Позначка: нафта

  • Мережі АЗС готують підвищення цін на пальне вже найближчими днями

    Мережі АЗС готують підвищення цін на пальне вже найближчими днями

    Зростання світових цін на нафту та девальвація гривні призвели до подорожчання гуртових цін на бензин і дизельне пальне. Додатковим чинником став підвищений попит, спричинений тривалими відключеннями електроенергії та зниженням температури. За оцінками експертів, мережі автозаправних станцій можуть відреагувати на ці фактори вже найближчими днями.

    Наприкінці минулого тижня котирування нафти зросли на тлі геополітичної напруги. Інвестори побоювалися можливого воєнного загострення між США та Іраном, що підштовхнуло ціни вгору. Додатковий вплив мало й пожвавлення на американському ринку, де трейдери активно закуповували нафту напередодні довгих вихідних. Водночас після зниження напруги між країнами нафта частково втратила позиції, однак загальний ціновий рівень залишився вищим, ніж раніше.

    Паралельно в Україні фіксується нетипово високий для зими попит на пальне. Через масове використання генераторів споживання бензину й дизелю за перші два тижні січня досягло рівнів, характерних для весняного періоду. Оператори АЗС також відзначають зростання продажів супутніх товарів і сервісів на тлі блекаутів.

    Експерти пояснюють, що поєднання подорожчання нафти та ослаблення гривні суттєво збільшило собівартість імпортного пального. Україна повністю залежить від імпорту нафтопродуктів, тому навіть незначні коливання курсу й котирувань швидко відображаються на цінах. За оцінками фахівців, сукупний ефект від цих факторів підвищив собівартість літра пального більш ніж на три гривні, хоча подальша корекція європейських цін дещо пом’якшила прогноз.

    Додатковим викликом для ринку стали логістичні труднощі в умовах морозів. Перевезення пального ускладнилося, а дизель потребує використання спеціальних домішок, аби не замерзати за низьких температур. Це також тисне на витрати операторів.

    За прогнозами учасників ринку, до кінця тижня найбільші мережі АЗС можуть підвищити ціни на бензин і дизель приблизно на 1 гривню за літр. Згодом до цього кроку можуть приєднатися й інші оператори. Водночас істотних змін цін на скраплений газ найближчим часом не очікується: попит на нього залишається низьким, а імпортери працюють майже без маржі.

    Загалом ситуація на паливному ринку залишається напруженою. Зростання світових цін на нафту, девальвація гривні та підвищений попит через блекаути створюють умови для подальшого подорожчання пального на роздрібному ринку.

  • Нафта і курс гривні тиснуть на ринок: що буде з цінами на АЗС

    Нафта і курс гривні тиснуть на ринок: що буде з цінами на АЗС

    Підвищення світових цін на нафту разом із ослабленням гривні до долара та євро може призвести до зростання вартості пального на роздрібному ринку України вже з січня. На оптовому ринку бензин і дизельне пальне вже подорожчали приблизно на 2 гривні за літр, і ця тенденція, за оцінками експертів, зберігатиметься.

    Додатковий тиск на ринок створює зростання попиту на арктичне дизельне пальне, яке активно використовують у період морозів. Саме цей сегмент демонструє найшвидшу динаміку подорожчання.

    Директор консалтингової компанії «А-95» Сергій Куюн зазначає, що ключовими чинниками є валютний курс і світові ціни на нафту. За його словами, курс гривні вже додав близько гривні до собівартості, а нафта — ще півтори. Поки що роздрібний ринок стримує підвищення, однак за відсутності змін у макроекономічній ситуації корекція цін у бік зростання можлива вже цього місяця.

    Подібної думки дотримується засновник групи компаній Prime Дмитро Льоушкін. Він прогнозує, що бензин і дизель можуть подорожчати приблизно на 2 гривні за літр у разі, якщо курс гривні наблизиться до 44 гривень за долар, а світові ціни на нафту зростуть до 68–69 доларів за барель. За нинішніх показників, коли курс коливається нижче цього рівня, а нафта Brent тримається в межах близько 66 доларів за барель, різкого стрибка цін поки не очікується.

    Окремим фактором залишається зростання попиту на пальне через активне використання генераторів на тлі тривалих відключень електроенергії. За словами Льоушкіна, мережі частково компенсують зниження маржі за рахунок збільшення обсягів продажів. Водночас зростання споживання для генераторів врівноважується традиційним зимовим спадом попиту з боку автотранспорту.

    Оптові ціни тим часом уже пішли вгору: дизель подорожчав приблизно з 44 до 47 гривень за літр, бензин — з 49,6 до 50,9 гривні. Проте експерти наголошують, що навіть за таких умов наразі немає критичних підстав для негайного перегляду роздрібних цін.

    Також, за оцінками учасників ринку, дефіциту пального не очікується. У трейдерів залишаються запаси, яких має вистачити до надходження нових партій імпортного пального. Українська логістика, попри окремі труднощі, здатна забезпечити поточний рівень споживання без ажіотажу.

  • Світові ціни на нафту зросли через українські атаки на енергетичну інфраструктуру Росії

    Світові ціни на нафту зросли через українські атаки на енергетичну інфраструктуру Росії

    Сьогодні котирування нафти піднялися, продовживши тенденцію попереднього дня. Зростання вартості енергоносіїв пов’язують із побоюваннями перебоїв постачання з Росії після ударів українських безпілотників по нафтопереробних заводах країни-агресора.

    Ф’ючерси на нафту марки Brent зросли на 15 центів — до 67,59 долара за барель, тоді як американська нафта West Texas Intermediate (WTI) подорожчала до 63,45 долара за барель. У понеділок Brent піднялася на 45 центів, а WTI — на 61 цент.

    Україна посилила атаки на енергетичну інфраструктуру Росії, прагнучи обмежити її військові можливості. Аналітики зазначають, що удари можуть знизити експортні потужності РФ, яка забезпечує понад 10% світового видобутку нафти.

    «Підвищені побоювання щодо перебоїв у постачанні з Росії сприяють зростанню цін», — зазначив аналітик IG Тоні Сікамор. У JP Morgan підкреслили, що атака на експортний термінал, зокрема Приморськ, може суттєво вплинути на експортні ринки.

    Додатковим фактором підтримки цін став слабший долар США, пов’язаний з очікуванням зниження ставок Федеральною резервною системою. Це робить нафту дешевшою для власників інших валют.

    Крім того, інвестори очікують скорочення запасів сирої нафти у США за тиждень до 12 вересня. За прогнозами, вони знизяться на 6,4 мільйона барелів після попереднього зростання на 3,9 мільйона. Офіційні дані оприлюднять у середу.

  • Бізнесмена Сергія Тищенка засудили у справі про розкрадання арештованої нафти

    Бізнесмена Сергія Тищенка засудили у справі про розкрадання арештованої нафти

    Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості між Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою та бізнесменом Сергієм Тищенком, фігурантом справи про розкрадання арештованих нафтопродуктів, що належали проросійському бізнесмену-втікачу Пашинському.

    Як повідомляє Главком, суд визнав Тищенка винним у вчиненні кримінальних правопорушень та призначив йому 8 років позбавлення волі, а також заборону протягом трьох років обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, на державних і комунальних підприємствах. Конфіскація майна до вироку не увійшла.

    Втім, основне покарання бізнесмену замінили на випробувальний строк тривалістю три роки. У цей період він зобов’язаний регулярно з’являтися до органів пробації, повідомляти про зміну місця проживання, роботи чи навчання, а також не виїжджати з України без дозволу правоохоронців.

    Текст вироку засекречений. Документ набуде чинності після закінчення строку на подання апеляції або після рішення апеляційного суду.

    Нагадаємо, 25 серпня ВАКС розпочав розгляд угоди між Тищенком та САП. За її умовами бізнесмен визнав провину та погодився відшкодувати державі суму, яка у п’ять разів менша за завдані збитки — тоді як загальна шкода оцінюється майже в 1 мільярд гривень.

  • Схема продажу нафти з Росії в Угорщину через Україну веде до людей Путіна і Медведчука

    Схема продажу нафти з Росії в Угорщину через Україну веде до людей Путіна і Медведчука

    Компанія Normeston Trading, яка активно торгує російською нафтою, виявилася центром складної мережі бізнес-зв’язків між угорським політичним істеблішментом, близькими до Володимира Путіна бізнесменами, колишніми топами «Лукойлу», а також соратниками Віктора Медведчука та Сергія Курченка.

    З угорського боку Normeston Trading контролюється особами, наближеними до уряду Віктора Орбана. А от російський слід веде до друзів Путіна: колишнім власником Normeston був автогонщик Лев Толкачов — діловий партнер топменеджерів Геннадія Тимченка, одного з найближчих друзів Путіна.

    Пізніше власником став Валерій Суботін — ексвіцепрезидент «Лукойлу», напряму пов’язаний як з кремлівським оточенням, так і з Януковичем.

    Після анексії Криму Normeston в п’ять разів збільшив постачання нафти в Європу через нафтопровід «Дружба», що проходить через Україну. Після повномасштабного вторгнення 2022 року — в десять разів. Загалом компанія реалізувала понад 20 мільйонів тонн російської нафти на $10 мільярдів.

    У 2020 році Normeston уклав партнерство зі швейцарською Proton Energy Group (тепер — Epsilon Holding). Normeston гарантувала їй платежі на $18 млн. Її власник — ізраїльський бізнесмен Нісан Моісеєв — називав себе другом кума Путіна Віктора Медведчука. Українські ЗМІ також називали Моісеєва «довіреною особою» Медведчука в енергетичному бізнесі.

    Валерій Суботін також контролював іншу компанію — Eminent Energy, яка мала частку у нафтовому терміналі в бельгійському Антверпені та представництво у Британії (Eminent Energy UK Ltd). Вона була пов’язана з активами Сергія Курченка, олігарха з оточення Януковича, що втік до Росії та перебуває під міжнародними санкціями.

    У документах українських судів Eminent Energy згадується як учасник контрабандних схем Курченка через термінали в Херсоні, арештовані після Революції Гідності. У фінансових звітах компанія вказує, що втратила контроль над активами вартістю $10 млн через «велике розслідування в Україні».

  • Трамп заявив, що Путін продовжує війну завдяки дорогій нафті

    Трамп заявив, що Путін продовжує війну завдяки дорогій нафті

    Президент США Дональд Трамп заявив, що російський диктатор Володимир Путін зміг утримувати масштабну війну проти України завдяки прибуткам від продажу нафти. За його словами, високі ціни на сировину — майже $100 за барель — давали Кремлю ресурс для фінансування бойових дій.

    «Це приносило величезні доходи, але тепер ціни впали, і війна стала для Росії менш вигідною», — сказав Трамп.

    Він також закликав до якнайшвидшого врегулювання конфлікту, наголосивши на його масштабності та наслідках: «Там іде справжня бійня. Жахлива бійня, яка триває».

    Раніше Трамп неодноразово заявляв, що у разі перемоги на виборах зможе припинити війну в Україні «за 24 години», проте не надавав конкретного плану врегулювання.

  • Зеленський хоче щоб Індія припинила купувати у РФ

    Зеленський хоче щоб Індія припинила купувати у РФ

    Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю індійським ЗМІ висловив думку, що скорочення Індією імпорту російської нафти може суттєво вплинути на економіку Росії та ускладнити фінансування її військової агресії проти України. Український лідер підкреслив, що Індія, як одна з найбільших економік світу, відіграє значну роль у підтримці російської економіки через імпорт нафти, особливо в умовах, коли для Москви закрито багато експортних можливостей.

    Зеленський зазначив, що гроші, які Росія заробляє завдяки угодам з Індією, використовуються для фінансування війни. “Я думаю, що уряд Індії це розуміє. Ми будемо раді працювати над альтернативними шляхами. Ви – велика країна, тут питання не про мільйони, а про мільярди, які повертаються до Путіна, до Росії, а потім він використовує їх, бо офіційно у нього зараз економіка війни”, – пояснив він.

    Президент України наголосив, що припинення фінансових потоків до Росії через скорочення імпорту нафти могло б значно послабити здатність агресора продовжувати військові дії. За словами Зеленського, це може стати важливим кроком у припиненні війни, оскільки російський президент Володимир Путін та російське суспільство повинні відчути наслідки своїх дій.

    “Ми розуміємо, які гроші Росія заробляє з цієї угоди з Індією. Ми чудово це розуміємо, детально. І саме тому ми хочемо спробувати зробити все можливе для того, щоб це зупинити. Але, звичайно, ми не можемо на вас тиснути. Ви – незалежна країна, це ваш уряд… Саме тому я попросив подумати, якщо ви сприймаєте ідею того, що ми будемо робити все можливе, але треба якось зупинити надходження грошей, щоб не посилювати російські збройні сили”, – підсумував він.

  • Ситуація з транзитом російської нафти може бути частиною кремлівської стратегії

    Ситуація з транзитом російської нафти може бути частиною кремлівської стратегії

    Відоме видання Politico опублікувало статтю про можливу паливну кризу в Угорщині, звинувачуючи українську владу у встановленні санкцій щодо транзиту російської нафти через територію України. Водночас, експерти та представники України, такі як аналітик енергетичного сектору Володимир Омельченко, заперечують ці звинувачення, наголошуючи на відсутності обмежень з українського боку. Омельченко зазначає, що ситуація навколо транзиту нафти може бути частиною інформаційної кампанії Кремля, метою якої є посилення антиукраїнських настроїв і блокування допомоги Україні.

    КОМУ ВИГІДНО НАГНІТАТИ СИТУАЦІЮ ЩОДО “ПРИПИНЕННЯ” ТРАНЗИТУ РОСІЙСЬКОЇ НАФТИ ДО УГОРЩИНИ?

    Відоме видання Politico нещодавно вийшло зі статтею із промовистою назвою “Угорщину очікує паливна криза”.

    Звинувачують у цьому українську владу, що у січні місяці нібито встановила санкції щодо транзиту нафти територією України для компанії “Лукойл”, що поставляє нафту до Угорщини й Словаччини.

    Начебто такі дії української сторони можуть призвести до великого дефіциту нафти на угорських НПЗ компанії MOL та до стрімкого зростання цін на нафтопродукти в країні. Водночас міністр закордонних справ РФ Лавров пообіцяв його угорському колезі Сіярто допомогти цю проблему вирішити через пошук інших шляхів поставок.

    Масло у вогонь у цій самій статті Politico підлила експертка з Центру східних досліджень Ілона Ґізінська. Вона сказала, що угорці можуть зіткнутися із захмарними цінами на енергоносії та дефіцитом електроенергії всього за кілька тижнів, якщо не буде знайдено рішення. У мене відразу виникла підозра, що тут щось не так.

    По-перше, компанія-оператор із транспорту нафти “Укртранснафта” не має прямих контрактів із окремими нафтовидобувними компаніями РФ. Вона уклала у 2019 р. Угоду на послуги із транзиту нафти із російською нафтопровідною компанією “Транснефть”. Угода діє у період 2020–2030 р. Своєю чергою “Транснефть” укладає контракти на транспортні послуги із “Лукойлом”, “Роснефть”, “Сургутнефтегаз” та іншими. Тобто “Укртранснафта” немає жодних правових відносин із російськими нафтовидобувними компаніями, тому й не може припинити транзит, зокрема для “Лукойла”. Це офіційно підтвердив представник “Укртранснафта” журналу “Форбс”.

    По-друге, представник “Укртранснафти” повідомив, що жодних обмежень із транзиту нафти компанія не впроваджувала. Це ж саме підтвердила й словацька сторона.

    По-третє, жодної катастрофи для угорських споживачів не станеться, навіть якщо й припиниться транзит російської нафти територією України до Угорщини, оскільки ця країна має можливості отримувати нафту за альтернативними маршрутами, зокрема із Хорватії.

    Наводжу цитату відомого енергетичного експерта Михайла Гончара стосовно можливостей диверсифікації нафтових поставок в Угорщину. (“Ще в 2015 році MOL завершив модернізацію, збільшення потужностей системи “Адріа”–”Дружба” з метою розширення можливостей прокачування нафти з Адріатики. Тоді пафосно заявили, що розширені потужності з Адріатичного моря дають змогу не лише завантажити власний НПЗ в Сазхаломбатті, але й постачати нафту на НПЗ в Братиславу і навіть частково забезпечити транзит на НПЗ в Чехії. Тобто технічні можливості брати нафту із середземноморського ринку через хорватський термінал “Адріа” у MOL є”).

    Яка ж мета усього цього нагнітання напруги? На мою думку, Кремль свідомо за допомогою своїх угорських та словацьких маріонеток роздмухує уявний конфлікт для того, щоб посилити антиукраїнські настрої серед громадян Угорщини й Словаччини для виправдання блокади їхніми урядами військової допомоги Україні та її євроатлантичній інтеграції.

    Україна після початку широкомасштабної агресії мала повне право впровадити санкції на транзит російської нафти, але цього не зробила через прохання ЄС та зобов’язання Угорщини, Словаччини й Чехії до 2027 р. забезпечити припинення поставок російської нафти шляхом диверсифікації.

    Про це все я й сказав кореспонденту видання Politico, але він вирішив мою точку зору не публікувати. Мабуть, було інше журналістське завдання. Тут вже про об’єктивність не йдеться. Також хотілося б більш сильної комунікації із цього важливого питання для національної безпеки України з боку Уряду.

  • Будапешт і Братислава погрожують Києву через обмеження «Дружби»

    Будапешт і Братислава погрожують Києву через обмеження «Дружби»

    Україна обмежила поставки нафти в Європу через трубопровід «Дружба», який є останнім маршрутом для постачання російської нафти до Європи. За даними агентства Reuters, Угорщина і Словаччина тепер пригрозили подати на Україну в суд через цю блокаду, яка зачепила російську компанію «Лукойл».

    До 2022 року Росія забезпечувала третину всієї нафти, яка постачалася до Європи. Після початку війни в Україні обсяги постачань значно скоротилися, але все ж таки щоденно через трубопроводи до Європи прокачувалося близько 300 000 барелів нафти.

    Основними покупцями були Чехія, Угорщина і Словаччина, які звільнені від дотримання нафтових санкцій Брюсселя проти Росії через свою залежність від російської нафти і обмеженість в альтернативних джерелах постачання, оскільки не мають виходу до моря. Польща і Німеччина, які мають морські термінали, припинили закупівлі російської трубопровідної нафти.

    Reuters відзначає, що Росія не зазнала значних втрат від того, що Берлін і Варшава відмовилися від поставок через трубопровід «Дружба». Росія перенаправила більшість цих обсягів до Азії, а Китай став найбільшим покупцем російської нафти, отримуючи близько 2,14 млн барелів на добу через різні маршрути.

    Україна вже раніше обмежувала роботу трубопроводу «Дружба». Наприклад, у 2023 році кілька разів підвищувалися тарифи за його використання, через що маршрут «Дружба» став одним із найменш прибуткових для російських компаній. А з червня під санкції Києва потрапив «Лукойл», який забезпечував 50% обсягу нафти, що постачалася через трубопровід.

  • Джерела української нафти та стратегії збільшення видобутку під час війни

    Джерела української нафти та стратегії збільшення видобутку під час війни

    Україна продовжує розширювати видобуток нафти, не дивлячись на військові дії на її території. У серпні цього року планується виконати буріння двох нових свердловин з очікуваним обсягом видобутку понад 100 тонн на добу. До 2028 року державна компанія “Укрнафта” планує збільшити видобуток нафти на півтора рази.

    Історія видобутку нафти на території України сягає далеких часів. Вже в III столітті до нашої ери були відомі нафтові води на Керченському півострові, а в XIII столітті в Галичині використовувалася “скельна олія” у медицині та для змащення коліс.

    Початок промислової експлуатації відзначений у 1771 році в промислі Слобода-Рунгурській, Івано-Франківській області. Протягом наступних століть видобуток нафти активно розвивався, зокрема в районі Борислава, що стало найбільшим нафтовим промислом у Європі на перетині XIX-XX століть. Перший патент у світі на виготовлення гасу з нафти був отриманий у Львові в 1853 році.

    Найбільший обсяг видобутку нафти в Україні досягнув піку у 1972 році, коли було видобуто 14,5 мільйонів тонн. Проте пізніше обсяги зменшувалися через виснаження запасів і відсутність відкриття нових великих родовищ.

    На сьогодні в Україні виділяють чотири нафтогазоносні провінції, що об’єднують дев’ять нафто-, газо- та нафтогазоносних областей. Східний регіон, який включає Дніпровсько-Донецьку область, має найбільші обсяги розвіданих родовищ нафти та газу. Західний регіон охоплює Передкарпатську, Складчасті Карпати, Закарпатську та Волино-Подільську області з значними родовищами.

    За даними “Порталу даних видобувної галузі України”, на кінець 2020 року загальні запаси нафти становили понад 85 мільйонів тонн, з яких більшість припадає на Східний регіон. На 2023 рік видобуток нафти зріс на 2,1 мільйона тонн, з “Укрнафти” припадає 67% цього обсягу.

    Плани “Укрнафти” на найближчі роки включають посилення інвестицій у відновлення та модернізацію видобувного обладнання, що спрямоване на збільшення продуктивності і підвищення видобутку.