Hronikanovostej.com

Позначка: перевірка

  • 1,8 мільярда з повітря: як команда Галущенка і Кучеренка зачистила ринок вентиляції під одну компанію

    1,8 мільярда з повітря: як команда Галущенка і Кучеренка зачистила ринок вентиляції під одну компанію

    Під прикриттям державного регулювання та технічної безпеки Міністерство енергетики у 2025 році фактично монополізувало ринок перевірки димових і вентиляційних каналів (ДВК) в багатоповерхівках по всій країні. Ключовим виконавцем схеми стала маловідома фірма ТОВ «СПЕЦГАЗ», пов’язана з народним депутатом від «Батьківщини» Олексієм Кучеренком.

    За лаштунками — міністр енергетики Герман Галущенко, його перший заступник Юрій Шейко, посадовці НКРЕКП, Держенергонагляду та Держспецзв’язку. А головний інструмент — наказ Міненерго №402, який набув чинності у лютому 2025 року.

    Згідно з новими вимогами, будь-яка компанія, яка хоче обслуговувати димові й вентиляційні канали, мусить створити власну інформаційно-комунікаційну систему (ІКС) з атестованим захистом даних, пройти експертизу в Держспецзв’язку і погодження в Держенергонагляді.

    У реальності виконати ці вимоги можуть одиниці — і жодна з компаній, які працювали на ринку до цього, не змогла пройти бюрократичне та технічне сито. Крім однієї — ТОВ «СПЕЦГАЗ».

    Вже наступного дня після набуття чинності наказом саме ця компанія отримала всі дозволи, а згодом — ексклюзивне право працювати по всій країні.

    ТОВ «СПЕЦГАЗ» — це компанія зі штатом 8 працівників і збитками за минулий рік. Але лише за березень–травень 2025 року вона отримала замовлень на 3,77 млн грн. Її представники вже розсилають повідомлення в ОСББ і ЖЕКи про необхідність повторної оплати перевірки ДВК, навіть якщо у мешканців є чинні довідки від інших виконавців.

    У Жмеринці, Очакові, Чернігові, Ужгороді та інших містах — одна й та сама схема: попередні перевірки «анулюються», єдина допущена компанія — «СПЕЦГАЗ».

    Ціни варіюються від 60 до 120 грн за один канал, тобто за одне житлове приміщення — від 240 до 480 грн з квартири. При 10 мільйонах квартир по Україні — це ринок у 1,8 млрд грн. І він уже монопольно належить одній компанії.

    За даними НАЗК, власники «СПЕЦГАЗу» пов’язані з народним депутатом Олексієм Кучеренком через:

    • спільний бізнес у минулому,

    • співзасновників і керівників,

    • оренду приміщень в одних офісних центрах,

    • родинні зв’язки з близьким оточенням депутата.

    Сам Кучеренко — колишній міністр ЖКГ, нині активно просуває тематику енергоефективності, безпеки будинків та вентиляцій. Він регулярно з’являвся в публічному просторі, обґрунтовуючи необхідність централізованого контролю над перевірками вентиляції.

    Формально схема виглядає як посилення безпеки. Але по суті — це штучне створення технічного бар’єру, який усуває всіх гравців з ринку, крім одного — пов’язаного з ініціаторами реформи.

    Наказ №402 — небезпечно прецедентний документ. Він узаконив відбір по «технічному критерію», який контролюється тими самими людьми, хто виграє від результату. Інші компанії або не мають ресурсів створити сертифіковану ІКС, або блокуються на етапі експертизи.

    Суть схеми — не в перевірках димоходів. Суть — у створенні законного механізму для витіснення конкурентів і повного контролю над ринком, який може приносити сотні мільйонів щороку, бо оплата йде з кишень українців. Законно. Але не чесно.

  • У Києві працює місія з аудиту американської допомоги Україні

    У Києві працює місія з аудиту американської допомоги Україні

    До України прибула група американських аудиторів, щоб нарешті з’ясувати, що сталося з мільярдами доларів, які США вливали у військову, гуманітарну та логістичну підтримку. Про це пише видання Intellinews.

    З початку повномасштабного вторгнення Україна отримала від Заходу близько 133 мільярдів доларів, левову частку з яких надали Сполучені Штати. Проте прозорість використання цих коштів усе ще залишається болючим питанням. І саме зараз, коли адміністрація Трампа повертає собі контроль над політикою США, Вашингтон наполягає на повному фінансовому звіті — до останнього центу.

    Аудиторська місія не символічна — її бюджет майже $815 тисяч, і більшу частину цієї суми витратять на проживання фахівців у готелі Hilton у Києві. Група з 80–100 спеціалістів вже приступила до роботи. Вони перевіряють витрати на зброю, логістику, безпеку, охорону і гуманітарну допомогу.

    Цей аудит став прямим наслідком політичного тиску, який посилився у США на початку 2023 року, коли фінансування України призупинили, вимагаючи жорсткіших механізмів контролю. Саме тоді до пакету допомоги у $60 мільярдів було включено окремий рядок — аудит і фінансовий моніторинг.

    Під підозрою — вся вертикаль закупівель. Відомо, що Міністерство оборони України вже фігурувало у скандалах: закупівля яєць за завищеною у 4 рази ціною, неякісні зимові куртки. Хоч міністр оборони Олексій Резніков і пішов у відставку восени 2023 року, жодних офіційних звинувачень йому не висунуто. Але й кардинального очищення не відбулося.

    Корупція в Україні, за словами західних аналітиків, — не аномалія системи, а її фундамент. Саме так охарактеризував ситуацію ресурс bne IntelliNews, нагадавши, що навіть Євромайдан частково був викликаний колосальними розкраданнями з боку президента Януковича.

    Тепер, з огляду на нові політичні реалії у Вашингтоні, Зеленський опинився під подвійним тиском — з одного боку, очікування прозорості, з іншого — натяки на бажання Трампа досягти домовленості з Кремлем. Частина експертів прямо каже: аудит — це не лише про гроші, а й про важіль, щоб схилити Україну до “угоди” з Росією.

    Державний секретар США Марко Рубіо вже заявив перед Конгресом, що “жодна копійка не залишиться без перевірки”, а в разі виявлення порушень на Україну чекають наслідки. Таким чином, розкішний готель у центрі Києва перетворюється на штаб-квартиру однієї з найчутливіших місій — місії фінансового контролю, яка може вплинути на сам хід війни.

  • Аудит виявив порушення на понад 17 мільйонів в Інституті біохімії НАН України

    Аудит виявив порушення на понад 17 мільйонів в Інституті біохімії НАН України

    Північний офіс Державної аудиторської служби завершив ревізію фінансово-господарської діяльності Інституту біохімії імені О.В. Палладіна НАН України. Результати перевірки виявили численні фінансові порушення на загальну суму понад 17 мільйонів гривень. Частина з них, як заявили аудитори, має ознаки кримінальних правопорушень.

    У період з 2021 по 2023 рік інститут витратив 5,1 млн грн державного фінансування не на прикладні наукові дослідження, як того вимагає мета діяльності установи, а на структурування вже відомої інформації. Ще 624 тисячі гривень були спрямовані на дослідження, які взагалі не входили до затверджених тематичних планів.

    Аудит також виявив необґрунтовані виплати зарплат і премій працівникам, які формально не мали стосунку до виконання проєктів. Це призвело до завищення вартості семи науково-дослідних робіт на суму 5,8 млн грн. Окрім цього, за договорами цивільно-правового характеру інститут переплатив 2 млн грн залученим фахівцям.

    Окрему увагу аудитори приділили роботі з об’єктами інтелектуальної власності. За даними перевірки, Інститут мав отримувати 6% від реалізації препарату “Метовітан” за ліцензійним договором з ПрАТ “Технолог”, однак компанія зменшувала базу нарахування, віднімаючи витрати на маркетинг і рекламу, що не передбачено умовами договору. У результаті наукова установа недоотримала понад пів мільйона гривень, а підприємство отримало необґрунтовану вигоду.

    Також аудитори виявили порушення на суму близько 3 млн грн, серед яких:

    • заниження доходів від оренди,

    • покриття витрат сторонніх юридичних осіб за кошт бюджету,

    • завищення витрат на електроенергію,

    • списання пального без належного обґрунтування та документального підтвердження.

    Усі матеріали передані до правоохоронних органів для подальшого реагування.

  • Суддя з Одеси орендувала елітну квартиру в Дубаї та потрапила під перевірку

    Суддя з Одеси орендувала елітну квартиру в Дубаї та потрапила під перевірку

    Вища рада правосуддя відкрила дисциплінарну справу щодо судді Київського районного суду Одеси Алли Маломуж. Причиною стали дані журналістського розслідування, яке виявило: суддя понад рік орендувала розкішну квартиру в Дубаї, але не задекларувала її, порушуючи вимоги фінансової прозорості.

    За інформацією ЗМІ, йдеться про двокімнатні апартаменти площею 117 квадратних метрів у комплексі Orion Building, що розташований у престижному районі Аль-Барша. Будівля має всі зручності: басейн, тенісний корт, барбекю-зону та охорону. Місячна оренда таких апартаментів сягає 1,5 тисячі доларів — майже вся річна зарплата судді.

    Згідно з даними Київського райсуду, лише з лютого 2022-го по травень 2023-го Маломуж перебувала у відпустці 416 днів, не виконуючи посадових обов’язків, але продовжувала отримувати зарплату. У декларації за 2023 рік вона зазначила дохід у 725 тисяч гривень.

    Журналісти також звернули увагу на зникнення з документів BMW X5 без відповідного доходу від продажу, а також на спадкове та родинне майно в Одесі — дві квартири та гаражі. Зокрема, одну з квартир суддя оформила на доньку.

    Додаткові питання викликає походження коштів на проживання за кордоном. У Алли Маломуж — двоє дітей, молодша донька народилася в Аргентині два роки тому. Чоловік судді, Василь Ларченко, до 2019 року працював у кримінальній поліції.

    Національне агентство з питань запобігання корупції вже розпочало перевірку способу життя судді. Тим часом Вища рада правосуддя вирішила не зволікати й відкрила дисциплінарне провадження.

  • У Києві виявили «переплату» в 150 тисяч грн на одноразовому посуді для шкільних укриттів

    У Києві виявили «переплату» в 150 тисяч грн на одноразовому посуді для шкільних укриттів

    У столиці виявлено новий приклад нераціонального використання бюджетних коштів. Головного бухгалтера управління освіти Подільської районної державної адміністрації підозрюють у службовій недбалості під час закупівлі одноразового посуду для укриттів у школах.

    За інформацією, оприлюдненою поліцією Києва, йдеться про закупівлю кухонного приладдя для 70 укриттів, розташованих у навчальних закладах Подільського району. Договір із постачальником було укладено ще у 2023 році, і згідно з платіжним дорученням, яке підписала головна бухгалтерка, підприємець отримав майже 1 мільйон гривень з міського бюджету.

    Однак у межах судового розслідування правоохоронці встановили суттєве перевищення вартості товарів порівняно з ринковими цінами. Сума можливого збитку для бюджету становить близько 150 тисяч гривень — саме на стільки було переплачено за одноразові стакани, тарілки та ложки.

    Наразі головну бухгалтерку підозрюють у службовій недбалості, що призвела до нанесення шкоди місцевому бюджету. Перевірки тривають, а поліція наголошує: посадовиця, як матеріально відповідальна особа, несе пряму відповідальність за неефективне витрачання коштів.

  • В МОН заявили про масові зловживання аспірантурою для уникнення мобілізації

    В МОН заявили про масові зловживання аспірантурою для уникнення мобілізації

    В українських вищих навчальних закладах триває посилена перевірка аспірантів, які могли вступити до аспірантури з єдиною метою — уникнення мобілізації. Про це повідомив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький.

    За словами чиновника, у 2022–2023 роках спостерігалося різке зростання кількості вступників до аспірантури, що викликало підозри щодо реального академічного інтересу частини студентів. Винницький наголосив, що нині Міністерство освіти спільно з вишами перевіряє аспірантів на предмет виконання навчальних планів та наукової діяльності.

    «Ті, хто формально зарахований, але фактично не навчається — будуть відраховані», — зазначив заступник міністра.

    Станом на сьогодні вже відраховано 3 тисячі аспірантів, які вступили після початку повномасштабної війни. І це, за словами Винницького, лише початок. Очікується, що влітку ця цифра суттєво зросте.

    У Міністерстві підкреслюють, що аспірантура — це не інструмент для уникнення служби в армії, а насамперед науковий і освітній шлях, який вимагає активної участі в дослідженнях, навчанні та написанні дисертації.

  • Посол у Ізраїлі не задекларував 40 мільйонів гривень: перевірка НАЗК

    Посол у Ізраїлі не задекларував 40 мільйонів гривень: перевірка НАЗК

    Національне агентство з питань запобігання корупції виявило численні порушення в декларації надзвичайного і повноважного посла України в Ізраїлі Євгена Корнійчука за 2021 рік. Йдеться як про недостовірні дані, так і про ймовірно незаконні активи, зокрема, тіньові грошові кошти на суму близько 40 мільйонів гривень.

    Перевірка НАЗК встановила, що дипломат некоректно вказав свою посаду, зазначивши «державна служба» замість «дипломатична посада». Також він задекларував відсутність закордонних документів у себе та дітей, хоча в реальності вони мали чинні паспорти.

    Одним із ключових порушень стало приховування фактів проживання в двох резиденціях в Ізраїлі, якими у 2021 році користувалися сам посол і його син. Обидві квартири орендувалися за договорами, одна з яких передбачала аванс на шість місяців. Проте ці об’єкти не були відображені в декларації. Сам Корнійчук пояснив це помилкою та заявив, що житло орендувалося посольством. НАЗК відкинуло це пояснення.

    Також в декларації посол зазначив шість дорогих наручних годинників – брендів Omega, Rolex і Patek Philippe, – однак не вказав їх вартість. Відсутні й документи, що підтверджують їх придбання.

    Особливої уваги заслуговує інформація про заснування Корнійчуком у 2007 році фонду Corino Foundation у Ліхтенштейні з корпоративними правами на суму 30 тисяч швейцарських франків. У 2021 році він не задекларував цей актив, а ліквідував фонд лише в лютому 2024 року — вже після початку перевірки.

    Найбільші розбіжності виникли в частині грошових активів. Дипломат задекларував 4,8 млн доларів на рахунках і ще 3,5 млн готівкою. НАЗК встановило, що сукупні доходи Корнійчука за 1998–2020 роки становили 28 млн грн, натомість його витрати на квартири в Туреччині та інші потреби перевищили 80 млн грн. У 2021 році він задекларував ще 122 млн грн доходу, однак розрахунки показали, що його реальні заощадження могли становити максимум 98 млн грн, тоді як у декларації — 138 млн. Різниця в 40 млн грн не має підтвердженого походження.

    Крім цього, в декларації містяться інші неточності: посол не вказав членство в Національній асоціації адвокатів України, хоча володів свідоцтвом про адвокатську діяльність; задекларував компенсаційні виплати та витрати на освіту дітей, які не підлягають декларуванню; а також участь у громадській організації, де він формально не значиться засновником.

    За висновками НАЗК, виявлені порушення можуть свідчити про кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу — декларування недостовірної інформації в особливо великих розмірах.

  • Понад 11 мільйонів у декларації — і жодних питань: чому НАЗК не перевіряє декларацію Ярослава Железняка

    Понад 11 мільйонів у декларації — і жодних питань: чому НАЗК не перевіряє декларацію Ярослава Железняка

    Народний депутат Ярослав Железняк, один із публічних облич українського парламенту, опинився в центрі уваги через задекларовану нерухомість і витрати, які викликають запитання — передусім про їхнє походження.

    Як зʼясували «Економічні новини», у 2023 році родина депутата обзавелася новою квартирою в столиці, вартістю понад 11 мільйонів гривень. Житло площею 134 кв. м розташоване на елітному Печерську — районі, де квадратний метр коштує десятки тисяч гривень.

    Попри це, декларація депутата не потрапила до повної перевірки з боку Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК).

    Офіційно нова квартира записана на батька дружини Железняка — Володимира Коваля. Але фактично проживає там сам депутат із родиною. Додатково вони орендують ще одну квартиру в Києві, а також паркомісця.

    Схема запису дорогого майна на родичів — типовий спосіб уникнення незручних питань під час декларування. У випадку з депутатами, це також дозволяє зменшити ризики для перевірки з боку НАЗК.

    У тій самій декларації вказано, що у 2023 році Ярослав Железняк та його дружина, депутатка Ольга Коваль, придбали два автомобілі. Також родина задекларувала криптовалюту — зокрема популярні активи Solana та Ethereum.

    Попри обсяги задекларованих активів і витрат, НАЗК офіційно підтвердило: декларація Железняка наразі не відібрана для повної перевірки. І в найближчий час перевіряти її не планують.

    Рішення НАЗК не проводити перевірку може бути пов’язане як із технічними, так і з політичними причинами. Агентство заявляє про нестачу ресурсів для повної перевірки всіх декларацій. Однак журналісти й антикорупційні активісти давно звертають увагу на вибірковість у підходах НАЗК.

    Декларації з меншими сумами часом проходять перевірку, тоді як очевидні “червоні прапори” — як у випадку з квартирами, автівками та криптоактивами — залишаються поза увагою.

    Це створює ситуацію, коли навіть у найпублічніших фігур, із мільйонними статками та непрозорими схемами оформлення майна, держава “не бачить” підстав для перевірки.

  • Майно на родичів, авто за мільйони: що приховує ексначальник управління АРМА Клянцко?

    Майно на родичів, авто за мільйони: що приховує ексначальник управління АРМА Клянцко?

    Колишній начальник Південно-Східного міжрегіонального територіального управління АРМА та екс-прокурор Микола Клянцко подав декларацію, яка викликає більше питань, ніж дає відповідей. Попри офіційні доходи, його родина володіє елітною нерухомістю та дорогими автомобілями, що може свідчити про можливі корупційні схеми.

    Клянцко задекларував низку об’єктів нерухомості, переважно в Одесі, що виглядає логічно, враховуючи його фактичне місце проживання в цьому місті. Серед них є два паркомісця площею 23 кв.м і 18 кв.м, набуті ще у 2008 році. Вартість не вказана, що може свідчити про давність покупки або небажання розкривати деталі.

    Чоловік вказав житловий будинок у 187,3 кв.м, придбаний у 2011 році. Цікаво, що Клянцко має лише право проживання, а власником є громадянка Тетяна Олегівна Клянцко (родичка). Вартість також не вказана.

    У посадовця також були квартира на 41 кв. м у власності Наталії Ярошенко (зазначеної як “інший зв’язок”) від 2015 року та ще одна квартира на 45 кв.м, куплена Ярошенко у 2021 році за 889 тис. грн.

    Крім того, у посадовця в 2024 році з’явилася ще квартира на 53,4 кв.м за 1 млн гривень, оформлена на Ірину Пилипчук, але з приміткою про “ознаки частини 3 статті 46 ЗУ ‘Про запобігання корупції’” — це може натякати на те, що Клянцко має фактичний контроль над об’єктом.

    Цікавий момент: будинок на 187,3 кв.м також згаданий як об’єкт із правом “реєстрація та проживання” для Наталії Ярошенко. Виникає питання — чи не дублюються об’єкти в декларації для створення видимості прозорості? І чому у високопосадовця, який боровся з корупцією, немає власного житла, а лише права користування?

    У декларації згадується два автомобілі Audi A8 (2015 та 2024), куплені відповідних роках за 2,42 млн та 4,49 млн грн, які оформлені на Ярошенко.

    Ці авто вражають своєю вартістю, особливо якщо врахувати, що офіційна зарплата Клянцка за 2024 рік склала лише 264 тис. грн. Також він вказав отримання 2,05 млн гривень від продажу рухомого майна Євгенії Гєсс та 500 тис. гривень від продажу рухомого майна Роману Гуменюку (отримала Ярошенко).

    Ярошенко додала ще 2,38 млн гривень грн від підприємництва. Загалом — понад 5 млн грн на родину. Проте в декларації не уточнено, що саме було продано за 2,55 млн грн. Чи могли це бути транспортні засоби, наприклад, той самий Audi A8 2015 року, який потім замінили на новий?

    Клянцко тримає 1,03 млн гривень готівкою, а Ярошенко — 100 тис. грн. Також він позичив Ірині Пилипчук понад 1 млн грн — сума, яка збігається з вартістю квартири на 53,4 кв.м. Це виглядає як спроба приховати майно через формальну передачу коштів.

    Декларація Клянцка залишає більше запитань, ніж відповідей. Житло, оформлене на родичів чи “інший зв’язок”, дороговартісні авто, позики на мільйони та доходи від неуточненого “рухомого майна” — усе це виглядає як класичний набір для розслідування НАЗК. Чи був Клянцко борцем із корупцією, який сам опинився під питанням? Відповідь можуть дати лише детальніші перевірки.

    Раніше Микола Клянцко був заступником голови Дніпропетровської ОДА. Він будував корупційні схеми на державних посадах (начальник управління правозахисної діяльності, протидії корупції та злочинності у сфері транспорту прокуратури Одеської області, заступник прокурора Одеської області, начальник Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки тощо). Є довіреною особою Володимира Орлова, ексзаступника голови Дніпропетровської ОДА, якого затримали на хабарі в 200 тис. доларів.

  • Фінансовий скандал у КНДІСЕ: виконувач обов’язків директора Максим Кисельов під слідством

    Фінансовий скандал у КНДІСЕ: виконувач обов’язків директора Максим Кисельов під слідством

    Виконувач обов’язків директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) Максим Кисельов опинився в центрі масштабного фінансового розслідування. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило у його декларації недостовірні відомості на 2,7 млн грн, а слідство встановило, що чиновник нібито втратив криптовалюту на 700 тисяч доларів у сумнівній схемі з офшорами та підозрілими транзакціями.

    За результатами перевірки НАЗК у виправленій декларації Кисельова за 2023 рік зафіксовано низку порушень, зокрема:

    • занижена площа квартири дружини в Києві (77,6 замість 82,3 кв. м);
    • прихована вартість садового будинку в Обухівському районі Київської області (426,6 тис. грн);
    • непідтверджений дохід від продажу криптовалюти на 2,7 млн грн, який не знайшли у департаменті кіберполіції та компанії Nest Services Limited.

    Крім того, дружина Кисельова, Олександра Горяєва, має корпоративні права в адвокатському об’єднанні «КМ Практик» та володіє двома офшорними компаніями – британською Hengestone Development LTD та сейшельською Ammilo Commerce Ltd.

    Окремий інтерес викликала історія зникнення криптоактивів Кисельова. Він задекларував 647 065 USDT (23,66 млн грн), 3190 PALA (233 грн), 7853 UTRON (23 789 грн) і 0,507 USDT (19 грн). Однак кіберполіція не виявила жодних доказів існування цих активів на зазначених публічних адресах. Сам Кисельов заявив, що його ошукали, і кошти зникли через шахрайство.

    Слідство встановило, що у 2022 році чиновник накопичив криптовалюту на 700 тисяч доларів і здійснював операції через знайоме подружжя – Олега Громова та Віту Єфімчук. Вони познайомилися ще у 2021 році під час польоту з Сейшельських островів, де Кисельов відпочивав із дружиною. У лютому 2022 року його родина виїхала до Іспанії, де, за попередніми даними, придбала елітний маєток вартістю 1,5 млн євро. Через банківські обмеження Кисельов не міг переказати кошти офіційно, тому звернувся до Громова, який допоміг перевести заощадження у криптовалюту.

    Проте у лютому 2023 року гроші несподівано зникли. Транзакції з гаманця Кисельова свідчать, що 647 тис. USDT були переведені через низку рахунків, зокрема громадян України та Росії:

    • 60 000 USDT отримав Дмитро Джиоєв (Україна) на рахунок Binance;
    • 184 329 USDT пішли на гаманець Олександра Михайлова (РФ);
    • 100 000 USDT – на рахунок Кирила Зотова (РФ);
    • 407 088 USDT конвертовано у Bitcoin і виведено на гаманці, підконтрольні Даніїлу Броніхіну (РФ).

    Слідство вважає, що у справі можуть бути причетні Громов, Єфімчук та Джиоєв. Кримінальне провадження відкрито за ч. 3 ст. 190 (шахрайство) та ч. 1 ст. 358 (підробка документів) Кримінального кодексу України.

    Попри заяви Кисельова про втрату криптовалютних активів, слідчі не виключають, що схема могла бути створена для приховування коштів та ухилення від фінансових зобов’язань. Чиновник не надав жодних документів, які б підтверджували його версію подій, а НАЗК відхилило пояснення як безпідставні. У зв’язку з цим йому загрожує кримінальна відповідальність за декларування недостовірних даних та можливу участь у фінансових махінаціях.