Hronikanovostej.com

Позначка: податки

  • Ключові моменти нового меморандуму від МВФ

    Ключові моменти нового меморандуму від МВФ

    Уряд України оприлюднив новий меморандум з Міжнародним валютним фондом (МВФ), який визначає ключові зобов’язання української влади для отримання чергового траншу фінансування. Цей меморандум охоплює широкий спектр питань, зокрема фінансову стабільність та економічні реформи, що є критичними в умовах триваючої війни та економічних викликів.

    Опубліковано новий меморандум про взаємодію уряду України та МВФ, у якому прописано зобов’язання, які бере на себе українська влада після отримання чергового траншу. Меморандум масштабний і охоплює різні сфери. Ми вибрали ключові моменти:

    1. Українська влада розглядає підвищення ставки ПДВ, як «ефективне потенційне джерело додаткових надходжень» до держбюджету. Нова можлива ставка податку на додану вартість не називається, але відомо, що раніше МВФ рекомендував збільшення ставки з 20% до 22%.

    2. Уряд України пообіцяв зробити податкову систему України «більш справедливою», і «запровадити більш прогресивний податок на доходи фізичних осіб», який зараз становить 18%. А також провести те, що в документі називається «комплексною реформою системи спрощеного оподаткування», щоб бізнес не міг уникати сплати податків і мінімізацією. У тому числі йдеться про глобальну податкову реформу, яка має відбуватися з розкриттям податковим органам за їхніми запитами банківської таємниці (тобто інформації про рух коштів за рахунками клієнтів).

    3. У 2025 році Нацбанк пообіцяв із залученням аудиторів провести щорічну оцінку стійкості банків – стрес-тестування.

    4. Два держбанки – Сенс Банк і Укргазбанк – підготують до продажу, і для цього вже внесли відповідний законопроєкт до Верховної Ради. До кінця грудня 2024 року мають призначити міжнародного фінансового радника.

    5. На виконання директиви Євросоюзу влада зобов’язалася до кінця січня 2025 року підняти вимогу щодо мінімального статутного капіталу для банків із нинішніх 200 млн грн (4,4 млн євро) до 5 млн євро. Власникам фінустанов дадуть 6 місяців для її виконання.

    6. Українцям можуть підняти тарифи на електрику і газ. У документі йдеться про те, що влада допускає «поступове підвищення тарифів на газ та електроенергію до рівня відшкодування витрат з одночасним виділенням достатніх і адресно спрямованих ресурсів для захисту вразливих домогосподарств». Точних цінових орієнтирів не вказано.

    7. Уряд зобов’язався просувати реформи в енергетичному секторі, зокрема й формування повного складу наглядової ради «Укренерго» (7 членів), більшість у якій становитимуть «незалежні» (тобто, рекомендовані західними партнерами) члени (формування наглядової ради передбачено до кінця грудня 2024 року).

    8. До кінця 2024 року Нацбанк і Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку мають підготувати та внести доопрацьовану версію законопроєкту про віртуальні активи, який має легалізувати в Україні криптовалюти, що й досі лишаються під забороною, та за оборудки, за якими українцям блокують і примусово закривають банківські рахунки.

    9. Від банків і небанківських установ вимагатимуть ще сильніше посилювати фінансовий моніторинг для клієнтів. Це означає, що людям ставитимуть ще більше запитань про їхні операції та походження коштів, вимагатимуть більше документів

    10. Нацбанк і Фонд гарантування вкладів фізосіб мають розробити і систему гарантування вкладів у кредитні спілки та компанії, що займаються страхуванням життя. На поточний момент її немає. Держава гарантує населенню тільки банківські вклади – на час дії воєнного стану (+3 місяці після) на 100% коштів на рахунку.

  • Нафтогаз залишається лідером серед платників податків

    Нафтогаз залишається лідером серед платників податків

    У січні-вересні 2024 року група компаній “Нафтогаз” перерахувала до бюджетів України майже 67 мільярдів гривень податків. Про це йдеться в офіційному повідомленні “Нафтогазу”, в якому підкреслюється внесок компанії як одного з найбільших платників податків у країні.

    З цієї суми понад 61 мільярд гривень було спрямовано до державного бюджету, а ще 5 мільярдів – у місцеві бюджети. Голова правління НАК “Нафтогаз України” Олексій Чернишов зазначив, що завдяки високому рівню адаптивності та здатності реагувати на виклики, компанія демонструє стабільні результати навіть у складних умовах.

    Платежі за вересень 2024 року

    Тільки у вересні “Нафтогаз” сплатив до державної скарбниці 5,8 мільярда гривень, з яких 600 мільйонів було перераховано до місцевих бюджетів. Олексій Чернишов підкреслив важливість цієї активності для підтримки економіки країни.

    Важливість для економіки України

    “Нафтогаз” залишається одним із ключових платників податків в Україні, що робить компанію важливим елементом фінансової стабільності держави. Її внески в бюджети різних рівнів сприяють економічній стійкості та розвитку інфраструктури.

  • Зеленському, можливо, доведеться зіткнутися з народним гнівом через підвищення податків

    Зеленському, можливо, доведеться зіткнутися з народним гнівом через підвищення податків

    Президент України Володимир Зеленський може опинитися перед викликами, пов’язаними з народним невдоволенням, після ухвалення нового податкового закону, що передбачає підвищення податків. Як повідомляє The New York Times, цей крок може викликати серйозні соціальні наслідки в умовах, коли українці вже відчувають фінансові труднощі через триваючу війну.

    Видання зазначає, що український парламент проголосував за найбільше підвищення податків з моменту початку війни з Росією понад два роки тому, вдавшись до політично непопулярного кроку, щоб зібрати кошти на виснажливі військові дії.

    «Цей крок, ймовірно, сильно вдарить по Україні, де люди вже відчули різке падіння свого економічного добробуту через конфлікт», – ідеться в публікації.

    Видання нагадує, що закон збільшує військовий збір з доходів фізосіб з 1,5% до 5%. Крім того, він заднім числом подвоює податки на прибуток банків до 50% цього року і підвищує податки на прибуток інших фінансових установ.

    Заступник голови економічного комітету Ради Олексій Мовчан визнав у коментарі виданню, що законопроєкт «непопулярний».

    «Нас будуть ненавидіти, але у нас немає іншого виходу. Йдеться про наше виживання в цій війні», – сказав він.

    NYT пише, що необхідність зміцнення державного бюджету останніми місяцями тільки зросла, оскільки українські війська постійно втрачають позиції на полі бою на сході країни, а військова і фінансова підтримка Києва ризикує скоротитися через втому від війни на Заході.

    «У четвер Зеленський вирушив у кругове турне європейськими столицями, щоб закликати іноземних союзників збільшити свою підтримку… Але коли Зеленський повернеться додому, йому, можливо, доведеться зіткнутися з гнівом свого населення через підвищення податків – непопулярним заходом у будь-якій державі, але особливо в країні, економіку якої зруйновано конфліктом», – ідеться в статті.

  • Законопроєкт про підвищення податків суперечить Конституції

    Законопроєкт про підвищення податків суперечить Конституції

    Головне юридичне управління Верховної Ради України заявило, що запропонований законопроєкт про підвищення податків у його поточній редакції не відповідає Конституції України. Це викликало широкий резонанс серед політиків і економістів, оскільки податкові зміни можуть суттєво вплинути на економічну ситуацію в країні.

    Його окремі положення не узгоджуються із законами України та не враховують правову позицію Конституційного суду.

    Зокрема, ГЮУ дійшло висновку, що запропонований формат сплати авансових внесків із податків не відповідає принципу рівності всіх платників перед законом.

    Також констатується, що норма про нарахування податків за жовтень заднім числом суперечить статті Конституції про те, що закон не має зворотної сили.

  • Українці можуть отримати зменшену зарплату через підвищення податків

    Українці можуть отримати зменшену зарплату через підвищення податків

    Наприкінці жовтня українці можуть зіткнутися зі зменшенням зарплат через підвищення військового збору. Про це попередив народний депутат Ярослав Железняк, зазначивши, що уряд планує підвищити військовий збір з 1,5% до 5% з 1 листопада 2024 року.

    До цього моменту багато українців уже отримають аванс – з урахуванням військового збору ще в 1,5%.

    «І що робити роботодавцю? Він уже виплатив аванс і гроші назад не забере? Тут Мінфін пропонує просто забрати ці гроші під час виплати заробітної плати. Тобто десь наприкінці цього місяця людям зарплата прийде мало того, що вже менша на -3,5% від підвищення військового збору, та й ще мінус ті гроші з авансу», – пише Железняк.

    Раніше голова податкового комітету Гетманцев заявив, що крім військового збору доведеться підвищити ще й ПДВ.

  • В Україні за все платять бідні

    В Україні за все платять бідні

    В Україні готуються до чергового підвищення податків на працю та підприємництво, що викликало хвилю обурення серед бізнесменів та простих громадян. Економіст Олексій Кущ стверджує, що нові податкові заходи могли бути менш болісними для населення, якби уряд звернувся до непопулярних, але ефективних рішень, таких як оподаткування надприбутків банків та розкішних товарів.

    Що краще — 57 млрд грн чи 30 млрд грн?

    Дивлячись, як рахувати.

    У парламенті хочуть проштовхнути новий законопроєкт щодо податків. Усе, як і раніше: збільшення військового збору з 1,5% до 5%. Плюс 1% збору для ФОП-ів третьої групи. Ну і там по дрібницях: збір із заправок тощо.

    Але знову починається битва за додатковий податок на прибуток банків у розмірі 50%. Щось на кшталт податку на “доходи, надуті вітром” — такі застосовувалися іноді на Заході.

    Цей податок може дати 27 млрд грн, тобто майже стільки ж, скільки й підвищення податків на працю (військовий збір) і підприємництво.

    А якщо подивитися з іншого ракурсу, то підвищивши податок на надприбуток банків, можна взагалі відмовитися від додаткових податків на зарплату і малий бізнес.

    Але нібито не так.

    НБУ і Мінфін виступили категорично ПРОТИ підвищення податків на надприбуток банків.

    Ба більше, пригрозили внести пункт про неможливість такого оподаткування до меморандуму з МВФ (потім це подадуть як вимогу самого фонду — відома практика наших урядовців із камуфлювання своїх негативних рішень під вимоги МВФ).

    Уявляєте рівень цинізму, цей вищий левел безпринципності.

    У країні немає грошей, але є надприбуток банків, надутий за рахунок дотацій НБУ в розмірі 227 млрд грн відсотків за депозитними сертифікатами за час війни. Так цей прибуток не можна навіть оподаткувати за підвищеною ставкою.

    Рентабельність капіталу в банках (ROE) зараз понад 30%, а НБУ з Мінфіном вважають, що якщо її знизити до 15-20%, то банки сильно постраждають.

    Вони що, всіх тримають за ідіотів?

    Про інші джерела наповнення бюджету ніхто навіть не думає: гроші шукають не там, де вони є, а там, де їх простіше взяти.

    Про які реальні джерела йдеться?

    Наприклад, запровадження прогресивного прибуткового податку для фізичних осіб із високими доходами (25% за базової ставки у 18%).

    Мова тут, звісно, не про військових. Адже навіть сам НБУ у своїй аналітиці відзначив зростання прошарку багатих в Україні за час війни з 5% до 8%.

    Прогресивний прибутковий податок дозволив би не запроваджувати підвищений військовий збір на мінімальну зарплату для найбідніших.

    Про такі резерви податків, як підвищений ПДВ на лакшері-товари, скорочення відшкодування ПДВ при експорті сировини та експортні мита на сировину я взагалі мовчу. У сировинній країні мита на експорт приносять…. 500 млн грн на рік, або еквівалент 12 млн дол.

    Там резерви дуже великі. Їх задіяння дало б змогу взагалі відмовитися від зростання податків на доходи простих громадян.

    От тільки кому вони потрібні, ці прості громадяни?

    Мінфін і НБУ дбають про прибутки банків, МВФ слухає, що скаже Мінфін і НБУ, і освячує сказане своїми меморандумами, які для керівників цих відомств важливіші за Конституцію.

    Крім того, здерти податки з простих громадян під час виплати зарплати, особливо з бюджетників, набагато простіше. Ніхто навіть і не писне за якісь там 5%.

    З миру по нитці — багатому сорочка бріоні..

    Олексій Кущ
    Економіст, фінансовий аналітик
  • Україна планує обмінюватися податковою інформацією з іншими країнами

    Україна планує обмінюватися податковою інформацією з іншими країнами

    30 вересня 2024 року стане ключовою датою для українців, які мають банківські рахунки і доходи за кордоном, включно з тими, хто виїхав до Європи як біженці. Цього дня відбудеться перший етап обміну податковою інформацією між Україною та іншими країнами відповідно до міжнародного стандарту звітності CRS (Common Reporting Standard). Цей стандарт діє для автоматичного обміну фінансовими даними між податковими органами різних країн.

    З приводу наслідків такого обміну вже давно поширюється чимало тривожних чуток.

    «Українські біженці ризикують опинитися між двох вогнів. З одного боку, наша фіскальна служба отримає доступ до даних про їхні доходи в Європі, і може нарахувати на них податки. З іншого – європейські податківці дізнаються про заробітки та активи наших біженців в Україні, а це загрожує серйозними наслідками. Якщо український біженець сидить у безоплатному житлі та на допомозі, приміром, у Німеччині, і водночас працює дистанційно на українську компанію, отримуючи зарплату, то його можуть не тільки змусити повернути соціальні виплати і позбавити оплачуваного житла, а й «пустити» за кримінальною статтею. Адже наявність прихованих доходів в іншій країні можуть розцінити як шахрайство», – каже голова Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.

    Утім, багато юристів вважають, що тим, у кого на рахунках порівняно невеликі суми, боятися нічого.

  • Бюджету України не вистачає півтрильйона гривень на армію

    Бюджету України не вистачає півтрильйона гривень на армію

    Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що бюджет на 2024 рік було розраховано, виходячи з оптимістичного прогнозу щодо завершення війни влітку цього року. Такий прогноз давали експерти Міжнародного валютного фонду (МВФ).

    Однак війна продовжується, і тепер державному бюджету не вистачає близько півтрильйона гривень для фінансування армії, для збору яких планується підвищення податків для населення.

    «Коли ми планували бюджет 2024 року спільно з МВФ, одним із прогнозів партнерів було, що війна триватиме до літа 2024 року. Відповідно, у бюджеті були заплановані військові видатки такими, які вони зараз є», – сказав прем’єр на пресконференції.

    Бюджет на 2025 рік уже планується – теж із МВФ.

    Нагадаємо, що в липні міністр фінансів також констатував, що прогнози щодо зупинки війни у 2024 році не справдилися, вона триватиме й у 2025-му.

  • ВР не проголосувала за підвищення податків

    ВР не проголосувала за підвищення податків

    Верховна Рада України не змогла зібрати достатню кількість голосів для ухвалення у першому читанні законопроєкту №11416-д, що передбачав підвищення податків. Як повідомив народний депутат Ярослав Железняк у своєму Telegram-каналі, законопроєкт було підтримано лише 224 депутатами, що на 2 голоси менше, ніж необхідно для ухвалення рішення.

    Законопроєкт про підвищення податків: деталі провалу

    Законопроєкт, що передбачав збільшення податків на 30 мільярдів гривень у 2024 році, був спрямований на повторне перше читання після невдалого голосування. За словами Железняка, уряд мав на меті збільшити надходження до бюджету, що в цьому році становитимуть лише 30 мільярдів гривень із запланованих 125 мільярдів, а на 2024 рік прогнозували збільшення до 127 мільярдів гривень із необхідних 340 мільярдів.

    Плановані зміни в оподаткуванні: що передбачалося

    Уряд вперше з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну запропонував підвищення податків. Це рішення було мотивоване необхідністю збільшення доходів державного бюджету, зокрема, для фінансування військових потреб. У планах було підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5%, а також запровадження цього збору для фізичних осіб-підприємців (ФОПів). Для платників єдиного податку ІІІ групи військовий збір мав складати 1% від доходу, а для ФОПів І, ІІ та IV групи – 10% від мінімальної зарплати.

    Чому законопроєкт не пройшов?

    Провал голосування вказує на відсутність консенсусу серед народних депутатів щодо необхідності та доцільності такого суттєвого підвищення податків в умовах війни та економічної нестабільності. Частина депутатів висловлювала занепокоєння тим, що підвищення податкового навантаження на бізнес та громадян може негативно вплинути на економічну активність та загальне становище українців.

    Що далі?

    Відправка законопроєкту на повторне перше читання означає, що уряд і парламент продовжать обговорення і, можливо, внесе корективи у запропоновані зміни. Однак, з огляду на поточний рівень підтримки, досягнення необхідної кількості голосів залишається під питанням. Очевидно, що перед повторним голосуванням необхідно буде провести додаткові консультації та пошук компромісу серед депутатського корпусу.

  • Як в Україні 125 мільярдів податків перетворилися на 30

    Як в Україні 125 мільярдів податків перетворилися на 30

    Урядові плани щодо підвищення податків на 2024 рік зазнали суттєвих коригувань, що стало результатом роботи спеціальної групи, яка переглядала законопроєкт №11416д. Очікування надходжень від цього законопроєкту, які спочатку були прогнозовані на рівні 125 мільярдів гривень, тепер скорочені до 30 мільярдів гривень. Це значне зниження було оголошено після засідання робочої групи 28 серпня, де обговорювалися податкові зміни.

    Міністерство фінансів стало на захист банківського сектору, висловлюючи категоричну незгоду з підвищенням податку на прибуток банків до 50%. Це рішення пояснюється двома основними факторами:

    1. Протиріччя з вимогами МВФ: Підвищення податків на банки суперечить умовам співпраці з Міжнародним валютним фондом, що може призвести до ризику зриву програми фінансової підтримки.
    2. Ризики для внутрішнього запозичення: Банки є основними покупцями облігацій внутрішньої державної позики (ОВГЗ), а підвищення податкового тиску на них може призвести до зниження попиту на ОВГЗ, що у свою чергу ускладнить фінансування бюджету.

    За словами експертів, підвищення податків на банки може призвести до подорожчання кредитів для споживачів та бізнесу, а також знизити прибутковість фінансових установ, що може негативно вплинути на стабільність банківського сектору в цілому.

    Замість початково планованих 125 мільярдів гривень, тепер уряд очікує зібрати лише 57,8 мільярда гривень у 2024 році. Проте деякі норми не дадуть очікуваного ефекту вже цього року:

    • Підвищення податку на ФОПи третьої групи на 1% та 25% податку на прибуток для фінансових установ не встигнуть вступити в силу до кінця року.

    Вже наступного року очікувані доходи також знизилися: замість попередньо прогнозованих 350 мільярдів гривень, зараз очікується лише 136 мільярдів гривень.

    Голова податкового комітету Верховної Ради повідомив про результати роботи групи над законопроєктом:

    • Підвищення військового збору буде обмежене періодом дії воєнного стану.
    • Військовий збір буде спрямовуватись через спеціальний фонд виключно на фінансування Збройних сил України.
    • Податок на надприбуток банків був повністю вилучений зі змін до законопроєкту.
    • Авансові внески з АЗС були дещо уточнені.
    • Підвищення податку на прибуток для фінансових установ було відкладено на майбутнє.
    • 1% військовий збір для юросіб на єдиному податку третьої групи також було скасовано.

    На форумі «Україна 2024. Незалежність» Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що дефіцит бюджету складе $35 мільярдів. Втім, уряд вже має план щодо покриття $20 мільярдів цього дефіциту за рахунок допомоги від МВФ та програми Ukraine Facility від Європейського Союзу.

    Шмигаль також наголосив на важливості отримання заморожених російських активів. Планується отримати перший транш у $50 мільярдів до кінця 2024 року з подальшою конфіскацією та відшкодуванням заморожених активів РФ, які на даний момент оцінюються у $300 мільярдів.