Hronikanovostej.com

Позначка: Польща

  • Виплати для українців у Польщі прив’яжуть до роботи і податків

    Виплати для українців у Польщі прив’яжуть до роботи і податків

    У Польщі змінюються правила отримання соціальної допомоги 800 Plus для громадян України зі статусом UKR. Відповідно до останніх поправок до спеціального закону, право на виплату збережуть лише ті українці, які працюють у Польщі та сплачують податки.

    У ZUS повідомили, що виплата допомоги 800 Plus для українців зі статусом UKR буде призупинена 31 січня 2026 року. Щоб зберегти право на допомогу, заявникам необхідно буде подати нову заяву на період 2025/2026 років у термін з 1 лютого 2026 року.

    Нові правила охоплять приблизно 150 тисяч осіб. До заяв, поданих після 1 лютого 2026 року, потрібно буде додати номер PESEL заявника та дитини, інформацію про перетин кордону, підтвердження законності перебування в Польщі, дані про професійну активність, а також підтвердження того, що дитина відвідує школу або дошкільний заклад у Польщі. Крім того, у заяві з’являться додаткові питання щодо інвалідності дитини.

    Право на отримання допомоги переважно залежатиме від того, чи працював заявник у попередньому місяці. ZUS перевірятиме ці дані автоматично через страхові системи, і в більшості випадків подання додаткових документів не вимагатиметься.

    Професійна діяльність, яка дає право на 800 Plus, охоплює роботу за трудовим договором або договором доручення, ведення підприємницької діяльності, отримання спортивної чи докторської стипендії, допомогу по безробіттю, а також навчання зі стипендією. Для більшості професійно активних українців мінімальний дохід має становити щонайменше 50% від мінімальної заробітної плати. Водночас для окремих категорій, зокрема підприємців, які вперше розпочинають бізнес і не підлягають обов’язковому соціальному страхуванню протягом перших шести місяців, цей поріг знижено до 30% мінімальної зарплати.

    Від вимоги обов’язкового працевлаштування звільняються батьки дітей з інвалідністю, а також особи, які подають заяву на допомогу на дитину — громадянина Польщі.

    Окремою умовою залишається залучення дитини до польської системи освіти. Допомога 800 Plus надаватиметься лише за умови відвідування школи або дитячого садка, а також фактичного проживання заявника і дитини в Польщі. У виняткових випадках, наприклад за відтермінування обов’язкового шкільного навчання, знадобиться відповідна довідка.

    ZUS може призупинити виплату допомоги, якщо виникнуть сумніви щодо проживання родини в Польщі, професійної активності батьків або участі дитини в освітній системі. Перевірка цієї інформації здійснюватиметься щомісяця.

    Аналогічні вимоги щодо професійної активності планують запровадити з 1 червня 2026 року для інших іноземців з країн поза межами ЄС та ЄАВТ, які легально проживають у Польщі та мають доступ до ринку праці.

  • Польща змінює правила роботи для українців: що чекає мігрантів після 2026 року

    Польща змінює правила роботи для українців: що чекає мігрантів після 2026 року

    Польща готується змінити правила працевлаштування для українців після завершення дії тимчасового захисту, який спливає у березні 2026 року. Нові ініціативи можуть ускладнити доступ до роботи для частини мігрантів і створити додаткове адміністративне навантаження для роботодавців.

    Про це в інтерв’ю РБК-Україна повідомила віцепрезидент міжнародної компанії з працевлаштування Gremi Personal Галина Кіріченко.

    За її словами, у польському парламенті розглядається законопроєкт, який фактично зберігає пільгові умови для українців зі статусом PESEL UKR. Такі громадяни й надалі зможуть працювати легально без необхідності отримувати окремий дозвіл на працевлаштування.

    Водночас для українців, які перебувають у Польщі на інших підставах, правила можуть стати жорсткішими. Йдеться про осіб із картами тимчасового або довгострокового побиту, окремими дозволами на роботу, а також тих, хто має студентський чи бізнес-статус. Для них можуть запровадити додаткові бюрократичні процедури, що ускладнить процес працевлаштування.

    Кіріченко зазначає, що такі зміни здатні негативно позначитися не лише на самих мігрантах, а й на польській економіці. Посилення адміністративних вимог створює додаткові труднощі для компаній, які наймають іноземців, і може сповільнити закриття вакансій у сферах, де вже відчувається дефіцит кадрів.

    Представники польських бізнес-асоціацій, за її словами, вже критикують запропоновані ініціативи, оскільки вони можуть призвести до нестачі робочої сили в окремих секторах.

    Експертка нагадала, що після завершення дії тимчасового захисту, запровадженого на основі директиви Європейського Союзу, країни-члени ЄС повинні забезпечити українцям можливість перейти на інші законні підстави перебування. Серед них — працевлаштування, навчання, гуманітарні причини або возз’єднання сім’ї.

    Водночас остаточний формат переходу в Польщі залежатиме від політичних рішень уряду, внутрішньої ситуації та подальшої міграційної політики. На цьому етапі, за словами Кіріченко, складно прогнозувати конкретні механізми, які запрацюють після 2026 року.

    Вона також підкреслила, що кожен випадок легалізації індивідуальний. Українцям варто враховувати власний статус — чи працюють вони за трудовим договором, ведуть бізнес або навчаються — і відповідно подаватися на карту побиту. Пенсіонерам же поки доцільно залишатися зі статусом PESEL UKR.

    Раніше повідомлялося, що польський уряд розробив законопроєкт, який передбачає поступове скасування ключових положень спеціального закону про підтримку громадян України.

  • Ексочільниця Хмельницької МСЕК та її родина вивезли до Польщі понад 3 млн доларів – слідство

    Ексочільниця Хмельницької МСЕК та її родина вивезли до Польщі понад 3 млн доларів – слідство

    Ексочільниця Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії Тетяна Крупа подала декларацію за 2024 рік лише 18 січня 2026 року. Документ вона мала б подати ще навесні 2025 року, але тоді перебувала під вартою у Київському СІЗО. Згодом їй змінили запобіжний захід.

    Згідно з декларацією, родина Крупи поповнила автопарк новим Porsche Cayenne 2024 року випуску вартістю 6,78 млн грн, який оформлений на чоловіка Тетяни Крупи. Раніше сім’я вже володіла Porsche Cayenne 2019 року.

    Доходи подружжя за 2024 рік також вражають. Тетяна Крупа задекларувала понад 2 млн грн, а її чоловік Володимир – понад 5,2 млн грн. На банківських рахунках зберігаються значні суми: майже 3,9 млн грн, 230 тис. доларів, понад 52 тис. євро та 3,4 тис. польських злотих.

    Окремо в декларації зазначені коштовності та готівка, які раніше вилучили правоохоронці під час обшуків. Серед них – сережки Dior вартістю понад 700 тис. грн, жіночий годинник Rolex близько 405 тис. грн, а також 93 тис. доларів і 2 тис. євро готівки.

    Нагадаємо, у жовтні 2024 року у Крупи знайшли вдома та на робочому місці 6 млн доларів. Посадовиця також зберігала 100 тис. доларів і підроблені документи для оформлення фіктивної інвалідності керівництву прокуратури Хмельниччини, що призвело до незаконних виплат із бюджету на понад 54 млн грн.

    Тетяну Крупу посадили у СІЗО. Протягом 11 місяців заставу їй зменшували сім разів, а 4 вересня 2025 року дозволили вийти під 20 млн грн.

    Варто зазначити, що польські правоохоронці відкрили кримінальну справу проти Крупи за легалізацію незаконно здобутих коштів. Згідно зі слідством, вона та члени родини з 29 травня 2022 по 17 жовтня 2024 року систематично вивозили до Польщі готівку: понад 2,9 млн доларів та 476 тис. євро, навіть після оголошення підозри.

  • Корупційні схеми родини Формагеїв: від Польщі до Канади

    Корупційні схеми родини Формагеїв: від Польщі до Канади

    Член НКРЕКП Олександр Формагей опинився у центрі скандалу через діяльність свого брата В’ячеслава, який після початку війни покинув Україну. За даними джерел, він незаконно перетнув кордон разом із дружиною Марією Формагей (Безуновою) та дітьми — донькою і сином. Наразі сім’я проживає у Варшаві, де, за інформацією, корумпований родич оформлює на себе та близьких усе майно.

    Зокрема, мова йде про компанію CAPITAL PRODUCTION, яка займається дистрибуцією китайського обладнання. Серед інших учасників фірми — Артем та Євген Пичурини. Компанію заснували влітку 2022 року з капіталом понад 2 млн злотих. Походження коштів на створення бізнесу викликає численні запитання.

    Крім того, сестра дружини В’ячеслава, Ірина Вікторівна Безунова, нібито відмиває частину коштів у Канаді. Також на тещу В’ячеслава, Наталію Безунову з Івано-Франківської області, яка отримує матеріальну допомогу від урядів Польщі та Канади, оформляють нерухомість та інші активи.

    Деталі діяльності родини Формагеїв у Польщі та Канаді наразі перебувають під пильною увагою журналістів і правоохоронних органів, адже така практика викликає серйозні запитання щодо відмивання коштів та використання держпідтримки за кордоном.

  • На кордоні з Польщею у громадянина України вилучили викрадений екскаватор

    На кордоні з Польщею у громадянина України вилучили викрадений екскаватор

    На польсько-українському кордоні правоохоронці виявили та вилучили два транспортні засоби, які перебували в міжнародному розшуку. Йдеться про викрадений у Польщі екскаватор та автомобіль Lexus, який розшукували іспанські правоохоронні органи.

    Як повідомили польські прикордонники, 9 січня на пункті пропуску «Корчова – Краківець» під час виїзду з Польщі було зупинено вантажівку з напівпричепом, якою керував 35-річний громадянин України. Транспортний засіб перевозив кілька одиниць будівельної техніки.

    Під час перевірки законності походження одного з екскаваторів з’ясувалося, що машина перебуває в розшуку польською владою. За даними правоохоронців, екскаватор вартістю близько 160 тисяч злотих був викрадений на території Польщі понад дев’ять років тому. Техніку вилучили, а водія допитали в межах слідчих дій. Розслідування триває.

    Крім того, ще один випадок викриття викраденого транспорту стався 8 січня у Дембіці. Співробітники прикордонної служби в Медиці спільно з місцевою поліцією під час перевірки автомобіля Lexus RX 450h виявили ознаки підробки ідентифікаційних номерів.

    Після встановлення фактичного реєстраційного номера з’ясувалося, що автомобіль, орієнтовною вартістю близько 100 тисяч злотих, був втрачений на території Іспанії та перебуває в розшуку іспанських правоохоронних органів. Авто вилучили, обставини його переміщення та походження з’ясовуються.

    Польські правоохоронці зазначають, що контроль за викраденими транспортними засобами на кордоні залишається одним із пріоритетних напрямів роботи, зокрема в межах міжнародної співпраці.

  • Польща змінює правила перебування для українських біженців

    Польща змінює правила перебування для українських біженців

    Польща офіційно підтвердила, що тимчасовий захист для громадян України діятиме до 4 березня 2026 року. Після цієї дати умови перебування для власників статусу PESEL UKR поступово будуть приведені у відповідність до загальних правил для іноземців. Про це повідомляє Visit Ukraine.

    Після завершення дії спеціального закону українці зможуть залишатися в Польщі лише на загальних підставах, як громадяни інших третіх країн. Водночас польська влада вже готує окремі механізми легалізації саме для українців, які перебувають у країні під тимчасовим захистом.

    Одним із ключових варіантів стане отримання дозволу на тимчасове проживання, відомого як карта побуту. Після 30 вересня 2025 року українці зможуть подати заяву на тимчасове проживання лише один раз. Також планується запровадження спеціальної карти CUKR, яка дозволятиме легально проживати в Польщі до трьох років і буде орієнтована саме на українців зі статусом UKR.

    Ще одним надійним варіантом для тих, хто планує довгострокове проживання, є статус довгострокового резидента Європейського Союзу. Для його отримання необхідно мати щонайменше п’ять років легального перебування в Польщі, стабільний дохід протягом мінімум трьох років та знання польської мови не нижче рівня B1. Попит на цей статус серед українців уже зростає, що свідчить про його привабливість для інтеграції в польське суспільство.

    Крім того, українці зможуть легалізувати своє перебування через стандартні підстави, зокрема працевлаштування або ведення бізнесу, навчання у польських закладах освіти, возз’єднання сім’ї або гуманітарні причини. Кожен із цих варіантів має власні вимоги, але дозволяє зберегти безперервність легального проживання після завершення тимчасового захисту.

    Експерти радять українцям заздалегідь визначитися з підставою для подальшого перебування в Польщі, щоб уникнути проблем з документами після березня 2026 року.

  • Український ринок свинини: рекордний імпорт та падіння експорту

    Український ринок свинини: рекордний імпорт та падіння експорту

    За даними Державної митної служби, у січні – листопаді 2025 року Україна імпортувала 28,4 тисячі тонн свинини, що у 12,9 раза більше, ніж за аналогічний період 2024 року. У грошовому вираженні обсяг імпорту досяг 70,8 мільйона доларів – також майже у 13 разів більше минулорічного показника.

    Основними постачальниками свинини в Україну залишаються Данія (57,9%), Польща (19%) та Нідерланди (7,9%). Водночас експорт української свинини за той самий період знизився на 21,4% – до 2,2 тисячі тонн, а його вартість скоротилася на 4,3%, до 6,6 мільйона доларів. Головними покупцями української свинини є ОАЕ (33,9%), Гонконг (16,9%) та Бахрейн (16,6%).

    Експерти Асоціації «Свинарі України» пояснюють різкий ріст імпорту збігом кількох факторів: недостатньою внутрішньою пропозицією та високими цінами на вітчизняну свинину, вичерпанням квот безмитного ввезення свинини з ЄС та зниженням середньої митної вартості імпортованого м’яса до 2,56 долара за кілограм у вересні.

    Попри рекордні обсяги імпорту, більшість свинини на українському ринку все ще походить від вітчизняних виробників.

    За даними аналітиків, також спостерігається подорожчання сала – у річному вимірі його вартість зросла на 26,2%. Основною причиною дефіциту сала та свинини називають зменшення поголів’я через війну.

    Раніше повідомлялося, що Україна збільшила експорт великої рогатої худоби та яловичини, що пояснюється високими світовими цінами та обмеженою пропозицією на зовнішніх ринках.

  • Напад на громадянку України в Гдині: поліція розслідує злочин на ґрунті ненависті

    Напад на громадянку України в Гдині: поліція розслідує злочин на ґрунті ненависті

    У польській Гдині покупець продуктового магазину погрожував убивством продавчині — громадянці України. Інцидент стався 9 грудня у крамниці на вулиці Starowiejska. Чоловік агресивно ображав жінку та кричав, що «зараз зайде і їй башку роз**бе». Через два дні після події правоохоронці затримали підозрюваного.

    За словами постраждалої Ольги, конфлікт розгорівся через м’ясо, яке приблизно за 15 хвилин до цього придбала дружина агресора. Чоловік заявляв, що продукт «смердів» і нібито був спеціально призначений для того, щоб «отруїти його дітей». Він голосно кричав на продавчиню, намагався пройти за прилавок і напасти на неї.

    Коли один із покупців спробував заступитися за жінку та перегородив йому шлях, агресор почав погрожувати йому. Очевидці розповідають, що чоловік поводився вкрай збуджено: метався по магазину, вигукував антиукраїнські гасла та демонстрував рукою жест, схожий на нацистське привітання. Частину подій Ольга встигла зняти на відео. Зрештою з приміщення його вивела жінка, яка, ймовірно, була його дружиною.

    Поліцію викликала одна з відвідувачок магазину. Ольга зізнається, що після інциденту перебувала у важкому психологічному стані. За її словами, вона не могла говорити і сильно тремтіла, однак зібралася з силами, відпрацювала зміну, після чого закрила магазин і звернулася до поліції.

    Наступного дня чоловік Ольги через соціальні мережі зв’язався з адвокатом Давідом Дехнертом, який співпрацює з фондом допомоги жертвам ксенофобії. Юрист повідомив, що поліція Гдині оперативно прийняла заяву та розпочала розслідування. Про інцидент також було поінформовано консульство України в Гданську. Відео з магазину адвокат опублікував у своїх соцмережах.

    12 грудня поліція Гдині затримала підозрюваного. Слідчі дії тривають. За словами речника поліції, зібрані на цей момент докази дають підстави для доповнення правової кваліфікації справи статтею, пов’язаною з пропагандою нацистського режиму.

    Адвокат Давід Дехнерт зазначає, що випадки нападів і погроз на адресу громадян України в Польщі стають дедалі частішими. Він пов’язує це зі зростанням радикалізації суспільних настроїв, зокрема під впливом агресивної інтернет-риторики та заяв окремих політиків, які намагаються здобути популярність, граючи на ксенофобії.

  • Трьох українців заарештували у Варшаві за підозрою у шпигунстві та хакерських атаках

    Трьох українців заарештували у Варшаві за підозрою у шпигунстві та хакерських атаках

    У Польщі заарештували трьох громадян України після того, як поліція під час дорожньої перевірки знайшла в їхньому автомобілі шпигунські пристрої та хакерське обладнання. Про це повідомив телеканал Polsat News у понеділок, 8 грудня.

    Чоловіки віком 43, 42 і 39 років були затримані на вулиці Сенаторській у Варшаві. Під час обшуку автомобіля поліцейські виявили предмети, які могли використовуватися для втручання у стратегічні інформаційні системи та зламу комп’ютерних і телекомунікаційних мереж. Серед вилученого — детектор шпигунських пристроїв, заздалегідь підготовлене хакерське обладнання, антени, ноутбуки, SIM-карти, роутери, портативні жорсткі диски та камери.

    Чоловіки заявили, що подорожують Європою і до Польщі прибули кілька годин тому, після чого планували їхати до Литви. Втім, вони не змогли пояснити призначення знайдених пристроїв.

    Прокуратура висунула українцям обвинувачення у шахрайстві, комп’ютерному шахрайстві та придбанні пристроїв і програмного забезпечення, пристосованих для скоєння злочинів, включно зі спробою пошкодження інформаційних даних, що мають значення для обороноздатності країни.

    Суд погодився з клопотанням прокуратури і застосував тримісячний арешт для підозрюваних. Поліція перевіряє, з якою метою та коли чоловіки прибули до Польщі, розглядаючи різні сценарії їхньої діяльності.

    Нагадаємо, Польща раніше подала запит до Інтерполу щодо розшуку та затримання двох українців — Євгенія Іванова та Олександра Кононова, підозрюваних у диверсіях на залізниці на замовлення російських спецслужб.

  • Українські підлітки влаштовують небезпечні розваги та челенджі у Варшаві

    Українські підлітки влаштовують небезпечні розваги та челенджі у Варшаві

    За 2025 рік поліція польської Варшави понад 900 разів реагувала на інциденти у Свєнтокшиському парку, який став місцем збору українських підлітків, змушених переїхати до Польщі після повномасштабного вторгнення.

    Підлітки збираються у парку, вживають алкоголь, влаштовують бійки між собою та небезпечні челенджі, які знімають на відео і публікують у соцмережах та телеграм-каналах. Наприклад, 15 листопада 15-річний українець заліз на оглядове колесо, яке ще не працювало, та знімав відео на камеру GoPro. Проти нього порушили провадження за ст. 193 КК Польщі (проникнення на територію без дозволу власника).

    Підлітки стверджують, що для них бійки — це розвага чи спаринг, та скаржаться на поліцію, яка начебто надто суворо реагує, а також на п’яних поляків, які обурюються, що молодь говорить рідною мовою. Один із хлопців повідомив про інцидент із п’яним поляком, який вдарив одного з українців по голові.

    За даними поліції, у 2023 році у парку зафіксували 791 втручання, у 2024 році — 891, а з січня по листопад 2025 року — вже 946 випадків. Місцева влада Середмістя та керівництво Палацу культури і науки провели зустріч, аби знайти рішення для наведення порядку у районі.

    Раніше польські прикордонники повідомляли про значне зростання кількості українців віком 18–22 років, які в’їхали до Польщі у вересні 2025 року — у понад 10 разів більше, ніж у серпні.