Hronikanovostej.com

Позначка: НАБУ

  • «Кінчик страшного клубка»: справа про $1 млн може вивести НАБУ на масштабні зв’язки у силовому блоці

    «Кінчик страшного клубка»: справа про $1 млн може вивести НАБУ на масштабні зв’язки у силовому блоці

    Розслідування щодо Андрія Осіпова, якого НАБУ та САП підозрюють у вимаганні одного мільйона доларів за нібито вплив на рішення працівників Служби безпеки України, може виявитися значно ширшим, ніж справа одного ймовірного посередника. У матеріалах провадження вже фігурують розмови про високопосадовців СБУ, а журналістські джерела припускають, що подальше розслідування може привести детективів до значно ширшої системи зв’язків у правоохоронному середовищі.

    Водночас важливо розмежовувати встановлені слідством обставини та твердження окремих фігурантів. Зокрема, доказів того, що гроші фактично передавалися тодішньому керівництву СБУ, наразі публічно не представлено.

    Що відомо про справу на $1 млн

    НАБУ та САП підозрюють Андрія Осіпова у вимаганні одного мільйона доларів у громадянина Росії Олександра Кузнєцова. За версією слідства, гроші мали заплатити за допомогу в уникненні його екстрадиції з України до РФ. Події, які розслідують антикорупційні органи, відбувалися ще у 2022 році.

    Як випливає з інформації, озвученої прокурором САП під час судового засідання, після обшуків у Кузнєцова один із працівників СБУ порадив йому звернутися до колишнього заступника голови Луганської ОДА Едуарда Лозовського, який нібито міг допомогти у вирішенні ситуації. Саме після цього історія отримала продовження.

    У матеріалах провадження з’явився Андрій Осіпов. За версією НАБУ та САП, саме він став одним із ключових учасників переговорів щодо грошей.

    Особливу увагу привернули деталі розмов, які були озвучені під час розгляду запобіжного заходу. За даними журналістів, інший фігурант переконував Кузнєцова, що Осіпов нібито узгоджував суму з Василем Малюком, який у 2022 році обіймав посаду першого заступника голови СБУ. Також у розмовах стверджувалося, що 200 тисяч доларів із загального мільйона нібито призначалися особисто Малюку.

    Однак ця обставина має принципове застереження: публічних доказів передачі Малюку цих коштів немає. Сам факт згадування його прізвища іншими особами не доводить причетності колишнього керівника СБУ до ймовірної схеми. За оприлюдненими даними, слідство також не встановило факту передачі грошей співробітникам спецслужби.

    Що знайшли під час обшуків

    Додаткові питання виникли через результати слідчих дій у самого Осіпова.

    За оприлюдненою інформацією, під час обшуку правоохоронці виявили бойовий пістолет, карабін, понад 700 набоїв, кастети, а також автомобіль із незареєстрованими номерними знаками. Повідомлялося також, що водієм Осіпова був позаштатний працівник оперативного підрозділу СБУ.

    Такі обставини самі собою не доводять існування організованої мережі всередині спецслужби, однак можуть бути важливими для слідства під час перевірки реального характеру контактів підозрюваного.

    Ключове питання тепер полягає в тому, чи Осіпов лише користувався знайомствами та гучними прізвищами, переконуючи інших у своїх можливостях, чи справді мав доступ до посадовців, здатних впливати на рішення державних органів.

    Саме відповідь на це питання може визначити подальший масштаб справи.

    Суд залишив Осіпова під вартою

    31 липня Вищий антикорупційний суд обрав Осіпову запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Альтернативи у вигляді застави суд не визначив.

    Захист намагався оскаржити це рішення, однак Апеляційна палата ВАКС залишила запобіжний захід чинним. Таким чином, станом на середину серпня Осіпов продовжує перебувати під вартою.

    Саме під час судових засідань стали публічними деякі подробиці провадження, зокрема інформація про переговори навколо ймовірного мільйонного платежу та згадування представників СБУ.

    Чому справа може виявитися значно більшою

    Найбільш інтригуючою частиною історії стають не самі переговори щодо одного мільйона доларів, а характер зв’язків Осіпова.

    За інформацією джерел у правоохоронному середовищі, яку наводять українські медіа, слідство може перевіряти значно ширше коло контактів підозрюваного. Саме тут виникає версія, що справа здатна стати входом у ширшу систему неформальних зв’язків між людьми із силових структур, посередниками та іншими впливовими особами.

    Проте наразі це саме версія джерел, а не офіційно оголошений НАБУ результат розслідування.

    Відповідно, говорити про доведену «кримінально-кланову систему» передчасно. Детективам необхідно встановити, чи існував реальний механізм впливу на рішення СБУ, хто саме міг бути до нього залучений і чи передавалася хоча б частина грошей посадовцям.

    У справі виникає ще одне принципове питання

    Якщо Осіпов справді лише продавав власну репутацію та вигадані можливості, справа може залишитися історією про вимагання грошей під приводом впливу на посадовців.

    Якщо ж детективи доведуть, що за його словами стояли реальні домовленості з представниками правоохоронних органів, масштаб провадження може суттєво зрости.

    Саме тому важливими стають вилучені під час обшуків документи, контакти підозрюваного, його зустрічі, телефонні переговори, рух коштів та можливі зв’язки з чинними або колишніми працівниками СБУ.

    Окреме питання — чи можуть у справі з’явитися нові підозрювані. НАБУ та САП наразі публічно не оголошували про встановлення факту передачі частини мільйона доларів конкретним високопосадовцям СБУ.

    Тому згадування будь-яких прізвищ у записах або переказах переговорів ще не означає встановлення їхньої причетності.

    Що відбувається навколо керівництва СБУ

    Історія розгортається на тлі змін у керівництві Служби безпеки та дискусій навколо можливого повноцінного призначення Олександра Поклада керівником спецслужби.

    У липні Центр протидії корупції публічно висловлював побоювання щодо можливого призначення Поклада і заявляв про ризики посилення тиску на НАБУ, САП, громадський сектор та незалежні медіа. Це позиція громадської організації, а не встановлений факт.

    Саме в такій політичній і правоохоронній атмосфері розслідування Осіпова набуває значно більшого значення, ніж звичайна справа про вимагання.

    Якщо детективи підтвердять, що підозрюваний справді мав системні зв’язки всередині СБУ та використовував їх для впливу на кримінальні або екстрадиційні процеси, справа може отримати абсолютно інший масштаб.

    Поки ж достеменно відомо інше: НАБУ та САП розслідують вимагання одного мільйона доларів, Осіпов перебуває під вартою, а в матеріалах справи фігурують твердження про його зв’язки з представниками СБУ. Наскільки реальними були ці зв’язки і чи стояли за ними конкретні домовленості з посадовцями, має встановити подальше розслідування.

  • Майже мільйон на місяць: скільки заробив очільник «Енергоатома» за перший рік на посаді

    Майже мільйон на місяць: скільки заробив очільник «Енергоатома» за перший рік на посаді

    Тимчасовий керівник однієї з найбільших державних енергетичних компаній України Павло Ковтонюк за неповний рік роботи на чолі АТ «НАЕК «Енергоатом» отримав понад 9,6 млн грн. Лише за перші шість місяців 2026 року йому нарахували 5,86 млн грн, що в середньому становить близько 977 тис. грн на місяць.

    Такі дані «Енергоатом» надав у відповідь на інформаційний запит «Главкома». При цьому окремо за перше півріччя поточного року вказано ще 767 тис. грн «додаткового блага». Із відповіді компанії не випливає, чи входили до загальної суми зарплати премії та інші стимулюючі виплати.

    Павло Ковтонюк зараз офіційно залишається тимчасово виконуючим обов’язки голови правління «Енергоатома». Саме такий статус зазначений на офіційному сайті компанії.

    За п’ять місяців 2025 року після переходу на нову посаду — із серпня до грудня — Ковтонюку нарахували ще 3,76 млн грн. Додаткове благо за цей період становило близько 488,7 тис. грн.

    Таким чином, сукупно менш ніж за 12 місяців роботи на чолі державної атомної компанії йому було нараховано приблизно 9,62 млн грн основних доходів.

    При цьому раніше оприлюднені помісячні дані показують, що після переходу з Рівненської АЕС до центрального керівництва «Енергоатома» доходи Ковтонюка різко зросли. У вересні–листопаді 2025 року він отримував приблизно по 849,1 тис. грн на місяць, у грудні — близько 934 тис. грн, а в січні 2026-го — вже приблизно 949 тис. грн. Для порівняння, у серпні 2025 року, коли Ковтонюк ще працював на Рівненській атомній електростанції, його дохід становив близько 283 тис. грн.

    Як Ковтонюк очолив «Енергоатом»

    Павло Ковтонюк прийшов на чолі компанії 21 серпня 2025 року після припинення повноважень Петра Котіна, який керував «Енергоатомом» близько п’яти років. Наглядова рада задовольнила заяву Котіна про припинення повноважень, а виконання обов’язків голови правління поклала на Ковтонюка, який на той момент був генеральним директором Рівненської АЕС.

    Тут важлива хронологічна деталь. Ковтонюк був призначений ще до публічного викриття операції «Мідас» у листопаді 2025 року, тому називати його керівником, «призначеним після Міндічгейту», некоректно. Корупційне розслідування стало публічним майже через три місяці після його призначення.

    Кар’єра Ковтонюка багато років була пов’язана з атомною енергетикою. До переходу в центральний офіс компанії він очолював Рівненську АЕС, а ще раніше працював на інженерних та управлінських посадах у галузі.

    Станом на серпень 2026 року Ковтонюк продовжує фактично керувати компанією. Зокрема, 14 серпня він головував на засіданні комісії, яка оцінювала фінансово-господарську діяльність «Енергоатома» за перші шість місяців року. За результатами засідання роботу підприємства за півріччя визнали задовільною.

    У компанії також повідомили, що від початку повномасштабного російського вторгнення на потреби Сил оборони було спрямовано понад 22,9 млрд грн, а майже тисяча працівників «Енергоатома» зараз захищають Україну.

    «Мідас» став одним із найбільших корупційних скандалів війни

    Особливої уваги доходи керівництва державної атомної компанії набули на тлі масштабного антикорупційного розслідування, яке безпосередньо стосується схем навколо «Енергоатома».

    У листопаді 2025 року НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про результати операції «Мідас». За даними антикорупційних органів, спецоперація тривала понад 15 місяців — із літа 2024 року. Детективи стверджують, що задокументували діяльність високорівневої злочинної організації в енергетичній сфері.

    Одним із ключових елементів схеми, за версією слідства, був механізм отримання неправомірної вигоди від контрагентів «Енергоатома».

    Правоохоронці заявляли про так званий «шлагбаум»: постачальникам та підрядникам нібито доводилося віддавати 10–15% від вартості контрактів, щоб уникнути блокування платежів або втрати статусу постачальника. Через окрему систему легалізації коштів, яку слідчі назвали «пральнею», за час документування могло пройти близько $100 млн.

    Згодом розслідування значно розширилося.

    У лютому 2026 року НАБУ і САП повідомили про підозру колишньому міністру енергетики України, який очолював відомство у 2021–2025 роках. Йдеться про Германа Галущенка. Антикорупційні органи інкримінують йому участь у злочинній організації та легалізації коштів.

    Сам Галущенко заперечував протиправні дії. Reuters у липні зазначав, що справа «Мідас», яку слідство пов’язує зі схемою відкатів приблизно на $100 млн навколо «Енергоатома», стала одним із найбільших антикорупційних розслідувань воєнного часу.

    У медіа скандал також отримав неформальну назву «Міндічгейт» через згадки бізнесмена Тимура Міндіча. Водночас юридично коректніше говорити саме про справу або операцію «Мідас», оскільки це офіційна назва розслідування НАБУ та САП.

    У травні детективи повідомили й про новий епізод, пов’язаний із легалізацією приблизно 460 млн грн через елітне будівництво під Києвом. За даними НАБУ, майже $9 млн із коштів, використаних для фінансування відповідних об’єктів, могли походити зі схем в «Енергоатомі».

    А вже 10 липня НАБУ і САП оголосили про чергову підозру в межах «Мідаса». Антикорупційне бюро наголошує, що розслідування триває.

    Після скандалу змінили систему нагляду

    Корупційне розслідування стало серйозним викликом і для корпоративного управління «Енергоатома».

    На початку 2026 року запрацювала нова наглядова рада державної компанії. Перше засідання нового складу відбулося 26 лютого. Компанія заявила, що серед ключових завдань — посилення корпоративного управління, контролю та прозорості.

    У березні наглядова рада повідомляла про подальше посилення системи контролю та реформування корпоративного управління. Окремим пріоритетом залишаються ядерна й промислова безпека.

    На цьому тлі майже мільйонна середньомісячна винагорода тимчасового керівника найбільшої атомної компанії країни неминуче привертає увагу.

    Водночас сама по собі висока зарплата керівника державного підприємства не є свідченням порушення. Ключовими питаннями залишаються умови контракту, структура виплат, преміювання, затверджені показники ефективності та те, наскільки винагорода керівництва відповідає реальним результатам роботи компанії.

    Наразі відомо, що тільки за перше півріччя 2026 року Ковтонюку нарахували 5,86 млн грн, а з початку його роботи на чолі компанії — понад 9,6 млн грн. І ця цифра звучить особливо помітно в момент, коли одна з найважливіших державних компаній України одночасно проходить через реформу корпоративного управління та наслідки одного з найгучніших корупційних розслідувань останніх років.

  • НАБУ продовжує розслідування стосовно найближчого оточення екс-посла Ольги Стефанішиної

    НАБУ продовжує розслідування стосовно найближчого оточення екс-посла Ольги Стефанішиної

    За інформацією наших джерел, після вручення підозри у незаконному збагаченні екс-послу Ользі Стефанішиній, НАБУ продовжує працювати по її найближчому оточенні. Зокрема, мова йде про еск-чоловіка Ольги Стефаніпшиної – Михайла Стефанішина.

    Нагадаємо, раніше ми писали, що за інформацією оточення Стефанішиних, в той же день як Ольга Стефанішина очолила Мін’юст, Михайло Стефанішин телефонував усім своїм знайомим та пропонував самі різні корупційні схеми – “від підписання окремих документів та рейдерських схем, до впливу на пенітенціарну систему”.

    В даному контексті також варто згадати “кейс АРМА”, коли після призначення Ольги Стефанішиної на високу посаду компанії, афілійовані з Михайлом Стефанішиним, почали отримувати в управління цінні активи.

    Водночас, навіть після гучного скандалу з Будинком Профспілок, Михайло Стефанішин продовжив свої оборудки, прикриваючись Ольгою Стефанішиною уже як “послом в США”.

    В даному контексті варто згадати кейс конфіскації великого парку залізнодорожних вагонів, цистерн та платформ, що належали резидентам РФ.  Як зазначає блогер Борис Кушнірук, відчувши безкарність, Михайло Стефанішин через своїх “фунтів” поклав око на понад півтори тисячі вагонів.

  • СБУ двічі не підтримала санкції проти «Юри Єнакіївського»: Кривонос розкрив деталі конфлікту

    СБУ двічі не підтримала санкції проти «Юри Єнакіївського»: Кривонос розкрив деталі конфлікту

    Національне антикорупційне бюро України двічі зверталося до Служби безпеки України щодо запровадження санкцій проти колишнього народного депутата від Партії регіонів Юрія Іванющенка, відомого як «Юра Єнакіївський». Однак перше звернення СБУ не підтримала, заявивши про недостатність підстав, а на повторне, за словами директора НАБУ Семена Кривоноса, станом на 10 серпня відповіді так і не надійшло.

    Про це Кривонос розповів під час пресконференції 10 серпня. Він уточнив, що йдеться про колишнього депутата-регіонала, якого журналіст «Української правди» Михайло Ткач нещодавно зафіксував у Монако. Іванющенко є фігурантом кримінального провадження НАБУ щодо ймовірного заволодіння земельними ділянками ринку «Столичний» у передмісті Києва.

    За словами Кривоноса, після першого звернення в СБУ відповіли, що не бачать достатніх підстав для застосування санкцій. Ця позиція була оприлюднена ще навесні. У відповіді Служби від 22 квітня зазначалося, що матеріали НАБУ нібито не містять достатньої інформації про завдання Іванющенком шкоди національній безпеці України. Водночас СБУ тоді залишила можливість повторного розгляду питання після доопрацювання матеріалів.

    Після цього НАБУ, за словами директора Бюро, доповнило інформацію. Кривонос заявив, що детективи звернули увагу на дані, які раніше, за його словами, сама СБУ наводила щодо Іванющенка, зокрема про його можливий зв’язок із 5-ю службою ФСБ Росії. Водночас це твердження наразі озвучене саме директором НАБУ, а не підтверджене окремою публічною заявою СБУ станом на 10 серпня.

    НАБУ також заявляло про інші обставини, які, на думку Бюро, можуть бути підставою для санкцій. Ще в березні детективи повідомляли, що встановили стійкі фінансові зв’язки Іванющенка з Росією. Йшлося, зокрема, про діяльність пов’язаних із ним компаній на території РФ та тимчасово окупованих територіях України, де ці структури, за даними слідства, сплачували податки до російського бюджету.

    Крім того, НАБУ повідомляло про встановлені факти використання Іванющенком російського паспорта та його зв’язки з особами, яких детективи пов’язують із фінансуванням збройних формувань та окупаційних адміністрацій держави-агресора. Саме ці матеріали Бюро використовувало, обґрунтовуючи необхідність застосування персональних обмежувальних заходів.

    Кривонос заявив, що після уточнення матеріалів повторне звернення до СБУ було подано, однак відповіді НАБУ досі не отримало. Директор Бюро публічно висловив нерозуміння, чому санкції щодо Іванющенка не запроваджують, якщо, за твердженням НАБУ, існують дані про російський паспорт, бізнес на окупованих територіях і зв’язки з російськими структурами.

    При цьому остаточне рішення про застосування санкцій ухвалюється не НАБУ і не одноосібно СБУ. Відповідно до українського законодавства, пропозиції щодо санкцій можуть подавати уповноважені державні органи, після чого їх розглядає Рада національної безпеки і оборони, а рішення вводиться в дію указом президента. СБУ регулярно виступає одним з ініціаторів таких рішень — наприклад, у травні 2026 року РНБО підтримала подані Службою пропозиції щодо чергового пакета персональних санкцій.

    Ситуація навколо санкцій відбувається паралельно з новим кримінальним провадженням щодо Іванющенка. У вересні 2025 року НАБУ і САП повідомили про підозри кільком особам у справі щодо земель ринку «Столичний». За даними слідства, навесні 2021 року на тлі корпоративного конфлікту за контроль над ринком могла бути реалізована схема виведення активів на підконтрольні структури.

    Йдеться про дев’ять земельних ділянок загальною площею близько 18 гектарів. Їхня вартість, за матеріалами справи, оцінювалася приблизно у 160 млн грн. Слідство вважає, що землю могли відчужити за допомогою удаваних правочинів на користь компаній, пов’язаних із учасниками схеми. Серед осіб, яких медіа ідентифікували у справі, — Іванющенко та київська забудовниця Владислава Молчанова.

    У жовтні 2025 року Вищий антикорупційний суд заочно обрав Іванющенку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Водночас судові рішення у цій справі надалі переглядалися, а історія із запобіжним заходом продовжилася у 2026 році.

    Окремий пласт справ навколо Іванющенка пов’язаний із його активами у Швейцарії. Ще в січні 2015 року український суд наклав арешт на понад 72 млн швейцарських франків, які зберігалися на рахунках, пов’язаних із колишнім депутатом. Тоді Генеральна прокуратура повідомляла, що ці кошти були заблоковані для забезпечення можливої майбутньої конфіскації.

    У 2018 році швейцарські суди відмовили структурам, пов’язаним з Іванющенком, у розмороженні цих коштів. Швейцарська сторона тоді зазначала, що можливе повернення грошей Україні залежатиме від результатів кримінальних проваджень та чинних судових рішень.

    У березні 2026 року ця історія отримала новий розвиток. За даними ZN.UA, НАБУ та САП проводили обшуки в судах і серед представників Офісу генерального прокурора, перевіряючи обставини рішень, які могли бути пов’язані зі спробами зняття арештів та закриття справ щодо Іванющенка. За інформацією джерел видання, приблизно 72 млн швейцарських франків на той момент усе ще залишалися заблокованими у Швейцарії.

    Сам Іванющенко залишив Україну ще наприкінці 2014 року. У 2015-му його оголошували в розшук, однак у наступні роки частину справ було закрито, а Інтерпол знімав його з міжнародного розшуку на підставі рішень українських судів. У 2017 році його також виключили із санкційного списку Європейського Союзу.

    У липні 2026 року журналіст «Української правди» Михайло Ткач знову зафіксував Іванющенка в Монако. За даними журналістського розслідування, ексдепутат перебував у Monte-Carlo Bay — одному з престижних комплексів князівства. На відео поруч із ним журналісти також ідентифікували людину, схожу на його давнього бізнес-партнера Івана Аврамова.

    Кривонос під час пресконференції використав ситуацію з Іванющенком і для критики взаємодії НАБУ із СБУ загалом. Він згадав кримінальне провадження щодо співробітника Бюро Руслана Магамедрасулова та заявив, що в НАБУ продовжують фіксувати те, що керівництво Бюро розцінює як тиск. Ці твердження є позицією директора НАБУ і потребують окремої оцінки в межах відповідних проваджень.

    Станом на 10 серпня 2026 року санкцій проти Юрія Іванющенка за новою ініціативою НАБУ не запроваджено. Перше звернення Бюро СБУ повернула через, на її думку, недостатність даних щодо загрози національній безпеці. Після цього НАБУ доповнило матеріали, посилаючись на російський паспорт, діяльність пов’язаного бізнесу в РФ та на окупованих територіях і на інші відомості, однак, за словами Кривоноса, відповіді на повторне звернення поки немає.

    На цьому тлі історія «Юри Єнакіївського» знову виходить далеко за межі земельної справи «Столичного». Йдеться одночасно про можливі російські зв’язки, багаторічні кримінальні провадження, десятки мільйонів швейцарських франків, заблокованих за кордоном, і питання, чому механізм українських санкцій досі не був застосований до одного з найвідоміших представників оточення Віктора Януковича.

  • Листи від військових змінили умови для Єрмака: ВАКС дозволив йому їздити майже всією лівобережною Україною

    Листи від військових змінили умови для Єрмака: ВАКС дозволив йому їздити майже всією лівобережною Україною

    Вищий антикорупційний суд пом’якшив частину процесуальних обмежень для колишнього керівника Офісу президента України Андрія Єрмака, який є підозрюваним у справі про ймовірну легалізацію понад 460 млн грн під час будівництва елітного котеджного містечка «Династія» під Києвом. Суд суттєво розширив територію, в межах якої Єрмак може пересуватися без окремого дозволу детектива, прокурора або суду. Водночас електронний браслет із нього знімати відмовилися.

    Про зміну процесуальних обов’язків повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура. За даними відомства, перед розглядом клопотання до ВАКС практично одночасно надійшли кілька подібних за змістом листів від командирів військових частин в інтересах Єрмака. Захист використав ці звернення як один із аргументів для зміни раніше встановлених обмежень.

    До цього Єрмак мав обов’язок без дозволу не залишати Київ і Київську область. Тепер географія його дозволених поїздок суттєво розширена. Він зможе без окремого погодження перебувати в Києві, Київській, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Сумській, Харківській та Херсонській областях. Також суд дозволив транзитний проїзд через інші регіони України.

    Таким чином, йдеться про значну частину території центральної, східної та південної України. Фактично Єрмак отримав можливість пересуватися значно ширшою територією, ніж передбачалося попередньою редакцією покладених на нього процесуальних обов’язків.

    У САП наголосили, що прокурор виступав проти такого пом’якшення запобіжного заходу. Сторона обвинувачення аргументувала свою позицію тим, що попередні обмеження не перешкоджали Єрмаку брати участь у проєкті з надання правової допомоги військовослужбовцям, на що посилався його захист.

    Саме тема роботи з військовими, судячи з повідомлення прокуратури, стала центральною у клопотанні про розширення можливостей для поїздок. Водночас САП не повідомляла, що командири військових частин здійснювали будь-який незаконний вплив на суд або прокуратуру. Відомо лише, що кілька звернень схожого змісту були подані до суду й використані стороною захисту як аргументація необхідності ширшої географії пересування.

    Захист колишнього керівника ОП просив суд піти ще далі та скасувати обов’язок носити електронний засіб контролю. Цю частину клопотання суддя не задовольнив. Отже, попри розширення території дозволених поїздок, Єрмак і надалі має носити електронний браслет.

    Інші процесуальні обов’язки, покладені на нього після внесення застави, також залишаються чинними у межах відповідних судових рішень. Раніше суд зобов’язував Єрмака прибувати за викликом детектива, прокурора та суду, повідомляти про зміну місця проживання та роботи, не спілкуватися з визначеним колом осіб, здати документи для виїзду за кордон та носити електронний засіб контролю. Апеляційна палата ВАКС у травні залишила основний запобіжний захід без змін.

    Справа проти колишнього керівника Офісу президента стала однією з найрезонансніших антикорупційних справ 2026 року. 11 травня НАБУ та САП повідомили Єрмаку про підозру у справі, пов’язаній із будівництвом елітного котеджного містечка «Династія» у Козині Київської області. За версією слідства, протягом 2021–2025 років через цей проєкт могло бути легалізовано понад 460 млн грн, одержаних злочинним шляхом.

    Підозру Єрмаку оголосили за частиною 3 статті 209 Кримінального кодексу України — легалізація майна, одержаного злочинним шляхом, за обтяжуючих обставин. Водночас сам статус підозрюваного не означає доведеної вини: відповідно до презумпції невинуватості особа вважається невинуватою, доки її провину не встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

    У матеріалах слідства фігурує будівництво кількох елітних об’єктів нерухомості у Козині. За інформацією антикорупційних органів, справа пов’язана з коштами, походження яких правоохоронці вважають незаконним. Окрім Єрмака, у матеріалах щодо проєкту згадуються інші відомі особи, серед яких колишній віцепрем’єр Олексій Чернишов та бізнесмен Тимур Міндіч. Водночас роль кожного з фігурантів є предметом окремої оцінки слідства і суду.

    14 травня ВАКС обрав Єрмаку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 140 млн грн. Після внесення коштів він залишив слідчий ізолятор, але був зобов’язаний виконувати низку встановлених судом обмежень.

    Згодом захист намагався домогтися зміни запобіжного заходу в апеляції, однак 21 травня Апеляційна палата ВАКС залишила рішення щодо застави у 140 млн грн без змін. На той момент повідомлялося, що Єрмак виконував покладені на нього процесуальні обов’язки, зокрема здав документи для виїзду за кордон і носив електронний браслет.

    Нинішнє рішення ВАКС не скасовує запобіжний захід і не означає закриття кримінального провадження. Суд змінив лише один із процесуальних обов’язків — територіальні рамки, за межі яких підозрюваний не може виїжджати без спеціального дозволу.

    При цьому історія з листами військових частин стала окремою резонансною деталлю справи. САП підкреслила, що звернення надійшли до суду одночасно та були схожими за змістом. Саме вони стали підставою для аргументації захисту щодо необхідності розширити можливості Єрмака для пересування країною.

    Водночас прокурор наполягав, що потреби в таких змінах немає, оскільки попередній режим, за оцінкою САП, уже дозволяв Єрмаку реалізовувати заявлений проєкт юридичної допомоги військовослужбовцям.

    Тому рішення ВАКС стало компромісним: суд погодився розширити територію, де колишній керівник ОП може перебувати без спеціального дозволу, однак відмовився повністю прибирати один із ключових інструментів контролю — електронний браслет.

    Таким чином, станом на 10 серпня Андрій Єрмак залишається підозрюваним у резонансному антикорупційному провадженні, має заставу у розмірі 140 млн грн та продовжує виконувати встановлені судом процесуальні обов’язки. Єдина суттєва зміна — тепер його дозволена географія пересування охоплює Київ і ще вісім областей, а через інші регіони він може проїжджати транзитом.

    Подальше розслідування справи «Династії» триває, а антикорупційні органи мають довести висунуті твердження у встановленому законом порядку.

  • Мільйони, валюта за кордоном і гучний скандал з МСЕК: суд знову продовжив обмеження Тетяні Крупі

    Вищий антикорупційний суд продовжив строк дії процесуальних обов’язків для колишньої керівниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи Тетяни Крупи, яка стала однією з центральних фігуранток гучного корупційного скандалу навколо системи МСЕК. Нові обмеження діятимуть до 7 жовтня 2026 року включно.

    Відповідне рішення 7 серпня ухвалив слідчий суддя ВАКС за клопотанням прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

    Крупа повинна повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця проживання. Також вона зобов’язана залишити на зберіганні в уповноважених органах закордонний паспорт та інші документи, які дають право виїжджати з України та в’їжджати назад. Виняток становить внутрішній паспорт громадянина України.

    Це вже далеко не перше продовження таких обов’язків. Ще 10 червня ВАКС залишив аналогічні обмеження чинними до 10 серпня. Раніше суд продовжував їх у лютому та квітні 2026 року.

    Водночас у поширеній 7 серпня інформації є важливий нюанс: станом на зараз Тетяна Крупа не перебуває в СІЗО. Вона вийшла з-під варти ще восени 2025 року після зміни запобіжного заходу. У вересні ВАКС визначив їй заставу у 20 млн грн, яку згодом було внесено. Тому нинішнє рішення стосується не продовження арешту, а саме процесуальних обов’язків у межах запобіжного заходу у вигляді застави.

    Від 500 млн застави до 20 млн

    Справа Тетяни Крупи почалася восени 2024 року і майже одразу стала однією з найрезонансніших антикорупційних історій країни.

    5 жовтня 2024 року їй повідомили про підозру. Через два дні Печерський районний суд Києва взяв тодішню керівницю Хмельницької МСЕК під варту з можливістю внесення застави у розмірі 500 млн грн.

    Пізніше сума застави багаторазово переглядалася.

    У листопаді 2024 року Апеляційна палата ВАКС зменшила її до 300 млн грн, наприкінці того ж місяця — до 280 млн. У січні 2025 року вона становила вже 260 млн, у березні ВАКС знизив її до 230 млн, а Апеляційна палата — до 130 млн грн.

    У травні 2025 року заставу зменшили до приблизно 112 млн грн, у липні — до 56 млн. Нарешті 4 вересня 2025 року суд змінив запобіжний захід із тримання під вартою на заставу в розмірі 20 млн грн.

    Нині Крупа перебуває на волі, однак на неї продовжують поширюватися процесуальні обмеження.

    У чому підозрюють ексочільницю МСЕК

    За версією слідства, упродовж 2020–2024 років Тетяна Крупа могла незаконно набути активи приблизно на 160 млн грн, які не відповідали законним доходам її сім’ї.

    НАБУ та САП вважають, що до схеми могли бути залучені її чоловік і син. Серед кваліфікацій справи фігурують незаконне збагачення, декларування недостовірної інформації та легалізація майна, яке, за версією правоохоронців, могло бути отримане злочинним шляхом.

    Слідство стверджує, що частина активів могла легалізовуватися через операції з нерухомістю, а частину коштів згодом виводили за межі України.

    За даними проєкту Transparency International Ukraine «ВАКС вирішив», у декларації Крупи за 2023 рік були зазначені доходи у розмірі близько 2,39 млн грн і грошові активи приблизно на 23,8 млн грн. Водночас правоохоронці виявили дані про значно більші активи сім’ї.

    Зокрема, слідство встановило наявність рахунку у швейцарському банку приблизно на 599 тисяч доларів, який, за версією детективів, не був відображений у декларації. Також повідомлялося, що протягом 2022–2023 років члени родини декларували ввезення до Євросоюзу приблизно 1,3 млн доларів та 26 тисяч євро.

    При цьому остаточну оцінку всім цим обставинам має дати суд. Відповідно до Конституції, Крупа вважається невинуватою, доки її вина не буде доведена обвинувальним вироком, що набрав законної сили.

    Розслідування вже завершене

    Важливий етап у справі відбувся ще 27 жовтня 2025 року.

    Тоді НАБУ та САП повідомили про завершення досудового розслідування. Після цього сторона захисту отримала доступ до матеріалів провадження для ознайомлення.

    Саме тому нинішні судові рішення щодо процесуальних обов’язків ухвалюються вже після завершення основної слідчої роботи.

    На початку 2026 року обмеження для Крупи були навіть ширшими. Зокрема, у грудні 2025 року суд зобов’язував її без дозволу не залишати межі Хмельницької, Тернопільської, Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської та Київської областей, а також Києва.

    У лютому 2026 року перелік фактично скоротили до двох ключових вимог — повідомляти про зміну місця проживання та не мати у своєму розпорядженні документів для виїзду за кордон. Саме ці обов’язки суд продовжував і надалі.

    Справа Крупи спричинила масштабний скандал із МСЕК

    Резонанс навколо екскерівниці Хмельницької МСЕК швидко вийшов далеко за межі однієї кримінальної справи.

    Після появи інформації про можливі зловживання в Хмельницькій області почали перевіряти рішення про встановлення інвалідності чиновникам і працівникам правоохоронних органів. Особливо гучною стала історія із прокурорами регіону, значна кількість яких мала оформлену інвалідність.

    Скандал став одним із факторів, які прискорили реформування всієї системи медико-соціальної експертизи.

    З 1 січня 2025 року стару систему МСЕК в Україні ліквідували. Її функції передали новим експертним командам з оцінювання повсякденного функціонування людини.

    Влада пояснювала реформу необхідністю прибрати закритість старої системи, зменшити корупційні ризики та перейти до іншого механізму визначення потреб людини.

    Що відбуватиметься далі

    Нинішнє рішення ВАКС не означає завершення справи чи встановлення вини колишньої посадовиці.

    Суд лише залишив чинними запобіжні обмеження ще на два місяці — до 7 жовтня.

    Головним же питанням залишається подальший рух самого кримінального провадження. Досудове розслідування завершене ще восени 2025 року, а сторона захисту отримала матеріали для ознайомлення. Після завершення цієї процедури справа може перейти до наступної стадії — передачі обвинувального акта до суду, якщо прокурори вважатимуть зібрані докази достатніми.

    Таким чином, історія, яка восени 2024 року починалася з приголомшливих повідомлень про активи та рекордну заставу у пів мільярда гривень, майже через два роки все ще не отримала фінальної судової крапки.

    Крупа вже не перебуває під вартою, розмір застави скоротився у десятки разів, а перелік обмежень поступово звузився. Однак сама справа щодо походження активів приблизно на 160 млн грн залишається відкритою, а ВАКС продовжує зберігати запобіжники, які не дозволяють ексочільниці МСЕК вільно виїхати за межі України.

  • Тіні української дипломатії – корупційні кейси за участю екс-посла Ольги Стефанішиної

    Тіні української дипломатії – корупційні кейси за участю екс-посла Ольги Стефанішиної

    Бажання американців “навести лад в українському дипкорпусі та недовіра до людей Андрія Єрмака в МЗС” дала старт для початку гучного антикорупційного процесу, в результаті якого вчорашній дипломат Ольга Стефанішина отримала підозру від НАБУ.

    Як ми писали раніше, в першій половині липня 2026 року НАБУ передало адміністрації Трампа нові дані щодо корупційних схем за участі екс-глави ОП Андрія Єрмака та його оточення, в тому числі і уже екс-посла в США Ольги Стафанішиної.

    Водночас, “кейс Стефанішиної” це не просто історія про “зміну політичної  кон’юнктури”, а більше про те, як чиновниця з явним корупційним шлейфом представляла інтереси України на міжнародній арені.

    Історія Ольги Стефанішиної – від Одеси до Києва

    Ольга Віталіївна Стефанішина, до шлюбу Кравець, родом з Одеси. У 2008 році закінчила Інститут міжнародних відносин Київського університету, отримала дипломи з міжнародного права, в 2016 році здобула ступінь спеціаліста з фінансів та кредиту в Одеському національному економічному університеті.

    З 2006 по 2007 року Ольга Стефанішина  займалася приватною юридичною практикою, далі  карколомна кар’єра на держслужбі.

    З 2007—2015 Стефанішина успішно будує кар’єру в Мін’юсті, дослужившись до заступниці директора Департаменту європейської інтеграції.

    В під час роботи в Мінюсті під керівництвом тодішньої міністерки Олени Лукаш, в період  з 2013 по 2014 року Стефанішина відповідальна за підготовку тендеру “на проведення досліджень українського законодавства” на якому, за даними слідства, відбувається масштабне розкрадання коштів.

    ФОТО: Підозрювані у масштабній корупції Олена Лукаш та Ольга Стефанішина

    Мова йде про розтрату 2,52 млн грн бюджетних коштів, призначених для адаптації національного законодавства до законодавства ЄС. Фігуранти перерахували гроші ТОВ “Європейська правова група” та низці ФОПів без достатніх на те правових підстав.

    З першими корупційними мільйонами, Ольга Стефанішина  у 2017 році переходить в Кабмін на посаду директора Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету міністрів.

    Перші офіційні звинувачення Стефанішиної в корупції в особливо великих розмірах та намагання уникнути кримінальної відповідальності

    У жовтні 2019 року Ользі Стефанішиній було висунуте перше серйозне звинувачення у корупції –  за ч. 5 ст. 191 ККУ (розкрадання або розтрата державних коштів в особливо великих розмірах групою осіб).

    Тоді ж Ольга Стефанішина вперше почала маніпулювати громадською думкою, щоб уникнути кримінальної відповідальності. Зокрема, за інформацією журналістів Bihus, коментуючи цю справу, Стефанішина дезінформувала про її перебіг. Насправді провадження не перебувало “без руху всі ці роки”.

    Подальше просування Ольги Стефанішиної на держслужбі після уникнення кримінальної відповідальності за мільйонні розкрадання у Мін’юсті

    В 2019 році Ольга Стефанішина балотується до Верховної Ради від Української стратегії Гройсмана, але не проходить.

    З січня по червень 2020 року працює радницею в юридичній фірмі “Ілляшев та партнери”, яка відома тим, що обслуговувала інтереси Ferrexpo AG Костянтина Жеваго, а пізніше намагалась спростувати своє відношення до корупційного скандалу довкола голови Верховного Суду Всеволода Князєва.

    А уже в червні Ольга Стефанішина отримує нову посаду – віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, яку займає 4 роки до нового призначення – главою Мін’юсту.

    Протримавшись на посаді глави Міністерства юстиції трохи менше року, на фоні слухів про її можливу корупцію та бажанні “сховати цінного кадра” за дипломатичним імунітетом, Ольгу Стефанішину 27 серпня 2025 року призначають послом у США.

    Ольга Стефанішина – фігурант справи НАБУ про незаконне збагачення

    Згідно матеріалів НАБУ, які стали відомі після публікації тексту підозри Стефанішиній у незаконному збагаченні, у поле зору правоохоронців Ольга Віталіївна попала ще за часів глави Мін’юсту.

    Нагадаємо, НАБУ повідомило колишній посадовиці про підозру у незаконному збагаченні на понад 13,9 млн грн та недостовірному декларуванні.

    За даними слідства, Стефанішина володіла двома квартирами у столичному ЖК Файна Таун за 11 млн грн – нерухомість була зареєстрована на її подругу. Також у користуванні підозрюваної перебували інші активи, оформлені на близьких осіб, які вона не вносила до декларацій:

    ● квартира у столичному ЖК бізнес-класу Львівська площа (зареєстрована на матір);
    ● паркомісце та кілька нежитлових приміщень у цьому ж ЖК (зареєстровані на батька);
    ● автомобіль Mercedes-Benz GLC 220 d (зареєстрований на підлеглого).

    За даними НАБУ, Стефанішина збиралася купувати будинок під Києвом за 550 тис. дол. США, 250 тисяч доларів з яких планувала сплатити готівкою. Решта суми мала покритися шляхом передачі продавцю двох квартир у ЖК Файна Таун. Однак урядовиця відмовилася від угоди, ймовірно, через призначення на посаду посла у США, припускає НАБУ.

    ФОТО: Ольга Стефанішина на лаві підсудних

    “Офіційні доходи підозрюваної не дозволяли їй придбати таке майно. У період з початку 2024 року до середини 2025 року вона заробила близько 3,7 млн грн. Натомість лише з її банківських рахунків було витрачено орієнтовно 4,2 млн грн”, – зазначають детективи.

    Темна сторона подружжя Стефанішиних –  як Ольга Стефанішина погрязла в корупції та опинилась на лаві підсудних

    Щоб зрозуміти, як “хороший юрист” Ольга Стефанішина перетворилась на закоренілу корупціонерку, варто звернути увагу на ту частину її біографії, що стосується особистого життя.

    Бажання Ольги Стефанішиної максимально приховати від преси інформацію про шлюб з Михайлом Стефанішиним зрозуміле, адже багато в чому саме Михайло Стефанішин привів її на лаву підсудних.

    ФОТО: екс-чоловік Ольги Стефанішиної – Михайло Стефанішин

    Михайло Стефанішин – екс-міліціонер, до 2021 року працював у системі, незважаючи на проблеми з наркотиками та алкоголем.

    В Ольги та Михайла Стефанішиних двоє дітей – донька Анастасія та син Данило.

    Офіційно пара розвелась у 2017 році, за твердженням Ольги Стефанішин “через домашнє насильство та вживання алкоголю” з боку Михайла.

    У Приморському районному суді Одеси Стефанішина заявила, що чоловік зловживає алкогольними напоями та б’є її. “Позивачка зазначила, що відповідач зловживає алкогольними напоями та неодноразово застосовував фізичне та психологічне насильство над нею, що негативно позначається на їхніх спільних дітях, які через постійні сварки батьків хворіють”, – йдеться в матеріалах справи.

    ФОТО: Ольга та Михайло Стефанішини розвелись через домашнє насильство та вживання алкоголю

    Слова Ольги Стефанішиної може підтверджуються великою кількістю адміністративних постанов проти її вже колишнього чоловіка. Так, 16 листопада 2018-го Михайла Стефанішина зупинили, коли він перебував п’яним за кермом Audi A7.

    “Керував транспортним засобом AUDI A7 з ознаками алкогольного сп’яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп’яніння, у встановленому законом порядку, відмовився”, – йдеться у постанові Шевченківського районного суду Києва. Провадження у справі закрили, бо завершився термін притягнення до адміністративної відповідальності.

    Аналогічні інциденти за участі Михайла Стефанішина були зафіксовані у 2022-му та 2023 році, коли у крові Стефанішина було зафіксовано  сп’яніння (1,23 % проміле).

    Стосовно тверджень Ольги Стефанішиної щодо “домашнього насильства” з боку Михайла, то, ймовірно, такі епізоди також мали місце.

    В даному контексті варто згадати “кейс побиття Стефанішиним української співачки Камалії”.

    ФОТО: Камалія, ймовірно після побиття Михайлом Стефанішиним

    Тоді скандал швидко зам’яли, а сама Камалія появу фото прокометувала “нанесенням гриму”. Водночас, друзі Камалії стверджували, що вона все таки зазнала насильства з боку Михайла Стефанішина.

    Як Михайло Стефанішин з міліціонера перетворився на бізнесмена та благодійника

    Трансформація Михайла Стефанішина від “міліціонера до бізнесмена” прямо пов’язана з карєрним ростом його екс-дружини – Ольги Стефанішиної.

    Незважаючи на той факт, що пара розлучилась ще у 2017 році а Ольга Стефанішина навіть брала судову заборону на спілкування з екс-чоловіком, активні контакти між ними все таки збереглись.

    ФОТО: Незважаючи на розлучення Ольга та Михайло Стефанішини продовжили спілкування
    ФОТО: Незважаючи на розлучення Ольга та Михайло Стефанішини продовжили спілкування

    Зокрема, за інформацією оточення Стефанішиних, в той же день як Ольга очолила Мін’юст, Михайло телефонував усім своїм знайомим та пропонував самі різні корупційні схеми – “від підписання окремих документів та рейдерських схем, до впливу на пенітенціарну систему”.

    Як ми можемо бачити із заяви НАБУ про незаконне збагачення Ольги Стефанішиної, з високою ймовірністю частину корупційних схем Стефанішину таки вдалось реалізувати.

    В даному контексті також варто згадати “кейс АРМА” на який звернули увагу колеги з Української Правди. Нагадаємо, після призначення Ольги Стефанішиної на високу посаду компанії афілійовані з Михайлом Стефанішиним почали отримувати в управління цінні активи.

    Що цікаво, навіть після гучного скандалу з Будинком Профспілок, Михайло Стефанішин продовжив свої оборудки, прикриваючись Ольгою Стефанішиною уже як “послом в США”.

    В даному контексті варто згадати кейс конфіскації великого парку залізнодорожних вагонів, цистерн та платформ, що належали резидентам РФ.  Як зазначає блогер Борис Кушнірук, відчувши безкарність, Михайло Стефанішин через своїх “фунтів” поклав око на понад півтори тисячі вагонів.

    “Якщо коротко, то “КАМпарітет” отримала від АРМА вже чотири коштовних активи в управління, включно з Будинком профспілок на Майдані. Це, на секундочку, понад третина ВСІХ об’єктів, переданих Нацагентством в управління протягом двох років. І цей консорціум входить в орбіту впливу Стефанішина, переконалися журналісти. При цьому, за інформацією ЗМІ, сам Стефанішин представляється “тіньовим” куратором АРМА і вирішує, кому який актив має бути передано в управління аж до 2030 року.” – зазначає Кушнірук.

    Як повідомляє ТГ канал  Bankova Mail з посиланням на власні джерела, оточення Стефанішиної стверджує, що вона шокована тим, як розгортається ситуація навколо неї.

    За інформацією Bankova Mail Стефанішина вважає, що її “зрадили, виманили в Київ під приводом наради дипломатичних керівників, а потім звільнили”. Якщо б її не звільнили та не виманили в Київ, вона впевнена, що НАБУ б не вручила їй підозру і справа б підвисла.

    Водночас, за інформацією наших джерел, НАБУ продовжують цікавитись справами Ольги Стафанішиної та її оточення. Тобто підозра, вручена Стефанішиній, може бути не останньою.

  • Майже 8 млн готівкою, чотири авто і «зимова тисяча»: що задекларувала родина нардепки Констанкевич

    Майже 8 млн готівкою, чотири авто і «зимова тисяча»: що задекларувала родина нардепки Констанкевич

    Родина народної депутатки від Волині Ірини Констанкевич у 2025 році задекларувала мільйонні доходи, значні суми готівки, нерухомість, земельні ділянки та одразу чотири автомобілі. На цьому тлі окрему увагу привернула невелика, але символічна виплата: чоловік парламентарки Микола Сорокопуд, який за рік отримав понад 3,7 млн грн підприємницького доходу та задекларував майже 8 млн грн готівкою, також отримав 1000 грн за державною програмою «Зимова підтримка».

    Ці дані містяться у щорічній декларації Ірини Констанкевич за 2025 рік, оприлюдненій у реєстрі НАЗК. Їх також проаналізувало «Суспільне Луцьк». Сама депутатка за рік отримала майже 880 тис. грн зарплати у Верховній Раді та понад 147 тис. грн пенсії.

    Ірина Констанкевич представляє у Верховній Раді одномандатний округ №23 у Волинській області та входить до депутатської групи «Партія “За майбутнє”». Нині вона є першим заступником голови Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики та очолює підкомітет з питань національної і культурної пам’яті.

    Чоловік заробив майже 4 млн грн і отримав «зимову тисячу»

    Найбільшу частину доходів родини у 2025 році забезпечив чоловік депутатки — адвокат і підприємець Микола Сорокопуд.

    За декларацією, він отримав 3 млн 784 тис. 614 грн доходу від підприємницької діяльності. Крім цього, йому виплатили 125 тис. 241 грн гонорару від ТОВ «Волиньелектрозбут», ще 79 тис. 783 грн становила його пенсія. Також у декларації зазначені 4 тис. 119 грн кешбеку від банків.

    Окремим рядком значиться 1000 грн «Зимової підтримки».

    Таким чином, державну виплату у тисячу гривень отримав чоловік депутатки, який лише за підприємницькою діяльністю задекларував майже 3,8 млн грн за рік.

    Водночас у цьому випадку немає підстав говорити про незаконне отримання допомоги. Програма «Зимова підтримка» передбачала одноразову виплату для громадян, які відповідали встановленим державою умовам, і не передбачала автоматичного відсікання людей через високі доходи чи значні заощадження.

    Саме тому суспільний резонанс навколо таких випадків має радше етичний і політичний, а не кримінально-правовий характер.

    Майже 8 млн гривень чоловік тримає готівкою

    Ще більш показовою є структура заощаджень родини.

    Ірина Констанкевич задекларувала 1,2 млн грн готівкою. На банківських рахунках депутатки також перебували 97 тис. 122 грн та 13 тис. 614 євро.

    Але основні грошові заощадження зосереджені у її чоловіка.

    Микола Сорокопуд вказав 7 млн 950 тис. грн готівкою. На банківських рахунках у нього, за даними декларації, залишалося лише 111 доларів.

    У сумі лише готівкові гривневі заощадження подружжя становлять понад 9,1 млн грн.

    Саме на цьому тлі виплата 1000 грн «Зимової підтримки» стала найбільш помітним рядком декларації, хоча фінансово вона становить мізерну частину від загального майнового стану родини.

    Чотири автомобілі, один купили вже під час великої війни

    У декларації за 2025 рік зазначені чотири автомобілі, всі пов’язані з Миколою Сорокопудом.

    Найстаріші — два Honda Accord. Один автомобіль 1995 року випуску був придбаний ще у травні 2001 року за 20 тис. грн. Інший Honda Accord 1986 року придбали у 2007 році за 10 тис. грн.

    Значно дорожчі два сучасні кросовери.

    Audi Q5 2021 року випуску чоловік депутатки придбав у вересні 2021 року. Задекларована вартість автомобіля на момент придбання — 951 тис. 22 грн. Саме цією машиною безоплатно користується Ірина Констанкевич.

    Ще один автомобіль родина придбала вже після початку повномасштабного вторгнення.

    Йдеться про Skoda Karoq 2022 року випуску, яку Микола Сорокопуд купив 16 грудня 2022 року. Її задекларована вартість становила 1 млн 145 тис. 938 грн.

    Таким чином, лише задекларована вартість двох новіших автомобілів на момент їх придбання перевищує 2 млн грн.

    Будинок під Луцьком і понад 8 тисяч квадратних метрів землі

    Значна частина нерухомості родини також оформлена на чоловіка парламентарки.

    Миколі Сорокопуду належить житловий будинок площею 238,5 кв. м у селі Тарасове біля Луцька. Ірина Констанкевич вказала право безоплатного користування ним.

    Крім того, чоловік має кімнату площею 13,2 кв. м у Луцьку та нежитлове підвальне приміщення площею 66,1 кв. м.

    У декларації також зазначені чотири земельні ділянки в Луцькому районі: у Зміїнці, Тарасовому та дві у Боголюбах. Їхня сумарна площа перевищує 8 тисяч квадратних метрів.

    Сама депутатка орендує квартиру у Києві площею 49,9 кв. м. Вартість цього житла в декларації становить 2 млн 520 тис. 61 грн.

    У Луцьку вона орендує офіс площею 18,3 кв. м, а у селищі Любешів користується нежитловим приміщенням площею 12 кв. м.

    У родини є ще й сонячні панелі

    Серед цінного рухомого майна Миколи Сорокопуда зазначене обладнання для відновлюваної енергетики.

    Йдеться про фотоелектричні панелі вартістю 435 тис. 552 грн, які він придбав ще у липні 2018 року.

    Також чоловік народної депутатки має корпоративні права у двох структурах.

    Він володіє 50% частки в адвокатському об’єднанні «Ковальов, Сорокопуд та партнери» та 18,18% частки у ТОВ «Ковельська оптово-торгова база».

    Тобто фінансовий стан родини формується не лише за рахунок депутатської зарплати Констанкевич, а й завдяки підприємницькій та професійній діяльності її чоловіка.

    Нардепка отримала майже 900 тисяч зарплати та пенсію

    Сама Ірина Констанкевич у 2025 році отримала 879 тис. 439 грн зарплати в Управлінні справами Апарату Верховної Ради України.

    Додатково вона задекларувала 147 тис. 169 грн пенсії.

    Таким чином, сукупні офіційні надходження депутатки лише за цими двома статтями перевищили 1 млн грн.

    Констанкевич народилася у 1965 році. До роботи у парламенті вона була пов’язана з освітою: працювала завідувачкою кафедри української літератури у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки. До Верховної Ради вперше потрапила у 2016 році, а у 2019-му знову була обрана депутаткою від Волині.

    У Констанкевич уже була справа через декларацію

    Декларації Ірини Констанкевич раніше вже ставали предметом кримінального провадження.

    У грудні 2022 року НАБУ і САП повідомили депутатці про підозру через недекларування квартири у Києві, якою вона користувалася.

    Слідство стосувалося декларації за 2020 рік. За даними антикорупційних органів, депутатка не вказала орендовану квартиру в одному з центральних районів столиці вартістю близько 2,5 млн грн.

    У березні 2023 року Вищий антикорупційний суд визнав Констанкевич винною у недостовірному декларуванні та призначив їй штраф у розмірі 44,2 тис. грн із забороною обіймати певні посади протягом року.

    Втім, остаточного покарання депутатка не понесла.

    У липні 2023 року Апеляційна палата ВАКС скасувала вирок і закрила кримінальне провадження через закінчення строків давності. Це важливе уточнення: справу закрили не через встановлення відсутності факту недекларування, а саме на процесуальній підставі.

    Чому саме «зимова тисяча» привернула стільки уваги

    У декларації родини значно більшими є зовсім інші цифри: понад 3,7 млн грн підприємницького доходу чоловіка, понад 9 млн грн сукупної готівки, два сучасних автомобілі, будинок, земля та корпоративні права.

    На їхньому тлі 1000 грн державної допомоги фінансово нічого не змінює.

    Однак саме ця виплата має найбільший суспільний ефект, оскільки «Зимова підтримка» презентувалася як допомога громадянам під час складного опалювального сезону та війни.

    Формально Микола Сорокопуд мав право скористатися програмою, якщо відповідав її умовам. Наявність мільйонних доходів та значної готівки не була автоматичною підставою для відмови.

    Тому ця декларація радше демонструє іншу проблему — універсальні державні програми, які не залежать від доходу одержувача, можуть виплачувати однакові суми як людям із мінімальними доходами, так і домогосподарствам із мільйонними активами.

    У випадку родини Констанкевич контраст особливо помітний: чоловік депутатки задекларував майже 8 млн грн готівки, отримав близько 4 млн грн доходів за рік, володіє нерухомістю та чотирма автомобілями — і водночас у його офіційній декларації з’явилася ще одна виплата від держави на суму 1000 грн.

  • Чи може депутат Київради Георгій Ясинський співпрацювати з НАБУ?

    Чи може депутат Київради Георгій Ясинський співпрацювати з НАБУ?

    Депутат Київради від партії “Європейська Солідарність” Георгій Ясинський, незважаючи на серію гучних корупційних скандалів, пов’язаних з оформленням багатомільйонних активів на родичів, офіційно так і не став фігурантом антикорупційного розслідування.

    Нагадаємо, згідно даних декларацій у Георгія Ясинського офіційно не має у власності нерухомості. Водночас у власності родини Ясинського, за даними держреєстрів,  квартири у київських ЖК бізнес-класу, земельні ділянки, компанії у сфері забудови та 3 автомобілі Mercedes з однаковими “сімейними” номерними знаками.

    Незважаючи на те, що згідно офіційних даних Георгій Ясинський являється “безхатьком”, фактично депутат проживає в квартирі площею 115 кв. м на безоплатній основі, яка належить його матері Олені Ясинській.

    Також, у 2019 році у депутата Київради Георгія Ясинського вкрали дорогий годинник Breguet Marine Automatic Chronograph в корпусі з 18-каратного рожевого золота, за ціною однокімнатної квартири у Києві. Тобто фактичний рiвень життя Ясинського явно не відповідає декларації.

    Водночас, за інформацією наших джерел, НАБУ може “не помічати” факти незаконного збагачення родини Георгія Ясинського у разі співпраці депутата з “антикорупціонерами”.

  • Пожертви на Україну перетворили на готівку: екстоппосадовця МЗС взяли під варту у справі на 37 млн грн

    Пожертви на Україну перетворили на готівку: екстоппосадовця МЗС взяли під варту у справі на 37 млн грн

    Колишнього державного секретаря Міністерства закордонних справ України Олександра Банькова взяли під варту у межах резонансного провадження про можливе заволодіння десятками мільйонів гривень, які іноземні громадяни та донори передавали для підтримки України на початку повномасштабного російського вторгнення. За даними слідства, гроші надходили на рахунок підконтрольної громадської організації, після чого їх могли виводити через ФОПів, юридичних осіб та конвертаційні центри. Загальна сума коштів, легалізацію яких уже встановили детективи, перевищує 37 млн грн.

    Про обрання запобіжного заходу повідомило «Суспільне». За даними медіа, суд відправив Банькова під варту на 60 діб та визначив альтернативу у вигляді застави в розмірі 10 млн грн. Водночас офіційне повідомлення НАБУ про саме викриття схеми не називає прізвищ фігурантів, говорячи лише про колишнього державного секретаря МЗС, який обіймав посаду у 2020–2024 роках. Саме медіа ідентифікували його як Олександра Банькова.

    НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосили про викриття організованої групи ще 27 липня. За версією слідства, її очолював колишній державний секретар Міністерства закордонних справ. Правоохоронці стверджують, що саме він переконував міжнародних донорів, а також підлеглих працівників українських дипломатичних установ за кордоном спрямовувати фінансову допомогу не безпосередньо державі, а на банківський рахунок підконтрольної громадської організації.

    У НАБУ наголошують на важливій деталі: згідно з експертними висновками, кошти, які надходили на рахунок цієї громадської організації, юридично мали статус цільових бюджетних коштів спеціального фонду Міністерства закордонних справ України. Тобто йдеться не просто про приватні благодійні перекази, а про гроші, які після надходження мали використовуватися виключно за визначеним цільовим призначенням.

    Саме подальший рух цих коштів і став предметом розслідування.

    За даними детективів, після надходження грошей на рахунок ГО їх переказували на рахунки підконтрольних фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб. Далі кошти, як стверджує слідство, потрапляли до конвертаційних центрів, де їх переводили у готівку. Після цього учасники схеми нібито використовували гроші для власного збагачення.

    Загальний встановлений слідством обсяг легалізованих коштів становить понад 37 млн грн. НАБУ уточнює, що на момент вчинення ймовірних злочинів ця сума відповідала приблизно 1,28 млн доларів США.

    Щоб створити враження законної діяльності громадської організації, учасники схеми, за версією правоохоронців, виготовляли фіктивні листи та укладали грантові угоди, до яких вносили неправдиві відомості. Саме такі документи могли використовуватися як формальне пояснення того, чому гроші переходили від благодійної структури до приватних компаній та підприємців.

    Слідство наразі говорить про чотирьох підозрюваних. Крім колишнього державного секретаря МЗС, якого НАБУ називає організатором схеми, серед фігурантів є колишній керівник апарату держсекретаря, який нині залишається дипломатичним працівником, радник колишнього міністра закордонних справ, який одночасно керував підконтрольною громадською організацією, а також бухгалтер цієї ГО.

    Їм інкримінують одразу кілька статей Кримінального кодексу — шахрайство в особливо великих розмірах або організованою групою, заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем та легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом. У повідомленні НАБУ йдеться про ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209 КК України.

    Для викриття схеми детективи використовували, зокрема, матеріали Державної аудиторської служби. Це означає, що частина фінансових операцій могла бути виявлена саме під час перевірки використання коштів і подальшого аналізу документів та транзакцій.

    Олександр Баньков тривалий час займав одну з ключових адміністративних посад у дипломатичному відомстві. У відкритих офіційних матеріалах МЗС він фігурує як державний секретар щонайменше з 2021 року. На цій посаді Баньков відповідав за адміністративну та інституційну роботу міністерства й регулярно представляв відомство на міжнародних та економічних заходах. Наприклад, у квітні 2023 року він брав участь у круглому столі, присвяченому банківським продуктам для відбудови України та підтримці українських експортерів.

    У січні того ж року Баньков також представляв Україну на переговорах із Державним секретаріатом Швейцарії з економічних справ SECO, де сторони обговорювали економічну дипломатію, цифрові проєкти та залучення міжнародних партнерів до післявоєнного відновлення.

    Ще у 2021 році уряд за результатами оцінювання службової діяльності поставив Банькову як державному секретарю МЗС оцінку «відмінно». Відповідне рішення є у розпорядженні Кабінету Міністрів.

    Ця деталь робить нинішню справу особливо резонансною: йдеться не про рядового працівника, а про посадовця, який перебував на верхньому рівні адміністративного керівництва МЗС і мав доступ до системи взаємодії з дипломатичними установами та міжнародними партнерами.

    За інформацією НАБУ, ймовірна схема почала діяти саме на початку повномасштабного вторгнення, коли після 24 лютого 2022 року Україна отримувала величезний потік пожертв і гуманітарної допомоги з усього світу. У той період іноземні громадяни, бізнес, благодійні структури та уряди масово шукали способи оперативно переказувати кошти на потреби України.

    Слідство вважає, що учасники групи скористалися саме цими обставинами та довірою міжнародних донорів.

    Одним із ключових питань розслідування тепер стане встановлення повної суми збитків. НАБУ наразі говорить про понад 37 млн грн легалізованих коштів, однак слідство ще триває, тому остаточні цифри можуть змінитися. Правоохоронці також перевіряють роль кожного з учасників та можливу причетність інших осіб.

    Не менш важливим буде з’ясування того, скільки саме міжнародних донорів постраждали, з яких країн надходили гроші та на які потреби вони мали бути витрачені. У публічному повідомленні НАБУ цих деталей поки немає.

    Суд, обираючи запобіжний захід колишньому держсекретарю, погодився на тримання під вартою, водночас залишивши можливість внесення застави. Якщо 10 млн грн будуть внесені, подальший перелік процесуальних обов’язків підозрюваного має визначатися ухвалою суду.

    Наразі це лише стадія досудового розслідування. Сам факт повідомлення про підозру та обрання запобіжного заходу не означає доведення вини. Відповідно до Конституції України, Олександр Баньков та інші фігуранти вважаються невинуватими, доки їхню провину не буде встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. На цьому окремо наголошує й НАБУ у своєму офіційному повідомленні.

    Водночас сама фабула справи створює серйозний репутаційний ризик для держави. Йдеться про гроші, які іноземні громадяни переказували Україні у найкритичніший період війни, розраховуючи, що вони підуть на підтримку країни. Саме тому розслідування того, як понад 37 млн грн опинилися в ланцюгу підконтрольних ГО, ФОПів та конвертаційних центрів, може мати значення не лише для кримінального провадження, а й для довіри міжнародних донорів до українських механізмів збору та використання допомоги.