Позначка: Михайло Федоров

  • Приватна ППО вперше збила реактивний “Шахед” над Харківщиною

    Приватна ППО вперше збила реактивний “Шахед” над Харківщиною

     

     

  • Втрати РФ зростають швидше за мобілізацію: у Міноборони назвали показники по фронту

    Втрати РФ зростають швидше за мобілізацію: у Міноборони назвали показники по фронту

    Російська армія зазнає значних втрат у війні проти України, які вже перевищують темпи її мобілізації. Про це заявив віцепрем’єр-міністр — міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров під час відкриття 34-го засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн», що відбулося в Берліні.

    За його словами, на сьогодні втрати Росії становлять у середньому 254 військових на кожен квадратний кілометр бойових дій. На окремих ділянках фронту ці показники ще вищі: зокрема, у Донецькій області вони сягають приблизно 428 військових на квадратний кілометр. «Ми робимо кожен метр української землі надзвичайно дорогим для ворога», — наголосив Федоров, підкреслюючи ефективність дій Сил оборони.

    За оцінками української сторони, попри постійні штурми, російські війська не досягають стратегічних проривів. Натомість Збройні сили України утримують позиції та поступово нарощують тиск на противника. Сучасна тактика України базується на поєднанні активної оборони з точковими ударами, які поступово виснажують ресурси ворога. Важливу роль у цьому відіграють безпілотні системи, високоточна зброя та ефективна розвідка.

    Федоров також підкреслив, що рівень втрат російської армії вже перевищує темпи мобілізації, що створює для РФ додатковий тиск. Це означає, що Росія змушена витрачати більше ресурсів на підтримання чисельності військ, ніж здатна компенсувати у короткостроковій перспективі. У довшій перспективі це може впливати на боєздатність підрозділів та загальну ефективність ведення бойових дій.

    Паралельно Україна посилює тиск на економічні можливості Росії. Зокрема, йдеться про удари по енергетичному сектору, який є ключовим джерелом доходів російського бюджету. Також проводяться операції, спрямовані на порушення логістичних ланцюгів противника — ураження складів боєприпасів, транспортної інфраструктури та вузлів постачання, що ускладнює перекидання резервів і техніки на фронт.

    Заява пролунала в межах засідання у форматі «Рамштайн» — ключового міжнародного майданчика для координації військової допомоги Україні. Саме тут партнери узгоджують постачання озброєння, підготовку українських військових і довгострокову підтримку обороноздатності держави. Українська сторона наголошує, що міжнародна підтримка залишається критично важливою для збереження нинішнього темпу оборони та подальшого посилення тиску на ворога.

    Експерти відзначають, що нинішній етап війни дедалі більше нагадує війну на виснаження, де ключову роль відіграє співвідношення ресурсів, техніки та людського потенціалу. Високий рівень втрат російської армії у поєднанні з обмеженими можливостями швидкого поповнення може стати одним із визначальних факторів подальшого розвитку ситуації на фронті.

    Таким чином, за оцінками української сторони, стратегія Сил оборони спрямована не лише на утримання позицій, а й на системне виснаження противника. У цих умовах кожен кілометр фронту стає для Росії дедалі дорожчим — як у людських, так і в економічних ресурсах.

  • Україна та Німеччина підписали меморандум про обмін бойовими даними

    Україна та Німеччина підписали меморандум про обмін бойовими даними

    Україна та Німеччина підписали меморандум про обмін оборонними даними з поля бою — документ, який сторони називають першим у своєму роді для України у форматі міжнародної військово-технологічної співпраці. Угоду підписали міністр оборони України Михайло Федоров і міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус за участі президента Володимира Зеленського та канцлера ФРН Фрідріха Мерца.

    За словами української сторони, йдеться про створення системного механізму передачі та аналізу бойових даних, які надходять безпосередньо з фронту, з метою вдосконалення озброєння, тактики його застосування та розвитку цифрових оборонних технологій.

    У межах домовленостей передбачено два основні напрями співпраці. Перший стосується аналізу ефективності західного озброєння, яке використовується Україною в реальних бойових умовах. Йдеться, зокрема, про артилерійські системи PzH 2000, RCH 155 та комплекси протиповітряної оборони IRIS-T. Зібрані дані дозволять оцінювати їхню роботу на полі бою, виявляти сильні та слабкі сторони, а також оперативно вдосконалювати технічні рішення та тактику застосування.

    Другий напрям передбачає обмін бойовими даними та аналітикою з цифрових систем управління боєм. Україна надаватиме партнерам інформацію з платформи DELTA, яка використовується для координації дій підрозділів, формування оперативної картини поля бою та планування операцій. Отримані дані можуть бути використані для розвитку алгоритмів штучного інтелекту, систем прогнозування загроз та інших цифрових оборонних рішень, що фактично формує новий рівень технологічної взаємодії між країнами.

    У Києві цей формат співпраці розглядають як перехід до моделі, в якій ключову роль відіграє не лише постачання озброєння, а й обмін даними про його реальне використання. Такий підхід створює безперервний цикл удосконалення озброєнь: застосування на фронті, збір даних, аналіз, модернізація і повторне впровадження покращених систем.

    Окремо сторони обговорили розширення співпраці у сфері безпілотних технологій. Президент Володимир Зеленський запропонував Німеччині укласти окрему двосторонню угоду щодо дронів, яка має охопити як виробництво, так і постачання безпілотних систем. Також було підтверджено домовленості щодо постачання Україні додаткових систем озброєння, включно з ракетами PAC-2 та пусковими установками для систем IRIS-T у межах довгострокових оборонних програм.

    Ці домовленості розглядаються як частина поглиблення стратегічного партнерства між Україною та Німеччиною, яке поступово переходить від класичної військової допомоги до інтегрованої технологічної співпраці, де важливу роль відіграють цифрові системи, аналітика та штучний інтелект.

  • Під час Великодніх свят може бути введений мораторій на роботу ТЦК – джерела

    Під час Великодніх свят може бути введений мораторій на роботу ТЦК – джерела

    За інформацією наших джерел, в Офісі Президента підтримують ідею мораторію на роботу ТЦК під час Великодніх свят.

    Про це пише видання 360ua.news

    “Напередодні Великодніх свят представник ПЦУ Олександр Драбинко зустрівся з Міністром оборони Михайлом Федоровим та його заступниками.

    Мет зустрічі – забезпечити безперешкодний доступ до церкви на Великдень для всіх українців, а саме, щоб біля церков не було постів поліції та ТЦК.

    На рівні міністерства розуміють прохання, так як у святкуванні Великодня бере участь 8500 парафій і майже 10 мільйонів українців відвідують церкву в ці дні, серед яких, орієнтовно, 2 мільйони чоловіків призовного віку.

    Проте поки що немає розуміння з боку сухопутних військ, яким підпорядковується ТЦК, як це “розпорядження” донести до “виконавців на місцях”.

    Більше того, не розуміють і в поліції, як заборонити поліцейським перевіряти, чи перебуває людина в розшуку, адже поліція охоронятиме всі церкви під час Великодніх свят.

    Тож, найімовірніше, рішення буде ухвалено протягом тижня і, можливо, знадобиться особиста зустріч Митрополита Епіфанія з Головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирськиим” – зазначає джерело.

  • У Раді очікують нову концепцію мобілізації від Міноборони — джерела

    У Раді очікують нову концепцію мобілізації від Міноборони — джерела

    Міністр оборони Михайло Федоров звернувся до Верховної Ради з проханням поки не виносити на розгляд законопроєкти щодо мобілізації та контрактної служби у Збройних силах України, які раніше були підготовлені попереднім керівництвом Міністерства оборони.

    Про це повідомляють джерела у фракції «Слуга народу».

    Один із народних депутатів фракції на умовах анонімності заявив, що Федоров попросив парламент тимчасово не розглядати відповідні законодавчі ініціативи.

    «Федоров наразі попросив парламент не виносити законопроєкти щодо мобілізації і контрактів із ЗСУ, які були запропоновані його попередником», — повідомив співрозмовник.

    За словами джерела, у Міністерстві оборони зараз працюють над новою концепцією мобілізації. Саме тому парламенту пропонують зачекати з розглядом попередніх документів.

    «Ми чекаємо, яку концепцію запропонує Федоров. Дуже цікаво буде на неї подивитися», — зазначив депутат.

    Водночас співрозмовник редакції додав, що деякі положення попередніх законопроєктів могли викликати складнощі під час голосування в парламенті.

    «Насправді викликає сумніви, що дуже непопулярні речі Рада буде так легко голосувати», — сказало джерело.

    Йдеться про законодавчі ініціативи щодо змін у системі мобілізації та умовах контрактної служби у Збройних силах України, які були підготовлені попереднім керівництвом Міністерства оборони.

    Наразі в Міноборони готують оновлену концепцію, після чого її можуть представити народним депутатам.

  • Після відставки Єрмака: як змінюється баланс влади навколо Зеленського

    Після відставки Єрмака: як змінюється баланс влади навколо Зеленського

    Після відставки колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака система влади в Україні почала поступово змінюватися. Новий баланс впливів формується навколо президента Володимира Зеленського, а уряд Юлії Свириденко отримав більше простору для самостійних рішень, хоча ключова роль у системі управління залишається за главою держави.

    Про це йдеться в аналізі “Української правди”, яка дослідила, як змінилася конфігурація влади після корупційного скандалу, відомого як “Міндічґейт”.

    Нова конфігурація влади на Банковій

    2 березня у президентському кабінеті відбулася нарада за участі Володимира Зеленського, прем’єр-міністерки Юлії Свириденко та секретаря РНБО Рустема Умєрова. Формально зустріч була присвячена підбиттю підсумків складної зими та підготовці до наступного опалювального сезону.

    Однак сам склад учасників зустрічі демонструє зміни у владній системі. Ще кілька місяців тому подібні наради практично неможливо було уявити без обов’язкової участі керівника Офісу президента. У період керівництва Єрмака політичні рішення проходили через його апарат, а доступ до президента фактично контролювався ОП.

    Після його відставки президент почав проводити більше прямих зустрічей із урядовцями, політиками та громадськими діячами.

    Корупційний скандал у сфері енергетики, який отримав назву “Міндічґейт”, став найбільшим політичним ударом по команді Зеленського за час його президентства. Він призвів до кадрових ротацій у владі та фактичного усунення Єрмака від системи управління.

    Після цього у владній вертикалі виник вакуум впливу, який почали заповнювати різні групи у команді президента.

    Частину функцій колишнього керівника ОП перебрали заступники глави Офісу, частину — силовий блок, а частину — сам президент через прямі доручення чиновникам.

    Роль Юлії Свириденко

    Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко очолила уряд у липні 2025 року. Її призначення відбулося за активної підтримки Єрмака, який ще у 2024 році намагався провести зміну прем’єра.

    У той період уряд фактично виконував роль виконавчого органу при Офісі президента. Основні рішення формувалися на Банковій, а Кабмін їх реалізовував.

    Після відставки Єрмака ситуація змінилася. За словами співрозмовників видання у владі, Свириденко спочатку виглядала дезорієнтованою, однак поступово почала працювати з президентом напряму та посилювати свою роль у системі управління.

    В уряді зазначають, що прем’єрка почала жорсткіше контролювати міністрів та вимагати результатів від членів Кабміну.

    Одним із внутрішніх конфліктів у Кабміні залишається напруженість між Свириденко та віцепрем’єром з відновлення Олексієм Кулебою.

    Його вважають людиною, пов’язаною з колишнім керівником ОП. У владних колах обговорюється можливість його заміни.

    Серед потенційних кандидатів на посаду називають голову Запорізької обласної військової адміністрації Івана Федорова, який має підтримку частини фракції “Слуга народу” та позитивне ставлення президента.

    Попри відставку, джерела видання стверджують, що Єрмак продовжує підтримувати контакти з представниками влади, дипломатами та окремими міністрами.

    Однак характер його впливу змінився. Якщо раніше він мав постійний доступ до президента і міг впливати на ухвалення рішень безпосередньо, то тепер його участь у політичних процесах значно обмежена.

    Ключові фігури в новій системі

    Після кадрових змін у владі зросла роль кількох ключових чиновників.

    Колишній прем’єр Денис Шмигаль повернувся до роботи в енергетичному секторі та отримав завдання стабілізувати ситуацію в галузі після енергетичних скандалів.

    Михайло Федоров, який перейшов до Міністерства оборони, активно просуває технологічні зміни у війську. Зокрема, розвиток систем перехоплення російських дронів.

    За даними військового керівництва, ефективність перехоплення “Шахедів” за допомогою дронів-перехоплювачів за останні місяці зросла з приблизно 30% до понад 70% у Києві.

    Попри кадрові зміни, уряд стикається з низкою системних проблем.

    Однією з головних є нестача сильних управлінців на ключових напрямах. Частина міністрів, за словами співрозмовників у владі, є ефективними менеджерами середнього рівня, але не мають достатнього політичного впливу для масштабних реформ.

    Крім того, складною залишається ситуація у Верховній Раді. У монобільшості дедалі важче знаходити голоси навіть для виконання міжнародних зобов’язань України перед МВФ або Європейським Союзом.

    Показовою є ситуація з призначенням міністра юстиції — посада залишається вакантною вже кілька місяців, хоча кандидатура узгоджена.

    Наразі в Україні фактично зберігається модель, у якій президент відіграє ключову роль у прийнятті рішень, тоді як уряд виступає координатором між Банковою, Кабміном та парламентом.

    У владних колах визнають, що без появи кількох сильних управлінців на критичних напрямах — інфраструктурі, енергетиці та відновленні — уряду буде складно забезпечити помітні результати.

  • Федоров анонсував план залучення іноземців до ЗСУ

    Федоров анонсував план залучення іноземців до ЗСУ

    Віцепрем’єр-міністр — міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров під час спільного брифінгу з очільницею Міністерства оборони Нідерландів Ділан Єшильгоз-Зегеріус заявив про підготовку комплексного плану щодо вирішення проблем мобілізації та випадків самовільного залишення частини.

    За його словами, документ уже пройшов обговорення з командирами на фронті та військовими експертами. Він зазначив, що план передбачає низку рішень, зокрема кроки, спрямовані на збільшення кількості іноземців у складі Збройні сили України.

    «Наш комплексний план щодо вирішення проблем із СЗЧ та мобілізацією включає певні рішення стосовно того, як зробити так, щоб в Україні було більше іноземців», — повідомив Федоров.

    Він додав, що впродовж найближчих місяців розпочнеться поетапне ухвалення конкретних рішень у межах цього плану.

    Під час брифінгу також обговорювалися питання співпраці з Нідерландами у сфері оборони та безпеки. Представники Міністерство оборони Нідерландів підтвердили подальшу підтримку України.

    Деталі механізмів залучення іноземців, а також можливі законодавчі зміни поки що не розголошуються. Водночас тема посилення комплектування армії залишається однією з ключових в умовах тривалої війни.

  • Зеленський доручив Федорову підготувати план війни ще на рік

    Зеленський доручив Федорову підготувати план війни ще на рік

    За інформацією наших джерел в Офісі президента, Володимир Зеленський доручив міністру оборони Михайлу Федорову підготувати детальний план дій, який дозволить Україні ефективно продовжувати бойові дії ще щонайменше протягом року.

    Співрозмовники стверджують, що на Банковій розраховують на технологічні та управлінські нововведення. Йдеться про масштабування виробництва безпілотників, цифровізацію управління військовими процесами, оптимізацію ресурсів і нові підходи до організації оборони. У керівництві держави, за словами джерел, вважають, що це може дозволити Україні досягти певних результатів на фронті та суттєво посилити переговорні позиції.

    Водночас наші співрозмовники повідомляють, що адміністрація президента США Дональда Трампа наполягає на швидкому укладенні мирної угоди та не підтримує затягування процесу. Офіційних заяв із цього приводу з боку Вашингтона наразі немає, однак, за словами джерел, Києву дали обмежений час для визначення подальшої стратегії.

    Крім того, співрозмовники стверджують, що у разі відмови від пришвидшення мирного треку можуть бути оприлюднені матеріали, які нібито стосуються близького соратника президента Сергія Шефіра.

  • Німеччина готова передати Україні додаткові ракети для Patriot

    Німеччина готова передати Україні додаткові ракети для Patriot

    Німеччина планує відправити Україні ще п’ять ракет-перехоплювачів PAC-3, які використовуються в зенітно-ракетних комплексах Patriot. Про це заявив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус після засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн».

    За словами Пісторіуса, Берлін готовий надати додаткові ракети за умови, що інші країни сумарно забезпечать ще 30 перехоплювачів цього типу.

    «Німеччина збирається відправити 5 додаткових перехоплювачів PAC-3 до України, якщо інші країни нададуть загалом 30 PAC-3. Ми всі знаємо, що це про збереження життя. Захист неба — це один із пріоритетів нашої підтримки», — наголосив він.

    Міністр також нагадав, що Німеччина вже передала Україні п’ять із дванадцяти систем Patriot, а також поставила системи IRIS-T.

    Водночас міністр оборони України Михайло Федоров повідомив, що країни-учасниці Контактної групи анонсували загальну допомогу Україні на суму 38 мільярдів доларів. Значна частина нових пакетів підтримки спрямована на посилення протиповітряної оборони, розвиток безпілотних систем, формування дроново-штурмових підрозділів, а також на засоби глибокого ураження та дрони-перехоплювачі.

    За словами Федорова, структура допомоги змінюється — дедалі більше ресурсів спрямовується саме на високотехнологічні системи, здатні ефективно протидіяти сучасним загрозам.

  • У владі підтримали жорсткіші підходи до роботи ТЦК – джерела

    У владі підтримали жорсткіші підходи до роботи ТЦК – джерела

    В Офісі президента обговорюються ініціативи, спрямовані на посилення контролю за процесами мобілізації та військової служби. Про це повідомляє поінформоване джерело в ОП, знайоме з внутрішніми дискусіями навколо кадрових і управлінських рішень у секторі безпеки й оборони.

    За словами співрозмовника, віцепрем’єр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій Михайло Федоров підтримав пропозиції нових радників, які передбачають збереження жорстких методів мобілізації. У цьому контексті, як стверджує джерело, в територіальних центрах комплектування було скасовано використання бодікамер, що раніше декларувалося як інструмент прозорості та фіксації дій посадових осіб.

    Джерело також заявляє, що на рівні окремих управлінських рішень розглядається можливість значного розширення повноважень представників ТЦК. Ці твердження наразі не підтверджені офіційно і викликають серйозні запитання щодо правових меж застосування сили у межах мобілізаційних заходів.

    Паралельно новопризначений міністр оборони, за інформацією співрозмовників у владі, робить ставку на тотальну цифровізацію процесів у Збройних силах України. Йдеться про створення систем цифрового обліку та контролю військовослужбовців, що має зменшити кількість випадків самовільного залишення частин. У владі розглядають цифровий контроль як ключовий інструмент дисципліни та управління особовим складом в умовах затяжної війни.

    Критики такого підходу застерігають, що поєднання жорстких мобілізаційних практик і цифрового нагляду може призвести до зростання напруги в суспільстві та викликати питання щодо дотримання прав громадян. При цьому прихильники змін наполягають, що в умовах війни держава змушена шукати ефективні механізми утримання боєздатності армії.