Hronikanovostej.com

Позначка: НБУ

  • Вперше з 2024 року подешевшали непродовольчі товари

    Вперше з 2024 року подешевшали непродовольчі товари

    У січні 2026 року річна інфляція в Україні знизилася до 7,4%. У місячному вимірі ціни зросли на 0,7%. Про це повідомив Національний банк України.

    Базова інфляція продовжила сповільнюватися й становила 7,0% у річному вимірі. За оцінкою НБУ, інфляційний тиск поступово зменшується, хоча окремі категорії товарів демонструють протилежну динаміку.

    Річні темпи зростання цін на сирі продукти харчування прискорилися до 8,2%. Це сталося вперше з червня 2025 року. Найбільше вплинули на показник яйця — через ефект низької бази порівняння минулого року, коли тепла погода сприяла збільшенню пропозиції. Також зросли ціни на огірки через обмежену пропозицію, помідори — через здорожчання імпорту, а також рибу та цитрусові.

    Водночас зменшився ціновий тиск на м’ясо та борошно. Темпи подорожчання свинини, яловичини, курятини та борошна сповільнилися.

    Зростання цін на оброблені продукти харчування сповільнилося до 10,8% у річному вимірі. Повільніше дорожчали хліб, соняшникова олія, безалкогольні напої, вершкове масло та сири.

    Інфляція у сфері послуг знизилася до 11,2%. За даними НБУ, це пов’язано зі зменшенням тиску з боку ринку праці. Сповільнилися темпи зростання вартості страхових і фінансових послуг, зв’язку, медичних послуг, транспорту, обслуговування автомобілів, послуг із особистого догляду, а також закладів харчування і тимчасового проживання.

    Вперше з травня 2024 року відновилося зниження цін на непродовольчі товари — у річному вимірі вони зменшилися на 0,4%.

    Темпи зростання адміністративно регульованих цін також сповільнилися — до 9,1%. Зокрема, повільніше дорожчали алкогольні напої та тютюнові вироби.

    Інфляція палива знизилася до 5,7%. Це пояснюється ефектом бази порівняння для бензину та дизельного пального. Водночас автомобільний газ подорожчав швидше — через скорочення запасів і зростання витрат на виробництво в умовах похолодання.

    У Національному банку очікують, що в найближчі місяці інфляція продовжить сповільнюватися, хоча темпи зниження можуть бути помірними. Серед факторів ризику — наслідки масштабних руйнувань енергетичної інфраструктури та пов’язані з цим витрати бізнесу.

  • НБУ назвав рік початку масового повернення українців

    НБУ назвав рік початку масового повернення українців

    Національний банк України прогнозує, що масове повернення громадян, які виїхали за кордон через війну, може розпочатися у 2027 році. За оцінками регулятора, першою хвилею додому повернуться близько 100 тисяч українців, а до 2028 року кількість репатріантів може зрости до 500 тисяч.

    Водночас 2026 рік залишатиметься перехідним. НБУ очікує, що чистий відплив населення ще збережеться — країну можуть залишити приблизно 200 тисяч осіб. Лише після цього, за умови покращення безпекової ситуації та економічної стабілізації, тенденція поступово зміниться на зворотну.

    Прогноз базується на припущенні щодо зниження безпекових ризиків, активізації післявоєнної відбудови та поступового відновлення економіки. За останні 2,5 року населення України скоротилося щонайменше на 10 мільйонів осіб. Станом на середину 2024 року в країні проживало близько 35,8 мільйона людей. Така демографічна динаміка створює довгострокові виклики — дефіцит робочої сили, зростання навантаження на соціальну систему та уповільнення економічного зростання.

    Водночас повернення громадян може частково компенсувати кадровий дефіцит. НБУ прогнозує підвищений попит на працівників у будівництві, промисловості, енергетиці та сфері послуг. Це може сприяти скороченню безробіття та поступовому зростанню доходів населення.

    За оцінками регулятора, у 2025–2026 роках реальні зарплати зростатимуть приблизно на 7% щороку, а у 2027–2028 роках — близько 6% на рік.

    Ключовими умовами для масового повернення залишаються безпека, стабільне енергопостачання та достатній рівень доходів. Саме ці фактори, на думку НБУ, визначатимуть готовність українців повертатися додому в середньостроковій перспективі.

  • Міжнародні резерви України зросли до рекордних 57,7 мільярда доларів

    Міжнародні резерви України зросли до рекордних 57,7 мільярда доларів

    Міжнародні резерви України станом на 1 лютого 2026 року досягли 57,7 млрд доларів, що стало новим історичним максимумом. Про це повідомив голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев із посиланням на дані Національного банку України.

    У порівнянні з січнем обсяг резервів зріс на 357,8 млн доларів, або на 0,6%. Місяцем раніше показник становив 57,3 млрд доларів.

    У річному вимірі зростання ще більш відчутне. Порівняно з лютим 2025 року міжнародні резерви збільшилися на 14,65 млрд доларів, що становить приріст на 34%. Поточний рівень дозволяє покривати близько шести місяців майбутнього імпорту, тоді як міжнародні стандарти визначають мінімально необхідним показником три місяці.

    За словами Гетманцева, ключовим фактором зростання у січні стала міжнародна фінансова допомога. Україна отримала 3,124 млрд доларів через рахунки Світового банку. Додатково Національний банк здійснив переоцінку фінансових інструментів з урахуванням змін ринкової вартості активів і валютних курсів, що збільшило їхню оцінку ще на 1,445 млрд доларів.

    Отримані надходження дозволили профінансувати обслуговування державного боргу. Зокрема, 233,9 млн доларів спрямовано на обслуговування та погашення облігацій зовнішньої державної позики, 171,6 млн доларів — на виконання зобов’язань перед МВФ, ще 76,8 млн доларів — на погашення інших кредитів.

    Окремо зазначається, що чистий продаж валюти НБУ для підтримки курсової стабільності у січні становив 3,729 млрд доларів. Це на 20,7% менше, ніж у грудні 2025 року, коли регулятор продав 4,702 млрд доларів.

    Міжнародні резерви зростають уже кілька місяців поспіль і залишаються одним із ключових індикаторів фінансової стійкості країни. На тлі воєнних викликів та високого навантаження на бюджет їхній обсяг свідчить про достатній рівень зовнішньої підтримки, здатність держави виконувати боргові зобов’язання та утримувати валютний ринок у контрольованому стані.

  • Банк «Альянс» Фірташа у центрі скандалу: громадськість звинувачує НБУ у вибірковому нагляді

    Банк «Альянс» Фірташа у центрі скандалу: громадськість звинувачує НБУ у вибірковому нагляді

    Після офіційного внесення бізнесмена Дмитра Фірташа до санкційного списку України в центрі уваги громадських активістів опинився Національний банк та його дії щодо банку «Альянс», кінцевим бенефіціаром якого вважається підсанкційний олігарх. Представники громадськості заявляють про можливе ігнорування регулятором прямих обов’язків та відсутність належної реакції на ризики, пов’язані з фінансовою установою.

    Санкції проти Фірташа передбачають блокування активів, обмеження розпорядження майном, заборону участі у приватизаційних процесах та інші жорсткі заходи. До санкційного переліку також включено пов’язані з його бізнес-орбітою компанії, зокрема ТОВ «ТІБЕРІУС ПЛЮС». Таким чином, держава офіційно визнала наявність загроз, пов’язаних із діяльністю структур, афілійованих із бізнесменом.

    На цьому тлі відсутність публічних кроків щодо банку «Альянс» викликала хвилю критики. Активісти наголошують: регулятор не оприлюднив результатів поглиблених перевірок, не повідомив про можливі обмеження чи додатковий нагляд і не пояснив, як саме забезпечується недопущення використання банківської системи в інтересах особи, яка перебуває під санкціями.

    Окремо увагу звертають на роль заступника голови правління НБУ Дмитра Олійника, який відповідає за банківський нагляд. Саме на цьому рівні, за словами критиків, ухвалюються рішення щодо контролю за діяльністю банків. На їхню думку, відсутність жорстких дій щодо «Альянсу» може свідчити або про вибірковий підхід, або про недостатню інституційну реакцію.

    Експерти зазначають, що банківський сектор є одним із ключових каналів, через які можуть обходитися санкційні обмеження. Тому саме Нацбанк має демонструвати максимальну прозорість, регулярні перевірки та публічну звітність. Інакше санкційна політика ризикує перетворитися на формальність.

    Громадські активісти вимагають від регулятора чіткої та документованої оцінки діяльності банку «Альянс» з урахуванням санкційного статусу його бенефіціара, а також публічного пояснення подальших кроків. Поки цього не відбувається, довіра до антикорупційної та санкційної політики держави, за їхніми словами, залишається під питанням.

  • Суд зобов’язав правоохоронців перевірити діяльність фонду, пов’язаного з НБУ

    Суд зобов’язав правоохоронців перевірити діяльність фонду, пов’язаного з НБУ

    Поки офіційний Київ публічно звітує про прозорість та підзвітність державних інституцій, у тіні Національного банку України формується конструкція, де благодійність використовується як інструмент для непублічних фінансових операцій. У центрі цієї історії — член Ради та голова Аудиторського комітету НБУ Василь Горбаль, який паралельно контролює діяльність благодійної організації, пов’язаної з державним університетом.

    Йдеться про Благодійну організацію «Фонд розвитку Інституту міжнародних відносин». Формально структура декларує підтримку освіти та науки. Фактично ж, за наявною інформацією, фонд є єдиним учасником закритого венчурного інвестиційного фонду «ІМВ Ендаумент». Саме через нього концентруються кошти, які мали б працювати на освітні потреби, але акумулюються у структурі, що не має статусу фінансової установи й не підпадає під стандартні вимоги фінансового контролю.

    Класичний механізм університетського ендавменту у цьому випадку виглядає спотвореним. Замість зрозумілої моделі довгострокового інвестування з прозорим походженням капіталу та чіткою звітністю — закрита система з мінімальним рівнем контролю і відсутністю публічних пояснень щодо джерел формування активів. Фінансові звіти за 2024 рік лише підсилюють ці запитання: публічна активність фонду зводиться до дрібних заходів — збору коштів на обладнання чи проведення окремих освітніх подій, які радше створюють імітацію діяльності, ніж пояснюють реальні фінансові потоки.

    Особливу увагу привертає поєднання ролей. Статус благодійної організації дозволяє уникати стандартів прозорості, які є обов’язковими для банківського сектору. Водночас Василь Горбаль як посадовець НБУ безпосередньо відповідає за аудит і фінансовий контроль у ключовій інституції держави. Така конфігурація створює очевидний конфлікт інтересів і ставить під сумнів принципи, які Нацбанк декларує на публічному рівні.

    Контекст доповнюється і політичним бекграундом фігуранта. У минулому він підтримував проросійські наративи та голосував за мовний закон Колесніченка-Ківалова у 2012 році — факт, який сьогодні виглядає особливо токсично з огляду на війну та вимоги до бездоганної репутації осіб, що формують фінансову політику держави.

    Коли журналісти розпочали викриття цієї діяльності, реакція системи була швидкою. Дружина посадовця, адвокат Наталія Горбаль, направила адвокатський запит, який за формою і тоном більше нагадував спробу юридичного тиску, ніж професійне прагнення до роз’яснення. Паралельно директор Інституту міжнародних відносин Валерій Копійка зайняв позицію повного мовчання, фактично забезпечуючи управлінське прикриття ситуації.

    Втім, спроби зупинити публічний розголос не дали результату. У судовому порядку було отримано чотири ухвали слідчих суддів, які зобов’язують правоохоронні органи розпочати досудові розслідування. Таким чином, історія вийшла за межі публічної дискусії й перейшла у правову площину.

    Наразі подальший розвиток подій залежить від дій територіальних управлінь Бюро економічної безпеки, Державного бюро розслідувань, Національної поліції та Служби безпеки України у Львівській області. Саме вони мають дати відповідь на питання, чи стала благодійність ширмою для непрозорих фінансових схем у безпосередній близькості до Національного банку.

  • Українців атакують фішинговими листами під виглядом НБУ

    Українців атакують фішинговими листами під виглядом НБУ

    В Україні зафіксували нову хвилю шахрайських електронних розсилок, які маскуються під офіційні повідомлення Національного банку України. Зловмисники надсилають листи з нібито вимогою надати документи від імені Департаменту фінансового моніторингу, використовуючи підроблені підписи та шкідливі вкладення.

    У таких повідомленнях шахраї апелюють до терміновості та можливих наслідків у разі ігнорування запиту. Листи надходять із різних електронних адрес, які не мають жодного стосунку до НБУ, однак візуально оформлені так, щоб виглядати офіційно.

    Вкладені файли або посилання містять шкідливе програмне забезпечення. Після відкриття таких файлів зловмисники можуть отримати доступ до комп’ютера користувача, викрасти персональні або фінансові дані, а також встановити приховані програми для подальших атак.

    У Національному банку наголошують, що всі службові електронні листи надсилаються виключно з офіційної корпоративної пошти. Будь-які звернення з інших адрес є ознакою шахрайства.

    Фахівці закликають не відкривати вкладення, не переходити за підозрілими посиланнями та не відповідати на подібні листи. Особливу небезпеку становлять повідомлення з формулюваннями про «термінову перевірку», «фінансові порушення» або «ризик санкцій».

    Такі схеми належать до фішингу — виду кіберзлочинів, коли людей вводять в оману, імітуючи офіційні установи. Основний інструмент шахраїв — психологічний тиск і створення відчуття страху або нагальності.

  • ПриватБанк попередив про блокування рахунків без оновлення персональних даних

    ПриватБанк попередив про блокування рахунків без оновлення персональних даних

    Державний ПриватБанк попередив клієнтів про необхідність періодичної актуалізації персональних даних, без якої доступ до мобільного застосунку «Приват24» і банківських рахунків може бути автоматично обмежений. Вимога стосується всіх клієнтів і випливає з чинного законодавства України.

    Як зазначають у банку, процедура оновлення даних є обов’язковою відповідно до закону «Про запобігання та протидію легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Саме цей документ зобов’язує всі фінансові установи регулярно перевіряти та актуалізувати інформацію про своїх клієнтів.

    Періодичність актуалізації визначається для кожного клієнта індивідуально з урахуванням ризиків і вимог постанови Національного банку України №65. Водночас банк підкреслює, що дані мають оновлюватися не рідше ніж раз на п’ять років і не частіше ніж раз на рік.

    Усі клієнти, які отримали відповідне повідомлення в мобільному застосунку або вебверсії «Приват24», зобов’язані пройти процедуру навіть у тому випадку, якщо їхні персональні дані не змінювалися. У разі ігнорування вимоги банк тимчасово обмежує можливість здійснювати будь-які операції за картками та рахунками.

    У ПриватБанку пояснили, що навіть за відсутності змін у документах фінансова установа повинна отримати їхнє актуальне підтвердження. До завершення перевірки клієнт не зможе користуватися своїми коштами.

    Щоб уникнути блокування, клієнтам пропонують пройти актуалізацію дистанційно через «Приват24». Для цього необхідно обрати опцію оновлення інформації, підтвердити відсутність зв’язків із країнами-агресорами, ввести ПІН-код картки, заповнити анкету, додати документ через «Дію» або завантажити його фото, вказати адресу проживання та соціальний статус. Після цього документи надходять на перевірку, яку потрібно підтвердити електронним підписом.

    У банку наголошують, що своєчасне проходження цієї процедури дозволяє уникнути будь-яких обмежень у користуванні рахунками та банківськими сервісами.

  • НБУ пояснив правила вивезення готівки за кордон і розмір штрафів

    НБУ пояснив правила вивезення готівки за кордон і розмір штрафів

    Багато українців під час закордонних поїздок надають перевагу готівковим коштам. Формально законодавство не обмежує максимальну суму готівки, яку можна вивозити за кордон, однак на практиці діють чіткі правила, перевищення яких тягне за собою фінансову відповідальність.

    Національний банк України роз’яснив чинні норми переміщення готівкової валюти через державний кордон. Згідно з актуальною інформацією, у 2026 році фізичні особи зберігають право вивозити будь-який обсяг готівки, проте без обов’язкового декларування дозволено перевозити лише суму в межах установленого ліміту.

    Українське законодавство передбачає, що фізичні особи-резиденти можуть вивозити готівкову валюту в еквіваленті до 10 тисяч євро без подання декларації та підтверджуючих документів. Якщо ж сума перевищує цей поріг, громадянин зобов’язаний задекларувати кошти та надати докази їхнього офіційного походження.

    До таких підтверджуючих документів належать банківські виписки про зняття готівки з рахунків, довідки про валютно-обмінні операції або інші документи, що засвідчують законне отримання коштів. Без їх подання перевезення суми понад ліміт вважається порушенням митних правил.

    У разі недотримання встановлених вимог застосовується відповідальність, передбачена статтею 471 Митного кодексу України. Порушнику загрожує штраф у розмірі 20 відсотків від суми перевищення дозволеного ліміту. Наприклад, якщо особа намагатиметься вивезти 20 тисяч євро без декларування, штраф нарахують із суми перевищення у 10 тисяч євро і він становитиме 2 тисячі євро.

    Фахівці Національного банку радять заздалегідь ознайомлюватися з правилами та готувати необхідні документи перед поїздкою. Дотримання цих вимог допоможе уникнути непередбачених витрат, затримок і проблем під час проходження митного контролю.

  • Родина співробітниці НБУ заробила понад 100 мільйонів на перепродажі софту для держави

    Родина співробітниці НБУ заробила понад 100 мільйонів на перепродажі софту для держави

    Компанія, пов’язана з родиною високопосадовця Національного банку України, за останні роки заробила понад 100 мільйонів гривень на постачанні програмного забезпечення для державних і комунальних установ. При цьому фірма фактично не є розробником продукту, а виконує роль посередника між правовласником софту та бюджетними замовниками.

    Йдеться про київську компанію «Мастер:стрім», одним із співзасновників якої є Андрій Розмаїтий — чоловік старшої економістки НБУ. Саме ця фірма постачає державним структурам лінійку бухгалтерського та управлінського програмного забезпечення під брендом MASTER — від бухгалтерії, кадрів і документообігу до фінансових, аграрних і торговельних модулів.

    За даними публічних закупівель, програмні продукти цієї лінійки масово купують державні органи та комунальні підприємства як для бюджетного, так і для комерційного сегмента. Загалом зафіксовано 1 469 договорів, а сукупний дохід компанії від держзамовників становить 102,9 млн грн. Серед клієнтів — центральні органи влади, фонди, державні служби та десятки комунальних підприємств по всій країні.

    Формально «Мастер:стрім» позиціонується як ІТ-постачальник. Однак ключова деталь полягає в тому, що компанія не володіє інтелектуальними правами на програмне забезпечення, яке продає державі. Правовласником і безпосереднім розробником продуктів лінійки MASTER є інша юридична особа. Саме вона створює програмне забезпечення, тоді як «Мастер:стрім» забезпечує укладання договорів, проходження платежів і супровід закупівель.

    У такій конструкції виникає логічне запитання: чому компанія-розробник не працює напряму з державними замовниками, а використовує посередника, пов’язаного з родиною посадовиці Національного банку. Особливо з урахуванням того, що йдеться про масові закупівлі стандартизованого продукту та сотні однотипних контрактів. Така модель не створює додаткової цінності для замовника, проте дозволяє акумулювати значну маржу на рівні посередника.

    Окремої уваги заслуговує і ширший контекст. Національний банк є ключовим регулятором фінансової системи країни, який формує правила фінансового контролю, прозорості та доброчесності. На цьому тлі бізнес, пов’язаний із родиною співробітниці НБУ, орієнтований майже виключно на державний сектор і десятки мільйонів гривень бюджетних коштів, що проходять через структуру без володіння продуктом, виглядає щонайменше суперечливо.

    Формально в цій історії наразі не зафіксовано прямого порушення закону. Водночас за суттю мова йде про класичну посередницьку модель, за якої бюджетні кошти осідають у компанії, пов’язаній з родиною високопосадовця, без очевидної економічної необхідності в такому ланцюжку. Це створює ризики конфлікту інтересів, підриває довіру до системи державних закупівель і ставить під сумнів рівні умови конкуренції для інших учасників ринку.

    Чому розробник програмного забезпечення не виходить безпосередньо на державні тендери? Хто і на якому етапі ухвалив рішення вбудувати в ланцюг саме компанію «Мастер:стрім»? Як формується кінцева ціна для бюджетного замовника і яку частку в ній становить посередницька націнка? Відповіді на ці запитання поки що відсутні. Розслідування триває.

  • Бізнесмен Олександр Сердюк опинився в центрі розслідування щодо фінансових зв’язків з РФ

    Бізнесмен Олександр Сердюк опинився в центрі розслідування щодо фінансових зв’язків з РФ

    Фактичний бенефіціар низки платіжних і фінансових компаній Олександр Сердюк, за інформацією джерел, пов’язаних із фінансовими розслідуваннями, вибудував масштабну систему з легалізації тіньових доходів та транскордонного виведення коштів. Йдеться про діяльність через компанії «Єдиний гаманець», «Пей Плейс Україна», «Нейшнл Пеймент Енд Коллекшн Процесінг Центр», «Фінпеймент» і «Пеймент текнолоджіс».

    Ключовим інструментом у цій схемі, за даними співрозмовників, стала мультифункціональна платіжна система Wallet One, яка через ТОВ «Єдиний гаманець» нібито забезпечує фінансову взаємодію з країною-агресором. Зокрема, система дозволяє здійснювати операції в російських рублях і виводити валюту за межі України, що створює прямі ризики для фінансової та національної безпеки.

    Як стверджують джерела, модель ґрунтується на маніпуляціях із так званим імпортом цифрового контенту. У документації свідомо завищуються обсяги послуг, після чого кошти перераховуються нерезидентам, які формально не мають стосунку до розробників ігор або контенту. Для транзиту десятків мільйонів гривень, за цією інформацією, використовуються фіктивні компанії «Леджент», «Тайм Солюшн», «Офолд» та «Епрікот».

    Окремим напрямом діяльності називають обслуговування нелегального грального бізнесу. За словами співрозмовників, Сердюк через бренд «ПаріМатч» нібито забезпечує конвертацію електронних коштів WebMoney та QIWI у готівку. Центральною фінансовою ланкою цієї системи, за даними джерел, виступає ПАТ КБ «Центр», а сукупний річний оборот схеми може сягати близько 350 мільйонів доларів.

    Особливу увагу джерела звертають на ситуацію всередині Бюро економічної безпеки України. За їхніми твердженнями, для безперешкодної роботи схеми нібито існує корупційне прикриття з боку окремих посадовців БЕБ. Мова йде про регулярні щомісячні виплати у розмірі близько 15 тисяч доларів на користь посадових осіб із прізвищами Ящук, Ткачук, Стасенко та Григорчук.

    Окремо згадується епізод із поверненням техніки, вилученої у ТОВ «Фінпеймент», за яке, за інформацією джерел, було передано разовий хабар у 80 тисяч доларів. Крім фіксованих сум, співрозмовники стверджують, що окремі детективи БЕБ могли отримувати 0,5% від загального обороту компаній, пов’язаних із Сердюком.

    Готівка для таких виплат, за цими даними, акумулюється у конспіративній квартирі на вулиці Верхогляда, 14А в Києві. Кошти туди нібито надходять у результаті операцій з обміну криптовалют через МТБ Банк.