Hronikanovostej.com

Позначка: плівки Міндіча

  • Справу про «бронежилети Міндіча» на 97 млн грн розглядатимуть у закритому режимі

    Справу про «бронежилети Міндіча» на 97 млн грн розглядатимуть у закритому режимі

    У Господарському суді міста Києва вирішили проводити у закритому режимі розгляд справи щодо стягнення майже 100 млн гривень штрафних санкцій зі скандальної компанії ТОВ «Мілікон ЮА».

    Йдеться про контракт на постачання бронежилетів для Міністерства оборони України, який раніше викликав суспільний резонанс через можливі порушення та сумнівну якість продукції.

    Під час судового засідання представник Агенції оборонних закупівель (АОЗ) звернувся до суду з проханням проводити розгляд справи у закритому режимі. У відомстві пояснили це ризиком оприлюднення інформації, яка може містити адреси військових частин.

    Суддя погодився з аргументами представника АОЗ, після чого ухвалив рішення про закритий формат розгляду справи.

    При цьому контракт із компанією «Мілікон ЮА», навколо якого виник скандал, був публічним і раніше оприлюднювався у системі державних закупівель Prozorro.

    Позов стосується стягнення штрафних санкцій у розмірі 97,34 млн гривень, які держава вимагає від компанії після розірвання контракту. Станом на сьогодні ці кошти до бюджету не сплачені.

    Скандал навколо постачання бронежилетів виник після появи так званих «плівок Міндіча». На оприлюднених записах, які стали публічними 10 листопада 2025 року, фігурує бізнесмен Тімур Міндіч.

    На цих записах він нібито обговорює із тодішнім міністром оборони Рустемом Умєровим питання, пов’язані з компанією «Мілікон ЮА».

    У розмові, що стала відомою широкій публіці, співрозмовник, якого називають «Карлсон», звертається до міністра зі словами: «Реши этот вопрос, прошу тебя, или это п…ц какой-то будет».

    Після оприлюднення записів Центр протидії корупції звернувся до наглядової ради закупівельної агенції із запитаннями щодо співпраці з компанією «Мілікон ЮА» та можливого стягнення штрафів за невиконання умов контракту.

    У відповідь наглядова рада повідомила, що ініціювала внутрішній аудит закупівлі бронежилетів.

    Вже 14 листопада 2025 року Агенція оборонних закупівель подала до Господарського суду Києва позов про стягнення штрафних санкцій із компанії «Мілікон ЮА».

    Контракт із фірмою було розірвано у серпні 2025 року. До цього якість поставлених бронежилетів також викликала питання, зокрема через повідомлення про їхню недостатню стійкість до ураження.

    Перше судове засідання у справі планували провести ще у січні 2026 року, однак його довелося перенести через повітряну тривогу.

    Тепер, після рішення суду про закритий режим слухань, громадськість може не отримати повної інформації про перебіг процесу та про те, чи буде компанія, пов’язана зі скандалом, притягнута до відповідальності.

  • Єрмак продовжує контактувати з президентом після відставки

    Єрмак продовжує контактувати з президентом після відставки

    Після корупційного скандалу з «плівками Міндіча» Андрій Єрмак подав у відставку з посади керівника Офісу президента, однак продовжує регулярно спілкуватися з Володимиром Зеленським у Конча-Заспі. Журналістка Інна Ведернікова у матеріалі «Ілюзія влади. Якої фатальної помилки може припуститися Зеленський» зазначає, що відставка Єрмака стала радше вимушеним актом самозбереження, а не реальним перезавантаженням влади.

    За її словами, президент міг би очистити систему влади від людей Єрмака та Тимура Міндіча, але поки цього не зробив. Єрмак залишився активним у політичних процесах, перебуваючи на телефонному зв’язку та відвідуючи Зеленського вечорами. Ведернікова зазначає, що розрив між Зеленським і Єрмаком можливий лише через співпрацю зі слідством або свідчення одне проти одного.

    Зараз, ймовірно, Зеленський планує залишити керування Офісом президента у технічному форматі, передавши аналітичні функції іншим структурам. Потенційними кандидатами на тимчасове очолювання ОПУ називають заступника керівника Ігора Брусила та керівницю апарату Марію Вітушок.

    Ведернікова також звертає увагу на затягування зміни низки голів обласних державних адміністрацій та на те, що на посаді залишається голова Фінмоніторингу Філіп Пронін, який, за даними джерел, блокує розслідування НАБУ. Основним аргументом Зеленського, за інформацією ЗМІ, є відсутність підозри проти людей із оточення Єрмака: «Нехай спочатку НАБУ та САП доведуть, що всі навколо – корупціонери».

    Нагадаємо, 28 листопада НАБУ провело обшуки у помешканні Єрмака в межах іншого кримінального провадження. Його пов’язують із «плівками Міндіча», де фігурує під прізвиськом «Алі-Баба», нібито даючи вказівки правоохоронцям щодо тиску на антикорупційні органи.

  • Детективи НАБУ зняли «жучки» з будинку нардепа Кісєля: що стало відомо

    Детективи НАБУ зняли «жучки» з будинку нардепа Кісєля: що стало відомо

    Інформація про те, що Національне антикорупційне бюро України понад два роки прослуховувало народного депутата від «Слуги народу» Юрія Кісєля, відкриває нову сторінку у внутрішніх відносинах владних груп. За даними джерел у правоохоронних органах, прихована апаратура була демонтована лише нещодавно, а сам нардеп не мав жодного уявлення про її існування. Цей епізод викликав значне напруження у колі найближчих осіб Кісєля, зокрема у його давнього друга Сергія Шефіра.

    Джерела зазначають, що за час роботи техніки між Кісєлем та Шефіром відбулося десятки зустрічей і розмов, у тому числі з іншими представниками владних кіл. Значна частина цих контактів мала конфіденційний та політично чутливий характер, що робить результати прослуховування потенційно важливими для кількох розслідувань, які веде НАБУ. Водночас підкреслюється, що спостереження за нардепом не було частиною операції «Мідас», але також стосувалося корупції на рівні вищих ешелонів влади.

    Контекст близькості Кісєля до оточення президента добре відомий. Його помічником є Микита Шефір — син Сергія Шефіра, багаторічного соратника Володимира Зеленського. Родина Кісєля також пов’язана з резонансною історією продажу нерухомості в Іванковичах, де раніше мав маєток сам президент. Зеленський публічно наголошував, що не може передати цю нерухомість випадковим людям, адже поруч живуть його найближчі друзі. Це непрямо підтверджує особливий статус Кісєля в колі довіри колишнього першого помічника президента.

    Сергій Шефір останні роки сам перебуває у фокусі антикорупційних розслідувань. Він фігурує в справі щодо схем в енергетичному секторі, відомій як «плівки Міндіча». САП у суді оприлюднила записи його розмов з бізнесменом Тимуром Міндічем щодо збору коштів для застави підозрюваного ексвіцепрем’єра Олексія Чернишова та можливих «відкатів» з держконтрактів. Окремі епізоди пов’язують його і з ймовірними зловживаннями на Одеському припортовому заводі.

    Прослуховування Юрія Кісєля у такому контексті створює нову інтригу. Невідомо, яку саме інформацію зібрали детективи та як вона може бути використана у поточних провадженнях. Наразі жодних коментарів від НАБУ або САП не надходило.

    Очевидно, що виявлені факти стають серйозним викликом для кількох впливових груп у владі, а можливий зміст зафіксованих розмов може суттєво змінити розклади у внутрішньополітичних процесах.

  • Реконструкція Інституту серця МОЗ: завищені ціни та підозрілі тендери

    Реконструкція Інституту серця МОЗ: завищені ціни та підозрілі тендери

    Державне некомерційне підприємство «Інститут серця Міністерства охорони здоров’я України» оголосило торги на реконструкцію будівлі «А» вартістю 1,32 млрд грн. На торгах наразі лідирує ТОВ «Будівельна Індустрія Кантріінвестбуд» із пропозицією 1,05 млрд грн. Компанія розробляла проєкт реконструкції та мала детальне знання кошторису, що викликає питання щодо прозорості торгів.

    Експертна оцінка кошторису показала суттєве завищення цін на матеріали. Арматура, металопластикові вікна, теплоізоляційні плити та керамічна плитка коштують на 21–40% дешевше на ринку. Орієнтовна переплата лише на цих позиціях сягає 6,5 млн грн.

    Тендерні умови були складними та вибірковими: учасники мали надати детальну технічну документацію на десятках сторінок, підтвердження постачання від виробника, чинний договір на вивезення будівельних відходів та п’ять сертифікатів ISO. Дешевшого конкурента – «Укрбуд-Проєкт-Реконструкція» – відхилили через формальні невідповідності.

    ТОВ «Будівельна Індустрія Кантріінвестбуд» зареєстроване у 2020 році та належить Юрію Ромашко. Компанія отримала державних підрядів на 1,37 млрд грн, більшість без конкурентних торгів, включно з підрядами на будівництво захисних споруд на атомних станціях. Підряди «Кантріінвестбуду» фігурували у «плівках Міндіча» – записах НАБУ про відкатні схеми при закупівлях «Енергоатому».

    Реконструкція будівлі «А» Інституту серця передбачає створення відділення інноваційної кардіонейрореабілітації та інтенсивної терапії до кінця 2027 року. Очолює Інститут Борис Тодуров, уповноважена особа з закупівель – Аліна Сухомлин.

  • ГПУ та ДБР проігнорували зміст «плівок Міндіча»: зв’язки фігурантів і можливий тиск через силовиків залишилися без реакції

    ГПУ та ДБР проігнорували зміст «плівок Міндіча»: зв’язки фігурантів і можливий тиск через силовиків залишилися без реакції

    Після оприлюднення так званих «плівок Міндіча», які містять дані про можливі зв’язки фігурантів корупційних схем із представниками силових структур, реакція Державного бюро розслідувань та Офісу Генерального прокурора виявилася практично нульовою. Про це повідомляє Антикорупційний центр «МЕЖА».

    Записи, що стали предметом суспільного обговорення, містять розмови, у яких згадується вплив на правоохоронні органи, можливі незаконні вказівки та комунікації між фігурантами схем і представниками державних структур. Однак, як свідчать факти, ці відомості не стали приводом для службових перевірок чи кадрових рішень.

    Зокрема, Офіс Генерального прокурора не зареєстрував жодного кримінального провадження щодо інформації, оприлюдненої у записах, і не ініціював службового розслідування. Також прокуратура не зверталася до НАБУ та САП для уточнення деталей про керівника прокуратури, згаданого на плівках.

    Не кращою виглядає і позиція ДБР. Попри інформацію про тісні зв’язки фігуранта схеми «Рокет» Ігоря Миронюка з представниками Бюро, а також дані про його можливі візити до установи та отримання відомостей про перебіг розслідувань, відсторонення співробітників не відбулося. Відомство заявило, що «не розуміє, про який вплив ідеться», і водночас продовжує «встановлювати» факти, згадані на записах.

    Під час засідання Тимчасової слідчої комісії представники ДБР повідомили, що до перевірки можливого виконання незаконних вказівок залучили сімох слідчих. Однак жодних конкретних рішень або наслідків не послідувало.

    Важливі деталі з «плівок» також свідчать, що учасники злочинної організації збирали інформацію як про керівників НАБУ, так і про рядових детективів. У цих «довідках» проглядається почерк правоохоронних органів, що могло б стати серйозною підставою для негайних перевірок.

    Натомість обидва відомства фактично проігнорували дані, які потенційно свідчать про втручання у роботу силових структур і можливі системні зловживання

  • Нардеп Железняк заявив, що “Алі-Баба” з плівок Міндіча – це Єрмак, і закликав звільнити главу ОП

    Нардеп Железняк заявив, що “Алі-Баба” з плівок Міндіча – це Єрмак, і закликав звільнити главу ОП

    Колишній перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк заявив, що фігурант “плівок Міндіча” з позивним “Алі-Баба” насправді є керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком. На цій підставі нардеп публічно закликав Володимира Зеленського звільнити голову ОП з посади через можливу причетність до корупційних схем та тиску на антикорупційні органи.

    Скандал розгорівся на тлі оприлюднення НАБУ й САП аудіозаписів у межах операції “Мідас” — розслідування масштабної корупції в енергетичному секторі, пов’язаної з бізнесменом Тимуром Міндічем, якого на записах називають “Карлсоном”. Антикорупційні органи заявляють, що йдеться про “високорівневу злочинну організацію”, яка впливала на стратегічні підприємства, зокрема “Енергоатом”.

    Окремим епізодом цієї історії стали згадки про персонажа з позивним “Алі-Баба”. Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко під час публічного виступу розповів, що на записах фігурує людина, яка під псевдонімом “Алі-Баба” проводить наради та ставить силовим органам завдання переслідувати детективів НАБУ і прокурорів САП. За словами Клименка, йдеться про цілеспрямований тиск на антикорупційні органи та спроби “зупинити їхню діяльність”.

    Железняк, посилаючись на власні джерела, стверджує, що за цим псевдонімом стоїть саме Андрій Єрмак. На його думку, розшифровка позивного напряму веде до ініціалів керівника Офісу президента: “Алі-Баба” – “АБ”, тобто “Андрій Борисович”.

    “І оскільки у нього є окреме прізвисько, мені здається, він був повністю в курсі всіх подій в офісі Цукермана та на квартирі Міндіча”, – заявив нардеп, маючи на увазі епізоди на записах, де обговорюються корупційні домовленості й спроби впливу на правоохоронців.

    За версією Железняка, Єрмак не лише був поінформований про діяльність групи, до якої НАБУ відносить Міндіча, а й нібито підтримував із ним тісні зв’язки. Депутат стверджує, що бізнесмен відіграв ключову роль у просуванні Єрмака на посаду глави Офісу президента після відставки Андрія Богдана, і саме через цей зв’язок очільник ОП опинився у полі зору розслідування.

    Більше того, нардеп вважає, що Єрмак координував дії, спрямовані на обмеження повноважень НАБУ та САП, а також організовував зустрічі з представниками силових структур, на яких нібито обговорювалися способи зупинити розслідування та “покарати” окремих детективів і прокурорів. Саме про такі наради з участю “Алі-Баби” раніше натякав керівник САП Клименко, не називаючи конкретних прізвищ.

    Окремо Железняк заявив, що, за його інформацією, Єрмак і зараз переконує Володимира Зеленського не йти на компроміси у конфлікті з антикорупційними структурами, зокрема в частині можливих кадрових рішень щодо керівництва НАБУ та САП.

    У зв’язку з озвученими обвинуваченнями нардеп наполягає: Андрій Єрмак має бути звільнений з посади глави Офісу президента. На його думку, перебування людини, яку пов’язують із фігурантами гучної корупційної справи в енергетиці, на одній із ключових посад у державі підриває довіру до влади всередині країни та серед міжнародних партнерів.

    Водночас сам Железняк висловлює сумнів, що Володимир Зеленський зважиться на такий крок, з огляду на давні особисті й політичні зв’язки з Єрмаком та його роль у формуванні нинішньої конфігурації влади.