Hronikanovostej.com

Позначка: опитування

  • Опитування КМІС показує рекордну довіру українців до Зеленського

    Опитування КМІС показує рекордну довіру українців до Зеленського

    За даними опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), президент Володимир Зеленський залишається найбільш довіреним політиком в Україні. У травні 2025 року йому довіряють 74% громадян, що на 10% більше, ніж у лютому минулого року.

    Дослідження також виявило помітне зниження довіри до інших публічних осіб, включаючи деяких політиків, які ще донедавна мали суттєву підтримку.

    Кому довіряють найбільше

    Окрім Володимира Зеленського, позитивний баланс довіри має лише телеведучий Сергій Притула – 50% українців йому довіряють, 38% – ні. Попри це, показники Притули впали: у лютому 2024 року йому довіряли 61%, а баланс довіри становив +28%. Зараз – лише +12%.

    Мер Києва Віталій Кличко зберігає стабільний, хоч і негативний баланс: 43% довіри, 47% недовіри (баланс -4%).

    Падіння рейтингів

    Суттєво просіла довіра до Петра Порошенка – з 31% до 25%, при цьому недовіра зросла до 70%, що дає йому один з найгірших балансів – -45%.

    Юлії Тимошенко довіряють лише 14%, не довіряють – 80% (баланс -66%).

    Найгірші показники мають:

    • Олексій Арестович – 7% довіри, 79% недовіри, баланс -72%

    • Юрій Бойко – 7% довіри, 72% недовіри, баланс -65%

    • Євген Мураєв – 6% довіри, 47% недовіри, баланс -41%, водночас 43% взагалі не знають, хто він.

    Хто втрачає упізнаваність

    Інтересно, що в опитуванні зросла частка тих, хто не знає Дмитра Разумкова – з 27% до 34%. Довіра до нього впала з 35% до 27%, а баланс з позитивного (+2%) став негативним (-5%).

    Також частина опитаних перестала ідентифікувати Арестовича – таких стало 10%, хоча ще рік тому було лише 4%.

    Кого не було в рейтингу

    У списку КМІС відсутній колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, якого раніше багато соціологічних центрів включали в подібні опитування.

    Методологія опитування

    Опитування проводилось з 2 по 12 травня 2025 року серед 1010 респондентів по всій території України, за винятком окупованих районів. Похибка не перевищує ±3,4%.

    Загальна тенденція свідчить: суспільна підтримка Зеленського зростає, водночас довіра до інших політиків падає або тримається на низькому рівні, навіть серед традиційних лідерів довоєнного часу.

  • Українці підтримують перемир’я і вірять у відкритість до переговорів — опитування «Рейтингу»

    Українці підтримують перемир’я і вірять у відкритість до переговорів — опитування «Рейтингу»

    За результатами свіжого загальнонаціонального опитування, проведеного соціологічною групою «Рейтинг» 16 травня, більшість українців підтримують ідею 30-денного перемир’я без попередніх умов. Під час дослідження думок дорослого населення країни 74% респондентів висловилися на користь тимчасового припинення вогню, а 53% вважають візит президента Володимира Зеленського до Туреччини успішним.

    Водночас лише 25% українців переконані, що стамбульські переговори дійсно можуть наблизити завершення війни. 4% опитаних, навпаки, вважають, що такі ініціативи можуть спричинити загострення конфлікту.

    Окремо соціологи з’ясували, що 47% громадян підтримують участь президента Зеленського в переговорах навіть без присутності російського лідера Владіміра Путіна. На думку 54% респондентів, відмова Путіна брати участь у перемовинах зумовлена небажанням припиняти війну, тоді як ще 22% вважають, що причина — у страху.

    Згідно з даними, рівень довіри до Володимира Зеленського серед українців наразі становить 70%. Це значно вища позначка порівняно з початком року, коли рівень довіри коливався в межах 53–58%.

    Нагадаємо, у п’ятницю, 16 травня, в Стамбулі відбулися переговори за участю української, російської та турецької делегацій. Вони тривали близько двох годин. Одним із досягнутих результатів стала домовленість про обмін військовополоненими у форматі «1000 на 1000».

  • Як українці святкуватимуть Великдень у 2025 році

    Як українці святкуватимуть Великдень у 2025 році

    На четвертому році повномасштабної війни українці змінюють не лише побут, а й спосіб мислення про віру. Ще кілька років тому питання конфесії могли здатись другорядними, але після російського вторгнення — стали політичними. І тепер релігійна ідентичність — це не просто обряд, а часто й позиція.

    Свіже опитування Gradus Research показує: Православна церква України досі лідирує, але її підтримка знизилася з 32% у 2023 році до 29% у 2025-му. І не тому, що українці масово повертаються до Московського патріархату — ні. Просто дедалі більше людей не ідентифікують себе з жодною конфесією, хоча й вважають себе віруючими.

    24% українців назвали себе “православними без конфесії”. І це не релігійна апатія, а радше прагнення тримати дистанцію від інституцій, які втратили довіру або не витримали випробування війною.

    ПЦУ все ще домінує, але її зростання зупинилось. УПЦ (МП) зберегла свою нішу — близько 8%, як і торік. Та якщо подивитись у динаміці, відтік від Московського патріархату відбувається вже не на користь ПЦУ, а в “вільну зону”: люди залишаються з Богом, але без церковної адреси.

    Ще 8% опитаних назвали себе греко-католиками. 15% — не вірять узагалі: це стабільний показник, майже без змін за два роки.

    Попри зростання кількості невіруючих, 90% українців все одно планують відзначити Великдень. Для когось це просто час бути з родиною, для когось — відвідини храму.

    Цьогоріч лише 29% не планують йти до церкви, хоча торік таких було аж 40%. Значна частина — 51% — піде на службу в неділю або у дні великоднього тижня. Ще 20% поки не визначились. Українці хочуть відновити звичний ритм життя — з обрядами, традицією і світлом.

    «Релігійна трансформація відбувається. Люди шукають нові форми — не завжди пов’язані з церковною структурою», — каже Євгенія Близнюк, керівниця Gradus Research. Особливо це стосується молоді: для них духовність — не обов’язково про свічку і хрест, а про внутрішню етику.

    Формально Україна — держава, де церква відокремлена. Але на ділі віра нікуди не зникла, вона просто змінила форму: менш публічна, менш ритуальна, але часто більш усвідомлена. І, схоже, саме така віра допомагає українцям триматись у найтемніші часи.

  • Більшість українців ігнорують профілактичні огляди та не поновлюють щеплення

    Більшість українців ігнорують профілактичні огляди та не поновлюють щеплення

    Понад половина українців звертаються до лікаря лише у разі крайньої потреби, а щеплення регулярно поновлюють лише 20% громадян. Такі результати показало опитування, проведене компанією Rakuten Viber, у якому взяли участь близько 40 тисяч користувачів.

    На запитання про проходження профілактичних оглядів 56% відповіли, що відвідують лікаря тільки при виникненні проблем зі здоров’ям. Регулярні щорічні огляди проходять лише 19%, ще 12% намагаються це робити, але не завжди мають змогу. 11% зазначили, що проходять огляди нерегулярно, а 2% узагалі заявили, що довіряють лише народній медицині.

    Ще менш оптимістичною є ситуація з вакцинацією. Регулярно поновлюють усі щеплення лише 11% опитаних, ще 7% – вибірково. Найбільша частка респондентів (38%) згадала про вакцинацію лише у зв’язку з пандемією COVID-19. Водночас 26% повідомили, що отримували щеплення лише у дитинстві, а 16% взагалі не вакцинуються.

    Опитування також виявило вікову структуру респондентів: понад половина опитаних — це українці до 45 років, а основна активна група — у віці 34–45 років.

    Фахівці наголошують, що нехтування плановими оглядами та щепленнями підвищує ризики серйозних хвороб, які можна було б попередити. В умовах війни та нестабільної медичної системи ця проблема набуває ще більшої гостроти.

  • Освіта, медицина, поліція: топ-3 корумпованих сфери в Україні

    Освіта, медицина, поліція: топ-3 корумпованих сфери в Україні

    Корупція в Україні залишається однією з головних проблем у повсякденному житті громадян. За даними нового дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), 29% українців за останній рік стикалися з вимаганням хабарів у закладах середньої освіти. Це – найвищий показник серед усіх досліджуваних сфер.

    У лідери з побутового хабарництва вийшла саме система шкільної освіти. Вчителі та адміністрація шкіл продовжують вимагати або натякати на «вдячність» — у формі грошових переказів, подарунків, послуг чи протекції. Така практика, яка десятиліттями вважалась «традицією», дедалі більше сприймається суспільством як відверте порушення закону.

    На другому місці — медицина. 26% опитаних зізналися, що їм доводилось платити лікарям чи іншим працівникам медичних установ за послуги, які мали бути безоплатними. Сюди входять лікарні, поліклініки, швидка допомога й навіть аптеки.

    На третьому місці — Національна поліція. 25% респондентів заявили про хабарі, яких вимагали співробітники поліції, найчастіше — під час зупинок патрульною службою або в процесі слідчих дій.

    Різке зростання продемонструвала і сфера приватизації землі: якщо у 2023 році 14% українців скаржились на вимагання хабарів, то у 2024 — вже 25%. Податкова служба також погіршила свої показники: з 6% до 13%.

    Попри повномасштабну війну, побутова корупція не зникла — навпаки, її рівень зафіксував помітне зростання. Соціологи КМІС провели опитування, яке охопило понад 10 000 громадян, включно з внутрішньо переміщеними особами (ВПО) та тими, хто тимчасово перебуває за кордоном.

    Дослідження проводиться з 2007 року, і результати останніх років чітко вказують на гальмування реформ у ключових секторах. Особливо тривожним виглядає зростання недовіри до державних інституцій на тлі триваючої війни, коли суспільство очікує справедливості й підтримки.

  • 77% українців підтримують припинення вогню, але за певних умов – опитування

    77% українців підтримують припинення вогню, але за певних умов – опитування

    ​Згідно з опитуванням Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеним з 12 по 22 березня 2025 року, 77% українців позитивно сприймають пропозицію щодо тимчасового 30-денного припинення вогню.

    Серед цих 77% респондентів:

    • 47% вважають, що це спосіб показати, що Росія не прагне миру або порушує домовленості.

    • 12% бачать у цьому можливість розблокувати військову допомогу.​

    • 18% сприймають це як крок до завершення війни на прийнятних для України умовах.​

    Водночас 17% опитаних мають негативне ставлення до цієї пропозиції:

    • 8% вважають це помилковим кроком, що послабить Україну.​

    • 7% розглядають це як крок відчаю української влади через складну ситуацію на фронті.​

    • 2% сприймають це як крок до капітуляції України.​

    Крім того, 79% українців категорично не приймають вимоги Росії щодо припинення мобілізації, зупинки постачання західної зброї та надання розвідданих Україні. ​

    Щодо припинення вогню без жодних гарантій безпеки, 62% респондентів категорично не підтримують такий варіант. Однак, якщо будуть надані певні гарантії безпеки, більше половини українців готові підтримати припинення вогню:​

    • 60% підтримують варіант з розміщенням західних миротворців.​

    • 58% — з наданням членства в НАТО.​

    • 56% — з посиленою підтримкою Сил оборони України (більше ППО, літаків тощо).

    Опитування проводилося методом телефонних інтерв’ю серед 1 326 респондентів у всіх регіонах України, підконтрольних уряду.

  • 91% українців вважають корупцію поширеною, хоча стикалися з нею лише 18%

    91% українців вважають корупцію поширеною, хоча стикалися з нею лише 18%

    Попри високий рівень сприйняття корупції в Україні, реальний досвід громадян із нею суттєво зменшився за останнє десятиліття. За дослідженням «Корупція в Україні 2024», 91,4% українців вважають корупцію поширеною, проте лише 18,7% особисто стикалися з нею у 2023 році.

    Як змінилася ситуація?
    Ще у 2015 році корупційний досвід мали 70,7% українців, у 2020 році – 27%, а у 2023-му – вже 18,7%.

    • У медицині рівень корупції впав із 70% до 28,5%.
    • В освіті – до 12-15%.
    • В адмінпослугах – до 3,8%.

    Подібна тенденція спостерігається і в Європі. Наприклад, у Португалії лише 1% громадян мали досвід корупції, але 96% вважають її поширеною. У Фінляндії цей показник – 3% проти 18%, у Швеції – 3% проти 50%.

    У світовому Індексі сприйняття корупції Transparency International Україна посідає 105 місце, значно поступаючись Словенії (36 місце), Португалії (43) та Кіпру (46).

  • Найулюбленіші свята українців – дослідження

    Найулюбленіші свята українців – дослідження

    Попри складні часи, традиційні релігійні свята — Різдво та Великдень — залишаються найулюбленішими для українців. Такі результати показало свіже соціологічне дослідження, проведене у 2025 році.

    Про це свідчать дані опитування КМІС.

    “Деяке зниження популярності державних національних свят скоріш за все пов’язано з тим, що так званий ефект “гуртування навколо прапору” за третій рік війни зменшився через появу втоми у частини населення і розуміння, що війна надовго”, – зазначають соціологи.

    Українці знову змінили ставлення до свят: які найбільш популярні

    Згідно з даними дослідження, найбільш популярними залишаються Різдво Христове (70%) та Великдень (69%). Вони стабільно займають лідируючі позиції протягом останніх років. За останній рік ставлення до них не змінилося.

    Далі йде День Незалежності України (54%). Його популярність зросла з 37% у 2021 році до 63-64% у 2023-2024 роках, але цього року впала до 54%.

    Раніше ставлення до Нового року було таким самим, як Різдва (біля 80%), але останніми роками його значення знизилося. Його популярність впала з 55% у 2021 році до 47% у 2024 році, проте у 2025 році він має 50%.

    Наступним за популярністю є День захисників і захисниць України. Його популярність зросла від 29% у 2021 році до 58% у 2024 році, а потім знизилася до 44% у 2025 році. “За даними інших наших досліджень рівень довіри до ЗСУ є найвищим серед всіх соціальних інститутів (92%), тому його популярність могла б бути і вищою. Можливо, проблема в тому, що це відносно молоде свято, яке започатковано у 2014 році”, – зазначають соціологи.

    Позитивне ставлення до Міжнародного жіночого дня 8 березня у 2025 році стабілізувалося на рівні 23%. Якщо ще у 2017 році це свято було одним з найбільш значущих, його відзначали як улюблене приблизно половина населення (49%), то у 2024 році – лише 21%.

    Ще 22% відзначають як улюблене свято Трійцю. Ставлення майже не міняється.

    День Конституції назвали улюбленим 18%. Його популярність зросла до 28% минулого року, але цього року знову впала.

    Ставлення до 9 травня суттєво погіршилося після російського вторгнення. Зараз святкують День перемоги 12% респондентів. Популярність 1 травня впала до 5%.

    Українці знову змінили ставлення до свят: які найбільш популярні

    Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне опитування серед 1000 респондентів 4-9 лютого 2025 року. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій). Також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

    Нагадаємо, за даними соціологів, більшість українців мають низький рівень щастя і задоволеності життям, а також високий рівень тривожності. Водночас значна частина респондентів відчуває сенс і цінність у своїй діяльності.

  • Дослідження КМІС: Більше 25% українців задоволені своїм життям, 43% відчувають високу тривожність

    Дослідження КМІС: Більше 25% українців задоволені своїм життям, 43% відчувають високу тривожність

    Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) проводить дослідження рівня особистого добробуту українців за методологією Британського управління національної статистики. Результати опитування свідчать про складний емоційний стан громадян, зумовлений воєнною та економічною нестабільністю.

    Дослідження особистого добробуту українців за методологією Національного статистичного управління Великої Британії, проведене в червні 2024 року, показало, що добробут — це не лише економіка, а й емоційний стан, здоров’я, стосунки, умови життя, робота і освіта. Це дає змогу оцінити якість життя більш глибоко, ніж звичайні економічні індикатори.

    Ключові результати дослідження особистого добробуту українців:

    – Задоволеність життям: 42% опитаних оцінюють своє життя як незадовільне, що може свідчити про труднощі в соціально-економічному та психологічному аспектах. Лише 25% відчувають високу або дуже високу задоволеність життям, що значно нижче за очікувані стандарти добробуту.

    Image

    – Сенс і цінність діяльності: 62% респондентів вважають свою діяльність сповненою сенсу та вартою зусиль. Однак понад третина оцінюють її як частково вартісну, що вказує на необхідність підтримки активної участі в житті та створення можливостей для самореалізації.

    Image

    – Рівень щастя: 50% українців відчувають щастя на низькому або середньому рівні. Лише 43% мають високий або дуже високий рівень щастя, що підкреслює потребу в покращенні соціальних, економічних та культурних умов життя.

    Image

    – Рівень тривожності: 43% респондентів відчувають високий рівень тривоги, що свідчить про емоційну нестабільність. Лише 34% зазначили низький рівень тривоги, що вказує на важливість створення сприятливого соціального середовища та можливостей для емоційної підтримки.

    Image

    “Результати показують цікаву особливість: хоча 75% опитаних українців незадоволені своїм життям, а 65% відчувають високий рівень тривоги, 62% усе ж знаходять значний сенс у тому, чим займаються. Це свідчить, що відчуття сенсу допомагає українцям частково справлятися зі стресом і труднощами. Можливо, це пов’язано з важливістю для нас культурних, історичних та патріотичних цінностей. Варто дослідити це глибше, адже відчуття сенсу може стати основою для програм, які підтримують активність, згуртованість і психологічне відновлення”, – сказала партнерка агенції Ruban Litvinova Social Impact Advisory та співавторка проєкту Олена Літвінова.

    Порівняння добробуту українців та британців

    Дослідження також дає можливість порівняти рівень особистого добробуту в Україні та Великій Британії:

    • В Україні майже половина опитаних (46%) відчуває незадоволеність життям, тоді як у Великій Британії таких лише 6%.

    • 60% українців вважають свою діяльність змістовною, порівняно з 80% британців, що свідчить про схожі настрої щодо важливості того, чим займаються.

    • Лише 43% українців відчувають щастя, тоді як у Великій Британії цей показник складає 74%.

    • Половина українців стикається з високим рівнем тривоги, у той час як у Великій Британії тривога стосується лише кожного четвертого.

    Image

    Дослідження було проведено Агенцією з розробки імпакт-стратегій Ruban Litvinova Social Impact Advisory та Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) за підтримки спільноти Social Value Ukraine у червні 2024 року.

    Опитування, яке проводилось за допомогою телефонних інтерв’ю (CATI), охопило 2008 респондентів із територій, підконтрольних уряду України.

    В Україні близько 50% українців надали пріоритет свободі над безпекою. Натомість 34% опитаних зазначили, що готові поступитися державі часткою своїх прав та громадянських свобод в обмін на безпеку.

  • Економічна криза, війна та демографія: чого бояться українці

    Економічна криза, війна та демографія: чого бояться українці

    На початку лютого 2025 року 38% українців вважають, що справи в країні розвиваються у правильному напрямку, тоді як 46% дотримуються протилежної думки. Це показали результати соціологічного опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного 2-6 лютого.

    У порівнянні з першими місяцями повномасштабного вторгнення рівень оптимізму в суспільстві знизився. Якщо в березні 2022 року 68% респондентів вважали, що країна рухається в правильному напрямку, то частка таких людей поступово зменшувалася. Водночас зростала кількість тих, хто вважає розвиток подій неправильним.

    Опитування проводилося методом телефонного інтерв’ю, участь у ньому взяли 1000 українців віком від 18 років.

    Крім оцінки ситуації в країні, КМІС також запитав громадян про їхні головні побоювання.

    • Економічна криза та інфляція хвилюють найбільшу кількість респондентів – 33% та 32% відповідно.
    • Воєнні ризики – посилення обстрілів та подальша окупація територій – турбують 27% та 25% опитаних.
    • Демографічна криза є загрозою для 18% українців, а скорочення підтримки від міжнародних партнерів – для 17%.
    • Повернення відключень електроенергії та теплопостачання непокоїть 16% громадян, а можливість політичної кризи – 14%.

    Ці дані відображають тривожні настрої у суспільстві та виклики, з якими Україна стикається у 2025 році.