Hronikanovostej.com

Позначка: Польща

  • Провокація проти України та Польщі: у Кракові викрали барельєф із могили Богдана Лепкого

    Провокація проти України та Польщі: у Кракові викрали барельєф із могили Богдана Лепкого

    У Польщі стався резонансний акт вандалізму щодо місця поховання одного з найвидатніших українських письменників, поетів і громадських діячів Богдана Лепкого. У ніч на 5 липня невідомі викрали бронзовий барельєф із його надгробка на Раковицькому кладовищі в Кракові. Міністерство закордонних справ України вже назвало інцидент свідомою провокацією, яка може бути спрямована на розпалювання ворожнечі між українцями та поляками. Українська сторона закликала польську владу оперативно розслідувати злочин, встановити винних, повернути або відновити викрадений барельєф і посилити охорону місця поховання.

    Про це заявив речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий.

    За його словами, українська влада розглядає те, що сталося, не як звичайний випадок крадіжки чи вандалізму, а як навмисну акцію, покликану завдати шкоди українсько-польським відносинам.

    “Розцінюємо цей акт вандалізму як свідому провокацію, спрямовану на подальше розпалювання ворожнечі між Україною та Республікою Польща”, — наголосив Георгій Тихий.

    У Міністерстві закордонних справ зазначили, що одразу після отримання інформації про інцидент Генеральне консульство України в Кракові розпочало взаємодію з польськими органами влади.

    Українські дипломати вже звернулися до поліції, адміністрації Раковицького кладовища та керівництва міста Кракова із проханням провести повне та неупереджене розслідування обставин злочину. Україна очікує, що польські правоохоронці оперативно встановлять осіб, причетних до викрадення барельєфа, притягнуть їх до відповідальності відповідно до польського законодавства та забезпечать повернення викраденого меморіального елемента або його повне відновлення.

    Окремо українська сторона порушила питання безпеки самого місця поховання. У зверненні до польської влади міститься прохання забезпечити належну охорону могили Богдана Лепкого, щоб унеможливити повторення подібних випадків у майбутньому.

    “Очікуємо на оперативне встановлення всіх обставин цього акту вандалізму, притягнення винних до відповідальності відповідно до законодавства Республіки Польща, а також вжиття дієвих заходів для недопущення подібних інцидентів у майбутньому”, — заявив речник українського зовнішньополітичного відомства.

    У МЗС наголошують, що повага до місць пам’яті та поховань є одним із фундаментальних принципів цивілізованих відносин між державами. Саме тому будь-які акти наруги над історичними пам’ятками чи могилами видатних діячів мають отримувати принципову правову оцінку.

    Особливу увагу в українському дипломатичному відомстві звертають на те, що інцидент стався в період, коли питання історичної пам’яті між Україною та Польщею перебувають у центрі суспільної уваги. Саме тому будь-які провокації можуть використовуватися для штучного загострення емоцій і створення додаткової напруги між двома народами.

    Богдан Лепкий є однією з ключових постатей української культури кінця ХІХ — першої половини ХХ століття. Він був письменником, поетом, прозаїком, літературознавцем, перекладачем, педагогом і професором, який зробив вагомий внесок у розвиток української літератури. Його творчість охоплює поезію, прозу, історичні романи, літературознавчі праці та переклади світової класики українською мовою.

    Широкому загалу Лепкий також відомий як автор слів пісні “Чуєш, брате мій”, яка стала одним із символів української еміграції та національної пам’яті.

    Значну частину свого життя письменник провів саме у Кракові. Він викладав у Ягеллонському університеті, активно займався науковою діяльністю та підтримував українське культурне життя за межами батьківщини.

    Після смерті 21 липня 1941 року Богдана Лепкого поховали на Раковицькому кладовищі в родинній усипальниці Шайдзінських поруч із його близьким другом Ігнатієм Шайдзінським.

    Через три десятиліття, у 1972 році, на його надгробку було встановлено бронзовий барельєф роботи українського скульптора Григора Пецуха. Саме цей мистецький елемент, який понад п’ятдесят років залишався невід’ємною частиною меморіалу, і був викрадений невідомими у ніч проти 5 липня.

    Раковицьке кладовище вважається одним із найвідоміших історичних некрополів Польщі. Воно існує понад два століття і є місцем поховання багатьох визначних діячів польської, української та європейської культури, науки, мистецтва й політики. Могила Богдана Лепкого протягом багатьох років була важливим місцем пам’яті для української громади Польщі, дипломатів, науковців, письменників та численних українців, які відвідують Краків.

    Інцидент із викраденням барельєфа відбувся на тлі попереджень українських спецслужб щодо можливих інформаційних та психологічних операцій Росії, спрямованих на погіршення українсько-польських відносин.

    Раніше Центр протидії дезінформації повідомляв, що російські спецслужби можуть активізувати кампанії навколо історичних тем, насамперед Волинської трагедії. За інформацією ЦПД, однією з цілей таких операцій є поширення сфальсифікованих документів і провокування нових конфліктів між українським та польським суспільствами.

    В українській владі неодноразово наголошували, що Кремль систематично використовує історичні питання як один із інструментів гібридної війни. Подібні інформаційні кампанії, а також акти вандалізму щодо пам’ятників, меморіалів і місць поховань можуть бути частиною ширших спроб посіяти недовіру між союзниками України та послабити підтримку Києва на міжнародній арені.

    За останні роки в Україні та Польщі вже неодноразово фіксувалися випадки осквернення пам’ятників, військових поховань та меморіалів, пов’язаних із двома народами. Значна частина таких інцидентів викликала широкий суспільний резонанс і ставала предметом спільних розслідувань українських та польських правоохоронців.

    У Міністерстві закордонних справ України переконані, що оперативне розслідування цього злочину та покарання винних стане важливим сигналом про неприйнятність будь-яких провокацій, спрямованих на підрив партнерських відносин між Україною та Польщею.

    Наразі українська сторона очікує результатів роботи польських правоохоронних органів і сподівається, що викрадений барельєф буде знайдений або відновлений, а місце поховання Богдана Лепкого й надалі залишатиметься символом спільної історичної пам’яті, а не інструментом для провокування нових конфліктів.

  • Туск закликав не брати нових фінансових зобов’язань перед Україною

    Туск закликав не брати нових фінансових зобов’язань перед Україною

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск напередодні саміту НАТО закликав польську делегацію утриматися від взяття нових фінансових зобов’язань щодо України. За словами глави уряду, Варшава вже виконує надзвичайно великий обсяг завдань, пов’язаних із захистом східного кордону Європейського Союзу та східного флангу НАТО, тому під час переговорів із союзниками необхідно враховувати вже існуючий внесок Польщі у безпеку Європи. Водночас Туск підкреслив, що така позиція жодним чином не означає відмову від підтримки України чи зміну ставлення Варшави до російсько-української війни.

    Про це прем’єр Польщі заявив під час пресконференції напередодні саміту НАТО.

    Дональд Туск звернувся до польської делегації, яку очолює президент Кароль Навроцький, із проханням не робити заяв, що можуть передбачати нові фінансові зобов’язання Польщі перед Україною. За його словами, під час переговорів необхідно враховувати той факт, що Польща вже сьогодні витрачає значні ресурси на власну оборону, модернізацію армії, зміцнення державного кордону та забезпечення безпеки всього східного рубежу Європейського Союзу.

    Глава польського уряду наголосив, що його застереження не пов’язане з небажанням допомагати Україні. Навпаки, він підкреслив, що Польща була і залишається одним із найпослідовніших союзників Києва з перших днів повномасштабного вторгнення Росії.

    “Це не тому, що я вважаю, що Україні не потрібна фінансова підтримка. Я вважаю, що Польща має дуже значні зобов’язання на всьому східному кордоні ЄС, і кожен має це враховувати”, – заявив Туск.

    За словами прем’єра, Польща вже зробила надзвичайно багато для підтримки України та зміцнення європейської безпеки. Від початку повномасштабної війни країна прийняла мільйони українських громадян, які були змушені залишити свої домівки через бойові дії. Польська територія також стала головним логістичним вузлом для постачання військової, гуманітарної та фінансової допомоги Україні від країн Заходу.

    Саме через Польщу проходить значна частина озброєння, боєприпасів, техніки та іншої допомоги, яку союзники надають українським Силам оборони. Крім того, Варшава однією з перших передала Україні значні обсяги військової техніки, включаючи танки, артилерію, бронетехніку, боєприпаси та інше озброєння.

    Окремо Туск наголосив, що Польща сьогодні несе значне фінансове навантаження через необхідність зміцнювати власну обороноздатність. Після початку повномасштабної війни країна суттєво збільшила оборонний бюджет, розпочала масштабне переозброєння армії та реалізує великі програми закупівлі сучасної військової техніки у США, Південній Кореї та інших країнах.

    Крім цього, польська влада продовжує інвестувати значні кошти у зміцнення кордону з Білоруссю, який останніми роками залишається одним із найбільш напружених напрямків. Варшава регулярно заявляє про гібридні атаки з боку режиму Олександра Лукашенка, який, за оцінками польської влади, діє за підтримки Кремля, використовуючи нелегальну міграцію як інструмент політичного тиску на Європейський Союз.

    На думку Туска, саме через це союзники повинні враховувати не лише майбутні внески Польщі, а й ті ресурси, які країна вже вкладає у забезпечення безпеки всього європейського простору. Він наголосив, що східний кордон Польщі фактично є зовнішнім кордоном Європейського Союзу та одним із найважливіших рубежів НАТО.

    Заява польського прем’єра пролунала напередодні саміту НАТО, який відбудеться 7–8 липня. Очікується, що одним із головних питань зустрічі стане довгострокова підтримка України та створення нового міжнародного фонду військової допомоги обсягом 40 мільярдів євро. Союзники планують обговорити механізми фінансування цього фонду, розподіл внесків між країнами-членами Альянсу, а також подальшу координацію допомоги українській армії.

    Саме у зв’язку з цими переговорами Туск закликав польських представників займати обережну позицію щодо будь-яких нових фінансових рішень. За його словами, Польща не повинна брати на себе додаткові зобов’язання без урахування вже понесених витрат і свого внеску у спільну безпеку.

    Водночас глава уряду окремо наголосив, що підтримка України відповідає стратегічним інтересам самої Польщі. Він неодноразово заявляв, що результат війни безпосередньо визначатиме рівень безпеки всієї Центральної та Східної Європи. Саме тому Варшава й надалі підтримуватиме Київ політично, дипломатично та у сфері безпеки.

    Заява Туска свідчить про прагнення польського уряду знайти баланс між подальшою підтримкою України та захистом власних національних інтересів. У Варшаві наголошують, що Польща вже входить до числа країн, які витрачають найбільшу частку валового внутрішнього продукту на оборону серед усіх членів НАТО, а тому її внесок у європейську безпеку має бути належним чином оцінений союзниками.

    Останнім часом у країнах Альянсу тривають активні дискусії щодо того, як розподіляти фінансове навантаження, пов’язане з підтримкою України. Більшість держав погоджуються, що допомога Києву повинна зберігатися, однак дедалі частіше наголошують на необхідності більш справедливого розподілу витрат між усіма союзниками з урахуванням уже здійснених внесків окремих держав.

    Крім питання військової допомоги Україні, на саміті НАТО також планують обговорити подальше зміцнення східного флангу Альянсу, збільшення оборонних витрат країн-членів, розвиток спільних оборонних програм та заходи із стримування Росії.

    На цьому тлі українська сторона також попередила про активізацію російських інформаційних операцій, спрямованих на погіршення відносин між Києвом і Варшавою. За даними української влади, російські спецслужби готують нову кампанію навколо теми Волинської трагедії, яка має на меті посилити напруженість між двома державами та підірвати єдність союзників, що підтримують Україну у війні проти Росії. Саме тому Київ і Варшава неодноразово наголошували, що історичні питання не повинні використовуватися як інструмент для розколу партнерських відносин, особливо в умовах триваючої російської агресії.

  • Росія може кинути виклик НАТО: президент Латвії зробив тривожну заяву

    Росія може кинути виклик НАТО: президент Латвії зробив тривожну заяву

    Президент Латвії Едгарс Рінкевичс заявив, що країни НАТО не повинні виключати можливості нової ескалації з боку Росії та мають бути готовими до будь-якого розвитку подій. Водночас він наголосив, що наразі Кремль не має достатніх військових ресурсів для повномасштабного нападу на держави Альянсу, адже значна частина російських сил залишається залученою у війні проти України.

    Про це президент Латвії заявив в інтерв’ю Deutsche Welle.

    За словами Рінкевичса, російська агресивна політика залишається однією з головних загроз європейській безпеці, тому союзники не можуть дозволити собі втратити пильність або виходити з припущення, що ризик прямого конфлікту з Росією повністю відсутній. Президент Латвії наголосив, що країни НАТО повинні бути готовими до різних сценаріїв, включно з можливими військовими провокаціями, гібридними атаками або іншими спробами Кремля випробувати міцність євроатлантичної єдності.

    “Ми маємо бути готовими. Не можна виключати жодних варіантів. Але я б сказав, що нам не слід боятися. Ми маємо просто висловити дуже, дуже коротке й вагоме послання: якщо Росія кине виклик НАТО, Альянс відповість належним чином”, – заявив латвійський президент.

    Водночас Рінкевичс закликав уникати панічних настроїв. На його переконання, саме впевненість у власних силах та демонстрація готовності до колективної оборони є найкращим механізмом стримування Москви. Він наголосив, що Росія традиційно використовує слабкість або нерішучість своїх опонентів, тому союзники мають демонструвати єдність та чітку позицію.

    Президент Латвії звернув увагу, що нинішній військовий потенціал Російської Федерації значною мірою виснажений через повномасштабну війну проти України. За його словами, Кремль продовжує зазнавати значних втрат у живій силі, техніці та озброєнні, а також змушений витрачати величезні ресурси на підтримку бойових дій на українській території.

    Саме тому, зазначив Рінкевичс, сьогодні Москва не має достатньої кількості військ для здійснення повномасштабного вторгнення до будь-якої держави-члена НАТО.

    Разом із тим президент Латвії застеріг, що це не означає зникнення загрози в майбутньому. На його думку, Росія продовжує активно переозброювати армію, переводити економіку на військові рейки, збільшувати виробництво боєприпасів і ракет та накопичувати нові військові спроможності. Саме тому країнам Заходу необхідно використовувати нинішній час для зміцнення власної оборони.

    Рінкевичс наголосив, що війна в Україні стала головним фактором, який сьогодні стримує подальшу експансію Кремля. Він підкреслив, що українські військові фактично захищають не лише власну державу, а й безпеку всієї Європи, стримуючи російську армію від можливого розширення конфлікту.

    Окремо президент Латвії висловився щодо перспектив завершення війни. Він переконаний, що досягти справедливого миру без активної участі європейських держав неможливо. За його словами, саме Європа має залишатися одним із головних гарантів підтримки України як у військовій, так і в політичній, економічній та гуманітарній сферах.

    Рінкевичс також підтвердив підтримку європейської інтеграції України. На його переконання, вступ України до Європейського Союзу відповідає інтересам не лише Києва, а й усієї європейської спільноти.

    Президент Латвії зазначив, що членство України в ЄС є важливим елементом довгострокової системи безпеки на континенті. Він переконаний, що стабільна, демократична та економічно сильна Україна стане додатковим фактором безпеки для всього регіону.

    Говорячи про оборонні бюджети союзників, Рінкевичс зауважив, що сам по собі показник у 5% валового внутрішнього продукту, який дедалі активніше обговорюється серед членів НАТО, не гарантує високого рівня обороноздатності.

    За його словами, набагато важливішим є питання реальних військових можливостей держав. Він наголосив, що навіть значні фінансові ресурси не матимуть практичної користі, якщо країни не зможуть оперативно закупити необхідне озброєння або самостійно його виробляти.

    “Ви маєте гроші, але вам також необхідно мати озброєння, ракети, техніку, які ви можете придбати за ці гроші. І тут ми бачимо, що у нас є деякі проблеми з оборонною промисловістю”, – пояснив глава латвійської держави.

    За його словами, після початку повномасштабної війни стало очевидно, що європейська оборонна промисловість ще не здатна достатньо швидко забезпечувати потреби армій сучасною технікою, боєприпасами, системами протиповітряної оборони та ракетним озброєнням. Саме тому державам ЄС необхідно прискорити модернізацію оборонного сектору, стимулювати виробництво та інвестувати у нові технології.

    Президент Латвії також відповів на питання щодо можливого скорочення американської військової присутності в Європі. Він визнав, що європейські країни поступово збільшують власні оборонні можливості, однак цей процес є тривалим і потребує величезних фінансових вкладень, розвитку військової інфраструктури, підготовки особового складу та модернізації озброєння.

    На його переконання, Сполучені Штати залишаються ключовим гарантом безпеки європейського континенту.

    “Я б сказав, що сьогодні Сполучені Штати є незамінними в обороні Європи та у тому, щоб робити НАТО успішним як Альянс”, – підсумував Рінкевичс.

    Останнім часом тема можливої російської агресії проти країн НАТО дедалі частіше порушується європейськими політиками та військовими. У квітні прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Росія потенційно може здійснити напад на одну з держав Альянсу вже найближчими місяцями, а також висловив сумнів щодо того, чи Сполучені Штати автоматично втрутяться у разі такого розвитку подій.

    У червні британська газета The Guardian із посиланням на розвідувальні дані повідомляла, що Кремль може готувати військові та гібридні провокації на східному фланзі НАТО. За оцінками західних спецслужб, таким чином Москва прагне перевірити швидкість реакції Альянсу, рівень координації між союзниками та готовність до колективної відповіді.

    Крім того, напередодні видання The Telegraph повідомило, що американська розвідка передала польській владі інформацію про можливі російські провокації поблизу польського кордону. За інформацією журналістів, йдеться про потенційні атаки безпілотниками, диверсійні операції або навіть локальні військові інциденти.

    На цьому тлі країни НАТО продовжують масштабне зміцнення східного флангу. Союзники збільшують чисельність військових контингентів у Польщі та країнах Балтії, нарощують обсяги спільних навчань, прискорюють виробництво боєприпасів, інвестують у розвиток систем протиповітряної та протиракетної оборони, а також координують довгострокову підтримку України. Західні лідери неодноразово наголошували, що саме допомога Києву сьогодні є одним із найефективніших способів стримування подальших агресивних планів Кремля та зміцнення безпеки всієї євроатлантичної спільноти.

  • Туск висунув умову Україні: Київ має зробити перший крок до деескалації

    Туск висунув умову Україні: Київ має зробити перший крок до деескалації

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що отримав від української сторони низку позитивних сигналів щодо готовності до діалогу навколо складних історичних питань, однак наголосив, що для реальної деескалації напруженості очікує першого офіційного кроку саме від Києва. За його словами, нинішні суперечки не повинні перекреслити стратегічне партнерство між двома країнами, проте їх неможливо ігнорувати, адже вони викликають сильний суспільний резонанс у Польщі.

    Про це повідомляє Polsat News.

    Виступаючи перед журналістами, Дональд Туск зазначив, що останніми днями мав контакти як із чинними представниками української влади, так і з колишніми українськими високопосадовцями. За його словами, ці звернення свідчать про те, що в Україні також усвідомлюють важливість збереження конструктивних відносин із Польщею та необхідність не допустити подальшого загострення ситуації.

    Особливу увагу глава польського уряду приділив листу третього президента України Віктора Ющенка. За словами Туска, звернення українського політика було дуже особистим і щирим. Ющенко закликав польську сторону спільно працювати над болючими сторінками спільної історії, не дозволяючи їм стати головною перепоною для майбутньої співпраці між двома державами.

    Прем’єр Польщі переказав зміст листа, зазначивши, що експрезидент України закликав зробити все можливе, аби історичні конфлікти не визначали майбутнє українсько-польських відносин. На думку Туска, це звернення стало одним із найбільш змістовних сигналів, які він отримав останнім часом із Києва.

    “Колишній президент України звернувся до мене з дуже щирим закликом, щоб ми спробували спільно попрацювати над цим минулим і постаралися зробити так, щоб минуле не визначало майбутнє. Бо якщо минуле буде керувати нами, то майбутнє не буде простим”, – сказав польський прем’єр.

    Разом із тим Туск наголосив, що самих позитивних сигналів недостатньо. Він переконаний, що нинішня ситуація вимагає конкретних політичних рішень та чітких заяв з боку української влади. Насамперед, за його словами, Варшава очікує реакції Києва на резонансне рішення президента України Володимира Зеленського щодо присвоєння одному з українських військових підрозділів назви на честь героїв Української повстанської армії.

    Прем’єр Польщі назвав це рішення невдалим і таким, що викликало серйозне занепокоєння серед польського суспільства. Саме тому, на його думку, зараз важливо отримати від української сторони чітке пояснення або крок, який засвідчить готовність до врегулювання ситуації.

    “Ми очікуємо від України першого кроку після цього невдалого рішення президента Зеленського. Було б добре почути дуже чіткий сигнал із боку Києва. Вони намагаються, але ми все ж хотіли б почути це чітко й упевнено”, – заявив Туск.

    Польський прем’єр підкреслив, що не ставить під сумнів стратегічний характер відносин між Польщею та Україною. За його словами, Варшава й надалі підтримуватиме український народ у боротьбі проти російської агресії, однак це не означає, що складні історичні питання можна відкладати на невизначений час.

    Туск зазначив, що польське суспільство дуже чутливо сприймає тематику Волинської трагедії та діяльності ОУН і УПА. Саме тому будь-які рішення української влади, які можуть бути інтерпретовані як героїзація історичних постатей, пов’язаних із цими подіями, викликають гостру реакцію в Польщі.

    Заява польського прем’єра пролунала на тлі помітного загострення українсько-польських відносин через історичну тематику. Останніми тижнями польські політики дедалі частіше наголошують, що питання історичної пам’яті має стати одним із ключових елементів подальшого політичного діалогу між двома країнами.

    Попри це, офіційний Київ продовжує демонструвати готовність до пошуку компромісів. 3 липня під час візиту до Варшави міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів переговори зі своїм польським колегою Радославом Сікорським. Центральною темою зустрічі стало саме зниження напруги у двосторонніх відносинах.

    Українська сторона запропонувала пакет антикризових заходів, який передбачає регулярні консультації між дипломатичними відомствами, активізацію роботи спільної групи істориків, проведення нових експертних зустрічей та розширення діалогу між представниками релігійних громад обох країн.

    Окремо Київ підтвердив готовність продовжити співпрацю щодо проведення ексгумацій та пошукових робіт на території України. Саме це питання тривалий час залишалося одним із найбільш чутливих у польсько-українському діалозі. Українська влада заявила, що й надалі готова видавати необхідні дозволи для проведення відповідних досліджень.

    Водночас у Польщі продовжують лунати дедалі жорсткіші заяви щодо української євроінтеграції. Напередодні лідер найбільшої опозиційної партії “Право і справедливість” Ярослав Качинський заявив, що його політична сила у разі повернення до влади блокуватиме вступ України до Європейського Союзу, якщо Київ не перегляне своє ставлення до діяльності ОУН та УПА.

    Ще одним резонансним епізодом стало рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого орла. Польський лідер пояснив цей крок незгодою з рішенням про найменування одного з українських військових підрозділів на честь героїв УПА та заявив, що Польща не може погодитися з будь-якими проявами, які, на її думку, пов’язані з героїзацією осіб або організацій, відповідальних за злочини проти польського населення.

    Попри складний політичний фон, польський уряд наголошує, що підтримка України у війні проти Росії залишається незмінною. Польща від початку повномасштабного вторгнення є одним із ключових союзників Києва, надаючи військову техніку, гуманітарну допомогу, фінансову підтримку та прийнявши мільйони українських біженців.

    Експерти зазначають, що нинішнє загострення відносин значною мірою пов’язане з внутрішньополітичними процесами у Польщі, де тема історичної пам’яті традиційно має вагоме значення. Водночас як у Варшаві, так і в Києві усвідомлюють, що стратегічне партнерство між двома державами залишається критично важливим для безпеки всього східного флангу Європи та подальшої підтримки України у війні проти Росії.

    Саме тому, попри жорсткі заяви та політичні суперечки, обидві сторони продовжують дипломатичні контакти й шукають механізми, які дозволять не допустити переростання історичних дискусій у повномасштабну політичну кризу. У найближчі тижні саме результати цих переговорів можуть визначити, чи вдасться Києву та Варшаві повернути двосторонні відносини до конструктивного русла, зберігши при цьому стратегічне партнерство, яке стало одним із ключових факторів підтримки України після початку повномасштабної війни.

  • Качинський пригрозив заблокувати вступ України до ЄС через Бандеру та УПА

    Качинський пригрозив заблокувати вступ України до ЄС через Бандеру та УПА

    Лідер найбільшої польської опозиційної партії “Право і справедливість” (PiS) Ярослав Качинський закликав не допустити вступу України до Європейського Союзу, доки Київ, на його думку, не перегляне державну політику щодо історичної пам’яті. Політик заявив, що Україна має повністю відмовитися від “культу Степана Бандери”, припинити вшанування діячів Організації українських націоналістів (ОУН) та Української повстанської армії (УПА), а також змінити підхід до оцінки подій Волинської трагедії. Він наголосив, що саме це стане ключовою умовою підтримки європейської інтеграції України з боку його політичної сили.

    Про це повідомляє польський телеканал Polsat News, який отримав текст листа, адресованого членам партії “Право і справедливість”.

    У своєму зверненні Качинський окреслив позицію PiS щодо майбутнього переговорного процесу між Україною та Європейським Союзом і заявив, що у разі повернення його партії до влади Польща використовуватиме всі політичні та дипломатичні інструменти, аби заблокувати членство України в ЄС до виконання висунутих вимог.

    За словами політика, питання історичної пам’яті для Польщі є не менш важливим, ніж питання безпеки чи економічної співпраці.

    “Україна не може бути прийнята до Європейського Союзу, якщо вона повністю не відкине курс, обраний сьогодні. Польща, у власних інтересах, але також в інтересах європейських країн і, більше того, в інтересах усієї християнської цивілізації, не може допустити, щоб у цю спільноту був допущений бандеризм – одна з найзлочинніших і найнелюдяніших ідеологій, яка сьогодні формує свідомість української нації”, – йдеться у зверненні.

    Качинський стверджує, що нинішня політика української влади щодо історичних постатей та визвольного руху суперечить європейським цінностям і не може залишатися поза увагою держав-членів Європейського Союзу.

    Він також звернувся до своїх однопартійців із закликом уже зараз активно протидіяти політиці чинного уряду Дональда Туска, який підтримує європейську інтеграцію України та виступає за продовження переговорів про її вступ до ЄС.

    На думку лідера PiS, польська опозиція повинна використати всі можливі парламентські, політичні та міжнародні механізми, щоб не допустити, як він висловився, “інтеграції України з Європейським Союзом на привілейованих умовах”.

    У листі політик окремо наголосив, що історична пам’ять є питанням національної безпеки Польщі.

    Він заявив, що польська держава не може погодитися із прославленням осіб та організацій, яких у Польщі вважають відповідальними за масові вбивства польського населення під час Другої світової війни.

    “Жодна суверенна держава не може навіть у найменшій мірі миритися з геноцидними діями проти власної нації”, – зазначив Качинський.

    Значну частину свого звернення він присвятив темі фінансової підтримки України.

    Політик заявив, що після початку повномасштабного російського вторгнення Польща понесла значні економічні витрати, підтримуючи Україну як у військовій, так і в гуманітарній сферах.

    За словами Качинського, польські громадяни фактично фінансують значну частину функціонування української держави.

    “Українські платники податків, без широкої зовнішньої підтримки, зокрема з Польщі, не здатні утримувати бойову армію та забезпечити базове функціонування своєї держави”, – заявив він.

    При цьому Качинський висловив обурення через рішення про найменування одного з українських військових підрозділів на честь героїв Української повстанської армії.

    Він назвав такий крок неприпустимим з огляду на польську оцінку історичних подій на Волині та у Східній Галичині.

    За словами політика, Польща не може погодитися з тим, що підрозділ української армії, який отримує підтримку від західних союзників, носить назву, пов’язану з особами, яких польська сторона вважає причетними до злочинів проти польського населення.

    Подібні заяви Качинський робить не вперше.

    Ще раніше він пропонував, щоб Польща почала блокувати відкриття нових переговорних кластерів у процесі вступу України до ЄС саме через суперечки навколо історичної пам’яті та найменування українських військових підрозділів.

    Партія “Право і справедливість” традиційно займає більш жорстку позицію щодо історичних аспектів українсько-польських відносин, ніж нинішній уряд Дональда Туска.

    Водночас після початку повномасштабної війни саме уряд PiS був одним із головних міжнародних союзників України.

    За час перебування цієї політичної сили при владі Польща передала Україні значні обсяги військової техніки, стала одним із ключових логістичних центрів постачання західного озброєння та прийняла мільйони українських громадян, які рятувалися від війни.

    Нинішній уряд Дональда Туска загалом продовжує курс на підтримку України, однак останнім часом між Києвом і Варшавою періодично виникають суперечки навколо історичних тем.

    Однією з найчутливіших залишається питання Волинської трагедії 1943–1944 років.

    У Польщі ці події офіційно трактують як геноцид польського населення, тоді як в Україні наголошують на необхідності спільного історичного діалогу та комплексного вивчення трагічних сторінок минулого.

    Попри ці розбіжності, останніми тижнями сторони активізували дипломатичні контакти з метою зниження напруженості.

    3 липня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час візиту до Варшави провів переговори з главою польської дипломатії Радославом Сікорським.

    Після зустрічі український міністр повідомив, що Київ запропонував пакет антикризових заходів, покликаних зменшити напругу навколо історичних питань.

    Йдеться про регулярні консультації між дипломатами, проведення зустрічей українських і польських істориків, розширення міжурядового діалогу, а також залучення представників церков до процесу примирення.

    Україна також підтвердила готовність продовжувати видачу дозволів на проведення ексгумацій та пошукових робіт щодо жертв Волинської трагедії, що тривалий час залишалося одним із ключових питань у двосторонніх відносинах.

    На тлі цих дипломатичних зусиль заяви Качинського можуть ускладнити політичну дискусію навколо європейської інтеграції України.

    Попри те, що наразі “Право і справедливість” перебуває в опозиції, ця політична сила залишається однією з найбільших у Польщі й має значний вплив на суспільні настрої.

    Питання історичної пам’яті традиційно посідає важливе місце у політичному порядку денному PiS і регулярно використовується під час виборчих кампаній.

    Водночас офіційна позиція нинішнього польського уряду полягає у підтримці членства України в Європейському Союзі за умови виконання всіх необхідних критеріїв та проведення реформ, передбачених переговорним процесом.

    Останні заяви Ярослава Качинського свідчать, що історичні питання й надалі залишатимуться одним із найскладніших аспектів українсько-польських відносин і можуть стати важливим елементом внутрішньополітичної боротьби у Польщі напередодні майбутніх парламентських виборів.

  • ФСБ готує фальшиві документи про Волинську трагедію для розколу України та Польщі

    ФСБ готує фальшиві документи про Волинську трагедію для розколу України та Польщі

    Російські спецслужби готують нову масштабну інформаційно-психологічну операцію, головною метою якої є загострення відносин між Україною та Польщею. Кремль планує використати одну з найболючіших сторінок спільної історії двох народів – Волинську трагедію – для розпалювання взаємної недовіри, посилення суспільної напруги та дискредитації українсько-польського партнерства. Для цього російська сторона має намір поширити сфальсифіковані документи, які стосуватимуться подій Другої світової війни, та запустити масштабну кампанію через державні російські медіа, мережі ботів і пропагандистські інформаційні ресурси.

    Про це повідомив керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України Андрій Коваленко у своєму Telegram.

    За його словами, реалізація цієї інформаційної операції перебуває під контролем директора Федеральної служби безпеки Росії Олександра Бортнікова, який відповідає за проведення інформаційних кампаній, спрямованих на розкол між Україною та її міжнародними партнерами.

    Як зазначив Коваленко, за інформацією українських спецслужб, уже 5 липня російська сторона планує оприлюднити пакет нібито архівних документів, пов’язаних із Волинською трагедією та подіями Другої світової війни. Насправді ж ці матеріали, як стверджують у Центрі протидії дезінформації, є сфальсифікованими або спеціально підготовленими для проведення чергової інформаційної операції.

    У ЦПД наголошують, що головним завданням Кремля є не встановлення історичної істини, а створення нової хвилі гострих суперечок між українським та польським суспільствами.

    Очікується, що після появи цих матеріалів російські державні медіа, а також численні проросійські інформаційні ресурси почнуть масово поширювати їх як нібито сенсаційні історичні відкриття. Одночасно до кампанії мають долучитися мережі ботів у соціальних мережах, а також анонімні Telegram-канали й інші майданчики, які спеціалізуються на поширенні маніпулятивного контенту.

    За словами Коваленка, саме емоційний ефект є головною метою цієї операції.

    У Центрі протидії дезінформації зазначають, що Волинська трагедія залишається надзвичайно чутливою темою як для українського, так і для польського суспільства. Саме тому російські спецслужби протягом багатьох років намагаються використовувати історичні питання як один із найефективніших інструментів інформаційної війни.

    У ЦПД наголошують, що Кремль роками створював інформаційне підґрунтя для розпалювання польсько-українських суперечностей. Для цього використовувалися історичні міфи, вибіркове трактування подій минулого, маніпуляції архівними матеріалами, а також дезінформація, яка поширювалася через підконтрольні Росії інформаційні майданчики.

    Особливу увагу російська пропаганда приділяє саме темам, які можуть викликати сильний емоційний відгук у суспільстві та стати джерелом політичної поляризації.

    За інформацією ЦПД, одночасно з підготовкою нової інформаційної кампанії значно активізувалися російські ботоферми, що працюють у польському інформаційному просторі.

    Вони масово поширюють маніпулятивні повідомлення, емоційні дописи, провокаційні коментарі та історичні спекуляції навколо українсько-польських відносин.

    Такі кампанії спрямовані на формування негативного ставлення поляків до України, а також на провокування відповідної реакції серед української аудиторії.

    У Центрі протидії дезінформації наголошують, що Кремль прагне максимально використати будь-які історичні суперечності для ослаблення підтримки України серед її міжнародних партнерів.

    Саме Польща від початку повномасштабного вторгнення Росії стала одним із ключових союзників України.

    Варшава прийняла мільйони українських біженців, надала масштабну військову, гуманітарну та політичну допомогу, а також активно підтримує Київ на міжнародній арені.

    Саме тому погіршення українсько-польських відносин є одним із пріоритетних завдань російських інформаційних операцій.

    Раніше про аналогічні загрози неодноразово попереджали і польські спецслужби.

    Зокрема, міністр-координатор спеціальних служб Польщі Томаш Сємоняк заявляв, що Росія активно використовує сучасні інструменти інформаційної війни для впливу на польське суспільство.

    За його словами, Кремль залучає ферми тролів, мережі ботів, а також спеціалізовані інформаційні платформи, які займаються поширенням маніпуляцій навколо історичних тем, пов’язаних із Польщею та Україною.

    Такі кампанії, зазначав польський посадовець, мають на меті посилення політичної поляризації, формування атмосфери взаємної недовіри та ослаблення співпраці між двома державами.

    У ЦПД звертають увагу, що інформаційні операції Кремля є складовою ширшої стратегії гібридної війни.

    Окрім військової агресії, Росія систематично використовує інформаційний простір для впливу на громадську думку, підриву довіри до державних інституцій, дискредитації союзників України та провокування внутрішніх конфліктів у демократичних країнах.

    Саме історична тематика, на думку фахівців із протидії дезінформації, є одним із найзручніших інструментів для реалізації таких сценаріїв.

    У Центрі зазначають, що російська пропаганда намагається не просто переконати аудиторію у власній версії історичних подій, а насамперед спровокувати сильні емоції, взаємні звинувачення та суспільні конфлікти.

    На цьому тлі особливо показовим є те, що останнім часом Київ і Варшава, навпаки, активно працюють над врегулюванням історичних суперечностей.

    Зокрема, під час нещодавньої зустрічі у Варшаві міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та глава польського МЗС Радослав Сікорський обговорили комплекс заходів, спрямованих на зниження напруженості навколо складних сторінок спільної історії.

    Сторони домовилися підтримувати постійний дипломатичний діалог, організовувати зустрічі істориків, залучати до обговорення представників церков і релігійних громад, а також координувати кроки, які допоможуть уникнути політичних спекуляцій на історичних темах.

    Окрему увагу було приділено питанню ексгумацій жертв Волинської трагедії.

    Українська сторона підтвердила готовність і надалі видавати дозволи на проведення пошукових та ексгумаційних робіт, що у Польщі розглядають як важливий крок до історичного примирення.

    У Центрі протидії дезінформації наголошують, що саме на тлі поступового покращення українсько-польського діалогу Росія активізує свої інформаційні операції, намагаючись зірвати процес взаєморозуміння між двома країнами.

    Відомство закликало українців критично оцінювати будь-які резонансні повідомлення щодо Волинської трагедії, які можуть масово поширюватися найближчими днями, уважно перевіряти джерела інформації та не ставати учасниками кампаній із поширення дезінформації.

    У ЦПД підкреслюють, що успіх подібних інформаційних операцій значною мірою залежить від швидкості поширення емоційних повідомлень у соціальних мережах. Саме тому російські спецслужби розраховують на те, що користувачі самі допомагатимуть поширювати провокаційний контент, не перевіряючи його достовірність.

    Українські фахівці наголошують, що інформаційний фронт залишається не менш важливим, ніж військовий. Кремль продовжує вкладати значні ресурси у проведення інформаційно-психологічних операцій, спрямованих як проти України, так і проти її союзників. Одним із головних завдань таких кампаній є руйнування міжнародної коаліції на підтримку України, послаблення довіри між партнерами та створення нових ліній конфлікту всередині Європи.

    Саме тому в ЦПД закликають уважно ставитися до інформації, яка стосується історичних подій, особливо якщо вона з’являється одночасно у великій кількості російських інформаційних ресурсів, супроводжується емоційними заголовками та закликами до конфлікту між українцями і поляками. За оцінкою Центру, подібні інформаційні атаки є складовою довгострокової стратегії Кремля, спрямованої на підрив єдності демократичних держав, які підтримують Україну у протистоянні російській агресії.

  • Повернення українців з-за кордону, що може змусити мільйони людей повернутися додому

    Повернення українців з-за кордону, що може змусити мільйони людей повернутися додому

    Станом на початок 2026 року за кордоном залишається понад 5,6 млн українців, з яких близько 4,37 млн перебувають під тимчасовим захистом у країнах ЄС. Це найбільше вимушене переміщення в Європі з часів Другої світової війни.

    До кінця 2025 року з-за кордону повернулося близько 1,1 млн осіб за даними IOM. З урахуванням внутрішньо переміщених осіб загальна кількість тих, хто повернувся, перевищує 4,4 млн. Однак прогнози Центру економічної стратегії (п’ята хвиля, лютий 2026) залишаються стриманими. У базовому сценарії очікується повернення близько 1,6 млн, в оптимістичному до 2,2 млн, у песимістичному лише 1,3 млн.

    Серед 1,1 млн тих, хто повернувся, більшість становлять люди, які виїжджали в перші місяці повномасштабного вторгнення і повернулися, коли лінія фронту відійшла від їхніх регіонів. Ці повернення часто носять тимчасовий характер. При новому витку обстрілів або енергетичній кризі багато хто знову виїжджає.

    Дослідження CES показує стабілізацію намірів на рівні 43% тих, хто бажає повернутися, при цьому 36% не планують або сумніваються. Ті, хто вже повернувся, здебільшого мають міцні сімейні зв’язки в Україні, виїжджали через прямі бойові дії та отримали компенсацію або відновили житло. Глибоко інтегровані за кордоном, з дітьми в місцевих школах, стабільною роботою та соціальною мережею, повертаються значно рідше.

    Зростання виїзду молодих чоловіків у 2025 році

    Рішення 2025 року про вільний виїзд чоловіків 18-22 років для навчання та роботи суттєво змінило структуру міграції. За даними CES та ZOiS Berlin, частка молодих чоловіків серед біженців зросла на 25%. Кожний четвертий у цій групі залишив країну саме після послаблення.

    Мотивація була раціональною, а не панікою. 70% молодих людей називали головною причиною постійну загрозу життю та здоров’ю. Далі йшли страх мобілізації, переривання кар’єри та болісне відчуття «втрачених років». Багато з них уже мали якісну освіту, хороше знання іноземних мов та певну фінансову подушку, що дозволяло їм відносно швидко адаптуватися за кордоном. Основні країни призначення, які вони обирали: Німеччина, Польща та Чехія.

    Рівень зайнятості в цій групі сягає 49%. Але психологічна ціна виявилася дуже високою. Майже третина молодих чоловіків зазначає серйозні проблеми з ментальним здоров’ям, що майже вдвічі перевищує середні показники. Багато хто стикається з хронічним стресом, тривожністю та відчуттям відірваності від батьківщини.

    Нова реальність для українських біженців у Європі

    Первісна солідарність Європи була справді вражаючою та безпрецедентною за своїми масштабами. Польща прийняла понад 2 млн українців за лічені тижні, а понад 90% поляків активно підтримували надання допомоги. Європейський Союз уперше в своїй історії застосував Директиву про тимчасовий захист у такому величезному масштабі, що дозволило мільйонам людей швидко отримати легальний статус, доступ до ринку праці, освіти та медичних послуг.

    Крістін Гойєр, представниця UNHCR у Польщі, у березні 2022 року заявила: «Це була величезна робота з боку людей, місцевих громад, муніципалітетів та уряду Польщі щодо прийому та розміщення новоприбулих».

    До 2026 року ситуація помітно змінилася. Під тимчасовим захистом залишаються 4,37 млн українців, основні країни прийому: Німеччина, Польща та Чехія. Рівень зайнятості серед біженців досяг 57%, а завдяки високій кваліфікації багатьох українців вдалося частково закрити хронічні кадрові дефіцити в ключових секторах економіки.

    Однак на тлі затяжної війни поступово наростає втома приймаючих суспільств. Політичний дискурс дедалі частіше акцентує увагу на «справедливості» розподілу ресурсів між власними громадянами та біженцями.

    Європейські держави починають поступово посилювати або коригувати умови перебування українських біженців. Значне фінансове навантаження на бюджети. Виплати допомоги, медична допомога та освіта вимагають великих витрат. Зростання популярності правих та антиміграційних партій змушує уряди демонструвати турботу про власних громадян в першу чергу. Також існують побоювання довгострокового «звикання» до допомоги та зниження мотивації до повернення.

    У результаті в низці країн обговорюють або вже запроваджують обмеження. Йде скорочення термінів та обсягів соціальної підтримки, жорсткіші вимоги до працевлаштування, перевірки реальної потреби та поступовий перехід від масового тимчасового захисту до індивідуальних рішень. Ці зміни посилюють відчуття невизначеності та тимчасовості статусу серед біженців. Для багатьох це створює додатковий психологічний тиск та бюрократичні бар’єри. Парадоксальним чином, чим довше триває така невизначеність, тим міцніше частина людей вбудовується в нове життя, шукає стабільну роботу, влаштовує дітей у школи та намагається мінімізувати ризики, пов’язані з поверненням. У підсумку ймовірність повернення в Україну для значної частини біженців лише знижується.

    Фактори та механізми, що стимулюють повернення

    В Україні вже впроваджено деякі корисні програми — єВідновлення (компенсації за житло), платформа «Ukraine is Home» (інформація та пробні поїздки без втрати статусу), підтримка IOM, програми визнання кваліфікацій та пільги для роботодавців. Однак цих заходів явно недостатньо, щоб повернути більшу частину українців. Вони залишаються фрагментарними, залежать від зовнішнього фінансування та слабо скоординовані з майбутнім завершенням тимчасового захисту в ЄС після березня 2027 року. Окремих інструментів не вистачає для вирішення завдання такого масштабу, потрібна повноцінна комплексна стратегія.

    Повернення визначають кілька ключових факторів. Безпека — безумовна основа, без реального покращення ППО, розмінування та стабільної енергетики масового повернення чекати не доводиться. Не менш важливо відновлення житла та інфраструктури, без видимого прогресу сім’ї з дітьми не наважаться повернутися.

    Вирішальну роль відіграють економічні стимули, якісні робочі місця, допомога з переїздом, визнання кваліфікацій та підтримка бізнесу. Емоційні заклики працюють лише за наявності реальної матеріальної перспективи. Важливою є й соціально-психологічна реінтеграція — ПТСР, моральна травма та проблеми адаптації дітей вимагають системної допомоги. Усе це має спиратися на довіру до держави та прозору комунікацію.

    Перспективи розвитку подій і необхідні кроки

    Повернення українців матиме поступовий та селективний характер. В першу чергу повернуться ті, хто зберіг міцні сімейні зв’язки, житло та можливості працевлаштування в Україні. Водночас глибоко інтегровані сім’ї та молоді спеціалісти, як правило, залишаться за кордоном або перейдуть на «човникову» модель життя між країнами.

    Головний стратегічний ризик — втрата значної частини людського капіталу, особливо покоління 2025 року. Це поглибить кадровий дефіцит у ключових галузях, посилить демографічний спад та соціальну фрагментацію суспільства. Крім того, Україна може втратити цінні європейські компетенції та досвід, які могли б суттєво прискорити післявоєнне відновлення.

    У разі реалізації продуманої стратегії повернення 1,5-2 млн осіб, навпаки, стане потужним каталізатором відродження країни. Притік кваліфікованих кадрів, підприємців та нових знань здатен дати значний імпульс економічному та соціальному розвитку.

    Для цього Україні необхідна офіційна національна стратегія повернення та реінтеграції, яка об’єднає розрізнені зусилля в єдину систему. Стратегія має передбачати комплексний пакет заходів підтримки сімей, включаючи фінансову допомогу, пріоритетне житло та працевлаштування, медичний супровід, а також чітку координацію з ЄС щодо завершення тимчасового захисту після березня 2027 року. Особливу увагу потрібно приділити прискореному відновленню житла та критичної інфраструктури в регіонах повернення, створенню масштабної системи психологічної допомоги, сімейної терапії та підтримки освіти дітей. Ключовими елементами мають стати регулярна прозора комунікація з громадянами та постійний координаційний орган, відповідальний за реалізацію та моніторинг стратегії.

    Масового автоматичного повернення не відбудеться. Лише поєднання реальної безпеки, видимого прогресу у відновленні, економічних можливостей та якісної соціально-психологічної реінтеграції здатне принципово змінити ситуацію. До березня 2027 року в України залишається обмежене вікно можливостей. Чим оперативніше та переконливіше буде запропонована стратегія, тим більше людей зроблять вибір на користь повернення. Зволікання загрожує необоротною втратою людського капіталу та суттєвим уповільненням відновлення країни на десятиліття. Успішна реалізація, навпаки, дозволить трансформувати одну з найбільших міграційних хвиль сучасності у стратегічний ресурс національного відродження.

     

  • Росія готує провокацію проти Польщі: США попередили Варшаву про небезпечний сценарій

    Росія готує провокацію проти Польщі: США попередили Варшаву про небезпечний сценарій

    США попередили Польщу, що Росія може готувати збройну провокацію на польській території протягом найближчих місяців. За даними The Telegraph та польського видання Onet, Вашингтон передає Варшаві розвіддані про можливі сценарії, мета яких — перевірити рішучість НАТО, спровокувати політичну кризу в Альянсі та послабити військову підтримку України.

    Йдеться не про повномасштабну війну Росії проти НАТО, на яку Москва зараз не має достатньо сил через виснаження у війні проти України. Натомість, за оцінками джерел, Кремль може обрати гібридний сценарій — достатньо небезпечний, щоб створити кризу, але водночас обмежений настільки, щоб залишити собі простір для заперечення відповідальності.

    За інформацією джерел, близьких до оточення президента Польщі Кароля Навроцького, США вже кілька разів попереджали польську сторону про нові російські плани щодо східного флангу НАТО. Один із дипломатів країни-члена Альянсу також підтвердив, що ризик провокації проти Польщі або однієї з балтійських держав розглядається як серйозний.

    Серед можливих сценаріїв називають удари дронами або імітацію ракетних атак по критичній інфраструктурі Польщі, зокрема електростанціях. Такий крок міг би змусити Варшаву піднімати авіацію, активувати системи ППО та вимагати термінових консультацій із союзниками по НАТО.

    Інший сценарій — обмежене проникнення невеликих груп російських або білоруських військових із території Білорусі чи Калінінградської області. У такому разі Москва може намагатися представити інцидент як “навігаційну помилку”, “збій GPS”, “рятувальну операцію” або навіть спробувати перекласти провину на Україну.

    За логікою російського задуму, така провокація мала б поставити НАТО перед складним вибором: відповідати силою, що несе ризик ескалації, або шукати дипломатичний вихід. Саме на другий варіант, за даними західних джерел, може розраховувати Кремль. Москва нібито сподівається, що США та частина союзників тиснутимуть на Польщу, схиляючи її до переговорів із Росією чи Білоруссю. У відповідь Кремль міг би вимагати припинення або різкого скорочення західної військової допомоги Україні.

    Польські посадовці уже попереджали, що Росія намагається використати напруження між Варшавою та Києвом для проведення диверсій, інформаційних операцій і розпалювання антиукраїнських настроїв у Польщі. Міністр-координатор спецслужб Томаш Семоняк заявляв, що російські боти, тролі та агенти впливу активно підживлюють суперечки між поляками й українцями, а потенційні атаки проти українців у Польщі можуть бути частиною ширшої операції РФ.

    На тлі цих попереджень Польща посилює оборону східного кордону. Країна вже будує масштабний оборонний комплекс East Shield уздовж кордонів із Білоруссю та Калінінградською областю. Його завдання — протидіяти нелегальним перетинам кордону, диверсіям, гібридним операціям і потенційним військовим загрозам.

    У польському Міноборони, за даними ЗМІ, зазначають, що армія вже провела навчання, покликані продемонструвати Москві готовність до відповіді. Водночас союзники по НАТО також надсилають Кремлю сигнали, що будь-яка агресія проти східного флангу Альянсу не залишиться без реакції.

    Зокрема, нещодавні військово-морські навчання у Латвії за участю сил США мали показати, що напад на східний фланг НАТО означатиме ризик прямого зіткнення з американськими військовими. Представники німецьких ВПС також заявляли про готовність захищати “кожен сантиметр” території НАТО.

    Офіційного підтвердження конкретної дати або остаточного рішення Кремля щодо такої операції наразі немає. Водночас кількість повідомлень із різних джерел свідчить, що союзники сприймають загрозу серйозно. Головна мета Росії, за оцінками західних розвідок, — не військова перемога над НАТО, а політичне випробування Альянсу, розкол між союзниками та спроба вдарити по одному з ключових каналів підтримки України.

  • Новий дипломатичний скандал? Соратник Навроцького назвав захід України “Східною Малопольшею”

    Новий дипломатичний скандал? Соратник Навроцького назвав захід України “Східною Малопольшею”

    Новий дипломатичний скандал розгортається між Україною та Польщею після заяви голови Канцелярії президента Польщі Збігнєва Богуцького. Коментуючи рішення Верховної Ради України про створення Українського національного пантеону, польський посадовець використав історичний термін «Східна Малопольща» стосовно західних областей України та різко розкритикував державну політику Києва щодо вшанування діячів українського визвольного руху.

    Заява пролунала під час спілкування Богуцького з журналістами після ухвалення Верховною Радою законопроєкту про створення Українського національного пантеону. Представник адміністрації президента Кароля Навроцького наголосив, що Україна є суверенною державою і має право ухвалювати власні закони, однак поставив під сумнів правильність такого рішення.

    За словами Богуцького, героїзація Степан Бандера та діячів Українська повстанська армія, яких польська сторона пов’язує із Волинською трагедією, нібито не відповідає європейським та трансатлантичним цінностям.

    «ЦЕ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ, У НИХ Є СУВЕРЕНІТЕТ ТА СВОБОДА ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ; ПИТАННЯ У ТОМУ, ЧИ ПРАВИЛЬНІ ЦІ РІШЕННЯ. НА МОЮ ДУМКУ, А НАСАМПЕРЕД НА ДУМКУ ПРЕЗИДЕНТА КАРОЛЯ НАВРОЦЬКОГО, ПРОСЛАВЛЕННЯ БАНДЕРИ ТА ЗЛОЧИНЦІВ, ЯКІ ВЧИНИЛИ ЗЛОЧИНИ НА ВОЛИНІ ТА У СХІДНІЙ МАЛОПОЛЬЩІ, – ЦЕ НЕ ТОЙ ШЛЯХ, ЯКИЙ ВЕДЕ ДО ЗАХОДУ», – заявив Богуцький.

    Саме використання терміна «Східна Малопольща» стало предметом гострої дискусії. Це історична назва, яку польська влада офіційно застосовувала у 1918–1939 роках щодо українських територій, що входили до складу Другої Речі Посполитої. У міжвоєнний період цей термін використовувався замість назв «Західна Україна» або «Східна Галичина» в офіційних документах польської держави. Саме тому сьогодні його використання щодо сучасної території України багатьма сприймається як політично та історично чутливе.

    Богуцький також заявив, що Польща «ніколи не погодиться» із прославленням діячів українського визвольного руху та назвав останні рішення Києва у сфері історичної пам’яті конфронтаційними.

    За його словами, президент Польщі Кароль Навроцький неодноразово наголошував, що питання пам’яті жертв Волинської трагедії залишається принциповим для польської держави.

    Підставою для нової хвилі дискусій стало ухвалення Верховною Радою закону про створення Українського національного пантеону. Закон передбачає створення у Києві меморіального комплексу для вшанування видатних українців, які зробили визначний внесок у боротьбу за незалежність держави, розвиток української армії, науки, культури, освіти та громадянського суспільства.

    Пантеон матиме спеціальний правовий статус і буде відкритим для громадськості. Закон був підтриманий парламентом 1 липня після внесення відповідної законодавчої ініціативи Президентом України.

    Заяви польського посадовця вже викликали активне обговорення в українському інформаційному просторі. Частина українських експертів та публіцистів звернула увагу саме на використання терміна «Східна Малопольща», наголошуючи, що він асоціюється з історичною політикою міжвоєнної Польщі щодо українських земель.

    Зокрема, журналіст Андрій Смолій висловив думку, що подібна риторика нагадує використання історичних назв для обґрунтування територіальних претензій, однак ця оцінка є його особистою позицією, а не офіційною позицією державних органів України чи Польщі.

    Нинішній конфлікт став продовженням напруження у польсько-українських відносинах навколо історичної пам’яті. Останніми тижнями між країнами вже виникали суперечки після присвоєння почесного найменування «Героїв УПА» одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ. Це рішення викликало критику польських політиків, зокрема президента Кароля Навроцького та представників уряду. Пізніше між сторонами виникла нова дипломатична суперечка навколо державних нагород та історичної політики.

    Попри розбіжності у питаннях історичної пам’яті, Україна та Польща залишаються стратегічними партнерами у сфері безпеки та підтримки України у війні проти Росії. Водночас історичні питання й надалі залишаються одними з найскладніших у двосторонньому діалозі та регулярно стають причиною політичних дискусій.

  • Зеленський закликав Польщу та Угорщину не блокувати вступ України до ЄС

    Зеленський закликав Польщу та Угорщину не блокувати вступ України до ЄС

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна в умовах повномасштабної війни повністю виконала всі необхідні вимоги Європейського Союзу для відкриття всіх переговорних кластерів щодо вступу до ЄС і розраховує на відсутність політичних блокувань з боку окремих держав-членів. Йдеться насамперед про позицію Польщі та Угорщини, які останнім часом демонструють різні підходи до темпів та умов євроінтеграції України.

    Про це глава держави сказав під час спільної пресконференції з прем’єр-міністром Ірландії, яка 1 липня офіційно розпочала головування в Раді Європейського Союзу. У своєму виступі Зеленський наголосив, що Київ очікує на підтримку всіх країн ЄС у питанні відкриття решти переговорних кластерів, підкреслюючи, що Україна вже виконала всі технічні та політичні умови, які висував Брюссель на цьому етапі процесу розширення.

    Під час спілкування з журналістами президенту поставили питання щодо того, яким чином Україна планує переконувати Будапешт і Варшаву підтримати подальший рух у переговорах про вступ до ЄС. Зокрема, увага була прикута до позиції Угорщини, де прем’єр-міністр Петер Мадяр, за словами журналістів, демонструє скептичне ставлення до швидкого просування України в євроінтеграційному процесі, а також до складних політичних дискусій між Україною та Польщею, що загострилися на тлі історичних питань.

    Зеленський у відповідь наголосив, що Україна очікує на одностайність усіх держав-членів ЄС, оскільки, за його словами, країна виконала всі зобов’язання, які були поставлені Європейською комісією. Президент підкреслив, що це було зроблено в надзвичайно складних умовах війни, коли значна частина державних ресурсів спрямована на оборону та стримування російської агресії.

    «Не зважаючи на Орбана і на все інше ми зробили все. Я сподіваюся, що Петер Мадяр усе це підтримує. Я сподіваюся так само, що польський уряд це підтримує. Коли є правила, а не лише політичні емоції, ми маємо робити те, що передбачено цими правилами», — зазначив Зеленський.

    Він також наголосив, що Україна в процесі євроінтеграції фактично виконує роль держави, яка одночасно бореться за власне виживання та стримує загрози для всієї Європи. За його словами, безпека України безпосередньо пов’язана з безпекою всього Європейського Союзу, а тому прискорення інтеграції відповідає спільним інтересам усіх країн-членів.

    «Я думаю, важливо зрозуміти, що в інтересах всіх країн включити Україну в ЄС якомога скоріше», — сказав президент, підкресливши стратегічний характер євроінтеграції в умовах війни.

    Окремо Зеленський прокоментував напруженість у відносинах із Польщею, яка періодично виникає через історичні суперечки. Він зазначив, що більшість європейських країн мають складні сторінки історії у відносинах із сусідами, однак нинішній момент вимагає концентрації на спільних викликах безпеки, а не на минулих конфліктах.

    Президент підкреслив, що Україна і Польща залишаються близькими сусідами та партнерами, які мають спільний інтерес у протидії російській агресії. Він закликав до пошуку конструктивних рішень і діалогу, який дозволить подолати історичні розбіжності та зосередитися на теперішньому і майбутньому.

    «Ми зараз живемо в сьогоденні, маємо агресію проти нас і повинні бути одностайними. Ми захищаємо Європейський Союз і маємо думати про безпеку наших народів. Якщо ми хочемо бути сильними сусідами, завжди можемо знайти відповіді, якщо є політична воля», — додав Зеленський.

    Він також висловив сподівання, що як Польща, так і Угорщина підтримають подальше просування України в переговорному процесі з ЄС, оскільки це, за його словами, відповідає довгостроковим інтересам європейської безпеки та стабільності.

    Нагадаємо, що Угорщина продовжує блокувати затвердження результатів скринінгу низки переговорних кластерів для України та Молдови в межах робочих механізмів Ради ЄС з питань розширення. Водночас у європейських дипломатичних колах не виключають, що графік відкриття всіх переговорних кластерів може бути зміщений через складність узгодження позицій між державами-членами та обмежені часові рамки процесу.