Hronikanovostej.com

Позначка: Офіс Президента

  • “Гидота й випад проти країни”: Сибіга жорстко розніс інтерв’ю Мендель Такеру Карлсону

    “Гидота й випад проти країни”: Сибіга жорстко розніс інтерв’ю Мендель Такеру Карлсону

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга різко відреагував на скандальне інтерв’ю колишньої речниці президента Юлії Мендель американському блогеру Такеру Карлсону. Очільник МЗС назвав заяви Мендель “брехнею та маніпуляціями”, які, за його словами, працюють проти інтересів України та фактично підтримують російські вимоги й пропагандистські наративи.

    Свою реакцію Сибіга опублікував у Facebook після того, як уривки інтерв’ю Мендель викликали широкий резонанс в українському інформаційному просторі.

    “Навіть не дослухав до кінця жалюгідні ниці “одкровення” колишньої прессекретарки. Гидота, яку вона наговорила, це випад не проти президента, а проти власної країни. Вся ця брехня та маніпуляції спрямовані проти інтересів України та на підтримку російських вимог і ультиматумів”, — заявив міністр.

    За словами Сибіги, особливо огидним є те, що заради популярності окремі публічні особи готові “принижувати власну державу” та “плазувати перед російською пропагандою”.

    Глава української дипломатії також натякнув, що Юлія Мендель фактично долучилася до інформаційного середовища, яке просуває російські наративи на Заході.

    “Ця особа — не перша з тих, хто приєднався до клубу прихвостнів російської пропаганди та наративів. Але це квиток в один кінець. Історія все розставить на свої місця, дасть справедливі оцінки, покаже справжню роль кожного”, — написав Сибіга.

    Скандал розгорівся після інтерв’ю Юлії Мендель американському блогеру та медіаперсоні Такеру Карлсону. Колишня речниця Володимира Зеленського, яка працювала в Офісі президента у 2019–2021 роках, зробила низку резонансних заяв про українську владу та переговори з Росією.

    Зокрема, Мендель заявила, що президент Володимир Зеленський у 2022 році нібито був готовий “віддати Донбас” заради припинення війни. Вона також назвала президента України “прихованим злом” та озвучила низку тез, які в Україні вже назвали співзвучними з російською пропагандою.

    Наприкінці інтерв’ю Мендель навіть звернулася безпосередньо до Володимира Путіна, що викликало особливо гостру реакцію в українському політикумі та соцмережах.

    В Офісі президента раніше також жорстко відреагували на слова колишньої речниці. Там заявили, що Мендель не брала участі у переговорах із Росією та не мала доступу до ухвалення державних рішень. Представники Банкової також поставили під сумнів адекватність її заяв.

    Особливе обурення в українському суспільстві викликало те, що інтерв’ю вийшло саме на платформі Такера Карлсона. Американський блогер та телеведучий неодноразово критикував підтримку України з боку США, поширював тези про “провину Заходу” у війні та фактично просував позиції, близькі до кремлівської риторики.

    Раніше Карлсон уже викликав міжнародний резонанс після інтерв’ю з Володимиром Путіним та російським ідеологом Олександром Дугіним. У США та Європі його неодноразово звинувачували у трансляції російських пропагандистських меседжів для західної аудиторії.

    Андрій Сибіга у своїй заяві окремо наголосив, що роль Володимира Зеленського у перші місяці повномасштабного вторгнення була “визначальною”. Міністр підкреслив, що саме завдяки діям президента Україна вистояла у 2022 році, отримала підтримку союзників та продовжує боротьбу проти російської агресії.

    “Я бачив цю роботу. Роль президента була визначальною і на початку повномасштабної війни, і в отриманні Україною зброї від союзників, і в посиленні тиску на агресора, і в просуванні до вступу України в ЄС”, — написав глава МЗС.

    Сибіга також додав, що “жодні брехливі звинувачення цих фактів не змінять”, а спроби здобути популярність на подібних заявах зрештою завершаться політичним забуттям.

    Скандал навколо Мендель став одним із найгучніших інформаційних конфліктів останніх днів в Україні. На тлі війни тема переговорів із Росією та будь-яких можливих поступок залишається надзвичайно чутливою для українського суспільства. Саме тому будь-які заяви про нібито готовність України до територіальних компромісів миттєво викликають різку реакцію влади та громадськості.

  • “Зеленський був готовий віддати Донбас?” Скандальна заява Мендель вибухнула в мережі — в ОП жорстко відповіли

    “Зеленський був готовий віддати Донбас?” Скандальна заява Мендель вибухнула в мережі — в ОП жорстко відповіли

    Колишня прессекретарка президента України Юлія Мендель опинилася в центрі гучного політичного скандалу після заяви про те, що Володимир Зеленський нібито був готовий “віддати Донбас” Росії навесні 2022 року заради припинення війни. Скандальні слова пролунали в інтерв’ю американському журналісту Такеру Карлсону, відомому своєю антиукраїнською риторикою та критикою західної допомоги Україні. В Офісі президента різко спростували заяви Мендель і заявили, що вона “не брала участі в переговорах” та “давно не в собі”.

    Скандал вибухнув після публікації інтерв’ю Мендель Такеру Карлсону, у якому ексречниця заявила, що українська делегація під час переговорів у Стамбулі у 2022 році нібито погоджувалася практично на всі умови Росії, а президент Володимир Зеленський “особисто погодився віддати Донбас”. При цьому жодних документів, записів чи інших підтверджень своїх слів Мендель не надала.

    За словами колишньої прессекретарки, інформацію вона отримала від неназваних осіб, які нібито представляли Україну на стамбульських переговорах. Вона стверджує, що співрозмовники “детально пояснили”, що Київ був готовий піти на масштабні поступки заради припинення війни.

    В Офісі президента відреагували на ці слова максимально жорстко. Там заявили, що Юлія Мендель не брала участі в переговорах, не мала доступу до ухвалення рішень і не була залучена до дипломатичного процесу. Представники ОП також поставили під сумнів адекватність її заяв.

    “Ця пані не брала участі в перемовинах, не брала участі в ухваленні рішень, давно не в собі, а хто їй там щось розповідає та чи було це насправді – коментувати несерйозно”, — заявили журналістам в Офісі президента.

    Особливу увагу в Україні звернули на те, що інтерв’ю вийшло саме у Такера Карлсона. Американський ведучий неодноразово критикував підтримку України з боку США, звинувачував Вашингтон у “затягуванні війни” та фактично просував тези, співзвучні російській пропаганді. У 2024 році Карлсон відвідував Москву, де записав резонансне інтерв’ю з Володимиром Путіним, а також спілкувався з ідеологом “русского міра” Олександром Дугіним.

    Саме тому поява таких заяв на його платформі викликала особливо гостру реакцію в українському політичному середовищі. Частина експертів вважає, що слова Мендель можуть бути використані російською пропагандою для просування наративу про нібито “готовність України до капітуляції” у перші місяці війни.

    Тема переговорів у Стамбулі навесні 2022 року залишається однією з найбільш закритих і суперечливих у сучасній українській політиці. Відомо, що після провалу російського наступу на Київ сторони дійсно проводили серію контактів за посередництва Туреччини. У різні роки російські чиновники та пропагандисти неодноразово заявляли, що Україна нібито була близька до підписання угоди, однак офіційний Київ наголошував: Росія висувала неприйнятні умови, які загрожували українському суверенітету.

    Президент Володимир Зеленський раніше неодноразово заявляв, що Україна не погоджувалася на здачу територій. Київ також наголошував, що після виявлення масових злочинів російських військових у Бучі та інших містах Київської області переговорний процес фактично втратив сенс у тому форматі.

    На тлі нинішнього скандалу в соцмережах та медіа знову згадали й інші резонансні заяви Юлії Мендель після її відходу з Банкової. Зокрема, раніше вона говорила про нібито “магічні практики” екскерівника Офісу президента Андрія Єрмака, згадувала “мертву воду”, походи на кладовище та називала Єрмака “небезпечною людиною”. При цьому жодних доказів своїх слів вона також не надавала.

    Політологи зазначають, що нинішній скандал має не лише внутрішньоукраїнський вимір. На Заході дедалі активніше обговорюють можливість нових переговорів між Україною та Росією, а тема “компромісів” знову повертається в інформаційний простір. Саме тому будь-які заяви про нібито готовність Києва відмовитися від територій миттєво стають частиною міжнародної політичної дискусії.

    Водночас офіційна позиція України залишається незмінною. Київ продовжує наполягати, що жодних територіальних поступок Росії не буде, а будь-які мирні переговори можливі лише на умовах поваги до суверенітету та територіальної цілісності України.

    Скандал навколо заяв Мендель лише посилив напругу навколо теми можливих переговорів із Росією. Особливо на тлі того, що останніми тижнями в Європі та США дедалі частіше звучать заклики до пошуку дипломатичних шляхів завершення війни. Однак у Києві наголошують: будь-які спроби нав’язати Україні сценарій поступок Кремлю є неприйнятними.

  • НАБУ і САП прийшли до Єрмака: що відомо про нові слідчі дії

    НАБУ і САП прийшли до Єрмака: що відомо про нові слідчі дії

    Увечері 11 травня в українському інформаційному просторі з’явилися повідомлення про можливі слідчі дії Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Інформацію першим оприлюднив народний депутат Ярослав Железняк.

    За словами депутата, наразі немає офіційного підтвердження вручення підозри, однак співрозмовники повідомляють про ймовірне проведення обшуків або інших процесуальних заходів.

    “Одразу зроблю ремарку, що поки немає підтвердження про підозру. Можливо, це просто обшук. Поки ряд джерел говорять саме про це. Що робить ситуацію звичайно теж цікавою, але залишається відчуття незакінченого процесу”, — написав Железняк.

    Згодом інформацію про слідчі дії підтвердили джерела “Української правди”. За даними видання, НАБУ та САП проводять процесуальні заходи щодо колишнього очільника Офісу президента, однак офіційних деталей справи правоохоронці станом на вечір 11 травня не оприлюднили.

    За інформацією окремих медіа, одним із головних об’єктів інтересу слідства може бути мобільний телефон Андрія Єрмака. Саме доступ до електронних комунікацій та переписок, за даними журналістів, може становити важливу частину слідчих дій.

    Наразі залишається невідомим, у межах якого саме кримінального провадження проводяться можливі обшуки або процесуальні заходи. Також офіційно не повідомлялося про процесуальний статус самого Єрмака — чи йдеться про свідка, фігуранта провадження або потенційного підозрюваного.

    Антикорупційні органи — НАБУ та САП — станом на момент появи інформації публічно не коментували ситуацію. Відсутні й офіційні заяви самого Андрія Єрмака або його представників.

    Ім’я колишнього глави Офісу президента вже не вперше опиняється у центрі гучних політичних та антикорупційних подій. Наприкінці листопада 2025 року українські медіа повідомили про проведення обшуків у тодішнього керівника ОП. Згодом НАБУ офіційно підтвердило факт проведення слідчих дій.

    Тоді Андрій Єрмак заявляв, що не чинить жодних перешкод слідству та готовий співпрацювати з правоохоронними органами.

    У медіа повідомлялося, що можливі претензії правоохоронців могли стосуватися діяльності кооперативу “Династія”, однак деталі можливого провадження офіційно так і не були розкриті. Правоохоронці тоді уникали публічних коментарів щодо суті підозр або кваліфікації можливих правопорушень.

    Політичний резонанс навколо ситуації значно посилився після того, як президент Володимир Зеленський у спеціальному зверненні повідомив, що Андрій Єрмак подав заяву про відставку з посади керівника Офісу президента. Це стало однією з найгучніших кадрових подій в українській владі за останні роки.

    Після звільнення навколо Єрмака продовжували виникати нові інформаційні приводи. Зокрема, українські медіа повідомляли, що 5 грудня 2025 року він відвідував центральний офіс Служби зовнішньої розвідки України. У публікаціях журналісти припускали, що мова могла йти про питання оформлення документів для можливого виїзду за кордон, однак жодних офіційних підтверджень цієї інформації не було.

    Крім того, медіа звертали увагу на те, що навіть після звільнення з посади колишній глава ОП продовжував користуватися державною охороною. Повідомлялося, що йому надалі надавали послуги Управління державної охорони, хоча офіційні причини такого рішення не пояснювалися.

    Пізніше також стало відомо, що Андрій Єрмак очолив один із комітетів при Національній асоціації адвокатів України. Це рішення викликало окремі дискусії у медіа та політичному середовищі з огляду на попередні антикорупційні скандали.

    На цьому тлі нова інформація про можливі слідчі дії НАБУ та САП знову привернула значну увагу політичних кіл і суспільства. Водночас відсутність офіційних коментарів та підтверджених деталей поки не дозволяє однозначно оцінити масштаби або юридичні наслідки ситуації.

    Станом на зараз залишається невідомим, чи завершилися процесуальні дії, чи вручено комусь підозру та чи планують антикорупційні органи робити офіційні заяви найближчим часом.

  • Нові контракти і доплати за ризик: в Україні готують реформу армії

    Нові контракти і доплати за ризик: в Україні готують реформу армії

    В Україні триває розробка масштабної реформи військової служби, яка має змінити підхід до мобілізації, контрактів і системи грошового забезпечення у Збройних силах. Йдеться про нову модель контрактів із чітко визначеними строками служби, можливістю вибору посади та запровадженням додаткових виплат за участь у бойових діях.

    Напрацювання щодо реформи обговорюють представники Міністерства оборони України, Генерального штабу ЗСУ та Офісу президента. Мета змін — зробити систему служби більш прогнозованою для військових і водночас підвищити мотивацію та ефективність армії в умовах тривалої війни.

    Ключовим елементом майбутньої реформи є перехід до контрактної системи з фіксованими термінами служби. Передбачається запровадження трьох основних типів контрактів, які охоплюватимуть як новобранців, так і чинних військовослужбовців. У межах цієї моделі мобілізовані громадяни зможуть підписувати контракт із гарантією визначеного терміну служби та подальшої відстрочки до наступного призову.

    Чинні контрактники, своєю чергою, отримають можливість переукласти угоди на нових умовах. Водночас попередній період служби не буде автоматично враховуватися в новому контракті, однак впливатиме на тривалість відстрочки, яка, за задумом розробників, розраховуватиметься індивідуально.

    У військовому керівництві зазначають, що можливість не підписувати контракт залишиться, однак загальна система стане більш структурованою та передбачуваною. Окремо передбачається гнучкість у виборі військових посад. Військовослужбовці зможуть обирати як бойові, так і тилові позиції залежно від підготовки та потреб армії.

    Згідно з поточними напрацюваннями, які ще не є фінальними, пропонується встановити різні строки служби залежно від категорії військовослужбовців. Для чинних військових на бойових посадах передбачається термін служби близько 10 місяців. Для новобранців, які підписують контракт на бойові посади, — приблизно 14 місяців. Для інших спеціальностей, включно з операторами безпілотних систем, спеціалістами зв’язку та медійними підрозділами, розглядається строк до двох років.

    Окрему увагу в реформі приділено фінансовому забезпеченню. За даними співрозмовників у військовому керівництві, планується підвищення мінімальної заробітної плати для військових у тилових підрозділах з приблизно 20 до 30 тисяч гривень. Також розглядається суттєве збільшення виплат для командирів різних рівнів — орієнтовно вдвічі порівняно з нинішніми показниками.

    Найбільш дискусійною частиною реформи є пропозиція запровадити систему бойових доплат за принципом «10/20/40». Вона передбачає додаткові виплати залежно від рівня ризику та характеру завдань. За попередніми даними, військовослужбовцям можуть нараховувати 10 тисяч гривень за день перебування на бойовій позиції, 20 тисяч гривень за участь в ударно-пошукових операціях, зокрема під час повернення втрачених позицій або зачисток, і 40 тисяч гривень за участь у наступальних діях.

    За оцінками розробників, середній дохід піхотинця, який регулярно виконує бойові завдання, може сягати від 250 до 400 тисяч гривень на місяць. Водночас у проєкті передбачають встановлення граничних лімітів на виплати, щоб уникнути зловживань або штучного завищення бойової активності.

    У військовому середовищі наголошують, що всі виплати за системою «10/20/40» мають нараховуватися виключно на підставі офіційних наказів командирів військових частин. Це має забезпечити контрольованість і прозорість фінансової частини реформи.

    Попри масштабність змін, усі ці пропозиції наразі перебувають на етапі обговорення і не оформлені у вигляді остаточних законопроєктів чи урядових постанов. У процесі роботи над реформою параметри постійно змінюються, тому частина ідей може не увійти до фінального документа.

    У Міністерстві оборони та Генеральному штабі планують завершити формування нової моделі контрактів до кінця травня 2026 року. Після цього напрацювання мають бути закріплені на рівні Кабінету Міністрів України відповідними нормативними актами.

    Передумовою реформи стала заява президента Володимира Зеленського про початок нового етапу трансформації армії. Він анонсував збільшення грошового забезпечення військових, запровадження системи «бойових контрактів» і встановлення чітких термінів служби як ключових елементів оновлення Збройних сил України.

    Окремо в уряді визнають, що видатки на оборону суттєво зростають, однак питання повного фінансування підвищених виплат військовим поки залишається відкритим і потребує додаткових рішень щодо розподілу державного бюджету та міжнародної фінансової підтримки.

  • СБУ відмовилася підтримати санкції: запит НАБУ щодо Юрія Іванющенка не переконав спецслужбу

    СБУ відмовилася підтримати санкції: запит НАБУ щодо Юрія Іванющенка не переконав спецслужбу

    Служба безпеки України не виявила достатніх підстав для запровадження санкцій проти колишнього народного депутата Юрія Іванющенка. Йдеться про запит, який раніше надійшов від Національного антикорупційного бюро України з пропозицією розглянути можливість обмежувальних заходів.

    Про це свідчать офіційні відповіді Служби безпеки України та Офісу президента України, які опинилися у розпорядженні журналістів. У документах зазначено, що надані матеріали не містять достатніх даних, які б підтверджували необхідність застосування санкційного механізму.

    У СБУ наголосили, що для ініціювання санкцій потрібні чіткі й обґрунтовані докази, зокрема щодо загрози національній безпеці або завдання шкоди державним інтересам. У випадку із запитом НАБУ таких підтверджень, за оцінкою спецслужби, виявлено не було.

    Юрій Іванющенко — колишній народний депутат від забороненої нині політичної сили Партія регіонів, який тривалий час перебуває поза межами України. Його ім’я неодноразово фігурувало у різних розслідуваннях та публічних дискусіях, однак рішення щодо застосування санкцій потребує окремої процедури та погодження на рівні державних органів.

    Механізм запровадження санкцій в Україні передбачає участь кількох інституцій. Як правило, ініціативи розглядаються з урахуванням позицій силових органів, після чого рішення може ухвалювати Рада національної безпеки і оборони України з подальшим введенням у дію указом президента.

    У цьому випадку, як випливає з наданих відповідей, матеріали не дійшли до етапу погодження через відсутність достатньої доказової бази на рівні СБУ.

    Аналітики зазначають, що подібні ситуації демонструють складність санкційної політики, яка потребує не лише політичної волі, а й юридично бездоганної аргументації. Будь-які рішення про обмеження прав або активів мають бути підкріплені доказами, які витримають перевірку в судових інстанціях, у тому числі міжнародних.

    Водночас у суспільстві зберігається високий запит на посилення санкцій щодо осіб, пов’язаних із колишніми політичними елітами та потенційними корупційними схемами. У цьому контексті позиція СБУ може викликати додаткові дискусії щодо критеріїв, за якими приймаються такі рішення.

    Наразі невідомо, чи планує НАБУ повторно звертатися із доопрацьованими матеріалами або ініціювати інші правові кроки у цій справі.

    Історія із запитом щодо санкцій проти Юрія Іванющенка залишається відкритою. Подальший розвиток подій залежатиме від того, чи з’являться нові докази, які можуть змінити позицію державних органів.

  • В екс-керівника ОП Андрія Богдана може бути компромат, якого немає навіть у НАБУ. Джерела

    В екс-керівника ОП Андрія Богдана може бути компромат, якого немає навіть у НАБУ. Джерела

    Як повідомляють наші джерела в силових структурах, введення санкцій РНБО проти Андрія Богдана можуть бути пов’язані з наявністю у колишнього соратника Президента  компромату на перших осіб країни та готовністю його оприлюднити.

    “Санкції проти Андрія Богдана не дадуть абсолютно нічого. У нього в Україні немає ані величезних сум, ані значної кількості майна.

    В рамках санкцій хочуть заарештувати “якийсь об’єкт”, де Богдан може зберігати компромат на перших осіб країни, але це навряд чи допоможе.

    Усі документи, якими володіє Богдан, швидше за все, давно оцифровані й знаходяться в недосяжному для наших правоохоронців місці.

    Побоювання, що Богдан почне зливати інформацію про вище керівництво держави, не марні.

    Судячи з усього, санкціям РНБО передувала оперативна інформація, що документами Богдана хтось планує скористатися для публікації нової порції компромату, якого немає навіть у НАБУ.

    Водночас, Андрій Богдан, як людина, досвідчена в політичних інтригах, ймовірно не захоче оприлюднювати “вбивчий компромат” прямо зараз, а вижде трохи часу” – зазначає джерело.  

    Нагадаємо, Володимир Зеленський своїм Указом від 2 травня 2026 року запровадив санкції проти свого колишнього соратника – екс-керівника Офісу президента Андрія Богдана з формулюванням “за дії, що загрожують національним інтересам, безпеці, суверенітету й територіальній цілісності України”.

  • Санкції з політичним резонансом: Зеленський вдарив обмеженнями по Богдану та ще чотирьох фігурантах

    Санкції з політичним резонансом: Зеленський вдарив обмеженнями по Богдану та ще чотирьох фігурантах

    Президент України Володимир Зеленський підписав указ про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони щодо застосування санкцій проти п’ятьох осіб, серед яких — колишній керівник Офісу президента Андрій Богдан. Відповідна інформація оприлюднена на офіційному ресурсі глави держави.

    Окрім Богдана, санкції запроваджені проти українського бізнесмена Богдана Пукіша, російського підприємця Алана Кірюхіна, а також двох представників російського спортивного середовища — Станіслава Позднякова та Михайла Маміашвілі, яких українська сторона пов’язує з пропагандистською діяльністю у сфері спорту.

    Рішення РНБО передбачає комплекс обмежувальних заходів. Зокрема, йдеться про блокування активів, заборону здійснення торговельних операцій, обмеження на виведення капіталу за межі України, а також анулювання або призупинення дії ліцензій та інших дозвільних документів. Окрім цього, санкції включають позбавлення державних нагород і заборону на участь у приватизації чи оренді державного майна строком на 10 років.

    Такі кроки вписуються у загальну політику держави щодо посилення санкційного тиску як на осіб, пов’язаних із країною-агресором, так і на тих, кого українська влада вважає загрозою національній безпеці або економічним інтересам.

    Окрему увагу привертає включення до санкційного списку Андрія Богдана — фігури, яка відігравала важливу роль у політичному житті України після перемоги Зеленського на президентських виборах 2019 року. Саме Богдан очолював Офіс президента у перший рік каденції глави держави та вважався одним із ключових архітекторів початкового етапу роботи нової влади.

    До призначення в ОП Богдан мав досвід роботи в уряді та юридичній сфері, зокрема був урядовим уповноваженим з питань антикорупційної політики, а також співпрацював як адвокат із бізнесменом Ігорем Коломойським. У лютому 2020 року його було звільнено з посади, після чого керівником Офісу президента став Андрій Єрмак.

    Аналітики зазначають, що включення колишніх високопосадовців до санкційних списків є нетиповим, але не безпрецедентним кроком для української політики. Це може свідчити як про зміну підходів до оцінки діяльності окремих осіб, так і про прагнення влади посилити контроль над внутрішніми процесами в умовах війни.

    Водночас експерти наголошують, що санкції є політичним і правовим інструментом, який використовується для швидкого реагування на загрози. Вони не замінюють кримінального переслідування, але можуть обмежити можливості фігурантів здійснювати фінансову чи іншу діяльність.

    Що стосується інших осіб у списку, то їх включення пов’язують із діяльністю, яка, за оцінками української сторони, сприяє російській пропаганді або економічним інтересам РФ. Зокрема, представники спортивних організацій можуть бути причетні до використання спорту як інструменту політичного впливу.

    Санкційна політика України суттєво активізувалася після початку повномасштабної війни. РНБО регулярно ухвалює рішення про введення обмежень проти фізичних і юридичних осіб, які, на думку держави, становлять загрозу безпеці або співпрацюють із країною-агресором.

    Важливим аспектом є і міжнародний контекст. Україна прагне синхронізувати свою санкційну політику з партнерами, зокрема країнами Європейського Союзу та США. Це дозволяє підвищити ефективність обмежень і ускладнити обхід санкцій через інші юрисдикції.

    Політичні оглядачі також звертають увагу, що подібні рішення можуть мати як внутрішньополітичні, так і зовнішньополітичні наслідки. Вони впливають на баланс сил у політичному середовищі та сигналізують про наміри влади щодо подальших дій.

    Наразі офіційні причини включення конкретних осіб до санкційного списку детально не розкриті. Це типова практика, оскільки частина інформації може мати обмежений доступ із міркувань безпеки.

    Очікується, що в найближчий час можуть з’явитися додаткові роз’яснення або нові рішення РНБО, які продовжать формування санкційної політики держави.

    Указ Зеленського став ще одним кроком у напрямку посилення контролю над політичними та економічними процесами в Україні в умовах війни, водночас відкривши новий етап дискусій щодо ролі санкцій як інструменту державної політики.

  • Масштабна чистка в столиці: у Зеленського планують змінити керівників РДА

    Масштабна чистка в столиці: у Зеленського планують змінити керівників РДА

    За інформацією наших джерел, 1-4 травня в Офісі Президента планують масштабну чистку серед керівників столичних РДА.

    “В першу чергу “на вихід” має підготуватись голова КМВА Тимур Ткаченко. А за ним на біржу праці підуть і частина голів районів.

    В першу чергу своєї посади позбудеться голова печерської РДА Наталія Кондрашова, яка трималась завдяки зв’язкам з Андрієм Єрмаком.

    Наступним кандидатом на вихід є голова Подільської РДА Володимир Наконечний, у якого досягнень – нуль, і він повністю “ліг” під куратора Подільського району і зама мера Києва Валентина Мондриївського.

    Наконечний навіть не зміг замінити голову керуючої компанії в районі, хоча той є фігурантом декількох кримінальних справ та керівником партії Удар в Подільському районі і за бюджетний кошт продовжує робити видимість “партійної роботи”.

    Крім Наталії Кондрашової та Володимира Наконечного можуть залишитись без посад голови Солом’янського і Дніпровського районів столиці.

    В Офісі Президента до них не мають особливих претензій, але ці райони не виконують головну функцію: вони не допомагають “збивати Кличка”. Тому заміна їм потрібна.

    Водночас, частина голів районів збереже свої посади та присягне на вірність новому голові КМВА і обнулить співпрацю з Кличко. Для Офісу Президента битва за Київ,  це не просто битва за столицю,  а і за чергові понад 100 мільярдів гривень бюджетних коштів” – зазначає джерело.

  • Нові “Плівки Міндіча” та до чого тут Джаред Кушнер та Кирило Буданов

    Нові “Плівки Міндіча” та до чого тут Джаред Кушнер та Кирило Буданов

    Як повідомляють наші джерела в дипкорпусі, новий злив “плівок Міндіча” – це “попередження Володимиру Зеленському після того, як він почав публічно критикувати спецпредставників США Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа, та обмежувати вплив Кирила Буданова”.

    “Кирило Буданов являється ставлеником Джареда Кушнера та його крила в адміністрації Трампа.

    Саме Буданова американці лобіювали на посаду голови Офісу Президента та хочуть зробити його своїм центром прийняття рішень в Україні.

    Американців не влаштовує, що Андрій Єрмак чи його “колективна спадщина” перетягує ковдру на себе.

    Ті самі контакти Рустема Умєрова з арабами в обхід американців стали сильним сигналом, щоб приземлити і Зеленського, і Умерова.

    Саме через це несподівано з’явилися нові плівки НАБУ, або, скоріше, їхня невелика частина.” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю ведучій Фактів тижня Оксані Соколовій зазначив, що не варто перебільшувати значення можливого візиту Віткоффа і Кушнера до Києва та дорікнув спецпредставникам США за їх часті поїздки до Москви.

     

     

  • «Сюрприз уже готують»: Кирило Буданов анонсував новий етап війни з технологічним проривом

    «Сюрприз уже готують»: Кирило Буданов анонсував новий етап війни з технологічним проривом

    Україна готує новий технологічний крок у війні проти Росії, який може суттєво змінити ситуацію на фронті. Про це заявив керівник Офісу президента Кирило Буданов під час Київського безпекового форуму, наголосивши на переході до нового рівня застосування сучасних технологій у бойових діях. За його словами, війна вже досягла етапу, коли просте нарощування кількості безпілотників не дає суттєвого ефекту, адже обидві сторони конфлікту фактично вийшли на межу ефективності існуючих систем управління дронами, а це означає, що подальший розвиток можливий лише через якісно нові рішення. Буданов зазначив, що наступним етапом стане повна інтеграція штучного інтелекту в бойові системи, йдеться про створення автономних комплексів, які зможуть самостійно виконувати бойові завдання без прямого управління оператором, самостійно ідентифікувати цілі та маневрувати на полі бою. За словами посадовця, такі технологічні розробки в Україні вже існують і перебувають на стадії впровадження, а їх поява на фронті стане «сюрпризом» для російських військ.

    Заява Кирило Буданов підтверджує загальну тенденцію трансформації війни в Україні у високотехнологічний конфлікт, де вирішальну роль відіграють не лише кількісні показники, а й рівень інновацій. Якщо раніше ключовими були артилерія, техніка та чисельність особового складу, то сьогодні дедалі більше значення мають дрони, системи радіоелектронної боротьби, аналітика даних і штучний інтелект. Україна вже продемонструвала ефективність технологічних рішень у повітрі та на морі, завдавши серйозних втрат російській техніці та інфраструктурі, і тепер подібна трансформація активно відбувається і на суші. Автономні системи можуть стати наступним етапом цієї еволюції, адже вони здатні діяти швидше за людину, зменшувати ризики для військових і підвищувати ефективність операцій навіть у складних умовах сучасного бою.

    Буданов наголосив, що технологічна перевага безпосередньо впливає не лише на ситуацію на фронті, а й на дипломатичні позиції України. За його словами, саме сила на полі бою є ключовим аргументом у переговорах, і без реальних військових результатів будь-яка дипломатія не матиме належного ефекту. Це означає, що інновації у військовій сфері стають не лише інструментом оборони, а й фактором міжнародного впливу. Водночас він підкреслив, що Україна не розглядає можливість територіальних поступок і не погодиться на компроміси, які суперечать національним інтересам. Ця позиція повністю узгоджується із заявами президента Володимир Зеленський, який неодноразово наголошував на неприпустимості будь-яких рішень за рахунок суверенітету держави.

    Окремо посадовець звернув увагу на економічний та енергетичний тиск на Росію, зазначивши, що так звані «нафтові санкції» поступово виснажують ресурси країни-агресора та руйнують її репутацію як надійного постачальника енергоресурсів. Таким чином, стратегія України поєднує військовий, економічний і дипломатичний тиск, що дозволяє впливати на ситуацію комплексно. Хоча конкретні деталі нових технологій не розкриваються з міркувань безпеки, експерти припускають, що йдеться про системи, здатні самостійно визначати цілі, координувати дії між різними видами техніки, працювати в умовах активної радіоелектронної боротьби та виконувати складні бойові завдання з мінімальним залученням людей, що може суттєво змінити баланс сил на окремих ділянках фронту.

    Заява Буданова має важливе значення і для українського оборонно-промислового комплексу, адже розвиток технологій штучного інтелекту може стати одним із ключових напрямків для виходу українських виробників на світовий ринок озброєнь. Раніше він уже закликав українські компанії скористатися «вікном можливостей» і зайняти свою нішу в глобальній індустрії оборонних технологій. У підсумку Україна готується до нового етапу війни, де вирішальними стануть не масштаби ресурсів, а швидкість, точність і технологічна перевага, а інтеграція штучного інтелекту в бойові системи може стати переломним моментом у протистоянні з Росією.