Hronikanovostej.com

Позначка: Офіс Президента

  • Хто може стати новим послом України в США: у Києві розглядають Кулебу, Палісу та інших кандидатів

    Хто може стати новим послом України в США: у Києві розглядають Кулебу, Палісу та інших кандидатів

    Посада посла України у Сполучених Штатах після звільнення Ольги Стефанішиної залишається вакантною, однак у Києві вже розглядають кілька кандидатур на одну з ключових дипломатичних посад для України. Серед потенційних претендентів називають як досвідчених дипломатів і політиків, так і представників військового середовища. Зокрема, серед можливих кандидатів фігурують колишній міністр закордонних справ Дмитро Кулеба та заступник керівника Офісу президента Павло Паліса.

    Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на кілька власних джерел у владі.

    За даними видання, в Офісі президента певний час придивлялися до кандидатури Павла Паліси, який нині обіймає посаду заступника керівника ОП та переважно займається питаннями сектору оборони. Його кандидатура виглядала особливо цікавою в контексті побудови відносин із адміністрацією президента США Дональда Трампа.

    Одним із аргументів на користь Паліси джерела називають особисте ставлення до нього американського президента. Як стверджує РБК-Україна, Трамп раніше називав Палісу своїм “улюбленим солдатом” в Україні. Такий неформальний особистий фактор потенційно міг би допомогти новому послу швидше вибудувати робочий контакт із Білим домом.

    Водночас зараз Паліса залишається поруч із президентом Володимиром Зеленським у Києві та відіграє важливу роль у роботі Офісу президента, особливо у питаннях оборони. Саме це, ймовірно, може бути одним із головних факторів, які стримують його можливе переведення до Вашингтона.

    Якщо представник Банкової все ж буде призначений послом у США, це може спричинити ширші кадрові зміни всередині президентської вертикалі та дипломатичного треку. Джерела РБК-Україна наголошують, що цей фактор також враховується під час пошуку кандидата.

    Інше прізвище, яке називають співрозмовники видання, — Дмитро Кулеба. Колишній міністр закордонних справ має значний дипломатичний досвід, добре знайомий американським політичним елітам і протягом кількох років був одним із головних переговорників України із західними союзниками.

    Кулеба очолював Міністерство закордонних справ у найскладніший період повномасштабної війни та регулярно контактував із Державним департаментом США, Білим домом, Конгресом і представниками інших країн-партнерів.

    Його можливе призначення могло б свідчити про ставку Києва на професійного дипломата з великим міжнародним досвідом і вже сформованими зв’язками у Вашингтоні.

    Водночас джерела РБК-Україна зазначають, що остаточного рішення поки немає. Потенційних кандидатів кілька, причому вони представляють різні сфери — дипломатію, політику та військовий сектор.

    Саме це може свідчити про те, що Офіс президента шукає не просто формального керівника українського посольства, а людину, здатну ефективно працювати в нинішній американській політичній реальності.

    Посада посла у США має для України особливе значення. Вашингтон залишається одним із ключових партнерів Києва у питаннях військової допомоги, санкцій проти Росії, фінансової підтримки та дипломатичних переговорів щодо завершення війни.

    Новому послу доведеться одночасно працювати з адміністрацією Дональда Трампа, Конгресом, представниками Республіканської та Демократичної партій, Пентагоном, Державним департаментом, американським бізнесом і аналітичним середовищем.

    Крім того, дипломатичний представник України має відігравати важливу роль у просуванні українських інтересів на тлі дискусій у США щодо подальшої військової допомоги, санкційного тиску на Росію та можливих переговорів між Києвом і Москвою.

    Вакансія посла з’явилася після того, як 3 серпня Володимир Зеленський звільнив Ольгу Стефанішину з цієї посади.

    Після цього в інформаційному просторі з’явилося одразу кілька версій щодо її можливого наступника.

    Зокрема, повідомлялося, що Зеленський нібито пропонував очолити українське посольство у Вашингтоні колишній прем’єр-міністерці Юлії Свириденко. Однак вона, за даними РБК-Україна, відмовилася від пропозиції.

    Також серед можливих кандидатів називали Рустема Умєрова.

    Цей варіант, утім, фактично відпав після того, як 3 серпня президент призначив Умєрова головою Служби зовнішньої розвідки України.

    Ім’я Павла Паліси також звучало в контексті посольської посади ще кілька тижнів тому, тому нинішня інформація джерел підтверджує, що його кандидатура справді розглядалася на високому рівні.

    Наразі головна інтрига полягає не лише у тому, хто саме поїде до Вашингтона, а й у тому, яку модель відносин зі США обере Банкова.

    Призначення військового могло б свідчити про посилення оборонної складової українсько-американських відносин і ставку на прямий контакт із командою Трампа у питаннях війни та безпеки.

    Призначення дипломата рівня Дмитра Кулеби, навпаки, означало б акцент на професійній зовнішньополітичній роботі, переговорах і використанні вже наявних зв’язків у Вашингтоні.

    Якщо ж послом стане чинний високопосадовець Офісу президента, Києву доведеться перебудовувати внутрішню структуру роботи із США та перерозподіляти відповідальність між Банковою, Міністерством закордонних справ і дипломатичною місією.

    Саме тому рішення щодо нового посла, ймовірно, не є суто кадровим.

    Йдеться про вибір людини, яка в найближчий період стане одним із головних комунікаторів України з адміністрацією Дональда Трампа — у момент, коли від позиції Вашингтона багато в чому залежатимуть темпи військової підтримки, нові санкції проти Росії та дипломатичні сценарії завершення війни.

    Поки що Банкова офіційно не називає фаворита.

    За інформацією джерел, остаточне рішення ще не ухвалене, а список претендентів залишається ширшим за два найчастіше згадувані прізвища — Паліси та Кулеби.

    Тож одна з найважливіших дипломатичних вакансій України досі відкрита, а вибір нового посла у США може стати показником того, яку саме стратегію Київ планує будувати у відносинах із Вашингтоном найближчим часом.

  • «Вони розуміють, що я таким не займаюсь»: Зеленський висловився про гучні підозри в Офісі президента

    «Вони розуміють, що я таким не займаюсь»: Зеленський висловився про гучні підозри в Офісі президента

    Президент України Володимир Зеленський уперше детально прокоментував останні антикорупційні розслідування, які зачепили колишніх представників Офісу президента. Глава держави заявив, що керівники антикорупційних органів не мають запитань безпосередньо до нього та, за його словами, розуміють, що він не причетний до корупційних дій.

    Про це Зеленський заявив під час спілкування з журналістами 23 серпня. Слова президента наводить «Суспільне», повідомляє «Українська правда».

    Однією з головних тем стала справа щодо вже колишньої заступниці керівника Офісу президента Ірини Мудрої, яка опинилася серед фігурантів резонансної спецоперації НАБУ і САП «Форест Гамп». 19 серпня антикорупційні органи провели у неї обшуки, після чого Мудрій повідомили про підозру. Того самого дня Зеленський указом №734/2026 звільнив її з посади заступниці керівника ОП. Сама Мудра підтвердила і проведення обшуків, і отримання підозри, наголосивши, що її не затримували та що вона захищатиме свою позицію правовим шляхом.

    Зеленський заявив, що не володіє якоюсь додатковою інформацією про розслідування, якої немає у відкритому доступі. Водночас, за його словами, вже оприлюднених деталей було достатньо для кадрових рішень щодо Мудрої та ще одного співробітника Офісу президента.

    «Було достатньо деталей для того, щоб її звільнити», — сказав президент.

    Зеленський пояснив, що почув оприлюднені розмови фактично одночасно з громадськістю. Він не став оцінювати, чи йдеться про реальні або потенційні протиправні дії, наголосивши, що це має встановлювати слідство. Водночас глава держави вважає почуте достатньою підставою для звільнення посадовців.

    Президент додав, що у разі появи нової інформації влада реагуватиме відповідно до обставин.

    Коментуючи загалом роботу НАБУ і САП, Зеленський наголосив, що антикорупційні органи продовжують діяти незалежно, а влада має реагувати на результати їхньої роботи. Якщо йдеться про урядовця і є достатні підстави для звільнення, кадрове рішення має бути ухвалене. Водночас у ситуаціях, де факти залишаються незрозумілими або не встановленими остаточно, президент закликав чекати додаткової інформації та рішення суду.

    Окремо Зеленського запитали про можливі подальші кадрові перестановки в Офісі президента на тлі резонансних справ. Глава держави відповів, що ротації не повинні перетворюватися на самоціль. За його словами, кадрові зміни необхідно проводити тоді, коли для цього існують підстави, а не просто заради демонстрації реакції.

    Водночас найбільшу увагу привернула відповідь президента на запитання про те, чи виникають у керівників антикорупційних органів питання безпосередньо до нього.

    «Вони прекрасно розуміють, що я нічим таким не займаюсь. І для мене це важливо», — заявив Зеленський.

    Таким чином президент публічно дистанціював себе від дій посадовців Офісу президента, які стали предметом антикорупційного розслідування, водночас заявивши про готовність реагувати на нові матеріали НАБУ і САП.

    Справа, про яку йдеться, стала однією з найгучніших антикорупційних історій останніх тижнів. 19 серпня НАБУ і САП проводили слідчі дії, зокрема щодо Ірини Мудрої та народного депутата Вадима Столара. Після обшуків Мудра повідомила, що отримала підозру та клопотання щодо обрання запобіжного заходу.

    У центрі операції «Форест Гамп» перебуває ймовірна схема, пов’язана зі збором та легалізацією близько 150 млн грн. За версією слідства, кошти могли збирати для внесення застави за одного з високопосадовців. У матеріалах справи фігурують представники політичних кіл, бізнесу та державних структур. Водночас вина кожного конкретного підозрюваного має бути встановлена судом.

    Після появи інформації про слідчі дії Зеленський оперативно звільнив Мудру. В указі президента офіційна причина кадрового рішення не зазначалася — документ лише передбачав її звільнення з посади заступниці керівника Офісу президента.

    Сама Мудра після отримання підозри заявила, що співпрацювала зі слідством і готова відповідати на запитання правоохоронців. Вона також наголосила, що не ставить під сумнів право антикорупційних органів проводити розслідування та планує доводити свою позицію юридичними методами. За її словами, оприлюднені записи розмов потребують оцінки в повному контексті.

    21 серпня Вищий антикорупційний суд розглядав питання запобіжного заходу для колишньої заступниці керівника ОП. Сторона обвинувачення просила взяти її під варту з альтернативою застави у 150 млн грн, однак того дня суд запобіжний захід не обрав.

    Тепер Зеленський фактично дав зрозуміти, що подальші рішення Банкової залежатимуть від нових фактів, які з’являтимуться у розслідуванні. Водночас він окремо наголосив, що керівництво антикорупційних органів, за його твердженням, не має претензій до нього особисто.

     

  • ВАКС відправив під варту посадовця Офісу президента Віктора Дубовика із заставою 7 млн грн

    ВАКС відправив під варту посадовця Офісу президента Віктора Дубовика із заставою 7 млн грн

    ВАКС обрав запобіжний захід генеральному директору з правових питань Офісу президента України Віктору Дубовику у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 7 мільйонів гривень. Рішення ухвалене в межах масштабної антикорупційної спецоперації під кодовою назвою «Форест Гамп».

    Ключові деталі підозри та ролі у схемі

    • Арешт із заставою: Суд ухвалив тримання під вартою з можливістю внесення застави у 7 млн грн (сторона обвинувачення наполягала на заставі у 50 млн грн).
    • Масштаб справи: спецоперація «Форест Гамп» розслідує діяльність злочинної організації, причетної до легалізації (відмивання) коштів на суму 150 млн грн, рейдерства та маніпуляцій з реєстрами.
    • Юридичне забезпечення: Слідство вважає, що Дубовик використовував посаду та досвід для розробки схем захоплення чужого майна, інструктував спільників щодо підробки судових рішень про зняття арештів та курував важелі впливу на Міністерство юстиції.

    З повідомлення аналітиків:

    «За версією слідства, Дубовик був залучений до злочинної організації, яка, ймовірно, вчиняла рейдерство, підробку документів та втручання в інформаційні системи. Використовуючи свою посаду та попередній досвід, він розробляв юридичні механізми заволодіння чужим майном, інструктував спільників щодо підробки судових ухвал про зняття арештів та їх приховування в реєстрах від нотаріусів. Також він курував альтернативні важелі впливу на Мін’юст через підконтрольних працівників».

     

  • Судове рішення: ВАКС залишив без змін 6 млн грн застави для Ольги Стефанішиної

    Судове рішення: ВАКС залишив без змін 6 млн грн застави для Ольги Стефанішиної

    Вищий антикорупційний суд (ВАКС) підтвердив запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 6 мільйонів гривень для Ольги Стефанішиної, залишивши скаргу сторони захисту без задоволення.

    Ключові деталі та суть обвинувачення

    • Залишення запобіжного заходу: Суд визнав розмір застави у 6 млн грн обґрунтованим та пропорційним ризикам у межах кримінального провадження.
    • Статті підозри: Фігурантці інкримінують незаконне збагачення, а також внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави.
    • Процесуальні обмеження: Покладені судом обов’язки, серед яких прибувати за викликом слідчого, не залишати населений пункт без дозволу та здати закордонні паспорти, залишаються чинними.
    • Органи розслідування: Досудове розслідування здійснюють детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) за процесуального керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).

    З рішення Вищого антикорупційного суду:

    «ВАКС залишив без змін заставу Ользі Стефанішиній у 6 млн грн. Її підозрюють у незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні».

     

  • «Рожева мрія» Путіна: в ОП попередили, що станеться з Україною, якщо провести вибори під час війни

    «Рожева мрія» Путіна: в ОП попередили, що станеться з Україною, якщо провести вибори під час війни

    Дискусія про можливе проведення виборів в Україні до завершення війни вийшла далеко за межі внутрішньої політики. Після гучної заяви колишнього міністра оборони Михайла Федорова тему вже підхопили у Кремлі. В Офісі президента попереджають: передчасна виборча кампанія може створити для Росії шанс добитися політичними та інформаційними методами того, чого Москва не змогла досягти прямою військовою агресією.

    Проведення виборів в Україні під час повномасштабної війни може не зміцнити демократію, а навпаки — загострити внутрішні суперечності, створити поле для масштабного російського втручання та перетворити політичну боротьбу на ще один фронт протистояння з Кремлем. Таку позицію висловив радник Офісу президента Михайло Подоляк, коментуючи дискусію, що спалахнула після заяви колишнього міністра оборони Михайла Федорова.

    За словами Подоляка, сам вихід Федорова на політичну арену він не вважає чимось ненормальним. Навпаки, колишній міністр, на його думку, фактично заявив про власні політичні амбіції та в перспективі може формувати окрему політичну силу. Радник ОП назвав це нормальним проявом демократії навіть в умовах війни. Однак зовсім інше питання — проведення загальнонаціонального голосування просто зараз.

    «Суспільний консенсус дуже жорсткий — провести вибори і при цьому не розірвати країну зсередини неможливо», — заявив Подоляк в ефірі Delfi. Він переконаний, що повноцінна виборча кампанія в нинішніх умовах неминуче посилить внутрішню конкуренцію, конфлікти між політичними групами та боротьбу за владу саме тоді, коли держава продовжує вести масштабну війну.

    Особливу небезпеку в Офісі президента бачать у можливостях, які така ситуація відкрила б для Росії. Подоляк назвав вибори під час війни однією з «рожевих мрій» Володимира Путіна і нагадав, що Москва багато років намагалася впливати на політичні процеси не лише в Україні, а й в інших державах.

    За його словами, Росія раніше вкладала ресурси у проросійські політичні проєкти в Україні, підтримувала вигідні їй політичні сили та використовувала регіональні, мовні й ідеологічні суперечності. Якщо ж масштабна виборча кампанія розпочнеться під час нинішньої війни, Кремль, вважає Подоляк, отримає можливість спробувати «вирішити питання зсередини», оскільки досягти поставлених цілей прямим вторгненням Росії не вдалося.

    І показово, що Кремль уже фактично долучився до української внутрішньополітичної дискусії.

    20 серпня речник президента РФ Дмитро Пєсков відреагував на заклик Федорова провести вибори. Як повідомляє Reuters, у Кремлі спробували подати ситуацію як свідчення нібито внутрішньої фрагментації української влади. Пєсков також повторив давно використовувану Москвою тезу про нібито проблеми з легітимністю Володимира Зеленського через відсутність виборів.

    Таким чином, суперечка, яка лише кілька днів тому виглядала внутрішньою українською політичною дискусією, вже використовується російською стороною у власній інформаційній кампанії.

    Причиною нового витка дискусії стала заява Михайла Федорова 18 серпня. Колишній очільник Міноборони публічно закликав знайти механізм для відновлення виборчого процесу навіть за умов тривалої війни. Він аргументував це необхідністю захистити демократичні принципи України та заявив, що демократія не повинна ставати «заручницею Росії».

    Федоров визнав, що організація такого голосування потребувала б особливих рішень. Серед ключових проблем — можливість проголосувати для військовослужбовців, мільйонів українців, які перебувають за кордоном, внутрішньо переміщених осіб і громадян у прифронтових регіонах.

    Його виступ став одним із найпомітніших відкритих політичних викликів Зеленському від початку повномасштабної війни. Reuters зазначає, що Федоров прямо пов’язав свою позицію з тим, що він назвав системною кризою управління. Водночас про офіційне висунення кандидатом у президенти він не оголошував.

    Західні медіа також звернули увагу на ризики проведення голосування в нинішніх умовах. За оцінкою CNN, організація виборів зараз створила б цілу низку практичних і безпекових проблем: від забезпечення виборчих прав військових і громадян за кордоном до організації голосування під загрозою регулярних ракетних і дронових атак. Окремим питанням залишається участь мільйонів українців, які були змушені залишити свої домівки через війну.

    Оглядач Bloomberg Марк Чемпіон також визнав аргументацію щодо необхідності підтримувати демократичні механізми зрозумілою, але дійшов висновку, що проведення виборів саме зараз було б помилковим рішенням і могло б створити додаткові можливості для дестабілізації України.

    Окрім політичних та безпекових аргументів існує ще одна принципова обставина — чинне українське законодавство прямо не дозволяє проводити такі вибори під час воєнного стану.

    Стаття 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» прямо забороняє в цей період проведення виборів президента України, Верховної Ради, Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, а також референдумів.

    Центральна виборча комісія також наголошувала, що після запровадження воєнного стану виборчі процеси припиняються, а нові не розпочинаються. Для запуску виборів у нинішній правовій системі спершу має бути припинено або скасовано воєнний стан.

    Станом на 20 серпня це питання навіть теоретично не стоїть у найближчому календарі: президент Володимир Зеленський у липні продовжив дію воєнного стану з 2 серпня ще на 90 діб. Після затвердження відповідних рішень строк його дії продовжено до 31 жовтня 2026 року. На такий самий період продовжена загальна мобілізація.

    Крім того, закон окремо врегульовує питання президентських повноважень у таких умовах. Якщо строк повноважень президента завершується під час дії воєнного стану, вони продовжуються до вступу на посаду новообраного президента, якого оберуть уже після скасування воєнного стану.

    Тому для реалізації пропозиції Федорова недостатньо просто політичного рішення про дату голосування. Необхідно було б вирішити фундаментальну юридичну колізію та створити абсолютно нові правила проведення кампанії в умовах війни, при цьому забезпечивши рівність виборців, можливість голосування військових, безпечний доступ до дільниць, участь громадян за кордоном, роботу спостерігачів і захист виборчої інфраструктури.

    Дискусія водночас уже перестала бути суто юридичною.

    Поява Федорова як окремого політичного гравця, реакція Офісу президента, увага провідних західних медіа та майже миттєве втручання Кремля показують, що тема майбутніх українських виборів поступово перетворюється на один із ключових сюжетів внутрішньої політики.

    Однак позиція Банкової наразі залишається чіткою: демократія та політична конкуренція мають існувати навіть під час війни, але перетворювати країну на арену повномасштабної виборчої боротьби в момент, коли Росія продовжує воєнні дії, в ОП вважають надто небезпечним.

    І слова Подоляка про «рожеву мрію» Путіна отримали показове підтвердження фактично того самого дня: щойно в Україні почалася серйозна суперечка щодо виборів, Кремль уже спробував використати її як доказ внутрішньої слабкості та розколу української держави.

  • Прокурор розкрив імена фігурантів «плівок НАБУ»: Микитасю просять арешт із заставою

    Прокурор розкрив імена фігурантів «плівок НАБУ»: Микитасю просять арешт із заставою

    У Вищому антикорупційному суді під час розгляду питання про запобіжний захід колишньому народному депутату Максиму Микитасю прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури назвав імена осіб, які, за версією сторони обвинувачення, фігурують у матеріалах гучних операцій НАБУ та САП «Форест Гамп» і «Феміда». Для самого Микитася нова підозра стала вже п’ятою, а прокурор просить суд відправити його під варту з можливістю внесення застави.

    Про це стало відомо 20 серпня під час засідання ВАКС у справі Микитася. Інформацію із засідання оприлюднило РБК-Україна.

    Серед осіб, яких прокурор назвав у контексті матеріалів справ, — колишня заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра, генеральний директор Директорату з питань правової політики ОП Віктор Дубовик, заступниця міністра юстиції Олена Ференс, колишній народний депутат Максим Микитась, народний депутат Вадим Столар та бізнесмен, колишній депутат Дніпропетровської обласної ради Василь Астіон.

    Також у переліку прозвучали імена людей, пов’язаних із державним «Сенс Банком»: колишніх голів правління Миколи Гладищенка й Олега Ступака та начальниці одного з департаментів банку Людмили Снігур.

    Окремо прокурор назвав Валентина Єлізарова, якого РБК-Україна характеризує як підлеглого Микитася та керівника ТОВ «Метробуд», пов’язаного з Микитасем Микиту Тарковського, а також Єгора Меркулова та Олександра Остапенка. За інформацією видання, Меркулов був водієм Микитася та номінально очолював ТОВ «Монтаж Сервіс», а Остапенко працював його охоронцем і номінально був директором ТОВ «Філософія Девелопмент».

    Важливо, що згадування особи в матеріалах розслідування саме по собі не означає доведення її вини. Остаточні висновки щодо кримінальної відповідальності може зробити лише суд.

    Для Микитася це вже п’ята підозра

    За інформацією РБК-Україна, нова підозра від НАБУ та САП стала для Максима Микитася вже п’ятою. Три справи, в яких йому раніше повідомляли про підозру, вже розглядаються у Вищому антикорупційному суді.

    Нинішній епізод пов’язаний із походженням та легалізацією коштів, які, за версією слідства, використовувалися для внесення застави за одного з фігурантів іншого великого антикорупційного розслідування.

    НАБУ раніше повідомляло, що в межах операції «Форест Гамп» розслідується схема легалізації 150 млн гривень готівки. За версією слідства, кошти через рахунки підконтрольних компаній вводилися в легальний обіг для сплати застави за одного з учасників злочинної організації у справі «Мідас».

    РБК-Україна припускало, що йдеться про колишнього міністра енергетики Германа Галущенка: у записах згадувалося ім’я Герман, а заставу в розмірі 150 млн гривень за Галущенка вносили у червні. Водночас це саме висновок ЗМІ з оприлюднених матеріалів, а не встановлений судом факт щодо конкретного епізоду.

    «Форест Гамп»: що розслідують НАБУ та САП

    Масштабна спецоперація «Форест Гамп» стала публічною вранці 19 серпня. НАБУ та САП заявили про викриття злочинної організації, яка, за версією слідства, діяла під керівництвом чинного та колишнього народних депутатів, а серед її учасників були високопосадовці Офісу президента та інші особи.

    Антикорупційне бюро почало публікувати записи розмов ймовірних учасників схеми. На них обговорювалися гроші, Офіс президента та інші питання, які стали предметом розслідування.

    За версією НАБУ, у справі про 150 млн гривень використовували рахунки підконтрольних підприємств та державний «Сенс Банк». Слідство стверджує, що схема мала дозволити провести значну суму готівки через фінансову систему та використати її для внесення застави.

    Ще 19 серпня РБК-Україна з посиланням на власні джерела повідомляло, що серед фігурантів розслідування можуть бути Ірина Мудра, Вадим Столар та Максим Микитась. На той момент правоохоронні органи офіційно не підтверджували причетність конкретно цих осіб до описаних епізодів.

    Столар того ж дня підтвердив проведення слідчих дій у нього вдома та заявив, що співпрацює з представниками НАБУ і не перешкоджає їхній роботі.

    У справі з’явився ще один напрям — «Феміда»

    Паралельно 20 серпня НАБУ та САП розкрили подробиці ще однієї операції під назвою «Феміда».

    Цей напрям стосується вже не походження грошей для застави, а ймовірної масштабної рейдерської схеми.

    За інформацією НАБУ, учасники злочинної організації могли незаконно заволодівати нерухомістю та іншими активами юридичних осіб. Серед механізмів, які досліджують правоохоронці, — несанкціоноване втручання в інформаційні системи Міністерства юстиції.

    Повідомлялося, що до схеми могли бути залучені чинний і колишній народні депутати, посадовці Офісу президента та Міністерства юстиції, судді й хакери.

    Таким чином, оприлюднені в суді прізвища суттєво розширюють публічне уявлення про коло осіб, яких слідство згадує у матеріалах двох операцій.

    Справа зачепила й Офіс президента

    Операція «Форест Гамп» уже спричинила політичні наслідки.

    19 серпня стало відомо про звільнення Ірини Мудрої з посади заступниці керівника Офісу президента. До цього ЗМІ повідомляли про проведення у неї слідчих дій.

    Окремий резонанс викликали оприлюднені НАБУ записи, які, за даними РБК-Україна, можуть свідчити про наміри окремих посадовців ОП вплинути на майбутній конкурс на посаду керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. У розмовах фігурантів ішлося про перспективу того, що нинішній керівник САП Олександр Клименко може залишитися на посаді ще на один термін.

    Ще один наслідок скандалу стосується «Сенс Банку». Через інформацію про можливе використання державного банку у схемі Верховна Рада викликала голову Національного банку Андрія Пишного для пояснень.

    Розслідування «Форест Гамп» та «Феміда» тривають, а оприлюднення прокурором прізвищ у ВАКС не означає автоматичного встановлення вини всіх названих осіб. Ключовими тепер стануть процесуальні рішення суду, зміст повідомлених підозр та докази, які НАБУ і САП представлять під час подальшого розгляду справ.

  • Федоров шукає міжнародну опору через Кличка, уникаючи публічного зближення

    Федоров шукає міжнародну опору через Кличка, уникаючи публічного зближення

    У Києві на тлі зростання політичної напруги навколо ексміністра оборони Михайла Федорова простежується тихий канал комунікації, який пов’язує його з мером столиці Віталієм Кличком. Цей канал існує давно й спирається на постать Петра Оленича — людини, яка свого часу відповідала за цифровізацію Києва та тісно взаємодіяла з командою Мінцифри.

    Федоров, який залишив Міноборони в середині липня після конфлікту з військовим керівництвом і здобув помітну публічну підтримку, шукає додаткові точки опори. За відомостями, отриманими редакцією, він справді зустрічався з Кличком. Розмова стосувалася, зокрема, допомоги з контактами у США. Кличко зі свого боку згадував можливі зв’язки в Німеччині. Публічного виходу разом, однак, не планується, для Федорова це створювало б очевидні репутаційні ризики, а для Кличка — додаткове роздратування у відносинах із Банковою.

    Зв’язок через Оленича тут не випадковий. Оленич у 2021–2025 роках обіймав посаду заступника голови КМДА з цифрового розвитку та запускав міський застосунок «Київ Цифровий». Його робота перетиналася з проєктами Мінцифри в період, коли відомство очолював Федоров. Пізніше Оленич опинився в центрі земельних розслідувань НАБУ та САП, був відсторонений і звільнений Кличком. Водночас, за даними, наявними у редакції, саме його рекомендації продовжують впливати на оцінки партійної інфраструктури «УДАРу».

    Сама партія «УДАР» сьогодні виглядає радше як локальний ресурс мера, ніж як повноцінна національна структура. Її мережа в регіонах і навіть у Києві оцінюється як слабка. Джерело в оточенні Федорова прямо вказує, що якісно забезпечити виборчий процес «УДАР» навряд чи здатен навіть у столиці. Окремі районні осередки та депутатські групи, можливо, можуть бути задіяні — знову ж таки з огляду на поради Оленича. Це суттєво обмежує потенційну цінність будь-якого неформального альянсу.

    Контекст, у якому відбувається цей контакт, вкрай чутливий. Федоров після відставки публічно заговорив про необхідність повернення до повноцінних демократичних процедур і виборів навіть в умовах війни. Його рейтинг помітно зріс на хвилі протестів. Паралельно з’являються повідомлення про можливі поїздки до США. Кличко, своєю чергою, залишається одним із небагатьох великих політиків національного масштабу, які зберігають незалежність від вертикалі Офісу президента. Їхнє давнє взаємне роздратування з Банковою добре відоме, але відкрите зближення з фігурою Федорова, що зростає, для мера означало б новий виток конфлікту.

    Поки обидві сторони воліють тримати дистанцію на публіці. Зустріч відбулася, запити щодо контактів пролунали, оцінка партійних можливостей «УДАРу» виявилася скептичною. Далі — тиша. В українській політиці такі тихі канали часто виявляються важливішими за гучні заяви. Особливо коли йдеться про фігуру, яка лише починає вибудовувати власну суб’єктність.

  • 150 млн, «пральня» і обхід фінмоніторингу: НАБУ розкрило нові деталі гучної справи «Форест Гамп»

    150 млн, «пральня» і обхід фінмоніторингу: НАБУ розкрило нові деталі гучної справи «Форест Гамп»

    Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура оприлюднили деталі масштабної спецоперації «Форест Гамп», яка стосується легалізації 150 млн грн готівки для внесення застави за одного з фігурантів резонансної справи «Мідас». За версією слідства, гроші передавали кількома траншами, частину спрямовували до так званої «пральні», а для введення коштів у легальний обіг використовували рахунки підконтрольних компаній та можливості державного Sense Bank.

    У матеріалах розслідування фігурують високопосадовець Офісу президента, чинний і колишній народні депутати, довірені особи та представники керівництва банку. Детективи оприлюднили записи розмов, під час яких, як стверджує НАБУ, обговорювали рух коштів, проведення платежів та питання фінансового моніторингу.

    Після слідчих дій справа вже спричинила політичні наслідки. Ірина Мудра 19 серпня була звільнена з посади заступниці керівника Офісу президента, а згодом сама підтвердила, що в неї відбулися обшуки, після яких їй повідомили про підозру та вручили клопотання про обрання запобіжного заходу. Водночас Мудра наголосила, що її не затримували і вона разом із захистом готується до суду.

    Що таке операція «Форест Гамп»

    Про масштабні слідчі дії НАБУ та САП стало відомо вранці 19 серпня 2026 року. Антикорупційні органи повідомили про проведення спецоперації з викриття ймовірної злочинної організації, до якої, за даними слідства, могли бути причетні представники високого політичного та державного рівня.

    Пізніше НАБУ розкрило ключову частину справи. За версією детективів, група осіб організувала та забезпечила легалізацію 150 млн грн, отриманих злочинним шляхом.

    Це була готівка, яку через низку рахунків підконтрольних компаній нібито ввели в легальний фінансовий обіг. Кінцевою метою операції, стверджує слідство, було внесення застави за одного з учасників злочинної організації, що проходить у справі «Мідас».

    Саме рух цих 150 млн грн став центральним епізодом «Форест Гамп».

    50 млн: перший транш і «конвертаційний центр»

    НАБУ детально відтворило маршрут грошей. За даними слідства, спочатку до офісу колишнього народного депутата доставили 50 млн грн готівкою. Після цього гроші розділили. 15 млн грн, як стверджують правоохоронці, отримала довірена особа колишнього парламентаря. Ще 35 млн грн спрямували до так званого конвертаційного центру.

    Після отримання першої партії готівки учасники схеми, за даними НАБУ, почали обговорювати подальший розподіл коштів і механізм їхнього проведення через фінансову систему.

    Фактично слідство описує багатоступеневу операцію: готівка мала змінити форму, пройти через юридичних осіб і зрештою опинитися на рахунку, з якого її вже можна було офіційно використати для застави.

    Ще 10 млн того самого дня

    На першому транші схема, за версією НАБУ, не завершилася. Того ж дня до того самого офісу нібито привезли ще 10 млн грн. Учасники операції підтверджували отримання коштів та обговорювали подальші дії. Таким чином, після перших двох передач загальна сума готівки вже становила 60 млн грн.

    Однак найбільша одноразова партія була ще попереду.

    70 млн і «пральня»

    Наступний транш становив одразу 70 млн грн.

    За матеріалами НАБУ, його також доставили до офісу колишнього народного депутата. Після цього гроші знову розділили.

    20 млн грн отримала довірена особа. Ще 50 млн грн, за формулюванням, наведеним у матеріалах слідства, передали до «пральні».

    Цей епізод став одним із найрезонансніших у всій історії, оскільки йдеться вже не просто про передачу великих сум готівки, а про ймовірно організований механізм їх легалізації.

    Останній транш становив ще 20 млн грн і, за даними слідства, був проведений за аналогічною схемою.

    У підсумку чотири партії — 50 млн + 10 млн + 70 млн + 20 млн = 150 млн грн.

    Саме така сума згодом була використана для внесення застави.

    Чому у справі з’явився Sense Bank

    Окремий і потенційно найбільш небезпечний для держави епізод розслідування стосується Sense Bank.

    Це принципово важливо, адже банк перебуває у державній власності.

    За версією НАБУ, для проведення операцій використовувалися рахунки підконтрольних підприємств і банківська інфраструктура. На оприлюднених записах фігуранти, як повідомляють медіа з посиланням на матеріали Бюро, обговорюють фінансовий моніторинг, проведення платежів та погодження операцій.

    Саме тому «Форест Гамп» виходить далеко за межі історії про походження застави.

    Слідство фактично перевіряє, чи могла інфраструктура державного банку використовуватися для введення великої суми готівки сумнівного походження в легальний фінансовий обіг.

    Водночас до остаточних судових рішень твердження НАБУ залишаються версією сторони обвинувачення, а причетність конкретних осіб має бути доведена в суді.

    Фінмоніторинг став одним із центральних питань

    Окрему увагу привернули розмови про фінансовий моніторинг.

    Для банків операції на десятки мільйонів гривень не є звичайними побутовими транзакціями. Фінансові установи мають перевіряти ризикові операції, джерела походження коштів та низку інших обставин.

    У матеріалах «Форест Гамп» питання фінмоніторингу, за даними оприлюднених НАБУ записів, обговорюється безпосередньо учасниками операцій. Саме цей фрагмент породив гостру політичну дискусію щодо того, хто і на якому рівні міг знати про рух грошей.

    Утім, на цьому етапі важливо не ототожнювати саме проведення платежу з доведеною участю банку як установи у злочині. Предметом розслідування є дії конкретних людей та механізм операцій, а остаточні юридичні висновки має зробити суд.

    Застава веде до справи «Мідас»

    НАБУ офіційно не назвало у своєму первинному повідомленні ім’я людини, для якої були призначені 150 млн грн, зазначивши лише, що йдеться про одного з учасників злочинної організації у справі «Мідас».

    Водночас сума практично одразу привернула увагу журналістів.

    У червні Вищий антикорупційний суд зменшив альтернативну заставу для колишнього міністра енергетики Германа Галущенка з 200 млн до 150 млн грн. Згодом журналісти повідомили, що всю суму за нього внесли.

    За інформацією «Схем», повні 150 млн грн застави за Галущенка були внесені коштами від чотирьох компаній.

    Апеляційна палата ВАКС наприкінці липня залишила розмір застави без змін.

    Низка українських медіа та політиків прямо пов’язали гроші з «Форест Гамп» саме із заставою Галущенка. Однак для юридичної точності слід розмежовувати ці дані: НАБУ говорить про заставу за фігуранта «Мідаса», тоді як ідентифікація Галущенка спочатку з’явилася в медіа та заявах політиків.

    Обшуки дійшли до Офісу президента

    Особливого політичного резонансу операція набула через появу в матеріалах високопосадовця Офісу президента.

    19 серпня стало відомо про слідчі дії у тодішньої заступниці керівника ОП Ірини Мудрої.

    Того самого дня президент Володимир Зеленський звільнив її з посади.

    ФОТО: Ірина Мудра

    Пізніше ситуацію прокоментувала сама Мудра.

    За її словами, вранці у неї провели обшуки, після чого повідомили про підозру та вручили клопотання про обрання запобіжного заходу.

    При цьому вона окремо спростувала інформацію про затримання.

    Ексзаступниця керівника ОП заявила, що разом з адвокатами готується до судового засідання та має намір захищати свою позицію у правовий спосіб.

    Це важливе уточнення: обшуки та повідомлення про підозру не означають доведення вини. Відповідно до презумпції невинуватості, особа вважається невинуватою, доки її провину не встановить обвинувальний вирок суду.

    У фігурантів знайшли план «антикризової комунікації»

    Але на 150 млн грн історія не закінчилася.

    Під час обшуків детективи НАБУ та прокурори САП виявили ще один документ, який може стати окремим напрямом розслідування.

    Йдеться про план антикризової комунікації щодо діяльності Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради.

    НАБУ повідомило про знахідку окремо.

    Сам факт існування такого документа не доводить злочину. Однак для слідства він може мати значення у встановленні того, як фігуранти реагували на парламентський контроль та чи координували інформаційні дії навколо ситуації.

    Цей епізод додав «Форест Гамп» ще один вимір: справа тепер стосується не лише походження грошей і банківських операцій, але й можливого політичного та комунікаційного супроводу подій.

    Хто ще фігурує в інформації про справу

    НАБУ спочатку не розкрило повного переліку прізвищ.

    У повідомленнях Бюро йшлося про групу, до якої входили або могли бути причетними чинний та колишній народні депутати, високопосадовець Офісу президента, довірені особи та представники банківського менеджменту.

    У медіа серед можливих фігурантів називали народного депутата Вадима Столара, а також колишнього народного депутата та забудовника Максима Микитася.

    ФОТО: з ліва на право народний депутат Вадим Столар, колишній народний депутат та забудовник Максим Микитась, Ірина Мудра.

    Проте тут також принципово важливо відокремлювати офіційні повідомлення правоохоронців від журналістських даних і політичних заяв. Сам факт згадування людини в медіа або проведення обшуку не є доказом її вини.

    Що відбувається навколо керівництва Sense Bank

    Після появи матеріалів НАБУ справа отримала й управлінське продовження.

    Увечері 19 серпня з’явилася інформація про рішення влади щодо відсторонення представників керівництва державного Sense Bank на тлі спецоперації.

    Пізно ввечері 19 серпня Кабмін відсторонив від виконання обов’язків голову наглядової ради державного Sense Bank Миколу Гладишенка та ініціював відсторонення голови правління Олексія Ступака

    Це особливо чутливий момент, оскільки банк належить державі, а будь-які підозри щодо можливого використання його інфраструктури у схемі легалізації коштів створюють не тільки кримінально-правові, а й репутаційні ризики.

    Водночас сама поява банку у матеріалах слідства не означає проблем із коштами клієнтів чи автоматичного встановлення порушень усією фінансовою установою. Розслідування стосується конкретних операцій і дій конкретних посадових осіб.

    Чому справа може стати однією з найгучніших у 2026 році

    «Форест Гамп» об’єднала одразу кілька надзвичайно чутливих для української політики тем.

    По-перше, це 150 млн грн готівки, походження якої НАБУ вважає злочинним.

    По-друге, гроші пов’язують із заставою за фігуранта іншого масштабного антикорупційного розслідування — «Мідас».

    По-третє, у матеріалах з’являється державний банк.

    По-четверте, слідчі дії торкнулися Офісу президента.

    По-п’яте, серед згаданих у контексті справи людей є чинні та колишні народні депутати.

    Нарешті, детективи отримали документ щодо антикризової комунікації навколо парламентської ТСК.

    Саме поєднання цих факторів перетворює «Форест Гамп» із чергового кримінального провадження на потенційно велику політичну справу.

    Що буде далі

    Найближчим важливим етапом стане розгляд клопотань про запобіжні заходи підозрюваним. Зокрема, Мудра вже підтвердила отримання відповідного клопотання та підготовку до судового засідання.

    Не менш важливо, чи оприлюднять НАБУ та САП нові фрагменти записів, повний перелік підозрюваних і докладнішу інформацію про роль посадовців державного банку.

    Також залишається питання, яким саме був механізм перетворення готівкових 150 млн грн на кошти чотирьох компаній, якими в червні була сплачена застава, і чи доведе слідство прямий зв’язок між цими операціями.

    Якщо версія НАБУ отримає достатню доказову базу в суді, «Форест Гамп» може стати однією з найбільш резонансних антикорупційних справ року — через масштаб суми, рівень можливих фігурантів та використання державної фінансової інфраструктури.

    Наразі ж ключове формулювання залишається незмінним: описана схема є версією НАБУ і САП, а винуватість кожного з підозрюваних може бути встановлена виключно судом.

  • The Times: заклик Федорова провести вибори під час війни може зіграти на руку Путіну

    The Times: заклик Федорова провести вибори під час війни може зіграти на руку Путіну

    Заява колишнього міністра оборони України Михайла Федорова про необхідність відновлення виборчого процесу навіть в умовах війни спричинила гостру політичну дискусію та привернула увагу західних медіа. Британське видання The Times вважає, що реалізувати таку ідею за нинішніх умов буде надзвичайно складно, а політична боротьба навколо виборів може стати вигідною Росії.

    Федоров заговорив про вибори

    Михайло Федоров виступив із резонансним відеозверненням 18 серпня. Колишній очільник Міністерства оборони заявив, що Україна потребує системного оновлення державного управління, а демократичні процеси не повинні залежати від того, скільки ще триватиме російсько-українська війна.

    На думку Федорова, держава має знайти легітимний і безпечний механізм, який дозволив би проводити вибори навіть за умов затяжних бойових дій. Один із головних аргументів ексміністра полягає в тому, що Росія не повинна фактично отримати можливість визначати, коли українці зможуть обирати владу.

    У своєму зверненні Федоров також говорив про корупцію та кризу державного управління. Він розкритикував «стару систему», яка, за його словами, захищає себе, повільно ухвалює рішення та здатна винагороджувати лояльність замість ефективності.

    Заява пролунала на тлі серйозних кадрових змін у секторі оборони. Президент Володимир Зеленський раніше звільнив Федорова з посади міністра оборони, а 18 серпня офіційно запропонував призначити на цю посаду Євгенія Хмару.

    У The Times побачили небезпечний сценарій

    Звернення Федорова швидко вийшло за межі української внутрішньополітичної дискусії. 19 серпня The Times опублікувала матеріал, присвячений можливим наслідкам його пропозиції.

    Британське видання називає проведення виборів за нинішніх обставин практично нездійсненним завданням і звертає увагу на ризик того, що дискусія може перерости у серйозне внутрішньополітичне протистояння. Матеріал The Times вийшов із тезою, що заклик до виборів може бути «саме тим, чого хоче Путін», оскільки боротьба всередині України потенційно здатна послабити державу під час війни.

    Критики ініціативи наголошують, що проведення повноцінної виборчої кампанії під час регулярних російських атак створює не лише юридичні, а й масштабні безпекові та організаційні проблеми.

    Йдеться, зокрема, про забезпечення можливості голосування військовослужбовців, мільйонів українців за кордоном, внутрішньо переміщених громадян та жителів територій, розташованих поблизу фронту. Окремою проблемою залишається безпека виборчих дільниць під час ракетних і дронових атак.

    The Times також пов’язує появу політичної дискусії з ширшим тиском на команду Зеленського на тлі кадрових перестановок і резонансних антикорупційних розслідувань.

    На Банковій відреагували на пропозицію

    Заява Федорова вже викликала реакцію в українському політичному середовищі.

    Співрозмовник LIGA.net в Офісі президента, коментуючи пропозицію ексміністра, наголосив, що організація виборів не зводиться лише до пошуку технічного способу голосування. Представник Банкової вказав на значно ширший комплекс проблем, пов’язаних із проведенням виборчого процесу під час повномасштабної війни.

    Критично до ідеї поставилися й окремі українські політики. Водночас народний депутат Ярослав Железняк заявив, що сама дискусія щодо виборів є правильною, але Федорову варто пояснити, яким саме чином їх можна організувати за нинішніх обставин.

    Чому заява Федорова стала настільки резонансною

    Політична вага звернення полягає не лише в самій пропозиції провести вибори. Західні медіа звертають увагу на особу автора заяви.

    Федоров упродовж років був одним із найпомітніших представників команди Зеленського та обіймав високі посади у виконавчій владі. Саме тому його публічна критика системи та заклик до відновлення повноцінного демократичного процесу сприймаються як значно серйозніший політичний сигнал, ніж аналогічні заяви представників традиційної опозиції.

    The Times також звертає увагу на рейтинговий фактор. За даними, які наводить видання, Федоров має достатньо високі показники підтримки, щоб потенційно стати серйозним учасником майбутньої президентської кампанії. Сам він наразі офіційно не оголошував про намір балотуватися в президенти.

    Українські медіа, аналізуючи останні соціологічні дані, також звертають увагу на високий рівень довіри до ексміністра. Водночас високий персональний рейтинг політика не означає автоматичної підтримки українцями ідеї проведення виборів безпосередньо під час війни.

    Таким чином, заява Федорова фактично відкрила значно ширшу дискусію — не лише про можливість організації голосування, а й про майбутню конфігурацію української політики. Питання виборів, яке протягом повномасштабної війни переважно розглядалося через призму завершення воєнного стану, тепер стало предметом відкритої суперечки між впливовими політичними гравцями.

  • НАБУ і САП викрили схему легалізації 150 млн грн для застави за фігуранта справи «Мідас»

    НАБУ і САП викрили схему легалізації 150 млн грн для застави за фігуранта справи «Мідас»

    НАБУ та САП заявили про викриття масштабної схеми легалізації 150 млн грн готівки, які, за версією слідства, мали використати для внесення застави за одного з учасників справи «Мідас». У схемі, за даними антикорупційних органів, використовували державний Sense Bank, підконтрольні підприємства та конвертаційний центр.

    Про нові деталі спецоперації НАБУ і САП стало відомо 19 серпня. На оприлюднених матеріалах правоохоронців фігуранта, для якого готували кошти на заставу, називають «Германом».

    За даними слідства, до групи були залучені високопосадовець Офісу президента, колишній народний депутат, голова правління та голова наглядової ради державного банку, а також інші особи.

    Як легалізували 150 млн грн

    НАБУ стверджує, що йшлося про 150 млн грн готівкою, які необхідно було ввести в легальний обіг. Для цього кошти проводили через рахунки підконтрольних компаній.

    За версією слідства, на початку червня організатори отримали фактичний контроль над державним Sense Bank, після чого залучили до реалізації схеми його топменеджмент.

    Гроші передавали кількома траншами.

    Спочатку до офісу колишнього народного депутата доставили 50 млн грн. Із них 15 млн грн, за матеріалами слідства, отримала довірена особа екснардепа, а ще 35 млн грн передали до конвертаційного центру, який фігуранти називали «пральнею».

    Після цього надійшов другий транш у 10 млн грн.

    Третя партія становила 70 млн грн: 20 млн грн передали довіреній особі, а ще 50 млн грн спрямували до «пральні».

    Останній транш становив 20 млн грн. Таким чином, загальна сума сягнула 150 млн грн.

    За твердженням НАБУ, операції проводили в «ручному режимі», щоб уникнути блокування фінансовим моніторингом.

    НАБУ говорить про «головного куратора»

    Окрему увагу слідство приділяє особі, яка могла контролювати реалізацію всієї схеми.

    Ім’я цієї людини НАБУ наразі офіційно не назвало. У Бюро лише зазначили, що кожен етап плану узгоджувався та контролювався головним куратором.

    На оприлюднених записах також згадуються людина на ім’я Давид, неназваний голова одного з комітетів Верховної Ради та «ізраїльський біженець Тімур». Водночас робити висновки про особи цих людей лише на підставі оприлюднених розмов передчасно.

    Слідство заявило про спроби впливати на НАБУ

    Ще один епізод розслідування стосується можливих спроб отримати вплив усередині правоохоронної системи.

    За даними НАБУ, детективи зафіксували факти втручання з метою просування підконтрольних людей до самого Бюро та інших правоохоронних органів.

    В оприлюднених розмовах фігуранти також обговорювали керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександра Клименка та перспективу його роботи на посаді протягом наступного терміну.

    Хто може фігурувати у справі

    19 серпня НАБУ та САП повідомили про проведення масштабної спецоперації щодо ймовірної злочинної організації, до діяльності якої, за даними правоохоронців, причетні чинний та колишній народні депутати, високопосадовець Офісу президента та інші особи.

    За інформацією ZN.UA, серед фігурантів можуть бути колишня заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра, народний депутат Вадим Столар, екснардеп Максим Микитась та бізнесмен Василь Астіон.

    При цьому важливо, що наведені імена щодо окремих епізодів походять із повідомлень ЗМІ. Остаточну роль кожного з можливих фігурантів має встановити слідство, а винуватість особи може визначити лише суд.