Hronikanovostej.com

Позначка: паливо

  • Стратегічне партнерство: Казахстан залучає європейського інвестора для розбудови авіапаливної інфраструктури

    Стратегічне партнерство: Казахстан залучає європейського інвестора для розбудови авіапаливної інфраструктури

    У столиці Казахстану Астані голова правління АТ НК «КазМунайГаз» (КМГ) Асхат Хасенов та старший віцепрезидент міжнародної групи Exolum Іван Муїньйо підписали угоду про стратегічне співробітництво. До документа також долучилася компанія «КазМунайГаз-Аеро». Ця тристороння домовленість знаменує дебютний вихід іспанської компанії Exolum на ринок Євразійського регіону та має на меті масштабний розвиток і модернізацію авіапаливної інфраструктури в казахстанських аеропортах.

    У межах партнерства планується залучення іноземних інвестицій та передових технологій для будівництва нових і оновлення діючих паливозаправних комплексів, а також створення спеціалізованих баз зберігання авіапального. Ключовим технологічним завданням стане переведення казахстанської інфраструктури на міжнародний стандарт пального Jet A-1 із суворим дотриманням безпекових вимог Об’єднаної інспекційної групи (JIG). Зі свого боку «КазМунайГаз» забезпечить експертну підтримку, детальне опрацювання проєктів та координацію з вітчизняними авіаперевізниками.

    За словами очільника КМГ, співпраця з міжнародним лідером дозволить пришвидшити технологічне оновлення галузі, покращити якість управління інфраструктурою та створити сприятливі умови для стрімкого зростання обсягів міжнародних авіаперевезень через територію Казахстану. Окремий акцент робиться на трансфері передових європейських знань місцевим спеціалістам. Найближчим часом експертна група проведе економічний аналіз, щоб визначити пріоритетні аеропорти, обсяги необхідного фінансування та конкретні етапи реалізації проєктів.

  • Розкол у санкційній політиці: Європарламент проведе термінові дебати через відмову адміністрації Трампа від нових обмежень проти РФ

    Розкол у санкційній політиці: Європарламент проведе термінові дебати через відмову адміністрації Трампа від нових обмежень проти РФ

    Європейський парламент погодився включити до порядку денного пленарного засідання 20 жовтня спеціальну заяву Європейської комісії щодо рішення адміністрації президента США Дональда Трампа відмовитися від запровадження нових санкцій проти Російської Федерації. Йдеться про пакет жорстких фінансово-енергетичних обмежень, спочатку передбачених резонансною законодавчою ініціативою американського сенатора Ліндсі Грема, застосування яких Білий дім вирішив відтермінувати. З ініціативою провести невідкладні парламентські дебати виступив литовський євродепутат Пятрас Ауштрявічюс, чию пропозицію більшість європарламентарів підтримала під час голосування.

    Виступаючи у сесійній залі, Ауштрявічюс висловив глибоке занепокоєння непослідовністю Вашингтона, наголосивши, що замість очікуваного трансатлантичного тиску спостерігаються абсолютно протилежні кроки американської адміністрації: скасування окремих обмежень та фактичне заохочення Росії до постачання дизельного пального на світовий ринок. За словами євродепутата, такий підхід забезпечує державу-агресора додатковими надприбутками для безперебійного фінансування воєнних дій проти України. Доповідь та відповідну позицію Єврокомісії депутати заслухають останнім пунктом порядку денного.

    Економічний та енергетичний пресинг на доходи Кремля розглядається Європою як фундаментальний важіль впливу на спроможність РФ продовжувати затяжну війну на виснаження. Проте зростаюча прірва в підходах між Сполученими Штатами та Європейським Союзом суттєво ускладнює формування єдиної західної коаліції примусу Москви до завершення війни на справедливих умовах і ставить під удар глобальну ефективність санкційного режиму.

     

  • АЗС підключили до раннього оповіщення про повітряні загрози

    АЗС підключили до раннього оповіщення про повітряні загрози

    За даними, отриманими редакцією від військового джерела, представники автозаправних компаній отримали доступ до каналів раннього оповіщення про рух ворожих безпілотників. Це має дозволити АЗС завчасно припиняти роботу, закривати станції та виводити працівників і відвідувачів із території до наближення повітряної цілі.

    Йдеться про більш точкове попередження, ніж звичайна повітряна тривога. Загальний сигнал поширюється на значну територію, тоді як інформація про рух конкретного безпілотника може дати окремій станції додатковий час для евакуації людей і припинення відпуску пального.

    Необхідність такої системи особливо гостро проявилася після серії ударів по АЗС. 23 вересня російська атака пошкодила АЗС «Укрнафти» в Києві. Голова правління компанії Богдан Кукура повідомив, що це був уже шостий удар по цивільній інфраструктурі компанії за останні кілька тижнів. Працівники під час атаки перебували в укритті.

    Проблема стосується не лише Києва. 21 серпня міністр енергетики Денис Шмигаль заявив у Верховній Раді, що за останні шість місяців російські атаки пошкодили або зруйнували понад 300 автозаправних станцій в Україні. За його словами, АЗС фактично стали об’єктами критичної інфраструктури, оскільки забезпечують пальним населення та економіку.

    12 вересня прем’єр-міністр Сергій Корецький повідомив про тестування програмного рішення, яке дозволяє бачити напрямок руху дронів і завчасно реагувати на загрозу. За його словами, йдеться про автоматичне та оперативне сповіщення АЗК про наближення ворожих безпілотників. Систему вирішили тестувати на автозаправних комплексах, а надалі підключати до неї й інші підприємства.

    15 вересня Київська обласна військова адміністрація повідомила, що АЗС Київської області отримають доступ до спеціальної цифрової системи повітряної обізнаності, яку використовують Сили оборони. За словами начальника КОВА Тимура Ткаченка, відповідальні працівники АЗС зможуть у режимі реального часу отримувати інформацію про рух ворожих повітряних цілей та оперативніше ухвалювати рішення щодо роботи заправних комплексів під час загрози.

    Ткаченко окремо зазначив, що АЗС більше не повинні будуть орієнтуватися лише на загальний сигнал повітряної тривоги. Додаткова інформація про конкретну загрозу має дозволити завчасно реагувати та убезпечувати працівників і людей, які перебувають на території заправки.

    На цьому тлі інформація про доступ представників автозаправних компаній до каналів раннього оповіщення виглядає як подальший етап розгортання цієї системи. Якщо персонал отримує дані про рух повітряних цілей, станція може реагувати не лише на загальну сирену, а й на безпосередню загрозу для конкретного об’єкта.

    Водночас точний формат такого доступу публічно не розкривається. Невідомо, які саме мережі вже підключені, хто всередині компаній отримує інформацію та чи передаються працівникам безпосередньо дані про рух цілей, окремі попередження чи інша інформація про наближення загрози.

    Для самих АЗС це має принципове значення, на станції одночасно перебувають люди, автомобілі та значні обсяги пального, тому навіть кілька додаткових хвилин до можливого удару можуть дозволити припинити відпуск пального та звільнити територію.

    Наразі офіційно підтверджені тестування системи раннього попередження на АЗС та рішення про підключення АЗС Київської області до спеціальної цифрової системи повітряної обізнаності. Інформація про те, що представники автозаправних компаній уже отримали доступ до каналів раннього оповіщення про рух повітряних цілей, надійшла редакції від військового джерела.

  • Дипломатична відлига з нафтовим присмаком: Будапешт залагодив суперечку довкола «Карпатської вісімки», але відмовив Україні у стратегічних сховищах

    Дипломатична відлига з нафтовим присмаком: Будапешт залагодив суперечку довкола «Карпатської вісімки», але відмовив Україні у стратегічних сховищах

    Складні та сповнені протиріч відносини між Києвом та Будапештом демонструють перші ознаки прагматичного потепління після зміни влади в Угорщині, проте ключові стратегічні розбіжності в енергетичній сфері залишаються непохитними. Міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан заявила про повне врегулювання непорозумінь навколо нового регіонального об’єднання «Карпатська вісімка». Досягти дипломатичного компромісу вдалося під час насиченого тижня зустрічей високого рівня на Генеральній Асамблеї ООН, де очільниця угорського зовнішньополітичного відомства провела серію результативних перемовин зі своїм українським колегою Андрієм Сибігою. Поки публічний простір та соціальні мережі спостерігали за резонансними суперечками, за лаштунками дипломатичних кабінетів тривала інтенсивна робота, яка дозволила суттєво знизити градус напруги між двома державами та відкрити шлях до розблокування сусідського діалогу.

    Важливим кроком на шляху до нормалізації контактів став щоденний робочий діалог між угорським міністерством та віцепрем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Всеволодом Ченцовим. Головним предметом цих консультацій залишається узгодження нового законопроєкту щодо забезпечення прав угорської національної меншини в освітній сфері Закарпаття, який базується на укладеній у червні двосторонній угоді. Офіційне внесення документа на розгляд Верховної Ради очікується вже в жовтні, що має стати якісним проривом у розв’язанні багаторічних гуманітарних претензій Будапешта. Ба більше, угорська сторона вже не виключає власного повноцінного приєднання до «Карпатської вісімки» у майбутньому, якщо відповідний формат співпраці гарантуватиме захист національних інтересів країни. Водночас попри зміну уряду та прихід прем’єра Петера Мадяра, сусідня держава досі не відмовилася від закупівлі російського викопного палива та продовжує використовувати чутливе питання прав меншин як політичний інструмент під час обговорення вступу України до Європейського Союзу.

    Проте у питаннях прямої енергетичної безпеки Будапешт зайняв жорстку та непоступливу позицію, навідріз відмовившись від розміщення на своїй суверенній території стратегічних паливних хабів для потреб нашої держави. Керівництво угорського уряду підтвердило свій категоричний намір за жодних умов не створювати потужності для зберігання нафтопродуктів для українського ринку. Це вето залишається чинним навіть попри те, що угорський нафтогазовий концерн MOL та український державний Нафтогаз раніше уклали офіційний меморандум про спільну підготовку та реалізацію подібного проєкту. В умовах безупинних ракетних та дронових атак агресора по вітчизняній паливній інфраструктурі диверсифікація маршрутів і винесення складських резервуарів за межі зони обстрілів є питанням стабільності всього українського ринку, однак небажання Будапешта йти назустріч змушує Київ шукати надійніші альтернативи серед інших сусідів по східноєвропейському регіону.

  • Зимове турбулентне небо: як нафтова криза змушує лоукостер Ryanair масово скорочувати розклад польотів

    Зимове турбулентне небо: як нафтова криза змушує лоукостер Ryanair масово скорочувати розклад польотів

    Найбільший європейський бюджетний авіаперевізник Ryanair готується до складного зимового сезону, ухвалюючи непопулярні, але економічно обґрунтовані рішення щодо оптимізації власної маршрутної мережі. Керівництво компанії офіційно анонсувало масштабне скорочення частоти виконання рейсів у період традиційно низького зимового попиту на пасажирські перевезення. Головним каталізатором такого радикального кроку стала безпрецедентна нестабільність на глобальних енергетичних ринках, яка безпосередньо б’є по операційних витратах авіаційної галузі. В умовах, коли вартість авіаційного пального залишається вкрай волатильною, виконання напівпорожніх рейсів перетворюється на невиправданий фінансовий ризик, який може поставити під загрозу загальну рентабельність лоукост-моделі.

    Очільник авіакомпанії Майкл О’Лірі відверто попередив пасажирів та інвесторів про те, що найближчими місяцями комерційна авіація опиниться в тотальній залежності від коливань цін на нафту. За його прогнозами, ця тенденція не лише збережеться протягом усієї зими, але й суттєво посилиться наступного року, створюючи набагато складніші умови для ведення бізнесу, ніж ті, що спостерігалися поточного року. Більшість перевізників зіткнуться з жорсткою реальністю, де інструменти фінансового хеджування вже не зможуть повністю компенсувати різкі стрибки вартості пального на світових біржах. Саме тому превентивне зменшення кількості літаків у небі стає єдиним дієвим механізмом збереження фінансової стабільності та уникнення колосальних збитків.

    Стратегія низьких цін, яка є візитною карткою компанії, функціонує виключно за умови максимального завантаження кожного борту. У зимовий період, коли туристична активність європейців природним чином спадає, а ділові поїздки не здатні компенсувати відсутність відпочивальників, підтримувати таку інтенсивність польотів стає неможливо. Зменшення частоти вильотів дозволить перевізнику консолідувати пасажиропотік, пересаджуючи клієнтів із кількох напівпорожніх рейсів на один повністю заповнений. Такий прагматичний підхід гарантує, що компанія не спалюватиме дороге паливо просто заради підтримки гарної статистики виконання розкладу, а оптимізує свої ресурси відповідно до реальних потреб ринку.

    Для звичайних мандрівників такі превентивні заходи корпорації означатимуть суттєве зменшення гнучкості у плануванні власних подорожей. Замість кількох вильотів на день за популярними напрямками пасажирам доведеться задовольнятися одним, а на менш завантажених маршрутах літаки взагалі можуть літати лише кілька разів на тиждень. Окрім того, штучний дефіцит пропозиції в поєднанні з високими паливними зборами неминуче призведе до перегляду базових тарифів. Епоха наддешевих квитків, доступних у будь-який час, тимчасово ставиться на паузу, поступаючись місцем жорсткому економічному розрахунку та мінімізації будь-яких фінансових втрат.

    Подібний крок із боку найбільшого гравця на ринку європейських бюджетних перевезень є тривожним сигналом для всієї індустрії. Якщо навіть такий гігант, який завжди вирізнявся агресивною експансією та готовністю демпінгувати, змушений переходити в режим жорсткої економії, інші авіакомпанії неминуче наслідуватимуть цей приклад. Зимовий сезон стане справжнім випробуванням на міцність для європейської авіації, де виживуть лише ті компанії, які зможуть максимально швидко адаптувати свої операційні моделі до нових нафтових реалій та об’єктивного зниження купівельної спроможності населення.

  • Енергетичний тил у Європі: «Нафтогаз» та угорська MOL збудують стратегічне нафтосховище за межами зони російських обстрілів

    Енергетичний тил у Європі: «Нафтогаз» та угорська MOL збудують стратегічне нафтосховище за межами зони російських обстрілів

    Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» разом із провідною угорською нафтогазовою корпорацією MOL розпочинають реалізацію стратегічного інфраструктурного проєкту, покликаного гарантувати безперебійне забезпечення паливом української економіки та сил безпеки в умовах триваючих бойових дій. Сторони підписали двосторонній меморандум про взаєморозуміння, що передбачає спорудження сучасного комплексу для зберігання нафтопродуктів безпосередньо поблизу спільного кордону на суверенній території Угорщини. Це рішення є фундаментальним етапом створення надійного енергетичного резерву, недосяжного для регулярних ворожих ударів крилатими ракетами та далекобійними дронами-камікадзе.

    З початку повномасштабної агресії російські війська методично та цілеспрямовано завдають ударів по вітчизняних нафтобазах, нафтопереробних потужностях та логістичних вузлах розподілу світлих нафтопродуктів. У зв’язку з цим перенесення частини стратегічних резервів за межі досяжності ворожої авіації та ракетних систем стає питанням виживання внутрішнього ринку. Як зазначив виконувач обов’язків голови правління державної групи компаній «Нафтогаз України» Сергій Федоренко, в умовах постійних російських атак диверсифікація логістичних шляхів та створення додаткових потужностей зберігання поза зоною обстрілів є головним чинником стабільності всієї енергетичної системи держави. За його словами, розгортання спільної інфраструктури не лише підніме надійність постачання пального для українських споживачів, але й відкриє шлях до взаємовигідного розвитку транскордонних енергетичних коридорів між Києвом і Будапештом.

    Укладення цієї інвестиційної угоди стало одним із головних практичних результатів Карпатського економічного форуму, що відбувся в межах саміту «Карпатської вісімки» C8. Домовленість набула особливого геополітичного значення на тлі недавніх політичних трансформацій у самій Угорщині. У травні в сусідній країні відбулася зміна уряду: після тривалого домінування проросійського курсу Віктора Орбана кабінет міністрів очолив Петер Мадяр. Попри зміну керівництва, зовнішньополітична лінія Будапешта залишається прагматичною та подекуди суперечливою. Угорська сторона досі повністю не відмовилася від закупівлі російських енергоресурсів і продовжує активно експлуатувати питання прав угорської національної меншини Закарпаття у переговорному процесі щодо інтеграції України до Європейського Союзу.

    Тим не менш, пряма прагматична співпраця у паливній галузі демонструє, що спільні комерційні та безпекові інтереси здатні долати політичні розбіжності. Будівництво паливного хабу на прикордонній угорській території дозволить «Нафтогазу» оперативно акумулювати великі обсяги бензину та дизеля, які імпортуються з європейського ринку, мінімізуючи ризики їхнього фізичного знищення. У разі дефіциту ресурсів пальне можна буде екстрено залізничним або автомобільним транспортом доправити до прикордонних українських регіонів, гарантуючи стійкість роботи аграрного сектору, муніципального транспорту та логістичних ланцюгів у будь-який кризовий момент.

  • Дрони дісталися Москви: після удару спалахнув НПЗ, який забезпечує 40% паливного ринку столиці РФ

    Дрони дісталися Москви: після удару спалахнув НПЗ, який забезпечує 40% паливного ринку столиці РФ

    У ніч проти 20 вересня Москва та Московська область опинилися під однією з наймасштабніших атак безпілотників за останній час. Одним із головних наслідків нальоту став удар по Московському нафтопереробному заводу в районі Капотня, де після вибухів виникла пожежа. Факт ураження підприємства підтвердили російські посадовці, а Reuters повідомило, що кілька дронів змогли дістатися території НПЗ. Масштаби пошкоджень станом на ранок ще уточнювалися.

    Московський НПЗ має особливе значення для паливної системи російської столиці. Підприємство є одним із головних постачальників бензину, дизельного пального та авіагасу для Москви й області. За даними, які раніше наводила сама галузь, завод забезпечує близько 40% паливного ринку столичного регіону. Обсяг його переробки становить приблизно 11 млн тонн нафти на рік, а встановлена потужність перевищує 12 млн тонн.

    Саме тому атака на Капотню має значно більше значення, ніж локальна пожежа на промисловому об’єкті. Будь-яке тривале скорочення виробництва на цьому підприємстві може створити додаткове навантаження на систему постачання пального в Москві, змусити перерозподіляти продукцію з інших регіонів і ще сильніше ускладнити ситуацію на російському паливному ринку.

    Мер Москви Сергій Собянін протягом ночі багаторазово повідомляв про безпілотники, які рухалися в напрямку столиці. Спочатку російська влада заявляла про десятки збитих дронів, а згодом кількість нібито перехоплених апаратів на підльотах до Москви зросла до 151 лише за кілька годин. Російська сторона традиційно не розкриває повної картини проривів ППО, однак пожежа на НПЗ показала, що принаймні частина безпілотників змогла досягти цілей.

    Reuters повідомило, що атака на московський регіон була значно масштабнішою: за російськими даними, від суботи ППО нібито перехопила понад 1600 безпілотників, приблизно 450 із яких прямували у напрямку столиці. Внаслідок ударів у Московській області загинули щонайменше двоє людей, а в одному з районів довелося евакуювати сотні мешканців після влучання у житлову забудову. Українська сторона на момент появи повідомлень про НПЗ офіційно не коментувала свою причетність до конкретного удару по Капотні.

    Водночас це вже далеко не перший удар по Московському НПЗ. Nenka.info раніше писала, що в червні підприємство вже зазнавало серії атак. Тоді супутникові знімки показували пошкодження резервуарів і технологічних установок, зокрема комплексу первинної переробки нафти. Детальніше про попередні наслідки ударів можна прочитати в матеріалі «Кришку резервуара зірвало вибухом: нові супутникові фото розкрили наслідки атаки на Московський НПЗ».

    Ще один матеріал Nenka.info описував, як після попередніх ударів Московський НПЗ опинився серед проблемних об’єктів російської нафтопереробки. Тоді повідомлялося, що завод, який належить структурі «Газпром нефти», є ключовим постачальником бензину та дизеля для Москви й області. Росія почала шукати бензин за кордоном після серії атак по НПЗ.

    Нова атака відбувається на особливо чутливому для Росії тлі. У вересні Reuters повідомляло, що половина найбільших російських виробників дизельного пального вже скоротила випуск або зупинила окремі установки після серії ударів безпілотників. Серед проблемних підприємств називали Киришський, Волгоградський, Нижньогородський та інші великі НПЗ. Через перебої Москва була змушена обмежувати експорт бензину, дизеля та авіаційного пального, намагаючись утримати достатні обсяги для внутрішнього ринку.

    Лише за кілька днів до атаки на Капотню під удар потрапив Ярославський НПЗ. За даними Reuters, після пошкодження ключової установки підприємство припинило переробку сирої нафти. Потужність цього заводу становить близько 15 млн тонн на рік, а пошкоджена установка забезпечувала приблизно 40% його первинної переробки.

    Таким чином, удар по Московському НПЗ відбувається не ізольовано, а в межах ширшої серії проблем для російської нафтопереробної промисловості. За даними Reuters, регулярні атаки вже призвели до суттєвого скорочення доступних потужностей, зростання дефіциту пального та обмеження експорту. Додаткове пошкодження об’єкта, який забезпечує значну частину Москви, може ще більше ускладнити ситуацію.

    Nenka.info раніше також писала, що наслідки атак вже відчуваються на внутрішньому ринку РФ: удари по НПЗ залишили Росію без частини необхідного бензину, а російська влада була змушена запроваджувати додаткові обмеження на вивезення нафтопродуктів.

    Станом на ранок 20 вересня достовірних даних про те, які саме технологічні установки Московського НПЗ були пошкоджені цього разу, немає. Так само поки що не оголошено, чи довелося підприємству повністю або частково зупиняти переробку нафти. Reuters зазначає, що масштаби пошкоджень залишаються незрозумілими.

    Сам факт підтвердженого ураження одного з найбільших паливних об’єктів безпосередньо в межах Москви, однак, уже робить цю атаку однією з найпомітніших подій ночі. Особливо з огляду на роль Капотні у забезпеченні пальним найбільшого міста Росії та на загальний стан російської нафтопереробки після серії ударів протягом останніх місяців.

  • «Це шкодить усьому світу»: Трамп закликав Зеленського припинити удари по виробництву дизельного пального в Росії

    «Це шкодить усьому світу»: Трамп закликав Зеленського припинити удари по виробництву дизельного пального в Росії

    Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп публічно звернувся до президента України Володимира Зеленського із закликом припинити атаки на російські нафтопереробні підприємства, які призводять до виведення з ладу потужностей із виробництва дизельного пального. Відповідну заяву американський лідер зробив під час спілкування з представниками медіа на турнірі з гольфу Amgen Irish Open в Ірландії, заявивши, що спричинений ударами дефіцит дестабілізує світовий паливний ринок.

    Вимога Трампа та пошук «інших цілей»

    За словами очільника Білого дому, він уже провів пряму розмову з українським президентом щодо цього питання та закликав Київ переглянути пріоритети під час планування далекобійних операцій:

    «Зеленському потрібно зробити одну річ. Він має припинити виводити з ладу виробництво дизельного пального в Росії. Він спричиняє дефіцит дизеля. Це не пов’язано з Близьким Сходом. Це відбувається через те, що коїться між Росією та Україною», — наголосив Трамп, додавши, що українські військові мають «безліч інших цілей», тоді як атаки на нафтопереробну галузь РФ б’ють по інтересах усього світу.

    Рекордні ціни на пальне у США

    Заява американського президента пролунала на тлі суттєвого ускладнення ситуації на внутрішньому ринку Сполучених Штатів. Як раніше повідомляло видання The Wall Street Journal, роздрібні ціни на дизельне пальне в США підскочили до нових історичних максимумів. Головними факторами стрибка вартості палива аналітики називають тривалі перебої в енергопостачанні з регіону Близького Сходу в поєднанні з відчутним скороченням постачання продукції з російських НПЗ якраз напередодні періоду пікового сезонного споживання.

    Паливна криза в регіонах РФ як результат українських атак

    Навесні та влітку 2026 року Сили оборони України суттєво наростили інтенсивність і дальність ударів по ключових об’єктах російської нафтової інфраструктури. Під прицілом безпілотних систем опинилися найбільші НПЗ держави-агресора, внаслідок чого в окремі періоди Росія втрачала понад чверть свого загального обсягу переробних потужностей.

    Масштабні пошкодження технологічних установок швидко спровокували гостру кризу на російському роздрібному ринку пального. Вже до середини липня дефіцит і жорсткі обмеження на відпуск палива діяли у понад 50 регіонах РФ. Місцева влада та мережі АЗС були змушені запроваджувати талонну систему, графіки заправки транспорту та ліміти в обсязі 20–30 літрів пального на одне авто.

  • Дві київські АЗС сьогодні зазнали ударів «Шахедів»

    Дві київські АЗС сьогодні зазнали ударів «Шахедів»

    Уранці 10 вересня мер Києва Віталій Кличко повідомив, що в Голосіївському районі безпілотник упав на територію автозаправки. Пожежу та загоряння однієї машини загасили швидко. Троє людей постраждали, медики працюють на місці. Пізніше мер уточнив: постраждалих четверо, трьох госпіталізували. У соцмережах удар пов’язують із районом ТРЦ Respublika Park — це зона кільцевої дороги.

    Це вже не випадковий уламок над житловим кварталом. Із весни Росія б’є по роздрібних АЗС так само методично, як раніше била по енерговузлах. Think tank і галузеві оцінки сходяться: системна кампанія проти українських АЗС пішла з квітня, і до кінця літа по країні нарахували близько 200–250 ударів і влучань — від верифікованих атак CIR до підрахунку «НафтоРинку» щонайменше по 246 станціях. У липні верифікована цифра Центру інформаційної стійкості зросла до 114 влучань за місяць — проти 66 у червні. Спершу це були прифронтові області. До літа географія пішла вглиб — Полтавщина, Київська область, самі київські траси.

    Державна «Укрнафта» в цій кампанії — не випадкова жертва. 5–6 вересня компанія сама зафіксувала чотири удари за добу: об’єкт у Київській області з пожежею та серйозним пошкодженням обладнання, два АЗК у Запоріжжі, ще один — у Дніпропетровській області. Люди, за словами голови правління Богдана Кукури, не постраждали. «Жодної військової мети в таких ударах немає. Це терор проти мирного населення», — сказав він тоді. За сім місяців 2026-го в мережі вже були десятки зруйнованих станцій, частину відновили, частину ні.

    Сьогодні вже було два удари по заправках із переліку АЗС, які, за інформацією нашого джерела, могли стати цілями російських дронів. Йдеться про станції на Столичному шосе та кільцевій дорозі. За словами джерела, щонайменше ці дві заправки були серед можливих цілей. Водночас офіційно підтвердити влучання у другу АЗС поки неможливо. Міська влада повідомляла про удар по заправці в Голосіївському районі.

    Мова не про випадкові колонки на околиці. Це точки державної мережі на основних в’їздах і кільці столиці. Частина з них роками працювала ще й як «пункти незламності»: генератор, вода, зв’язок, коли місто сидить без світла. Ударити по такій площадці — означає бити не лише по пальному, а й по запасній цивільній інфраструктурі.

    Ринок поки тримається. 10 вересня «Укрнафта» й надалі в нижньому ціновому поясі: А-95 близько 81,9 грн/л проти 86–87 у ОККО, WOG і SOCAR. Великі мережі ремонтують станції, частина ємностей під землею. Але кожна вибита точка на в’їзді в Київ — це черга на сусідній, ризик локального ажіотажу і ще один аргумент для тих, хто торгує з каністр біля узбіччя після великої нічної атаки. На початку липня мережа WOG на ніч закрила заправки в Києві та області — з 23:00 1 липня до 07:00 2 липня — через ризик масованого обстрілу.

    Після сьогоднішніх ударів питання вже не в тому, чи можуть київські АЗС опинитися серед цілей. За словами джерела, окремі станції вже фігурують у відповідному переліку, а дві з них сьогодні зазнали ударів. Тепер ключове питання — наскільки довго ця географія залишатиметься обмеженою окремими точками і чи пошириться атака на інші АЗС столиці.

  • Вітрова революція в океані: японські гіганти повертають епоху вітрил заради мільйонної економії

    Вітрова революція в океані: японські гіганти повертають епоху вітрил заради мільйонної економії

    Японські судноплавні корпорації розпочали масштабну технологічну трансформацію морських перевезень, повертаючи на сучасні комерційні судна жорсткі вітрила та гігантські повітряні змії. Головна мета інновації полягає у кардинальному скороченні споживання дорогого палива та зменшенні шкідливих викидів вуглекислого газу в атмосферу. У понеділок на південнокорейському острові Кодже компанія Mitsui OSK Lines офіційно презентувала новітній танкер для транспортування скрапленого природного газу, оснащений двома високотехнологічними жорсткими вітрилами. Це унікальне судно було побудоване на потужностях південнокорейського суднобудівного гіганта Hanwha Ocean на спеціальне замовлення американської енергетичної корпорації Chevron.

    «Завершено технологію, яка вперше у світі використовує силу вітру за принципом вітрил яхти», – заявив представник Mitsui OSK.

    Два масивні вітрила симетрично розташовані по обидва боки носової частини танкера. Кожна така конструкція, змонтована безпосередньо на палубі, має близько 15 метрів завширшки та здатна висуватися на максимальну висоту до 49 метрів. Для забезпечення максимальної ефективності вітрила можуть автоматично обертатися на 180 градусів у різні боки, ловлячи найвигідніші повітряні потоки. Ця інноваційна система отримала назву Wind Challenger, і її розробка спільно з провідними університетами тривала з 2009 року. Сучасні датчики безперервно аналізують напрямок і швидкість вітру, після чого бортовий комп’ютер самостійно регулює кут нахилу та висоту вітрил.

    Усі елементи вітрил виготовлені з надлегкого, але надзвичайно міцного склопластику, що дозволяє витримувати суворі морські шторми. Така аеродинамічна конструкція покликана максимально скоротити використання скрапленого газу як основного пального для двигунів. За попередніми розрахунками інженерів компанії, танкер із двома жорсткими вітрилами зможе зменшити загальні витрати палива на 12 відсотків. На цьому корпорація не зупиняється: друге аналогічне судно планується спустити на воду вже у 2026 році. Одночасно японський перевізник веде переговори з великими корейськими верфями щодо проєктування ще потужнішої версії танкера, який нестиме одразу чотири вітрила. Наразі в експлуатації перебувають три судна із системою Wind Challenger, проте керівництво компанії планує розширити цей екологічний флот до 25 одиниць до 2030 року та до 80 одиниць до 2035 року.

    Інші ключові гравці японського судноплавного ринку також активно шукають альтернативні способи економії енергоресурсів. Зокрема, компанія NYK Line у 2024 році успішно встановила на своєму балкері так зване всмоктувальне вітрило. Ця специфічна технологія захоплює та штучно посилює зустрічний потік вітру, а різниця тиску, що виникає внаслідок цього фізичного процесу, створює додаткову тягу для руху багатотонного судна. Своєю чергою корпорація Kawasaki Kisen Kaisha зробила стратегічну ставку на використання гігантських повітряних зміїв. Її флагманська система Seawing має форму класичного параплана та використовує потужніші повітряні потоки на великій висоті, перетворюючи їхню кінетичну енергію на рушійну силу. Спочатку цю унікальну технологію розробляв як стартап один із підрозділів європейського авіабудівного гіганта Airbus, але у 2024 році весь цей бізнес викупила японська судноплавна компанія.

    За даними інженерів Kawasaki Kisen, повітряні змії мають суттєву перевагу над жорсткими вітрилами, оскільки потребують значно менше вільного простору на палубі. Це робить їх монтаж простішим та дозволяє встановлювати обладнання на значно ширший спектр комерційних суден різного призначення. На даному етапі компанія проводить активні демонстраційні випробування змія площею близько 600 квадратних метрів. Очікується, що його повноцінне використання дозволить скоротити споживання пального більш ніж на 10 відсотків. Корпорація має намір встановити серійну систему Seawing на своєму першому балкері вже у 2027 році, а до 2029 року оснастити нею щонайменше п’ять вантажних суден. Окрім цього, розробники переконані, що комбінація відразу кількох технологій використання енергії вітру може забезпечити ще більший економічний ефект. Саме тому паралельно створюються інноваційні роторні вітрила – циліндричні конструкції, що обертаються на палубі для захоплення вітрової енергії.