Hronikanovostej.com

Позначка: наука

  • Вчені КАІ серед найвпливовіших мирових науковців за версією Scopus

    Вчені КАІ серед найвпливовіших мирових науковців за версією Scopus

    Сім викладачів Державного університету «Київський авіаційний інститут» потрапили до рейтингу двох відсотків найцитованіших науковців світу за версією Elsevier та Стенфордського університету. Рейтинг складається на основі даних бази Scopus і вважається одним із найавторитетніших показників наукового впливу у світі. Потрапляння до нього означає, що роботи науковців активно цитують колеги з усього світу, визнаючи їхню значущість і актуальність.

    До рейтингу увійшли представники факультету аеронавігації, електроніки та телекомунікацій: Віктор Синєглазов, Іван Остроумов, Олександр Соломенцев, Ольга Сущенко, Наталія Кузьменко, Максим Заліський та Юлія Авер’янова. Серед них – доктори технічних наук та докторка філософії, професори і старші наукові співробітники кафедр авіаційних систем, телекомунікацій та радіоелектроніки.

    Університет зазначає, що це визнання не лише особистих досягнень учених, а й потужності наукової школи КАІ. Науковці працюють над безпекою польотів, розвитком штучного інтелекту в авіації, телекомунікаційними та навігаційними системами, радіолокацією, формуючи майбутнє української науки.

    Попри міжнародне визнання, викладачі КАІ продовжують активно розвивати освіту, підвищуючи кваліфікацію студентів і залучаючи їх до передових наукових досліджень.

  • Науковці розвінчали міф про шкоду мікрохвильової печі

    Науковці розвінчали міф про шкоду мікрохвильової печі

    Мікрохвильова піч — це один із найзручніших і найшвидших способів приготування їжі, який працює за принципом неіонізувального електромагнітного випромінювання. Воно змушує молекули води всередині продуктів коливатись, що створює тепло й готує страву зсередини.

    Основний елемент мікрохвильовки — магнетрон, який перетворює електроенергію в мікрохвилі. Ці хвилі особливо активно взаємодіють із молекулами води, тому страви з високим вмістом вологи — супи, овочі, фрукти — нагріваються швидше, ніж сухі продукти. Саме тому перегріті овочі можуть ставати надто м’якими, а сухі страви — пересушеними.

    Попри численні міфи, мікрохвильова піч не робить їжу радіоактивною й не руйнує всі корисні речовини. За даними Verywell Health, мікрохвильове нагрівання часто навіть краще зберігає вітамін C та інші водорозчинні мікроелементи, ніж традиційне варіння чи смаження. Це пояснюється коротшим часом готування та нижчими температурами.

    Мікрохвилі не прогрівають страву повністю зсередини, тому тепло поширюється від поверхні до центру. Щільні продукти — м’ясо, запіканки, крупи — потребують перемішування або перевірки температури під час приготування, щоб уникнути «холодних зон».

    Наукові дослідження доводять, що в деяких випадках мікрохвильова обробка навіть підвищує концентрацію антиоксидантів і резистентного крохмалю, який сприяє здоров’ю кишківника.

  • COVID-19 змінює сперму батьків і впливає на потомство

    COVID-19 змінює сперму батьків і впливає на потомство

    Експерименти на мишах показали, що інфікування самців SARS-CoV-2 змінює склад їхньої сперми і викликає поведінкові зміни в їхньому потомстві. Ця робота відкриває занепокоєння про можливі довготривалі наслідки COVID-19 на покоління, але поки що всі висновки стосуються тільки моделей на гризунах.

    Команда на чолі з професором Ентоні Ханнаном інфікувала самців мишей адаптованою для гризунів версією SARS-CoV-2 у дозах помірної або сильної інфекції. Через чотири тижні після одужання — коли вірус вже не виявляли — цих самців спарували з неінфікованими самками. У підрослого потомства дослідники провели серію поведінкових тестів, що вимірювали тривожність, депресивні реакції, навчання й пам’ять. Потомство батьків, які перехворіли, продемонструвало підвищену тривожну поведінку в порівнянні з контрольною групою; при цьому в самиць виявилися також зміни експресії генів у гіпокампі — ділянці мозку, важливій для пам’яті й емоцій.

    Механізм, що стоїть за цими ефектами, дослідники пов’язують із епігенетичними змінами в спермі. COVID-19 модифікував набір малих некодуючих РНК у спермі самців, і саме ці молекули вже раніше визначали як здатні «передавати» інформацію про батьківський досвід і впливати на розвиток мозку потомства. Дослідники також отримали «пра-потомство» (друге покоління): у них помітили зниження кількості приплоду та маси мишенят, але суттєвих поведінкових відхилень у «онуків» не виявили.

    Важливо підкреслити — це дослідження на мишах, і прямо переносити його на людей поки що не можна. Однак попередні дані про збереження змін сперми після SARS-CoV-2 (до приблизно 110 днів) і результати цієї роботи разом створюють підстави для додаткових досліджень у людей. Науковці закликають ретельно вивчити сперму та розвиток потомства людей, які перехворіли на COVID-19, щоб з’ясувати, чи працюють подібні механізми й у нас.

    Отже, робота Ханнана та колег відкидає просту думку, що наслідки інфекції обмежуються лише хворим індивідом: у мишачій моделі батьківська інфекція може залишити «відбиток» у спермі й позначитись на наступному поколінні. Наступний крок — великі й ретельно спроєктовані клінічні та епідеміологічні дослідження, які покажуть, чи має ця тривожна перспектива практичне значення для людства.

  • Дослідження Стенфордського університету: організм старіє стрибками, а не поступово

    Дослідження Стенфордського університету: організм старіє стрибками, а не поступово

    Міжнародна команда дослідників зі Стенфордського університету дійшла висновку, що старіння людини не є плавним і рівномірним процесом. Замість поступових змін у тілі відбуваються різкі молекулярні стрибки, які вчені назвали «піками старіння». Найбільш вираженими періодами визнано середину 40-х та початок 60-х років.

    У ході масштабного дослідження, опублікованого в Science Alert, проаналізували понад 135 тисяч біомолекулярних змін в організмах 108 дорослих. Учасники протягом кількох років регулярно здавали зразки крові, тканин та мікробіому, що дозволило виявити закономірності у роботі метаболічних та імунних систем.

    Перший пік, зафіксований приблизно у 44 роки, пов’язаний зі змінами в обміні ліпідів, кофеїну та алкоголю, а також у функціонуванні серця, м’язів і шкіри. Саме у цей період можуть почати проявлятися перші ознаки вікових змін — зниження енергії, погіршення відновлення після навантажень, поява проблем зі сном.

    Другий пік, який припадає на початок 60-х років, стосується метаболізму вуглеводів, роботи нирок та імунної системи. У цей час ризики вікових захворювань — таких як хвороба Альцгеймера чи серцево-судинні патології — різко зростають, а не наростають поступово.

    Науковці зазначають, що отримані результати пояснюють, чому здоров’я людини іноді «обвалюється» після певного вікового рубежу, попри відносно стабільний стан у попередні роки. Водночас вони наголошують, що дослідження проводилось на обмеженій вибірці осіб віком від 25 до 70 років і потребує продовження.

    Такі відкриття можуть змінити підхід до профілактики старіння та вікових хвороб, адже замість абстрактного «старіння» медики можуть зосередитися на критичних періодах організму.

  • Наука довела: у 55 років людина мислить найефективніше

    Наука довела: у 55 років людина мислить найефективніше

    Багато людей переконані, що найкращі інтелектуальні здібності припадають на молодість — приблизно 20–25 років. Однак нове дослідження, опубліковане в журналі Intelligence, довело протилежне: мозок досягає найвищого рівня функціональності у віці 55–60 років. Це відкриття змінює підхід до старіння та показує, що середній вік може бути періодом найвищого ментального розквіту.

    Фізична сила та швидкість реакцій дійсно знижуються після 30 років, проте психологічні та когнітивні якості мають іншу траєкторію. У ході дослідження аналізували 16 ключових показників — від логічного мислення та пам’яті до емоційної стабільності та відкритості досвіду. З’ясувалося, що багато навичок продовжують розвиватися навіть після 50.

    Наприклад, сумлінність досягає піку близько 65 років, а емоційна врівноваженість — аж у 75. Людина краще розуміє себе, вміє уникати імпульсивних рішень та має більше внутрішньої стійкості.

    Дослідники зазначають, що люди середнього віку здатні ефективніше ухвалювати рішення, брати на себе відповідальність та керувати складними процесами. Недарма керівні позиції у політиці, бізнесі та науці часто займають люди саме після 50.

    Уміння бачити широку картину, зважувати наслідки та використовувати життєвий досвід часто компенсує повільнішу швидкість реакцій. Це пояснює, чому у 55–60 років мозок може працювати найбільш продуктивно.

    Попри такі дані, люди старшого віку досі стикаються з упередженнями. Роботодавці часто вважають 55-річного кандидата «близьким до пенсії», а у деяких професіях існують вікові обмеження. Втім, дослідження доводить: когнітивний потенціал не визначається паспортом. Одні зберігають високу швидкість мислення та пам’ять навіть після 70.

    Середній вік — не спад, а підйом

    Приклади великих досягнень лише підтверджують це:
    Чарльз Дарвін написав «Походження видів» у 50 років,
    Людвіг ван Бетховен створив Дев’яту симфонію у 53,
    Ліза Су у 55 здійснила революцію в технологічній індустрії.

    Науковці пропонують змінити погляд на середній вік: це не кінець, а вершина ментальної зрілості, момент, коли людина може поєднати знання, досвід та мудрість.

  • Чому регулярний сон може бути кращим за будь-які вітаміни для мозку

    Чому регулярний сон може бути кращим за будь-які вітаміни для мозку

    Поганий сон — це не просто втома та дратівливість. Нове дослідження вчених із Каролінського інституту у Швеції показало, що хронічний недосип здатен робити мозок старшим за його реальний біологічний вік — інколи майже на рік. Це відкриття підкреслює, наскільки критично важливою є гігієна сну для збереження когнітивного здоров’я.

    Як нестача сну впливає на мозок

    У дослідженні взяли участь 27 тисяч людей віком від 40 до 70 років. Усі учасники пройшли МРТ-дослідження, а їхні знімки проаналізували за допомогою штучного інтелекту. На основі понад 1000 маркерів — таких як товщина кори мозку, стан судин та об’єм сірої речовини — вчені визначали «біологічний вік» мозку.

    Ті, хто мав порушення сну, демонстрували ознаки передчасного старіння мозку. У середньому, їхній мозок виглядав на рік старшим за хронологічний вік. Найбільше негативно впливали пізнє засинання та коротка тривалість сну.

    Що вважається поганим сном

    Дослідники оцінювали сон за п’ятьма критеріями:

    • хронотип (час засинання і пробудження),

    • тривалість сну,

    • безсоння,

    • хропіння,

    • денна сонливість.

    На основі цих показників учасників розподілили на три групи: зі здоровим, проміжним та поганим сном. Зниження якості сну на один бал відповідало «постарінню» мозку приблизно на шість місяців.

    Ризики для когнітивного здоров’я

    Мозок, який біологічно старший за паспортний вік, має вищі ризики:

    • когнітивних розладів,

    • деменції,

    • раннього погіршення пам’яті та уваги,

    • навіть передчасної смерті.

    Чи можна зупинити цей процес

    Вчені підкреслюють: хороша новина в тому, що здоровий сон — один із небагатьох факторів, який ми можемо контролювати. Регулярний режим, 7–8 годин сну щоночі, відмова від гаджетів перед сном і тиша у спальні можуть реально «омолодити» мозок і захистити його від вікових змін.

  • Як фінансова стабільність впливає на довголіття людини

    Як фінансова стабільність впливає на довголіття людини

    Нове дослідження вчених з Північно-Західного університету проливає світло на один із найважливіших факторів довгого життя — фінансову стабільність. За результатами багаторічного аналізу з’ясувалося, що люди, які накопичили значний капітал до середнього віку, мають набагато нижчий ризик ранньої смерті.

    До участі у дослідженні залучили 5,4 тисячі дорослих із середнім віком 46,7 років, а також 2,4 тисячі їхніх родичів, включно з близнюками. Протягом 24 років фахівці відслідковували рівень смертності та порівнювали його з рівнем фінансових активів учасників. Виявилося, що ті, хто накопичив більше статків, жили довше незалежно від сімейного чи генетичного впливу.

    Особливо цікаво, що схожі результати спостерігали навіть між братами та сестрами. Це означає, що зв’язок між багатством і довголіттям не можна пояснити лише спадковістю або родинним середовищем. Фінансове благополуччя здатне впливати на здоров’я через доступ до якісної медицини, здорового харчування та можливостей для фізичної активності.

    Науковці наголошують: фінансова стабільність — це не тільки про комфорт, а й про шанси на довше життя. Саме вона може стати ключем до впровадження соціальних змін, спрямованих на підтримку людей із нижчими доходами.

    Результати цього дослідження можуть стати поштовхом для нових реформ у галузі соціальної політики, адже усвідомлення ролі грошей у здоров’ї може вплинути на державний підхід до підтримки громадян. Зрештою, прагнення до фінансового добробуту — це не лише про матеріальні вигоди, а й про збереження здоров’я та життєвих сил.

  • Сміх проти болю і страху: наука про головний антистрес

    Сміх проти болю і страху: наука про головний антистрес

    Достатньо почути щирий сміх поруч, і ми автоматично починаємо усміхатися. Це відбувається незалежно від того, чи розуміємо ми причину веселощів. Вчені стверджують, що сміх — одна з найзаразніших людських емоцій, яка виникла не випадково. Він має глибоке біологічне та соціальне значення, що сягає корінням у еволюцію людини.

    Психологи пояснюють феномен сміху як прояв емоційної «заразності». Люди інстинктивно переймають емоції один одного, що допомагає швидше встановлювати контакт, орієнтуватися у настрої групи та відчувати підтримку. Тому сміх у театрі чи кіно заливається немов хвиля — одна людина сміється, і за мить сміх охоплює весь зал.

    Науковці вважають, що сміх виконує важливу соціальну функцію — він допомагає людям відчувати приналежність до спільноти. Професор еволюційної психології Оксфордського університету Робін Данбар припускає, що сміх став своєрідною заміною грумінгу — взаємного догляду за шерстю серед приматів. Цей процес зміцнював соціальні зв’язки у невеликих групах. Однак коли людські спільноти збільшилися, сміх перетворився на універсальний спосіб згуртування, здатний об’єднати десятки людей одночасно.

    Фізіологічно сміх — це потужний природний стимулятор. Він сприяє виробленню ендорфінів — гормонів радості, що діють як природне знеболювальне та антистресовий засіб. Регулярний сміх знижує рівень кортизолу, покращує роботу імунної системи та навіть допомагає зменшити біль. У медицині цей ефект використовують у терапії для полегшення стану пацієнтів, а в професіях із високим рівнем напруги — лікарів, рятувальників, військових — гумор стає емоційним захистом від вигорання.

    Не менш цікаво, що сміх часто з’являється у моменти горя або стресу. Психологи пояснюють це як природну реакцію на напруження — спосіб розрядити ситуацію, зняти внутрішню напругу та повернути контроль над емоціями. Тож навіть коли сміх здається недоречним, він все одно виконує свою терапевтичну функцію.

    У світі, де стрес став постійним супутником, сміх залишається одним із найефективніших і найдешевших засобів підтримки психологічного здоров’я. Мабуть, недарма кажуть: той, хто сміється, живе довше.

  • Науковий прорив у боротьбі з раком: новий препарат зменшує ризик метастазів майже вдвічі

    Науковий прорив у боротьбі з раком: новий препарат зменшує ризик метастазів майже вдвічі

    Міжнародна команда науковців оголосила про прорив у лікуванні раку молочної залози. За результатами масштабного дослідження OlympiA, препарат олапаріб продемонстрував високу ефективність у боротьбі з хворобою на ранній стадії, суттєво знижуючи ризик її рецидиву та поширення метастазів.

    Дослідження тривало два з половиною роки та охопило групу пацієнток, які вже пройшли курс хіміотерапії. За цей час вчені встановили, що у 85,9% жінок, які приймали олапаріб, не спостерігалося повернення раку. Для порівняння — серед тих, хто отримував плацебо, показник становив лише 77,1%. Це означає зниження ризику рецидиву на 42%.

    Ще один важливий результат — зменшення ймовірності поширення хвороби на інші органи. У групі, що приймала олапаріб, 87,5% пацієнток залишилися живими без метастазів, тоді як серед тих, хто отримував плацебо, таких було 80,4%. Це свідчить про зниження ризику віддаленого метастазування на 43%.

    Олапаріб є інгібітором ферменту PARB, який бере участь у відновленні ракових клітин. Раніше його застосовували лише для лікування пізніх стадій онкозахворювань. Проте нові результати доводять, що препарат може бути ефективним і на початкових етапах — як цільова терапія для пацієнток зі спадковими мутаціями BRCA1 або BRCA2.

    Голова дослідницького комітету OlympiA, професор Ендрю Тутті, наголосив, що жінки з такими генетичними мутаціями часто стикаються з агресивними формами раку грудей у молодому віці. Раніше для них не існувало спеціально розробленого лікування, здатного зменшити ризик рецидиву. «Олапаріб став першими цільовими ліками, які довели свою ефективність при спадкових мутаціях і раку молочної залози на ранній стадії. Це справжній прорив», — зазначив учений.

    Результати дослідження можуть змінити підхід до лікування мільйонів жінок у світі, адже препарат дає нову надію на довге та здорове життя після діагнозу.

  • Великий прорив у лікуванні раку грудей, новий препарат знижує ризик рецидиву на 42%

    Великий прорив у лікуванні раку грудей, новий препарат знижує ризик рецидиву на 42%

    Міжнародна група вчених повідомила про прорив у лікуванні раку молочної залози. За результатами масштабного дослідження OlympiA, препарат олапаріб значно знижує ризик рецидиву та метастазування хвороби у жінок з мутаціями генів BRCA1 або BRCA2.

    У дослідженні, що тривало 2,5 роки, взяли участь жінки, які пройшли хіміотерапію. Після курсу лікування 85,9% учасниць, що приймали олапаріб, залишалися без рецидиву, тоді як у групі плацебо — лише 77,1%. Це означає зниження ризику повторного розвитку хвороби на 42%.

    Ще переконливішими стали дані щодо метастазів: 87,5% пацієнток на олапарібі не мали віддалених метастазів — проти 80,4% у контрольній групі. Це — 43% зниження ризику поширення раку. Олапаріб — це інгібітор PARP (ферменту, який допомагає раковим клітинам відновлюватися). Його вже застосовували для лікування пізніх стадій раку, однак тепер підтверджено його ефективність на ранньому, лікувальному етапі — особливо у пацієнток зі спадковими мутаціями.

    Голова керівного комітету дослідження, професор Ендрю Тутті, зазначив:

    “Для жінок з раннім раком грудей і спадковими мутаціями досі не існувало цільового лікування для зниження ризику рецидиву. Тепер олапаріб може стати таким лікуванням. Це великий прорив”.