Hronikanovostej.com

Позначка: нафтова інфраструктура

  • «Відчує на власній шкурі»: Буданов попередив Росію про глибші й потужніші удари

    «Відчує на власній шкурі»: Буданов попередив Росію про глибші й потужніші удари

    Україна продовжить нарощувати дальність і потужність ударів по території Росії, якщо Москва не припинить війну. Про це керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив під час поїздки до Латвії, фактично підтвердивши, що рекордні атаки на російський тил не є разовими операціями. Водночас він наголосив: далекобійні удари самі по собі не можуть виграти війну і мають працювати разом з іншими формами бойових дій.

    Буданов дав інтерв’ю журналісту Латвійського телебачення Гінтсу Амоліньшу під час Ризької конференції. Одним із центральних питань стала нова дальність української зброї після атак на російські об’єкти за тисячі кілометрів від українського кордону.

    На запитання, чи означає останній удар по російській Арктиці, що Україна й надалі розширюватиме географію атак, керівник ОП відповів прямо.

    «Якщо Росія не припинить бойові дії проти нас, вона на власній шкурі відчує це ще більше і сильніше», — заявив Буданов. За його словами, українські удари ставатимуть глибшими та матимуть більшу бойову потужність.

    При цьому конкретних майбутніх цілей, типів озброєнь або строків нових операцій він не назвав. Тобто заяву не варто трактувати як анонс конкретного удару по певному російському місту чи підприємству. Йдеться про загальну стратегію: що довше Росія продовжує війну, то менш захищеним має ставати її глибокий тил.

    Заява прозвучала буквально через день після операції, яка продемонструвала новий рівень української далекобійності.

    9 вересня Сили спеціальних операцій України повідомили про удари по двох підприємствах газоконденсатної промисловості у Ямало-Ненецькому автономному окрузі РФ. Один із об’єктів розташований у Новому Уренгої — неофіційній «газовій столиці» Росії. Відстань від українського кордону становить понад 3000 км, а окремі оцінки маршруту ударних дронів перевищують 3200 км. Це стало найглибшим підтвердженим українським ударом по території РФ від початку повномасштабної війни.

    Російський губернатор Дмитро Артюхов підтвердив атаку на промисловий об’єкт у Новому Уренгої та пожежу після падіння уламків, хоча не назвав саме підприємство. Українська сторона заявила про ураження двох критично важливих для газоконденсатної галузі об’єктів.

    Ямало-Ненецький регіон має особливе значення для російської енергетики. Саме там видобувається близько 80% природного газу Росії. До останніх атак ця територія фактично вважалася недосяжною для українських ударних систем через величезну відстань від фронту.

    Український виробник Fire Point повідомив, що для операції могли використовуватися далекобійні FP-1. Ці безпілотники розвивають швидкість приблизно 140–180 км/год та можуть нести бойову частину масою близько 60 кг. До удару по Новому Уренгою одним із найдальніших відомих епізодів застосування FP-1 була атака на об’єкт в Омську приблизно за 2500 км від кордону.

    Тепер межа фактично відсунулася ще на сотні кілометрів.

    Це важливо не лише з військової, а й з економічної точки зору. Україна останні місяці системно атакує російські НПЗ, нафтобази, термінали, склади та іншу інфраструктуру, яка забезпечує доходи російського бюджету і постачання пального армії.

    Результати цієї кампанії вже відображаються у статистиці.

    11 вересня Міжнародне енергетичне агентство вкотре погіршило прогноз видобутку нафти в Росії саме на тлі українських атак на енергетичні об’єкти. За оцінкою IEA, середній видобуток російської нафти у 2026 році становитиме близько 8,7 млн барелів на добу, а прогноз було знижено ще на 125 тисяч барелів. Для 2027 року агентство скоротило прогноз на 235 тисяч барелів на добу.

    У серпні російський видобуток сирої нафти, за даними IEA, опустився до 8,36 млн барелів на добу — приблизно на 940 тисяч нижче січневого показника. Reuters також отримало проєкт російського урядового прогнозу, відповідно до якого видобуток нафти у РФ у 2026 році може впасти до найнижчого рівня за 17 років.

    Окремою проблемою для Кремля стали перебої на нафтопереробних заводах.

    Наприклад, після української атаки Орський НПЗ повністю зупинився, а ремонт пошкодженого обладнання може тривати до шести місяців. Російська регіональна влада була змушена визнати проблеми з постачанням пального.

    На тлі ударів Москва продовжувала обмежувати експорт пального. Reuters повідомляло, що Росія готувалася продовжити заборону на експорт дизельного пального через дефіцит на внутрішньому ринку, тоді як експорт бензину вже обмежений до початку 2027 року, а авіаційного пального — до кінця листопада.

    У цьому контексті слова Буданова про те, що Росія має «відчути війну на власній шкурі», набувають цілком практичного економічного змісту. Українська стратегія полягає не лише у фізичному знищенні окремих військових об’єктів, а й у підвищенні загальної вартості продовження війни для Москви.

    У самій Росії наслідки далекобійної кампанії дедалі більше виходять за межі прикордонних регіонів.

    Reuters напередодні російських парламентських виборів описував зростання тривожності серед населення через регулярні атаки дронів. Зросла популярність страхування квартир від наслідків ударів безпілотників, а попит на захисну плівку для вікон, яка повинна зменшити розліт уламків скла під час вибухів, у частини виробників збільшився приблизно на 50%.

    11 вересня атаки на російський тил продовжилися. У Тульській області внаслідок ударів загинули двоє людей, у Саратові загорівся великий логістичний комплекс Ozon, повідомлялося про удари у Волгоградській області та атаки на низку економічних об’єктів.

    Водночас Росія різко нарощує власні удари по Україні. Лише останніми днями російські безпілотники та ракети били по Києву, Дніпру, Павлограду, Сумах, прикордонних переходах із Молдовою та інших містах. 10–11 вересня окремою ціллю російських дронів стали автозаправні станції в Києві.

    Саме цю логіку взаємного посилення далекобійних ударів Буданов описав у Ризі. При цьому він зробив важливе застереження: лише такими операціями війну виграти неможливо.

    «Глибокі удари не можуть виграти війну», — сказав керівник ОП під час пресконференції. За його словами, вони є інструментом впливу та примусу, але працюють лише разом з іншими формами звичайних бойових дій.

    Як приклад Буданов навів саму Росію. Москва протягом років застосовує проти України балістичні та крилаті ракети й тисячі далекобійних безпілотників, проте це не змусило Україну капітулювати. Отже, стратегічний ефект далекобійних систем полягає передусім у руйнуванні військової логістики, виробництва, енергетичної бази та економічних можливостей противника, а не у сподіванні завершити війну одними повітряними атаками.

    У Ризі Буданов також говорив про нову гонку безпілотних технологій. Після появи у Росії швидкісних реактивних ударних БпЛА Україна розробляє та випробовує малогабаритні швидкісні дрони-перехоплювачі. Він назвав це нормальним розвитком військової науки: одна сторона створює новий засіб нападу, інша — новий спосіб його знищення.

    Офіс президента підтвердив, що під час перебування в Латвії Буданов як керівник ОП провів переговори з президентом Едгарсом Рінкевичсом, прем’єр-міністром Андрісом Кулбергсом та міністром оборони Райвісом Мелнісом. Сторони обговорювали оборонну співпрацю, безпекову ситуацію, підтримку України та дипломатичні зусилля для завершення війни.

    Таким чином, заява Буданова прозвучала одночасно на двох рівнях. Дипломатичний сигнал полягає в тому, що Київ продовжує говорити про завершення війни переговорами. Військовий — у тому, що відмова Москви припинити агресію означатиме подальше розширення географії українських ударів.

    Після Нового Уренгоя сама географія вже виглядає принципово інакше. Якщо раніше глибоким тилом вважалися Москва, Татарстан чи об’єкти за Уралом, то тепер українські дрони продемонстрували можливість досягати російської Арктики на дистанції понад три тисячі кілометрів.

    І саме на цьому тлі фраза Буданова про «ще глибші» удари звучить для Кремля найбільш показово: конкретних наступних цілей Україна не називає, але територій Росії, які можуть вважати себе гарантовано недосяжними, стає дедалі менше.

  • Ніч вибухів у Росії: під ударом опинилися Волгоград, Самара і Дагестан — горіли стратегічні об’єкти

    Ніч вибухів у Росії: під ударом опинилися Волгоград, Самара і Дагестан — горіли стратегічні об’єкти

    Одразу кілька російських регіонів у ніч проти 11 вересня повідомили про повітряну небезпеку, вибухи та роботу протиповітряної оборони. Найбільше повідомлень надходило з Волгограда, Самари та району Каспійського моря. За попередніми даними моніторингових ресурсів і місцевих жителів, серед потенційних цілей могли бути нафтопереробні та портові об’єкти. Водночас частина інформації станом на ранок залишається непідтвердженою, тому остаточний перелік уражених об’єктів може змінитися.

    Найбільш конкретні офіційні дані надійшли з Волгоградської області. Губернатор регіону Андрій Бочаров підтвердив наслідки повітряної атаки та заявив про падіння уламків на території промислового підприємства на півдні Волгограда. На місці працювали оперативні служби. У російських та українських моніторингових каналах одночасно з’явилися припущення, що ціллю міг бути Волгоградський нафтопереробний завод.

    Таке припущення виглядає логічним з огляду на розташування підприємства на півдні міста, однак станом на ранок російська влада прямо назву об’єкта не повідомила. Тому інформацію про влучання саме по НПЗ наразі варто розглядати як попередню.

    Волгоградський НПЗ належить «Лукойлу» і є одним із великих підприємств російської нафтопереробки. За офіційними даними компанії, його потужність становить понад 14 млн тонн нафти на рік, а глибина переробки перевищує 96%. Завод виробляє автомобільне та авіаційне паливо, дизель, мастильні матеріали й інші нафтопродукти. Основними ринками збуту є південні регіони Росії, частина продукції також постачається на експорт.

    Цей об’єкт уже неодноразово ставав ціллю безпілотників. Лише 31 липня російська сторона підтверджувала масштабну атаку на Волгоград, після якої сталася пожежа на підприємстві паливно-енергетичного комплексу. Незалежні OSINT-ресурси тоді ідентифікували об’єкт як Волгоградський НПЗ.

    Ще одним неспокійним регіоном у ніч проти 11 вересня стала Самарська область. Місцеві інформаційні ресурси повідомляли про сирени, вибухи та роботу російської ППО. В області офіційно вводили режим «Килим», який означає обмеження використання повітряного простору та, як правило, супроводжується тимчасовими обмеженнями роботи аеропортів. Також у регіоні оголосили ракетну небезпеку.

    У місцевих пабліках з’являлися повідомлення, що вибухи чули безпосередньо в Самарі. При цьому офіційних повідомлень про конкретний уражений промисловий об’єкт на момент підготовки матеріалу не було.

    Самарський напрямок має особливе значення через концентрацію нафтопереробних підприємств. У самому місті розташований Куйбишевський НПЗ «Роснефти». За інформацією компанії, це один із ключових заводів Самарської групи, який виробляє бензин і дизель стандарту Євро-5 та інші нафтопродукти. Проєктна потужність підприємства становить приблизно 6,7 млн тонн нафти на рік.

    Куйбишевський НПЗ також уже ставав мішенню ударів. Зокрема, у червні 2026 року повідомлялося про атаку безпілотників по підприємству. Тому на тлі вибухів у Самарі моніторингові канали знову припустили, що ціллю могла бути саме нафтова інфраструктура. Однак підтверджень нового влучання по Куйбишевському НПЗ вранці 11 вересня поки немає.

    Найбільш неоднозначною залишається інформація щодо Дагестану. У перших повідомленнях українських ресурсів ішлося про вибухи в Каспійську та ймовірний удар по порту. Однак у цьому випадку є важлива деталь: великий морський торговельний порт розташований не в Каспійську, а в сусідній Махачкалі.

    Ба більше, саме Махачкалинський міжнародний морський торговельний порт уже був атакований напередодні — в ніч проти 10 вересня. Сили спеціальних операцій ЗСУ офіційно заявили про ураження нафтової інфраструктури цього порту. Українська сторона повідомляла, що удар був спрямований по об’єктах, пов’язаних із забезпеченням російської воєнної машини.

    Махачкалинський порт має стратегічне значення для Росії. Він є єдиним російським незамерзаючим глибоководним портом на Каспійському морі та працює цілий рік. У його складі є суховантажна та нафтова гавані, зерновий термінал, залізничні й автомобільні під’їзди. На шести причалах можна одночасно обслуговувати до шести суден.

    Після атаки 10 вересня російська влада Дагестану заявляла, що ППО нібито знищила всі повітряні цілі. Водночас було підтверджено пожежу на портовій інфраструктурі через падіння уламків. Того самого ранку горів також Аварський музично-драматичний театр у Махачкалі.

    Саме тому повідомлення вранці 11 вересня про «атаку на порт у Каспійську» потребують додаткової перевірки. У доступних на цей момент відкритих джерелах немає надійного підтвердження нового влучання саме в Каспійську. Частина публікацій, які поширюються 11 вересня, може стосуватися наслідків атаки на Махачкалинський порт попередньої ночі. Тобто змішувати ці два епізоди поки не варто.

    Нова хвиля вибухів відбувається на тлі помітного посилення ударів по російській нафтогазовій та логістичній інфраструктурі. Українські сили останніми місяцями систематично атакують НПЗ, нафтобази, порти, трубопровідні об’єкти та підприємства, які забезпечують російську армію паливом і ресурсами.

    Лише напередодні українські Сили спеціальних операцій повідомили про удар по Махачкалинському порту, а раніше були атаковані нафтогазові об’єкти в Новоросійську, Усть-Лузі, Туапсе, Волгоградській та Самарській областях. Російська паливна інфраструктура залишається одним із пріоритетних напрямків українських далекобійних ударів, оскільки доходи від експорту енергоресурсів є одним із ключових джерел фінансування російської держави, а НПЗ безпосередньо забезпечують пальним армію та внутрішній ринок.

    На цьому тлі Москва сама останніми днями різко посилила удари по українській економічній та логістичній інфраструктурі. Reuters повідомляло, що Росія атакувала заправку «Укрнафти» в Києві, американський завод Bunge у Дніпрі, склади, порти та інші об’єкти. Українські атаки по російських НПЗ та енергетичній логістиці агентство розглядає як частину взаємного посилення ударів по економічних цілях, що підтримують воєнні можливості сторін.

    Станом на ранок 11 вересня найчіткіше підтвердженим епізодом нової ночі залишається Волгоград, де російська влада визнала падіння уламків на території промислового об’єкта. У Самарській області офіційно підтверджені ракетна та безпілотна небезпека і введення режиму «Килим», але інформації про ураження конкретного заводу ще немає. Дані щодо нового удару по портовій інфраструктурі в районі Каспійська потребують перевірки, тоді як атака на Махачкалинський порт уже була підтверджена українською стороною за підсумками попередньої ночі.

    Ніч проти 11 вересня знову продемонструвала, наскільки широкою стала географія далекобійних атак у російському тилу. Від Волгограда і Самари до Каспійського регіону під загрозою залишаються передусім підприємства паливно-енергетичного комплексу та логістичні вузли, які мають значення для російської економіки й армії.

  • Україна знову вдарила по нафтовій машині РФ: уражено НПЗ «ТАНЕКО» і термінал «Таманьнефтегаз»

    Україна знову вдарила по нафтовій машині РФ: уражено НПЗ «ТАНЕКО» і термінал «Таманьнефтегаз»

    Сили оборони України завдали нових ударів по стратегічних об’єктах російської нафтової інфраструктури. Генеральний штаб ЗСУ 20 серпня офіційно підтвердив ураження одного з найбільших нафтопереробних комплексів РФ — «ТАНЕКО» у Татарстані, а також нафтового термінала «Таманьнефтегаз» у Краснодарському краї. На обох об’єктах після ударів зафіксували пожежі. Нові атаки відбуваються на тлі дедалі відчутніших проблем російського паливного ринку: Москва вже імпортує бензин з Індії, Білорусі та Казахстану, обмежує експорт пального, а в низці російських регіонів знову виник дефіцит на АЗС.

    Про результати нових ударів Генштаб повідомив удень 20 серпня. За даними українських військових, операції проводилися 19 серпня та в ніч проти 20 серпня 2026 року. Цілями стали об’єкти, безпосередньо пов’язані з переробкою, зберіганням і транспортуванням російських нафтопродуктів.

    Однією з головних цілей став нафтопереробний завод «ТАНЕКО» у Нижньокамську, Республіка Татарстан. Генштаб підтвердив влучання по підприємству та подальшу пожежу на його території. Другою ціллю став нафтовий термінал «Таманьнефтегаз» у Волні Краснодарського краю — там українські військові також зафіксували пожежу.

    Ці удари важливі не лише через масштаб самих об’єктів. Вони відбулися в момент, коли російський внутрішній паливний ринок переживає чергову хвилю дефіциту, а Москва була змушена вдатися до нетипового для великої нафтовидобувної держави кроку — імпортувати бензин із-за кордону для власних споживачів. Reuters пов’язує проблеми, серед іншого, з повторними українськими атаками на російські НПЗ.

    «ТАНЕКО»: один із найбільших НПЗ Росії

    Масштаб першої цілі робить удар особливо помітним.

    «ТАНЕКО» розташований у Нижньокамську — за сотні кілометрів від українського кордону. За інформацією Генштабу, підприємство здатне переробляти до 16 млн тонн нафтової сировини на рік та виробляє широкий спектр нафтопродуктів, зокрема моторне пальне.

    Українська сторона також наголошує, що підприємство задіяне у забезпеченні російської армії.

    У попередніх повідомленнях Генштаб характеризував «ТАНЕКО» як одне з найбільших нафтопереробних підприємств РФ. Завод виробляє, серед іншого, дизельне та авіаційне пальне, а також інші продукти нафтопереробки. Його проєктна потужність перевищує 16 млн тонн нафти на рік.

    Таким чином, навіть тимчасове порушення роботи окремих технологічних установок такого підприємства потенційно має значення не тільки для регіонального паливного ринку.

    Наразі Генштаб не повідомляє, наскільки серйозними є пошкодження підприємства після нового удару. Офіційно підтверджені влучання та пожежа, однак оцінка масштабів наслідків ще триває.

    Водночас це вже не перша атака на цей об’єкт. Зокрема, Генштаб повідомляв про ураження «ТАНЕКО» у червні 2026 року.

    Тобто йдеться про систематичний тиск на один із важливих елементів російської нафтопереробної системи.

    Під ударом опинився і чорноморський нафтовий термінал

    Другою підтвердженою ціллю став «Таманьнефтегаз» у Краснодарському краї.

    За інформацією Генерального штабу, після нового ураження на території об’єкта також виникла пожежа.

    Це один із ключових російських нафтових терміналів біля порту Тамань на узбережжі Чорного моря. Через нього здійснюється перевалка нафти, мазуту, дизельного пального та зріджених вуглеводневих газів. Комплекс має великий резервуарний парк. Українські військові також заявляли, що цей об’єкт використовується для забезпечення пальним російських окупаційних військ.

    Потужності комплексу дозволяють перевалювати до 20 млн тонн нафти та нафтопродуктів на рік.

    Термінал уже неодноразово ставав ціллю українських ударів.

    Зокрема, у травні Генштаб повідомляв про ураження нафтоналивного причалу «Таманьнефтегазу». Тоді, за попередніми даними української сторони, було пошкоджено нафтоналивний стендер.

    Повторне ураження такого об’єкта демонструє характер української кампанії: удари спрямовуються не лише безпосередньо по заводах, які виробляють пальне, а й по інфраструктурі, необхідній для його накопичення, перевалки та транспортування.

    Удари припали на дуже невдалий для Москви момент

    Нові атаки відбулися на тлі дедалі серйозніших проблем із пальним усередині самої Росії.

    За даними Reuters, у серпні країною поширилася друга хвиля дефіциту моторного пального. Щонайменше у десяти регіонах місцева влада знову була змушена посилювати обмеження на продаж пального на АЗС. Кореспонденти агентства фіксували відсутність бензину навіть на частині заправок у Московській області.

    Паливна криза почала посилюватися ще навесні, а до липня проблеми поширилися на значну частину російських регіонів.

    Серед причин Reuters називає сезонне збільшення попиту та зупинки чи скорочення виробництва на НПЗ після атак безпілотників. Наприкінці липня ситуація частково стабілізувалася, однак нова серія ударів по нафтопереробних заводах наприкінці липня та на початку серпня знову погіршила становище.

    Проблеми визнає вже й сама російська влада.

    За інформацією Reuters, складна ситуація з постачанням пального фіксувалася, зокрема, в Оренбурзькій, Липецькій, Тверській областях, Краснодарському, Забайкальському, Приморському та Красноярському краях, Орловській області, Туві та Хакасії.

    Ще один показовий індикатор — біржова торгівля. За даними агентства, продажі бензину на Санкт-Петербурзькій міжнародній товарно-сировинній біржі від початку серпня скоротилися в середньому приблизно на 20% порівняно з другою половиною липня.

    Росія почала завозити бензин з Індії

    Особливо показовою стала поява на російському ринку бензину з Індії.

    Reuters 17 серпня повідомило, що щонайменше одна велика партія індійського бензину вже надійшла на внутрішній ринок РФ. За інформацією трьох джерел у галузі та даними LSEG, Росія почала використовувати імпорт, щоб пом’якшити дефіцит, який виник на тлі українських ударів по нафтопереробних підприємствах.

    Йдеться про приблизно 68 тисяч тонн бензину.

    Пальне завантажили через операцію «борт у борт» на якірній стоянці Порт-Саїда з танкера, який перед цим отримав вантаж в індійському порту Вадінар. Після цього судно під прапором Оману доставило бензин до російського арктичного порту Вітіно.

    Звідти пальне почали перевантажувати для подальшого транспортування російським споживачам залізницею.

    Більше того, за даними LSEG, наведеними Reuters, очікувалося прибуття щонайменше ще двох партій індійського бензину до російських портів.

    Для держави, яка є одним із найбільших світових виробників і експортерів нафти, необхідність закуповувати готове моторне пальне за кордоном є показовою зміною ситуації на внутрішньому ринку.

    Білорусь і Казахстан теж постачають пальне

    Індія — не єдиний напрямок, звідки Москва намагається отримати додаткові обсяги.

    Reuters повідомляє, що серед заходів для стабілізації внутрішнього ринку Росія організувала залізничний імпорт бензину з Білорусі та Казахстану.

    Масштаб залежності від білоруських поставок уже помітно зріс.

    За даними, наведеними РБК-Україна з посиланням на Reuters, лише за перші сім місяців 2026 року поставки бензину з Білорусі до Росії збільшилися приблизно у 25 разів порівняно з аналогічним періодом попереднього року — майже до 665 тисяч тонн.

    Імпорт дизельного пального за той самий період зріс майже у сім разів — до 418 тисяч тонн.

    Проте навіть білоруський напрямок не гарантує Москві стабільного нарощування поставок. 19 серпня з’явилася інформація про очікуване скорочення білоруського експорту пального до РФ через ремонт на Новополоцькому НПЗ.

    Таким чином, нові удари України припадають на момент, коли російський паливний баланс уже перебуває під значним тиском.

    Москва забороняє експорт і послаблює вимоги

    Російська влада намагається компенсувати нестачу одразу кількома способами.

    За даними Reuters, серед заходів — обмеження експорту пального, імпорт нафтопродуктів та навіть пом’якшення окремих вимог до якості пального, щоб збільшити його доступність на внутрішньому ринку.

    Ще в липні віцепрем’єр РФ Олександр Новак заявляв, що Росія почне імпортувати нафтопродукти для стабілізації внутрішнього ринку.

    Тепер цей механізм уже фактично працює.

    Паралельно Росія почала морський імпорт дизельного пального з Азії до портів Далекого Сходу.

    У сукупності це означає, що Москва одночасно змушена стримувати вивезення власного пального та шукати додаткові поставки за кордоном.

    Чому Україна систематично атакує нафтову інфраструктуру РФ

    Українські військові регулярно наголошують, що російський нафтогазовий комплекс є важливою складовою забезпечення війни.

    Нафтопереробні підприємства виробляють дизель, бензин, авіаційне пальне та інші продукти, необхідні для роботи військової техніки й авіації. Термінали та нафтобази забезпечують їх зберігання, перевалку та логістику.

    У випадку «ТАНЕКО» Генштаб прямо зазначає, що підприємство задіяне у забезпеченні російської армії.

    Щодо «Таманьнефтегазу» українська сторона раніше також заявляла про його використання в забезпеченні російських окупаційних військ пальним.

    Тому атаки на НПЗ, термінали й нафтобази фактично формують окремий напрямок українських далекобійних операцій.

    Його ефект може складатися не лише з безпосереднього фізичного знищення обладнання. Навіть тимчасова зупинка технологічної установки означає необхідність ремонту, перебудови логістики та перерозподілу виробництва між іншими підприємствами.

    Коли ж такі удари відбуваються регулярно й охоплюють різні регіони, проблеми окремих заводів починають впливати на загальний паливний баланс.

    Саме такий ефект зараз простежується на російському внутрішньому ринку.

    Дефіцит повернувся після нової хвилі атак

    Ситуація у серпні особливо показова.

    Після попередніх заходів російської влади дефіцит наприкінці липня вдалося частково послабити. Однак це поліпшення виявилося нетривалим.

    Reuters зазначає, що нова хвиля атак на російські НПЗ наприкінці липня та на початку серпня спричинила повторне погіршення ситуації.

    І тепер до вже наявних проблем додаються нові ураження «ТАНЕКО» та «Таманьнефтегазу».

    Поки що немає підтверджених даних, наскільки нові удари скоротять фактичні обсяги переробки та перевалки. Генеральний штаб повідомив про влучання та пожежі, однак оцінювання результатів бойового ураження триває.

    Тому стверджувати про повну зупинку підприємств наразі не можна.

    Однак стратегічний контекст ударів очевидний: вони відбуваються в той момент, коли російська система виробництва і постачання моторного пального вже працює в умовах дефіциту, імпорту та адміністративних обмежень.

    Нафтова війна входить у нову фазу

    Ураження одразу двох різних за функціями об’єктів — великого НПЗ у Татарстані та чорноморського перевалочного термінала — демонструє ширший характер української кампанії.

    «ТАНЕКО» є важливою ланкою виробництва пального.

    «Таманьнефтегаз» — важливою ланкою його зберігання, перевалки та логістики.

    Одночасний тиск на різні елементи паливного ланцюга може створювати для Росії значно складнішу проблему, ніж пошкодження одного окремого підприємства.

    Особливо тепер, коли наслідки накопичуються.

    Росія вже обмежує експорт, збільшує поставки з Білорусі й Казахстану, завозить бензин з Індії, імпортує дизель з Азії, а в окремих регіонах знову вводяться обмеження на АЗС.

    Тому офіційне підтвердження ударів по «ТАНЕКО» та «Таманьнефтегазу» 20 серпня — це вже не просто повідомлення про чергові два уражені об’єкти.

    Це продовження системної кампанії проти російської паливної інфраструктури саме тоді, коли РФ дедалі складніше компенсувати наслідки попередніх атак на внутрішньому ринку.

    І якщо пошкодження на двох об’єктах виявляться значними, тиск на російську нафтопереробку та логістику пального може посилитися ще більше.

  • Україна завдала нового удару по Росії: уражено експортний термінал і нафтові об’єкти

    Україна завдала нового удару по Росії: уражено експортний термінал і нафтові об’єкти

    У ніч проти 27 липня Сили оборони України здійснили серію далекобійних ударів по стратегічних об’єктах на території Росії. Президент Володимир Зеленський підтвердив, що українські військові уразили експортний термінал у Ростовській області, а також завдали ударів по нафтових об’єктах у Ярославській області та Удмуртській Республіці. За словами глави держави, ці операції є частиною стратегії так званих «далекобійних санкцій», спрямованої на послаблення економічних можливостей Росії фінансувати війну.

    Про результати нічної операції Зеленський повідомив у своїх соціальних мережах. Він зазначив, що експортний термінал у Ростовській області, який став ціллю українських сил, розташований приблизно за 250 кілометрів від лінії фронту. Водночас удари по нафтовій інфраструктурі в Ярославській області та Удмуртії були завдані на відстані близько 1300 кілометрів від державного кордону України.

    Президент наголосив, що такі операції є частиною довгострокового плану зі зниження військово-економічного потенціалу Росії. За його словами, Україна системно скорочує можливості Кремля отримувати прибутки від експорту енергоресурсів, які використовуються для фінансування війни.

    «Виконується план далекобійних санкцій та знижуємо можливості Росії фінансувати війну», – заявив Зеленський. Також він подякував військовослужбовцям Сил оборони за точну роботу по цілях, які ще донедавна вважалися глибоким тилом Росії.

    Напередодні російські Telegram-канали та місцеві жителі повідомляли про серію вибухів і масштабні пожежі в Ростовській області. Зокрема, очевидці публікували відео займання в районі Ростовського морського торговельного порту, який є одним із важливих логістичних вузлів для експорту російської продукції. Незалежні OSINT-аналітики також дійшли висновку, що однією з головних цілей атаки був саме цей портовий комплекс.

    Окрім Ростовської області, під удар потрапили об’єкти паливно-енергетичного комплексу в Ярославській області та Удмуртії. Ці регіони розташовані далеко від українського кордону й відіграють важливу роль у забезпеченні російської економіки паливом та логістикою. Українська влада традиційно розглядає подібні удари як спосіб послабити ресурсну базу Росії, не завдаючи ударів по цивільній інфраструктурі.

    Останніми місяцями Україна значно активізувала кампанію далекобійних ударів по території Росії. Основними цілями стають нафтобази, нафтопереробні заводи, експортні термінали, логістичні вузли та об’єкти, які забезпечують російський військово-промисловий комплекс. Київ пояснює такі дії необхідністю позбавити Росію фінансових ресурсів для продовження агресії.

    У липні президент Зеленський вже оголосив про створення в Україні окремого командування далекобійних ударів, яке координує застосування безпілотників і високоточної зброї по стратегічних цілях на території РФ. За словами українського керівництва, ця стратегія має не лише військове, а й економічне значення, оскільки завдає збитків енергетичному сектору Росії та скорочує її експортні доходи.

    Російська влада традиційно повідомляє про роботу систем протиповітряної оборони, однак інформація про масштаби пошкоджень на уражених об’єктах поки що уточнюється. Незалежного підтвердження всіх заяв сторін щодо наслідків нічної атаки наразі немає.

  • США допомагають Україні бити по НПЗ РФ: FT розкрило нові деталі

    США допомагають Україні бити по НПЗ РФ: FT розкрило нові деталі

    Американська розвідка надає Україні інформацію, яка допомагає ефективніше планувати маршрути польоту далекобійних безпілотників і обходити російські системи протиповітряної оборони під час ударів по нафтопереробних заводах. Саме цей фактор, поряд зі стрімким нарощуванням виробництва українських дронів та вдосконаленням тактики їхнього застосування, став однією з причин рекордного зростання кількості успішних атак на російську енергетичну інфраструктуру. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на високопоставлених українських посадовців.

    За даними видання, з початку 2026 року українські далекобійні безпілотники завдали щонайменше 194 успішних ударів по російських нафтопереробних заводах. Це приблизно в 11 разів більше, ніж за аналогічний період минулого року. Аналітики Rochan Consulting зазначають, що лише у травні було зафіксовано рекордні 16 успішних атак на НПЗ, що стало найвищим місячним показником від початку повномасштабної війни.

    Як пише FT, американська підтримка полягає не у безпосередній участі в ударах, а в наданні розвідувальної інформації, яка дозволяє українським силам визначати найбільш безпечні маршрути польоту дронів, обходити райони щільного прикриття російської ППО та підвищувати ймовірність досягнення цілі. Водночас офіційно Вашингтон таку співпрацю не коментував.

    Окрім американської допомоги, джерела Financial Times називають ще кілька причин підвищення ефективності української кампанії. Йдеться про різке збільшення виробництва далекобійних ударних безпілотників, покращення системи планування операцій, удосконалення програмного забезпечення для навігації та координації ударів, а також накопичений бойовий досвід українських операторів.

    Результати цієї кампанії вже відчутні всередині Росії. За даними FT, регулярні атаки по об’єктах паливної інфраструктури поглибили найбільшу паливну кризу в РФ за останні десятиліття. Понад половина російських регіонів уже запровадила різні обмеження на продаж бензину й дизельного пального, а на окремих автозаправних станціях фіксуються довгі черги через дефіцит.

    Особливу увагу Україна приділяє ударам по великих підприємствах, які мають стратегічне значення для російської економіки та забезпечення армії паливом. У червні під удар кілька разів потрапив Московський нафтопереробний завод — єдиний великий НПЗ, що забезпечує паливом російську столицю. Після атак там виникали масштабні пожежі, а густий дим був помітний у різних районах Москви.

    За інформацією Міністерства оборони України, лише протягом червня українські Сили оборони завдали ударів по 11 російських нафтопереробних заводах, а також низці підприємств оборонно-промислового комплексу, логістичних вузлів, складів пального та об’єктів військового зв’язку. Деякі підприємства були змушені повністю або частково зупинити виробництво через пошкодження технологічного обладнання.

    Аналітики зазначають, що нинішня кампанія вже давно вийшла за межі виключно ударів по нафтопереробці. Українські безпілотники дедалі частіше атакують експортні термінали, резервуарні парки, паливні бази, логістичні центри, підприємства військово-промислового комплексу та транспортну інфраструктуру, що забезпечує російську армію. Мета таких ударів — не лише скорочення доходів Росії від експорту нафтопродуктів, а й ускладнення забезпечення військ паливом і технікою.

    Попри заяви російського Міністерства оборони про тисячі нібито збитих українських безпілотників, статистика успішних ударів свідчить, що українські дрони дедалі частіше досягають стратегічних об’єктів. Саме це, на думку FT, змушує Кремль витрачати дедалі більше ресурсів на захист критичної інфраструктури всередині країни.

    Експерти також наголошують, що удари по енергетичній інфраструктурі мають не лише економічний, а й військовий ефект. Зменшення обсягів переробки нафти, перебої з постачанням пального та необхідність ремонту пошкоджених підприємств створюють додатковий тиск на російську економіку й логістику армії, одночасно змушуючи владу перекидати системи ППО з інших напрямків для захисту об’єктів у глибокому тилу.

    При цьому Росія продовжує масовані ракетні та дронові атаки по території України. Лише в ніч на 6 липня окупанти застосували понад 400 засобів повітряного нападу, а головною ціллю став Київ. На цьому тлі питання посилення української протиповітряної оборони залишається одним із ключових на міжнародному порядку денному напередодні саміту НАТО.

  • Українські дрони уразили портову нафтову інфраструктуру під Петербургом

    Українські дрони уразили портову нафтову інфраструктуру під Петербургом

    У ніч на 4 липня Сили оборони України провели чергову далекобійну операцію на території Росії, завдавши удару по одному з ключових об’єктів паливної інфраструктури поблизу Санкт-Петербурга. Під атаку потрапив Петербурзький нафтовий термінал — стратегічний логістичний вузол, через який здійснюється експорт російських нафтопродуктів до десятків країн світу. Після влучань на території підприємства виникла масштабна пожежа, а густий дим було видно за кілька кілометрів від місця займання.

    Про успішне виконання бойового завдання повідомив президент України Володимир Зеленський у своєму Telegram, а також підтвердили у пресслужбі Сил спеціальних операцій Збройних сил України.

    Президент наголосив, що українські далекобійні засоби ураження вкотре досягли своєї цілі, завдавши удару по об’єкту, який безпосередньо забезпечує фінансування російської війни проти України.

    «Цієї ночі наші українські далекобійні санкції проти Росії за цю війну спрацювали поблизу Петербурга. Сили оборони України уразили портову нафтову інфраструктуру, що заробляє гроші для російської війни», — заявив Зеленський.

    Глава держави також повідомив, що цієї ж ночі було завдано удару по порту у Кронштадті. За його словами, цей об’єкт має важливе військове значення для Російської Федерації.

    Президент окремо звернув увагу на дальність проведеної операції. Відстань від державного кордону України до району ураження перевищує 850 кілометрів, що демонструє подальше розширення можливостей українських далекобійних ударних систем.

    У Силах спеціальних операцій уточнили, що по нафтовому терміналу влучили кілька ударних безпілотників.

    Унаслідок атаки на території підприємства виникла сильна пожежа.

    За даними українських військових, займання охопило об’єкти портової нафтової інфраструктури, які використовуються для зберігання та перевалки нафтопродуктів.

    Офіційна російська влада наразі не повідомила про характер пошкоджень, однак численні відеозаписи, які з’явилися в соціальних мережах, свідчать про масштабне загоряння.

    На оприлюднених кадрах видно потужні осередки вогню, густий чорний дим та роботу пожежних підрозділів.

    За словами очевидців, після перших вибухів у районі терміналу ще тривалий час було чути детонацію.

    Петербурзький нафтовий термінал є одним із найбільших об’єктів такого типу на Балтійському узбережжі Росії.

    Він виконує роль ключового логістичного вузла для експорту російських нафтопродуктів морським шляхом.

    Через цей термінал проходять великі обсяги дизельного пального, бензину, мазуту, авіаційного пального та інших продуктів переробки нафти.

    Звідси танкери регулярно вирушають до країн Африки, Близького Сходу, Південної Америки та Азії.

    Експорт нафтопродуктів залишається одним із найважливіших джерел валютних надходжень для російського бюджету.

    Саме ці кошти використовуються Кремлем для фінансування військової промисловості, виробництва озброєння, закупівлі боєприпасів, виплат військовослужбовцям та забезпечення ведення бойових дій проти України.

    Українська сторона неодноразово наголошувала, що подібні об’єкти є законними військовими цілями, оскільки вони безпосередньо забезпечують економічний потенціал російської агресії.

    Окрім нафтового терміналу, під удар потрапив порт у Кронштадті.

    Кронштадт є одним із найважливіших військово-морських центрів Росії.

    Місто розташоване на острові Котлін у Фінській затоці та історично є головною базою Балтійського флоту РФ.

    Саме тут дислокуються бойові кораблі, допоміжні судна, ремонтні підприємства, склади матеріально-технічного забезпечення, а також інші військові об’єкти.

    Українська сторона не уточнює, які саме об’єкти було уражено в Кронштадті, однак зазначає, що порт має важливе військове значення.

    У ніч на 4 липня жителі Санкт-Петербурга масово повідомляли про вибухи в різних районах міста.

    У соціальних мережах швидко почали з’являтися відео зі спалахами в небі, звуками роботи систем протиповітряної оборони та великими осередками пожеж.

    Російські Telegram-канали писали про атаку безпілотників на район нафтового терміналу, а також про вибухи біля портової інфраструктури.

    Деякі очевидці повідомляли, що перед вибухами було чути характерний звук польоту безпілотників.

    На тлі атаки губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко повідомив про введення режиму небезпеки через загрозу застосування безпілотників.

    За його словами, сили протиповітряної оборони були приведені у стан підвищеної готовності.

    Водночас офіційна влада традиційно не надала детальної інформації щодо масштабів пошкоджень або кількості влучань.

    Російські державні медіа також обмежилися короткими повідомленнями про атаку дронів.

    Останніми місяцями Україна значно активізувала кампанію із завдання ударів по військовій та енергетичній інфраструктурі Росії.

    Під ударами регулярно опиняються нафтопереробні заводи, нафтобази, склади пального, підприємства оборонно-промислового комплексу, військові аеродроми, логістичні центри, склади боєприпасів та інші стратегічні об’єкти.

    Основною метою таких операцій є зменшення економічного потенціалу Росії, порушення логістики забезпечення російської армії та скорочення фінансових ресурсів, які Кремль використовує для продовження війни.

    Особливу увагу українські військові приділяють саме нафтовій інфраструктурі.

    Нафта та нафтопродукти залишаються головною статтею російського експорту та одним із найбільших джерел доходів федерального бюджету.

    Попри міжнародні санкції, Росія продовжує активно експортувати паливо через морські порти, зокрема на Балтійському морі.

    Саме тому удари по портовій нафтовій інфраструктурі можуть не лише створювати тимчасові логістичні проблеми, а й негативно впливати на експортні можливості країни-агресора.

    Водночас удари по Кронштадту демонструють прагнення України уражати не лише економічні, а й військово-морські об’єкти Росії.

    Балтійський флот відіграє важливу роль у забезпеченні військової присутності РФ у Балтійському регіоні та виконує низку логістичних і навчальних функцій.

    Хоча він не бере безпосередньої участі у бойових діях проти України так активно, як Чорноморський флот, його інфраструктура залишається важливою складовою військового потенціалу Росії.

    Останні атаки також свідчать про постійне вдосконалення українських далекобійних безпілотних систем.

    Якщо раніше основними цілями були прикордонні регіони Росії, то нині українські безпілотники регулярно долають сотні кілометрів та досягають стратегічних об’єктів у глибокому тилу країни-агресора.

    Це змушує російське військове командування перекидати додаткові сили протиповітряної оборони до великих міст і промислових центрів, розосереджувати комплекси ППО та витрачати значні ресурси на захист критичної інфраструктури.

    Водночас українська сторона наголошує, що всі удари завдаються виключно по військових або стратегічних об’єктах, які забезпечують ведення війни проти України або фінансують російську військову машину. За оцінками українського військового керівництва, системне ураження таких цілей є одним із ключових елементів стратегії зі зниження бойового потенціалу Росії та послаблення її спроможності продовжувати повномасштабну агресію.

  • Зеленський: РФ зупиняє свердловини через українські удари

    Зеленський: РФ зупиняє свердловини через українські удари

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що українські далекобійні удари по російській енергетичній інфраструктурі вже спричинили відчутне скорочення нафтопереробки в Росії та змусили окремі нафтові компанії зупиняти свердловини.

    Про це він повідомив у вечірньому зверненні 18 травня, посилаючись на доповідь української розвідки щодо економічних втрат РФ від українських дій.

    За словами глави держави, лише за останні місяці обсяги російської нафтопереробки скоротилися приблизно на 10%, що є суттєвим ударом по ключовій галузі російської економіки, яка традиційно забезпечує значну частину доходів федерального бюджету.

    Зеленський наголосив, що ситуація для російського нафтового сектору ускладнюється не лише зменшенням переробки, але й необхідністю зупинки свердловин, що має довгострокові наслідки для видобутку.

    “Сьогодні була доповідь розвідки по російських втратах від наших санкцій. Тільки цими місяцями мінус 10 % російської нафтопереробки. Важливо також відзначити, що російські нафтові компанії змушені зупиняти свердловини. Це ще більш суттєво. Природа російського нафтовидобутку така, що їм саме це найбільш неприємно”, — сказав президент.

    За його словами, структура російського нафтовидобутку є вразливою до таких зупинок, оскільки повторний запуск свердловин часто є технічно складним, дорогим або взагалі неможливим без втрати частини видобувного потенціалу.

    Президент також зазначив, що Росія накопичувала фінансові ресурси для ведення війни проти України, однак ці резерви не є безмежними.

    “Путін відклав грошей на війну, але точно не стільки, щоб воювати безкінечно”, — наголосив Зеленський.

    Він підкреслив, що українські удари по російській інфраструктурі разом із міжнародними санкціями поступово виснажують економічні можливості Кремля та змушують Росію шукати дедалі складніші способи підтримки своєї економіки.

    “Кожен наш удар у відповідь, кожен наш спільний із партнерами крок тиску – все це штовхає Росію закінчувати свою війну. Зараз у них вже значна кількість регіонів у стані банкрутства, і Путін веде до банкрутства Росію. І різні схеми, які вони придумують, щоб заробити грошей, їм не допоможуть. Ми бачимо ці російські схеми, ми фіксуємо їх. Ми будемо ламати їх”, — заявив президент.

    У своєму зверненні Зеленський також повідомив, що українська розвідка отримала нові дані щодо масштабів втрат російського паливно-енергетичного комплексу. За його словами, удари України по нафтовій інфраструктурі РФ вже стали системними та спрямовані на зниження здатності Росії фінансувати війну.

    Передісторія свідчить, що з початку року Україна здійснила понад 20 ударів по об’єктах російської нафтопереробної та експортної інфраструктури. Під атаки потрапляли нафтопереробні заводи, трубопроводи та термінали, що, за оцінками української сторони, вже призвело до втрат Росії на рівні понад 7 мільярдів доларів.

    Аналітики відзначають, що подібні удари мають не лише тактичний ефект, але й стратегічне значення, оскільки впливають на здатність Росії стабільно експортувати нафту та отримувати валютні надходження, які є критично важливими для фінансування державного бюджету та військових витрат.

    Водночас у Москві традиційно не коментують заяви України щодо масштабів втрат, однак російські джерела неодноразово повідомляли про перебої в роботі окремих нафтопереробних підприємств після серії атак безпілотників.

    Україна, зі свого боку, продовжує розглядати удари по енергетичній інфраструктурі РФ як частину стратегії послаблення військово-економічного потенціалу Росії у війні проти України.

  • ССО уразили нафтовий термінал “Таманьнефтегаз”

    ССО уразили нафтовий термінал “Таманьнефтегаз”

    У ніч проти 13 травня безпілотники Сил спеціальних операцій України уразили один із ключових об’єктів російської нафтологістики — наливний пірс терміналу “Таманьнефтегаз”, розташованого на чорноморському узбережжі Краснодарського краю РФ. Про це повідомили у пресслужбі ССО та підтвердили в Генеральному штабі ЗСУ.

    За офіційною інформацією, операція була проведена в районі села Волна на Таманському півострові, приблизно за 300 кілометрів від лінії бойового зіткнення. Об’єкт є частиною великого перевантажувального комплексу, який відіграє важливу роль у російській експортній інфраструктурі нафти та нафтопродуктів через Чорне, Азовське та Середземне моря.

    У Силах спеціальних операцій зазначають, що уражений термінал використовується для перевалки енергоносіїв, які далі транспортуються морськими шляхами до міжнародних ринків. Йдеться про стратегічний логістичний вузол, який забезпечує безперервний цикл постачання: від залізничної інфраструктури до завантаження танкерів.

    За даними українських військових, портова інфраструктура “Тамань” та пов’язаний із нею нафтовий термінал можуть одночасно обслуговувати до чотирьох великих суден. Це дозволяє Росії підтримувати стабільні обсяги експорту навіть за умов санкційного тиску, тому об’єкт вважається критично важливим для енергетичного сектору РФ.

    Операція була здійснена підрозділами Deep Strike ССО у взаємодії із Силами безпілотних систем та іншими складовими Сил безпеки та оборони України. Військові підкреслюють, що такі удари є частиною системної роботи зі зниження можливостей Росії у сфері логістики пального та експорту нафтопродуктів, які напряму пов’язані з фінансуванням воєнних дій.

    У Генштабі ЗСУ повідомили, що після удару на території об’єкта було зафіксовано пожежу. Її масштаби та точні наслідки наразі уточнюються, оскільки оцінка руйнувань потребує додаткових даних технічної розвідки та супутникового моніторингу.

    Попередньо відомо, що ураження припало на елементи перевантажувальної інфраструктури, які забезпечують обробку та подальше транспортування нафти. Це може вплинути на стабільність роботи всього комплексу, однак офіційних підтверджень щодо тривалості зупинки або обсягів втрат наразі немає.

    Російська сторона традиційно не розкриває деталі щодо пошкоджень критичної інфраструктури, що використовується у військово-економічних цілях. Водночас подібні об’єкти неодноразово ставали цілями атак у попередні місяці через їхню роль у забезпеченні російського експорту енергоресурсів.

    Українські Сили оборони наголошують, що продовжують завдавати ударів по об’єктах, які забезпечують логістику та фінансування військової агресії РФ, зокрема по нафтопереробній та портовій інфраструктурі на території Росії.

  • Після ударів дронів завод “Лукойлу” в Пермі повністю зупинив роботу

    Після ударів дронів завод “Лукойлу” в Пермі повністю зупинив роботу

    Пермський нафтопереробний завод у Росії, який належить компанії Лукойл, повністю припинив роботу після атак безпілотників 7 травня. Про це повідомляє Reuters із посиланням на джерела в галузі та співрозмовників, обізнаних із ситуацією навколо підприємства.

    За інформацією агентства, після ударів на території НПЗ виникла масштабна пожежа, а також були пошкоджені ключові технологічні установки, без яких завод не може продовжувати переробку нафти. Через загрозу подальших пошкоджень та необхідність аварійної перевірки обладнання керівництво підприємства терміново зупинило три основні установки первинної перегонки нафти, а також частину вторинних виробничих потужностей.

    Джерела Reuters стверджують, що наразі завод повністю простоює, а ремонт може затягнутися на кілька тижнів. Фахівці оцінюють масштаби пошкоджень та визначають, яке обладнання потребує повної заміни. Частина установок могла зазнати критичних ушкоджень через вогонь та перебої в роботі систем охолодження.

    Ситуацію ускладнює те, що одна з ключових установок підприємства — CDU-4 — не працювала ще з 30 квітня після попередньої атаки безпілотників. Таким чином, останній удар фактично добив виробничий цикл заводу та повністю паралізував його роботу.

    Пермський НПЗ вважається одним із найбільших нафтопереробних підприємств Росії та відіграє важливу роль у забезпеченні паливом внутрішнього ринку країни. За підсумками 2024 року завод переробив близько 12,6 мільйона тонн нафти — це приблизно 250 тисяч барелів на добу. Підприємство виробляє бензин, дизельне паливо, кокс, мазут та інші нафтопродукти, значна частина яких використовується як у цивільному секторі, так і для потреб російської промисловості та логістики.

    Лише за минулий рік завод випустив близько 2 мільйонів тонн бензину та понад 5,3 мільйона тонн дизельного пального. Також підприємство виробило приблизно 700 тисяч тонн коксу та 200 тисяч тонн мазуту. Експерти зазначають, що тривала зупинка такого об’єкта може створити додатковий тиск на російський ринок пального, особливо в період активного літнього попиту.

    Перм розташована більш ніж за 1500 кілометрів від українського кордону, тому атака на цей об’єкт вкотре демонструє здатність українських безпілотників уражати стратегічну інфраструктуру глибоко на території Росії. За останній рік подібні удари по НПЗ, нафтобазах та логістичних об’єктах у РФ стали регулярними.

    Офіційно українська влада традиційно не підтверджує причетність до більшості атак на території Росії, однак джерела в українських спецслужбах раніше неодноразово повідомляли про операції проти об’єктів російського паливно-енергетичного комплексу. Зокрема, в ніч проти 29 квітня, за даними українських медіа, фахівці Центру спецоперацій “Альфа” СБУ атакували лінійну виробничо-диспетчерську станцію “Пермь”, яка є важливою частиною системи транспортування нафти.

    На тлі повномасштабної війни удари по російських НПЗ стали однією з ключових складових стратегії тиску на російську економіку. Аналітики зазначають, що нафтогазовий сектор залишається головним джерелом валютних надходжень до бюджету РФ, а пошкодження інфраструктури створює не лише економічні, а й логістичні проблеми для Москви.

    Останні місяці Росія вже зіткнулася з низкою проблем у нафтопереробній галузі. Через атаки дронів та аварії окремі НПЗ були змушені скорочувати обсяги виробництва або тимчасово припиняти роботу. На цьому тлі російська влада періодично вводила обмеження на експорт бензину для стабілізації внутрішнього ринку та стримування зростання цін.

    Попри спроби Кремля посилити протиповітряну оборону навколо стратегічних об’єктів, удари по енергетичній інфраструктурі РФ тривають. Експерти звертають увагу, що навіть короткострокові перебої в роботі великих НПЗ здатні впливати не лише на російський ринок, а й на глобальні ціни на нафту та нафтопродукти, особливо в умовах нестабільності на Близькому Сході та зростання ризиків для світових поставок енергоносіїв.

  • Зеленський: Уражено ракетний корабель РФ і танкери в морі

    Зеленський: Уражено ракетний корабель РФ і танкери в морі

    Президент України Володимир Зеленський повідомив про нову серію ударів по російських військово-морських і логістичних об’єктах, заявивши про ураження ракетного корабля, сторожового катера та ще одного судна, що входило до так званого «тіньового нафтового флоту» Росії. За його словами, це вже третій підтверджений випадок знищення або серйозного пошкодження російських кораблів у межах останніх операцій українських сил.

    Про це глава держави написав у своєму дописі на Facebook, посилаючись на доповідь виконувача обов’язків голови Служба безпеки України Євгенія Хмари. Зеленський наголосив, що операції мають системний характер і спрямовані на послаблення військового та економічного потенціалу Росії на морському напрямку.

    За словами президента, у межах операції було уражено ракетний корабель типу «Каракурт», сторожовий катер та ще одне судно, яке використовувалося в інтересах російського «тіньового нафтового флоту». Окремо він зазначив, що також зазнала значних пошкоджень інфраструктура нафтоналивного порту, що може вплинути на логістику російського експорту нафти.

    «Уражено ракетний корабель “Каракурт”, також сторожовий катер та ще один танкер тіньового нафтового флоту. Значних ушкоджень досягнуто також і в інфраструктурі нафтоналивного порту. Кожен такий наш результат обмежує російський потенціал війни», — заявив Зеленський.

    Президент підкреслив, що це була спільна операція кількох структур Сил оборони України. До її виконання були залучені підрозділи СБУ, Сили безпілотних систем України, Сили спеціальних операцій ЗСУ, ГУР МО України та Державна прикордонна служба.

    За словами Зеленського, така координація різних структур дозволяє підвищувати ефективність дій у морському просторі та одночасно впливати як на військову, так і на економічну складову російської військової машини.

    Окремо він зазначив, що погодив СБУ «додаткові справедливі відповіді» на російські удари по українських містах і цивільній інфраструктурі, не уточнюючи їх характеру.

    Ракетні кораблі типу «Каракурт» є носіями крилатих ракет «Калібр», які Росія регулярно застосовує для ударів по території України. Тому навіть часткове виведення таких кораблів із ладу може зменшувати інтенсивність ракетних атак і впливати на загальний бойовий потенціал Чорноморського флоту РФ.

    Сторожові катери, у свою чергу, використовуються для патрулювання та охорони акваторій, а також можуть виконувати допоміжні завдання під час військових операцій. Судна так званого «тіньового флоту» зазвичай залучаються до перевезення нафти в обхід санкцій, що робить їх важливою частиною економічної логістики Росії.

    Напередодні Зеленський уже повідомляв про ураження двох російських нафтових танкерів у районі порту Новоросійськ. Тоді йшлося про судна, які використовувалися для транспортування нафти в межах російського «тіньового флоту».

    Українська сторона зазначає, що подібні операції мають на меті системне послаблення логістики противника та ускладнення експорту російських енергоресурсів, які залишаються ключовим джерелом фінансування війни.

    Морський театр бойових дій залишається одним із ключових напрямків протистояння між Україною та Росією. Після втрати значної частини можливостей у Чорному морі Росія активно використовує ракетні кораблі та логістичні маршрути через порти для підтримки своїх операцій.

    Україна, своєю чергою, заявляє про поступове нарощування можливостей ураження як військових, так і економічних цілей на морі, зокрема завдяки розвитку безпілотних систем і координації різних силових структур.

    Станом на зараз російська сторона офіційно не деталізувала масштаб пошкоджень уражених кораблів та портової інфраструктури.