Hronikanovostej.com

Позначка: Офіс генпрокурора

  • В київського прокурора знайшли незадекларовані статки на мільйони гривень

    В київського прокурора знайшли незадекларовані статки на мільйони гривень

    Колишній заступник начальника Центрального міжрегіонального управління ДМС Києва та області Дмитро Петров, який повернувся на посаду заступника начальника департаменту міжнародного-правового співробітництва Офісу генпрокурора, задекларував готівкові заощадження у розмірі близько 10 мільйонів гривень.

    Ці дані вдалося встановити завдяки аналізу його попередніх декларацій, які залишилися у відкритому доступі, попри те, що НАЗК прибрало декларації скандального чиновника з публічного доступу.

    За офіційними даними, Петров мешкає в заможному передмісті Києва – селі Ходосівка, Обухівського району. В його власності два будинки:

    • 222,1 кв. м (зареєстрований 13 вересня 2017 року)

    • 150,4 кв. м (зареєстрований 15 серпня 2018 року)

    Вартість нерухомості не вказана, а місце розташування позначене як “невідомо”, що може свідчити про свідоме неповне заповнення декларації.

    Дружина прокурора, Людмила Приходько, також володіє нежитловими приміщеннями:

    • 48,4 кв. м, куплене у вересні 2019 року за 1,95 млн гривень

    • 54,1 кв. м, куплене у жовтні 2019 року за 1,13 млн гривень

    Найцікавішим активом родини є 54 земельні ділянки, придбані з травня 2021 по серпень 2022 року. З них лише одна належить самому прокурору, тоді як решта 53 оформлені на членів родини. Загальна вартість ділянок, де вона була вказана, склала 3,85 млн гривень.

    У грудні 2021 року родина Петрова придбала кілька великих земельних ділянок по 20 тисяч квадратних метрів кожна за близько 76 тисяч гривень за ділянку. Така вартість виглядає аномально низькою для Київської області.

    З декларації видно, що родина Петрових має одразу кілька дорогих авто:

    • Volvo XC (2021) – 1,72 млн гривень

    • Renault Sandero (2021) – 490 тис. гривень

    • Volvo XC90 (2021), що належить дружині – 2 млн гривень

    Також у родині є генератор FDG18.1K3 за 263 тис. гривень, а Людмила Приходько володіє годинником Rolex вартістю 242 тис. гривень.

    У 2022 році Петров заробив 620 тис. гривень зарплати. Крім того, він отримав 416 тис. гривень від продажу майна (від Кльови П.М.), 180 тис. гривень від Токарського О.А. і 10,3 тис. гривень соціальної допомоги.

    Дружина прокурора теж мала чималі доходи:

    • 822 тис. гривень від підприємницької діяльності

    • 453 тис. гривень за оренду майна

    • 1,67 млн гривень від продажу нерухомості

    • 6,5 тис. гривень отримала через “єПідтримку”

    Найбільш вражає обсяг готівкових заощаджень:

    • У самого Петрова – 74,3 тис. доларів

    • У його дружини – 132 тис. доларів, 89 тис. євро та 20 тис. фунтів стерлінгів

    Сумарно ці активи складають приблизно 10 мільйонів гривень.

    Цікава деталь – 2 грудня 2024 року Петров подав декларацію перед звільненням, у якій усі розділи про майно, доходи та фінанси позначені як “інформація відсутня”.

    Закон дозволяє не повторювати інформацію про активи, якщо вони не змінилися з часу подачі попередньої річної декларації. Проте повна відсутність даних у всіх розділах може свідчити як про технічну помилку, так і про свідоме приховування майна.

    У 2024 році Петров здійснив два продажі рухомого майна (21 березня і 22 вересня) та дві покупки (4 вересня і 12 вересня), але вартість угод не вказав.

    Попередня посада Петрова в Державній міграційній службі пов’язана з потенційними корупційними ризиками – видачею паспортів, дозволів на проживання тощо.

    Без офіційних даних про доходи у 2024 році складно сказати, чи має його звільнення зв’язок із дивним нарощенням активів. Але наявність мільйонних заощаджень, великої кількості нерухомості та приховування даних у декларації залишають чимало запитань, які мали б зацікавити антикорупційні органи.

  • “Сходка” кримінальних авторитетів: у Києві повідомили про підозру “злодіям у законі”

    “Сходка” кримінальних авторитетів: у Києві повідомили про підозру “злодіям у законі”

    Офіс генерального прокурора повідомив про підозру організатору злочинної “сходки” та двом “злодіям у законі”, які координували поширення злочинного впливу в Україні. За даними слідства, підозрювані обговорювали методи контролю над виправними установами Києва та Київської області, а також питання розподілу “общака” та вирішення конфліктів у кримінальному середовищі.

    Хто організував “сходку”

    Серед підозрюваних — “злодії в законі” з прізвиськами “Бондо” та “Азіз”, а також їхній підконтрольний “бродяга”, який наразі відбуває покарання у Київському слідчому ізоляторі. Слідчі встановили, що ініціатором злочинного зібрання став утриманець столичного СІЗО, який є лідером транснаціонального угруповання. Саме він телефоном ініціював “сходку”, залучивши до неї представників вищої кримінальної ієрархії.

    Обоє “авторитетів”, які брали участь у зборах, нині перебувають за межами України — один у росії, інший у Казахстані.

    Про що говорили на “сходці”

    Зібрання кримінальних елементів відбулося з метою координації злочинного впливу на території виправних установ. Серед основних тем, які піднімалися:

    • контроль над установами виконання покарань Києва та області;
    • механізми вирішення конфліктів між засудженими та особами на волі;
    • наповнення “общака” та розподіл нелегальних доходів.

    Слідчі зазначають, що організатор зборів потрапив за ґрати кілька років тому після вбивства, яке сталося під час конфлікту у столичному розважальному закладі. До цього він фігурував у кримінальних провадженнях за викрадення людей, вимагання та вбивства. Навіть у СІЗО злочинець продовжував контролювати угруповання та зміцнювати свої позиції.

    Наслідки для підозрюваних

    Організатору “сходки” повідомлено про підозру в організації злочинного зібрання та поширенні кримінального впливу. Двом “злодіям у законі” заочно висунули підозри за аналогічними статтями.

    Раніше в Україні вже фіксували подібні випадки. Зокрема, у Криворізькій виправній установі “злодії в законі” намагалися перерозподілити сфери впливу та владнати внутрішні конфлікти між “смотрящими”. Правоохоронці продовжують активну боротьбу з кримінальним впливом у пенітенціарній системі.

  • На Черкащині прокурору повідомили підозру у шахрайстві

    На Черкащині прокурору повідомили підозру у шахрайстві

    Прокурор Христинівського відділу Уманської окружної прокуратури Черкаської області Тарас Горобець отримав підозру у шахрайстві у великих розмірах. Це сталося після того, як йому скасували групу інвалідності.

    За даними слідства, 27 липня 2020 року прокурор підписав декларацію із лікарем, яка працює у третьому черкаському міському центрі первинної медико-санітарної допомоги. Того ж дня правоохоронець поскаржився медику на болі у правому та лівому підребер’ї; періодичну печію, нудоту; головні болі; підвищення артеріального тиску, серцебиття; запаморочення, мерехтіння «мушок» перед очима; болі вздовж хребта.

    Через чотири дні, 31 липня, лікарка підготувала виписку, в якій прописала: прокурор пройшов лікування у медзакладі (всього десять днів); має кілька хронічних захворювань органів черевної порожнини, але його загальний стан задовільний. Водночас, як стверджує слідство, у день виписки прокурор Горобець спонукав працівників міського центру первинної медико-санітарної допомоги виписати направлення на МСЕК у зв’язку з наявністю у нього ознак інвалідності. Що у підсумку було й зроблено.

    Більше того, 31 липня 2020 року обласна МСЕК №2 прийняла рішення про встановлення уманському прокурору ІІ групи інвалідності безтерміново.

    У квітні 2023 року Тарас Горобець, маючи десять років прокурорського стажу, звернувся до Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області за перерахунком пенсії. Згідно е-декларацій прокурора, починаючи з 2023 року розмір його річної пенсії різко збільшився: з 91-93 тис. грн (у 2021-2022 роках) – до 127,1 тис. грн у 2023 році.

    За чотири роки (липень 2020 року-листопад 2024 року) прокурор Тарас Горобець отримав 477 тис. грн пенсійних виплат

    За чотири роки (липень 2020 року-листопад 2024 року) прокурор Тарас Горобець отримав 477 тис. грн пенсійних виплат
    витяг із судового реєстру

    Загалом, за чотири роки (липень 2020 року-листопад 2024 року) прокурор Тарас Горобець отримав 477 тис. грн пенсійних виплат. 15 листопада 2024 року Центральна МСЕК скасувала групу інвалідності уманському прокурору. Як свідчать пояснення голови Центральної МСЕК, після вивчення медичної документації Тараса Горобця члени Центральної МСЕК виявили: ступені функціональних порушень та обмеження життєдіяльності внаслідок захворювання не відповідають критеріям встановлення групи інвалідності. Відповідно, члени медкомісії одностайно проголосували за скасування інвалідності уманському прокурору.

    У суді Офіс генпрокурора наполягав на відстороненні від посади Тараса Горобця. Однак столичний суд відмовив у задоволенні клопотання.

    Окремо Феміда застосувала до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання до 26 березня. Досудове розслідування за вказаним епізодом триває, уманському прокурору загрожує позбавлення волі до восьми років.

    Як відомо, високий відсоток прокурорів, які мають статус особи з інвалідністю, виявлено у Черкаській та Хмельницькій областях. На Черкащині 60 прокурорів органів прокуратури мають статус людини з інвалідністю. Це становить 27,4% від загальної кількості працюючих там прокурорів. 59 з них отримали його до повномасштабного вторгнення. Натомість у Хмельницькій області такий статус має 61 прокурор або 29,8% від загальної кількості. 50 отримали групи інвалідності до повномасштабного вторгнення.

  • Колишній чиновник Полтавщини “забув” задекларувати 95 мільйонів гривень

    Колишній чиновник Полтавщини “забув” задекларувати 95 мільйонів гривень

    Слідчі органи повідомили про підозру колишньому начальнику одного з відділів Головного управління Державної казначейської служби у Полтавській області. Посадовець подав декларацію за 2023 рік, у якій вказав завідомо неправдиві дані. Розбіжність між офіційно задекларованими та фактичними статками перевищує 95 мільйонів гривень.

    Про це повідомив Офіс генпрокурора.

    За інформацією правоохоронців, експосадовець Держказначейства подав декларацію до Національного агентства з питань запобігання корупції, в якій вказав неправдиву інформацію про свої доходи та активи. В результаті перевірки з’ясувалося, що дані в декларації були завищені на понад 95 мільйонів гривень.

    Варто зазначити, що у листопаді 2024 року під час слідства були виявлені необґрунтовані активи експосадовця, серед яких знаходились мільйони доларів США. Також було встановлено, що в 2023 році чиновник задекларував понад $60 мільйонів готівкою, а також дорогоцінні метали в злитках, вартість яких оцінюється в 38 мільйонів гривень.

    Наразі правоохоронці продовжують розслідування та з’ясовують деталі фальсифікації декларації.

  • Трьом учасникам смертельного конфлікту в київському готелі повідомили про підозру

    Трьом учасникам смертельного конфлікту в київському готелі повідомили про підозру

    Правоохоронці повідомили про підозру трьом чоловікам, які брали участь у конфлікті, що завершився смертельною стріляниною в готелі на Печерську у Києві. Про це інформує Офіс Генпрокурора.

    Двом жителям Одещини та киянину повідомлено про підозру у хуліганстві, вчиненому групою осіб (ч. 2 ст. 296 КК України)

    – повідомили в прокуратурі.

    За даними слідства, 23 листопада 2024 року двоє жителів Одещини у приміщенні готелю у центрі Києва з хуліганських мотивів почали наносити удари чоловіку, який також відпочивав у закладі зі своїм другом-військовослужбовцем. Ще один учасник конфлікту – киянин того вечора наніс військовослужбовцю удар кулаком в щелепу, внаслідок чого чоловік впав на підлогу та втратив свідомість, зазначили у прокуратурі.

    У прокуратурі нагадали, що серйозна сварка у готелі у той день виникла приблизно о 00:30 між кількома компаніями чоловіків, конфлікт переріс у бійку.

    Один із учасників дістав пістолет і відкрив вогонь. У результаті загинув мешканець готелю, а його друг і охоронець готелю отримали поранення грудної клітки та були госпіталізовані.

    Хто вже отримав підозру

    Раніше у цій справі двом жителям Дніпра та Василькова повідомили про підозру у хуліганстві із застосуванням вогнепальної зброї (ч. 2, 4 ст. 296 КК України). Окрім цього, одного з них також звинувачують в умисному вбивстві (ч. 1 ст. 115 КК України).

    Тепер підозри у хуліганстві отримали й інші учасники конфлікту – троє людей.

    Раніше

    У столичному готелі конфлікт між двома компаніями переріс у стрілянину, внаслідок якої загинув 27-річний чоловік.

  • Що стоїть за процесом затягування продажу яхти Медведчука з боку голови АРМА

    Що стоїть за процесом затягування продажу яхти Медведчука з боку голови АРМА

    Політолог Віктор Бобіренко висловив думку, що затягування продажу яхти, яка належала Віктору Медведчуку, головою Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) Оленою Думою не можна вважати простою службовою недбалістю. За його словами, можливі фінансові мотиви стоять за такими діями.

    Та яка службова недбалість? Ну серйозно. Я в українських реаліях не вірю в такі факти, як службова недбалість. Службова недбалість – це відмазка для того, щоб не було кримінального провадження. Типу звільняйте мене адміністративно, бо типу це службова недбалість. Ну дурний я, не зміг і не вийшло, каюся – звільняйте. Адже максимально можливе покарання за службову недбалість – це звільнення за некомпетентність

    – вважає експерт.

    За його словами, правоохоронці мають дослідити, чому яхту медведчука за два роки так і не вдалося продати.

    “Я не суд, щоб виносити вердикт, але для мене очевидно і однозначно, що дії АРМА були вмотивовані. Кому вигідно (що яхту не продали – ред.) – медведчуку, чи його куму путіну, можемо дискутувати. Це хай вивчають правоохоронці. Я ж можу припустити, що це люди здійснюють такі дії, бо вони замотивовані грошима… Півроку вона давала пропозиції, ви вдумайтеся! Півровку! Ага, просто недбалість”, – вказує політолог.

    АРМА нещодавно опинилося в центрі уваги через втрату яхти Royal Romance, що належала підозрюваному у держзраді екснардепу віктору медведчуку. Адже, попри арешт яхти хорватським судом і передання її Україні для реалізації, АРМА за два роки так і не змогла продати актив.

    Дослідивши тему, вдалося з’ясувати, що основна затримка з продажем яхти екснардепа-зрадника виникла через те, що очільниця АРМА Олена Дума майже пів року готувала зміни до законодавства для реалізації закордонних активів. Водночас станом на момент її призначення в АРМА Офіс генпрокурора спільно з МЗС вже підготували проєкт змін, однак Дума його категорично відкинула.

    У зв’язку з цим, АРМА лише 20 березня 2024 року розпочало конкурс з відбору реалізатора, який мав здійснювати продаж яхти, а через місяць таки обрала переможця. Варто зауважити, що обрання переможця відбулося за місяць до завершення максимального строку арешту цього активу, що зробило його продаж фактично неможливим.

    Екснардеп Ігор Мосійчук вважає, що голова АРМА Олена Дума діяла в інтересах медведчука, затягуючи продаж його яхти. Він закликає розслідувати, чи було це умисно, чи через некомпетентність.

  • Вербицький продовжує обіймати посаду прокурора в Офісі Генпрокурора

    Вербицький продовжує обіймати посаду прокурора в Офісі Генпрокурора

    Дмитро Вербицький, який був звільнений з посади заступника генерального прокурора наказом Андрія Костіна, продовжує працювати на посаді прокурора Офісу Генерального прокурора.

    “Наразі Дмитро Вербицький має статус прокурора Офісу Генерального прокурора”, – зазначили в ОГП.

    У відомстві не уточнили, чи планується перепризначення Вербицького на іншу адміністративну посаду в органах прокуратури, але підтвердили, що заяву про призначення на будь-яку посаду в органах прокуратури України від нього не надходило станом на 3 липня 2024 року.

    Крім того, у ОГП повідомили, що проводиться службове розслідування стосовно Вербицького та легальності погодження його статків, призначене наказом Генпрокурора.

    Нагадаємо, у травні журналісти оприлюднили розслідування, в якому розповідалося, що заступник генерального прокурора України Дмитро Вербицький живе в будинку в елітному котеджному містечку “Коник” у Києві, який його племінник придбав за довіреністю від одеського бізнесмена за понад 2 мільйони гривень – що відповідно до ринкових цін є заниженою у 6 разів вартістю.

    У червні ЗМІ також повідомили, що дівчина Дмитра Вербицького Христина Ільницька у 2024 році стала власницею елітного майна на суму щонайменше 52 мільйони гривень, не маючи для цього достатніх власних офіційних доходів.

    Водночас генпрокурор Андрій Костін не прийшов у Верховну Раду, щоб відповісти на запитання народних депутатів щодо розслідування журналістів “Схеми” та НАБУ стосовно незаконного збагачення свого заступника Дмитра Вербицького.

    1 липня Дмитра Вербицького звільнили з посади заступника генпрокурора. Вербицький заявив, що написав заяву про звільнення з метою уникнення негативного впливу на роботу прокуратури.

    З липня НАЗК повідомило, що під час моніторингу способу життя виявило ознаки корупційного кримінального правопорушення в діях колишнього заступника Генерального прокурора України Дмитра Вербицького, що свідчать про його незаконне збагачення на майже 29 млн грн.

  • Офіс генерального прокурора України розкрив кількість кримінальних проваджень щодо ухилянтів

    Офіс генерального прокурора України розкрив кількість кримінальних проваджень щодо ухилянтів

    В умовах російської агресії проти України, владні структури активно реагують на спроби ухилення від військової служби та порушення правил військового обліку. За даними Офісу генерального прокурора України, вже було відкрито майже 11,3 тисячі кримінальних проваджень щодо ухилення від призову на військову службу та порушення правил військового обліку.

    Так, у 2023 році було розпочато 6745 кримінальних проваджень. Лідерами цього «рейтингу» стали Закарпатська (660) Миколаївська (637) і Дніпропетровська (635) області.

    28.04.2024 - різне uqidqhiqudiddxant28.04.2024 - різне

  • Очікується відставка генпрокурора Андрія Костіна

    Очікується відставка генпрокурора Андрія Костіна

    Цього тижня нардепи та низка ЗМІ прогнозують доволі масштабні кадрові перестановки, як в уряді, так і в Офісі генпрокурора. Нібито очікується відставка генпрокурора Андрія Костіна.

    За відомостями від джерел безпосередньо з Офісу генпрокурора, головною причиною відставки стали скандали, пов’язані з частою відсутністю Костіна в Україні. Нардепи раніше повідомляли, що генпрокурор провів багато днів у закордонних відрядженнях, левова частка з яких припала на США, де живе його сім’я.

    За даними джерел, спочатку найімовірнішим наступником Костіна називали близького до Офісу президента колишнього прокурора Києва і нинішнього главу Одеської військової адміністрації Олега Кіпера, який нещодавно стверджував в інтерв’ю, що жодних пропозицій стати генпрокурором йому не надходило. До речі, Кіпер як і Костін – одесит.

    Але остаточно ні кандидатура Кіпера, ні чиясь інша ще не затверджена. А тому цілком імовірно, що після відставки Костіна деякий час в.о. генпрокурора буде його нинішній перший заступник Олексій Хоменко.

    Якщо новим генеральним прокурором стане Кіпер або Хоменко, це означатиме, що вперше з 2016 року генпрокурором України стане кадровий прокурор. Адже після звільнення Віктора Шокіна ще за президента Петра Порошенка в кріслі генпрокурора відтоді були люди не з системи прокуратури – Луценко, Рябошапка, Венедіктова та Костін.

    Кіпер же працював у генеральній прокуратурі ще за часів Януковича, через що потрапив під дію закону про люстрацію. Однак 2019 року Окружний адмінсуд поновив його на посаді та визнав люстрацію незаконною. Влітку 2020 року Кіпер став спочатку заступником прокурора Києва, а потім очолив Київську міську прокуратуру.