Hronikanovostej.com

Позначка: Нацполіція

  • Українців попередили про нову шахрайську схему з банківськими картками

    Українців попередили про нову шахрайську схему з банківськими картками

    В Україні фіксують нову хвилю шахрайства, у якій громадян залучають як посередників для проведення незаконних фінансових операцій. Про це попереджає Національна поліція, наголошуючи: навіть без злого наміру люди можуть опинитися серед фігурантів кримінальних проваджень.

    Йдеться про схеми із так званими «грошовими мулами» або «дропами». Зловмисники пропонують людям винагороду за передачу банківських карток, доступу до рахунків або криптогаманців. Надалі ці інструменти використовуються для шахрайських переказів, відмивання коштів, а також у злочинних операціях, пов’язаних із наркотрафіком.

    Правоохоронці підкреслюють, що передача фінансових реквізитів третім особам уже сама по собі є участю у протиправній діяльності. Це може призвести до блокування рахунків, втрати власних коштів і навіть кримінальної відповідальності.

    У поліції радять не реагувати на пропозиції швидкого заробітку, які передбачають використання ваших банківських даних, і ніколи не передавати доступ до фінансових інструментів стороннім особам.

    Якщо реквізити вже були передані, необхідно негайно заблокувати рахунок і звернутися до кіберполіції.

    Окремо фахівці звертають увагу на ризики, пов’язані з SIM-картками. Вони можуть використовуватися для доступу до фінансових сервісів і також становлять потенційну цінність для шахраїв.

    У Нацполіції наголошують: спроба швидкого заробітку через сумнівні схеми може обернутися серйозними наслідками — як фінансовими, так і юридичними.

  • Поліція розслідує фінансові зловживання в університеті культури

    Поліція розслідує фінансові зловживання в університеті культури

    Національна поліція розслідує справу щодо можливих фінансових зловживань у сфері освіти, пов’язаних із Київським університетом культури. Йдеться про ймовірні махінації з державним фінансуванням, обсяг яких може сягати сотень мільйонів гривень.

    За даними слідства, посадовці навчального закладу могли подавати недостовірну інформацію про кількість студентів і працівників. Це, за версією правоохоронців, дозволяло штучно збільшувати обсяг бюджетного фінансування, яке виділяється на утримання університету.

    Попередньо сума можливих зловживань оцінюється приблизно у 760 мільйонів гривень. У разі підтвердження цих даних збитки державі можуть бути кваліфіковані як особливо великі.

    За інформацією джерел, у межах розслідування проводилися обшуки, зокрема й у колишнього ректора університету Михайла Поплавського. Водночас на цей момент йому не оголошено підозру, а затримань у справі не відбувалося.

    Кримінальне провадження відкрито за статтею про привласнення або розтрату майна шляхом зловживання службовим становищем. У разі доведення вини учасникам схеми може загрожувати до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Окремо слідство перевіряє інформацію про можливу змову керівництва університету з окремими посадовцями Міністерства освіти в межах бюджетних програм фінансування.

    Нагадаємо, на початку 2026 року Михайло Поплавський залишив посаду керівника навчального закладу. Розслідування триває.

  • СБУ викрила масштабні схеми ухилення від мобілізації у регіонах

    СБУ викрила масштабні схеми ухилення від мобілізації у регіонах

    Служба безпеки України та Національна поліція викрили та заблокували вісім нових схем ухилення від мобілізації. Організаторів оборудок затримали у різних регіонах країни.

    За даними правоохоронців, вартість «послуг» для військовозобов’язаних становила від 2 до 17,5 тисячі доларів. За ці кошти ділки пропонували підроблені документи, фіктивні медичні висновки або організовували незаконний виїзд за кордон поза пунктами пропуску.

    На Київщині викрито посадовців державного науково-дослідного і проєктного інституту містобудування, які організували схему так званого «бронювання» призовників. За версією слідства, керівник установи підписував накази про призначення чоловіків на посади, а його спільники підшукували «клієнтів». При цьому новопризначені «працівники» фактично не виконували жодних обов’язків, але отримували зарплату.

    Також у регіоні затримано колишнього посадовця КМДА, який за гроші працевлаштовував військовозобов’язаних до комунального підприємства, що дозволяло уникнути мобілізації. Його затримали під час отримання коштів.

    На Дніпропетровщині правоохоронці викрили групу медиків, які оформлювали фіктивні діагнози та встановлювали інвалідність. За даними слідства, організаторкою схеми була колишня посадовиця лікарні, яка залучила лікаря-нейрохірурга та завідувача неврологічного відділення — члена військово-лікарської комісії. Фігуранти навіть оформлювали клієнтів на стаціонарне лікування та проводили безпідставні операції.

    На Полтавщині викрито лікаря-хірурга та шістьох військовозобов’язаних, яким безпідставно встановили інвалідність для зняття з військового обліку. Окремо затримано посередника, який через знайомих лікарів продавав довідки про непридатність до служби.

    На Львівщині затримано військового, який обіцяв оформити «бронь» через військово-медичний заклад, а також фігуранта, який пропонував за гроші допомогти з оформленням опікунства для уникнення мобілізації.

    На Черкащині правоохоронці викрили організатора незаконного переправлення чоловіків до ЄС. Він забезпечував інструктаж та дистанційний супровід під час переходу через кордон поза пунктами пропуску.

    Наразі всім фігурантам повідомлено про підозру за низкою статей Кримінального кодексу України, зокрема щодо перешкоджання діяльності ЗСУ, незаконного переправлення осіб через кордон, ухилення від призову та корупційних правопорушень.

    У разі доведення вини їм загрожує до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Раніше у Запоріжжі вже викривали схему ухилення від мобілізації у Фаховому коледжі Класичного приватного університету. За даними слідства, чоловіків призовного віку оформлювали на фіктивні посади викладачів без фактичного виконання обов’язків, що давало їм підстави для відстрочки від призову. Вартість таких «послуг» сягала до 10 тисяч доларів, а сама схема могла охоплювати десятки осіб.

  • Поліція розслідує можливе самовільне будівництво ЖК «Славутич 2.0» у Києві

    Поліція розслідує можливе самовільне будівництво ЖК «Славутич 2.0» у Києві

    Столична поліція розслідує можливі порушення під час будівництва ЖК «Славутич 2.0» на проспекті Миколи Бажана в Дарницькому районі Києва. Йдеться про кримінальне провадження, відкрите 30 січня 2026 року за статтею про самоправство, із уточненням щодо можливого незаконного будівництва. За даними слідства, забудова могла вестися в межах червоних ліній, де капітальне будівництво заборонене.

    Як повідомляється, поштовхом до відкриття справи могли стати звернення місцевих мешканців. Одна зі свідків заявила правоохоронцям, що ще у вересні 2025 року помітила роботи в межах червоних ліній, хоча містобудівні умови та обмеження нібито дозволяли використовувати цю територію без права капітальної забудови. Окрім того, жителі скаржилися, що будмайданчик розташований впритул до будинку на вулиці Зарічній, 6 і обмежує доступ пожежної техніки.

    30 січня поліцейські вже проводили огляд біля будмайданчика, але потрапити всередину не змогли через зачинені металеві ворота. Водночас вони зафіксували ознаки незавершеного будівництва, наявність фундаменту, будматеріалів, техніки та інструментів. А 4 лютого Дарницький районний суд Києва дозволив ще один огляд двох земельних ділянок із залученням спеціалістів та представників Київради, щоб встановити межі ділянок, перевірити їх використання за цільовим призначенням і з’ясувати масштаби нового будівництва.

    Паралельно на об’єкт уже заходила Державна інспекція архітектури та містобудування. Наприкінці 2025 року ДІАМ провела позапланову перевірку після звернення громадянки Вікторії Жеребчук. У результаті на початку 2026 року генпідрядник ТОВ «Альфабуд Комплект» отримав два приписи про усунення порушень, а 14 січня — дві постанови про штрафи на загальну суму 272,5 тисячі гривень. Також по два приписи отримали ТОВ «Славутич-Осокорки» і ТОВ «Сканер-Центр».

    Втім, забудовники вже пішли до суду. «Альфабуд Комплект» оскаржує результати перевірки ДІАМ, вимагаючи скасувати приписи і штрафи. Провадження у цій справі Київський окружний адміністративний суд відкрив у середині лютого, але по суті спір ще не розглядався.

    Сам ЖК «Славутич 2.0» позиціонується як проєкт від bUd Development на проспекті Бажана, 151б. За даними профільного ринку нерухомості, у комплексі вже введено в експлуатацію п’ять будинків, ще один значиться у проєкті, а сам об’єкт належить до комфорт-класу.

    Передісторія забудови тягнеться ще з початку 2000-х. Спочатку Київрада передала дві сусідні ділянки на проспекті Бажана компаніям «Ніко Інвест» і «Сканер-Центр» для комерційної забудови. Згодом цільове призначення однієї з ділянок змінили на будівництво торговельно-офісного та житлово-громадського комплексу, а частину прав передали в суборенду ТОВ «Славутич-Осокорки». Надалі ДАБІ видала дозволи на будівництво кількох черг комплексу, а у 2021 році першу чергу ввели в експлуатацію.

    Окрему увагу привертає і коло осіб, пов’язаних із проєктом. За даними відкритих реєстрів і журналістського аналізу, серед структур, дотичних до забудови, фігурують компанії та менеджери, яких пов’язують із орбітою Ігоря Кушніра та Вадима Столара. Прямих доказів їхнього формального контролю над проєктом у матеріалах слідства поки не наведено, однак такі зв’язки вже стали частиною ширшого публічного контексту навколо цього будівництва.

    Це не перший випадок, коли житлова забудова в Києві опиняється в центрі кримінального провадження через земельні або містобудівні питання. Раніше ми вже писали, що Нацполіція розслідує зміну цільового призначення землі під ЖК Brother у столиці, де також виникли питання до законності підготовки майданчика під житловий проєкт. На цьому тлі історія зі «Славутичем 2.0» виглядає не як поодинокий конфлікт із мешканцями, а як частина ширшої практики, коли суперечливі рішення щодо землі та будівництва в Києві спершу проходять через чиновницькі кабінети, а потім стають предметом перевірок поліції та ДІАМ.

  • Декларація дізнавача з Харкова викликала питання через дешеву Tesla і великі заощадження

    Декларація дізнавача з Харкова викликала питання через дешеву Tesla і великі заощадження

    Дізнавач сектору дізнання відділу №2 Харківського районного управління поліції №2 Ілля Дикань опинився в центрі уваги після подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані. У документі йдеться про придбання у березні 2026 року автомобіля Tesla Model Y 2024 року випуску за 784 тис. грн — суми, яка суттєво нижча за середньоринкову вартість такого авто.

    Згідно з відкритими даними авторинку, аналогічні моделі Tesla Model Y на українських майданчиках наразі продаються в межах 27–36 тисяч доларів, що еквівалентно приблизно 1,2–1,6 млн грн залежно від стану, пробігу та комплектації. Таким чином, задекларована вартість придбання може бути заниженою майже вдвічі.

    Цікавим виглядає і джерело придбання авто. У декларації зазначено, що продавцем виступає громадянин України Ілля Віталійович Дикань — особа з ідентичними ПІБ, що може свідчити про операцію із самим собою або пов’язаною особою.

    Водночас фінансові показники дізнавача виглядають досить значними. У декларації за 2025 рік вказано понад 1,9 млн грн доходів, з яких 672 тис. грн — зарплата в Нацполіції, а ще 1,275 млн грн — дохід від відчуження рухомого майна. Деталі цієї угоди не розкриті.

    Крім того, Дикань задекларував значні готівкові заощадження — 99,85 тис. доларів і 40 тис. грн. Банківські рахунки відкриті у державних та комерційних банках.

    У розділі нерухомості зазначено квартиру в Харкові площею 75,2 м², якою він користується безоплатно з 2009 року. Власником житла є його батько — також працівник поліції.

    Окремо у декларації вказані інвестиції у вигляді облігацій ПрАТ «Трест Житлобуд-1», придбаних ще у 2021 році.

    Сукупність цих фактів — занижена вартість авто, значні готівкові активи та специфічні фінансові операції — можуть стати підставою для додаткової уваги з боку контролюючих органів.

  • Мільйони готівкою і майно родичів: що задекларувало подружжя поліцейських

    Мільйони готівкою і майно родичів: що задекларувало подружжя поліцейських

    Старша слідча Головного управління Нацполіції Людмила Скора та її чоловік В’ячеслав Дутий, який обіймає посаду старшого оперуповноваженого Департаменту стратегічних розслідувань, задекларували значні готівкові заощадження та користування майном родичів.

    Згідно з даними декларації, подружжя зберігає 112,7 тисячі доларів готівкою. Окрім цього, В’ячеслав Дутий має ще 210 тисяч гривень готівкових коштів. Загалом це становить понад 5,1 млн грн у перерахунку. Водночас банківських активів у декларації не зазначено.

    Що стосується нерухомості, Людмила Скора володіє двома земельними ділянками — невеликою у селищі Чорноморське на Одещині та більшою у селі Воропаїв на Київщині, придбаною у 2023 році за 72 тисячі гривень.

    Також слідча користується житлом родини чоловіка. Зокрема, вона зареєстрована у квартирі в Києві, що належить її свекрусі, і фактично проживає в іншій, більшій квартирі тієї ж власниці.

    В’ячеслав Дутий має у власності кілька земельних ділянок у селі Свидовець Чернігівської області, а також частку житлового будинку. Крім того, він користується квартирою в Києві, яка, ймовірно, є службовим житлом і належить районній державній адміністрації.

    Окрему увагу привертають транспортні засоби. У грудні 2025 року Людмила Скора придбала автомобіль Honda CR-V 2015 року у своєї свекрухи за 410 тисяч гривень. Водночас ринкова вартість такого авто може сягати близько 700 тисяч гривень.

    Сам В’ячеслав Дутий власного автомобіля не має, але користується автомобілем матері — Acura TLX 2017 року, ринкова ціна якого також перевищує 700 тисяч гривень.

    Щодо доходів, за минулий рік Людмила Скора отримала 633 тисячі гривень зарплати у Нацполіції, а В’ячеслав Дутий — 694 тисячі гривень у Департаменті стратегічних розслідувань. Додатково родина отримала 4 тисячі гривень державної допомоги за програмою “Зимова підтримка”.

    Сукупність готівкових заощаджень, операцій із родинним майном та користування нерухомістю родичів може викликати додаткові питання щодо відповідності задекларованих доходів і витрат.

  • Буковель, маєток під Києвом і бізнес: журналісти показали майно родин кіберполіцейських

    Буковель, маєток під Києвом і бізнес: журналісти показали майно родин кіберполіцейських

    Сім’ї двох нинішніх та одного колишнього співробітників Департаменту кіберполіції Національної поліції протягом останніх трьох років синхронно придбали нерухомість на кілька мільйонів доларів. Йдеться про елітні апартаменти у Буковелі, котеджі на курорті, маєток поблизу Києва та комерційну нерухомість у столиці.

    Про це повідомляє Bihus.Info у своєму журналістському розслідуванні.

    За даними журналістів, йдеться про родини оперативників Євгена Горбунова, Гурама Гіндія та Ігоря Теряника. У 2023 році вони одночасно перейшли працювати до кіберполіції у Києві після служби у департаменті захисту економіки поліції Харківської області та обласному департаменті стратегічних розслідувань.

    Журналісти зазначають, що після цього майновий стан родин правоохоронців почав швидко зростати.

    Зокрема, у 2023 році мати Ігоря Теряника та дружина Євгена Горбунова інвестували у преміальні апартаменти в готельному комплексі Glacier Premium Apartments у Буковелі. За ринковими цінами така нерухомість могла коштувати щонайменше 110 тисяч доларів для матері Теряника та близько 160 тисяч доларів для дружини Горбунова.

    Окрім цього, родичі правоохоронців придбали котеджі у курортному комплексі AMA Family Resort. За оцінками журналістів, кожен із таких будинків коштує щонайменше 400 тисяч доларів.

    Також журналісти зафіксували, що автомобіль, зареєстрований на дружину Горбунова, регулярно виїжджає з території закритого котеджного містечка «Квітка полонини» поблизу Києва. У травні 2025 року жінка придбала там земельну ділянку, а будинки у цьому комплексі продаються приблизно за 400 тисяч доларів.

    Крім нерухомості, родичі співробітників кіберполіції почали займатися бізнесом. За даними розслідування, матері Горбунова та Гіндії стали співвласницями двох компаній. Одна з них торгує зерном, насінням та кормами для тварин, інша займається допоміжною діяльністю у сфері транспорту.

    До цього вони офіційно підприємницькою діяльністю не займалися.

    Ще одним активом родин стала комерційна нерухомість у київському житловому комплексі «Новопечерські липки». За інформацією журналістів, теща Горбунова Наталя Лінчук та дядько Гіндії Віанор Бобуа інвестували у понад 160 квадратних метрів приміщень у цьому комплексі. За ринковими цінами така нерухомість могла коштувати щонайменше 560 тисяч доларів без ремонту.

    Журналісти зазначають, що офіційних доходів, які могли б пояснити такі покупки, у родичів правоохоронців не було.

    Під час спілкування з журналістами Горбунов не відповів на питання щодо походження коштів на елітне майно родини. Гіндія повідомив письмово, що не має відношення до інвестицій родичів, але припустив, що гроші могли походити зі спадщини від його дідуся.

    Колишній співробітник кіберполіції Ігор Теряник, якого звільнили у 2024 році після скандалу з п’яним водінням, пояснив придбання нерухомості спадком від батька, однак відмовився розкривати деталі.

    Водночас подібні історії з майном родичів чиновників та силовиків регулярно стають предметом журналістських розслідувань. Раніше повідомлялося, що інспектор Закарпатської митниці, попри оформлену інвалідність, володіє маєтком та автомобілем BMW вартістю понад 115 тисяч доларів.

    Також журналісти звертали увагу на бізнес родичів посадовців економічного блоку держави. Зокрема, матір керівниці Бюро економічної безпеки на Волині стала співвласницею паливної компанії з мільйонними оборотами.

  • Ексслідчий Нацполіції Поталап отримав вирок у справі про вимагання 150 тисяч доларів

    Ексслідчий Нацполіції Поталап отримав вирок у справі про вимагання 150 тисяч доларів

    Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості у справі колишнього старшого слідчого Головного слідчого управління Національної поліції В’ячеслава Поталапа, якого обвинувачували у вимаганні хабаря в розмірі 150 тисяч доларів.

    Як встановило слідство, у 2024 році Поталап разом з оперуповноваженим Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції Олександром Масловим та прокурором спеціалізованої екологічної прокуратури Андрієм Грицаном організували схему отримання неправомірної вигоди від фігуранта кримінального провадження щодо незаконного видобутку корисних копалин.

    Слідчий, маючи доступ до матеріалів справи та повноваження ініціювати обшуки й арешти майна, запропонував підозрюваному “вирішити питання” за 150 тисяч доларів. За ці кошти правоохоронці обіцяли не проводити нових обшуків, не арештовувати техніку, сприяти зняттю вже накладених обмежень і швидше завершити розслідування.

    Передача грошей відбулася 11 квітня 2024 року на автозаправці у Глевасі Київської області. Кошти через посередника-адвоката передав брат основного фігуранта справи. Після отримання неправомірної вигоди одного з учасників схеми затримали детективи НАБУ.

    У лютому 2026 року В’ячеслав Поталап уклав угоду зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою, визнав свою провину та погодився співпрацювати зі слідством. Також він перерахував 300 тисяч гривень на потреби сил оборони України.

    Вищий антикорупційний суд визнав його винним за частиною 4 статті 368 Кримінального кодексу України та призначив покарання у вигляді восьми років позбавлення волі з конфіскацією рухомого майна і забороною працювати в правоохоронних органах протягом трьох років.

    Водночас суд звільнив його від відбування покарання з випробувальним строком на три роки.

    На цей період він зобов’язаний регулярно з’являтися до органів пробації, повідомляти про зміну місця проживання або роботи та не виїжджати за кордон без дозволу. Застава у розмірі понад 600 тисяч гривень залишатиметься чинною до набрання вироком законної сили.

    Суд також врахував як пом’якшувальні обставини щире каяття, співпрацю зі слідством та відсутність матеріальної шкоди від злочину.

  • Квартира за мільйони і подарунок від матері: як змінилося майно слідчого Нацполіції Олексія Тищенка

    Квартира за мільйони і подарунок від матері: як змінилося майно слідчого Нацполіції Олексія Тищенка

    Старший слідчий в особливо важливих справах Національної поліції України Олексій Тищенко оновив своє майно, придбавши нову квартиру в Києві та отримавши значний грошовий подарунок від матері. Про це свідчать дані його декларації, які проаналізував антишахрайський проєкт «190».

    Згідно з оприлюдненою інформацією, у листопаді 2025 року правоохоронець придбав квартиру в столиці площею 59,1 квадратного метра. Вартість житла становила понад 3,3 млн гривень.

    Примітно, що за день до укладення угоди слідчий задекларував грошовий подарунок від своєї матері — Тищенко Олени Миколаївни — у розмірі 1 млн гривень.

    Крім того, приблизно за два тижні до купівлі нового житла посадовець продав свою попередню квартиру. Йдеться про нерухомість площею 38,7 квадратного метра у селі Нові Петрівці Київської області. За словами Тищенка, житло було продано за 1,8 млн гривень.

    Водночас раніше в деклараціях правоохоронець оцінював цю квартиру лише у 367 тисяч гривень. Таким чином, різниця між попередньою оцінкою та ціною продажу становить майже п’ять разів.

    Через місяць після придбання квартири в Києві слідчий також зареєструвався у житловому будинку площею 47,9 квадратного метра у селі Сичівка Київської області. Ця нерухомість належить громадянці Юлії Ференз.

    Та сама особа є власницею земельної ділянки площею 2 500 квадратних метрів, на якій розташований будинок. Відповідно, ділянка також перебуває у користуванні слідчого на підставі реєстрації місця проживання.

    Власного автомобіля Тищенко не декларує. Водночас із 2023 року він користується автомобілем Toyota Corolla 2022 року випуску, який оформлений на його батька — Тищенка Олексія Миколайовича. За ринковими оцінками, вартість такого автомобіля може становити близько 1 млн гривень.

    Згідно з декларацією, за 2024 рік слідчий отримав 619 тисяч гривень заробітної плати у Національній поліції. Серед доходів також зазначені подарунок від матері у розмірі 1 млн гривень та 1,8 млн гривень, отримані від продажу квартири у Нових Петрівцях.

    Водночас у декларації посадовець не вказав жодних грошових активів — ані готівкових коштів, ані коштів на банківських рахунках.

    Згідно з попередніми деклараціями, посаду старшого слідчого в особливо важливих справах Національної поліції Олексій Тищенко обіймає з 2023 року. До цього він багато років працював слідчим у Вишгородському районному управлінні поліції ГУНП у Київській області.

  • Слідчі перевіряють тендери КП «ГІОЦ» на 168 млн гривень через підозри у розтраті

    Слідчі перевіряють тендери КП «ГІОЦ» на 168 млн гривень через підозри у розтраті

    Столична поліція розслідує можливі фінансові порушення під час виконання контрактів комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» (ГІОЦ). Слідство перевіряє шість договорів на загальну суму близько 168 мільйонів гривень, укладених у 2023–2025 роках із приватними підрядниками.

    Кримінальне провадження було відкрито 7 липня 2025 року за ознаками злочину, передбаченого частиною четвертою статті 191 Кримінального кодексу України — привласнення або розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем, вчинені в умовах воєнного стану.

    У центрі уваги слідчих — контракти на супровід та технічну підтримку інформаційно-комунікаційних систем міста. Йдеться про обслуговування програмного забезпечення, вебпорталів та цифрових сервісів, які використовуються у роботі столичних структур.

    Три договори на суму близько 104 мільйонів гривень отримало ТОВ «Електронний колл-центр». Ще три угоди на 64 мільйони гривень були укладені з компанією «Епаркград».

    Під час перевірки правоохоронці встановили, що за двома контрактами з «Електронним колл-центром» підприємство отримало оплату, яка перевищувала передбачені договором суми. Зокрема, за одним із договорів було виплачено 28,6 мільйона гривень замість 24,6 мільйона, а за іншим — 41,5 мільйона замість 35 мільйонів.

    Слідчі також звернули увагу на структуру виконання робіт. За даними розслідування, підрядник залучив до виконання договорів субпідрядну компанію, керівником якої є та сама особа, що очолює «Електронний колл-центр». У поліції вважають, що це може свідчити про формальний характер такої співпраці.

    Крім того, слідство встановило, що до виконання робіт залучалася ще одна компанія, яка, за попередніми даними, не мала необхідних ресурсів для надання відповідних послуг. У неї відсутні власні приміщення та обладнання, а юридична адреса виявилася адресою масової реєстрації підприємств.

    Питання у правоохоронців виникли і щодо тендерної конкуренції. За інформацією слідства, у двох тендерах конкурентом «Електронного колл-центру» виступала компанія «Аделіна Аутсорсинг». Однак слідчі встановили низку бізнес-зв’язків між керівництвом цих компаній, що може свідчити про узгоджені дії під час участі у закупівлях.

    Зокрема, йдеться про спільні бізнес-проєкти та фінансові взаємини між керівниками і власниками цих компаній, а також про їхню участь у створенні нової фірми «Аделіна Солюшинз», зареєстрованої у 2024 році.

    Окремо слідство перевіряє контракти з компанією «Епаркград». За даними поліції, ця фірма перемагала у торгах без конкуренції — вона була єдиним учасником закупівель. Крім того, у матеріалах справи зазначається, що у КП «ГІОЦ» відсутні документи, які підтверджують проведення аналізу ринкових цін перед укладанням контрактів.

    Слідчі також встановили, що у компанії відсутні власні виробничі потужності, а її керівниця отримувала невисоку офіційну зарплату, що, на думку правоохоронців, може свідчити про номінальний характер управління підприємством.

    Наразі правоохоронці встановлюють можливий розмір збитків для міського бюджету. Для цього призначаються фінансові експертизи.

    Комунальне підприємство «ГІОЦ» підпорядковується Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій Київської міської державної адміністрації. Тимчасово обов’язки директора підприємства з грудня 2024 року виконує Костянтин Воробйов.

    У різні роки підприємство вже опинялося у центрі уваги правоохоронців через підозри у фінансових порушеннях під час впровадження міських цифрових систем та закупівлі IT-послуг.