Hronikanovostej.com

Позначка: Німеччина

  • У ЄС пропонують відкласти членство України на 20 років

    У ЄС пропонують відкласти членство України на 20 років

    Деякі країни Європейського Союзу пропонують Україні відкласти повноправне членство на період від 10 до 20 років, щоб переконатися у незворотності проведених реформ. Про це віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка заявив в інтерв’ю «РБК-Україна».

    За його словами, такий тривалий період очікування є неприйнятним для Києва. Водночас, зазначив він, існують інші механізми контролю, які можуть задовольнити партнерів у Євросоюзі.

    «Ми можемо швидко рухатись. Все, що від нас просять — це реалістичні речі, це вимагає нормальної роботи Верховної Ради, уряду, інших інституцій. А далі Україна і 27 держав-членів ЄС сідають разом, створюється робоча група по написанню договору про умови вступу в Європейський Союз. І ось там все визначається: які перехідні періоди, що діє, що не діє. Ми скорочуємо шлях таким чином, щоб вже в 27-му році було можливим підписати сам договір про вступ», — пояснив Качка.

    Віцепрем’єр зазначив, що деякі впливові країни ЄС, зокрема Німеччина, ставлять на перше місце фактор довіри до державних інституцій. Європейські партнери прагнуть бачити не лише ухвалення законів, а й їхню стабільну роботу протягом тривалого часу.

    За даними Bloomberg, Європейський Союз також розглядає кілька варіантів, які можуть закріпити членство України у майбутній мирній угоді. Серед можливих рішень — надання Києву гарантій, пов’язаних із членством у ЄС, а також доступ до частини прав держав-членів ще до повноцінного вступу.

    Повідомляється, що проєкт мирного плану з 20 пунктів, над яким Україна працює переважно разом зі США, передбачає можливість вступу до Євросоюзу у 2027 році. До цього часу Україна може отримати окремі переваги членства.

    Президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що Київ прагне приєднатися до ЄС якнайшвидше, оскільки членство розглядається як одна з ключових гарантій безпеки для держави.

    Україна отримала статус кандидата на вступ до Європейського Союзу у 2022 році після початку повномасштабного вторгнення Росії. Наприкінці 2023 року ЄС схвалив початок переговорів про вступ, а формальний переговорний процес стартував у 2024 році. Водночас просування цього процесу ускладнюється позицією окремих держав-членів, зокрема Угорщини.

    Водночас стало відомо, що Україна вже отримала повний пакет умов для вступу до ЄС.

  • Кількість українських чоловіків призовного віку в Німеччині зросла попри заборону виїзду

    Кількість українських чоловіків призовного віку в Німеччині зросла попри заборону виїзду

    У Німеччині за рік суттєво збільшилася кількість українських чоловіків віком 18–63 років серед біженців, попри діючу заборону на виїзд для призовників. За даними Центрального реєстру іноземців, станом на 9 березня 2026 року в Німеччині перебувало 1 340 362 українці, які втекли через війну.

    Серед них 349 520 чоловіків та 500 393 жінки віком від 18 до 63 років. Кількість чоловіків призовного віку зросла приблизно на 52 000 за рік, тоді як жінок – на майже 24 000.

    Аналіз Федерального агентства зайнятості показав, що частка чоловіків серед біженців тепер становить 41%, тоді як у травні 2022 року вона була лише 26%.

    Після оголошення загальної мобілізації чоловіки віком 18–60 років не мали права залишати Україну. У серпні 2025 року виїжджати дозволили особам до 22 років, і ця можливість активно використовувалася.

    У лютому 2026 року Німеччина зареєструвала 8 783 українських шукачів притулку, з яких 4 392 були чоловіки, включно з неповнолітніми.

    Експертка Лівої партії Клара Бюнґер зазначила, що багато українців рятуються від війни втечею і це зрозуміло. Водночас критика надходить від керівної коаліції ХДС/ХСС. Представник партії Александр Тром заявив, що юнакам призовного віку з України не місце в німецькій системі соціального забезпечення та закликав до справедливого розподілу біженців у Європі.

  • У Німеччині засудили 16-річного українця за вбивство жінки та її маленької доньки

    У Німеччині засудили 16-річного українця за вбивство жінки та її маленької доньки

    У Німеччині суд виніс вирок 16-річному громадянину України, якого визнали винним у вбивстві 32-річної співвітчизниці та її однорічної доньки. Підлітка засудили до 10 років позбавлення волі. Про це повідомляють німецькі медіа.

    Трагедія сталася влітку минулого року в місті Дорстен. За даними слідства, хлопець напав на жінку та її маленьку дитину на лісовій стежці та побив їх. Отримані травми виявилися смертельними.

    Правоохоронці встановили, що підозрюваний і загибла раніше були знайомі та певний час перебували у близьких стосунках.

    Тіло жінки виявили перехожі. Після того, як про злочин стало відомо, підліток сам прийшов до поліції та зізнався у скоєному.

    Під час судового процесу було встановлено обставини події, після чого суд визнав обвинуваченого винним і призначив йому покарання у вигляді 10 років ув’язнення.

  • Бундестаг схвалив реформу соцвиплат: зміни торкнуться і українців у Німеччині

    Бундестаг схвалив реформу соцвиплат: зміни торкнуться і українців у Німеччині

    Нижня палата парламенту Німеччини — Бундестаг — проголосувала за масштабну реформу системи соціальної допомоги. Закон передбачає поступову відмову від чинної виплати «бюргергельд» та запровадження нової моделі гарантії базового доходу. Зміни торкнуться не лише громадян Німеччини, а й українців, які проживають у країні.

    Як повідомляє Spiegel, під час поіменного голосування законопроєкт підтримала більшість депутатів. За його ухвалення проголосував 321 парламентар, проти виступили 268, ще двоє утрималися.

    Документ підготувала урядова коаліція Християнсько-демократичного союзу та Християнсько-соціального союзу разом із Соціал-демократичною партією Німеччини. У Бундестазі ці політичні сили мають 328 місць із 630, що забезпечило необхідну підтримку для ухвалення реформи.

    Закон не потребує затвердження Федеральною радою. Очікується, що його положення почнуть поступово вводити з 1 липня.

    Реформа передбачає посилення вимог до отримувачів соціальних виплат. Зокрема, людям доведеться активніше співпрацювати з центрами зайнятості та доводити, що вони шукають роботу. У разі відмови від співпраці передбачені жорсткіші санкції — розмір допомоги можуть скоротити або повністю припинити.

    Зміни мають значення і для українців, які перебувають у Німеччині зі статусом тимчасового захисту. Після початку повномасштабної війни багато з них отримували соціальну допомогу у форматі «бюргергельд», яка передбачала виплати на рівні базового доходу для громадян країни.

    Раніше німецький уряд уже погодився змінити правила для українців, які прибули до Німеччини після 1 квітня 2025 року. Для них «бюргергельд» більше не застосовується.

    Новоприбулі українці отримуватимуть допомогу за правилами, які діють для шукачів притулку. Розмір такої підтримки залежить від складу сім’ї, але загалом вона приблизно на 120 євро менша за попередню.

    Зокрема, для самотньої людини щомісячна виплата становитиме близько 441 євро.

    Реформа викликала гостру дискусію під час парламентських дебатів. Представники опозиції різко розкритикували нові правила.

    Депутат від партії «Зелені» Тімон Дзеніус заявив, що запропоновані зміни можуть серйозно вдарити по людям, які перебувають у складному становищі.

    За його словами, нова система ризикує підірвати довіру громадян до державної підтримки.

    Натомість представники правлячої коаліції наполягають, що реформа має зробити соціальну систему більш ефективною.

    Депутат від ХДС Карстен Ліннеманн підкреслив, що держава повинна продовжувати допомагати тим, хто справді цього потребує, але водночас вимагати від отримувачів допомоги відповідальності та готовності працювати.

    За його словами, у майбутньому уряд також планує запровадити додаткові заходи для боротьби з шахрайством у системі соціальних виплат. Зокрема, можуть переглянути правила щодо додаткових доходів отримувачів допомоги та окремі норми Європейського Союзу, пов’язані зі свободою пересування.

    Представниця СДПН Даніела Румп також виступила на підтримку законопроєкту. Вона наголосила, що нова система не має на меті карати людей, які потребують допомоги.

    За її словами, базовий дохід повинен залишатися інструментом підтримки для тих, хто опинився у складній життєвій ситуації, але водночас передбачати чесність і відповідальність з боку отримувачів.

    Скасування моделі «бюргергельд» було однією з ключових передвиборчих обіцянок ХДС/ХСС. Водночас сама реформа викликала суперечки навіть усередині правлячої коаліції та стала предметом тривалих політичних дискусій між партіями.

  • У Німеччині затримали українця Олександра Азізова у справі про вбивство Портнова

    У Німеччині затримали українця Олександра Азізова у справі про вбивство Портнова

    У Німеччині за підозрою у вбивстві Андрій Портнов затримано громадянина України Олександра Азізова 1981 року народження, уродженця Шахтарська Донецької області. Про це повідомляє Українська правда з посиланням на джерела.

    За версією слідства, злочин він міг скоїти разом із братом Вілі Азізовим, який також є громадянином України. За даними видання, Вілі наразі переховується на території Росії. Обидва, за інформацією джерел, були озброєні вогнепальною зброєю.

    Брати Азізови раніше неодноразово фігурували у кримінальних провадженнях в Україні. У 2007 році Олександр був підсудним за статтею про незаконне виготовлення та носіння вогнепальної зброї, однак вироку не отримав. У 2021 році його затримували за керування автомобілем у стані наркотичного сп’яніння.

    Разом із братом він також був засуджений у 2007 році за незаконний видобуток вугілля у так званих «копанках». У 2014–2015 роках Олександр Азізов контактував із особами, пов’язаними з діяльністю організації «Союз добровольців Донбасу», та користувався російськими телефонними номерами.

    За наявними даними, щонайменше з 2020 року Азізов проживав у Ростові-на-Дону, що підтверджується інформацією з витоків російських баз даних. Водночас він періодично відвідував Україну. У 2021 році в Харкові оновив закордонний паспорт, а в жовтні того ж року в’їжджав до України через пункт пропуску «Гоптівка». Даних про зворотний виїзд немає.

    У червні 2024 року Олександра Азізова засудили в Росії за незаконне вирощування наркотичних рослин. З жовтня 2024 року він перебуває у розшуку МВС РФ.

    За інформацією джерел, брати також фігурували в оперативних матеріалах як можливі учасники схем із контрабанди наркотичних речовин та незаконного обігу саморобної вогнепальної зброї.

    Слідство також розшукує третього ймовірного співучасника, який міг забезпечувати відхід виконавців із місця злочину. Його особу встановили іспанські правоохоронні органи, чоловіка оголошено в розшук.

    За словами співрозмовників видання в правоохоронних органах, у травні 2025 року українській стороні відмовили у створенні спільної слідчої групи. Крім того, під час спроби отримати записи з камер відеоспостереження в Іспанії представників української правоохоронної системи було затримано. Небажання співпрацювати тоді пояснювали перевіркою версії щодо можливої причетності громадян України до резонансного вбивства.

  • Підозрюваного у вбивстві Андрія Портнова затримали в Німеччині

    Підозрюваного у вбивстві Андрія Портнова затримали в Німеччині

    У Німеччині правоохоронці затримали підозрюваного у справі про вбивство колишнього українського політика Андрія Портнова. Про це повідомляють іспанські медіа з посиланням на джерела в слідстві.

    За їхніми даними, затриманий є громадянином України. Інші деталі щодо його особи та обставин затримання наразі не розголошуються. Офіційні органи Німеччини поки не оприлюднили розширеного коментаря.

    Андрія Портнова було застрелено в Мадриді майже рік тому. Обставини злочину тривалий час залишалися предметом міжнародного розслідування. Іспанські правоохоронці від самого початку розглядали кілька версій, зокрема можливі мотиви, пов’язані з його політичною діяльністю.

    Портнов у минулому обіймав посаду радника тодішнього президента України Віктора Януковича та входив до кола юристів, які формували правові механізми, спрямовані проти учасників Євромайдану. Після зміни влади у 2014 році він залишив Україну.

    Слідчі органи продовжують встановлювати всі обставини злочину, а також можливих співучасників. Чи буде затриманого екстрадовано до Іспанії для подальших процесуальних дій — наразі не повідомляється.

  • Україна може відновити експорт озброєнь на мільярди доларів уже цього року

    Україна може відновити експорт озброєнь на мільярди доларів уже цього року

    Україна після початку повномасштабної війни поступово відновлює експорт оборонної продукції та вже у 2025 році може поставити за кордон військові товари і послуги на кілька мільярдів доларів. Про це в інтерв’ю Reuters заявив заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони Давид Алоян.

    За його словами, на початку місяця державна комісія, яка під час воєнного стану відповідає за видачу експортних ліцензій, схвалила більшість із 40 заявок від підприємств оборонного сектору. Йдеться про експорт готової продукції, комплектуючих, запасних частин та надання послуг.

    Алоян уточнив, що потенційний обсяг таких поставок може становити кілька мільярдів доларів, однак наголосив: насамперед мають бути повністю забезпечені потреби українських Сил оборони. За його словами, швидкого експортного буму не очікується, адже пріоритетом залишаються внутрішні військові завдання.

    Серед країн, які вже виявили інтерес до українських оборонних технологій, Алоян назвав Німеччину, Велику Британію, США, держави Скандинавії, кілька країн Близького Сходу та щонайменше одну країну Азії. Одна з близькосхідних держав, що має давню історію співпраці з Україною в оборонній сфері, нині вивчає можливості закупівлі безпілотників і важкої техніки.

    Представник РНБО підкреслив, що Київ віддаватиме перевагу експорту до держав, які є найактивнішими союзниками України у війні проти Росії. Водночас акцент робиться не лише на продажі готової продукції, а й на створенні спільних підприємств із закордонними партнерами. Такий формат співпраці має забезпечити притік інвестицій, розширення виробничих потужностей, нові ланцюги постачання та доступ до сучасних технологій.

    Алоян також повідомив, що уряд розглядає можливість запровадження експортного податку для виробників оборонної продукції. За його словами, такий механізм дозволив би спрямовувати додаткові надходження на фінансування української армії.

    Водночас він зазначив, що серед уже схвалених заявок немає дозволів на експорт готової до бойового застосування зброї. Більшість погоджених операцій стосується реімпорту або постачання компонентів для подальшого використання на фронті.

    Частина заявок пов’язана з українсько-американською програмою FrankenSAM, у межах якої створюються модернізовані зенітно-ракетні комплекси шляхом поєднання радянських систем із західними ракетами.

    Раніше президент Володимир Зеленський повідомив, що у 2026 році в європейських країнах мають запрацювати десять експортних центрів для просування та виробництва українських оборонних технологій. Найближчим часом очікується запуск виробничих потужностей у Німеччині, де з середини лютого планують розпочати виробництво українських безпілотників.

    Таким чином, Україна поступово формує нову модель оборонного співробітництва, яка поєднує власні військові потреби з експортним потенціалом та міжнародним партнерством.

  • Скільки українців перебувають у Німеччині: статистика МВС

    Скільки українців перебувають у Німеччині: статистика МВС

    Із 2022 року з Німеччини виїхали понад 471 тисяча людей, які раніше прибули з України через війну. Про це повідомляє Deutsche Welle з посиланням на дані Міністерство внутрішніх справ Німеччини.

    Станом на 31 січня 2026 року така кількість осіб залишила територію ФРН після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Водночас на 7 лютого 2026 року в Центральному реєстрі іноземців зафіксовано 1,157 мільйона осіб, які в’їхали до Німеччини з 24 лютого 2022 року та отримали тимчасовий захист.

    Серед зареєстрованих — близько 484 тисяч чоловіків і приблизно 672 тисячі жінок. Із них близько 305 тисяч є неповнолітніми. Окремо вказано, що 85 266 осіб — це чоловіки віком від 18 до 26 років.

    У МВС Німеччини зазначили, що не мають точних даних щодо кількості українців, які в’їхали до країни у січні 2026 року. Це пояснюється тим, що громадяни України можуть перебувати в Німеччині без візи до 90 днів, а тому не всі випадки короткострокового перебування одразу відображаються в офіційній статистиці.

    У відомстві також наголосили, що наразі не очікують суттєвого скорочення потоку біженців до країн ЄС та Німеччини з огляду на триваючі бойові дії та постійні російські атаки. Водночас там підкреслили, що робити точні прогнози щодо подальшої динаміки міграції наразі складно.

  • Німеччина готова передати Україні додаткові ракети для Patriot

    Німеччина готова передати Україні додаткові ракети для Patriot

    Німеччина планує відправити Україні ще п’ять ракет-перехоплювачів PAC-3, які використовуються в зенітно-ракетних комплексах Patriot. Про це заявив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус після засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн».

    За словами Пісторіуса, Берлін готовий надати додаткові ракети за умови, що інші країни сумарно забезпечать ще 30 перехоплювачів цього типу.

    «Німеччина збирається відправити 5 додаткових перехоплювачів PAC-3 до України, якщо інші країни нададуть загалом 30 PAC-3. Ми всі знаємо, що це про збереження життя. Захист неба — це один із пріоритетів нашої підтримки», — наголосив він.

    Міністр також нагадав, що Німеччина вже передала Україні п’ять із дванадцяти систем Patriot, а також поставила системи IRIS-T.

    Водночас міністр оборони України Михайло Федоров повідомив, що країни-учасниці Контактної групи анонсували загальну допомогу Україні на суму 38 мільярдів доларів. Значна частина нових пакетів підтримки спрямована на посилення протиповітряної оборони, розвиток безпілотних систем, формування дроново-штурмових підрозділів, а також на засоби глибокого ураження та дрони-перехоплювачі.

    За словами Федорова, структура допомоги змінюється — дедалі більше ресурсів спрямовується саме на високотехнологічні системи, здатні ефективно протидіяти сучасним загрозам.

  • Конфлікт у ЄС через використання 90 млрд євро, виділених Україні

    Конфлікт у ЄС через використання 90 млрд євро, виділених Україні

    У Євросоюзі виникли розбіжності щодо використання 90 мільярдів євро, виділених Україні на підтримку у грудні 2025 року. Як повідомляє Politico з посиланням на джерела в дипломатичних колах, суперечки стосуються передусім розподілу контрактів на закупівлю озброєння.

    Президент Франції Еммануель Макрон пропонує скоротити закупівлі американської зброї та передати контракти європейським виробникам. На думку Парижа, це зменшить наростаючий розкол у НАТО та підтримає європейську промисловість. Проте такий підхід може призвести до затримок у постачанні озброєння для України, зазначає видання.

    Більшість країн ЄС, зокрема Німеччина та Нідерланди, виступають проти зміни напрямку контрактів, наголошуючи на пріоритеті швидкої допомоги Києву. Позицію Франції підтримують лише Греція та Кіпр.

    За словами дипломатів ЄС, понад дві третини виділених коштів, ймовірно, буде спрямовано на військові потреби, а не на звичайну бюджетну допомогу. Німеччина при цьому наполягає на пріоритеті для компаній тих країн, які надають Україні найбільшу фінансову допомогу, включно з Німеччиною.

    «Це викликає велике розчарування. Ми втрачаємо з виду нашу головну мету, а вона полягає не в тому, щоб займатися бізнесом», — зазначив один із європейських дипломатів.

    Напруженість у відносинах між ЄС і США зростає на тлі дискусій про підтримку України, а також після заяв колишнього президента США Дональда Трампа про можливе захоплення Гренландії.