнує суспільство”: Польський ПЕН різко засудив кампанію проти українців

    “Це руйнує суспільство”: Польський ПЕН різко засудив кампанію проти українців

    Польський ПЕН-клуб виступив із жорсткою заявою проти антиукраїнської кампанії, яка останнім часом набирає обертів у Польщі. Представники однієї з найавторитетніших культурних і правозахисних організацій країни закликали польську владу та громадянське суспільство активніше захищати українську громаду від дискримінації, наклепів, мови ворожнечі та політичних маніпуляцій.

    Відповідну заяву правління Польського ПЕН було ухвалено у Варшаві 15 червня 2026 року. Її текст оприлюднив Український ПЕН. Документ став реакцією на зростання кількості антиукраїнських висловлювань у польському публічному просторі, а також на спроби окремих політичних сил використовувати українську тематику для внутрішньополітичної боротьби.

    У заяві зазначається, що останнім часом у Польщі поширюються звинувачення на адресу уряду прем’єр-міністра Дональда Туска щодо нібито надмірного захисту українських інтересів. Одним із приводів для таких нападів стала присутність в уряді міністра Анджея Шептицького, який народився в Польщі та походить із відомого роду Шептицьких, що має як польське, так і українське історичне коріння.

    Представники Польського ПЕН наголосили, що в демократичній державі діяльність міністрів та державних службовців повинна оцінюватися виключно за результатами їхньої роботи, а не за національним походженням чи родинною історією. Автори заяви підкреслили, що подібні практики нагадують методи тоталітарних режимів, які використовували етнічне походження як інструмент політичного переслідування.

    Особливу стурбованість у ПЕН-клубі викликали заклики до так званої “люстрації” за національною ознакою. Організація нагадала, що подібні кампанії вже траплялися в історії Польщі та залишили болючий слід у суспільній пам’яті. Серед прикладів було згадано операцію “Вісла”, а також антисемітську кампанію 1968 року, коли тисячі громадян Польщі зазнали дискримінації через своє походження.

    Окрему увагу автори документа приділили ситуації навколо висловлювань міністра Анджея Шептицького щодо складних сторінок польсько-української історії. У Польському ПЕН зазначили, що слова посадовця не суперечили історичним фактам та не порушували законодавство, однак стали приводом для масштабної політичної кампанії та інформаційних атак.

    У заяві також критикується поширення тверджень про те, що кошти європейської програми SAFE нібито спрямовуються на фінансування Збройних сил України. Польський ПЕН наголошує, що подібні заяви неодноразово спростовувалися польським урядом, однак продовжують використовуватися окремими політиками для формування негативного ставлення до України.

    Представники організації звернули увагу на те, що випадки словесної та фізичної агресії проти українців у Польщі останнім часом стали значно помітнішими. За їхніми словами, прояви неприязні можна спостерігати як у політичних дискусіях, так і в повсякденному житті. У документі зазначається, що антиукраїнська риторика дедалі частіше з’являється у соціальних мережах, медіа та навіть парламентських дебатах.

    ПЕН-клуб наголосив, що така кампанія не лише порушує принципи демократичного суспільства, а й створює атмосферу страху серед українських біженців та їхніх родин. Особливе занепокоєння викликає становище українських дітей, які навчаються у польських школах. За оцінками організації, йдеться приблизно про 200 тисяч дітей, які можуть стати жертвами упереджень та дискримінації.

    У документі нагадується, що після початку повномасштабного вторгнення Росії Польща стала одним із головних прихистків для українських біженців. Мільйони українців отримали можливість знайти безпечне місце для проживання, доступ до освіти, медичних послуг та соціальної підтримки. Саме тоді Польща здобула міжнародне визнання за прояв солідарності та гуманізму.

    Автори заяви наголошують, що така політика відповідала принципам, сформульованим польськими інтелектуалами Єжи Ґедройцем та Юліушем Мєрошевським. Їхня концепція передбачала, що без незалежної та вільної України неможлива повністю безпечна та незалежна Польща.

    Втім, на думку Польського ПЕН-клубу, нинішня хвиля антиукраїнських настроїв ставить під загрозу багаторічні досягнення польсько-українського партнерства. Представники організації застерігають від повернення до старих історичних конфліктів і закликають не дозволити політичним маніпуляціям зруйнувати взаємну довіру між народами.

    Наприкінці своєї заяви Польський ПЕН звернувся до державних інституцій, громадських організацій, медіа та всіх громадян Польщі із закликом об’єднати зусилля для захисту української громади від наклепів, мови ненависті та дискримінації. Організація підкреслила, що лише спільними діями можна зберегти атмосферу взаємоповаги та підтримки, яка стала одним із символів польсько-української солідарності після початку великої війни.

    Заява Польського ПЕН-клубу стала однією з найгучніших реакцій польського культурного середовища на посилення антиукраїнської риторики та засвідчила занепокоєння інтелектуальних кіл країни розвитком суспільних настроїв напередодні нових політичних кампаній.

    Що таке ПЕН?

    ПЕН (PEN International) — одна з найстаріших і найвпливовіших міжнародних організацій, яка об’єднує письменників, журналістів, перекладачів та інтелектуалів із понад 100 країн світу. Організація була заснована у 1921 році та виступає на захист свободи слова, прав людини, незалежності культури й літератури. Польський ПЕН-клуб є національним осередком міжнародної мережі PEN International та регулярно бере участь у суспільних дискусіях щодо демократії, прав людини та захисту громадянських свобод.

  • Більшість поляків заявили про погіршення ставлення до українців через рішення про “героїв УПА”

    Більшість поляків заявили про погіршення ставлення до українців через рішення про “героїв УПА”

    Більше половини поляків заявили про погіршення ставлення до українців після рішення, пов’язаного з присвоєнням одній із українських військових структур найменування, що відсилає до “героїв УПА”. Про це свідчать результати соціологічного опитування SW Research, проведеного на замовлення видання rp.pl, яке в Польщі викликало активне суспільне обговорення та нову хвилю дискусій навколо історичної пам’яті й сучасних польсько-українських відносин.

    Йдеться про рішення, пов’язане з присвоєнням президентом України Володимиром Зеленським почесного найменування, що відсилає до “героїв УПА”, одному з підрозділів Сил спеціальних операцій Збройних сил України. Сам факт використання таких історичних референсів у назвах українських військових формувань був сприйнятий у Польщі неоднозначно, оскільки тема Української повстанської армії (УПА) залишається однією з найбільш чутливих у польському суспільному дискурсі через трагічні події Другої світової війни та післявоєнного періоду.

    Згідно з результатами опитування, 51,9% респондентів заявили, що після цього рішення їхнє ставлення до України та українців погіршилося. Це найбільша частка відповідей серед усіх варіантів і вона свідчить про помітний емоційний резонанс, який тема викликала в польському суспільстві. Водночас 31,9% опитаних зазначили, що дана подія не вплинула на їхнє ставлення до українців, що може свідчити про стійкість частини польського суспільства до політичних та історичних контроверсій у двосторонніх відносинах.

    Ще 11,7% респондентів не змогли визначитися з відповіддю або не мають сформованої думки щодо цього питання. І лише 4,5% опитаних заявили, що їхнє ставлення до України та українців після цього рішення навіть покращилося. Таким чином, баланс громадської думки у межах цього опитування демонструє суттєве переважання негативної або нейтральної реакції, тоді як позитивний вплив є мінімальним.

    Соціологи також зафіксували відмінності у сприйнятті залежно від статі та віку респондентів. Зокрема, серед чоловіків частка тих, хто заявив про погіршення ставлення до України, вища і становить близько 59%, тоді як серед жінок цей показник нижчий — приблизно 46%. Це може вказувати на різницю у сприйнятті історичних та політичних тем залежно від соціальних і культурних факторів.

    За віковими групами найбільш критично налаштованими виявилися молоді респонденти віком до 24 років. У цій категорії 56% опитаних повідомили про погіршення ставлення до України та українців. Такий результат є показовим, оскільки молодша аудиторія зазвичай вважається менш залученою до історичних суперечок, однак у цьому випадку реакція виявилася доволі емоційною.

    Опитування проводилося дослідницькою агенцією SW Research у період 9–10 червня 2026 року серед користувачів онлайн-панелі SW Panel. У дослідженні взяли участь 800 інтернет-користувачів віком від 18 років. Соціологи зазначають, що вибірка дозволяє відобразити загальні тенденції у сприйнятті питання, однак не виключає впливу інформаційного фону та медійних дискусій у момент проведення опитування.

    Тема викликала також політичну реакцію на найвищому рівні. Прем’єр-міністр Польщі Donald Tusk прокоментував ситуацію, зазначивши, що президент України Володимир Зеленський не мав наміру образити Польщу цим рішенням. Водночас він визнав, що українській стороні, на його думку, бракує чутливості у питаннях історичної пам’яті, які залишаються особливо делікатними у польсько-українському діалозі.

    Експерти відзначають, що подібні епізоди демонструють, наскільки складним залишається баланс між сучасною військово-політичною співпрацею України та Польщі та історичними наративами, які по-різному трактуються в обох країнах. Попри стратегічне партнерство, такі питання періодично стають джерелом напруги в інформаційному просторі та впливають на суспільні настрої.

    Таким чином, результати опитування SW Research фіксують помітне погіршення ставлення до українців у польському суспільстві на тлі історично чутливої теми, що вкотре підкреслює важливість делікатного підходу до символічних рішень у міждержавних відносинах.

  • Вінниця відмовилася від 15 автобусів із Польщі після скандалу навколо заяв про вулицю Бандери

    Вінниця відмовилася від 15 автобусів із Польщі після скандалу навколо заяв про вулицю Бандери

    Вінниця офіційно відмовилася від отримання 15 списаних автобусів, які планувало передати польське місто-побратим Кельце, після політичного скандалу в Польщі, що розгорівся навколо заяв окремих депутатів щодо символічного контексту використання транспорту в Україні. Рішення українського міста стало завершенням кількаденного інформаційного та політичного загострення, яке вийшло за межі суто технічного питання міжнародної муніципальної допомоги та переросло у дискусію про історичну пам’ять і польсько-українські відносини.

    Як повідомила мер польського міста Кельце Агата Войда, Вінниця відкликала свій запит на отримання автобусів, які мали бути передані як безоплатна допомога в межах багаторічного партнерства між містами. Йдеться про транспорт, який Кельце виводить з експлуатації через значний вік, пробіг і технічний стан. Загалом місто списує близько 40 автобусів, частину з яких планувалося утилізувати або продати на запчастини, а 15 одиниць — передати Вінниці.

    За словами Войти, рішення Вінниці не було продиктоване відсутністю потреби в транспорті. Вона наголосила, що українське місто й надалі перебуває в умовах війни, а його транспортна система залишається вразливою до перебоїв в енергопостачанні, оскільки значною мірою базується на електротранспорті — трамваях і тролейбусах. У разі відключень електроенергії саме автобуси могли б забезпечити мінімальну мобільність населення та уникнення транспортного колапсу.

    Втім, як підкреслила польська сторона, ситуація навколо передачі автобусів набула політичного характеру після заяв окремих депутатів міської ради Кельце. Вони публічно виступили проти ініціативи, аргументуючи свою позицію символічним аспектом: один із депутатів заявив, що не хотів би, аби автобуси, передані з Кельце, курсували вулицями, названими на честь Степана Бандери у Вінниці.

    Ця заява стала одним із каталізаторів подальшої публічної дискусії в Польщі. Частина місцевих політиків поставила під сумнів доцільність гуманітарної передачі транспорту в умовах, які вони назвали «політично напруженими», а також висловила думку, що такі кроки можуть ускладнювати й без того чутливі польсько-українські відносини.

    Зокрема, депутат міської ради Кельце Мачєй Якубчик заявив, що ситуація навколо автобусів виглядає «непрозорою» та політично невчасною. Він наголосив, що передача транспортних засобів у нинішніх умовах може викликати додаткові суперечки, замість того щоб залишатися суто технічною або гуманітарною ініціативою. Інший представник ради, Марчин Стемпнєвський, зазначив, що у разі неможливості експлуатації автобусів у Кельце їх доцільніше було б продати, а отримані кошти спрямувати на місцеві потреби.

    Після цих заяв у польському інформаційному просторі, за словами Агати Войти, почала формуватися хвиля критики, емоційних публікацій та звинувачень, частина з яких містила недостовірні або перебільшені твердження щодо стану автобусів і процесу їх передачі. Вона заявила, що деякі політики та публічні коментатори свідомо або несвідомо поширювали інформацію, яка не відповідала дійсності, зокрема припущення про те, що транспорт нібито вже був розібраний або утилізований, хоча на момент дискусії автобуси фактично перебували на території перевізника і проходили стандартні процедури списання.

    Мер Кельце також заявила, що рішення міської влади Вінниці відмовитися від автобусів стало вимушеним кроком, спрямованим на уникнення подальшої політизації гуманітарного питання. За її словами, українська сторона не хотіла, щоб допомога місту, яке живе в умовах війни, перетворювалася на інструмент внутрішньополітичних суперечок у Польщі або ставала причиною додаткової напруги між суспільствами.

    Водночас вона підкреслила, що мер Вінниці Сергій Моргунов у своїй позиції висловив вдячність за багаторічну співпрацю між містами та за попередню підтримку, яку Кельце надавало Україні. Партнерство між містами триває близько 70 років і охоплює різні сфери муніципальної взаємодії, включно з культурними та інфраструктурними проєктами.

    Окремо Войда наголосила, що ситуація навколо автобусів стала, на її думку, «випробуванням солідарності та політичної зрілості», оскільки замість технічного рішення питання перетворилося на майданчик для публічних суперечок і взаємних звинувачень. Вона також розкритикувала частину публічних заяв польських політиків, які, за її словами, сприяли поширенню недовіри та емоційного напруження в суспільстві.

    У Кельце також наголошують, що попри цей інцидент, загальна співпраця з Вінницею не припиняється, а інші спільні проєкти залишаються чинними. Місто підкреслює, що рішення щодо автобусів не має стати точкою розриву партнерських відносин, які формувалися десятиліттями.

    Таким чином, ситуація з передачею списаних автобусів перетворилася з технічної гуманітарної ініціативи на політично чутливу історію, в якій переплелися питання історичної пам’яті, внутрішньополітичні дискусії в Польщі та контекст війни в Україні. Внаслідок цього Вінниця ухвалила рішення відмовитися від допомоги, щоб уникнути подальшої ескалації та політизації гуманітарного жесту, який спочатку мав виключно практичний характер.