Hronikanovostej.com

Позначка: Петро Котін

  • Майже мільйон на місяць: скільки заробив очільник «Енергоатома» за перший рік на посаді

    Майже мільйон на місяць: скільки заробив очільник «Енергоатома» за перший рік на посаді

    Тимчасовий керівник однієї з найбільших державних енергетичних компаній України Павло Ковтонюк за неповний рік роботи на чолі АТ «НАЕК «Енергоатом» отримав понад 9,6 млн грн. Лише за перші шість місяців 2026 року йому нарахували 5,86 млн грн, що в середньому становить близько 977 тис. грн на місяць.

    Такі дані «Енергоатом» надав у відповідь на інформаційний запит «Главкома». При цьому окремо за перше півріччя поточного року вказано ще 767 тис. грн «додаткового блага». Із відповіді компанії не випливає, чи входили до загальної суми зарплати премії та інші стимулюючі виплати.

    Павло Ковтонюк зараз офіційно залишається тимчасово виконуючим обов’язки голови правління «Енергоатома». Саме такий статус зазначений на офіційному сайті компанії.

    За п’ять місяців 2025 року після переходу на нову посаду — із серпня до грудня — Ковтонюку нарахували ще 3,76 млн грн. Додаткове благо за цей період становило близько 488,7 тис. грн.

    Таким чином, сукупно менш ніж за 12 місяців роботи на чолі державної атомної компанії йому було нараховано приблизно 9,62 млн грн основних доходів.

    При цьому раніше оприлюднені помісячні дані показують, що після переходу з Рівненської АЕС до центрального керівництва «Енергоатома» доходи Ковтонюка різко зросли. У вересні–листопаді 2025 року він отримував приблизно по 849,1 тис. грн на місяць, у грудні — близько 934 тис. грн, а в січні 2026-го — вже приблизно 949 тис. грн. Для порівняння, у серпні 2025 року, коли Ковтонюк ще працював на Рівненській атомній електростанції, його дохід становив близько 283 тис. грн.

    Як Ковтонюк очолив «Енергоатом»

    Павло Ковтонюк прийшов на чолі компанії 21 серпня 2025 року після припинення повноважень Петра Котіна, який керував «Енергоатомом» близько п’яти років. Наглядова рада задовольнила заяву Котіна про припинення повноважень, а виконання обов’язків голови правління поклала на Ковтонюка, який на той момент був генеральним директором Рівненської АЕС.

    Тут важлива хронологічна деталь. Ковтонюк був призначений ще до публічного викриття операції «Мідас» у листопаді 2025 року, тому називати його керівником, «призначеним після Міндічгейту», некоректно. Корупційне розслідування стало публічним майже через три місяці після його призначення.

    Кар’єра Ковтонюка багато років була пов’язана з атомною енергетикою. До переходу в центральний офіс компанії він очолював Рівненську АЕС, а ще раніше працював на інженерних та управлінських посадах у галузі.

    Станом на серпень 2026 року Ковтонюк продовжує фактично керувати компанією. Зокрема, 14 серпня він головував на засіданні комісії, яка оцінювала фінансово-господарську діяльність «Енергоатома» за перші шість місяців року. За результатами засідання роботу підприємства за півріччя визнали задовільною.

    У компанії також повідомили, що від початку повномасштабного російського вторгнення на потреби Сил оборони було спрямовано понад 22,9 млрд грн, а майже тисяча працівників «Енергоатома» зараз захищають Україну.

    «Мідас» став одним із найбільших корупційних скандалів війни

    Особливої уваги доходи керівництва державної атомної компанії набули на тлі масштабного антикорупційного розслідування, яке безпосередньо стосується схем навколо «Енергоатома».

    У листопаді 2025 року НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про результати операції «Мідас». За даними антикорупційних органів, спецоперація тривала понад 15 місяців — із літа 2024 року. Детективи стверджують, що задокументували діяльність високорівневої злочинної організації в енергетичній сфері.

    Одним із ключових елементів схеми, за версією слідства, був механізм отримання неправомірної вигоди від контрагентів «Енергоатома».

    Правоохоронці заявляли про так званий «шлагбаум»: постачальникам та підрядникам нібито доводилося віддавати 10–15% від вартості контрактів, щоб уникнути блокування платежів або втрати статусу постачальника. Через окрему систему легалізації коштів, яку слідчі назвали «пральнею», за час документування могло пройти близько $100 млн.

    Згодом розслідування значно розширилося.

    У лютому 2026 року НАБУ і САП повідомили про підозру колишньому міністру енергетики України, який очолював відомство у 2021–2025 роках. Йдеться про Германа Галущенка. Антикорупційні органи інкримінують йому участь у злочинній організації та легалізації коштів.

    Сам Галущенко заперечував протиправні дії. Reuters у липні зазначав, що справа «Мідас», яку слідство пов’язує зі схемою відкатів приблизно на $100 млн навколо «Енергоатома», стала одним із найбільших антикорупційних розслідувань воєнного часу.

    У медіа скандал також отримав неформальну назву «Міндічгейт» через згадки бізнесмена Тимура Міндіча. Водночас юридично коректніше говорити саме про справу або операцію «Мідас», оскільки це офіційна назва розслідування НАБУ та САП.

    У травні детективи повідомили й про новий епізод, пов’язаний із легалізацією приблизно 460 млн грн через елітне будівництво під Києвом. За даними НАБУ, майже $9 млн із коштів, використаних для фінансування відповідних об’єктів, могли походити зі схем в «Енергоатомі».

    А вже 10 липня НАБУ і САП оголосили про чергову підозру в межах «Мідаса». Антикорупційне бюро наголошує, що розслідування триває.

    Після скандалу змінили систему нагляду

    Корупційне розслідування стало серйозним викликом і для корпоративного управління «Енергоатома».

    На початку 2026 року запрацювала нова наглядова рада державної компанії. Перше засідання нового складу відбулося 26 лютого. Компанія заявила, що серед ключових завдань — посилення корпоративного управління, контролю та прозорості.

    У березні наглядова рада повідомляла про подальше посилення системи контролю та реформування корпоративного управління. Окремим пріоритетом залишаються ядерна й промислова безпека.

    На цьому тлі майже мільйонна середньомісячна винагорода тимчасового керівника найбільшої атомної компанії країни неминуче привертає увагу.

    Водночас сама по собі висока зарплата керівника державного підприємства не є свідченням порушення. Ключовими питаннями залишаються умови контракту, структура виплат, преміювання, затверджені показники ефективності та те, наскільки винагорода керівництва відповідає реальним результатам роботи компанії.

    Наразі відомо, що тільки за перше півріччя 2026 року Ковтонюку нарахували 5,86 млн грн, а з початку його роботи на чолі компанії — понад 9,6 млн грн. І ця цифра звучить особливо помітно в момент, коли одна з найважливіших державних компаній України одночасно проходить через реформу корпоративного управління та наслідки одного з найгучніших корупційних розслідувань останніх років.

  • Ексочільник «Енергоатома» Котін перед відставкою отримав мільйонні виплати

    Ексочільник «Енергоатома» Котін перед відставкою отримав мільйонні виплати

    Колишній керівник державного підприємства «Енергоатом» Петро Котін у день свого звільнення 21 серпня 2025 року отримав багатомільйонні виплати з державної компанії. Йдеться про 4,6 млн грн вихідної допомоги, а також близько 200 тис. грн так званих коштів на оздоровлення.

    Виплати були здійснені за три місяці до оприлюднення резонансних матеріалів НАБУ, які викликали суспільний інтерес до діяльності керівництва енергетичного сектору.

    Як випливає з фінансових даних, протягом 2023–2025 років Петру Котіну було нараховано та виплачено близько 25 млн грн заробітної плати. При цьому офіційний контракт, який мав би визначати умови оплати праці керівника державної компанії, фактично був відсутній.

    Окрім цього, у 2022–2024 роках екскерівник «Енергоатома» отримав ще 1,1 млн грн додаткових виплат без затвердженого фінансового плану підприємства. Ймовірно, йдеться про преміальні нарахування, однак їх правові підстави залишаються предметом дискусій.

    Ще у грудні 2023 року Петро Котін опинився в центрі журналістського розслідування. Тоді з’ясувалося, що його 70-річна теща під час повномасштабної війни придбала будинок і земельну ділянку під Києвом, офіційно не маючи достатніх доходів для такої покупки. Вартість об’єкта оцінювалася приблизно у 7 млн грн, хоча ринкова ціна подібної нерухомості, за оцінками журналістів, могла бути суттєво вищою.

    За інформацією народного депутата Ярослава Железняка, після раптового складання повноважень керівника державної енергокомпанії Котін певний час перебував за кордоном, однак згодом повернувся до України.

    Вже 19 січня колишній топменеджер зареєструвався як фізична особа-підприємець. Основним видом його діяльності зазначено консультування з питань комерційної діяльності та управління.

    Історія з мільйонними виплатами на тлі відсутності чітко визначених контрактних умов знову порушила питання контролю за винагородами керівників державних підприємств стратегічного сектору.

  • Колишній глава «Енергоатому» та еліта енергосектору залишають Україну

    Колишній глава «Енергоатому» та еліта енергосектору залишають Україну

    Частина елітних керівників української енергетики тихенько залишає країну. Нещодавно за кордон виїхав Петро Котін, колишній голова «Енергоатому», за ним – чиновники середньої ланки, депутати та бізнесмени. Такий від’їзд викликає занепокоєння, адже саме ці особи мають прямий вплив на державні ресурси та енергетичний сектор.

    За даними журналістських розслідувань, у «Енергоатомі» регулярно відбуваються незаконні тендери, завищення кошторисів та дискримінаційні закупівлі, що дозволяє окремим компаніям отримувати прибутки за рахунок держави. Мільярди гривень державного бюджету фактично відводяться на користь приватних структур, тоді як енергетичний сектор України працює не на державу, а на окремих бізнесменів та посадовців.

    Прикладом монополії є ПрАТ «Юженергобуд», яке отримало договір на будівельні роботи та поточний ремонт на 70,8 млн грн у квітні 2025 року. Тендер містив штучні обмеження: досвід лише на АЕС, погоджені технічні специфікації та внутрішнє «Рішення про затвердження постачальника». Це фактично відсікає нових учасників та дає перевагу компаніям, які вже працюють із «Енергоатомом».

    Ще один приклад – пріоритет на обладнання Hochiki без можливості подати еквівалентні пропозиції. Такі дії порушують закон і демонструють, що енергетичний сектор країни працює на приватні інтереси, а не на державу.

    Водночас, відтік керівників і бізнесменів з країни став сигналом тривоги: вони залишають Україну саме після того, як отримали доступ до значних державних ресурсів.

  • Чому колишній глава «Енергоатому» Петро Котін та інші чиновники тікають з України

    Чому колишній глава «Енергоатому» Петро Котін та інші чиновники тікають з України

    Частина українських еліт все частіше тихо залишає країну. Нещодавно за кордон виїхав колишній голова «Енергоатому» Петро Котін. За ним – низка чиновників середньої ланки, депутатів та бізнесменів. Тенденція насторожує: країну залишають саме ті, хто мав прямий доступ до державних ресурсів і найбільш чутливого сектору – енергетики.

    Постає питання: що ж відбувається в «Енергоатомі», якщо навіть керівники не затримуються в Україні?

    Розслідування тендерів через систему «Prozorro» вже не раз показували, що мільярди гривень державного бюджету осідають у кишенях наближених до керівництва компаній. Використовується перевірена схема – завищені кошториси, дискримінаційні умови конкурсів, а також відвантаження електроенергії без передоплати.

    Найпоказовіший приклад – діяльність ПрАТ «Юженергобуд». У квітні 2025 року ця компанія отримала підряд від «Енергоатому» на ремонт і будівельні роботи на суму 70,8 млн грн.

    Умови тендеру були сформульовані так, щоб відсіяти нових учасників. Вимога – досвід робіт виключно на атомних електростанціях. Додатково прописувались «погоджені» технічні специфікації та так зване «Рішення про затвердження постачальника». У результаті конкуренція була лише на папері – вигравала потрібна компанія, а держава переплачувала.

    Цей випадок далеко не поодинокий. За останні роки «Юженергобуд» систематично виходить переможцем у торгах, отримуючи сотні мільйонів гривень.

    Ще один скандальний приклад – тендери на обладнання Hochiki, де замовник одразу вказує конкретну марку. Жоден еквівалент не допускається, що прямо порушує закон про публічні закупівлі. Це ще один сигнал: тендери пишуться під заздалегідь визначених постачальників.

    Втеча еліт – втеча від відповідальності?

    Від’їзд Котіна і його колег може бути не просто приватною справою, а й ознакою ширшої проблеми – спроби уникнути відповідальності за системні зловживання в енергетичному секторі. Адже саме енергетика під час війни є критичною сферою, а кожна «схема» тут напряму б’є по обороноздатності країни.

    Факти завищення кошторисів, монополізація тендерів і виведення грошей через «своїх» підрядників створюють картину, де «Енергоатом» стає не стільки стратегічним активом держави, скільки годівницею для вузького кола бізнес-груп.

  • Хмельницька АЕС перетвориться на найбільшу у Європі, – повідомив Галущенко

    Хмельницька АЕС перетвориться на найбільшу у Європі, – повідомив Галущенко

    На Хмельницькій АЕС заплановано будівництво двох нових блоків і встановлення двох реакторів АР1000, що зробить цю атомну електростанцію найбільшою у Європі. Про це заявив міністр енергетики Герман Галущенко в інтерв’ю.

    “Ми маємо намір відновити роботи з третім та четвертим реакторами, які раніше були частково збудовані. Плануємо зробити добудову. Щодо третього блоку, будівельна готовність вже дуже висока, і ми ведемо переговори з болгарськими партнерами щодо отримання відповідних корпусів реакторів. Я впевнений, що зможемо швидко запустити цей блок у роботу”, – сказав міністр.

    Щодо п’ятого та шостого блоків, розглядається нова технологія – реактори АР1000 американської компанії Westinghouse. “Ми вже уклали відповідний контракт, отримали обладнання для першого контуру і плануємо розпочати будівництво. Щоб розпочати роботу, потрібно пройти законодавчі процедури”, – додав Галущенко.

    Міністр також зазначив, що вже розроблено відповідний урядовий законопроєкт.

    “Це займе певний час, але коли ми завершимо будівництво цих блоків, Хмельницька АЕС стане найбільшою у Європі. Зараз такою є ЗАЕС, але ми не знаємо, в якому стані отримаємо її назад і скільки грошей потрібно буде на її відновлення”, – зауважив міністр.

    За словами Галущенка, третій блок на ХАЕС вже має високу готовність до будівництва: “Якщо уявити, що завтра ми отримали корпус на майданчик, то через приблизно два з половиною роки реактор буде підключений до системи”.

    “Це дуже важливо, оскільки зазвичай проекти в атомній енергетиці реалізуються протягом п’яти років або більше. У нас є переваги, оскільки певні роботи вже виконані, і у нас є кваліфіковані кадри, які можуть це зробити. Протягом незалежності України ми побудували два атомні блоки. Тому у нас є необхідні фахівці. Багато інших країн, які сьогодні планують розвивати атомну енергетику, не мають таких можливостей”, – підкреслив він.

    Як повідомлялося, наразі на Хмельницькій АЕС працюють два енергоблоки номінальною потужністю 1000 МВт кожен. Блок №3 почали будувати у вересні 1985 року, а блок №4 – у червні 1986 року. Обидва блоки запроєктовані на потужність 1000 МВт, з реакторною установкою ВВЕР-1000/В-320. Проект був призупинений у 1990 році через мораторій на будівництво нових АЕС.

    Угоду про закупівлю обладнання для п’ятого енергоблоку Хмельницької АЕС за технологією Westinghouse АР1000 підписали президент Енергоатому Петро Котін та президент і головний виконавчий директор Westinghouse Electric Company Патрік Фрагман 17 грудня 2023 року.