Сукупний дохід десяти найбільших банків України у 2024 році зріс на 14%, сягнувши 267,2 млрд грн. Лідерами за фінансовими показниками залишаються державні банки, зокрема ПриватБанк та Ощадбанк.
Державні банки забезпечили 68% загального доходу топ-10, зібравши 182,15 млрд грн. Найкращий результат показав ПриватБанк, чий дохід становив 110,51 млрд грн. Голова правління банку Мікаель Бьоркнерт підкреслив, що 2024 рік став для установи періодом розвитку та стійкості.
Ощадбанк продемонстрував найшвидше зростання серед державних банків — його дохід збільшився у 1,6 раза, а прибуток зріс утричі. Також значне зростання показав Укрексімбанк, його дохід збільшився на 40%. Водночас Сенс Банк зафіксував падіння доходів на 14%, а прибуток скоротився на 24%.
Три іноземні банки з топ-10 заробили 47,52 млрд грн, що становить 18% загального доходу. ОТП Банк показав найкращий результат серед них — його прибуток зріс на 11%. Водночас Райффайзен і Укрсиббанк зафіксували зниження прибутків на 11% і 6% відповідно.
Приватні банки також продемонстрували позитивну динаміку. Універсал Банк (Моно) збільшив свій дохід на 22%, а ПУМБ — на 14%. Пресслужба ПУМБ відзначила, що банк зріс на 25% по всіх ключових показниках, а роздрібне кредитування зросло на 65%.
Єдина зміна в рейтингу топ-10 банків відбулася через входження державного Укрексімбанку, який витіснив з переліку іноземний Креді Агріколь, що опустився на 11-те місце.
У підсумку, попри виклики, українська банківська система показала зростання та фінансову стійкість. Державні банки продовжують домінувати, а приватні й іноземні банки демонструють впевнені результати.
Станом на 1 лютого 2025 року українці зберігали у 61 банку загалом 1,218 трильйона гривень. Лише за січень цей показник зріс на 1,7 мільярда гривень. Про це повідомляє Національний банк України.
Лідером за обсягом вкладів залишається державний ПриватБанк – 440,8 млрд грн. На другому місці Ощадбанк – 211,9 млрд грн. Третій – приватний Універсал Банк – 82,2 млрд грн.
До п’ятірки також увійшли: Райффайзен Банк (іноземна банківська група) – 69,1 млрд грн ПУМБ – 54,5 млрд грн УкрСиббанк (іноземна банківська група) – 47,7 млрд грн
Загалом у банківському секторі працює 96,3 тис. осіб, з яких 19 тис. – у ПриватБанку.
Частка державних банків на ринку поступово зменшується: у 2024 році їхня частка чистих активів скоротилася до 53,3%, а обсяг коштів населення – до 63,3%.
В Україні з 1 лютого банки запровадили обмеження на перекази з картки на картку (не більш ніж 150 тис. грн на місяць). Таке обмеження стало продовженням боротьби з виведенням коштів через рахунки фізосіб. Фінансовий моніторинг за останні роки значно посилився. Тепер заблокувати можуть будь-яку підозрілу операцію, а через підозру в порушенні закону банк може, не розкриваючи причину, закрити рахунок українця.
Правоохоронці на Львівщині викрили групу працівників банку, які за допомогою перевипуску карток клієнтів організували схему розкрадання грошей. Як повідомляють СБУ та Нацполіція, зловмисники використовували внутрішні бази “Ощадбанка” для ідентифікації рахунків, до яких тимчасово не було доступу через тимчасово окуповані території.
Завдяки цій схемі зловмисники змогли отримати доступ до 50 рахунків та перевести кошти на підставні рахунки або зняти їх готівкою. Правоохоронці встановили причетних до злочину, наразі триває робота над точним підрахунком збитків.
Окрім цього, українців закликають уважно перевіряти свої банківські рахунки, особливо якщо вони перебувають у зонах активних бойових дій чи на тимчасово окупованих територіях. У разі виявлення підозрілих транзакцій чи дій з банківськими картками, необхідно терміново повідомляти про це банку та правоохоронцям.
Державний Ощадбанк ухвалив рішення про автоматичне продовження терміну дії всіх своїх карток, зокрема тих, у яких термін закінчився після лютого 2022 року. Відтепер картки залишатимуться чинними щонайменше до 30 червня 2025 року.
У банку пояснили, що це пов’язано з воєнним станом в Україні. Продовження відбувається автоматично, тому клієнтам не потрібно звертатися до відділень для активації чи перевипуску.
Що змінюється для клієнтів?
Картки продовжують повноцінно функціонувати, навіть якщо термін їхньої дії минув.
Можна здійснювати всі стандартні операції: розраховуватися в торгово-сервісній мережі, знімати готівку в банкоматах тощо.
Якщо нова картка вже перевипущена, її можна забрати у відділенні банку.
Раніше Ощадбанк вже кілька разів продовжував термін дії карток через війну. Востаннє це було зроблено до кінця 2024 року.
Водночас Національний банк України (НБУ) у 2025 році планує провести стрес-тестування для 21 банку, на які припадає понад 90% активів банківської системи.
Цілі стрес-тестування:
Оцінка стійкості банків та банківської системи в умовах війни.
Виконання міжнародних зобов’язань України перед МВФ та ЄС.
Які банки перевірять?
Серед них: ПриватБанк, Ощадбанк, Укрексімбанк, Укргазбанк, Сенс Банк, Райффайзен Банк, ОТП Банк, ПУМБ, Кредобанк та інші.
Стрес-тестування проходитиме у три етапи:
Оцінка якості активів станом на 1 січня 2025 року.
Екстраполяція результатів для всіх банків.
Стрес-тестування за базовим та несприятливим макроекономічними сценаріями.
Ці заходи покликані забезпечити фінансову стабільність і надійність банківської системи України навіть у найскладніших умовах.
Рішення Ощадбанку про продовження терміну дії карток та перевірки НБУ є свідченням того, що банківський сектор адаптується до умов воєнного стану. Українці можуть бути впевнені у доступі до своїх коштів і безпеці операцій.
Уряд України ухвалив нові правила, які стосуються пенсіонерів-переселенців, відкривши пенсійні рахунки в Ощадбанку до 24 лютого 2022 року. Згідно з оновленнями в законодавстві, пенсіонери, які не використовують свої рахунки більше року або не проходять ідентифікацію, можуть втратити доступ до своїх пенсійних виплат.
Ці зміни передбачають два основні випадки, коли кошти можуть бути вилучені з рахунку:
Відсутність активності протягом 12 місяців. Якщо пенсіонер не здійснював жодних операцій з рахунком протягом року (не знімав кошти, не проводив безготівкових операцій чи переказів), банк автоматично поверне кошти до Пенсійного фонду України.
Не проходження фізичної ідентифікації. Якщо пенсіонер не пройшов ідентифікацію в Ощадбанку протягом шести місяців, його пенсійні кошти можуть бути заморожені до виконання вимог.
Не зважаючи на це, уряд зазначає, що вилучення коштів не проводитиметься, якщо на рахунку є арешт чи інші юридичні обмеження.
Щоб зберегти доступ до своїх коштів, пенсіонерам із числа внутрішньо переміщених осіб рекомендується регулярно здійснювати операції на рахунку, що може бути будь-яким зняттям готівки, використанням картки або безготівковими переказами. Також важливо не забувати проходити фізичну ідентифікацію, яку можна здійснити в будь-якому відділенні Ощадбанку або через банкомат із функцією відеоідентифікації.
Якщо кошти все ж були вилучені через невиконання вказаних умов, пенсіонери можуть звернутися до Пенсійного фонду України чи Ощадбанку для відновлення виплат. Після проходження ідентифікації та подачі заяви, виплати будуть відновлені з того місяця, коли їх було припинено. Всі накопичені кошти будуть повернуті в повному обсязі.
Водночас, у 2025 році пенсіонери можуть очікувати на підвищення пенсій. За прогнозами уряду, індексація складе від 10% до 17% від основної суми пенсії, хоча мінімальна пенсія залишатиметься на рівні 2361 гривня. Мінімальна доплата після індексації становитиме 100 гривень, максимальна – 1500 гривень.
Отже, пенсіонерам важливо не тільки дотримуватися нових правил, щоб не втратити доступ до своїх коштів, але й очікувати на додаткові надходження в разі індексації.
Через дію воєнного стану в Україні більшість жителів країни залишаться без традиційних вихідних на Новий рік 2025. Це стосується не лише працівників багатьох сфер, але й банків, які хоч і працюватимуть, але з деякими особливостями.
Графік роботи банків та СЕП
Національний банк України (НБУ) повідомив, що система електронних платежів (СЕП) залишатиметься доступною 24/7 у період зимових свят, проте частина послуг буде обмежена.
30 грудня:
Банки та СЕП працюватимуть у звичному режимі.
Платежі в іноземній валюті через Державну казначейську службу та Укрексімбанк здійснюватимуться до 13:00.
Операції з погашення та обслуговування держборгу в національній валюті можливі до 16:00.
31 грудня та 1 січня:
СЕП працює в стандартному режимі.
Обмежено надсилання платіжних повідомлень до/від Державної казначейської служби.
НБУ наголошує, що банки мають забезпечити безперебійну роботу банкоматів і достатній запас готівки в касах.
“ПриватБанк” у більшості відділень працюватиме за стандартним графіком з 9:00 до 18:00, із перервою на обід з 13:00 до 14:00. Однак у деяких точках каси 1 січня будуть закриті. Актуальну інформацію можна знайти на офіційному сайті банку або за допомогою інтерактивної мапи.
“Ощадбанк” також працюватиме в звичайному режимі — з 9:00 до 17:00 без перерви на обід. Однак у різних регіонах графік може відрізнятися, тому клієнтам радять уточнювати інформацію через офіційний ресурс банку.
Що слід врахувати клієнтам?
Перевіряйте графік роботи конкретного відділення. Більшість банківських точок працюють у звичайному режимі, але можливі регіональні винятки.
Плануйте заздалегідь готівкові та безготівкові операції. У святкові дні доступ до деяких державних платежів може бути обмеженим.
Скористайтеся онлайн-сервісами. Усі основні послуги, включаючи перекази, залишатимуться доступними через мобільні додатки.
Попри воєнний стан і відсутність традиційних святкових вихідних, банки України докладають зусиль, аби забезпечити стабільну роботу фінансової системи навіть під час зимових свят.
Останні тижні викликали серйозне занепокоєння у суспільстві і серед експертів після того, як стало відомо про відсутність прогресу в розслідуваннях кримінальних справ проти керівництва Національного банку України (НБУ). Державне бюро розслідувань (ДБР), яке відповідає за ведення цих справ, виявилося в центрі уваги через неспроможність знайти та покарати винних у ряді скандальних епізодів, пов’язаних з діяльністю НБУ.
Українські правоохоронці розслідують кілька кримінальних справ, у яких фігурують чиновники, представники колишнього та чинного топ-менеджменту Національного банку України.Проте так виходить, що по кримінальним провадженням, які ведуть слідчі Державного бюро розслідувань, не відбувається жодного руху, а тому виникає логічне запитання: ДБР свідомо зливає ці справи?
Із останнього – кримінальне провадження, у якому фігурує директор юридичного департаменту НБУ Олександр Зима. ДБР вивчає ймовірне його зловживання владою або службовим становищем, що призвело до тяжких наслідків (ч.2 ст. 364 ККУ).
Справа стосується вказівки Зими, яку він дав Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про відкликання чотирьох позовів проти НБУ банку “Конкорд”. В суді банк вимагав від НБУ скасувати штрафи на загальну суму майже 63,5 мільйона гривень. Тут варто зазначити, що Олександр Зима окрім посади в Нацбанку ще є головою адміністративної ради Фонду, яка призначає та звільняє його керівництво. Тож навряд Фонд міг не виконати вказівку шефа. А тому позови, подані банком ще до початку ліквідації, Фонд відкликав. Тобто конфлікт інтересів Зими очевидний.
Попри те, що Територіальне управління ДБР у місті Києві відкрило кримінальне провадження у грудні минулого року, у справі досі не вручено жодної підозри і виникають сумніви, що вона взагалі розслідується. Зима продовжує спокійно працювати як у Нацбанку, так і виконувати свої обовʼязки “наглядача” за Фондом.
Більше того у квітні цього року Шевченківський районний суд Києва визнав потерпілою співзасновницю банку “Конкорд” Юлію Сосєдку у цьому кримінальному провадженні. Адже, за словами співвласниці “Конкорду” Олени Сосєдки, своїми вказівками Зима позбавив акціонерів банку їхнього конституційного права на справедливий суд. Проте слідчі ДБР досі не виконали ухвалу суду й не вручили Юлії Сосєдці памʼятку про права та обовʼязки потерпілого.
Експерти припускають, що Зима не реагує на кримінальне провадження, адже відчуває міцний тил у вигляді керівництва Нацбанку, з яким має дружні відносини ще з часів роботи в “Ощадбанку”.
До того ж керівництво Нацбанку і нинішнє, і колишнє теж фігурує в кримінальних провадженнях, які розслідуються за статтями серед яких “зловживання владою або службовим становищем, що призвело до тяжких наслідків”.
Крім справи Зими ДБР повідомляло, що розслідує кримінальне провадження, у якому фігурує перша заступниця голови Нацбанку Катерина Рожкова, а також уже колишній керівник регулятора Кирило Шевченко.
Відповідно до вимог статті 216 Кримінального процесуального кодексу України, слідчі органи ДБР, крім іншого, здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених головою НБУ, його першим заступником та заступником. У межах кримінальних проваджень на цей час слідчими ДБР Рожковій К. В. про підозру не повідомлялось,
У ДБР так і не уточнили, за якими фактами відкрите це кримінальне провадження, за якими статтями ККУ воно розслідується та будь-якої іншої інформації. Не було вручено й підозр у цій справі, тож є підстави вважати, що вона “заглохла”, як і решта.
Варто зазначити, що Рожкова продовжила працювати в НБУ навіть після того, як суд зобовʼязав її разом з іншими членами правління та спостережної ради “Платинум Банку” повернути кошти, незаконно виведенні з банку до визнання його неплатоспроможним.
Не можна не згадати й сумнозвісну справу “ПриватБанку”, за яку бралося ДБР у кінці 2020 року. Тоді Державне бюро розслідувань перевіряло можливу причетність низки посадовців Нацбанку, зокрема ексголови регулятора Валерії Гонтаревої та вже відомої нам Катерини Рожкової, до розкрадання коштів на суму понад 900 млн грн під час націоналізації “ПриватБанку” у 2016 році. Вгадати одну зі статей ККУ, за якими було відкрите кримінальне провадження буде нескладно.
Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за результатами розгляду звернення однієї з громадських організацій до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості від 31.12.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України та ч. 2 ст. 364 КК Україн,
У цій справі, як і в інших, які розслідує ДБР – ані підозр, ані обшуків, ані посадок…
Ще один цікавий кейс стосується Департаменту фінансового моніторингу НБУ. У 2019 році Нацполіцією було відкрите кримінальне провадження через ймовірним зловживанням владою чи службовим становищем працівниками цього департаменту, саме що вони “зловживаючи владою, умисно з метою отримання неправомірної вигоди, упродовж 2017-2019 рр., діючи в інтересах третіх осіб, здійснюють формальну перевірку походження коштів, що спрямовуються на капіталізацію банків, достовірно знаючи про невідповідність їх походження згідно наданих документів”. Слідчі вказували, що чиновники могли навіть отримувати хабарі.
Службовими особами Департаменту фінансового моніторингу НБУ під час здійснення перевірок банківських установ на предмет дотримання законодавства з питань фінансового моніторингу, дотримання валютного законодавства отримується неправомірна вигода від керівників та власників банківських установ за не відображення у повному обсязі наявних порушень законодавства в банківських установах,
Правоохоронці вважали, що посадовці Нацбанку “з метою особистого збагачення не відображають або вносять недостовірні відомості щодо порушень показників економічних нормативів діяльності банків до довідок про інспекційні перевірки банків”.
Пізніше справа була передана до ДБР. Суди кілька разів продовжували строки її розслідування. Наразі достеменно не відомо, ДБР просто закрило це провадження, чи воно опинилося в довгій і темній шухляді нерозслідуваних справ.
Підсумовуючи, стає зрозуміло, що кримінальних справ у Нацбанку, як бліх у безпритульного пса і не про всі з них відомо в публічному просторі. Але попри таку кількість проваджень і суспільний їхній резонанс, ДБР знову й знову наповнює свою “темну шухляду”. Невже щодо у посадовців Національного банку недоторканність і кримінальні справи щодо них відкривають лише щоб загасити пожежу суспільного обурення?
Сьогодні курс гривні до долара знову знизився на 10 копійок, що підкреслює серйозність економічної ситуації в країні.
Якщо вчора міжбанківська торгівля на майданчику Bloomberg закінчилася на 40,31 грн/$, то сьогодні ринок відкривався вже на 40,40 грн/$. Близько полудня активізувалися валютні покупки, і котирування досягли 40,425 грн/$.
Однак справжній прорив стався ближче до обіду – на ринок вийшов оптовий скупник долара і почав, що називається, «гребти валюту лопатою». З цього моменту обсяг торгів підскочив майже в 4 рази (з $130 млн), і досяг до 15:28 відразу $488,6 млн.
Зазвичай у такі моменти вмикається нацбанківський принцип гнучкого курсу, який скарбники називають «секретною формулою» НБУ, і курс долара починає зростати пропорційно зростанню попиту на нього і валютним продажам із золотовалютних резервів регулятора. Однак цього разу все було з точністю до навпаки. За майже чотириразового зростання обсягу торгів курс відійшов із 40,425 грн/$ до 40,41 грн/$ – і на цьому рівні було продано більшу частину обсягу, і саме на 40,41 грн/$ закрилася торгівля на Bloomberg.
Як повідомили наші джерела, Нацбанк не просто так не пішов на нове підвищення валютного курсу на міжбанку в обід (слідом за зростанням попиту), і навіть трохи його відсунув назад. А все тому, що долар скуповував один із держбанків на військові потреби. Що саме буде оплачено цим доларом – невідомо, і є державною таємницею. Але ясно, що на військові потреби сьогодні пішло понад $300 млн.
Нинішній обсяг торгів абсолютний рекорд для 2024 року. Для розуміння: минулого тижня середньоденний обсяг валютних торгів на цьому майданчику становив $175,7 млн, а на піку попиту в березні-2024 (останній тиждень) сягав $202,1 млн, водночас сьогодні тут наторгували одразу $488,6 млн. Востаннє ринок був більшим аж 3 жовтня 2023 року – $550,2 млн, на другий день після скасування Нацбанком зафіксованого на початку війни міжбанківського та офіційного курсів, і переходу до регульованого гнучкого курсу, як його назвав регулятор.
Обсяг продажів долара Нацбанком, за оцінками фінансистів, сьогодні трохи перевищив $400 млн і за цим показником також було встановлено рекорд 2024 року. Останніми тижнями середньодобові валютні продажі регулятора рідко перевищували $100 млн.
За підсумками дня НБУ опустив офіційний курс гривні з 40,3012 грн/$ до 40,3958 грн/$.
На чорному ринку курс продажу долара сьогодні зріс з 40,65 грн/$ до 40,91 грн/$, а купівлі – з 40,3 грн/$ до 40,4 грн/$.
У касах банків максимальний готівковий курс підскочив на продажу одразу на 44 копійки, пробив 41-й рівень, і досяг 41,19 грн/$ – його ставив Бізбанк. Оксі банк продавав по 41,15 грн/$, а Комінбанк – по 41 грн/$. Середня ціна продажу готівкового долара банками була в рамках 40,60-41,15 грн/$, купівлі – 39,70-40,50 грн/$.
Дві найбільші роздрібні держструктури Приватбанк і Ощадбанк ставили купівлю/продаж на 40,25-40,85 грн/$ і 40,30-40,80 грн/$, відповідно.
Максимальний картковий курс продажу долара досяг 41,35 грн/$, а середній був у діапазоні 40,45-40,85 грн/$. Середній курс купівлі на картах був у рамках 39,70-40,30 грн/$.
Структури бізнесу Віктора Поліщука, пов’язані з керівництвом Російської Федерації, у 2022 році не виконали повернення боргів перед державними банками України, стверджуючи, що мають фінансові труднощі. Протягом року до них не застосовувалися жодні штрафні санкції. У цей же період компанії, пов’язані з Поліщуком, продовжували купувати розкішні автомобілі на мільйони гривень, один з яких використовувався самим бізнесменом для подорожей за кордон.
За розслідуванням журналістів з «Схем», Віктор Поліщук, власник торговельно-офісного центру “Гулівер” у Києві, залишився з боргами перед “Ощадбанком” та “Укрексімбанком” на суму близько 14 мільярдів гривень, які мав повернути до 2044 року. Однак у зв’язку з вторгненням, державні банки не отримали від його структур близько 500 мільйонів гривень. Тим часом, власник “Гуліверу” продовжував поповнювати свій автопарк елітними автомобілями.
Журналісти виявили, що компанія, яка має зв’язок з Поліщуком, витратила значну суму на покупку авто, тоді як борги перед державними банками лишалися невідшкодованими. Зазначається, що автомобільна флотиля “Карпе ренталс” оцінюється приблизно в три мільйони доларів. Деякі автомобілі з цього флоту використовувались особисто Поліщуком для подорожей за кордон під час воєнного стану.
Поліщук відмовився коментувати, чи є купівля розкішних авто на фірму, записану на його сестру, методом приховування реальних прибутків в умовах великої заборгованості перед державою.
Бізнес Поліщука розцвів за часів президентства Віктора Януковича, коли його вважали одним із “гаманців” політичного клану колишнього президента. Тоді він отримав значні активи у фінансовій та роздрібній торгівлі, а також нерухомості. Його дружина також має родинні зв’язки з Кремлем. На сьогодні Поліщук залишається боржником перед “Ощадбанком” та “Укрексімбанком” на 14 мільярдів гривень.
Однак, керівництво державних банків протягом цілого року не застосувало до нього жодних штрафних санкцій і не розпочало примусове стягнення боргів або застави за кредитом, навіть у світлі зв’язків бізнесмена з Росією. У розслідуванні зазначається, що менеджмент державних банків виявив велику послідовність у відносинах з Поліщуком, хоча той систематично ускладнював виконання фінансових зобов’язань.
“Здається, менеджмент державних банків просто закрив очі на майже річну зупинку виконання фінансових зобов’язань позичальником та не скористався жодними з механізмів примусового стягнення, хоча мав такі в арсеналі”, – зазначено в статті.
Під час запитання у менеджмент “Гуліверу” про причини зупинки виплат, журналісти не отримали відповіді, навіть після тижня очікування на запитання.
У “Ощадбанку” пояснили свою неготовність наразі розпочинати примусове стягнення з Поліщука тим, що це може спричинити фактичне припинення співпраці з боржником, який виразив готовність співпрацювати. Також було відзначено, що в умовах широкомасштабної військової агресії Росії та пандемії COVID-19, негативний вплив на український бізнес важко уникнути. Щодо пільгових умов реструктуризації боргу, банк вказав, що вони були прийняті з огляду на критичний фінансовий стан боржника.
В “Укрексімбанку” також наголошено, що умови реструктуризації залежать від багатьох факторів, включаючи фінансовий стан боржника та перспективи його бізнесу.
На інші питання про борги Поліщука перед державними банками і можливі наслідки для нього не було надано відповідей, посилаючись на банківську таємницю. Віктор Поліщук також не відповів на запитання журналістів щодо цього питання.
Державні Ощадбанк, Пенсійний фонд та податкова служба ризикують втратити 800 млн грн, які група Дмитра Фірташа винна їм. Найбільш непокірна частина цієї історії полягає в тому, що завод-боржник вже декілька років знаходиться під контролем Кремля.
Олігарх під санкціями, Дмитро Фірташ, готується “вписати” мільярди гривень боргів. Його компанії вже працюють над створенням необхідної бази для цього, процес почався з банкрутства “Юкрейніан Кемікал Продактс”, яка є частиною Group DF Фірташа та раніше була відома як “Кримський Титан”.
Процес банкрутства розпочався 7 лютого 2024 року під виглядом позову німецького Commerzbank. Банк скаржився, що не може отримати свої 720 млн грн, відповідних кредитних угод було укладено ще у 2008 році. Боржник виконував свої зобов’язання до вересня 2015 року, проте кілька років переговорів не принесли результату. Commerzbank вдалося ініціювати банкрутство після підтримки Верховним Судом України у листопаді 2023 року.
Однак у своїй спробі стати впливовим членом комітету кредиторів, німецький банк зіткнувся зі значною конкуренцією. На початку березня до суду надійшли заяви від декількох кредиторів на суму майже 8,4 млрд грн, всі вони належать до групи Фірташа. Найбільшу вимогу представив концерн “Стирол” на суму 4,77 млрд грн. Зауважимо, що ці підприємства досі перебувають у власності групи Фірташа, хоча їхні потужності руйнувалися.
Окремо слід зазначити ТОВ “Фінкепітал Груп”, яке також готується вступити до комітету кредиторів з вимогою на суму 2 млрд грн. Цей кредитор також пов’язаний з групою Фірташа через свої юридичні зв’язки з підприємствами Group DF.
Протягом останніх 10 років Дмитро Фірташ успішно ухилявся від американського правосуддя в Австрії. У березні 2014 року його затримали в цій країні за запитом США за обвинуваченням у корупції, але відпустили під заставу в розмірі 125 мільйонів євро. Австрія відмовляється видавати Фірташа за вимогою Сполучених Штатів. У червні 2021 року в Україні йому були застосовані санкції. У минулому році олігарх отримав підозру від СБУ за розкрадання газу з газотранспортної системи на суму понад 18 млрд гривень.
В такій ситуації Фірташ ймовірно не має наміру повертати борги. І у випадку з “Юкрейніан Кемікал Продактс”, ймовірно, ніхто з кредиторів не отримає гроші. Кредитори з групи Фірташа, ймовірно, не розгубляться через такий фінал. Проте банкам, які чекають на повернення боргів, це точно не принесе щастя. Як Commerzbank, який змушений буде списати борг на 720 млн гривень, так і державному українському Ощадбанку. Нещодавно “Ощад” вимагав від “Юкрейніан Кемікал Продактс” 624 млн гривень. Сюди також можна додати Пенсійний фонд України та Податкову службу, яким компанія Фірташа заборгувала понад 210 млн гривень. Тобто потенційні збитки держави від цього банкрутства можуть скласти понад 800 млн гривень.
Фірташ впродовж останніх років використовував хитру схему, щоб уникнути санкцій і зберегти контроль над активами. У 2014 році він зареєстрував у Москві компанію “Титанові інвестиції”, яка отримала в оренду армянський завод, колишній “Кримський Титан”. Пізніше цей завод став філією “Титанових інвестицій”. Проте ця схема виявилася занадто складною. У 2015 році “Юкрейніан Кемікал Продактс” взяла кредит від російського банку на суму 46 млн доларів, який не повернула. Це спричинило початок банкрутства “Титанових інвестицій” у Росії. У 2020 році справу закрили мировою угодою, а на початку 2021 року група Фірташа повідомила, що “Юкрейніан Кемікал Продактс” продала всі майнові активи колишнього заводу “Кримський Титан” компанії “Русский титан”. Покупець став частиною російського АО “Росхім”, яке в 2021 році націоналізував Кремль. Фірташ, здається, передав свій актив Кремлю і не повернув борги українським та німецьким банкам, а тепер готується їх списати.
