Hronikanovostej.com

Позначка: НАБУ

  • Гізо Углава надав розслідуванню “свій” тест на поліграфі

    Гізо Углава надав розслідуванню “свій” тест на поліграфі

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) опинилося в центрі скандалу після того, як перший заступник директора Гізо Углава пройшов тест на поліграф за межами бюро, інформується у ЗМІ. Цей крок викликав обурення і сумніви щодо об’єктивності результатів, оскільки у НАБУ було запропоновано пройти поліграф власними силами.

    Гізо Углаву запрошували пройти поліграф в бюро, однак він вирішив пройти його в іншому місці. Про це повідомив директор антикорупційного бюро Семен Кривонос на виїзному засіданні комітету ВР з питань антикорупційної політики.

    Углава фігурує в одному зі службових розслідувань щодо ймовірного витоку інформації з НАБУ. Директор бюро відсторонив його від виконання обов’язків на час досудового розслідування.

    На засіданні комітету Кривонос повідомив, що через ймовірний злив інформації проводять кілька службових розслідувань і одне з них незабаром завершиться.

    Поки що Углава не проходив поліграф в НАБУ, але пройшов його поза бюро. Його результати він опублікував на своїй фб-сторінці. За результатами цього поліграфічного дослідження Углава нібито не причетний до зливів з НАБУ.

    Детективи НАБУ не вперше маніпулюють експертизами, тож і ситуація з Углавою – не виключення. Наприклад, експертизи у справах “Ротердам+” та ексміністра інфраструктури Володимира Омеляна. Як заявляла адвокат Ірина Одинець, НАБУ програло у суді, бо протягом розслідування детективи у вказаних справах “малювали” судові експертизи у дружніх приватних конторах, а потім ними маніпулювали. Сам Володимир Омелян також зазначав, що детективи залучали “сумнівних експертів” під час розслідування справи проти нього.

    До того ж нещодавно НАБУ намагалося злити експертизу по справі проти ексміністра агрополітики Миколи Сольського, яку самі ж і замовили і яка, вочевидь, мала свідчити про невинуватість Сольського.

  • НАБУ завершило досудове розслідування справи з участю екс-керівника Держспецзв’язку Юрія Щиголя

    НАБУ завершило досудове розслідування справи з участю екс-керівника Держспецзв’язку Юрія Щиголя

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) оголосило про завершення досудового розслідування у справі про організовану злочинну групу, до складу якої входив колишній керівник Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України Юрій Щиголь.

    «Слідство встановило, що впродовж 2020-2022 років власник групи компаній у змові із керівництвом Держспецзв’язку розробили схему заволодіння бюджетними коштами, виділеними на закупівлю обладанання та програмного забезпечення», – зазначено в повідомленні.

    Так, відомство уклало контракти на постачання відповідного ПЗ та послуг та перерахувало у 2021-2022 роках кошти на суму понад 285 млн грн. Проте реальна вартість ПЗ склала 223 млн грн, а різницею більш ніж 62 млн грн і заволоділи учасники злочину.

    Серед підозрюваних:

    • голова Держспецзв’язку та його заступник;
    • гендиректор та співробітник держпідприємства;
    • Власник групи компаній (організатор схеми) та один його працівник.

    Нагадаємо, у листопаді минулого року НАБУ та САП повідомили про підозру голові Держспецзв’язку Юрію Щиголю, його заступнику та іншим у заволодінні державними коштами у сумі понад 62 млн грн.

    Щиголю визначили запобіжний захід у вигляді взяття під варту з альтернативою у вигляді застави у розмірі 25 млн грн. Через день після обрання запобіжного заходу він вийшов з-під варти.

  • Антикорупційний суд заочно заарештував Жеваго у справі Князєва

    Антикорупційний суд заочно заарештував Жеваго у справі Князєва

    Сьогодні Вищий антикорупційний суд України ухвалив рішення заочно взяти під варту українського олігарха Костянтина Жеваго у справі про надання неправомірної вигоди колишньому голові Верховного суду Всеволоду Князєву. Рішення суду було ухвалено після того, як прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) висловив прохання про обрання заходу запобіжного заходу.

    Про це повідомляє прес-служба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, не зазначаючи прізвище фігурантів.

    За інформацією джерел, йдеться саме про Жеваго та справу Князєва. До того ж, саме Жеваго є власником групи «Фінанси і кредит».

    «10 липня 2024 року слідчий суддя ВАКС підтримав позицію прокурора САП та обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою власнику групи «Фінанси і кредит», підозрюваному у наданні неправомірної вигоди голові та суддям Верховного суду (ч. 4 ст. 369 КК України). Після затримання підозрюваного та доставки до місця проведення досудового розслідування слідчий суддя вирішить питання про застосування цього запобіжного заходу. Зауважимо, що особа на момент вчинення злочину і на теперішній час перебуває на території Франції», – інформує прокуратура.

    Як відомо, НАБУ і САП повідомили Жеваго про підозру в наданні неправомірної вигоди судді Верховного суду Всеволоду Князєву.

    Нагадаємо, ВАКС розпочав розгляд справи судді Верховного суду Всеволода Князєва. За версією обвинувачення, Князєв одержав 1,8 млн доларів неправомірної вигоди через посередника-адвоката Олега Горецького. Саму ж неправомірну вигоду надав український олігарх Костянтин Жеваго за ухвалення Верховним судом рішення на його користь щодо купівлі ним 40,19% акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату.

    У 2022 році апеляційний суд скасував рішення першої інстанції та визнав недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів. Аби не допустити втрату акцій, на початку березня 2023 року Жеваго вступив у змову з адвокатом Горецьким, який мав зв’язки з суддями Верховного суду.

  • В Україні за мільйони доларів покупають посади в митній службі

    В Україні за мільйони доларів покупають посади в митній службі

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) разом із Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) виявили і припинили серйозну спробу корупції, пов’язану зі спробою за підкуп встановити осіб на керівні посади в територіальних органах Державної митної служби України. Група осіб намагалася організувати корупційні схеми через ці посади.

    За посади пропонували від 1млн до 200 тисяч доларів.

    Про це повідомляє Національне антикорупційне бюро України.

    За даними слідства, 1 млн доларів пропонували за посаду керівника Львівської митниці, а посади голів Волинської та Чернівецької митниць оцінили в 500 тис. доларів і 200 тис. доларів відповідно.

    Крім того, учасники групи розраховували на те, що керівництво Держмитслужби не помічатиме корупційні схеми на цих митницях в обмін на половину незаконно отриманих доходів.

    Двом особам повідомили про підозру за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27 і ч. 4 ст. 369 КК України, ініціатора злочину затримано на підставі ст. 208 КПК України.

  • НАБУ прагне обшуковувати нардепів без дозволу Генпрокурора

    НАБУ прагне обшуковувати нардепів без дозволу Генпрокурора

    Українське Національне антикорупційне бюро (НАБУ) стоїть перед значними викликами у веденні своїх розслідувань, особливо тоді, коли йдеться про обшуки народних депутатів. Недавно стало відомо, що детективи НАБУ висловили бажання отримати право проводити обшуки без попереднього погодження з Генеральним прокурором України, що породжує серйозні дискусії та питання щодо правових аспектів цього кроку.

    Іноземні експерти провели аудит діяльності НАБУ за період з 2021 по 2023 роки. У своєму звіті вони вказали, що виявили декілька обмежень повноважень детективів для того, щоб покращити ефективність їх роботи.

    Зокрема, детективи НАБУ скаржаться, що не можуть починати розслідування щодо можливої корупції народних депутатів України лише на підставі дозволу прокурора САП, а мають також отримати погодження Генерального прокурора. Також антикорупціонери не можуть без погодження Генпрокурора обшукувати приміщення народних депутатів, звертатися за тимчасовим доступом до банківської інформації стосовно них та вживати інші заходи.

    Окрім того, детективів НАБУ не влаштовують законодавчі обмеження щодо використання ними певних засобів під прикриттям та оперативних інструментів.

    Однак, постає питання, чи справді погодження на слідчі дії є перепоною в ефективних розслідуваннях НАБУ. Адже детективи давно вже “прославилися” гучними викриттями високопосадовців, однак для того, щоб довести своє “викриття” іноді їм не вистачає і десяти років.

    У кінці травня НАБУ потрапило у скандал – стало відомо про ймовірне розголошення даних досудового розслідування представниками бюро в інтересах нібито бізнесмена Юрія Голика, який є фігурантом антикорупційного розслідування по “Великому будівництву”.

    Через цю справу директор НАБУ Семен Кривонос відсторонив свого першого заступника Гізо Углаву від виконання обов’язків на час досудового розслідування.

    Окрім того, 20 червня вийшло ще одне журналістське розслідування про ймовірний злив даних з НАБУ, у якому фігурує вже сам директор бюро Семен Кривонос.

    Після скандалів нардепи з комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики викликали на засідання директора НАБУ Семена Кривоноса. Однак, він цей виклик проігнорував, посилаючись на те, що обговорювати розслідування щодо ймовірних зливів даних передчасно. Після цього депутати вирішили провести виїзне засідання у НАБУ, однак коли воно відбудеться – поки не відомо.

    Міжнародні аудитори раніше констатували, що ВАКС розглядає справи роками, а детективи НАБУ можуть розслідувати їх десятиріччями.

    Та й, як показує практика, тривалість розслідування антикорупціонерів ніяк не впливає на його якість, адже “гучні” справи НАБУ проти високопосадовців вже неодноразово розвалювалися в судах.

    Наочним прикладом є кримінальні провадження проти ексміністра інфраструктури Володимир Омеляна. Обидві справи розвалилися у судах. Як зазначив ексміністр, кримінальні провадження НАБУ завдали йому суттєвих репутаційних та фінансових збитків. Адже його протягом багатьох років згадували у зведеннях НАБУ як міністра, проти якого відкрите кримінальне провадження, що понесло за собою, зокрема, проблеми з банківськими установами.

    Однак НАБУ і САП не стали офіційно вибачатися перед ексміністром за незаконне кримінальне переслідування та псування ділової репутації. Це зробили лише окремі детективи у приватних розмовах.

    Однією з нещодавніх “гучних” справ, яку НАБУ розслідує вже п’ять років, є справа проти вже колишнього міністра агрополітики Миколи Сольського. За версією слідства, Сольський нібито заволодів земельними ділянками у Сумській області, які начебто належали Національній академії аграрних наук.

    Проте, як згодом з’ясувалося, таких земель ані у нього, ані у його родини чи афілійованих осіб немає. Проте є в учасників АТО, яким держава надала право на їхню приватизацію. Чим саме заволодів Сольський – у НАБУ відмовилися уточнювати. Понад те, детективи намагалися “злити” експертизу, яку самі ж і замовили і яка, вочевидь, мала свідчити про невинуватість Сольського. Однак, публічні звинувачення зробили своє – Сольський залишив свою посаду міністра.

  • Програма кешбеку від антикорупційних органів

    Програма кешбеку від антикорупційних органів

    Питання щодо адекватності застав, які встановлюються для осіб, обвинувачених у корупційних злочинах досить старе. Тому пропонуємо вам список 5 чиновників, що викрали астрономічні суми, заплатили застави у розмірі 10%-30% викраденого і насолоджуються життям на свободі.

    Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

    Насіров отримав хабар в 722 млн, вийшов під заставу в 55 млн

    Насіров отримав хабар в 722 млн, вийшов під заставу в 55 млн

    Екс-голову Державної фіскальної служби звинувачують у ймовірному отриманні хабара у розмірі 722 млн грн за відшкодування ПДВ компаніям агробарона Бахматюка.

    Загалом Насіров перебуває під вартою вже півтора року. У жовтні 2022 року він був взятий під варту із заставою у 523 млн грн. Відтоді запобіжний захід неодноразово продовжували, але заставу зменшили майже в десять разів.

    На початку травня судді ВАКС частково задовольнили клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою Романа Насірова, зменшивши розмір застави до 55 млн грн.

    Раніше захист Насірова просив визначити заставу у розмірі 22 млн грн.

    І вже 24 травня за Романа Насірова внесли заставу у розмірі 55 мільйонів гривень.

    Насіров повинен здати на зберігання всі закордонні паспорти, службовий паспорт, інші документи, які дають право на виїзд з України, а також носити електронний браслет.

    Микитась: 5 злочинних епізодів, серед них схематози і викрадення людини, а ціна свободи – 908 тисяч

    Микитась: 5 злочинних епізодів, серед них схематози і викрадення людини, а ціна свободи - 908 тисяч

    Вищий антикорупційний суд (ВАКС) змінив запобіжний захід для екснардепа та забудовника Максима Микитася, якого підозрюють у заволодінні майном Нацгвардії та Міноборони на мільйони гривень. 30 травня цього року, замість домашнього арешту йому призначили заставу в розмірі 908 тисяч гривень. А вже 2 травня він заплатив та вийшов.

    Почалось все з того, що у 2019 році НАБУ висунуло Микитасю підозру у заволодінніМк майном Нацгвардії на суму понад… 81 млн грн.

    Згодом 2020 році Микитася підозрювали у замовленні викрадення юриста в Києві.

    Також у 2020 році НАБУ повідомило Микитасю про підозру у тому, що в 2017 році підрозділ НАЕК “Енергоатом” уклав договір на 929 млн грн із підконтрольною йому компанією, за що посадовець держпідприємства отримав квартири.

    У 2022 році Микитася підозрювали у пропозиції неправомірної вигоди в особливо великому розмірі (22 млн євро за можливість будувати метро в Дніпрі).

    25 жовтня 2023 року Микитася звинуватили у заволодінні 307 мільйонів грн Міноборони під час будівництва складів у 2018 році.

    ВАКС відправив Микитася під домашній арешт у листопаді 2023 року.

    Журналіст Олег Новіков повідомив, що зміну запобіжного заходу ініціював прокурор САП, оскільки Микитась перебував під домашнім арештом уже пів року, що є максимальним терміном. Прокурор просив призначити більшу заставу, ніж ухвалив суддя ВАКС. САП подала апеляцію на це рішення.

    Суд частково задовольнив клопотання прокурора САП, змінивши запобіжний захід із домашнього арешту на заставу. Розмір застави становить 908 тисяч 400 гривень.

    Сухович: 98 мільйонів незаконного збагачення – застава 15 мільйонів

    Сухович: 98 мільйонів незаконного збагачення - застава 15 мільйонів

    13 лютого Депутат Рівненської облради та заступник голови Поліського лісового офісу Віталій Сухович вийшов із СІЗО, оскільки за нього внесли заставу у сумі 15 мільйонів 140 тисяч гривень. Його підозрюють у незаконному збагаченні на 98 мільйонів гривень.

    Як повідомила прес служба Вищого антикорупційного суду (ВАКС) “Рівне Медіа”, заставу внесли ще 24 січня. Частина цієї суми, а саме 5 мільйонів гривень, була дозволена до перерахування на Збройні сили України (ЗСУ).

    Чи вніс заставу сам підозрюваний чи хтось інший, прес служба суду не повідомила.

    Варто зазначити, що раніше Віталію Суховичу двічі зменшували суму застави – спершу у 13 разів, а потім з 15,14 млн грн до 10,14 млн грн.

    За даними Державного бюро розслідувань (ДБР), під час обшуків у Суховича виявили понад 4 млн доларів США у різній валюті. Також правоохоронці знайшли три елітні автомобілі: «Audi Q8», «Mercedes-Benz GLE 350E», «BMW X5», коштовності та дорогі годинники, зокрема елітної марки Patek Philippe. Крім того, було знайдено золоті монети, злитки золота, два пістолети та автомат Калашникова з 16 магазинами до нього з патронами.

    Також підозрюваному заблокували рахунки, де він зберігав понад 400 тисяч євро.

    А вже 6 червня Рівненський чиновник отримав смішні три роки умовно у справі про незаконне збагачення на 98 мільйонів гривень.

    Євген Борисов: 12 мільйонів за відмивання 142

    Євген Борисов: 12 мільйонів за відмивання 142

    28 травня Екс керівника Одеського обласного ТЦК Євгена Борисова затримали в Києві після того, як за нього була внесена застава у сумі 12 млн гривень за попереднім обвинуваченням. Йому повідомили про нову підозру щодо легалізації незаконних доходів на суму понад 142 млн гривень. Про це повідомило Державне бюро розслідувань (ДБР) 28 травня на своєму сайті.

    У квітні слідчі ДБР завершили досудове розслідування та передали до суду іншу справу щодо Борисова. Весь цей час він перебував у СІЗО.

    Що відомо про Борисова:

    Під час розслідування журналістів видання “Українська правда” стало відомо, що родина Євгена Борисова під час повномасштабної війни придбала на іспанському узбережжі нерухомість та автівки на мільйони доларів.

    У травні ДБР відкрило кримінальне провадження за ч. 5 ст. 426-1 КК України та відсторонило Борисова від посади. Після скандалу з майном в Іспанії президент Зеленський дав термінове доручення Головкому Залужному негайно звільнити Борисова з посади.

    19 липня 2023 голова НАЗК Олександр Новіков повідомив, що Євген Борисов привласнив 188 мільйонів грн — це рекордна сума незаконного збагачення.

    Через три дні Борисову оголосили про підозру у незаконному збагаченні на сотні мільйонів гривень та в умисному ухиленні від несення служби. Колишній посадовець намагався втекти від слідства, використовуючи елементи конспірації – змінював номери телефонів, автомобілів тощо, місце розташування.

    Борисова затримали 24 липня 2023 у Києві. Наступного дня Печерський райсуд обрав для нього запобіжний захід у вигляді двох місяців арешту з можливістю вийти під заставу у розмірі 150 мільйонів гривень. 12 жовтня Київський апеляційний суд зменшив заставу зі 150 мільйонів гривень до 135 мільйонів.

    Зараз Борисов перебуває під вартою.

    Князєв: за $2,7 мільйона неправомірної вигоди застава у 18 мільйонів гривень

    Князєв: за $2,7 мільйона неправомірної вигоди застава у 18 мільйонів гривень

    Колишній голова Верховного Суду Всеволод Князєв вийшов з-під варти після внесення за нього застави у розмірі 18,168 млн грн. Спеціалізована антикорупційна прокуратура планує звернутися до Вищої ради правосуддя з клопотанням про відсторонення Князєва від здійснення правосуддя у зв’язку із притягненням до кримінальної відповідальності.

    Про внесення застави за Князєва вдень повідомили джерела у правоохоронних органах Суспільному. Адвокат Князєва, Іван Староста, підтвердив цю інформацію, зазначивши, що заставу внесли через погіршення стану здоров’я його клієнта, оскільки в СІЗО неможливо забезпечити належне лікування. Він також додав, що заставу внесли знайомі Всеволода Князєва.

    Раніше слідчий суддя ВАКС зменшив заставу Князєву з 20 млн грн до 18,168 млн грн. 31 січня гроші за нього внесли, і він вийшов із СІЗО.

    15 травня 2023 року НАБУ і САП викрили схему одержання неправомірної вигоди керівництвом та суддями Верховного Суду. Всеволода Князєва затримали з 2,7 млн доларів.

    Голові Верховного Суду Князєву та його спільникові – адвокату – повідомили про підозру у справі щодо отримання хабара. НАБУ оприлюднило записи прослуховування Князєва у справі щодо отримання ним хабара.

    16 травня у Верховному Суді скликали позачерговий пленум, на якому судді ухвалили заяву про відповідальність за корупційні діяння окремих представників. Пленум висловив недовіру Князєву та достроково позбавив його статусу голови Верховного Суду.

    18 травня Вищий антикорупційний суд України обрав Князєву запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у 107 млн грн. Заставу згодом зменшили до 75 млн грн, а потім ще кілька разів зменшували, поки вона не досягла 18,168 млн грн.

    Вивчаючи історії таких персонажів, при тому, що не вони одні такі “везучі” складається враження, що судова влада має дуже велике серце встановлюючи застави в десятки разів менше сум за які чиновників притягають до відповідальності. Або це якийсь новий негласний вид оподаткування на… корупцію.

  • Національне антикорупційне бюро звинуватило Назара Шептицького у корупційній справі

    Національне антикорупційне бюро звинуватило Назара Шептицького у корупційній справі

    У четвер, 4 липня 2024 року, Національне антикорупційне бюро оголосило про підозру Назару Шептицькому у кримінальному провадженні щодо торгівлі керівними посадами у Державній митній службі. За даними слідства, Шептицький спільно з кількома впливовими особами змовлявся щодо надання й отримання хабарів за призначення “необхідних” кандидатів на ключові посади. Планувалося, що вони разом отримуватимуть незаконні прибутки від підконтрольного підрозділу митниці. Цю інформацію оприлюднив Bihus.Info, посилаючись на текст підозри, який був доступний редакції.

    Шептицькому пред’явлено звинувачення за закінчений замах на підбурювання до хабарництва (статті 15, 27 та 369 Кримінального кодексу України). За даними слідства, влітку 2023 року Шептицький вирішив поставити своїх людей на високі посади в митниці через підкуп тимчасового виконуючого обов’язки голови Держмитслужби. Для цього він залучив Руслана Черкаського, колишнього заступника очільника митниці, звільненого у 2023 році через корупційні скандали, як посередника. Черкаський мав передати пропозицію щодо хабаря на посади у західних областях, зокрема за мільйон доларів за керівництво Львівською митницею.

    За словами детективів, Шептицький планував разом із спільником Олегом Гаталяком фінансувати ці призначення та визначати кандидатів, які підходять для різних посад. Гаталяк також мав контролювати та розподіляти хабарі в майбутньому підконтрольному підрозділі митниці, наприклад, плануючи отримувати близько 2 мільйонів доларів щомісяця з Волинської митниці.

    Шептицький зустрічався з Черкаським кілька разів для обговорення плану, залучаючи до розмов Гаталяка. Під час цих зустрічей обговорювались не лише вартість посад на різних підрозділах митниці, а й деталі схеми оплати. Наприклад, за призначення на посаду керівника Львівської митниці обговорювалась сума півмільйона доларів, за Чернівецьку – 200 тисяч. Згідно з змістом розмов, це був “перший платіж” за саме призначення, після чого планувалась регулярна виплата з частки незаконних прибутків щомісячно.

    Згідно з текстом підозри, план Шептицького зазнав неуспіху через обставини, які не залежали від нього. Проте у списку “підходящих” кандидатур, який Черкаський передав на розгляд очільнику Держмитслужби, особисто відзначено кандидатуру Юрія Герасимова, колишнього голови Харківської митниці, якого справді призначено керівником Чернівецької митниці у січні 2024 року.

    Нагадаємо, що Назар Шептицький є пасинком Олександра Рувіна, голови КНДІСЕ – найбільшого та найвпливовішого судово-експертного інституту в Україні. Обидва були героями розслідування Bihus.Info у 2021 році, коли журналісти розкривали сумнівне походження статків родини Рувіна в контексті конфлікту інтересів та скандальних експертиз.

    Щодо Назара Шептицького вдалося встановити, що він володів значною кількістю дорогоцінної нерухомості та розкішних автомобілів, які не відповідали його офіційним доходам. Наприклад, серед них був Range Rover, вартістю близько 3,5 мільйона гривень, квартира в ЖК “Французький квартал” приблизно на 150 тисяч доларів, а також квартира у ЖК “Липська вежа” в урядовому кварталі Києва, оренда якої коштувала 8 тисяч доларів на місяць. Протягом декількох років також спостерігалася присутність Шептицького на автомобілях, зареєстрованих на інших осіб, які мали довіреності на його пасинка, Олександра Рувіна. Серед цих автомобілів були Mercedes-Benz G 63 AMG, два Toyota Land Cruiser 200 і Aston Martin DB9. Загальна орієнтовна вартість цих автомобілів становила приблизно 9 мільйонів гривень.

  • НАБУ провело обшуки в автомобілі екс-заступника керівника Офісу президента Кирила Тимошенка

    НАБУ провело обшуки в автомобілі екс-заступника керівника Офісу президента Кирила Тимошенка

    Національне антикорупційне бюро провело обшуки в автомобілі колишнього заступника керівника Офісу президента Кирила Тимошенка. Ці слідчі дії пов’язані зі справою про зливи розслідування “Великого будівництва”.

    У нашому розпорядженні з’явилися ексклюзивні фотографії з місця події, зроблені в Києві біля ресторану “Ішак” на Кловському узвозі.

    На даний момент офіційних коментарів щодо обшуків немає. У НАБУ також зазначили, що Кирила Тимошенка не затримували, а проводяться слідчі дії.

    Пізніше сам екс-чиновник підтвердив факт проведення обшуків і написав у своєму Telegram-каналі, що у правоохоронців до нього немає жодних претензій.

    “Сенсація скасовується! Підтверджую проведення обшуку в мене у справі, до якої не маю жодного стосунку. Всі вимоги правоохоронців я виконав, особистих претензій до мене немає”, – написав Тимошенко. Пізніше з’явилося відео, в якому Кирило Тимошенко прокоментував інформацію про обшуки.НАБУ прийшло з обшуками до ексзаступника глави ОП Кирила Тимошенка: деталі й ексклюзивні фото

    “Я спокійно віддав телефон, я ж його не викидав, не бив. Я сказав, що “беріть, будь ласка, питань немає”, – зазначив він.

    23 січня 2023 року Кирило Тимошенко подав заяву про звільнення з посади заступника глави ОПУ. Причини він не уточнив, лише подякував президенту за “можливість робити добрі справи”. Наступного дня, 24 січня, Володимир Зеленський підписав указ про звільнення Кирила Тимошенка з посади.

  • Розкрито схему заволодіння 17 млн гривень в Укрзалізниці

    Розкрито схему заволодіння 17 млн гривень в Укрзалізниці

    П’ятеро осіб, які вкрали кошти УЗ під час ремонту колійних машин, були розкриті. Згідно з Національним антикорупційним бюро України (НАБУ), група, яка працювала в Черкаському колійному ремонтно-механічному заводі, використовувала фіктивні підприємства для підроблення документів і заволодіння коштами, які сягнули 17,1 млн грн.

    Ексдиректор заводу утворив цю групу в 2021 році, яка успішно маніпулювала закупівлями послуг з ремонту колійних машин. Замість реальних ремонтних робіт, кошти спрямовувались на рахунки фіктивних компаній, керівники яких також входили до групи.

    Після розслідування НАБУ, Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою і Службою безпеки України було висунуто підозру п’ятьом учасникам схеми, а ексдиректора заводу вже затримали. Їхні дії кваліфікуються за статтею Кримінального кодексу України, що передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на 7-12 років, заборону займати певні посади або здійснювати певну діяльність на термін до 3 років, а також конфіскацію майна.

  • Верховна Рада втрачає парламентський контроль за правоохоронцями

    Верховна Рада втрачає парламентський контроль за правоохоронцями

    Український парламент в останні роки втрачає здатність ефективно контролювати роботу правоохоронних органів країни, що стає серйозною проблемою, зазначає політолог Ігор Рейтерович.

    “Парламент контролю над цими органами і не мав. Тобто так – по закону він його має, він може здійснювати парламентський контроль, викликати і задавати питання, і навіть приймати кадрові рішення, але в реальності жодного впливу на сьогодні у парламенту на ці органи немає. Оскільки в них діяльність координується за великим рахунком ОП, частково КМУ – вони вкрай недбало ставляться до обов’язків приходити і звітувати нардепам”, – сказав експерт.

    Водночас він зазначив, що нардепи не можуть сформулювати таким чином свою вимогу, щоб змусити керівників правоохоронних органів прийти в Раду і відзвітувати.

    “Через певну роздробленість і відсутність просто політичної волі. Тому що ми розуміємо, що якби вони це вирішили – монобільшість могла б як мінімум без проблем їх викликати, якби жорстко поставила питання. Але вони питання жорстко не ставлять, бо розуміють, що не отримають тих відповідей, на які розраховують”, – вважає Рейтерович.

    На минулому тижні директор НАБУ Семен Кривонос відмовився прийти на засідання комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики, щоб бути заслуханим щодо перебігу розслідування про витік інформації з НАБУ. Голова антикорупційного комітету Анастасія Радіна вважає, що відмова директора НАБУ прийти в комітет може бути пов’язана з виходом нового журналістського розслідування про можливі витоки інформації за участі безпосередньо Кривоноса.

    Національне антикорупційне бюро України “відоме” своїм вмінням гучно оголосити про викриття чергової схеми та оголосити про підозру топчиновнику. Проте ці справи нерідко розвалюються у судах або ж навіть не доходять туди.

    Наочним прикладом є кримінальні провадження проти ексміністра інфраструктури Володимира Омеляна. Обидві справи розвалилися у судах. Однак НАБУ не стало офіційно вибачатися перед ексміністром за незаконне кримінальне переслідування та псування ділової репутації.

    Ще однією з нещодавніх “гучних” справ НАБУ, до якої виникає все більше питань, є кримінальне провадження проти вже колишнього міністра аграрної політики Миколи Сольського.

    Справа антикорупціонерів стосується спору за земельні ділянки у Сумській області, однак, як виявилось, ані у нього, ані афілійованих осіб інкримінованої землі немає. Правоохоронці не стали уточнювати, чим саме в такому разі заволодів ексміністр. Понад те, детективи намагалися “злити” експертизу, яку самі ж і замовили і яка, вочевидь, мала свідчити про невинуватість Сольського. Утім, гучні заяви вже стали причиною зриву переговорів з поляками.