Hronikanovostej.com

Позначка: МЗС

  • Залужного хочуть прибрати з посади посла у Британії, але побоюються його повернення та політичної кампанії

    Залужного хочуть прибрати з посади посла у Британії, але побоюються його повернення та політичної кампанії

    У Лондоні Валерій Залужний продовжує виконувати обов’язки посла України у Великій Британії. Призначення, що відбулося у травні 2024 року, формально залишає йому ще значний термін на цій посаді. Водночас у політичних колах Києва обговорюється можливість дострокового завершення його дипломатичної місії.

    Відомості, що надійшли від джерела, знайомого з настроями у вищих ешелонах влади, вказують на бажання прибрати Залужного з Лондона. Водночас ті самі кола оцінюють ризик, пов’язаний із його можливим поверненням в Україну. Генерал, який зберігає високий рівень суспільної довіри, може перейти до відкритої політичної діяльності.

    За відкритими даними, Залужний залишається однією з найбільш авторитетних фігур у країні. Опитування липня–серпня 2026 року стабільно ставлять його в лідери рейтингів довіри — близько 70 відсотків респондентів висловлюють йому довіру, випереджаючи чинного президента. Ще в липні «Українська правда» з посиланням на джерела, близькі до учасників зустрічі, повідомила, що під час візиту до Києва президент безпосередньо запитав колишнього головнокомандувача, чи готовий той брати участь у виборах, якщо вони відбудуться восени. Відповідь, за словами тих самих джерел, була однозначною: «Так. Буду».

    Призначення до Лондона у 2024 році багато спостерігачів тоді інтерпретували як спосіб дистанціювати популярного воєначальника від внутрішньої політики. Два роки потому конструкція виглядає менш стійкою. Залужний публічно уникає прямих заяв про свої політичні плани, наголошуючи, що будь-які розмови про особисте майбутнє можливі лише після завершення воєнного стану. Водночас його регулярні виступи з питань стратегії, НАТО та майбутнього української оборони продовжують утримувати його в центрі суспільної уваги.

    Будь-яке рішення про дострокове відкликання посла з Великої Британії неминуче буде прочитане крізь призму цих рейтингів. Повернення до Києва людини, яку значна частина суспільства досі сприймає як символ військового спротиву перших років повномасштабного вторгнення, здатне змінити баланс сил усередині політичного класу. Водночас воно створює ризик ескалації конкуренції, якої частина оточення президента, судячи з усього, воліє уникати.

    Офіційних заяв ані від Офісу президента, ані від Міністерства закордонних справ із цього приводу не надходило. Сам Залужний та його представники раніше спростовували чутки про швидку відставку, наголошуючи, що він продовжує роботу. Водночас сам факт обговорення варіантів виведення генерала з Лондона показує, наскільки чутливою залишається тема його можливого політичного повернення.

    Ситуація навколо посла у Великій Британії відображає ширшу дилему української влади, як управляти фігурами, чия популярність зросла в умовах війни і яких уже неможливо повністю контролювати адміністративними призначеннями.

     

  • Рада перепризначила Сибігу главою МЗС: за нього проголосували 266 депутатів

    Рада перепризначила Сибігу главою МЗС: за нього проголосували 266 депутатів

    Верховна Рада України підтримала призначення Андрія Сибіги на посаду міністра закордонних справ. Таким чином дипломат продовжить очолювати українське зовнішньополітичне відомство після перезавантаження уряду.

    За відповідне кадрове рішення у середу, 19 серпня, проголосували 266 народних депутатів.

    Кандидатуру Сибіги напередодні офіційно вніс до парламенту президент Володимир Зеленський. Йдеться про проєкт постанови №15524, зареєстрований у Верховній Раді 18 серпня. Вранці 19 серпня профільний Комітет з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва рекомендував парламенту підтримати призначення.

    Сибіга залишився на чолі української дипломатії

    Фактично йдеться про перепризначення Сибіги після масштабного оновлення Кабінету Міністрів. У липні Верховна Рада звільнила його з посади глави МЗС у межах переформатування уряду. Після цього дипломат продовжив працювати у системі зовнішньополітичного відомства, а 17 липня був призначений першим заступником міністра.

    Тепер парламент повернув йому повноцінний статус міністра.

    Під час виступу у Верховній Раді Сибіга окреслив пріоритети подальшої роботи української дипломатії. Йдеться, зокрема, про посилення міжнародної підтримки України в умовах війни та продовження курсу на європейську і євроатлантичну інтеграцію.

    Що відомо про Андрія Сибігу

    Андрій Сибіга народився 1 січня 1975 року у Зборові Тернопільської області. Він закінчив Львівський державний університет імені Івана Франка, де здобув освіту у сфері міжнародних відносин, а також юридичну освіту.

    Дипломатичну кар’єру Сибіга розпочав у Міністерстві закордонних справ ще у 1997 році. Значну частину професійного шляху він працював на польському напрямку, зокрема в українському посольстві у Варшаві.

    У 2016–2021 роках Сибіга був послом України в Туреччині, після чого перейшов до Офісу президента, де працював заступником керівника. У 2024 році він повернувся до МЗС, а у вересні того ж року вперше очолив Міністерство закордонних справ.

    Тепер після рішення Верховної Ради Сибіга продовжить керувати українською дипломатією вже у складі оновленого уряду.

  • Зеленський визначився з ключовими міністрами: до Ради внесли кандидатури Хмари та Сибіги

    Зеленський визначився з ключовими міністрами: до Ради внесли кандидатури Хмари та Сибіги

    Президент України Володимир Зеленський офіційно вніс до Верховної Ради подання на призначення Євгенія Хмари міністром оборони України та Андрія Сибіги міністром закордонних справ. Голосування за обидві кандидатури очікується вже у середу, 19 серпня.

    Надходження президентських подань підтвердив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. За його словами, парламент розгляне кандидатури найближчим часом відповідно до Конституції та встановленої процедури.

    Таким чином, після кількох тижнів тимчасового керівництва двома ключовими відомствами кадрове питання у Міністерстві оборони та Міністерстві закордонних справ переходить до фінальної парламентської стадії.

    Андрій Сибіга після відставки попереднього уряду вже тимчасово виконує обов’язки міністра закордонних справ. В офіційній базі законодавства є розпорядження Кабінету Міністрів від 17 липня 2026 року про покладення на нього відповідних обов’язків.

    Голосування очікується 19 серпня

    За інформацією народних депутатів, голосування за кандидатури Хмари та Сибіги має відбутися у середу, 19 серпня.

    Перед винесенням питань до сесійної зали кандидатури повинні пройти розгляд профільних парламентських комітетів.

    Також депутатам розіслали графік зустрічей парламентських фракцій та груп із двома кандидатами.

    Така процедура дозволяє депутатам до голосування поставити претендентам запитання щодо майбутньої роботи, кадрової політики та пріоритетів відповідних міністерств.

    У випадку Міністерства оборони особлива увага очікувано буде прикута до подальшої реформи системи управління Силами оборони, закупівель озброєння, розвитку українського ВПК, мобілізаційних процесів та міжнародної військової допомоги.

    Для Міністерства закордонних справ серед ключових завдань залишатимуться переговори з партнерами щодо військової та фінансової підтримки, санкцій проти Росії, заморожених російських активів і майбутніх безпекових гарантій.

    Хмара може остаточно перейти з силового блоку до Міноборони

    Євгеній Хмара останні місяці став однією з ключових фігур у силовому блоці держави.

    Після кадрових змін у керівництві Служби безпеки України він певний час виконував обов’язки очільника СБУ.

    Згодом, після зміни уряду та відставки Михайла Федорова з посади міністра оборони, саме Хмарі доручили тимчасово керувати Міністерством оборони.

    Тепер президент пропонує парламенту закріпити це кадрове рішення вже на постійній основі.

    Якщо Верховна Рада підтримає кандидатуру, Хмара стане повноправним міністром оборони.

    Його можливе призначення відбувається на тлі масштабної перебудови українського оборонного сектору. Йдеться не лише про поточне управління армією, а й про систему закупівель, технологічний розвиток, дрони, ракети, цифровізацію та розширення власного оборонного виробництва.

    Що сталося з Михайлом Федоровим

    Кадрове питання в Міністерстві оборони виникло після масштабного перезавантаження уряду у липні.

    12 липня Зеленський заявив про необхідність оновлення Кабінету Міністрів та анонсував зміни також у правоохоронному блоці.

    14 липня Верховна Рада підтримала відставку тодішнього прем’єр-міністра Юлії Свириденко, що автоматично означало відставку всього Кабінету Міністрів.

    Одним із найбільш резонансних кадрових рішень стала відставка Михайла Федорова з посади міністра оборони.

    Це рішення викликало помітну суспільну реакцію. У низці українських міст проходили акції з вимогами повернути Федорова до керівництва Міністерством оборони.

    Президент пропонував йому інші варіанти роботи у державній системі, однак Федоров, за публічною інформацією, від них відмовився та заявив про бажання продовжувати роботу над реформуванням оборонного сектору.

    16 липня тимчасове керівництво Міноборони перейшло до Євгенія Хмари.

    Тепер Зеленський пропонує парламенту зробити це призначення постійним.

    Сибігу переподають на посаду глави МЗС

    Ситуація з Андрієм Сибігою дещо інша.

    Він уже очолював українське зовнішньополітичне відомство до відставки Кабміну. Після того як уряд склав повноваження, Сибіга продовжив керувати міністерством у статусі виконувача обов’язків.

    17 липня Кабінет Міністрів офіційно поклав на нього тимчасове виконання обов’язків міністра закордонних справ.

    Тому нинішнє подання фактично означає перепризначення Сибіги повноцінним главою МЗС.

    У разі підтримки парламентом він продовжить роботу без суттєвого перехідного періоду, оскільки вже керує міністерством і представляє Україну у міжнародних переговорах.

    Останнім часом Сибіга активно коментував питання заморожених російських активів, санкцій, міжнародної військової допомоги та необхідності посилення тиску на Москву.

    Чому ці призначення важливі саме зараз

    Міністерства оборони та закордонних справ є двома ключовими відомствами в умовах повномасштабної війни.

    МО відповідає за планування оборони, забезпечення війська та розвиток військових спроможностей, тоді як МЗС формує зовнішньополітичну коаліцію навколо України.

    Кадрова невизначеність у цих структурах небажана особливо в період, коли одночасно тривають бойові дії, переговори про постачання озброєння та підготовка нових фінансових пакетів підтримки.

    Саме тому внесення президентських подань фактично відкриває шлях до завершення формування нового урядового силового та дипломатичного блоку.

    Що має відбутися далі

    Після надходження подань до парламенту кандидатури повинні розглянути відповідні комітети Верховної Ради.

    Далі питання винесуть на голосування у сесійній залі.

    Для призначення кожного міністра необхідна підтримка більшості народних депутатів.

    Станом на вечір 18 серпня очікується, що обидва голосування відбудуться вже наступного дня — 19 серпня.

    Якщо парламент підтримає кандидатури, Євгеній Хмара офіційно очолить Міністерство оборони, а Андрій Сибіга продовжить роботу на посаді міністра закордонних справ уже без статусу виконувача обов’язків.

  • Дипломатична місія завершена: Андрій Сибіга провів зустріч із послом Іспанії Рікардо Лопесом-Арандою Хагу

    Дипломатична місія завершена: Андрій Сибіга провів зустріч із послом Іспанії Рікардо Лопесом-Арандою Хагу

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів у понеділок, 17 серпня, зустріч із послом Королівства Іспанія в Україні Рікардо Лопесом-Арандою Хагу з нагоди закінчення терміну його дипломатичної місії в нашій державі.

    Ключові деталі та дипломатичний діалог

    • Завершення каденції: Рікардо Лопес-Аранда Хагу обіймав посаду надзвичайного і повноважного посла Іспанії в Україні з липня 2022 року, забезпечуючи роботу дипломатичного представництва у складний період повномасштабного вторгнення.
    • Вдячність за підтримку: Українська сторона висловила щиру вдячність дипломату та Уряду Іспанії за послідовну оборонну, фінансову та гуманітарну допомогу, а також підтримку України на шляху до ЄС і НАТО.
    • Двостороннє співробітництво: Під час зустрічі сторони відзначили високий рівень українсько-іспанського діалогу та зміцнення стратегічного партнерства між Мадридом і Києвом.

    З повідомлення про підсумки зустрічі:

    «Очільник Міністерства закордонних справ Андрій Сибіга провів у понеділок, 17 серпня, зустріч із послом Королівства Іспанія в Україні Рікардо Лопесом-Арандою Хагу з нагоди завершення його дипломатичної місії».

     

  • У МЗС заявили про роботу над стабілізацією відносин із Польщею

    У МЗС заявили про роботу над стабілізацією відносин із Польщею

    У Міністерстві закордонних справ України заявили, що наразі ведуть активну дипломатичну роботу з польською стороною, спрямовану на зниження напруги та поступове врегулювання загострення у двосторонніх відносинах. У відомстві підкреслюють, що Україна зацікавлена у збереженні конструктивного діалогу з Польщею як з одним із ключових партнерів у Європі, особливо в умовах триваючої російської агресії, коли співпраця між країнами залишається критично важливою для безпеки регіону та підтримки оборонних зусиль.

    За словами речника МЗС, українська дипломатія працює над тим, щоб “стишити гострі кути” у публічній площині та не допустити подальшої ескалації емоцій у політичних заявах і медійному просторі. У відомстві наголошують, що нинішні розбіжності не повинні ставити під сумнів стратегічний характер українсько-польських відносин, які будуються на спільних безпекових інтересах, історичному досвіді та масштабній практичній співпраці в умовах війни.

    Окремо в МЗС зазначають, що діалог між Києвом і Варшавою триває на різних рівнях, включно з політичними консультаціями та контактами дипломатичних команд. Українська сторона розраховує, що найближчим часом вдасться знайти взаємоприйнятні рішення щодо чутливих питань і повернути відносини до більш стабільного та прогнозованого формату.

    Попри поточне напруження, у зовнішньополітичному відомстві підкреслюють, що Польща залишається одним із найважливіших союзників України в Європейському Союзі та НАТО, а також ключовим партнером у питаннях військової, гуманітарної та політичної підтримки.

    Загалом українська дипломатія робить ставку на поступове зниження конфліктності, уникнення різких публічних заяв і повернення до практичного співробітництва, яке дозволить зберегти міцну основу двосторонніх відносин навіть у періоди політичних розбіжностей.

  • Зеленський дав тиждень на запуск угоди щодо Patriot і попередив про кадрові рішення

    Зеленський дав тиждень на запуск угоди щодо Patriot і попередив про кадрові рішення

    Президент України Володимир Зеленський заявив про наявність домовленості на найвищому політичному рівні щодо закупівлі систем протиповітряної оборони Patriot, однак підкреслив, що реалізація угоди суттєво затягується на фінансовому, юридичному та технічному рівнях.

    Про це він повідомив за підсумками наради з представниками Міністерства оборони, Міністерства закордонних справ, Ради національної безпеки і оборони та Офісу президента щодо посилення української системи ППО.

    За словами глави держави, йдеться про домовленість щодо придбання систем Patriot, яка вже узгоджена на політичному рівні, однак досі не переведена у практичну площину через відсутність завершених юридичних і технічних процедур.

    Зеленський наголосив, що пришвидшення цього процесу є критично важливим завданням, а відповідальність за його реалізацію лежить на конкретних посадовцях. Окремо він підкреслив, що кошти з міжнародних фінансових пакетів підтримки, зокрема європейських програм, мають використовуватися максимально оперативно для посилення обороноздатності України.

    Президент встановив жорсткий дедлайн — один тиждень для виконання всіх необхідних підготовчих кроків. Він також очікує проміжну доповідь у п’ятницю, після якої буде ухвалено рішення щодо подальшої реалізації домовленості.

    У разі відсутності прогресу, за словами Зеленського, можуть бути ухвалені “серйозні кадрові висновки”, що фактично означає можливі кадрові зміни серед відповідальних за реалізацію проєкту.

    Таким чином, питання постачання систем Patriot переходить у фазу прискореного політичного та адміністративного контролю на найвищому рівні.

  • Рекрутинг на паузі: всіх затриманих “ухилянтів” направлятимуть виключно до навчальних центрів

    Рекрутинг на паузі: всіх затриманих “ухилянтів” направлятимуть виключно до навчальних центрів

    За інформацією наших джерел, в період з 1 по 10 червня всіх військовозобов’язаних, яких затримають у Києві, відправлятимуть виключно до навчальних центрів.

    Водночас, рекрутерам буде заборонено забирати щойно затриманих “ухилянтів” із ТЦК відразу до своїх частин.

    “Це пов’язано з тим, що в навчальних центрах зараз величезний недобір і вони фактично порожніють, а з огляду на те, що більшість мобілізованих дає Київ, рішення наповнити центри за рахунок столиці виглядає логічним.

    Останнім часом новостворені бригади та підрозділи з добре розвиненим рекрутингом масово забирали мобілізованих прямо з ТЦК до себе в частини, а такі підрозділи як “Скала” забирали той залишок, який не підійшов рекрутерам.

    До того ж є інформація, що навчальні центри, які знаходяться близько до кордону з Білоруссю, будуть переводити вглиб країни. Військове керівництво вважає, що з території Білорусі почнуть залітати російські шахеди і навіть, можливо, ракети” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше радник голови Офісу президента Михайло Подоляк розповів про загрозу наступу з території Білорусі.

     

  • Україні передали репліку хоругви Хмельницького

    Україні передали репліку хоругви Хмельницького

    Швеція передала Україні вручну створену репліку бойової хоругви гетьмана Богдан Хмельницький — одного з найважливіших символів української козацької держави XVII століття. Про це повідомило Міністерство закордонних справ України, назвавши подію важливим кроком у відновленні історичної пам’яті та поверненні української культурної спадщини.

    Передача репліки відбулася за участі міністра закордонних справ України Андрія Сибіги та очільниці МЗС Швеції Марії Стенергард. За словами Сибіги, домовленість про створення та передачу копії історичної хоругви була досягнута ще торік під час зустрічі дипломатів в Ужгороді.

    “Сьогодні ми повертаємо з небуття важливий артефакт української спадщини. Зі шведською колегою Марією Стенергард ми домовилися про це ще минулоріч в Ужгороді, і я дякую їй за втілення цих домовленостей”, — заявив глава українського МЗС.

    У Міністерстві закордонних справ наголосили, що ця ініціатива є частиною ширшої політики України щодо відновлення та повернення історичних і культурних цінностей. У відомстві також зазначили, що реалізація подібних проєктів відповідає підходам президента України Володимир Зеленський щодо збереження національної історичної спадщини.

    Бойова хоругва Богдана Хмельницького має особливе значення для української історії. У XVII столітті такі хоругви були не лише військовими прапорами, а й символами влади, державності та козацького війська. Вони супроводжували гетьманів під час походів, битв і дипломатичних місій, а також виконували роль об’єднавчих символів для козаків.

    Історія саме цієї хоругви пов’язана з однією з найтрагічніших подій Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького — Битва під Берестечком. Битва між військом Речі Посполитої та козацько-татарськими силами стала однією з найбільших у Європі XVII століття. Після поразки козацького війська значна частина військових реліквій була втрачена або захоплена.

    За даними українського МЗС, оригінальна хоругва згодом потрапила до Швеції як військовий трофей під час Північна війна. Відтоді артефакт століттями зберігався у шведських колекціях та архівах.

    Точних деталей щодо обставин потрапляння хоругви до Швеції офіційно не оприлюднювали, однак історики зазначають, що в Європі XVII–XVIII століть захоплені прапори та бойові знамена часто ставали військовими трофеями та символами перемог армій.

    Нова репліка була створена вручну на основі історичних досліджень, архівних матеріалів, описів та збережених елементів оригіналу. У МЗС підкреслюють, що йдеться не просто про копію старовинного прапора, а про відтворення важливого символу української державності та військової традиції.

    Передача хоругви також стала символом поглиблення культурної співпраці між Україною та Швеція. Останніми роками Стокгольм активно підтримує Україну не лише у військовій та гуманітарній сферах, а й у питаннях захисту культурної спадщини.

    На тлі повномасштабної війни Росії проти України питання збереження історичної пам’яті та культурної ідентичності набули особливого значення. Українська влада неодноразово заявляла про необхідність повернення або відновлення історичних реліквій, які були втрачені внаслідок воєн, окупацій чи перебувають за кордоном ще з минулих століть.

    За останні роки Україна активізувала роботу з міжнародними партнерами у сфері реституції культурних цінностей, архівних документів та історичних артефактів. У Києві наголошують, що повернення подібних символів має не лише історичне, а й важливе суспільне та політичне значення, особливо в умовах війни за незалежність та національну ідентичність.

    У МЗС підкреслили, що передана Швецією репліка хоругви Богдана Хмельницького стане частиною українського культурного простору та нагадуванням про багатовікову історію боротьби України за власну державність.

  • Українська громада в Словаччині заявила про серйозні проблеми у взаємодії з Посольством України

    Українська громада в Словаччині заявила про серйозні проблеми у взаємодії з Посольством України

    Відсутність комунікації, ігнорування і не тільки: українці у Словаччині звернулись до влади – заявляють про системні проблеми у роботі посольства та збирають підписи

    Українська громада в Словаччині заявила про серйозні проблеми у взаємодії з Посольством України та направила офіційне звернення до Президента України Володимира Зеленського, керівника Офісу Президента Кирила Буданова, очільника МЗС Андрія Сибіги, а також до уповноваженого з міжнародного співробітництва Михайла Спасова.

    Про це повідомляє екс-нардеп Ігор Мосійчук та публікує лист-звернення Української громади в Словаччині до Президента України Володимира Зеленського та глави МЗС Андрія Сибіги.

    ФОТО: лист-звернення Української громади в Словаччині до Володимира Зеленського та Андрія Сибіги.

    У листі, під яким, як зазначається, вже поставили підписи сотні українців, громада заявляє про відсутність належної комунікації з боку посольства, формальний підхід до роботи, ігнорування ініціатив та фактичну відсутність взаємодії з українцями у Словаччині.

    У зверненні наголошують, що йдеться вже не про окремі непорозуміння чи приватні конфлікти, а про системну проблему у відносинах між дипломатичним представництвом України та українською громадою у Словацькій Республіці. При цьому окремо наголошується, що у Словаччині наразі перебувають сотні тисяч українців, а тому питання ефективної роботи дипломатичної установи в умовах війни має особливе значення.

    Нагадаємо, раніше ЗМІ писали про російські бізнесові зв’язки родини чинного посла України у Словаччині Мирослава Кастрана. Йдеться про те, що вже після окупації Криму та початку війни на Донбасі компанія «М-2», співвласником якої був батько посла Мирон Кастран, будувала елітний особняк у Підмосков’ї для начальника Головного управління МВС Москви Анатолія Якуніна.

    Будівництвом безпосередньо керували Мирон Кастран та брат посла Євген Кастран. Більше того, вказувалося, що Євген Кастран разом із громадянкою РФ Мариною Макаровою зареєстрували у Росії компанію «Проектстройсервис». Тобто бізнесові зв’язки з російськими партнерами оформлювалися вже після початку російської агресії проти України.

    “Фактично навіть на тлі вже триваючої війни та російської окупації українських територій навколо сімейного бізнесу родини посла продовжували фігурувати російські зв’язки.

    Окрім того, брат посла Євген Кастран, ймовірно, і зараз може проживати та вести діяльність на території РФ.

    Звідси й абсолютно не дивно, що саме завдяки бездіяльності, а можливо навіть умисним діям Мирослава Кастрана було зірвано ряд військових контрактів із словацькими підприємствами з постачання зброї та боєприпасів.

    Якщо ситуація навколо посла Мирослава Кастрана не буде врегульована до можливих перемовин Володимира Зеленського та Роберта Фіцо у Братиславі, то, судячи з настроїв у середовищі громади, людям не залишається іншого вибору як прийти до місця проведення зустрічі аби вже публічно й особисто заявити про проблеми, які роками ігноруються українським посольством.” – зазначає Мосійчук.

     

  • Скандал довкола Венеційської бієнале: Україна вимагає виключити Росію після відставки журі

    Скандал довкола Венеційської бієнале: Україна вимагає виключити Росію після відставки журі

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав організаторів Венеційської бієнале відсторонити Росію від участі у престижному мистецькому форумі після гучної відставки міжнародного журі, яка стала новим етапом тривалої дискусії про роль російської культури на світових платформах під час війни.

    За словами очільника українського зовнішньополітичного відомства, рішення допустити російських представників до участі у бієнале було помилковим ще на старті і нині завдає серйозної шкоди репутації самої події. Сибіга підкреслив, що культура не може залишатися нейтральною в умовах повномасштабної війни, а міжнародні мистецькі майданчики не повинні ставати інструментом легітимізації держави-агресора.

    Заява міністра пролунала на тлі резонансної відставки членів журі бієнале 2026 року, яка стала кульмінацією багатомісячних суперечок щодо повернення Росії до участі у заході. Відмова частини представників міжнародної мистецької спільноти співпрацювати з організаторами через це рішення лише посилила критику та поставила під сумнів принципи, якими керується одна з найавторитетніших культурних інституцій світу.

    Україна відкрито підтримала позицію тих митців і експертів, які вирішили дистанціюватися від бієнале через присутність Росії. У Міністерстві закордонних справ наголошують, що це є проявом принциповості та відповідальності перед глобальною культурною спільнотою. Сибіга зазначив, що у часи війни культурні події не можуть ігнорувати політичний контекст, адже мистецтво завжди було пов’язане з цінностями та моральним вибором.

    Питання участі Росії у міжнародних культурних заходах залишається одним із найгостріших з початку повномасштабного вторгнення в Україну. З одного боку, існує позиція про відокремлення культури від політики, з іншого — дедалі більше країн і інституцій визнають, що культурні платформи можуть використовуватися як інструмент “м’якої сили” і пропаганди. Саме тому Україна наполягає на послідовній політиці ізоляції Росії не лише в політичній та економічній сферах, а й у культурному просторі.

    Венеційська бієнале, яка традиційно вважається одним із найвпливовіших мистецьких форумів світу, опинилася в центрі цього протистояння. Організатори намагаються балансувати між принципами відкритості та зростаючим тиском з боку міжнародної спільноти, яка вимагає чіткої позиції щодо участі країни-агресора. Однак останні події свідчать про те, що компроміс у цьому питанні стає дедалі складнішим.

    Експерти звертають увагу, що відставка журі може мати довгострокові наслідки для іміджу бієнале. Вона демонструє глибокий розкол у середовищі митців і кураторів, а також підкреслює, що питання війни в Україні вже давно вийшло за межі політики і стало частиною глобального культурного порядку денного.

    Водночас для України ця ситуація є черговою можливістю донести свою позицію до міжнародної аудиторії. Офіційний Київ послідовно наголошує, що будь-яка співпраця з Росією у сфері культури під час війни може розглядатися як непряме виправдання її дій. Саме тому українська дипломатія активно працює над тим, щоб міжнародні інституції займали більш чітку позицію.

    Заклик Андрія Сибіги до організаторів бієнале — це не лише реакція на конкретний інцидент, а частина ширшої стратегії культурної ізоляції Росії. Україна прагне сформувати нові правила, за якими участь у міжнародних заходах буде залежати не лише від мистецького рівня, а й від дотримання базових принципів міжнародного права.

    Наразі остаточного рішення щодо участі Росії у Венеційській бієнале 2026 року не ухвалено, однак ситуація залишається напруженою і може розвиватися далі залежно від позиції організаторів та міжнародної реакції. Водночас уже очевидно, що цей скандал стане одним із найгучніших у культурному світі цього року.