Президент Володимир Зеленський заявив, що вже розглядає кандидатури на посаду посла України у Сполучених Штатах, однак остаточного рішення поки немає. Перед призначенням глава держави хоче отримати детальну інформацію про претендентів одразу від двох відомств — Служби безпеки України та Національного антикорупційного бюро.
Про це Зеленський розповів 8 вересня під час спілкування з журналістами. Імен потенційних кандидатів президент не назвав.
За словами глави держави, кадрове питання набуває особливого значення саме зараз — на тлі активізації контактів зі Сполученими Штатами та можливого відновлення переговорного процесу.
«Дійсно, зараз ми підходимо до розблокування перемовного процесу. Посол США потрібен, Patriot нам потрібні, багато всього, і посол потрібен. Тут дуже важливо не помилитися, і тому є кандидатури», — заявив Зеленський.
Хто може стати послом
Конкретних прізвищ президент не розкрив. Він лише підтвердив, що кандидатури вже сформовані, але перед остаточним вибором хоче отримати додаткові відомості про претендентів.
Причому йдеться не лише про традиційну перевірку з боку СБУ. Зеленський окремо наголосив, що очікує інформацію також від НАБУ.
За його словами, після отримання відповідних довідок і буде ухвалене кадрове рішення.
Таким чином, наразі говорити про конкретного фаворита на посаду посла передчасно. Публічно президент не повідомив ані кількість претендентів, ані терміни, у які планує визначитися з кандидатурою.
Водночас слова Зеленського свідчать, що посада не залишатиметься вакантною невизначено довго. Вашингтон залишається одним із ключових дипломатичних напрямів України, особливо з огляду на переговори щодо військової підтримки, протиповітряної оборони та можливого відновлення переговорного формату щодо завершення війни.
8 вересня Зеленський також заявив, що планує зустріч із президентом США Дональдом Трампом у 20-х числах вересня. Серед питань, які Київ планує порушити, — посилення антибалістичного захисту України.
Посада стала вакантною після звільнення Стефанішиної
Попередньою посолкою України у США була Ольга Стефанішина. Зеленський звільнив її 3 серпня 2026 року відповідним президентським указом. На дипломатичній посаді вона пропрацювала майже рік — її призначення відбулося 27 серпня 2025 року.
Сама Стефанішина після звільнення заявила, що рішення залишити дипломатичну службу було її власним.
Уже на початку серпня НАБУ та САП повідомили колишній посолці про підозру. За версією слідства, йдеться про незаконне збагачення на суму понад 13,9 млн грн та недостовірне декларування. Стефанішина заперечує звинувачення і заявляє про намір захищати свою позицію в законний спосіб. Провадження перебуває на стадії досудового розслідування, тому її вина не встановлена судом.
6 серпня Вищий антикорупційний суд обрав Стефанішиній запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 6 млн грн.
Важливе уточнення: у поширеному матеріалі «Главкому» вказано, що антикорупційні органи повідомили Стефанішиній про підозру 4 серпня. Водночас низка інших джерел датує повідомлення про нову підозру 5 серпня, тому цю дату краще не прив’язувати до формулювання «наступного дня» без додаткового уточнення.
Чому посада у Вашингтоні особливо важлива зараз
Заява Зеленського про нового посла прозвучала в момент інтенсивних контактів Києва та Вашингтона. Українська сторона прагне подальшого постачання американських систем ППО та обговорює з партнерами можливі формати дипломатичного врегулювання війни.
Саме цим президент пояснив необхідність особливо уважно підійти до вибору дипломата, який представлятиме Україну у США. За його словами, зараз країна наближається до можливого «розблокування» переговорного процесу.
Напередодні, 7 вересня, Зеленський також проводив низку зустрічей, присвячених кадровим та безпековим питанням. Зокрема, президент повідомляв про контакти з представниками СБУ, ГУР, НАБУ та САП.
Отже, на цей момент відомо лише про наявність кількох кандидатур на дипломатичну посаду. Хто саме претендує на роботу у Вашингтоні, Банкова не розголошує. Наступним етапом має стати отримання президентом інформації від СБУ та НАБУ, після чого Зеленський планує ухвалити остаточне рішення.
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) підтвердив запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 6 мільйонів гривень для Ольги Стефанішиної, залишивши скаргу сторони захисту без задоволення.
Ключові деталі та суть обвинувачення
Залишення запобіжного заходу: Суд визнав розмір застави у 6 млн грн обґрунтованим та пропорційним ризикам у межах кримінального провадження.
Статті підозри: Фігурантці інкримінують незаконне збагачення, а також внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави.
Процесуальні обмеження: Покладені судом обов’язки, серед яких прибувати за викликом слідчого, не залишати населений пункт без дозволу та здати закордонні паспорти, залишаються чинними.
Органи розслідування: Досудове розслідування здійснюють детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) за процесуального керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).
З рішення Вищого антикорупційного суду:
«ВАКС залишив без змін заставу Ользі Стефанішиній у 6 млн грн. Її підозрюють у незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні».
За інформацією наших джерел, після вручення підозри у незаконному збагаченні екс-послу Ользі Стефанішиній, НАБУ продовжує працювати по її найближчому оточенні. Зокрема, мова йде про еск-чоловіка Ольги Стефаніпшиної – Михайла Стефанішина.
Нагадаємо, раніше ми писали, що за інформацією оточення Стефанішиних, в той же день як Ольга Стефанішина очолила Мін’юст, Михайло Стефанішин телефонував усім своїм знайомим та пропонував самі різні корупційні схеми – “від підписання окремих документів та рейдерських схем, до впливу на пенітенціарну систему”.
В даному контексті також варто згадати “кейс АРМА”, коли після призначення Ольги Стефанішиної на високу посаду компанії, афілійовані з Михайлом Стефанішиним, почали отримувати в управління цінні активи.
Водночас, навіть після гучного скандалу з Будинком Профспілок, Михайло Стефанішин продовжив свої оборудки, прикриваючись Ольгою Стефанішиною уже як “послом в США”.
В даному контексті варто згадати кейс конфіскації великого парку залізнодорожних вагонів, цистерн та платформ, що належали резидентам РФ. Як зазначає блогер Борис Кушнірук, відчувши безкарність, Михайло Стефанішин через своїх “фунтів” поклав око на понад півтори тисячі вагонів.
Бажання американців “навести лад в українському дипкорпусі та недовіра до людей Андрія Єрмака в МЗС” дала старт для початку гучного антикорупційного процесу, в результаті якого вчорашній дипломат Ольга Стефанішина отримала підозру від НАБУ.
Як ми писали раніше, в першій половині липня 2026 року НАБУ передало адміністрації Трампа нові дані щодо корупційних схем за участі екс-глави ОП Андрія Єрмака та його оточення, в тому числі і уже екс-посла в США Ольги Стафанішиної.
Водночас, “кейс Стефанішиної” це не просто історія про “зміну політичної кон’юнктури”, а більше про те, як чиновниця з явним корупційним шлейфом представляла інтереси України на міжнародній арені.
Історія Ольги Стефанішиної – від Одеси до Києва
Ольга Віталіївна Стефанішина, до шлюбу Кравець, родом з Одеси. У 2008 році закінчила Інститут міжнародних відносин Київського університету, отримала дипломи з міжнародного права, в 2016 році здобула ступінь спеціаліста з фінансів та кредиту в Одеському національному економічному університеті.
З 2006 по 2007 року Ольга Стефанішина займалася приватною юридичною практикою, далі карколомна кар’єра на держслужбі.
З 2007—2015 Стефанішина успішно будує кар’єру в Мін’юсті, дослужившись до заступниці директора Департаменту європейської інтеграції.
В під час роботи в Мінюсті під керівництвом тодішньої міністерки Олени Лукаш, в період з 2013 по 2014 року Стефанішина відповідальна за підготовку тендеру “на проведення досліджень українського законодавства” на якому, за даними слідства, відбувається масштабне розкрадання коштів.
ФОТО: Підозрювані у масштабній корупції Олена Лукаш та Ольга Стефанішина
З першими корупційними мільйонами, Ольга Стефанішина у 2017 році переходить в Кабмін на посаду директора Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету міністрів.
Перші офіційні звинувачення Стефанішиної в корупції в особливо великих розмірах та намагання уникнути кримінальної відповідальності
У жовтні 2019 року Ользі Стефанішиній було висунуте перше серйозне звинувачення у корупції – за ч. 5 ст. 191 ККУ (розкрадання або розтрата державних коштів в особливо великих розмірах групою осіб).
Тоді ж Ольга Стефанішина вперше почала маніпулювати громадською думкою, щоб уникнути кримінальної відповідальності. Зокрема, за інформацією журналістів Bihus, коментуючи цю справу, Стефанішина дезінформувала про її перебіг. Насправді провадження не перебувало “без руху всі ці роки”.
Подальше просування Ольги Стефанішиної на держслужбі після уникнення кримінальної відповідальності за мільйонні розкрадання у Мін’юсті
В 2019 році Ольга Стефанішина балотується до Верховної Ради від Української стратегії Гройсмана, але не проходить.
З січня по червень 2020 року працює радницею в юридичній фірмі “Ілляшев та партнери”, яка відома тим, що обслуговувала інтереси Ferrexpo AG Костянтина Жеваго, а пізніше намагалась спростувати своє відношення до корупційного скандалу довкола голови Верховного Суду Всеволода Князєва.
А уже в червні Ольга Стефанішина отримує нову посаду – віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, яку займає 4 роки до нового призначення – главою Мін’юсту.
Протримавшись на посаді глави Міністерства юстиції трохи менше року, на фоні слухів про її можливу корупцію та бажанні “сховати цінного кадра” за дипломатичним імунітетом, Ольгу Стефанішину 27 серпня 2025 року призначають послом у США.
Ольга Стефанішина – фігурант справи НАБУ про незаконне збагачення
Згідно матеріалів НАБУ, які стали відомі після публікації тексту підозри Стефанішиній у незаконному збагаченні, у поле зору правоохоронців Ольга Віталіївна попала ще за часів глави Мін’юсту.
Нагадаємо, НАБУ повідомило колишній посадовиці про підозру у незаконному збагаченні на понад 13,9 млн грн та недостовірному декларуванні.
За даними слідства, Стефанішина володіла двома квартирами у столичному ЖК Файна Таун за 11 млн грн – нерухомість була зареєстрована на її подругу. Також у користуванні підозрюваної перебували інші активи, оформлені на близьких осіб, які вона не вносила до декларацій:
● квартира у столичному ЖК бізнес-класу Львівська площа (зареєстрована на матір);
● паркомісце та кілька нежитлових приміщень у цьому ж ЖК (зареєстровані на батька);
● автомобіль Mercedes-Benz GLC 220 d (зареєстрований на підлеглого).
За даними НАБУ, Стефанішина збиралася купувати будинок під Києвом за 550 тис. дол. США, 250 тисяч доларів з яких планувала сплатити готівкою. Решта суми мала покритися шляхом передачі продавцю двох квартир у ЖК Файна Таун. Однак урядовиця відмовилася від угоди, ймовірно, через призначення на посаду посла у США, припускає НАБУ.
ФОТО: Ольга Стефанішина на лаві підсудних
“Офіційні доходи підозрюваної не дозволяли їй придбати таке майно. У період з початку 2024 року до середини 2025 року вона заробила близько 3,7 млн грн. Натомість лише з її банківських рахунків було витрачено орієнтовно 4,2 млн грн”, – зазначають детективи.
Темна сторона подружжя Стефанішиних – як Ольга Стефанішина погрязла в корупції та опинилась на лаві підсудних
Щоб зрозуміти, як “хороший юрист” Ольга Стефанішина перетворилась на закоренілу корупціонерку, варто звернути увагу на ту частину її біографії, що стосується особистого життя.
Бажання Ольги Стефанішиної максимально приховати від преси інформацію про шлюб з Михайлом Стефанішиним зрозуміле, адже багато в чому саме Михайло Стефанішин привів її на лаву підсудних.
ФОТО: екс-чоловік Ольги Стефанішиної – Михайло Стефанішин
Михайло Стефанішин – екс-міліціонер, до 2021 року працював у системі, незважаючи на проблеми з наркотиками та алкоголем.
В Ольги та Михайла Стефанішиних двоє дітей – донька Анастасія та син Данило.
У Приморському районному суді Одеси Стефанішина заявила, що чоловік зловживає алкогольними напоями та б’є її. “Позивачка зазначила, що відповідач зловживає алкогольними напоями та неодноразово застосовував фізичне та психологічне насильство над нею, що негативно позначається на їхніх спільних дітях, які через постійні сварки батьків хворіють”, – йдеться в матеріалах справи.
ФОТО: Ольга та Михайло Стефанішини розвелись через домашнє насильство та вживання алкоголю
Слова Ольги Стефанішиної може підтверджуються великою кількістю адміністративних постанов проти її вже колишнього чоловіка. Так, 16 листопада 2018-го Михайла Стефанішина зупинили, коли він перебував п’яним за кермом Audi A7.
“Керував транспортним засобом AUDI A7 з ознаками алкогольного сп’яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп’яніння, у встановленому законом порядку, відмовився”, – йдеться у постанові Шевченківського районного суду Києва. Провадження у справі закрили, бо завершився термін притягнення до адміністративної відповідальності.
Аналогічні інциденти за участі Михайла Стефанішина були зафіксовані у 2022-му та 2023 році, коли у крові Стефанішина було зафіксовано сп’яніння (1,23 % проміле).
Стосовно тверджень Ольги Стефанішиної щодо “домашнього насильства” з боку Михайла, то, ймовірно, такі епізоди також мали місце.
В даному контексті варто згадати “кейс побиття Стефанішиним української співачки Камалії”.
ФОТО: Камалія, ймовірно після побиття Михайлом Стефанішиним
Тоді скандал швидко зам’яли, а сама Камалія появу фото прокометувала “нанесенням гриму”. Водночас, друзі Камалії стверджували, що вона все таки зазнала насильства з боку Михайла Стефанішина.
Як Михайло Стефанішин з міліціонера перетворився на бізнесмена та благодійника
Трансформація Михайла Стефанішина від “міліціонера до бізнесмена” прямо пов’язана з карєрним ростом його екс-дружини – Ольги Стефанішиної.
Незважаючи на той факт, що пара розлучилась ще у 2017 році а Ольга Стефанішина навіть брала судову заборону на спілкування з екс-чоловіком, активні контакти між ними все таки збереглись.
ФОТО: Незважаючи на розлучення Ольга та Михайло Стефанішини продовжили спілкуванняФОТО: Незважаючи на розлучення Ольга та Михайло Стефанішини продовжили спілкування
Зокрема, за інформацією оточення Стефанішиних, в той же день як Ольга очолила Мін’юст, Михайло телефонував усім своїм знайомим та пропонував самі різні корупційні схеми – “від підписання окремих документів та рейдерських схем, до впливу на пенітенціарну систему”.
Як ми можемо бачити із заяви НАБУ про незаконне збагачення Ольги Стефанішиної, з високою ймовірністю частину корупційних схем Стефанішину таки вдалось реалізувати.
В даному контексті також варто згадати “кейс АРМА” на який звернули увагу колеги з Української Правди. Нагадаємо, після призначення Ольги Стефанішиної на високу посаду компанії афілійовані з Михайлом Стефанішиним почали отримувати в управління цінні активи.
Що цікаво, навіть після гучного скандалу з Будинком Профспілок, Михайло Стефанішин продовжив свої оборудки, прикриваючись Ольгою Стефанішиною уже як “послом в США”.
В даному контексті варто згадати кейс конфіскації великого парку залізнодорожних вагонів, цистерн та платформ, що належали резидентам РФ. Як зазначає блогер Борис Кушнірук, відчувши безкарність, Михайло Стефанішин через своїх “фунтів” поклав око на понад півтори тисячі вагонів.
“Якщо коротко, то “КАМпарітет” отримала від АРМА вже чотири коштовних активи в управління, включно з Будинком профспілок на Майдані. Це, на секундочку, понад третина ВСІХ об’єктів, переданих Нацагентством в управління протягом двох років. І цей консорціум входить в орбіту впливу Стефанішина, переконалися журналісти. При цьому, за інформацією ЗМІ, сам Стефанішин представляється “тіньовим” куратором АРМА і вирішує, кому який актив має бути передано в управління аж до 2030 року.” – зазначає Кушнірук.
Як повідомляє ТГ канал Bankova Mail з посиланням на власні джерела, оточення Стефанішиної стверджує, що вона шокована тим, як розгортається ситуація навколо неї.
За інформацією Bankova Mail Стефанішина вважає, що її “зрадили, виманили в Київ під приводом наради дипломатичних керівників, а потім звільнили”. Якщо б її не звільнили та не виманили в Київ, вона впевнена, що НАБУ б не вручила їй підозру і справа б підвисла.
Водночас, за інформацією наших джерел, НАБУ продовжують цікавитись справами Ольги Стафанішиної та її оточення. Тобто підозра, вручена Стефанішиній, може бути не останньою.
Президент України Володимир Зеленський звільнив Ольгу Стефанішину з посади надзвичайного і повноважного посла України у Сполучених Штатах Америки. Таким чином завершується її робота у Вашингтоні, яку вона розпочала менш ніж рік тому.
Стефанішину призначили послом України у США 27 серпня 2025 року. До дипломатичної місії вона була однією з ключових представниць українського уряду на європейському напрямку — працювала віцепрем’єр-міністеркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, а також очолювала Міністерство юстиції. Саме вона протягом тривалого часу була залучена до переговорів щодо інтеграції України до Європейського Союзу та НАТО.
Посольство у Вашингтоні Стефанішина очолила в особливо важливий для України період, коли одним із головних завдань дипломатії залишалося збереження американської військової, політичної та фінансової підтримки, а також координація позицій Києва і Вашингтона щодо війни та можливих переговорів із Росією.
Інформація про можливе завершення її дипломатичної місії з’являлася ще до офіційного рішення. У липні ЗМІ з посиланням на джерела повідомляли, що Стефанішина могла сама порушити питання про припинення роботи у США через особисті обставини. Водночас наприкінці липня вона заявляла, що президент не просив її подавати у відставку.
Тепер кадрове рішення оформлене президентом. Воно відбувається на тлі ширших перестановок у державному керівництві та безпеково-дипломатичному блоці України.
Поки що ключовим питанням залишається, хто замінить Стефанішину у Вашингтоні. Посада посла у США традиційно вважається однією з найважливіших в українській дипломатичній системі, а в умовах повномасштабної війни її значення лише зросло. Від нового очільника дипломатичної місії залежатиме значна частина щоденної комунікації України з американською адміністрацією, Конгресом та іншими центрами впливу у Вашингтоні.
Президент України Володимир Зеленський продовжує шукати нового посла України у Сполучених Штатах і, за даними джерел, не відмовився від наміру призначити на цю посаду колишню прем’єр-міністерку Юлію Свириденко. Попри те, що вона вже відхилила відповідну пропозицію, глава держави нібито й надалі намагається переконати її погодитися на дипломатичну місію у Вашингтоні.
За інформацією видання, після кадрових змін в уряді Зеленський продовжує пошук кандидата, який представлятиме Україну у США. Головною претенденткою на цю посаду, як і раніше, залишається Юлія Свириденко, яка цього тижня залишила посаду прем’єр-міністра.
За словами співрозмовників Financial Times, Свириденко вже відмовилася від пропозиції очолити українське посольство у Вашингтоні, однак президент не припинив спроб змінити її рішення.
«Він усе ще намагається переконати її обійняти цю посаду, яка припадає на вирішальний момент війни та у відносинах з адміністрацією Трампа», — цитує видання джерела, обізнані з ситуацією.
Журналісти зазначають, що призначення нового посла у США має особливе значення для України з огляду на триваючу війну з Росією, а також необхідність підтримувати активний політичний діалог із Вашингтоном. Саме тому пошук кандидата на цю посаду залишається одним із важливих кадрових питань для української влади.
Нагадаємо, 14 липня Юлія Свириденко подала заяву про відставку з посади прем’єр-міністра України після зустрічі з президентом Володимиром Зеленським. Вона пояснила своє рішення необхідністю оновлення уряду.
Того ж дня Верховна Рада підтримала її відставку. Відповідно до законодавства, звільнення прем’єр-міністра автоматично означає припинення повноважень усього складу Кабінету Міністрів.
Вже 16 липня парламент призначив новим прем’єр-міністром України Сергія Корецького. Після цього Верховна Рада також підтримала призначення нового складу уряду, затвердивши керівників більшості міністерств.
Попри завершення роботи на посаді глави уряду, Свириденко ще провела фінальне засідання Кабінету Міністрів, під час якого, за її словами, було ухвалено механізм використання 40 мільярдів гривень на підготовку країни до осінньо-зимового періоду в межах Планів стійкості.
На тлі цих кадрових змін у медіа також з’явилася інформація про можливу зміну керівника української дипломатичної місії у США. За даними ЗМІ, чинна посол України у Вашингтоні Ольга Стефанішина нібито найближчим часом може залишити свою посаду. Повідомлялося, що рішення про звільнення вона ухвалила з власної ініціативи.
Водночас офіційного підтвердження можливого призначення Юлії Свириденко послом України у США наразі немає. Також немає офіційних коментарів щодо інформації про її відмову чи подальші спроби президента переконати її погодитися на цю посаду. Опубліковані дані ґрунтуються на інформації, отриманій Financial Times від джерел, близьких до глави держави.
Рішення президента Володимира Зеленського оновити Кабінет Міністрів не було реакцією на одну конкретну подію. За інформацією українських медіа, кадрове перезавантаження визрівало поступово, а вирішальним став збіг одразу кількох чинників: погіршення прогнозів щодо наступної зими, загроза нових російських атак на енергетику та паливну інфраструктуру, необхідність швидко визначитися з представництвом України у Вашингтоні, підготовка бюджету на 2027 рік і наближення завершення літнього парламентського циклу.
Головним кандидатом на посаду нового прем’єр-міністра джерела називають голову правління «Нафтогазу» Сергія Корецького. Його багаторічний досвід у нафтогазовій галузі може виявитися особливо важливим у період, коли влада готується до складного опалювального сезону та очікує посилення російських ударів по енергетичних об’єктах. Водночас офіційного подання кандидатури до Верховної Ради на момент публікації немає, тому говорити про остаточно визначеного наступника Юлії Свириденко ще зарано.
Зеленський оголосив про нову політичну стратегію
12 липня Зеленський заявив, що Україні потрібне оновлення уряду для реалізації нової політичної стратегії. Президент повідомив, що обговорив майбутні зміни з прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко та запропонував їй очолити новий важливий напрямок у відносинах із ключовим партнером.
Глава держави також анонсував зміни серед керівників правоохоронних органів. За його словами, за кожен важливий міжнародний напрямок має відповідати конкретна досвідчена людина, здатна не лише брати участь у переговорах, а й забезпечувати виконання домовленостей, досягнутих на рівні лідерів. Серед пріоритетів він назвав співпрацю зі США щодо Patriot, європейський антибалістичний проєкт, відносини з Польщею та Угорщиною, Китай, держави Близького Сходу й міжнародні організації.
Офіційно президент не заявляв, що Свириденко вже звільнена, а новий склад Кабміну затверджений. Для відставки прем’єра та формування нового уряду необхідні рішення Верховної Ради. Поки що йдеться про політичний намір і початок кадрових консультацій.
Головна причина — очікування важкої зими
За даними РБК-Україна, найбільше на рішення Банкової вплинув перегляд прогнозів щодо майбутньої зими. Ще кілька тижнів тому у владі могли розраховувати, що успіхи українських далекобійних операцій, зміна риторики Дональда Трампа та зростання економічного тиску на Росію наблизять переговори або принаймні певне припинення вогню.
Однак останні заяви Кремля та оцінки українського політико-військового керівництва свідчать, що Москва не збирається припиняти війну найближчим часом. Співрозмовники видання очікують нової хвилі атак на електростанції, газову інфраструктуру, підстанції, транспортні вузли та інші критичні об’єкти. Один із них припустив, що наступна зима може виявитися складнішою за попередню.
Це робить енергетичну компетентність майбутнього уряду особливо важливою. Від Кабміну залежатимуть закупівлі газу, накопичення запасів, ремонт пошкоджених об’єктів, захист інфраструктури, підтримка теплокомуненерго та координація дій під час можливих аварійних відключень.
«Нафтогаз» уже залучав міжнародне фінансування для закупівлі газу та підтримки енергосистеми в умовах обстрілів. На початку 2026 року група повідомляла про додаткові 50 млн євро від Європейського інвестиційного банку для імпорту газу та забезпечення стабільності постачання взимку.
Російські удари по АЗС могли прискорити рішення
Ще одним фактором джерела називають посилення російських атак на українську паливну інфраструктуру. Останнім часом під удари безпілотників потрапляли АЗС, вантажівки з пальним, склади та інші об’єкти, які забезпечують роботу цивільного транспорту, рятувальників, медиків і військової логістики.
Співрозмовник РБК-Україна у фракції «Слуга народу» припустив, що на Банковій могли вирішити: для проходження такого періоду країні потрібні керівники з глибоким досвідом у нафтовому та газовому секторі. Саме в цьому контексті Сергій Корецький виглядає логічним кандидатом. Він раніше очолював WOG, керував «Укрнафтою» та «Укртатнафтою», а з травня 2025 року очолює групу «Нафтогаз».
За даними кількох джерел РБК-Україна, зокрема в Офісі президента, Корецький є основним кандидатом на посаду прем’єра і вже нібито погодився її обійняти. Проте це не підтверджено офіційним поданням президента чи заявою самого керівника «Нафтогазу».
Вашингтону потрібна сильна фігура
Другий великий блок причин пов’язаний із посольством України у США. За даними «Інтерфакс-Україна», чинна посолка Ольга Стефанішина ще на початку липня попросила завершити дипломатичну службу через особисті обставини. Джерело агентства наголосило, що президент задоволений її роботою.
Водночас РБК-Україна повідомляє, що у владних колах також обговорюють активність антикорупційних органів навколо Стефанішиної. Офіційно НАБУ не оголошувало їй підозру, тому ця частина інформації залишається твердженням анонімних джерел і не може подаватися як установлений факт.
Новою посолкою у США, за версією співрозмовників медіа, може стати Юлія Свириденко. Саме Вашингтон, імовірно, мав на увазі Зеленський, коли говорив про «новий значимий напрямок у відносинах із ключовим партнером». Однак ані президент, ані Свириденко прямо не підтвердили, що йдеться саме про дипломатичну посаду у США.
Для Києва ця позиція має особливу вагу. У Вашингтоні вирішуються питання постачання ракет для Patriot, санкцій проти Росії, фінансування оборони, спільного виробництва зброї та політичних гарантій підтримки. Тому Банкова може прагнути направити туди політика з урядовим досвідом, прямим доступом до президента та здатністю вести складні переговори з Білим домом і Конгресом.
Влада поспішає до завершення парламентського циклу
Є і суто процедурна причина. Поточна, п’ятнадцята сесія Верховної Ради охоплює період із лютого до липня 2026 року. Після завершення активної пленарної роботи депутати можуть не збиратися у звичайному режимі до другої половини серпня, якщо не буде скликано окреме засідання.
Якщо кадрові рішення не провести зараз, вони можуть зависнути щонайменше на кілька тижнів. Це означало б, що новий прем’єр отримає менше часу для формування команди, перегляду урядових пріоритетів і підготовки до осінньо-зимового періоду.
У середині літа новий глава Кабміну також матиме більше часу, щоб увійти у бюджетний процес. Уряд повинен готувати проєкт державного бюджету на наступний рік і надалі подавати його до парламенту відповідно до вимог Бюджетного кодексу. Тому зміна прем’єра наприкінці літа або восени була б значно ризикованішою: новому керівнику довелося б одразу відповідати за документ, який значною мірою формувала попередня команда.
Зеленський міг вирішити зіграти на випередження
Ще одна версія джерел полягає в тому, що президент вирішив не чекати осені, коли можливі проблеми з енергетикою, запасами пального або підготовкою міст до холодів могли б перетворитися на політичну кризу.
У такому разі Зеленський демонструє, що сам ініціює кадрове перезавантаження, а не реагує на вже сформоване суспільне невдоволення. Один зі співрозмовників РБК-Україна описав це як бажання президента знову показати, хто контролює політичний процес.
Для Банкової це також можливість переформатувати відповідальність. Якщо новий прем’єр і частково оновлений Кабмін розпочнуть роботу влітку, саме вони відповідатимуть за проходження зими, бюджет, енергетичну безпеку та виконання домовленостей із партнерами.
Хто може залишитися у новому Кабміні
Повного складу нового уряду поки немає. За даними джерел РБК-Україна, частина чинних міністрів може зберегти посади, тоді як деякі великі міністерства планують знову розділити.
Серед можливих змін видання називає відставку міністра освіти Оксена Лісового. Під питанням також майбутнє міністра оборони Михайла Федорова, а серед можливих кандидатів на цю посаду згадують міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка. Утім, це попередні кадрові конфігурації з посиланням на анонімні джерела, які ще можуть змінитися.
Остаточні рішення залежатимуть від консультацій усередині президентської команди, переговорів із парламентськими фракціями та наявності щонайменше 226 голосів за нового прем’єра.
Що відомо достеменно
Офіційно підтверджено, що Зеленський вважає необхідним оновлення Кабміну, запропонував Свириденко інший стратегічний напрямок і готує зміни серед керівників правоохоронних органів. Також підтверджено, що Стефанішина попросила завершити дипломатичну службу з особистих причин.
Інформація про призначення Свириденко посолкою у США, остаточне висунення Корецького на посаду прем’єра, можливі претензії НАБУ до Стефанішиної та конкретний склад майбутнього уряду поки базується переважно на повідомленнях джерел.
Проте загальна логіка перезавантаження вже проглядається. Українська влада більше не розраховує на швидке завершення війни, готується до нової складної зими, прагне посилити енергетичний блок і одночасно перебудувати роботу з головним міжнародним партнером.
Саме поєднання цих обставин пояснює, чому Зеленський вирішив міняти уряд не восени й не після появи очевидної кризи, а вже зараз — поки є час сформувати нову команду, підготувати бюджет і зустріти найнебезпечніший період року з оновленим центром управління.
Посол України у Сполучених Штатах Ольга Стефанішина вирішила залишити дипломатичну посаду та повернутися до Києва. За інформацією українських ЗМІ, відповідне рішення вона ухвалила з особистих причин, а президент Володимир Зеленський позитивно оцінює результати її роботи на посаді.
Водночас на тлі масштабного переформатування української влади з’являються припущення щодо нового призначення у Вашингтоні. Серед можливих кандидатів називають чинну прем’єр-міністерку Юлію Свириденко, якій президент раніше запропонував очолити «новий значимий напрямок у відносинах із ключовим партнером».
Стефанішина сама попросила про звільнення
За даними джерел агентства «Інтерфакс-Україна», Ольга Стефанішина ще минулого тижня звернулася з проханням завершити дипломатичну місію у США через особисті обставини.
Співрозмовники агентства зазначають, що глава держави задоволений її діяльністю на посаді посла і рішення не пов’язане з оцінкою роботи дипломатки.
Офіційного указу президента про звільнення станом на момент публікації ще не оприлюднено.
У ЗМІ називають Свириденко головною претенденткою
Після заяви президента про майбутні кадрові зміни увага прикута до того, хто представлятиме Україну у Вашингтоні.
Під час зустрічі із Юлією Свириденко Володимир Зеленський повідомив, що запропонував їй очолити новий стратегічний напрямок співпраці з одним із ключових партнерів України.
Хоча президент не уточнив, про яку саме посаду йдеться, низка українських медіа припускає, що мова може йти саме про посольство України у США.
Такий варіант виглядає логічним з огляду на активізацію українсько-американської співпраці у сфері оборони, спільного виробництва озброєння та реалізації домовленостей щодо систем Patriot.
Заява Гончаренка та інформація про НАБУ
Народний депутат Олексій Гончаренко також прокоментував можливу відставку дипломатки.
Він заявив, що, за його інформацією, Національне антикорупційне бюро України нібито може оголосити підозру Ользі Стефанішиній.
Водночас жодних офіційних підтверджень цієї інформації від НАБУ або Спеціалізованої антикорупційної прокуратури наразі немає. Так само відсутні будь-які офіційні повідомлення про вручення підозри чи відкриття відповідного кримінального провадження.
Окремо Гончаренко повідомив, що Стефанішина кілька днів тому перебувала у Києві та брала участь у зустрічі президента Володимира Зеленського із сенатором США Ліндсі Гремом та конгресменом Майклом Макколом.
Кадрові зміни можуть торкнутися всього уряду
Можлива відставка посла у США відбувається на тлі масштабних кадрових перестановок, які анонсував президент України.
Зеленський заявив про необхідність оновлення Кабінету Міністрів, а також повідомив, що зміни очікують і керівників правоохоронних органів.
За словами президента, нова модель роботи передбачатиме персональну відповідальність окремих високопосадовців за ключові міжнародні напрями, серед яких співпраця зі США, розвиток виробництва систем Patriot, відносини з країнами Європи, Китаєм, державами Близького Сходу та міжнародними організаціями.
Саме тому кадрові рішення щодо уряду та дипломатичної служби розглядаються як частина єдиної стратегії перезавантаження державного управління.
Хто така Ольга Стефанішина
Ольга Стефанішина багато років працює у сфері європейської інтеграції України.
До призначення послом у США вона обіймала посаду віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, брала участь у переговорах щодо набуття Україною статусу кандидата в члени Європейського Союзу, а також координувала реалізацію реформ, необхідних для вступу до ЄС і НАТО.
Під час роботи у Вашингтоні вона займалася розвитком стратегічного партнерства зі Сполученими Штатами, координацією військової допомоги, санкційної політики проти Росії та підтримкою українських інтересів у Конгресі й адміністрації США.
Остаточні рішення ще не оголошені
Попри численні повідомлення у ЗМІ, офіційного рішення про звільнення Ольги Стефанішиної чи призначення нового посла України у США наразі не оприлюднено.
Так само не підтверджено інформацію щодо можливого призначення Юлії Свириденко до Вашингтона або будь-яких процесуальних дій з боку НАБУ.
Очікується, що найближчими днями після завершення консультацій щодо оновлення уряду президент та Офіс глави держави оголосять остаточні кадрові рішення, які можуть стати частиною наймасштабнішого перезавантаження виконавчої влади з початку 2026 року.
Напередодні 250-річчя незалежності Сполучених Штатів посол України у США Ольга Стефанішина дала велике інтерв’ю, у якому окреслила новий етап українсько-американських відносин, перспективи військової співпраці, санкційного тиску на Росію та підтримки України з боку Конгресу. За її словами, попри зміни політичної кон’юнктури у Вашингтоні, двопартійна підтримка України зберігається, а для більшості американців допомога Києву є насамперед питанням моральних принципів, а не політичних симпатій.
Стефанішина наголосила, що сьогодні Україна підтримує системний діалог практично з усіма ключовими інституціями США — Білим домом, Державним департаментом, Міністерством фінансів, Міністерством енергетики, офісом Торгового представника США та Конгресом. За її словами, попри різні політичні дискусії, серед американських законодавців фактично немає тих, хто принципово виступав би проти підтримки України.
«Для багатьох це питання морального вибору»,— зазначила дипломат, підкресливши, що навіть за наявності окремих скептиків українська дипломатія підтримує з ними постійний діалог.
За словами посолки, останні місяці свідчать про поступову стабілізацію американської позиції щодо війни Росії проти України. Вона вважає, що після численних переговорів США з Москвою у Вашингтоні сформувалося чітке розуміння меж можливих компромісів, які не суперечать українським інтересам.
Стефанішина зазначила, що зараз головне питання полягає вже не в тому, чи буде досягнуто домовленостей про завершення війни, а яким саме шляхом вони можуть бути реалізовані та яку роль у цьому процесі відіграватимуть Білий дім, Держдепартамент і Конгрес.
Окрему увагу дипломат приділила оборонному співробітництву між Україною та США. За її словами, сучасна війна зробила український оборонно-промисловий комплекс одним із найдинамічніших у світі. Американські урядові структури та оборонні компанії дедалі більше цікавляться українськими розробками, насамперед у сфері безпілотних технологій.
Посолка нагадала, що навесні у США відбулося перше інвестиційне роуд-шоу українських оборонних стартапів, організоване спільно з платформою Brave1. Понад 400 американських інвесторів ознайомилися з українськими технологіями, а компанії з України вже почали інтегруватися в американський оборонний ринок. Зокрема, українські виробники безпілотників відібрані до програми Пентагону Drone Dominance, яка передбачає закупівлю сотень тисяч дронів для американської армії.
Стефанішина також підтвердила, що Україна працює над питанням отримання ліцензії на виробництво ракет для систем Patriot. Хоча остаточного рішення ще не ухвалено, дипломат зазначила, що така можливість реально обговорюється із Державним департаментом США.
За її словами, реалізація цього проєкту матиме стратегічне значення не лише для України, а й для всієї європейської системи безпеки. Вона наголосила, що йдеться не про одноразову домовленість, а про формування довгострокового партнерства між двома державами.
Важливе місце в інтерв’ю посіла тема підтримки України в американському Конгресі. Посолка нагадала, що Палата представників уже підтримала законопроєкт Ukraine Support Act, який став першим за тривалий час великим документом на підтримку України, ухваленим на двопартійній основі. Водночас у Сенаті триває підготовка нових законодавчих ініціатив, зокрема масштабного санкційного пакета, який просувають сенатори Ліндсі Грем і Річард Блюменталь.
Крім цього, комітет Сенату США вже підтримав проєкт оборонного бюджету, який передбачає 750 мільйонів доларів допомоги Україні. Документ також містить положення про продовження Ініціативи сприяння безпеці України до 2029 року, створення спільної американсько-української робочої групи з оборонних інновацій та збереження розвідувальної підтримки України. Остаточне погодження оборонного бюджету ще триває, однак українська дипломатія розраховує на збереження цих положень у фінальній редакції.
Окремий блок інтерв’ю стосувався санкцій проти Росії. Стефанішина визнала, що Україна очікувала від адміністрації США більш жорстких обмежень, однак позитивно оцінила санкції, які вже були запроваджені проти російського енергетичного сектору. За її словами, зараз головне завдання української дипломатії — домогтися ухвалення окремого закону Конгресом, який зробить санкції проти Росії довгостроковими та значно складнішими для скасування майбутніми адміністраціями.
Посолка також розповіла про роль української діаспори у США. За її словами, сьогодні по всій країні працює понад 90 українських громадських організацій, які допомагають просувати українські інтереси та формувати підтримку на рівні окремих штатів. Саме тому Київ дедалі активніше розвиває співпрацю не лише з федеральною владою, а й із губернаторами та місцевими адміністраціями.
За словами Стефанішиної, Україна вже має 11 регіональних партнерств із американськими штатами та близько 80 міст-побратимів, однак потенціал цієї співпраці значно більший. Вона переконана, що саме підтримка на рівні штатів забезпечить стабільність американської політики щодо України незалежно від результатів майбутніх виборів.
Підсумовуючи, дипломат наголосила, що для більшості американців війна Росії проти України — це не питання партійної боротьби, а питання добра і зла. Саме тому, за її словами, підтримка України залишається високою, а головним завданням української дипломатії є перетворення цієї суспільної підтримки на конкретні політичні рішення, військову допомогу та нові санкції проти Росії.
За інформацією журналіста Василя Крутчака, ексочільниця АРМА Олена Дума оформила на сестру Світлану Чернієнко нову VOLVO XC90 2023 р.в., ринкова вартість якої складає понад 2,5 мільйонів гривень.
ФОТО: Світлана Чернієнко, сестра Олени Думи
За словами Крутчака, таким чином колишня посадовиця легалізує злочинні кошти, які отримала за час перебування на посаді.
Нагадаємо, це не перший корупційний скандал за участі Олени Думи.
Раніше ексочільниця АРМА Олена Дума попадала в поле зору журналістів через явно корупційну історію з віддачею в управління активів компанії “УК “КАМпарітет”, бенефіціаром якої виступає ексчоловік посла Ольги Стефанішиної – Михайло Стефанішин.
Також у журналістів виникають питання щодо достовірності даних Декларації Олени Думи, відповідно до яких звільнена голова АРМА уже як 4 роки поспіль не віддає 2,6 млн гривень боргу, за які купила квартиру в Києві.
