Hronikanovostej.com

Позначка: навчальний рік 2026

  • Після сьогоднішніх ударів університети Києва можуть продовжити дистанційне навчання до 15 жовтня

    Після сьогоднішніх ударів університети Києва можуть продовжити дистанційне навчання до 15 жовтня

    Масована атака безпілотників на Київ вранці 23 вересня залишила в місті двох загиблих, понад двадцять поранених і стовпи диму біля Центрального вокзалу, на АЗС у Голосіївському районі та поблизу складських приміщень. Потяги затримувалися десятками, у частини містян зник інтернет через пошкодження дата-центрів. Того ж дня у столичних університетах, які ще в серпні оголошували очне навчання базовим форматом із 1 жовтня, знову заговорили про продовження дистанційного навчання — щонайменше до 15 жовтня.

    Це не перше таке рішення у вересні. Навчальний рік в українських вишах розпочався 1 вересня в умовах, які ректорати описували як «змішані з пріоритетом очного навчання». Київський національний університет імені Тараса Шевченка в наказі від серпня прямо зафіксував, що заняття за денною формою — очно, з урахуванням безпекової ситуації та можливих перебоїв з електроенергією і теплом. КПІ, КНУБА, НУБіП та низка інших київських закладів планували лабораторні та практичні заняття в аудиторіях, лекції — у гнучкому форматі. На початку другого тижня вересня більшість великих столичних вишів уже перейшли в онлайн.

    Частота і тривалість повітряних тривог у столиці у вересні не залишала стабільного вікна для одночасної присутності тисяч студентів. Ректор КПІ Анатолій Мельниченко ще на початку місяця говорив, що за постійних тривог «тимчасово більша частина занять проводиться онлайн». Тактика російських ударів — хвилі дронів уночі та вранці, удари по логістиці та об’єктах у житлових районах — зробила очний розклад нестабільним.

    2 вересня, на другий день навчання, безпілотник влучив у корпуси Національного університету харчових технологій у центрі Києва під час занять. Студенти на той момент уже перебували в укритті, постраждалих серед них не було. Міністр освіти Андрій Бутенко тоді наголосив, що універсального рішення для всієї країни немає, формат визначає сам заклад з огляду на рівень місцевої загрози. Через три тижні та сама логіка працює у зворотному напрямку. Після ударів 23 вересня, за інформацією, отриманою редакцією, у столичних вишах розглядають ще два тижні повністю або майже повністю дистанційного режиму — щонайменше до середини жовтня. На момент публікації офіційних наказів ще не було. Остаточне рішення залишається за ректоратами.

    За цим стоїть не лише безпека студентів. Осінньо-зимовий період для українських університетів уже заздалегідь вважали ризикованим. Міністерство освіти ще в серпні рекомендувало ущільнювати розклад заняттями по суботах, заздалегідь переводити лекції в асинхронний формат і готувати резервні канали на випадок відключень. КНУ переніс десять навчальних днів із кінця листопада — початку грудня на суботи вересня–жовтня саме з огляду на можливі перебої з електроенергією. Удари по енергосистемі та інфраструктурі зв’язку 23 вересня лише посилили ці ризики. Якщо дистанційне навчання продовжать до 15 жовтня, частина суботніх занять, закладених як компенсація, знову опиниться онлайн.

    Жовтень у київських вишах мав стати моментом часткового повернення до аудиторій. Після сьогоднішніх ударів цей момент знову відкладається. Наскільки — вирішуватимуть не міністерство і не міська адміністрація, а кожен ректорат окремо, зважаючи на карту тривог наступного тижня.

  • Вчителям готують нове підвищення: у МОН назвали дату зростання зарплат

    Вчителям готують нове підвищення: у МОН назвали дату зростання зарплат

    Українським педагогам варто очікувати нового підвищення заробітної плати вже восени 2026 року. Після збільшення виплат, яке відбулося на початку року, наступний етап підвищення запланований на вересень. Про це повідомив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий під час освітнього фестивалю «Вчителі майбутнього 2026», що проходив у Львові.

    Питання оплати праці вчителів уже тривалий час залишається одним із найгостріших в українській освіті. Низький рівень зарплат є однією з головних причин кадрового дефіциту в школах, особливо у невеликих громадах та сільській місцевості. Саме тому будь-які рішення щодо підвищення виплат викликають значний інтерес серед педагогічної спільноти. За словами міністра, уряд продовжує працювати над покращенням матеріального становища освітян навіть попри складну економічну ситуацію та великі видатки державного бюджету, пов’язані з війною.

    Оксен Лісовий наголосив, що після січневого підвищення зарплат уряд не відмовився від намірів і надалі збільшувати оплату праці педагогів. Наступний етап підвищення має відбутися вже у вересні, на початку нового навчального року. За словами міністра, це рішення є частиною довгострокової політики підтримки освітньої галузі, яка сьогодні виконує надзвичайно важливу функцію для українського суспільства.

    Міністр зазначив, що система освіти в Україні продовжує працювати завдяки професіоналізму та самовідданості вчителів. Навіть в умовах повномасштабної війни освітяни забезпечують безперервність навчального процесу, організовують дистанційне та змішане навчання, працюють в укриттях під час повітряних тривог і підтримують дітей, які переживають наслідки війни.

    За даними Міністерства освіти і науки, сьогодні в Україні працює майже 400 тисяч учителів. Вони навчають понад 3,7 мільйона школярів по всій країні. Значна частина педагогів змушена працювати в надзвичайно складних умовах: у прифронтових регіонах, під постійною загрозою обстрілів, із перебоями електропостачання та інтернету. Попри це навчальний процес триває, а освітня система залишається однією з найстійкіших державних сфер під час війни.

    Водночас міністр визнав, що питання зарплат залишається критичним. За останні роки українські школи зіткнулися зі старінням педагогічних кадрів та небажанням молодих спеціалістів приходити в професію через низький рівень доходів. У багатьох регіонах вже спостерігається дефіцит учителів математики, фізики, хімії, інформатики та іноземних мов. Саме тому підвищення заробітної плати розглядається не лише як соціальна підтримка освітян, а й як інструмент збереження кадрового потенціалу української освіти.

    Окрім базового окладу, педагоги мають можливість отримувати додаткові фінансові надбавки. Одним із таких механізмів є сертифікація вчителів. Успішне проходження сертифікації дозволяє отримувати щомісячну доплату у розмірі 20% посадового окладу протягом трьох років. Ця програма спрямована на заохочення професійного розвитку педагогів та підвищення якості викладання.

    Також освітяни отримують спеціальну щомісячну доплату за роботу в складних умовах. Її розмір залежить від педагогічного навантаження та інших чинників і в середньому становить близько двох тисяч гривень. Для багатьох вчителів ця доплата стала важливою складовою заробітної плати.

    Додаткові кошти можна отримати і завдяки професійним званням. Наприклад, звання «вчитель-методист» після проходження атестації забезпечує надбавку на рівні приблизно 15% посадового окладу. Крім цього, передбачені виплати за класне керівництво, перевірку письмових робіт, завідування кабінетами, проведення інклюзивного навчання та виконання інших додаткових функцій. Залежно від виду діяльності такі надбавки можуть становити від 10% до 20% посадового окладу.

    Лісовий також торкнувся питання подальших освітніх реформ. За його словами, Міністерство освіти і науки не має наміру відкладати реформу профільної старшої школи до завершення війни. Навпаки, держава продовжує готуватися до її впровадження, оскільки модернізація системи освіти є важливою умовою післявоєнного відновлення країни та підготовки молоді до сучасного ринку праці.

    Тема зарплат педагогів залишається актуальною і через нерівномірність фінансування освіти в різних регіонах. Раніше повідомлялося, що в більшості громад України доходи вчителів зросли більш ніж на 30% завдяки збільшенню надбавки за престижність праці. Водночас у деяких громадах виплати залишилися на попередньому рівні або навіть скоротилися через складну фінансову ситуацію місцевих бюджетів, невелику кількість учнів та особливості фінансування малокомплектних шкіл.

    Проблеми освітян підтверджують і міжнародні дослідження. Зокрема, аналіз ЮНЕСКО показав, що серед головних викликів для українських учителів залишаються недостатній рівень оплати праці, дефіцит кадрів, професійне вигорання та необхідність шукати додаткові джерела доходу, включно з репетиторством. Попри це більшість педагогів заявляють про відданість своїй професії та підтримують продовження реформи Нової української школи.

    Очікується, що вересневе підвищення зарплат стане черговим кроком держави у напрямку покращення умов праці освітян. В уряді наголошують, що підтримка вчителів є одним із ключових факторів збереження якості освіти під час війни та створення основ для успішного відновлення країни після її завершення.